Комплексна програма з нормативного курсу "Культурологія" для студентів університету Структура лекційного курсу
| Вид материала | Документы |
- Програма курсу «Iсторiя України». 4 Рекомендована література до курсу «Історія України»., 2261.86kb.
- Програма курсу „Українознавство для студентів Київського, 378.15kb.
- Програма курсу для студентів юридичного факультету Львів 2007, 1050.47kb.
- Програма курсу за спеціальністю 060101 „правознавство для студентів правничого коледжу, 567.49kb.
- Програма курсу для студентів юридичного факультету Львів 2002, 413.01kb.
- Програма нормативного курсу "Методика наукової праці", 42.3kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування, 600.72kb.
- Програма навчального курсу «Політологія» розділ І. Теоретико-методологічні засади політології, 2712.63kb.
- Робоча навчальна програма для студентів спеціальності видавнича справа та редагування, 800kb.
- Завдання для студентів заочного відділення з курсу “Міжнародні організації”, 302.24kb.
Уклала: канд.філос.наук,
доц. Пітусь Л.М.
Комплексна програма
з нормативного курсу “Культурологія”
для студентів університету
Структура лекційного курсу
Розділ 1. Теорія культури
Тема 1. 1. Культурологія як галузь наукового знання
і навчальна дисципліна 2 год.
Тема 1. 2. Феномен культури як предмет теоретичного
вивчення 2 год.
Тема 1. 3. Морфологія і семіотика культури 2 год.
Тема 1. 4. Динаміка культури. Типологія культури 2 год.
Розділ 2. Історія культури. Історичні типи соціокультурних
світів
Тема 2. 1. Генезис культури. Культура давніх цивілізацій 2 год.
Тема 2. 2. Античність як тип культури 2 год.
Тема 2.3. Середньовічний та ренесансний типи культури 2 год.
Тема 2. 4. Особливості культури Нового часу та новітньої
доби світової історії 2 год.
Розділ 3. Теорія та історія вітчизняної культури
Тема 3. 1. Українська культура як самобутній
соціокультурний світ 2 год.
Тема 3. 2. Соціодинаміка української культури 2 год.
Всього лекцій: 20 год.
Теми семінарських занять
Тема 1. Культурологія як наука
Полісемантичність поглядів на культуру 2 год.
Тема 2. Поняття і сутність культури, її структура і функції 2 год.
Тема 3. Морфологія і динаміка культури 2 год.
Тема 4. Історичні типи культури 6 год.
Тема 5. Феномен української культури 4 год.
Всього семінарських занять: 16 год.
Всього аудиторних годин: 36 год.
Розділ 1. Теорія культури
Тема 1. 1. Культурологія як галузь наукового знання і навчальна дисципліна (2 год.)
Актуальність культурологічних проблем в сучасних умовах. Культурологія як комплексна та найбільш загальна наука про культуру в цілому. Культурологія в системі гуманітарного знання та її інтегративний характер. Історія та головні чинники формування культурології як самостійної галузі знання. Л.Уайт та його внесок у становлення культурології як науки. Предмет, об’єкт і суб’єкт культурології. Категорії культурології. Методологія культурології та принципи культурологічного дослідження. Особливості методів культурології та їх інтегративний характер. Полідисциплінарний склад і структура культурологічного знання. Головні складові компоненти культурології: філософія культури, історія культури, соціологія культури, культурантропологія, культурархеологія. Етнографія, етнологія, релігієзнавство, мистецтвознавство, історія науки і техніки, етика, естетика, політологія, лінгвістика, правознавство, психологія, історія економічних вчень в системі і структурі культурологічного знання. Особливе місце філософії культури в культурологічному комплексі.
Головні проблемно-тематичні розділи культурології: теорія культури та історія культури. Теоретична та прикладна культурологія.
Функції культурології: пізнавальна, світоглядна, методологічна, виховна, аксіологічна, інваріантно-прогностична.
“Культурологія” як навчальна дисципліна. Предмет, мета, завдання та структура навчального курсу “Культурологія”. Його пізнавальне, світоглядне й виховне значення в структурі гуманітарної культурологічної освіти.
Основні культурологічні концепції походження та суті культури. Первинні уявлення про початок культурної еволюції людства. Особливості розуміння культури в добу античності: “пайдейя”, “техне”, “культ”. Уявлення про культуру в західноєвропейському Середньовіччі. Універсальний, антропоцентричний, гуманістичний характер ренесансних поглядів на культуру. Формування класичної парадигми культури.
Раціоналістично-просвітницьке розуміння культури. Становлення проблемного поля культурології. Ф.Бекон. Р.Декарт. Т.Гоббс. Л.А.Коменський. Дж.Віко. М.Ф.Вольтер. М.Ж.Кондорсе, Ж.-Ж.Руссо. Ш.Д’Монтеск’є. Культурологічна концепція Й.Г.Гердера. Романтичні концепції культури (Ф.Шіллер, Ф. і А.Шеллінги, В.Гете).
Культурологічна думка в німецькій класичній філософії: І.Кант, Г.Ф.В.Гегель.
Зв’язок головних напрямів культурології з провідними філософськими течіями сучасності. Сучасні концепції культури (культурологічні теорії) та головні напрями світової культурологічної думки. Еволюціоністські концепції культури (Л.Морган, Е.Тайлор, Г.Спенсер, Дж.Фрезер). Неоеволюціонізм. Психо-аналітичні концепції культури (З.Фройд, К.Юнг). Неофройдизм (Е.Фромм). Циклічна (культурних коловоротів) концепція культури (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі). Екзистенціалістські інтерпретації культури (К.Ясперс, М.Гайдеггер, Ж.-П.Сартр, А.Камю). Семіотичний (символічний) напрям культурологічної думки (Е.Кассірер, Ю.Лотман). Функціоналістські концепції культури (Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун, Т.Парсонс, К.Леві-Строс, А.Крьобер). Структуралістський напрям в культурології (Ж.Лакан, Р.Барт, М.Фуко, Ж.Дерріда). Ігрові концепції культури (Й.Гойзинга, Х.Ортега-і-Гассет, Г.Гессе). Соціологічний (М.Вебер, П.Сорокін, Г.Маркузе, Т.Адорно), аксіологічний (В.Дільтей, В.Віндельбанд, Г.Ріккерт), антропологічний (Л.Уайт, М.Мід), діалогічний (В.Біблер, М.Бахтін) напрями в культурології. Теологічні концепції культури (Ж.Марітен, П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Р.Нібур, М.Бердяєв, А.Шептицький).
Українська культурологічна думка. Основні рівні аналізу української культурологічної думки: локально-побутовий і науковий. Основні риси й особливості української культурологічної думки. М-т Ілларіон. К.Сакович. І.Вишенський. Т.Прокопович. Г.Кониський. Г.Сковорода та його символічна концепція культури. М.Костомаров. Т.Шевченко. І.Нечуй-Левицький. М.Даргоманов. Д.Донцов. Цілісна концепція культури І.Франка. Ф.Вовк. М.Грушевський. І.Огієнко. Д.Антонович. І.Крип’якевич. Дм.Чижевський. Є.Маланюк. В.Янів. М.Шлемкевич. М.Попович. М.Семчишин. С.Кримський. І.Дзюба. Я.Ісаєвич та інші.
Тема 1. 2. Феномен культури як предмет теоретичного вивчення (2 год.)
Етимологія терміну “культура”. Полісемантичність поняття культури. Проблема визначення культури. Антропологічний, соціологічний, філософський і аксіологічний підходи до розуміння культури.
Сутність культури. Культура як складний, єдиний і цілісний соціально-історичний феномен. Зовнішня і внутрішня детермінованість культури. Культура як спосіб буття людини та людства, вища форма існування суспільства. Гуманізм як субстанція світової культури, як критерій розвитку культури. Творчий характер культури.
Поняття смислу (смислів) культури. Типи смислів культури: 1) когнітивний; 2) ціннісний; 3) регулятивний.
Структура культури. Матеріальна та духовна культури як структурні елементи феномену культури, їх діалектичний взаємозв’язок. Поняття культурного “артефакту”. Предметні (об’єктивно-предметі) та особистісні (суб’єктивно-особистісні, персональні) компоненти структури культури.
Культура як система цінностей. Види цінностей культури: вітальні (життєві), економічні, соціальні, політичні, моральні, релігійні, естетичні.
Норми як регулятивні компоненти культури: обряд, ритуал, етикет, канон, еталон, стандарт.
Поняття культурного простору. Структура культурного простору і поліфонія його складових. Трьохвимірна модель культури. Аполлонівське та діонісійне в культурі. Дихотомія культури. Мозаїчність культури. Культурний стиль. Моностильові та полістильові культури та їх характерні риси. Культурні сценарії діяльності: культура мислення, культура поведінки, культура спілкування. Культура праці. Культура навчання. Культура дозвілля.
Поняття культурної ідентичності в культурному просторі. Ментальне поле культури. Поняття “архетип культури”. Культурна самобутність, її ознаки та чинники. Культура і мова. Етнічна (національна) ментальність, етнічний (національний) характер, етнічна (національна) свідомість та самосвідомість як феномен культури. Етнічна ідентифікація. Етноцентризм. Національна ідентифікація. Націоналізм. Національний патріотизм і національний егоїзм. Поняття маргінальності. Космополітизм. Культурний синкретизм.
Ідея множинності культур Поняття “егалітаризму”, “культурної домінанти”, “ієрархії культур”. Антиегалітаристські концепції: європоцентризм, американоцентризм, афроцентризм, панславізм, панісламізм. Ідея “зіткнення культур”. Ідея “форумності культур”. Партикуляризм. Універсалізм.
Функції культури: пізнавальна, світоглядна, виховна, регулятивна, комунікативна, соціалізуюча, інформаційно-трансляційна, суспільно-перетворююча, креативна, оцінювально-нормативна, аксіологічна, адаптаційна, інтегративна, дезінтегративна, захисна, гуманістична, акумулююча, символічна, духовно-охоронна.
Культура і природа: діалектика їх взаємодії. Людина як продукт біологічної та культурної еволюції. Конфлікт між природою і культурою та способи його вирішення. Екологічні проблеми сучасності. Культура як основа гармонізації суперечностей між людиною і природою.
Культура і суспільство: їх взаємодія та взаємовплив. Суспільство як засіб забезпечення самореалізації та досвіду культури. Соціально-економічні засади культури. Політична організація суспільства та її вплив на культуру. Вихованя як процес гомінізації й соціалізації індивідів.
Культура й цивілізація: проблема їх взаємодії. Формування й основні значення поняття “цивілізація”. Вихідні ознаки цивілізації. Типи цивілізації. Специфіка й основні риси техногенної цивілізації. Основні тенденції розуміння співвідношення культури й цивілізації: ототожнення, протиставлення, часткове взаємопроникнення. Спільні й відмінні риси культури й цивілізації. Культури й цивілізації у сучасних футурологічних концепціях.
Тема 1. 3. Морфологія і семіотика культури (2 год.)
Поліморфізм культурного буття. Форми, типи, види та галузі культури. Матеріальна форма культури та її особливості. Господарська культура як структурний компонент (форма) матеріальної культури. Виробничо-технологічна та економічна форми культури як галузі господарської культури. Духовна культура та її структурні компоненти – наука, філософія, міфологія, релігія, мораль, право, політика, мистецтво. Фізична культура: її компоненти та соціальний аспект. Художня культура. Мистецтво в системі художньої культури. Види мистецтва. Поняття напряму, стилю та жанру в мистецтві. Міф як форма прояву культури. Філософія і культура. Релігія і культура. Моральна, естетична, технічна, політична, правова, професійна, педагогічна, інформаційна та інші форми існування і прояву культури.
Елітарна і масова форми культури. Основні носії елітарної і масової культури. Офіційна культура і андеграунд. Тенденції й характерні риси сучасної масової культури.
Суб’єктне буття культури. Проблема суб’єкту культури в культурології. Суб’єкти культурної творчості: все людство, народи, народності, нації, держави, соціальні і соціодемографічні групи населення, особливі соціокультурні групи людей, сім’я, окрема особистість, Народ і інтелігенція.
Поняття субкультури. Види носіїв та соціальні функції субкультур. Молодіжні субкультури. Контркультура та її прояви в суспільстві.
Людина як творець, носій і “продукт” – суб’єкт і об’єкт культури. Людська суб’єктивність як передумова культури. Поняття харизматичної особистості. Творча особистість.
Свобода особистості як передумова її культурної творчості. Соціалізація та інкультурація як процеси прилучення людини до культури і способи виявлення її творчого потенціалу. Інтелігентність як сутнісна характеристика культури особистості.
Культурна багатоманітність людства. Етнічна (народна) культура та її особливості. Національна культура та її ознаки. Роль національної культурної еліти у становленні націй та їх культур. Національна ідея як чинник розвитку національної культури. Співвідношення й взаємодія етнічної й національної культур.
Регіональна форма культури.
Проблема феномену світової культури. Світова культура як макросистема. Єдність і багатоманітність світової культури. Поняття “загальнолюдська культура”, “культура людства”. Співвідношення світової й загальнолюдської культури. Основні процеси й тенденції в сучасній загальнолюдській культурі.
Культура як семіотична система. Символічний характер культури. Співвідношення понять: “мова культури”, “мова і культура”, “мовна культура”. Мова як символічний код культури. Мова культури як універсальна форма осмислення буття та засіб орієнтації в ньому. Поняття “знаку” в культурі. Типологізація знаків і знакових систем культури. Поняття, особливості і природа символу. Поняття і смисл культурного тексту. Поняття “код культури”, “культурні універсалії”. Семантика. Герменевтика. Принципи сучасної інтерпретації культурних текстів.
Поліфонізм мов культури. Особливі мови культури.
Функції особливих мов культури: інформаційно-трансляційна, комунікативна, орієнтувальна.
Тема 1. 4. Динаміка культури. Типологія культури (2 год).
Поняття “динаміка культури”. Характерні риси динаміки культури: усталеність взаємодії її компонентів, періодичність, стадіальність. Традиції і інновації як відображення статики і динаміки в культурі. Стабільність і нестабільність. Традиційні і сучасні (інноваційні) культури. Культурна спадщина, культурне успадкування, культурна спадкоємність. Культурна наступність. Культурна трансміссія і культурна акумуляція. Рух від традиційної культури до культури інноваційної як загальна тенденція історії людства.
Поняття цілісності культури: єдність і органічність, гармонія і рівновага.
Основні типи (види, форми, напрями) і наслідки культурної взаємодії: діалог, комунікація, зближення, культурна інтеграція, консолідація, синтез культур, культурна дифузія, симбіоз культур, конфронтація, акультурація, асиміляція, культурна мутація, культурна перцепція.
Основні моделі соціокультурної динаміки: еволюційна або лінійна (фазова, етапна) (Г.Спенсер, Е.Тайлор, Дж.Фрезер, П.Тейяр де Шарден) та циклічна (Дж.Віко, М.Данилевський, О.Шпенглер, А.Тойнбі) моделі; теорія етногенезу Л.Гумільова, інверсійна або хвильова (М.Кондратьєв, Д.Чижевський) та синергетична моделі, ризома (постмодерністська модель) і культурний вибух (Ю.Лотман).
Поняття “соціокультурні зміни”. Причини соціокультурних змін. Характер соціокультурних змін. Обсяг, спрямованість, тривалість, швидкість, відносність як характерні риси культурної зміни.
Розвиток і еволюція, прогрес і регрес, ритм і темп культури. Особливості культурної еволюції. Єдність космічної, природної (біологічної), соціальної і культурної еволюції. Глобалізація культури.
Соціокультурні перетворення: реформа, трансформація, революція. Інші види соціокультурних змін: збагачення й диференціація культури; занепад, застій, деградація, виснаження культури. Криза культури: конфлікт, вибух, розрив, деформація, мутація. Диверсифікація культури. Культурна експансія. Багатовекторність культурних змін. Оновлення й стабілізація, зміна культурних орієнтацій як наслідки соціокультурних змін.
Варіативність культурного процесу, неоднозначність і множинність соціокультурного світу як передумови класифікації і типології культури. Філософське осмислення проблеми типології культури. Типологія культури як метод наукового пізнання. Специфіка та основні завдання типології культури. Проблема критерію та основ класифікації культури. Основні принципи типології культур. Найпоширеніші види типологізації культури:
− за змістом: апполонівська та діонісійна, релігійна і світська тощо;
− за основним споживачем культурних вартостей: масова, елітарна;
− за кількістю домінуючих культурних стилів: моностильова, полістильова;
− за художньо-стильовими ознаками: готика, ренесанс, бароко і т.д.;
− за домінантними формами культури: міфологічна, релігійна, наукова, філософська;
− за культурно-господарськими характеристиками: привласнювальна, відтворююча, торгівельна;
− за технологічною основою (Ю.Лотман: неписемна, писемна, книжкова, культура нових інформаційних технологій тощо.
− Гендерна типологія культури (жіночий і чоловічий типи культур);
− Історична типологія культури. Поняття історико-культурної (культурно-історичної) епохи, доби, етапу, формації, періоду, фази. Головні критерії історичної типології. Концепція “осьового часу” культурної історії людства: “доосьові” та “осьові” типи культур (В.Ф.-Г.Гегель, К.Ясперс).
− Регіональна типологія культури. Поняття “культурний регіон” Середньомасштабна регіональна класифікація: європейсько-північноамериканський далекосхідний, індійський, арабо-мусульманський, тропічно-африканський (центрально-африканський), латиноамериканський культурні регіони. Широкомасштабна регіональна типологія культури: Схід-Захід, Північ-Південь.
− Цивілізаційна типологія культури: аграрні та індустріальні, приморські та континентальні, відкриті та закриті цивілізації та відповідні їм типи культури.
Розділ 2. Історія культури. Історичні типи соціокультурних світів
Тема 2. 1. Генезис культури. Культура давніх цивілізацій (2 год.)
Історія культури як наука про найзагальніші закономірності культурної еволюції людства.
Проблема антропогенезу в історії культури. Сучасні наукові концепції про походження та основні типи первісної людини. Поняття соціогенезу. Культурогенез, його складний та тривалий характер. Закономірності та співвідношення антропо-, соціо- та культурогенезу.
Поняття “соціокультурні світи” та врахування їх багатоманітності в культурній історії людства. Поняття “історичний тип культури”.
Поліваріативність періодизації соціокультурної історії людства. Тіт Лукрецій Кар (“Про природу речей”), Ісидор Севільський (“Етимологія”). Ж.Кондорсе. К.Томсен. С.Нільсон та Л.Морган. К.Ясперс.
Первісна культура як культура первісної епохи історії людства, культура первісного суспільства. Актуальність і складність первісної культури
Особливості (характерні риси) первісної культури: гомінізація (“олюднення” попередників і предків сучасної людини, виокремлення людини з тваринного світу); соціалізація (перетворення людини з біологічної у соціальну істоту); гомогенність (однорідний характер первісної культури); однолінійність (одноманітний розвиток культури первісної доби); синкретизм (нероздільність різних видів діяльності первісної людини, її світогляду). На йголовніші досягнення первісної культури.
Значення первісної культури для подальшої культурної еволюції людства..
Поняття “давні цивілізації”. Проблема первинності виникнення найдавніших цивілізацій світу, їхнього взаємозв’язку та впливу на формування і розвиток світової культури. Основні регіони виникнення давніх цивілізацій (ранньорабовласницьких формацій): Стародавній Схід: найдавніші міста та території В’єтнаму (ІХ тис. р. до н.е.); Месопотамія (Шумеро-Аккадська цивілізація V-ІІІ тис. до н.е.; Вавилона та Ассірія (ІІІ-І тис. до н.е.; халдейська цивілізація Стародавнього Єгипту (VІ тис. до н.е.); Мала Азія (хеттська цивілізація – ІІІ-ІІ тис. до н.е.), Середня Азія та Кавказ (ІV−ІІІ тис. до н.е.); Закавказя (царство Урарту – ІV−ІІІ тис. до н.е.), Стародавній Іран (Персія – І тис. до н.е.); Стародавня Індія (VЦ−V тис. до н.е.), Стародавній Китай (ІІ тис. до н.е.); стародавні цивілізації тропічної і східної Африки – Ефіопське царство, держава Куш (обидва – ІІІ-ІІ тис. до н.е.), Зімбабве; доколумбова Америка: давня цивілізація в Панамі (ХV−Х тис. р. до н.е.), культура кокле (ІІ тис. р. н.е.), цивілізації майя, імперій ацтеків та інків.
Особливості (спільні риси) культури стародавніх цивілізацій. Багатоманітність розвитку. Зміни культурних домінант (культурної тріади) ранньорабовласницьких цивілізацій: 1) держава (Основа організації суспільного життя); 2) панування релігії в духовному житті; 3) писемність, як головний засіб збереження, передачі й репродукування культурної інформації. Прогрес осідлого способу виробництва та розвиток культури аграрного типу. Сільськогосподарське виробництво (землеробство і скотарство), ремесло, торгівля. Винайдення плуга, колеса, візка, гончарного кола, виплавки металу. Взаємозв’язок формування найдавніших ранньорабовласницьких цивілізацій з виникненням найдавніших центрів землеробства та металургії. Виникнення міст. Тенденція до злиття міст у централізовану деспотію. Теократія як панівна форма правління і суспільний устрій. Сакралізація фігури правителя, її обожнювання. Тривале збереження залишків родового общинного ладу. Формування політичних інституцій, системи права. Виникнення регулярної армії. Торгівля: перехід від натурального обміну до грошового. Майнова і соціальна диференціація суспільства. Початок рабовласницького способу виробництва.
Політеїзм як форма релігійних вірувань. Виникнення касти професійних служителі культу жерців. Міфологія. Теогонія (сукупність міфів про походження і родовід богів. Поступове перетворення міфології в основу змісту віровчення релігії, а магії – в основу її культу (обрядовість). Формування теології (богослов’я).
Виникнення і розвиток наукового знання. Головні наукові досягнення давніх цивілізацій. Міфологічно-сакральний зміст зародкових філософських уявлень. Формування образу культурного героя. Інтелектуальна революція (V ст. до н.е.).
Піднесення художньої творчості. Виникнення художньої літератури та її епічно-міфологічного жанру. Розвиток монументальної архітектури, образотворчого мистецтва (графіки, живопису, скульптури, декоративного і ужиткового мистецтва). Монументальний, символічний, синкретичний і синтетичний характер мистецтва давніх цивілізацій.
Особливості культурної еволюції Стародавнього Сходу. Закритість (замкненість), консервативність та традиційність східних цивілізацій. Азійський спосіб виробництва і його вплив на культуру Давнього Сходу. Давньосхідні цивілізації як аграрні (землеробські) цивілізації. Довготривале збереження архаїчних форм общинного господарства, устрою і побуту. Сільська община як основна ланка виробництва, вільні общинники, як головна виробнича сила. Поширення й застосування рабства. Сакральний характер культури давньосхідних цивілізацій, теократична форма їх державності. Авторитарність влади, підкореність особистості державі. Інерційність політичного життя. Колективний характер культури давніх цивілізацій Сходу. Філософія Стародавнього Сходу. Етика. Релігія. Культ предків. Унікальність наукових знань. Освіта і бібліотеки. Символізм східної культури та його зумовленість. Монументальність і синкретизм у мистецтві Сходу. Взаємовплив культур різних народів (осідлих і кочових, рівнинних і гірських) та країн Стародавнього Сходу.
Культура Стародавньої Месопотамії (V-ІV тис. до н.е. – VІ ст. до н.е.).
Світоглядні та художньо-естетичні особливості культури Давнього Єгипту (VІ-ІІ тис. до н.е.). Своєрідність давньоіндійської куль тури (ІV − ІІ тис. до н.е.). Феномен культури Стародавнього Китаю (ІІ тис. до н.е.).