Комплексна програма з нормативного курсу "Культурологія" для студентів університету Структура лекційного курсу

Вид материала

Содержание

Українська культура княжої доби
Литовсько-польська доба в історії української культури.
Культурні традиції українського Ренесансу (ХV – перша половина ХVІІ ст.).
Духовна культура українського народу другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст.
Українська культура кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження
Культура України у ХХ – початку ХХІ ст
Семінарські заняття

Подобный материал:

1 2 3

Тема 2. 2. Античність як тип культури (2 год.)

Поняття “антична культура”. Взаємозв’язок античної культури з культурами Стародавнього Сходу. Специфічні риси античної культури. Інтерактивний характер античної культури. Полісна організація суспільства. Демократія. Антропоцентризм. Античний гуманізм. Антропоморфізм. Десакралізація політичного і культурного життя. Раціоналізм у філософії. Реалізм в мистецтві. Естетичне начало в усіх сферах життя суспільства.

Культура Стародавньої Греції. Феномен “"грецького культурного чуда” та його чинники.

Основні етапи розвитку давньогрецької культури: Кріто-Мікенська (Егейська) культура (ІІІ−ІІ тис. до н.е.). Зв’язок з культурою Стародавнього Сходу. Самобутність крітської культури. Мореплавство, торгівля, ремесла. Палацова культура. Теократична форма правління. Особливості релігійних вірувань. Винайдення лінійного письма. Мистецтво.

Героїчний (гомерівський) період давньогрецької культури (Х-ІХ ст. до н.е.). Дорійці. Криза та нове піднесення культури. Формування міфологічного світогляду. Релігійні вірування.

Культура архаїчного періоду (VІІІ−VІ ст. до н.е. ). Епічна поезія: Гомер: “Іліада”, “Одіссея”; Гесіод: “Теогонія”, “Труди і дні”. Лірична поезія: Алкей, Архілох, Сапфо, Анакреонт. Піднесення образотворчого мистецтва та архітектури. Формування трьох основних архітектурних ордерів: дорійського, іонійського, коринфського. Вазопис: чорнофігурний і червонофігурний. Розквіт філософії та її особливості. Фалес, Анаксимандр, Демокріт, Геракліт, Піфагор.

Класичний період давньогрецької культури (V−ІV ст. до н.е.). “Золоте століття” Перикла та афінська демократія. Подальший розвиток філософії. Сократ. Платон. Арістотель. Наукові і технічні досягнення. Анаксагор – Копернік античності. Освіта і виховання. Розквіт архітектури Ансамбль афінського акрополю. Скульптура та її особливості. Фідій, Поліклет, Лісіпп. Живопис: Полігнот. Пінакотека. Античний театр: Есхіл, Софокл, Еврипід, Аристофан. Музика. Танець. Слава, доброчесність, справедливість як основні теми давньогрецької культури. Спорт, олімпійські ігри.

Гуманістична сутність античної грецької культури і її вплив на становлення європейської цивілізації.

Елліністичний період античної культури (ІV−І ст. до н.е.).

Криза античного суспільства. Взаємозв'язок і взаємовплив давньогрецької і східних культур. Особливості філософського знання в добу еллінізму. Епікур. Стоїки. Скептики. Неоплатоніки. Еволюція і трансформація релігійних вірувань. Наукові і культурні центри. Александрійська бібліотека. Мусейон.

Література: Менандр, Каллімах, Феокріт. Архітектура. Пергамський вівтар. Скульптура. Живопис.

Культура Давнього Риму (VІІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.). Вплив давньогрецької культури на культуру Давнього Риму. Самобутність давньоримської культури.

Культура раннього Риму (царський період: VІІІ – VІ ст. до н.е.). Заснування Риму. Вплив Етруської цивілізації на давньоримську культуру: винайдення римських цифр, створення основи латинського алфавіту, містобудування, архітектура, скульптура тощо.

Культура Риму часів аристократичної республіки (кінець VІ – початок І ст. до н.е.). Воєнізована організація і спосіб життя. Політичні вчення. Римське право. Римська міфологія і її зв’язок з міфологією Давньої Греції. Особливості релігійних вірувань. Риторика. Наука і філософія. Катон Старший, Лукрецій Кар, Цицерон, Полібій, Цельс, Сосиген, Саллюстій, Варрон. Греко-римська двомовність і формування наукової та філософської термінології. Становлення та розвиток літератури: Тіт Андронік, Невій, Енній, Плавт, Луцилій, Катул. Перша в світі газета. Будівництво й архітектура: дороги і акведуки (Аппій Клавдій), базиліки, тріумфальні арки, театр Помпея, Форум Цезаря. Скульптура. Реалістичний скульптурний портрет. Фресковий живопис. Театр (аттелани і міми) і цирк.

Римська культура епохи імперії (кінець І ст. до н.е. – V ст. н.е.). Філософія: Сенека, Марк Аврелій Антонін. Природничі науки: Пліній Старший. Птоломей. Розквіт історичної науки: Тіт Лівій, Тацит, Плутарх, Светоній-Транквіл, Арріан, Аппіан. “Золотий вік” давньоримської літератури: Вергілій, Овідій, Горацій, Проперцій, Лукіан. Апулей, Геліодор. Розвиток освіти. Мистецтво. Архітектура: Колізей, пантеон. Вітрувій: Десять книг про будівництво. Побут і звичаї стародавніх римлян. Громадське життя у Римі.

Виникнення християнства. Криза античної культури.

Античний світ і Україна. Світове значення античної культури.

Тема 2. 3. Середньовічний та ренесансний типи культури (2 год.)

Культура Візантії. Унікальність та специфічні риси візантійської культури. Надетнічний, космополітичний характер візантійської культури. Періодизація історії культури Візантії. Античні традиції в культурі Візантії. Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Цезаропапізм. Боротьба античної традиції з християнством. Культура Візантії за імператора Юстиніана 1. Іконоборство. Македонське відродження у Візантії. Візантійський художній стиль. Узагальнено-спірітуалістичні принципи візантійської культури. Розквіт візантійської культури за династії Комнинів (ХІ-ХІІ ст.). Систематизація релігійного і світського знання. Зародження раціоналізму. Особливості візантійської науки, філософії, літератури. Ісихазм як ідеологія чернецтва. Архітектура та образотворче мистецтво. Єдність церковного та світського мистецтва. Гуманістичні риси візантійської культури. Побут і звичаї пізньої Візантії. Причини занепаду візантійської культури. Світове значення візантійської культурної спадщини. Візантійська культура і Київська Русь.

Культура західноєвропейського Середньовіччя

Соціокультурна ситуація в середньовічній Західній Європі. Християнська теологія і церква, їх роль у становленні та розвитку культури Середньовіччя. Характерні риси середньовічної культури та світогляду: релігійний (християнський) характер; традиціоналізм; ретроспективність; символізм; дидактизм і енциклопедичність, універсальна ерудованість; рефлективність і самозаглибленість. Взаємодія та взаємовідносини релігійно-церковної культури, народної культури, культури “вчених” (освічених) людей, лицарської культури – основа самобутності і оригінальності західноєвропейської культури доби Середньовіччя. Особливості середньовічної філософії. Патристика і схоластика. Августин Блаженний. Боецій. Фома Аквінський.

“Реалізм” і “номіналізм”. Вільнодумство. Містика. Середньовічні школи і університети. Західноєвропейська наука. Алхімія як феномен Середньовічної культури. Роджер Бекон і дослідне знання. Становлення єдиної європейської культури. Культурні впливи арабського Сходу у середньовічній Європі.

Література і мистецтво. Середньовічний епос. Лицарський роман. Куртуазний роман. Поезія трубадурів і менестрелів. Лірика вагантів. Сатиричний епос. Творчість жонглерів і шпільманів. Фабліо, швенки, сірвенти. Романський стиль. Готичний стиль, його філософські засади. Особливості середньовічного живопису, скульптури. Вітраж. Жанри середньовічного театру: літургічна драма, міська драма, містерія, фарс, інтермедія, мораліте. Розвиток церковної музики і співу. Західноєвропейська середньовічна культура в оцінці гуманістів доби Відродження та письменників-романтиків ХІХ ст.

Проблема змісту поняття “Ренесанс” (“Відродження”).

Соціально-економічні передумови становлення культури Відродження. Міський характер культури Відродження. Посилення світського компоненту культури. Філософсько-світоглядні основи культури Відродження (антропоцентризм, антична гуманістична традиція, неоплатонізм). Новий ідеал людини. Гуманізм, вільнодумство, індивідуалізм – вихідні риси культури Відродження. Особливості ренесансного гуманізму. Калюччо Салютатті, Піко делла Мірандола як зачинателі гуманістичного руху. Розвиток науки. Класична філологія, педагогіка, психологія. Розвиток історіографії. Платонівська Академія у Флоренції (1459-1521 рр.). Естетизація всіх форм суспільного життя.

Італійський Ренесанс. Періодизація й загальна характеристика. Проторенесанс (ХІІІ−ХІV ст.). Розвиток літератури: відхід від середньовічного алегоризму; оновлення всіх способів художньої виразності. Творчість Данте Аліг’єрі. Франческо Петрарка. Поява нових жанрів в літературі. Джотто ді Бондоне як засновник нової реалістичної концепції в живописі.

Ранній ренесанс (Кватроченто; 1420-1500 рр.). Живопис Мазаччо. Скульптура Донателло. Архітектурні експерименти: Ф.Брунеллескі і Л.-Б.Альберті.

Високе Відродження (кінець ХV ст. до 1530 р.). Особливості філософії. М.Кузанський, Л.Валла, П.Помпонацці − виразники гуманістичних ідей у філософії. “Титанізм” Відродження. Творчість Сандро Ботічеллі. Леонардо да Вінчі, Мікеланджело Буонаротті, Рафаеля Санті.

Пізнє Відродження (з 1530 р. – ХVІ ст.). Криза ренесансної культури. Маньєризм. Творчість Тіціана, Б.Челліні, Т.Тассо. Пантеїстичні тенденції у філософії: Д.Бруно, Б.Телезіо, Ф.Петріції. Макіавелізм. Томазо Кампанелла. Утопізм.

Виникнення професійного театру.

Північне Відродження: особливості та загальна характеристика. Й.Гуттенберг: початок книгодрукування. Е.Роттердамський. Творчість У.Шекспіра, К.Марло, М.Сервантеса, Ф.Рабле. Соціальний утопізм Т.Мора. Гуманістичні тенденції в живописі: А.Дюрер, Г.Гольбейн Молодший, Л.Карнах Старший (Німеччина), Я. та Г. ван Ейкі, Г. ван дер Гус, Л.Лейденський, П.Брейгель Старший, І.Босх, Я.Брейгель (Нідерланди), Ф.Клуе, Ж.Фуке (Франція), Ель-Греко (Іспанія). Архітектура. Скульптура. Музика. Театр.

Західноєвропейський Ренесанс і Україна. Відродження і світовий культурний розвиток.

Реформація як етап на шляху культурної еволюції людства. М.Лютер, Ж.Кальвін. Гуманізм і реформація. Протестантська етика. Обґрунтування принципу свободи совісті. Народна реформація. Утворення ордену єзуїтів.. Контрреформація.

Тема 2.4. Особливості культури Нового часу та новітньої доби світової історії (2 год.)

Соціокультурна ситуація к.ХVІ−ХVІІ ст. Революції в Нідерландах і Англії. Великі географічні відкриття і колонізація Нового Світу. Наукова революція. Розвиток природознавства. М.Копернік, І.Кеплер, Г.Галілей, І.Ньютон. Р.Бойль. А. ван Левенгук. Р.Гук. У.Гарвей. Механіцистична картина світу. Дослід та експеримент. Раціоналістичний характер філософії. Ф.Бекон. Р.Дакарт. Б.Паскаль. Г.-Ф.Лейбніц. “Епістолон”. Виникнення наукових товариств та академій наук. Формування класичної науки.

Особливості розвитку художньої культури ХVІІ ст. Бароко як світоглядна система і мистецький стиль. Особливості класицизму ХVІІ ст. Н.Буало і його праця “Мистецтво поетичне” (1674). Реалістичні тенденції в європейському малярстві. Караваджизм. П.П.Рубенс, Рембрандт, Я.Рібера, Д.Веласкес, Ф.Гальс, Н.Пуссен, К.Лоррен, Ж. де Латур. Розвиток скульптури та архітектури. Д.Л.Берніні, Ф.Борроміні. Утвердження нових жанрових форм в літературі: Лопе де Вега, П.Кальдерон, Д.Мільтон, П.Корнель, Ж.Расін. Ж.Б.Мольєр (Поклен), Лафонтен. Еволюція музичної творчості. Театральне мистецтво.

Соціально-економічні умови розвитку західноєвропейської культури доби Просвітництва (ХVІІІ ст.). Початок промислової революції. Велика французька революція 1789 року та її місце у світовому культурному процесі. Розум і знання, освіта і моральне удосконалення суспільства − провідні ідеї Просвітництва. Енциклопедизм. Особливості філософії доби Просвітництва. Ставлення до релігії і церкви. Діячі Просвітництва. Дж.Локк, Дж.Толанд, Ф.М.Вольтер, Д.Дідро, Ж.-Л.Д’Аламбер, Ж.-Ж.Руссо, Ш.-Л.Монтеск’є, Ж.-О.Ламетрі, К.-А.Гельвецій, П.Гольбах, Е.Лессінг, В.Гете, Ф.Шіллер, Й.Г.Гердер, Беккарія, Туліні. Особливості Просвітництва у різних країнах Європи.

Посилення соціальної, світоглядної та виховної функції мистецтва в добу Просвітництва. Мистецтво як один з провідних факторів суспільного розвитку.

Зростання ролі літератури в житті суспільства. Реалістичні й демократичні тенденції в літературі ХVІІІ ст. Дж.Свіфт. Д.Дефо. Д.Дідро. П.-О.К.Бомарше, Й.-В.Гете. Я.-Ф.Шіллер. Формування літературної мови (Ф.Малерб, Франція). Стиль рококо. Демократичний характер мистецтва класицизму. Особливості західноєвропейського живопису ХVІІІ ст. У.Хогарт. Д.Рейнолдс. Т.Гейнсборо. Ж.-А.Ватто. Ф.Буше. Ж.-О.Фрагонар. Ж.-Б.Грез. Ж.-Л.Давид. Ф.Гойя. Ф.Гварді. Створення Академій Мистецтв (Франція, Англія). Скульптура та архітектура. Зародження класичної музики: Ж.-Б.Люллі. Ж.Ф.Рамо. Й.-С.Бах. Й.Гендель. Й.-Ф.Гайдн. В.А.Моцарт. Театр: К.Гольдоні, К.Гоцці. Актуальність та світове значення культурної спадщини доби Просвітництва.

Соціальні політичні та економічні чинники культури ХІХ ст. Зростання темпів промислової революції. Найвидатніші наукові й технічні досягнення. Становлення демократичної інтелігенції та зростання її впливу на духовне життя суспільства. Німецька класична філософія та її роль у самоусвідомленні нової епохи (І.Кант, Г.В.Ф.Гегель, Г.Г.Фіхте, Ф.В.Й.Шеллінг, Л.Фейєрбах). Виникнення нових (некласичних) філософських шкіл і напрямів. Соціальні вчення ХІХ ст. Політична економія.

Зростання суспільної ролі та значення історичної науки. Поява історичних шкіл та нових галузей історичного знання: етнографії, археології, історіографії тощо. Світоглядні основи культури ХІХ ст.: романтизм, раціоналізм, антропоцентризм,сцієнтизм, європоцентризм, віра в безмежний прогрес і добру природу людини. Розвиток національних культур. Діалог і взаємопроникнення культур. Початок становлення світової культури. Зародження масової культури.

Особливості художньої культури ХІХ ст.. Становлення “децентралізованого” типу художньої культури (відсутність естетичної домінанти – видової, родової, жанрової). Зростання соціального статусу мистецтва та його ролі в духовному житті суспільства. Виникнення нових способів художньої творчості: фотографія, кіно, реклама. Формування системи інститутів художньої культури. Піднесення фольклору. Художні стилі і течії в мистецтві ХІХ ст.: класицизм (“академізм” і “новий класицизм”), ампір, романтизм, реалізм (“критичний” реалізм, натуралізм), модерн. Пошуки нових форм художньої творчості. Імпресіонізм і постімпресіонізм. Символізм як передчуття кризи культури ХХ ст.

Розквіт літератури та образотворчого мистецтва. Музична класика. Феномен Л. ван Бетховена. Особливості архітектури ХІХ ст. Еволюція театрального мистецтва.

Соціокультурна криза кінця ХІХ – поч.ХХ ст. Втрата цілісного культурного архетипу. Виникнення унікальних культурних явищ (декаданс, сецесія).

Специфічні риси та загальні тенденції розвитку світової культури ХХ ст. Поєднання унікального й універсального у світовій культурі. Індустріалізація культури. Комерціалізація культури. Американізація культури. Посилення протилежних тенденцій у масовій культурі: 1) крайної примітивізації духовних потреб і 2) зростання мідкультури (культури середнього рівня). Відкриття в галузі науки і техніки та посилення їх впливу на духовне життя суспільства. Завершення процесу формування світової культури. Глобалізація культури.

Модернізм як специфічний культурний феномен ХХ ст. (к.ХІХ – 50-60-і роки ХХ ст.). Еволюція модернізму в художній культурі: експресіонізм, кубізм, футуризм, конструктивізм, імажинізм, авангардизм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм, концептуальне мистецтво. Вихід модернізму за межі Європи. Особливості літературних пошуків. Перегляд літературної форми. Дж.Джойс. Ф.Кафка, М.Пруст. Література “втраченого покоління”: Е.М.Ремарк, Е.Хемінгуей. Література антиутопій: О.Хакслі. Дж.Оруел. Демократичні напрями духовної культури п. ХХ ст. Культура в умовах тоталітарного режиму. Друга світова війна і її вплив на духовну культуру людства.

Нова соціально-політична, економічна й культурна ситуація у другій половині ХХ – початку ХХ ст. Модернізм у другій половині ХХ ст. Постмодернізм як культурне явище, його визначальні риси й особливості. Умберто Еко як виразник філософії постмодернізму. Принципи мистецтва постмодернізму: відмова від художньої логіки, антиестетум, усунення мистецтва, розмиття кордонів між видами мистецтва, ерозія жанрів і стилів. Концептуалізм та його течії: боді-арт, ленд-арт, перфоменс, відеоарт. Нові форми художньої творчості. Архітектура, література, кіно, живопис, музика, телебачення.

Розділ 3. Теорія та історія вітчизняної культури

Тема 3. 1. Українська культура як самобутній соціокультурний світ (2 год.)

Актуальні завдання та методологічні проблеми дослідження української національної культури. Сутність і зміст поняття “тип української культури”. Інтерактивний, творчий та репродуктивний характер української культури. Українська культура як цілісна система.

Проблема етногенезу українців. Вітчизняні та зарубіжні концепції походження українського народу. Походження етнонізму “Україна”. Історичні передумови формування українського етносу. Мовні та психологічні особливості українців. Поняття “українська ментальність”, “український національний характер”.

Своєрідність геокультурного становища України. Українська культура між Сходом і Заходом. Історичні впливи на формування української самобутності. Духовні складники української культури.

Витоки української культури.

Проблема традиції історії української культури. Перші сліди перебування людини на території України. Пам’ятки культури доби палеоліту. Мізинська культура. Неолітична культура на Україні. Трипільська культура. Доіндоєвропейці та індоєвропейці (арійці) на території України (ІІ тис. до н.е.). Кіммерійці як продовжувачі трипільської культури (1500-700 р. до н.е.). Залізний вік на Україні (ХІІ ст. до н.е.). Культурна спадщина скіфів. Культура сарматів. Грецькі колонії в Північному Причорномор’ї (VІІ ст. до н.е.). Вплив античних традицій Риму (І-ІІ ст. н.е.).

Україна та велике переселення народів у ІІ-ІV ст. Готи.

Проблема генезису східнослов’янських племен (І-ІІ ст.). Державна формація антів (ІV – друга половина VІІ ст.) та їх культура. Аварське завоювання. Формування міжплеменних союзів у східних слов’ян. Побут та звичаї. Релігійні вірування та усна народна творчість східних слов’ян. Походження етноніма “Русь”. Виникнення писемності у древніх русичів.

Тема 3. 2. Соціодинаміка української культури (2 год.)

Культура Київської Русі. Соціально-економічні та політичні передумови виникнення держави у східних слов’ян. Київська Русь. Пам’ятки матеріальної й духовної культури Київської Русі дохристиянського періоду. Запровадження християнства у Київській Русі (988 р.). Взаємозв’язок давньоруської культури з культурою Візантії та інших народів. Розвиток писемності. Поширення освіти, наукові знання. Зародження філософських знань. Митрополит Іларіон: “Слово про Закон і Благодать”. Перекладна і паломницька література. Виникнення оригінальної києворуської літератури: літописи, ізборники, поученія, житія, слова. “Слово о полку Ігоревім як шедевр світової літератури. Народна мудрість. Розквіт архітектури. Особливості давньоруського малярства. Ювелірне мистецтво. Музика. Історичне значення культури Київської Русі.

Українська культура княжої доби. Наслідки татаро-монгольської навали для культурного розвитку Київської Русі. Галицько-Волинська Русь як культурна спадкоємиця Київської держави. Духовна культура. Архітектура. Іконописні традиції. Мініатюра. Декоративне та ужиткове мистецтво. Галицько-Волинський літопис.

Литовсько-польська доба в історії української культури.

Формування українського етносу в умовах польсько-литовського панування. Початок козаччини. Особливості релігійного життя. Духовна культура українського народу: усна народна творчість. Звичаї та обряди. Освіта та наука. Перекладна та літописна література.

Культурні традиції українського Ренесансу (ХV – перша половина ХVІІ ст.). Ідеї раннього гуманізму в українській культурі. Олельковецький ренесанс. Юрій Дрогобич. Початки кириличного друкарства (1491). Ш.Фіоль.

Подальший розвиток ідей Ренесансу в Україні. Освіта і наукові знання. Острозький культурно-освітній осередок. Братства та їхня роль у розвитку української культури. Учений гурток Києво-Печерської Лаври.

Полемічна література: Іван Вишенський, С.Зизаній, З.Копистенський, Г. і М.Смотрицькі, К.-Т.Ставровецький. Книгодрукування: І.Федорів. П.Могила. Києво-Могилянська колегія. Розвиток української філософії та історичної науки. Особливості ренесансної архітектури на Україні: “Золотий вік” Львівського архітектурного Ренесансу. Розвиток малярства і формування художніх осередків. Театральне мистецтво. Музична культура.

Духовна культура українського народу другої половини ХVІІ – кінця ХVІІІ ст. Соціокультурна ситуація на Україні наприкінці ХVІІ – 80-х років ХVІІІ ст. Визвольна війна 1648-1654 рр. та поширення демократичних ідей в українській культурі. Культура козацької держави (1648-1781). “Козацьке бароко”. Самобутні риси культури Запорізької Січі. Побут і звичаї. Освіта. Релігійні вірування запорізьких козаків. Музика. Театр.

Розвиток освіти і наукових знань в Україні. Просвітницька діяльність братств та братських шкіл, її роль в піднесенні національної свідомості українців. Роль Києво-Могилянської академії в українській культурі. Філософська думка в Україні. Ф.Прокопович, Г.Кониський, Т.Щербацький. Особливості філософської спадщини Г.Сковороди. Література доби бароко. Запровадження громадянського шрифту в книгодрукуванні та його значення. Урізноманітнення театральних жанрів. Розквіт дерев’яної архітектури. Скульптура. Жовківський художній осередок. Професійна музика. Музична освіта.

Українське Просвітництво та його особливості. Класицизм в українському мистецтві.

Українська культура кінця ХVІІІ – початку ХХ ст. Національно-культурне відродження.

Поняття “національно-культурного” відродження”. Генеза та головні чинники Українського відродження. Проблема періодизації відродженецького процесу.

Дворянський період Українського відродження (1780-1840). Формування української національної ідеї в середовищі дворянства. Зростання інтересу до історичного минулого своєї держави. Праці з історії та географії України. “Історія Русів” та її вплив на формування національної свідомості українців Літературне відродження. І.Котляревський “Енеїда”. Формування української літературної мови. Роль Харківського університету в культурно-національному відродженні. В.Каразін – архітектор Українського відродження.

Початки галицького відродження, його головні чинники і специфічні риси. Творчість М.Шашкевича. “Руська трійця”.

Український романтизм – важливий чинник національного відродження. Сентименталізм та романтизм в українській літературі: Г.Квітка-Основ’яненко, Т.Шевченко, П.Куліш. Романтизм в музиці та в малярстві.

Народницький період відродження (1840-1880) та його особливості. Київські романтики та Кирило-Мефодіївське товариство. Т.Шевченко як виразник української національної ідеї і провідник культурно-національного відродження. М.Костомаров: “Книга буття українського народу”. Розвиток національної самосвідомості українців у 50-60-х роках. “Стара громада” у Києві. Видавничий рух. Значення творчості М.Драгоманова для розвитку визвольних ідей на Україні, піднесення української культури. Українське мовознавство. Українська фольклористика.

Українська філософія XIX ст. та її специфічні риси. Реалізм в українській літературі.

Феномен українського театрального мистецтва. Український професійний театр у Галичині. Тенденції культурно-національного відродження в українській професійній музиці. М.Лисенко. Шевченкіана в творах українських композиторів. Розвиток хорового мистецтва. Реалізм в українському малярстві. Архітектура: ампір, еклектизм, неокласицизм, віденське бароко.

Народницький період на західноукраїнських землях, його головні риси. Товариство “Просвіта”.

Модерністський період Українського відродження (1890-1914). Суспільно-політичні, економічні та духовні обставини, формування модерністських тенденцій в українській культурі.

Роль І.Франка в національно-культурному відродженні. Шкільництво й освіта в другій половині XIX ст. Наукове товариство ім.Т.Г.Шевченка та його видавнича діяльність. М.Грушевський та його роль у розвитку української національної культури. Особливості модерністського періоду культурно-національного відродження в Галичині.

Філософська та суспільно-політична думка. І.Мірчук, О.Кульчицький, Д.Чижевський, І.Франко, В.Зеньковський, Д.Донцов, В.Липинський. Модерністські тенденції в українській літературі: Леся Українка, М.Коцюбинський, О.Кобилянська, В.Стефаник, М.Вороний, В.Винниченко. Музична культура. Подальший розвиток української фольклористики і музикознавства. Українське образотворче мистецтво. Архітектура. Пошуки національного стилю: неоукраїнський стиль, необароко, сецесіон.

Культура України у ХХ – початку ХХІ ст.

Повалення самодержавства в росії та демократичні перетворення на Україні у 1917 р. Культурний рух періоду Центральної Ради. Формування української національної школи.

Гетьманат. Створення української вищої школи. Українська Академія наук. Д.Багалій, А.Кримський, Ст.Смаль-Стоцький, В.Вернадський, М.Туган-Барановський.

Релігійне життя в Україні. Автокефалія Української Православної Церкви. Національно-культурна традиція УГКЦ. Релігійна філософія. А.Шептицький, Й.Сліпий. Г.Костельник. Внесок І.Огієнка в українську культуру.

Видавнича справа. Преса. Театр. Музична культура. Розвиток літературного процесу. “Молода муза”. Празька школа. Суперечливість розвитку української культури на початку 20-х років ХХ століття. Принципи культурної політики радянської влади. Українізація вітчизняної культури та її значення. Філософська думка на Україні. Українська історична школа. Пожвавлення літературного життя в період українізації. Український літературний авангард − М.Вороний. Неоромантизм. Неокласицизм. Особливості українського символізму. Літературні об’єднання. Офіційна література.

Новаторські тенденції в музичній культурі. Відтворення народних традицій у творчості С.Людкевича. Розвиток хорового мистецтва. Образотворче мистецтво. Модерністські тенденції в українському малярстві. І.Бойчук та “бойчукізм”. Український авангард. Графіка Г.Нарбута. Пошуки нових тенденцій в архітектурі. Реформація українського театру. Л.Курбас. Український кінематограф. О.Довженко та його роль в українській культурі.

“Розстріляне Відродження”. Репресивні акції сталінізму та їхній трагічний вплив на розвиток української культури 20-50-х років.

Пожвавлення культурного життя в Україні під час так званої хрущовської відлиги в 60-х роках ХХ ст. Відродження філософських традицій. П.Копнін і його школа.

Нові тенденції в українській літературі. Творчість “шістдесятників”: В.Стус, Л.Костенко, М.Вінграновський, Є.Гуцало, І.Драч, І.Дзюба, В.Дрозд, І.Світличний, В.Симоненко, Є.Сверстюк та інші.

Суперечливі процеси розвитку музичної культури. Дві системи в українській музиці 50-60-х років. Б.Лятошинський та його школа. Хорова музика.

Скульптурна пластика О.Архипенка, І.Севери. Відродження фольклорних традицій в українському малярстві 60-х років.

Продовження традицій Л.Курбаса в театральному мистецтві.

Особливості української культури 80-х років.

Національно-культурне відродження в Україні в 90-х роках ХХ ст.

Провідні тенденції розвитку сучасної української культури. Зміни в соціальному й культурному житті українського суспільства, створення нової соціокультурної реальності. Зміна статусу української національної культури. Культура як один з визначних факторів прогресу суспільства, його державності, формування національної ідентичності. Державні заходи щодо відновлення й подальшого розвитку культури. Українізація всіх форм культури як характерна тенденція культурологічного процесу в Україні на зламі ХХ – ХХІ століть. Соціалізація української культури. Мозаїчність української культури. Фольклоризм як одна з провідних рис сучасної української культури. Зростання інтеграційної ролі релігії в культуротворчих процесах, розширення культурного контексту діяльності релігійних організацій в Україні. Виникнення елітарних культурних закладів. Розширення поля масової культури в українському культурному просторі (кітч, еротика, трілери, мильні опери, бестселери); американізація й вестерізація масової української культури. Реалізація культурного плюралізму. Пошук нових культурних парадигм.

Основні здобутки сучасної української художньої культури.

Українські літературні традиції в творчості сучасних письменників. Історична проблематика: А.Скляренко, О.Гончар, П.Загребельний, Р.Іваничук, Ю.Мушкетик, Р.Федорів. Видання творів літераторів-політв’язнів: М.Руденка, В.Стуса, М.Осадчого, Є.Сверстюка, І.Калинця. Нова генерація в українській літературі: О.Забужко В.Шевчук, В.Неборак, А.Андрухович, С.Павличко, Ю.Покальчук, Л.Дорош.

Розвиток національних музичних традицій у творчості Л.Дячко, І.Шамо, П.Майбороди, Є.Станковича, В.Губаренка, Л.Колодуба, М.Скорика, ЮЛанюка. Українська естрада. В.Івасюк. Виконавська майстерність українських музикантів: О.Криса, Ю.Башмет, Ю.Корчинський.

Повернення до фольклорного напрямку в архітектурі та образотворчому мистецтві 90-х років.

Самобутність українського кіномистецтва: С.Параджанов, І.Івченко, Ю.Ільєнко, К.Муратова, І.Миколайчук, Р.Балаян.

Новації і традиції в сучасному українському театральному мистецтв. Р.Віктюк і його школа.

Посилення взаємозв’язку і взаємовпливів української та інших культур. Творчість представників української еміграції як невід’ємна складова частина процесу культурно-національного відродження.

СПИСОК

підручників, навчальних посібників та довідкової літератури

Бичко А.К., Бичко Б.Г., Боднар Н.О. та ін. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. − К., 1993.
Горбач Н.Я., Гелей С.Д., Росінська З.П. Теорія та історія світової та вітчизняної культури / За ред. Н.Я.Горбача. − Львів, 2000 (та інші видання).
Дзюба О., Павленко Г. Літопис найважливіших подій культурного життя в Україні (X − середина XVI ст.): Посібник-довідник. − К., 1998.
Енциклопедія українознавства: У 10-и т. − Львів, 1993.
Історія української культури: Збірник матеріалів і документів / За ред. С.М.Клапчука, В.Ф.Остафійчука. – К., 2000.
Каган М. Філософія культури. – СПб., 1996.
Кармин А.С. Основы культурологии: морфология культуры. – СПб., 1997.
Кармин А.С., Новикова Е.С. Культурология. – СПб., 2005.
Кравець М.С., Семашко О.М., Піча В.М. та ін. Культурологія: Навч. посіб. / За ред. В.М.Пічі. − Львів, 2003.
Кравченко А.И. Культурология: Учеб. пособ. – М., 2001.
Культурология / Под ред. Г.В.Драча. – Ростов-на-Дону, 2006.
Культурология. ХХ век. Энциклопедия. – СПб., 1998. – Т.1, 2.
Культурологія: теорія та історія культури: Навч. посіб. / За ред. І.І.Тюрменко, О.Д.Горбула. − К., 2004.
Культурологія: українська та зарубіжна культура: Навч. посіб. / За ред. М.М.Заковича. – К., 2004.
Корінний М.М., Шевченко В.Ф. Короткий енциклопедичний словник з культури. – К., 2003.
Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посіб. / За ред. проф. А.Яртися та В.Мельника. − Львів, 2005.
Матвеева Л.Л. Культурологія: Курс лекцій: Навч. посіб. − К., 2005.
Оганов А.А., Хангельдиева И.Г. Теория культуры. Учеб. пособ. – М., 2001.
Попович М. Нарис історії культури України: Навч. посіб. − К., 2001.
Розин В.М. Культурология: учебник. – М., 2002.
Семиотика культуры. – М., 1989.
Соціологія культури / За ред. О.М.Семашко. – К., 2002.
Стеценко В.І., Пітусь Л.М. Культурологія (навчальна програма і головний зміст нормативного курсу): Навч. посіб. – Львів, 2006.
Хрестоматия по культурологии. Учеб. пособ. / Под ред. Г.В.Драча. − Ростов-на-Дону, 2004.
Шевнюк О.Л. Культурологія: Навч. посіб. – К., 2004.
Ярошенко Т.М. Комплексна програма з курсу “Культурологія” для студентів філософського факультету. – Львів, 2004.
Ярошенко Т.М. Комплексна програма з курсу “Культурологія” для студентів філософського факультету. – Львів, 2004.
Ярошенко Т.М. Регіональна типологія культури: Навч. посіб. – К., 2007.

СПИСОК

рекомендованої літератури

Бычко А.К. Народная мудрость Руси (анализ философа). − К., 1988.
Виговський М., Філоненко С. Києво-Могилянська академія в XVII ст. // Київська старовина. − 1993.−- №3.
Вовк X. Студії з української етнографії та антропології. − К., 1995.
Горський B.C. Нарис з історії філософської культури Київської Русі. − К., 1993.
Горський B.C. Філософія в українській культурі. − К., 2001.
Грабовська І. Проблема засад дослідження українського менталітету та національного характеру // Сучасність. − 1998. − №5
Грабович Г. До питання про критичне самоусвідомлення в українській думці XIX століття.: Шевченко, Куліш, Драгоманов // Сучасність. − 1996. − №12.
Григорій Сковорода − український мислитель. Ювілейні читання до 270-річчя від дня народження. − Львів, 1992.
Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні.− К., 1990.
Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть. − К., 1991.
Голубченко П. Хвильовий і Шпенглер // Хроніка. − 2000. − К., 2000.− №37-38.
Гук О. Антропологічна концепція української філософії першої половини ХХ ст.: Монографія. – Львів, 2008.
Дзюба І. Між культурою і політикою. − К., 1998.
Донцов Д. Дух нашої давнини. − Дрогобич, 1991.
Драгоманов М.П. Вибране. − К., 1991.
Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XV − XVIII ст. − К., 1996.
Ісаєвич Я.Д. Перші українські академії // Київська старовина. − 1998. − №6.
Кашуба М. Український преромантизм і романтизм як філософська проблема // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів: Соціально-гуманітарні науки. − Чернівці, 2004.
Комаров Р.Ф. Українська філософська традиція в контексті національно-культурної рефлексії: аналіз головних символів // Людина. − Світ. − Культура. Актуальні проблеми філософських, політичних та релігієзнавчих досліджень. Матеріали міжнарод. науков. конференції.−- К., 2004.
Костомаров М.Г. Закон божий (Книга буття українського народу). − К., 1996.
Культура античного світу. dia.org/wiki.
Культура 20 століття // uk.wikipedia.org/wiki.
Лісовий В. Дмитро Чижевський: антологія, гносеологія, філософія культури // Філософська і соціологічна думка. −1994. − №5-6.
Максимович О.В. Філософські аспекти модернізму в контексті українського соціокультурного дискурсу // Автореферат канд. дисертації... – Львів, 2007.
Маланюк Є. Нариси з історії нашої культури. − К., 1992.
Мірчук І. Історія нашої культури. − Мюнхен-Львів, 1994.
Нічик В.П. Петро Могила і українська культура. − К., 1997.
Огієнко І. Візантійська культура й Україна. До першоджерел української віри і культури // Хроніка. − 2000.− К., 2000. − Вип.39-40.
Петров В. Куліш-хуторянин // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − №37-38.
.Пашук А.І. Проблема “істинного чоловіка” у філософській концепції Григорія Сковороди // НТШ. − Львів, 1991. − Т.ССХХІІ.
Розумний Я. Маркіян Шашкевич − символ національного відродження // Сучасність. − 1992. − №6.
Сковорода Г. Твори: У 2-х т. − К., 1994.
Сиваченко Г. Конкордизм В.Винниченка або мистецтво бути щасливим // Хроніка. − 2000.− №39-40.
Спадщина Памфіла Юркевича: світовий і вітчизняний контекст. − К., 1995.
Ткачук М.Л. Київська академічна філософія XIX − початку XX ст. Методологічні проблеми дослідження. − К., 2000.
Франко І. Зібрання творів: У 50-и т.− - К., 1986. − Т.45.
Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. − К., 1992.
Шевченко Т. Твори. − К., 1978-1979. − T.l-5.
Шлемкевич М. Галичанство // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − Вип.39-40.
Янів В. Ідеал української людини на підставі першоджерел літератури // Хроніка. − 2000. − К., 2000. − Вип.39-40.
Cassirer E. Philosophie der symbolischen Formen // Geschichte der Philosopie in Text und Darstellung. – 1981. – Band.8.: 20 Jahphundert.
Derrida I. Of grammatology. Baltimore and London: The Iohns. Hopkins, 1976.
Fukuyama F. The End of History? // The National Interest. – Vol.16. – 1989.
Geerz C/ The Interpretation of Cultures. – NY., 1993.
Slembek E. Cultur end Communication. – Franfurt am Main, 1991.

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Blog

Комплексна програма з нормативного курсу "Культурологія" для студентів університету Структура лекційного курсу

Содержание