Geum.ru

Програма нормативного курсу "Методика наукової праці"

Вид материалаДокументы

Содержание


Шкала оцінювання
Основна і додаткова література
Подобный материал:
ПРОГРАМА


нормативного курсу “Методика наукової праці”


Нормативний курс “Методика наукової праці” викладається для студентів ІІ курсу історичного факультету (спеціальність – “історія”).

Мета курсу – ознайомити студентів з теоретичними основами наукової праці, розкрити етапи, зміст підготовки та написання різних видів наукових праць з історії (реферати, курсова, дипломна та магістерська роботи, наукова стаття, кандидатська дисертація тощо).

Нормативний курс викладається в ІІІ семестрі в обсязі 18 лекційних годин, включає написання реферату, контрольної роботи і складання заліку. Засвоєння навчального матеріалу передбачає обов’язкову самостійну роботу студентів над спеціальною літературою.

Вимоги курсу. Лекції: Передбачають систематичний і послідовний виклад навчального матеріалу з інтерактивною формою їх проведення.

Самостійна робота: Студенти мають ознайомитися з декількома (2–3) публікаціями з питань теорії та методики наукової праці й підготувати реферат на одну із запропонованих тем.

Контрольна робота: Наприкінці семестру студенти пишуть аудиторну контрольну роботу (на основі програми курсу).

Залік: Залік відбувається наприкінці семестру й складається з двох частин – письмової відповіді на питання та усної співбесіди.

Курс передбачає таку систему оцінювання: реферат – 30 балів, аудиторна контрольна робота – 30 балів, залік – 40 балів (письмова робота – 30 балів – та співбесіда – 10 балів) .

Шкала оцінювання:

Студенти, які упродовж семестру отримали до 30 балів, не допускаються до здачі заліку; у відомість проставляється “незараховано” (FX). Студенти, які упродовж семестру отримали 31–50 балів, допускаються до здачі заліку. Студенти, які набрали 51 і більше балів, отримують “зараховано”: 51–60 балів (Е), 61–69 балів (Д), 70–80 балів (С), 81–89 балів (В), 90–100 балів (А).


Предмет та зміст курсу. Зв’язок з іншими навчальними дисциплінами. Спеціальна література. Посібники.

Основи історичного пізнання. Об’єкт та суб’єкт історичного пізнання. Структура і рівні історичного пізнання. Методи історичного пізнання.

Фахова підготовка історика-дослідника. Наукові праці з історії: реферати, курсові роботи, випускні (бакалаврська, дипломна, магістерська) роботи. Наукова стаття. Кандидатська дисертація. Монографія.

Фактори, які впливають на вибір теми наукового дослідження. Складання попереднього плану-схеми для збору спеціальної та джерельної літератури.

Види спеціальної історичної літератури: монографії, наукові статті, довідкова наукова література. Історичні джерела. Письмові джерела та їх класифікація. Архівні неопубліковані джерела.

Значення бібліографії для виявлення спеціальної літератури та опублікованих джерел з теми дослідження. Види історичної бібліографії. Техніка складання бібліографії з теми дослідження. Класифікація і збереження бібліографічних карток.

Методика роботи над науковою літературою та документами. Техніка роботи над книгою. Попереднє ознайомлення з книгою. Види читання книги. Рецептивне читання. Студіювання та критичне опрацювання книги. Суцільне читання. Перегляд книги. Основні види записів прочитаного матеріалу: анотації, план, тези, конспект.

Виписки з наукової літератури та опублікованих джерел. Переваги карткової системи виписок. Методика роботи з архівними документами. Робота з описами фондів. Архівні справи. Зовнішня і внутрішня критика джерел. Виписки з архівних документів.

Напрацювання наукової гіпотези історичного дослідження. Продумування теми в процесі роботи над джерелами і літературою. Виношування і “дозрівання” наукової гіпотези під впливом зібраних матеріалів. Робочі гіпотези та їх місце в творчому процесі. Необхідність перевірки робочих гіпотез фактами. Уточнення і поступова деталізація попереднього плану-схеми під впливом нових матеріалів.

Структура наукового дослідження. Вступ та його складові частини. Основна частина: розділи, параграфи. Висновки. Список використаних джерел та спеціальної літератури. Додатки. Систематизація і селекція зібраних матеріалів. Уточнення назви та плану дослідження. Предметно-хронологічний принцип – основа групування матеріалу всередині розділів. Композиція та архітектоніка дослідження.

Конструктивно-синтетична стадія літературного оформлення дослідження. Визначення загального обсягу дослідження. Встановлення термінів літературного оформлення за детальним планом. Способи викладення зібраних матеріалів. Додатки та їх види. Цитування. Оформлення наукового апарату.

Критико-аналітична стадія літературного оформлення рукопису. Перевірка цитат, покликів на використані джерела та літературу, правильності написання прізвищ, географічних найменувань, термінології, вживання іноземних слів, цифрового матеріалу, нумерації покликів тощо. Мовно-стилістичне редагування рукопису.

Особливості підготовки дипломної та магістерської роботи.


Основна і додаткова література

Бондаренко Г. Історичне пізнання: питання теорії і практики. Луцьк, 1998.

Воблий К.Г. Організація роботи наукового працівника (методика і техніка). К., 1969.

Зашкільняк Л. Методологія історії від давнини до сучасності. Львів, 1999.

Крип’якевич І.П. Нарис методики історичних досліджень. Завдання історичної методики // Укр. іст. журнал. 1967. № 2– 4, 7–10.

Ковальченко И.Д. Методы исторического исследования. М., 1987.

Пронштейн А.П., Данилевский И.И. Вопросы теории и методики исторического исследования. М., 1986.

Санцевич А.В. Методика исторического исследования. К., 1990.

Свердан М. Основи наукових досліджень. Чернівці, 2003.

Справочник научного работника: архивы, документы, исследователь / Сост. Ю.М. Гроссман, В.Н. Кутик. Львов, 1979, 1982.

Эко У. Как написать дипломную работу. М., 2001.


Теми рефератів

Принципи вибору теми наукового дослідження та умови її успішної реалізації (на прикладі власної теми).

Курсова та дипломна (магістерська) наукова робота: спільне й відмінне.

Основні теоретичні та методичні засади написання наукової статті.

доцент Т. Полещук