Програма з історії Греції та греків України. Пояснювальна записка
| Вид материала | Документы |
- Положення про Всеукраїнську олімпіаду школярів з новогрецької мови, історії, культури, 138.77kb.
- Положення про Всеукраїнську олімпіаду школярів з новогрецької мови, історії, культури, 138.54kb.
- Програма вступних випробувань з історії україни для вступників до одеського національного, 1346.3kb.
- Програма профільного курсу. 10-11 класи Пояснювальна записка, 311.14kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з в сесвітньої історії пояснювальна записка, 478.76kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України, 1242.42kb.
- Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.
- Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
- Програма гуртка «Юні натуралісти» Керівник гуртка : Ходачок О. В. Пояснювальна записка, 64.99kb.
- Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програма укладена, 502.02kb.
Програма з історії Греції та греків України.
Пояснювальна записка.
Програму складено на основі програми факультативного курсу «Історія Греції та греків Украіни» для загальноосвітніх навчальних закладів.
Дана програма поглиблює знання учнів, які стосуються особливостей національно-культурного розвитку греків України. Вони спрямовані на формування історичної самосвідомості українських греків, усвідомлення ними свого становища, як поєднувальної ланки між сучасною Грецькою республікою та Україною. В програмі відтворено сутність історичних зв’язків грецького та українського народу, надано важливої уваги формуванню цінісно орієнтованих знань, які сприяють формуванню етнічної ідентичності. Для української діаспори греків особливу роль відіграє Середньовіччя, звідки і походить самоназва діаспорних греків України: ромеї/уруми. Хронологія відтворює особливості не стільки політичної, скільки етнокультурної історії греків, що є цілком доцільним з огляду на статут грецької діаспори України як на одну з національних меншин в сучасній українській державі. Важливим є також те, що вивчення історії виформовує усвідомлення важливої ролі демократичних цінностей у формуванні громадської, національної та етнокультурної самосвідомості.
Змістовно програма складається із трьох частин, кожна з яких відображає особливості культурно-історичного, соціального та, в окремих випадках, політичного розвитку України, Греції, україно-грецьких зв’язків та історії грецької діаспори України. Кожний з розділів відповідає особливостям вікового змісту навчально-виховного процесу. Оцінювання результатів навчальної діяльності відбувається у відповідності до діючих положень Законів України “Про освіту” та “Загальну середню освіту”, а також приписів Мністерства Освіти України та інших установ, яким підпорядковано діяльність навчальних закладів, а також для тих дисциплін навчально-виховного циклу, що вивчаються факультативно.
Головні завдання навчання:
- Забезпечити формування уявлень про зміст історичної пам’яті народу, як одну з складових його самобутності в історичному портреті людства;
- Ґрунтуватися на тих матеріалах історії українського та грецького народів, які відображають багатовіковий взаємозв’язок грецького народу із землями нинішньої України, а також культурну взаємодії народів України та Греції;
- Ознайомитися із найвизначнішими подіями історичного буття грецького народу.
- Програма курсу передбачає закріплення основних знань і умінь, опанованих учнями в рамках основної програми з історії:
- Ознайомлення на рівні уявлень з поняттями про історичні джерела, спеціальні історичні дисципліни, з поняттями історичної географії та історичної карти,, формування навиків інтерпретації історичних подій, уміння анлізувати історичні джерела та використовувати їх для доведення власної точки зору.
Основні поняття, які засвоює учень:
- Історія первісного суспільства та Античний світ:
Знаряддя праці. Господарська діяльність. Стара та Нова ери (до Різдва Христова та після Різдва Христова). Внутрішня політика. Зовнішня політика. Держава. Реформа. Колонія, метрополія. Вірування, релігія. Політеїзм. Монотеїзм. Язичництво, Олімпійський пантеон. Християнство. Міфологія. Мистецтво, живопис, скульптура, архітектура, театр.
- Історія Середньовіччя:
Середньовіччя. Варварський світ. Велике переселення народів. Міграційні рухи. Феодалізм. Феодальна ієрархія. Вотчина. Помістя. Народні виступи, повстання. Рицарство. Визвольні рухи. Монархія. Політична (феодальна) роздробленість. Середньовічне місто. Іслам. Православ’я. Католицизм. Хрестові походи. Романський стиль. Готичний стиль.
- Епоха Відродження:
Відродження. Імперія. Абсолютизм. Бароко. Греко-католицька церква. Адміністративно-політичний устрій. Податки. Національний ринок. Просвітництво. Національно-визвольний рух. Революція. Революційні війни. Класицизм. Романтизм.
- Історія Нової доби:
Індустріальне суспільство. Урбанізація. Соціальна структура суспільного устрою. Політична система. Трудова еміграція. Інфляція. Борг внутрішній і зовнішній. Військовий заколот. Консерватизм. Лібералізм. Військово-політичний союз. Зовнішньополітична експансія. Культурно-освітній рух. Суверенітет. Світовий конфлікт. Модерн.
- Новітня історія:
Новітня історія. Світова війна. Тоталітаризм. Політичний режим. Олімпійський рух. Ідеологія. Масова культура. Громадянська війна. Антифашизм Толерантність. Ідентифікація. Діалог культур. Права людини. Цивілізація. Європейський дім, європейська спільнота.
Основні вміння, які повинен засвоїти учень:
- в І рік навчання:
- Аналізувати історичний зміст, робити нескладні висновки та узагальнення, зіставляти й оцінювати окремі факти, події, самостійно будувати розповідь, використовувати різноманітні джерела.
- Працювати з текстом підручника, його ілюстраціями та документами, самостійно читати доступну за віком літературу.
- Користуватися історичною картою, показувати на ній історичні місця, читати легенду карти, працювати з контурною картою.
- Розуміти різноманітність історичних підходів до висвітлення історичних подій.
- в ІІ рік навчання:
- Аналізувати історичні факти й події, порівнювати однотипні історичні явища та події, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки.
- Працювати з текстом документів, аналізувати писемні джерела, складати план відповіді за текстом.
- Давати стислу характеристику історичним діячам, пам’яткам культури, розкривати їх значення та місце в історичному процесі.
- Працювати з історичною картою.
- Визначити хронологічні рамки історичних подій, співвідносити події, складати хронологічні таблиці.
- Брати участь в обговоренні історичних питань.
- Узагальнювати зміст історичних явищ, визначаючи їх суть, причини і значення.
- Давати розгорнуту характеристику історичним діячам.
- Співвідносити історичні процеси на прикладі історії грецької діаспори України.
- Брати участь у дискусії, аргументувати власну точку зору посиланнями на історичні джерела.
- Встановлювати причинно-наслідкові зв’язки при аналізі та оцінці історичних фактів і подій, визначаючи основне і другорядне, об’єктивне і суб’єктивне, давати визначення історичним поняттям.
- в ІІІ - IY рік навчання:
- Складати порівняльну характеристику історичних подій, процесів.
- Самостійно оцінювати сутність історичних подій.
- Вміти розкривати на основі історичних фактів особливості культурно-історичного буття.
- Порівнювати, пояснювати, узагальнювати історичні явища на основі аналізу історичних подій.
- Використовувати різноманітність історичних джерел для доведення власної точки зору.
- Усвідомлювати загальний і індивідуальний вимір історичної пам’яті.
- Вміти репрезентувати загально історичні події на прикладі особистісної та родинної історії.
- Вміти аргументовано викладати основні проблеми, які відображають сутнісні ознаки історичного буття власного народу.
Програма факультативного курсу
«історія греції та греків україни »
Частина І. Історія греків України.
Перший рік навчання – 34 години.
| № уроку | Тема уроку | кількість годин | |
Тема І. Знайомство з історією | |||
| | Наука історія. Історична свідомість рідного народу. Історичні джерела. Геродот – “батько історії”. Вивчення історії грецької діаспори України. Хронологія. | 2 | |
| | Відтворення минулих літ. Початкові уявлення про археологію. Генріх Шліман. Археологічні пам’ятки грецького народу на теренах України (давньогрецькі міста-поліси та скіфські кургани). | 2 | |
| | Писемні джерела. Давні книги. “Історія” Геродота, Фукідід, “Про управління імперією” Костянтина Порфірородного, “Повість минулих літ”. Що таке архіви. | 2 | |
| | Усні історичні джерела. Міфологія. Усна народна творчість (фольклор, етнографія). Родина як осередок історичної пам’яті народу. | 2 | |
| | Етнонаціональні символи. Головні елементи сучасних гербів Української державності та Греції. Символіка грецьких громад України. Початкові уявлення про нумізматику, геральдику, сфрагістику. | 2 | |
| | Назви та імена в історичній науці. Історико-етнографічні райони України. Історична географія рідного краю. Імена “моїх пращурів”. | 2 | |
| | Узагальнюючий урок | 2 | |
| Тема 2. Історія греків на теренах України у ХI-XVII століттях. | |||
| | Візантійські історики про слов’ян. Утворення Готсько-кафайської єпархії. | 2 | |
| | “Брати Солунські” Кирило та Мефодій: народження слов’янської письменності. Літописання. | 2 | |
| | “Повість минулих літ” про походи київських князів на Царгород. | 2 | |
| | Запровадження християнства у східнослов’янському світі. Легенда про апостола Андрія. Поширення християнства: рівноапостольна княгиня Ольга. Літописні свідчення про хрещення Русі-України. Культурні наслідки християнізації (архітектура, право). | 2 | |
| | Відносини Київської Русі та Візантії у ХI-XV століттях. Візантійські дружини київсько-руських князів. Володимир Мономах. Впливи кочовиків на відносини між князівствами Київської Русі та Візантією. | 2 | |
| | Церковні відносини між князівствами Київської Русі та Візантією у ХI-XV століттях. Ісіхазм. Святогорська обитель. Києво-Печерська лавра. Церковний розкол 1054 року та його вплив на міжнародні відносини в Європі. | 2 | |
| | Крим у ХI-XVI століттях. Генуєзська експансія в Криму. Князівство Феодоро. Етногенез кримськотатарського народу та становлення його державності. Румеї, уруми – грецьке населення Криму. | | |
| | Османські завоювання у ХI-XV століттях. Османські завоювання на Балканах. Падіння Константинополя. Османська експансія в Криму. Хвиля грецької еміграції у XVI столітті. | 2 | |
| | Міжцерковні відносини в християнському світі у ХIV-XVII століттях. Флорентійська унія. Занепад Візантійської імперії і положення християн у Порті. Запровадження патріаршества у Московії. Київська метрополія. Берестейська унія. | 2 | |
| | Тематична атестація | 2 | |
Частина ІІ. Історія греків України.
Другий рік навчання – 34 години.
| Тема 1. Історія греків на теренах України у XVII- на поч.. XX століттях | | ||||
| | Грецька діаспора на українських землях Речі Посполитої. Грецькі громади в Острозі та Львові. | 2 | | ||
| | Крим на перетині імперських інтересів кінець XVII-XVIII століть. Російсько-турецькі війни XVIII століття. Кучук-Кайнарджийський мир. Переселення християн з Криму. Заснування Маріуполю. | 2 | | ||
| | Національно-визвольний рух греків наприкінці XVIII – на поч.XIX століть. Центри національно-визвольного руху – Вена, Константинополь, Одеса. “Філікі етерія”. Греки на службі в Російській імперії. | 2 | | ||
| | Становище грецької діаспори в Російській імперії у першій половині ХІХ ст. Виконання обіцянок Катерини ІІ російською владою. Розвиток грецьких селищ. Маріуполь у першій половині XIX ст. | 2 | | ||
| | Зміни у економічному, соціально-культурному житті греків Російської імперії у другій половині XIX – на початкуXX ст. | 2 | | ||
| | Узагальнюючий урок | 2 | | ||
Тема 2. Історія грецької діаспори України у ХХ столітті. | | ||||
| | Революційні події у Приазов’ї у 1917-1920 рр. | 2 | | ||
| | Катастрофа 1923 року. Понтійські греки в СРСР. Греки у Кримськотатарській радянській соціалістичній автономній республіці РСФСР. | 2 | | ||
| | “ Грецьке відродження” 1920-х років в Україні. | 2 | | ||
| | Репресії 1930-1940-х рр. | 2 | | ||
| | Греки СРСР у Війні 1941-1945 рр. Новий порядок на окупованих територіях. Маріуполь та грецькі селища Приазов’я під у 1941-1943 рр. Крим у 1941-1944 рр. Греки та вихідці з Криму – Герої Радянського Союзу. Депортовані народи. | 3 | | ||
| | Узагалюнюючий урок | 2 | | ||
| | СРСР як оплот міжнародної комуністичної спільноти. Представництво Греції та греків в міжнародному робітничому русі. Роль комуністів в організації руху опору в Європі під час Другої світової війни. Громадянська війна в Греції у 1945-1949 рр. Комуністична хвиля еміграції. | 3 | | ||
| | Культура грецької діаспори України у 1950-1980-х рр. Грецькі поети Приазов’я. Літературно-художні збірки грецьких поетів. | 2 | | ||
| | “ Грецьке відродження” кінця 1980-1990-ті рр. | 2 | | ||
| | Тематична атестація | 2 | | ||
Частина ІІІ. Історія Давньої Греції та Візантії (Імперії Ромеїв).
Третій рік навчання – 34 години.
| № уроку | Тема уроку | кількість годин | |
| Тема 1. Цивілізація Стародавньої Греції. Міфологічна та Архаїчна доба. | |||
| | Природа та заняття народів Балканського півострову у стародавні часи. | 1 | |
| | Заселення Балкан греками. | 1 | |
| | Міфологічна доба. Критська цивілізація. | 1 | |
| | Коли греки були ахеянами. Мікенська цивілізація. Гомер „Іліада” та „Одіссея” | 1 | |
| | Архаїчна доба. Дорійська навала. Становлення полісної системи. | 1 | |
| | Мистецтво Стародавньої Греції архаїчної доби. Міфологічні цикли. Архаїчна скульптура та кераміка. Як дізналися про архаїчний вигляд Акрополю? | 1 | |
| | Історія письменства стародавніх греків. Лінійне письмо. Дешифрування лінійного письма В. Запровадження абетки. | 1 | |
| | Зміни у суспільно-політичному житті давніх греків. Боги та герої. Царська влада. Відкриття народовладдя: міф про Тезея. | 1 | |
| | Тематична атестація | 1 | |
| Тема 2. Цивілізація Стародавньої Греції. Класична доба та еллінізм. | |||
| | Історія демократичних інституцій в Афінах. Становлення Афінської демократії. Політична боротьба в демократичних Афінах. Драконт. Писистрат. | 1 | |
| | Спартанська держава. Завойовування Пелоппонесу. Реформи Лікурга. Спартанська освіта. | 1 | |
| | Демократичні реформи. Протистояння Афін і Мегар. Солон. Клісфен. | 1 | |
| | Перська навала на Аттику. Марафонська битва. Похід Ксерокса. | 1 | |
| | „Золотий вік” Афінський поліс за правління Перікла. Афінська освіта. | 1 | |
| | Розквіт мистецтв. Перебудова Афін. Акрополь. Панатінеї. Просвітницький рух. | 2 | |
| | Театральне мистецтво. Давньогрецька трагедія. Аттична комедія. | 1 | |
| | Узагальнюючий урок | 1 | |
| | І Афінський морський союз. | 1 | |
| | Пелепонеська війна. Загострення політичної боротьби в Афінах після Перікла. Алківіад. Поразка Афін. Тиранія тридцяти. | 1 | |
| | Відновлення демократії. Протистояння в суспільно політичному житті в давніх Афінах. Софісти. Суд над Сократом. | 1 | |
| | Македонське завоювання. Еллінізація Македонії. Філіп ІІ. Демосфен. Олександр ІІ Великий. Сократ. | 1 | |
| | Східний похід Олександра ІІ. Військові дії в Малій Азії. Військові дії на Близькому Сході. Перемоги Олександра у Межиріччі. Завоювання Персії та Сере5дньої Азії. Війни в Індії. Утворення імперії. | 1 | |
| | Елліністичні держави. Війни діодохів. Утворення елліністичних царств на теренах імперії Олександра. | 1 | |
| | Кінець елліністичних царств. Занепад елліністичних династій. Династія Птоломеїв. Олександрія Єгипетська. Римське завоювання. | 1 | |
| | Тематична атестація | 1 | |
Тема 3. Римське володарювання та Візантія. | |||
| | Римський світ. Грецькі поліси під час Римського завоювання Західного Середземномор’я. Східні частини Римської імперії. Римське володарювання на Балканах та в Причорномор’ї. Велике переселення народів. Розпад Великої Римської Імперії. | 1 | |
| | Візантійська імперія у другій половині І тис.н.е.. Правління Юстиніана. Війни із арабським халіфатом. Іконоборство. Розмежування правослв’я та католицизму. | 1 | |
| | | ||
| | | ||
| | Війни Візантійської імперії у VIII-XII століттях. Відносини із кочовиками. Війни з Болгарським царством. Битва при Манциркерті. | 1 | |
| | Візантійська імперія та хрестоносці. Політика візантійських володарів у Східному Середземномор’ї. Зовнішні втручання у внутрішні справи імперії. Пограбування Константинополя хрестоносцями у 1204 році. Утворення держав хрестоносців на теренах імперії. Занепад „латинських” держав на теренах Візантії. | 2 | |
| | Візантія у XII-XIV ст.. Загибель Візантійської імперії. Османська експансія в Малій Азії та на Балканах. Тимур. Поновлення експансії на Балканах. Падіння Константинополя. Падіння Трапезундської імперії | 2 | |
| | Тематична атестація | 1 | |
Частина ІV. Новий час та сучасність.
Четвертий рік навчання – 34 години.
| № уроку | Тема уроку | кількість годин | | |
Тема І. Грецький народ та Імперії Османів у XVII-початку XIX століть. | | |||
| | Положення християнського населення імперії. Місце християн у народонаселенні імперії. Роль султана Константинополя у регулюванні правового статуту християн. Райя. Фанаріоти. Арматоли. Драгоман Порти Роль релігійного чинника у зовнішньополітичному становищі Імперії. Османський протекторат в Криму. Управління підкореними народами. Роль греків в управлінні Болгарією, Валашськими князівствами та Молдовою. Господарі. | 4 | | |
| | Узагальнюючий урок | 1 | | |
| | Війни Османської імперії у XVII- XVIII століттях. Війни в Північному Причорномор’ї. Роль московсько-російського фактору. Боротьба за панування в Криму. Значення Кучук-Кайнарджірський миру у зміні ситуації в Північному Причорномор’ї. Зміни у становищі християнських народів Криму. | 3 | | |
| | Узагальнюючий урок | 1 | | |
| | Вплив ідей Просвітництва на культуру Османської імперії. Піднесення національно-визвольного руху. Центри національно-визвольного руку. Виникнення Першої грецької республіки на Іонійських островах. Алі-паша Янинський. | 2 | | |
| | Узагальнюючий урок | 1 | | |
| | Національно-визвольний рух у першій третині ХІХ століття. Греки на службі Російської імперії. Осередки національно-визвольного руху. Повстання грецького народу у 1822р. Сприйняття повстання європейськими державами. Рух філеллінів. Дж.Г. Байрон. Громадянські війни в Греції у першій половині 1820-х рр. Каральні заходи османської влади. Різанина на о.Хіос. Завершення національно-визвольної боротьби кінець 1820-х та початок 1830-х. | 4 | | |
| | Узагальнюючий урок | 1 | | |
| | Греція у середині ХІХ та на початку ХХ століття. Дворові перевороти та заколоти. Відродження територіальної цілісності Греції. Приєднання Греції до Антанти. | 2 | | |
| | Греція у першій половині ХХ століття. Участь Греції у Першій2 світовій війні. Греція між двома світовими війнами. Вступ Греції у Другу світову війну. Охі. Окупація Греції країнами “осі”. Рух опору в Греції. Визволення Греції. Початок громадянської війни | 4 | | |
| | Греція у другій половині ХХ століття. Завершення громадянської війни. Еміграція, створення сучасної грецької діаспори в світі. Поновлення демократичного устрою. Кіпрська проблема. Роль Грецької республіки у ЄС. | 3 | | |
| | Культура Греції. У ХХ столітті. Олімпійські ігри. Література. К.Кавафіс. Г.Казандакіс. Історія грецької музики. М.Теодоракіс. М.Калас. Грецький кінематограф. | 2 | | |
| | Грецька діаспора України у ХХ столітті. Національно-культурний рух 1920-1930 рр. Г.Костоправ. Національно-культурний рух 1950-1980 рр. Літературно-художні альманахи. Музичне мистецтво. “Сартанськие самоцтвети”. Утворення осередків національного руху наприкінці 1980-х. створення Федерації грецьких твораств України. Маріупольський державний гуманітарний університет – центр відродження еллінізму України. сторіографія (Н.Терентьєва, А.Гедьо, С.Пархоменко, О.Терентьєва) | 4 | | |
| | Тематична атестація | 2 | | |
При написанні програми використано літературу:
Араджиони М. Греки Крыма и Приазовья: история изучения и историография этнической культуры (80-е гг. XVIII в. – 90-е гг. XX в.) – Симферополь, 1999. – 132с.
- Боннар А. Греческая цивилизация: в 3-х т.т. – М., 1993. – Т. 1. – 525с. –Т.2. – 678с. – Т.3. – 576с.
- История древнего мира: в 2-х ч. / Под ред. А.Бокщанина. – М., 1981. – Ч.1. – 528с., ил. – Ч.2. – 431с., ил.
- История средних веков / Под ред. Н.Ерофеева. – М., 1986. – 575с.
- Новая история (первый период) / Под ред. Н.Лисневского. – М., 1972. – 776с.
- Новая история / Под ред. И. Галкина. – М., 1958. – 848с.
- Осборн К. Классическая мифология. – М., 2005. – 416[8] с.: ил.
- Полевой В.М. Искусство Греции: в 2-х т.т. – М., 1974. –Т.1. – 536с., ил. – Т.2. – 408с.,
- Феро М. Как рассказывают историю детям в разных странах мира. – М., 1992. – 351с.
- Эллинизм / Под ред. А.Штраубе. – СПб, 1994. – 345с.