Програма профільного курсу. 10-11 класи Пояснювальна записка

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки. Програма варіативного курсу. 10–11 класи

Особливість курсу «Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки» полягає в тому, що він узагальнює, систематизує та доповнює знання учнів із історії, історії України, української та зарубіжної літератури, інших гуманітарних предметів. Курс або його частини можуть використовуватись в контексті інших гуманітарних дисциплін. Проте курс спрямований не тільки на те, щоб розширити коло відомих учням знань, а й на те, щоб сформувати у них особисте ставлення до цих знань

Дичковська Г. О.,

кандидат філософських наук,

доцент кафедри філософії

Прикарпатського національного університету

імені Василя Стефаника

Пташник О. І.,

викладач суспільних дисциплін

Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату

Івано-Франківської області

основи теорії та історії

української суспільно-політичної думки

Програма профільного курсу. 10-11 класи

Пояснювальна записка

Необхідність запровадження курсу «Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки» пояснюється кількома причинами. Найголовнішою з них є потреба суспільства в активних, світоглядно-сформованих громадянах, здатних здійснювати суспільно-політичний аналіз ситуації і приймати рішення відповідно до гуманістичних ідеалів, культурно-історичних українських традицій та інтересів держави. Таким чином, курс призначений для формування патріотично-свідомої позиції учня, майбутнього українського громадянина-державника.

Даний курс зорієнтований на сучасність, однак осмислення і вирішення проблем сьогодення неможливе без розуміння попереднього історично-політичного пошуку. Курс має на меті спонукати до продовження традиції та, разом із тим, до розв’язання давніх і наболілих вузлів, до формування нового, повноцінного і сучасного українського світогляду.

В час творення української державності нас нерідко переслідують два взаємопротилежних та однаково деструктивних процеси: псевдопатріотизм, фальшиве впадання в патетику, – з одного боку, та відкидання самої потреби України через страх і складнощі самореалізації, – з іншого. Ці проблеми в тій чи іншій формі розглядаються в українській суспільно-політичній думці. Отож, запровадження цього курсу зумовлене необхідністю збагачення учнів такими знаннями, ідеями та переконаннями, без яких сьогодні неможливо здійснювати повноцінну суспільно-політичну діяльність.

Мета курсу. Ознайомлення учнів із проблематикою української суспільно-політичної думки XIX – XX ст., її основними парадигмами та контроверсіями; надання школярам комплексного уявлення про гуманітарно-світоглядну перспективу сучасного українського суспільства.

Завдання курсу. 1. Окреслити учням основні світоглядно-політичні парадигми, що склалася в українській світоглядно-політичній сфері упродовж XIX – XX ст. і котрі й сьогодні є детермінантами становлення владних структур соціуму.

Виробити в школярів розуміння причинно-наслідкових зв’язків у суспільно-політичному житті; уміння аналізу й оцінки політичної ситуації в Україні і в світі.
Формувати в учнів світоглядно-політичні орієнтири, спрямовані на етично високий ідеал державотворця.

Особливості, структура та зміст програми. Особливість курсу «Основи теорії та історії української суспільно-політичної думки» полягає в тому, що він узагальнює, систематизує та доповнює знання учнів із історії, історії України, української та зарубіжної літератури, інших гуманітарних предметів. Курс або його частини можуть використовуватись в контексті інших гуманітарних дисциплін. Проте курс спрямований не тільки на те, щоб розширити коло відомих учням знань, а й на те, щоб сформувати у них особисте ставлення до цих знань.

Курс охоплює три великі ділянки: загальні світоглядно-політичні поняття; теорію української політичної думки; аналіз сучасної політичної ситуації.

Програма розрахована на два роки і становить 70 годин: 35 – на вивчення у 10-му класі і 35 – в 11-му. Вона служить суттєвим доповненням до загального виховного процесу.

До запропонованої програми вчитель мас змогу підходити творчо, змінювати кількість годин на вивчення різних гем, доповнювати тематику курсу.

Враховуючи складність сприйняття учнями світоглядно-політичного курсу, який належить до філософських дисциплін, доцільно основну увагу приділяти вивченню теорії української політичної думки, яка, по-перше, найбільш зрозуміла учням; по-друге, найкраще може бути використана для патріотичного виховання і надає ґрунтовну теоретичну базу для розуміння сучасної політичної ситуації в Україні.

При вивченні теорії та історії української політичної думки слід використовувати оригінальні твори українських політичних теоретиків (М. Драгоманова, І. Франка, М. Міхновського, Д. Донцова. М. Грушевського, В. Винниченка, В. Липинського, Ю. Липи, М. Скрипника, М. Хвильового, В. Чорновола, І. Дзюби та ін.), а також спогади, документацію, політичні декларації, програми політичних партій, громадських організацій, архівні матеріали тощо. Курс зобов’язаний показати процес формування, основні тенденції і специфіку таких політичних явищ в Україні, як лібералізм, націонал-комунізм, соціалізм, націоналізм. Слід постійно проводити аналіз сучасної політичної ситуації, роблячи акцент на державницькій позиції, яка вимагає толерантності і мудрості. Одночасно необхідно формувати вміння виходити поза межі партійної догматики і відстоювати насамперед патріотичні інтереси, брати активну участь у державотворенні.

Підвищення здатності учнів орієнтуватися в основних світоглядно-теоретичних політичних проблемах. Удосконалення вмінь та навичок аналізу суперечливих суспільно-політичних процесів сучасності. Поглиблення рівня розуміння історичних явищ, фактів та закономірностей суспільно-політичного розвитку. Покрашення здатності знаходження шляхів подолання суспільно-політичних та світоглядних кризових явищ. Розширення розуміння історичних коренів і сучасних проблем відродження національної культури та національно-політичного поступу в Україні

10 клас (35 годин)

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Урок 1–2. Вступ. Політика, політична діяльність, політична теорія. Владні стосунки в суспільстві. Світоглядні проблеми в політиці, їх вплив на суспільно-політичну сферу. Україна у сфері світоглядно-політичних проблем.	Учні повинні знати й уміти: усвідомлювати необхідність вивчення курсу, його місце в системі шкільної історичної освіти; пояснювати поняття і терміни (політика, політична діяльність, ідеологія, особа, суспільство, народ, влада, політичний лідер, свобода, відповідальність, керування, володарювання), використовувати їх у мовленні; висловлювати своє ставлення щодо місця України в сфері сучасних світоглядно-політичних проблем.
Тема 1. Специфіка формування української політичної думки
Урок 3. Загальний огляд політичних процесів у X–XVIII ст. Князівська доба: формування централізованої влади, проблема міжусобних війн, легітимність влади, сакралізація монарха. Проблеми релігійної влади.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальний перебіг політичних процесів у X–XVIII ст.; характеризувати постаті княжої доби в контексті їх політичних поглядів та виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: князь, монарх, підданий, володар, легітимність, сакралізація, релігійна влада; називати й аналізувати політико-правові акти княжої доби; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами княжої доби; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси княжої доби; висловлювати своє ставлення до політичних явищ та процесів княжої доби.
Уроки 4–5. Владні проблеми козацької доби. Військова влада, виборність влади, міжнародна політика. Зв’язок між військовою та суспільною владою, легітимність, елементи автономізації. Правові акти пізньокозацької доби: конституція П. Орлика.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальний перебіг політичних процесів козацької доби; характеризувати постаті козацької доби (П. Орлика) в контексті їх політичних поглядів та виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: виборність, легітимність, автономізація; називати й аналізувати політико-правові акти козацької доби; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами козацької доби; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси козацької доби; висловлювати своє ставлення до політичних явищ та процесів козацької доби.
Уроки 6–7. Початок XIX ст., складність політичної ситуації: епоха руїни. Формування феномена «національно-визвольний рух». Проблеми самостановлення української політичної особистості. Кирило-Мефодіївське товариство. Т. Шевченко: ідеї національної окремішності України, всесвітнього міжнародного братерства, свободи людини і народу.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальний перебіг політичних процесів початку ХІХ ст.; характеризувати постаті (Т. Шевченка) початку ХІХ ст. в контексті їх політичних поглядів та виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: національно-визвольний рух, українське національне відродження, національна ідея; називати й аналізувати політико-правові акти початку ХІХ ст.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами початку ХІХ ст.; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси початку ХІХ ст.; висловлювати своє ставлення до політичних явищ та процесів початку ХІХ ст.
Тема 2. Суспільно-політична думка України другої половини XIX – початку XX століття
Урок 8. Загальноєвропейські політичні тенденції XIX століття. Формування політичних цінностей людини і суспільства. Специфіка їх впливу на українську суспільно-політичну думку	Учні повинні знати й уміти: описувати загальний перебіг загальноєвропейських політичних процесів ХІХ ст.; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: консерватизм, традиція, свобода, лібералізм, анархізм, демократія, соціал-демократія, нація, експлуатація, клас, класова боротьба, антагоністичні класи, економічний детермінізм, соціалізм, радикалізм, націонал-демократія, соціал-демократія, націоналізм, органічна нація; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між загальноєвропейськими політичними явищами та процесами ХІХ ст.; зіставляти та порівнювати загальноєвропейські політичні явища і процеси ХІХ ст.; висловлювати своє ставлення до загальноєвропейських політичних явищ та процесів ХІХ ст.
Урок 9. Політичні організації в Україні в 1880–1900 роках: русько-українська Радикальна партія, Львівська народна рада, Братство Тарасівців, Національно-демократичне сторонництво. Соціал-демократична партія Галичини. Українська соціалістична партія та група соціал-демократії. Світоглядні та історично-політичні ідеї.	Учні повинні знати й уміти: описувати політичні організації в Україні у 1880–1890 рр.; характеризувати постаті, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1880–1900 рр., в контексті їх політичних поглядів та виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроку; називати й аналізувати політико-правові акти, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1880–1900 рр.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами, пов’язаними з діяльністю політичних організацій в Україні у 1880–1900 рр.; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1880–1900 рр.; висловлювати своє ставлення до діяльності політичних організацій в Україні у 1880–1900 рр.
Урок 10. Специфіка формування соціалістичної, ліберально-народницької та націоналістичної думки в кінці XIX ст. Соціалістичні уявлення: протистояння ідей етичного соціалізму та класової боротьби. Економічний детермінізм. Народництво: гіперболізація цінності свободи особи, відкидання будь-яких обмежуючих функцій держави і суспільства. Націоналізм: ідея органічної нації, співпраця націй у контексті ідеї органічного людства, співвідношення нація–особа	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку формування соціалістичної, ліберально-народницької та націоналістичної думки в кінці XIX ст.; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроку; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між загальноукраїнськими політичними явищами та процесами кінця ХІХ ст.; зіставляти та порівнювати загальноукраїнські політичні явища і процеси кінця ХІХ ст.; висловлювати своє ставлення до загальноукраїнських політичних явищ та процесів кінця ХІХ ст.
Уроки 11–12. Еволюція політичних партій в Україні (1901–1910 рр.). Українська Народна партія, Революційна Українська партія. Київська вільна громада. Українська соціал-демократична робітнича партія, Соціал-демократична спілка	Учні повинні знати й уміти: описувати еволюцію політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр.; характеризувати постаті, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр., в контексті їх політичних поглядів та виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати політико-правові акти, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами, пов’язаними з діяльністю політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр.; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси, пов’язані з діяльністю політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр.; висловлювати своє ставлення до діяльності політичних організацій в Україні у 1901–1910 рр.
Тема 3. Становлення теоретичних основ української політичної думки в 1905–1920 роках
Урок 13. Специфіка світоглядних пріоритетів українського націоналізму. М. Міхновський. Ксенофобія, захист духовного простору особи, суспільний солідаризм, ідея органічної нації.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів українського націоналізму; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: націоналізм, ксенофобія, суспільний солідаризм, органічна нація; характеризувати постать М. Міхновського в контексті його політичних поглядів та виявів; зіставляти та порівнювати засадничі принципи українського націоналізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до специфіки світоглядних принципів українського націоналізму.
Урок 14. Соціалізм: ідеальна та конструктивно-практична парадигма. Визначальні тенденції соціалістичної ідеології: соціально-економічний детермінізм, держава – механізм експлуатації, пріоритет класової боротьби. Опозиційне протистояння ідей класової боротьби та органічної нації.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів соціалізму; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: експропріація, диктатура пролетаріату, соціальна та економічна нерівність, класова боротьба, комунізм, пролетаріат, антагоністичні класи, етичний соціалізм; зіставляти та порівнювати засадничі принципи соціалізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів соціалізму.
Уроки 15–16. Вплив російської соціал-демократії на формування української політичної думки. В. Ленін «Про державу». «Про диктатуру пролетаріату». В. Ленін про право націй на самовизначення. «Про національну гордість великоросів», «Про національне питання».	Учні повинні знати й уміти: описувати вплив російської соціал-демократії на формування української політичної думки; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; характеризувати постать В. Леніна в контексті його політичних поглядів та виявів; називати й аналізувати праці В. Леніна «Про державу». «Про диктатуру пролетаріату», «Про національну гордість великоросів», «Про національне питання»; висловлювати своє ставлення до специфіки вирішення російськими соціалістами національного питання.
Урок 17–18. Еволюція політичного світогляду І. Франка як дзеркало загальнонаціональних процесів. 1-й період: москвофільство. 2-й період: соціалізм (1878–1897 рр.). 3-й період: критика догматичного соціалізму, етичний соціалізм (1895–1898 рр.). 4-й період: формування національно-державницької позиції (1900–1916 рр.).	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать І. Франка в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду І. Франка; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці І. Франка; висловлювати своє ставлення до постаті І. Франка в контексті його політичних поглядів та виявів.
Тема 4. Теоретичні проблеми ідеології української соціал-демократії
Уроки 19–21. Соціалістична парадигма: ідеальність комуністичного суспільства, класовий антагонізм. Світогляд Д. Донцова 1909–1917 рр.: підпорядкованість національних ідеалів цінностям класової боротьби. Зародження націонал-соціалізму: Д. Донцов. «Сучасне політичне положення нації і наші завдання» (1913 р.); «Маркс, Енгельс і Лассаль про неісторичні нації». Ідея справедливості, її втілення в соціалізмі і націоналізмі. Л. Юркевич «Російські соціал-демократи і національне питання» (1917 р).	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать Д. Донцова в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду Д. Донцова; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці Д. Донцова, працю Л. Юркевича «Російські соціал-демократи і національне питання»; висловлювати своє ставлення до постаті Д. Донцова в контексті його політичних поглядів та виявів.
Уроки 22–23. Симон Петлюра «Війна і українці». Орієнтація на лібералізм царської Росії. Автономізм як мінімальна політична вимога, автономізм як відсутність державницької о мислення.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать С. Петлюри в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду С. Петлюри; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці С. Петлюри; висловлювати своє ставлення до постаті С. Петлюри в контексті його політичних поглядів та виявів.
Тема 5. Світові політичні ідеології: загальнотеоретичні основи
Уроки 24–25. Лібералізм, антропоцентризм. Право особи, свобода особи. Гіперболізація свободи особи і руйнування надособистісних структур. Анархія і тиранія, їх взаємопов’язаність. Демократія. Право більшості і право вибору. Негативні аспекти демократії. Демократія, лібералізм, державність, аспекти взаємодії.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів лібералізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: лібералізм, антропоцентризм, анархія, тиранія, демократія; зіставляти та порівнювати засадничі принципи лібералізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів лібералізму.
Урок 26. Консерватизм. Традиціоналізм, неперервність, стабільність Політична привілейованість, елітаризм. Проблема розвитку політичних структур та стагнації.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів консерватизму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: консерватизм, елітаризм; зіставляти та порівнювати засадничі принципи консерватизму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів консерватизму.
Уроки 27–28. Націоналізм. Органіцизм як домінуюча парадигма. Ціннісна ієрархія націоналізму: Всесвіт, людство, нація, особа. Космополітизм і націоналізм. Інтернаціоналізм. Соціальні цінності. Людина і нація суть взаємовідносин.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів націоналізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: націоналізм, космополітизм, інтернаціоналізм; зіставляти та порівнювати засадничі принципи націоналізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів націоналізму.
Уроки 29–30. Шовінізм, фашизм, нацизм, расизм. Імперіалізм. Ідея першості, «боговибраності» як основа ідеологічної теорії. Егоїстичні цінності суспільства. Ідеї ксенофобії та асиміляції	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів шовінізму, фашизму, нацизму, расизму, імперіалізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: шовінізм, фашизм, нацизм, расизм, імперіалізм.; зіставляти та порівнювати засадничі принципи шовінізму, фашизму, нацизму, расизму, імперіалізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів шовінізму, фашизму, нацизму, расизму, імперіалізму.
Уроки 31–32. Соціалізм. Привабливість ідеї соціальної справедливості. Утопічний соціалізм. Проблеми соціальної рівності та справедливості. Експлуатація, її суть та форми, моральний аспект проблеми експлуатації, ідеальна та практична сторона соціалістичної ідеології	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів соціалізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: соціалізм, соціальна справедливість; зіставляти та порівнювати засадничі принципи соціалізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів соціалізму.
Уроки 33–35. Підсумкові

11 клас (35 годин)

Зміст навчального матеріалу	Вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів
Тема 1. Українська політична думка на початку XX ст. Основні тенденції
Урок 1. Основні ідеї соціалістичних, ліберальних, націоналістичних та націонал-соціалістичних концепцій.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів соціалізму, лібералізму, націоналізму та націонал-соціалізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: лібералізм, колектократія. націонал-соціалізм, націонал-комунізм. соціал-демократія, консерватизм, націоналізм, ультранаціоналізм, еліта, аристократія, класократія, охлократія, демократія; зіставляти та порівнювати засадничі принципи соціалізму, лібералізму, націоналізму та націонал-соціалізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів соціалізму, лібералізму, націоналізму та націонал-соціалізму.
Уроки 2–3. Парадокси політичних поглядів М. Грушевського: ідея українського національного визволення та засудження ідей української державності. Світоглядне підґрунтя державотворчої поразки 1917–1920 рр.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать М. Грушевського в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду М. Грушевського; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці М. Грушевського; зіставляти і порівнювати політичні бачення М. Грушевського та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постаті М. Грушевського в контексті його політичних поглядів та виявів.
Урок 4. Суспільно-політичні погляди В. Винниченка. Соціально-економічний детермінізм. Соціалістичний фаталізм, залежність ціннісних пріоритетів від їх взаємозв’язку з комуністичною ідеєю. Колектократія.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать В. Винниченка в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду В. Винниченка; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці В. Винниченка; зіставляти і порівнювати політичні бачення В. Винниченка та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постаті В. Винниченка в контексті його політичних поглядів та виявів.
Уроки 5–6. Націонал-соціалізм. В. Старосольський «Теорія нації»: ідея органічної нації в поєднанні з соціалістичними цінностями. Націонал-комунізм, зміна ціннісних пріоритетів. Трагізм, самозаперечення, втрата ідеалу, історичне значення (В. Шахрай, О. Шумський, М. Хвильовий, М. Скрипник).	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постаті В. Старосольського, В. Шахрая, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника в контексті їх політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичних світоглядів В. Старосольського, В. Шахрая, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці В. Старосольського, В. Шахрая, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника; зіставляти і порівнювати політичні бачення В. Старосольського, В. Шахрая, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постатей В. Старосольського, В. Шахрая, О. Шумського, М. Хвильового, М. Скрипника в контексті їх політичних поглядів та виявів.
Уроки 7–10. В. Липинський. Еліта, аристократія, класократія, охлократія, демократія. Мораль як критерій еліти. «Ідеальна» – еліта, «его» – еліта. Ідея обмеження, мораль як обмежуючий фактор. Світоглядне протиставлення до ідей українського лібералізму та соціалізму. Ідея обмеження і свободи.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать В. Липинського в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду В. Липинського; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці В. Липинського; зіставляти і порівнювати політичні бачення В. Липинського та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постаті В. Липинського в контексті його політичних поглядів та виявів.
Урок 11. Формування ідеології ультранаціоналізму. Д. Донцов: «Націоналізм», від марксизму до містики. Боротьба як основа ідеології ультранаціоналізму	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать Д. Донцова в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду Д. Донцова; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці Д. Донцова; зіставляти і порівнювати політичні бачення Д. Донцова та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постаті Д. Донцова в контексті його політичних поглядів та виявів.
Уроки 12–13. Становлення світоглядно-ідеологічної основи націоналізму. Націоналістичні ідеї М. Міхновського, етичний соціалізм, ліберально-народницькі ідеали, ультранаціоналізм та класократія В. Липинського як джерельна база націоналізму.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постать М. Міхновського в контексті його політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичного світогляду М. Міхновського; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці М. Міхновського; зіставляти і порівнювати політичні бачення М. Міхновського та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постаті М. Міхновського в контексті його політичних поглядів та виявів.
Тема 2. Основні напрямки української суспільно-політичної думки в 20–50-ті роки ХХ століття
Уроки 14–15. Формування соціально-політичних ідеалів націоналізму. Розбіжність теоретичних основ ультранаціоналізму та націоналізму. Ю. Липа. «Призначення України». Розкол в ОУН. Негативні наслідки розколу. Дві тенденції розвитку націоналістичної ідеології.	Учні повинні знати й уміти: описувати специфіку світоглядних принципів націоналізму та їх виявів; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни: націоналізм, ультранаціоналзм; визначати причини та наслідки розколу у лавах ОУН; зіставляти та порівнювати засадничі принципи націоналізму з принципами інших ідеологій та політичних напрямів; висловлювати своє ставлення до засадничих світоглядних принципів націоналізму.
Урок 16. Третій Позачерговий Великий Збірр ОУН(б). «Постбільшовицька» програма націоналістичних перетворень.	Учні повинні знати й уміти: описувати перебіг Третього Позачергового Великого Збору ОУН(б) та його основні рішення; аналізувати й оцінювати рішення Третього Позачергового Великого Збору ОУН(б); виявляти своє ставлення щодо рішень Третього Позачергового Великого Збору ОУН(б) в контексті української сучасності.
Урок 17. О. Дяків-Горновий «Наше ставлення до російського народу», «Яка філософія – ідеалістична чи матеріалістична – обов’язує членів ОУН». П. Полтава: стратегія розвитку націоналізму.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постаті О. Дяківа-Горнового та П. Полтави в контексті їх політичних поглядів та виявів; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці О. Дяківа-Горнового та П. Полтави; зіставляти і порівнювати політичні бачення О. Дяківа-Горнового та П. Полтави та інших діячів української політики.
Урок 18. Світогляд Я. Стецька, С. Бандери. Сучасне звучання їх основних світоглядних орієнтирів.	Учні повинні знати й уміти: характеризувати постаті Я. Стецька, С. Бандери в контексті їх політичних поглядів та виявів; описувати етапи еволюції політичних бачень Я. Стецька, С. Бандери; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати основні політично світоглядні праці Я. Стецька, С. Бандери; зіставляти і порівнювати політичні бачення Я. Стецька, С. Бандери та інших діячів української політики; висловлювати своє ставлення до постатей Я. Стецька, С. Бандери в контексті їх політичних поглядів та виявів.
Уроки 19–20. Шістдесятники. Пошуки соціально-політичного ідеалу. Елементи націонал-комунізму. Феномен участі російськомовного культурного середовища в українському національно-визвольному русі. І. Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація», Г. Снєгірьов «Набої для розстрілу».	Учні повинні знати й уміти: описувати еволюцію політичних поглядів шістдесятників; характеризувати постаті, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1960-х рр.; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроків; називати й аналізувати політико-правові акти, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1960-х рр.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами, пов’язаними з українським національно-визвольним рухом 1960-х рр.; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1960-х рр.
Урок 21. Політична ситуація 70-80-х рр. Національно-визвольний рух як складова процесу демократизації. Ігнорування ідеї органічної нації. «Історична спільність – радянський народ».	Учні повинні знати й уміти: описувати еволюцію політичної ситуації на Україні упродовж 1970–1980-х рр.; характеризувати постаті, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1970–1980-х рр.; визначати й використовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроку; називати й аналізувати політико-правові акти, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1970–1980-х рр.; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між політичними явищами та процесами, пов’язаними з українським національно-визвольним рухом 1970–1980-х рр.; зіставляти та порівнювати політичні явища і процеси, пов’язані з українським національно-визвольним рухом 1970–1980-х рр.
Тема 3. Проблеми державотворення на сучасному етапі
Урок 22. Аналіз сучасної політичної ситуації. Виявлення тенденцій соціалізму, лібералізму, націоналізму в сучасному політичному житті	Учні повинні знати й уміти: описувати загальний перебіг сучасного політичного процесу; визначати і застосовувати у мовленні поняття і терміни, що стосуються теми уроку; установлювати причинно-наслідкові зв’язки між сучасними політичними явищами та процесами; зіставляти та порівнювати сучасні політичні явища і процеси; висловлювати своє ставлення до сучасних політичних явищ та процесів.
Урок 23. Політична нація і етнічна нація: національне як основа соціуму в українській та світовій традиції. Лінії соціального протистояння та інтеграції.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні ознаки політичної й етнічної націй; визначати і застосовувати у мовленні поняття і терміни: політична нація, етнічна нація; зіставляти та порівнювати поняття політична нація, етнічна нація; висловлювати своє ставлення до проблем становлення сучасності української політичної нації.
Уроки 24–25. Ціннісні ієрархії в українській політиці: декларативні та діяльнісно-цільові. Проблема співвідношення політичних знань (професійності) та цінностей.	Учні повинні знати й уміти: описувати ціннісні ієрархії в українській політиці; висловлювати своє ставлення до проблеми співвідношення політичних знань (професійності) та цінностей.
Урок 26. Комуністична, ліберальна, соціал-демократична та націоналістична ідеологія на сучасному етапі. Проблеми протистояння і взаємодії.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні ознаки комуністичної, соціал-демократичної та націоналістичної ідеологій на сучасному етапі; зіставляти та порівнювати сучасні комуністичну, соціал-демократичну та націоналістичну ідеології; висловлювати своє ставлення до проблем протистояння і взаємодії сучасних ідеологій.
Урок 27. Економікоцентризм та духовна дезорієнтація людини й українського суспільства. Проблеми творення власної політичної державницької ідеології.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні ознаки української політичної державницької ідеології; висловлювати своє ставлення до проблем формування української політичної державницької ідеології.
Урок 28. Лінії протистояння в українському суспільстві. Розв’язання конфліктів та їх оминання. Штучна маргіналізація українства.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні проблеми протистояння в сучасному українському суспільстві; висловлювати своє ставлення щодо шляхів подолання політичних проблем в сучасному українському суспільстві.
Урок 29. Догми загальносвітових політичних концепцій та Україна в їх переломі.	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні догми загальносвітових політичних концепцій в українському контексті; висловлювати своє ставлення щодо місця України в системі загальносвітових політичних концепцій.
Уроки 30–31. Місце України в світі: світоглядно-політична перспектива. Варіанти і перспективи розвитку світової і української політичної думки	Учні повинні знати й уміти: описувати загальні перспективи розвитку світової і української політичної думки; висловлювати своє ставлення щодо місця України в системі загальносвітових політичних концепцій.
Уроки 32–33. Підсумкові
Уроки 34–35. Резервні

Література

Братко-Кутинський О. Феномен України.  К.: Вечірній Київ, Українська Академія оригінальних ідей, 1996. – 301 с.
Вятр Е. Типология политических режимов // Лекции по политологии. –Т. І.  Таллин, 1991.  С. 55–63,
Гонський В. Розвиток ідеології патріотизму та нові завдання українського націоналізму // Розбудова держави. – К., 1994. – Ч. 10. – С. 19–21.
Грабовський С. Українська людина у вимірах XX століття: до постановки проблеми. – К.: Київське братство, 1997. – 118 с.
Грушевський М. Українська партія соціалістів-революціонерів та її завдання. 1920 р. // Хто такі українці та чого вони хочуть. К.: Т-во «Знання», 1991. – С. 95–133.
Губогло М. Предпосылки изучения современной зтнополитической ситуации в СССР // Национальные процессы в СССР / Отв. ред. М. Губогло, АН СССР. – М., 1991. – 262 с.
Дзюба І. М. Інтернаціоналізм чи русифікація? – К.: Видавничий дім «КМ Академія», 1998. – 276 с.
Дичковська Г. Філософсько-політичні основи українського національно-визвольного руху 20–50 років XX століття. – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2003. – 164 с.
Донців Д. Енгельс, Маркс та Лассаль про «неісторичні нації». – К.: Серп і молот, 1918. – 50 с.
Дяків-Горновий О. Яка філософія обов’язує членів ОУН? // Дяків-Горновий О. Ідея і чин. – Нью-Йорк-Торонто-Мюнхен, 1968. – С. 145–152.
Жаботинський В. Вибрані статті з національного питання. – К.: Сутність, 1991. – 136 с.
3абужко О. С. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К.: Абрис, 1997. – 144 с.
Історія Русів / Пер. І. Драча. – К.: Рад. письменник, 1991. – 318 с.
Косик В. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів. – Т. 1. – Львів, 1997. – 368 с.
Косик В. Україна в Другій світовій війні у документах. Збірник німецьких архівних матеріалів (1942–1945). – Т. 2. – Львів, 1999. – 384 с.
Лавріненко Ю. Дещо до еволюції світогляду і політичної думки Івана Франка // Збірник «Української літературної газети». – Мюнхен, 1957. – С. 3–28.
Ленин В. Вопросы национальной политики и пролетарского интернационализма. – М., 1965. – 192 с.
Липа Ю. Призначення України. – Нью-Йорк, 1953. – 308 с.
Липинський В. Листи до братів-хліборобів. 1926. – 580 с.
Мазлах С., Шахрай В. До хвилі – що діється на Вкраїні та з Україною? – Саратов, 1919. – 104 с.
Махни В. Историко-культурное введение в политологию. Основы зтнологии. Лекция 2 / rus.ru. – Русский Университет.
Міхновський М. Самостійна Україна: Промова. Видання РУП, 1900. – 37 с.
Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950 – початок 1990-х років. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, 1998. – 720 с.
Рилєєв К. Ф. Войнаровский; Наливайко // Сочинения / Сост. Г. А. Колосовский. – М.: Правда, 1988. – С. 207–235; 243–252.
Сичивиця О. Дві іпостасі комуністичної парадигми суспільного прогресу, або Дволикий Янус комунізму // Українські проблеми. – Ч. 1(5). – Львів, 1994. – С. 83–89.
Снєгірьов Г. Набої для розстрілу та інші твори. – Нью-Йорк-Торонто: Вид. громадського комітету і нових днів, 1983. – 492 с.
Старосольський В. Теорія нації. – Відень, 1922. – 143 с.
Теліга О. Партачі життя // Олена Теліга. Збірник. – К.: Вид-во ім. О. Теліги, репринтне видання, 1992. – С. 105–120.
Храмова В. До проблеми української ментальності // Українська душа. – К., 1992. – С. 3–36.

Blog

Програма профільного курсу. 10-11 класи Пояснювальна записка

Содержание