Від укладача

Вид материала

Документы

Содержание Клітинна теория Теорія еволюції Теорія природного добору Хромосомна теорія спадковості Теорія антропогенезу Закони Біогенетичний закон Закон зародкової подібності Закон необоротності еволюції Закон еволюційного розвитку Закони спадковості Закон розщеплення Закон незалежного успадкування Гіпотеза чистоти гамет Закон гомологічних рядів Закон збереження енергії Закон мінімуму Закон біогенної міграції атомів Закономірність географічного положення центрів походження культурних рослин Закономірність екологічної піраміди Єдність живої речовини ... Полное содержание

Подобный материал:

• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, 158.84kb.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", 192.32kb.
• Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у міністерствах, інших центр, 1110.7kb.
• Затверджений Законом від 28., 949.44kb.
• Загальні положення, 230.36kb.
• Постановою Верховної Ради України від 10 листопада 1994 року n 239/94-вр із змінами, 98.71kb.
• Положення (стандарт) бухгалтерського обліку, 98.73kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 2011, n 13-14, n 15-16, n 17, ст. 112, 13793.71kb.
• Декретами Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1992 р. N 6-92 від 11 січня 1993, 786.74kb.
• Декретами Кабінету Міністрів України  від 9 грудня 1992 року n 6-92,  від 11 січня, 849.29kb.

Головні теорії, закони та закономірності біології

(за Т.Л. Богдановою)

Теорії

Теорія виникнення життя на Землі

(А.І. Опарін, Дж. Холдейн, С.Фокс та ін.)

Земля виникла абіогенним шляхом. Органічні речовини сформувалися з неорганічних під впливом фізичних чинників середовища. Внаслідок їхньої взаємодії утворювалися нові, складніші речовини, в результаті чого виникли ферменти й ферментні системи – вільні гени. Вільні гени набули різноманітності та почали об’єднуватися. Навколо них виникли білково-ліпідні мембрани.З гетеротрофних організмів розвинулися автотрофні.

Клітинна теория

(Т. Шванн, Т. Шлейден, К. Бер, Р. Вирхов)

Усі живі істоти – рослини, тварини та одноклітинні організми – складаються з клітин та їх похідних. Клітина – це не тільки одиниця будови, але й одиниця розвитку всіх живих організмів.

Активність організму складається з активності і взаємодії складових його самостійних клітинних одиниць. Усі живі клітини виникають з попередніх живих клітин.

Теорія еволюції

(Ч. Дарвін)

Усі існуючі досі численні форми рослин і тварин виникли від існуючих раніше простіших організмів унвслідок поступових змін, накопичених у наступних поколіннях.

Теорія природного добору

(Ч.Дарвін)

У боротьбі за існування у природних умовах виживають найбільш пристосовані істоти.

Завдяки природному добору зберігаються різні життєво важливі ознаки, що діють на користь організму й виду в цілому, у результаті чого виникають нові форми й види.

Хромосомна теорія спадковості

(Т. Морган)

Хромосоми з локалізованими у них генами – основні матеріальні носії спадковості.

1. Гени рзташовані у хромосомах і в межах однієї хромосоми утворюють одну групу зчеплення.
   

Кількість груп зчеплення дорівнює гаплоїдному числу хромосом.

2. У хромосомі гени розміщені лінійно.
   
3. Під час мейозу між гомологічними хромосомами може статися кросинговер, частота якого дорівнює відстані між генами.
   

Теорія антропогенезу

(Ф. Енгельс)

Основним чинником історичного розвитку людини є праця – праця створила людину. Рука не тільки орган праці, але й її продукт. У процесі суспільно-трудової діяльності виникли розум і мовлення. Біологічну еволюцію замінила соціальна.

Закони

Біогенетичний закон

(Ф. Мюллер, Е. Геккель, О. Сєвєрцов)

Онтогенез – це коротке повторення зародкових стадій предків. У онтогенезі організмів закладаються нові шляхи їх історичного розвитку – філогенезу.

Закон зародкової подібності

(К. Бер)

На ранніх стадіях зародки усіх хребетних тварин схожі між собою, та більш розвинуті форми проходять етапи розвитку примітивніших форм.

Закон необоротності еволюції

(Л. Долло)

Організм (популяція, вид) не може повернутися до попереднього стану, тобто стану, у якому перебували його предки.

Закон еволюційного розвитку

(Ч. Дарвін)

Природний добір на основі спадкової мінливості становить основну рушійну силу еволюції органічного світу.

Закони спадковості

(Г. Мендель)

Закон одноманітності: за моногібридного схрещування у гібридів першого покоління з’являються тільки домінантні ознаки – воно фенотипно одноманітне.

Закон розщеплення: у разі самозапилення гібридів першого покоління у потомстві відбувається розщеплення ознаки у співвідношенні 3:1, при цьому утворюються дві фенотипні групи – домінантна й рецесивна.

Закон незалежного успадкування: за дигібридного схрещуванню у гібридів кожна пара ознак успадковується незалежно від інших та утворює чотири фенотипні групи у співвідношенні 9:3:3:1.

Гіпотеза чистоти гамет: пари альтернативних ознак, які є у кожному організмі, не змішуються і при утворенні гамет одна за одною переходять до них у чистому вигляді.

Закон гомологічних рядів

(М.І. Вавилов)

Види й роди, генетично близькі, характеризуються рядами спадкової мінливості.

Закон генетичної рівноваги у популяціях

(Г. Харді, В. Вайнберг)

У необмежено великій популяції за відсутності чинників, що змінюють концентрацію та мутації генів, численні співвідношення генотипів АА, аа, Аа від покоління до покоління залишаються постійними.

Закон збереження енергії

(І.Р. Майєр, Д. Джоуль, Г. Гельмгольц)

Енергія не утворюється й не зникає, а лише переходить з однієї форми в іншу. Під час переходу матерії з однієї форми в іншу зміни її енергії суворо відповідають зростанню або зниженню енергії тіл, які з нею взаємодіють.

Закон мінімуму

(Ю. Лібіх)

Витривалість організму визначається найслабшою ланкою у ланцюзі його екологічних потреб, тобто чинником мінімуму.

Правило взаємодії факторів: організм здатен замінити дефіцитну речовину або чинник, що діє функціонально близькою речовиною.

Закон біогенної міграції атомів

(В.І. Вернадський)

Міграція хімічних елементів на земній поверхні та в біосфері у цілому відбувається за участю живої речовини (біогенна міграція) або у середовищі, геохімічні особливості якого зумовлюються живою речовиною – як тією, що нині населяє біосферу, так і тією, яка існувала на Землі протягом усієї геологічної історії.

Закономірності

Симетрія – закономірне правильне розміщення частин тіла відносно центра (радіальна симетрія) або відносно прямої лінії (двостороння симетрія).

Полярність – протилежність кінців тіла: у тварин – передній і задній, у рослин – верхній і нижній.

Циклічність – повторення певних періодів життя: сезонна циклічність, добова циклічність, життєва циклічність (період від народження до смерті). Циклічність у чергуванні ядерних фаз: диплоїдної та гаплоїдної.

Детермінація – визначення, зумовлене генотипом; закономірність, у результаті якої з кожної клітини утворюється певна тканина, певний орган, що виникає під впливом генотипу та чинників зовнішнього середовища.

Мінливість – здатність організму змінювати свої ознаки; генотипна мінливість успадковується, фенотипна – не успадковується.

Спадковість – здатність організму відтворювати собі подібних і передавати наступному поколінню свої властивості та ознаки.

Пристосованість – відносна доцільність будови й функцій організму, яка є результатом природного добору, що відкидає непристосованих до даних умов істот.

Закономірність географічного положення центрів походження культурних рослин – центри походження культурних рослин, які виявив М.І. Вавилов, зосереджені у тих районах земної кулі, де нині спостерігається найбільше число різновидів, сортів, мутацій цих рослин, тобто їх генетична різноманітність.

Закономірність екологічної піраміди – співвідношення між продуцентами, консументами й редуцентами, виявлене у їх масі й відображене у вигляді графічної моделі, де кожний наступний харчовий рівень дорівнює 10% від попереднього.

Зональність – закономірне розміщення на земній кулі природних зон, що відрізняються кліматичними умовами, рослинністю, ґрунтом та тваринним світом. Зони бувають широтними (географічні) та вертикальними (у горах).

Єдність живої речовини – жива речовина (біомаса) становить нерозривну молекулярно-біохімічну спільність, системне ціле з характерними для кожної геологічної епохи рисами. Знищення видів живого порушує природну рівновагу, що призводить до кардинальних змін властивостей живої речовини і неможливості існування багатьох нині розвинених видів, у тому числі й людини.


Додаток 3

Тлумачний словник біологічних термінів

Брунькування – спосіб нестатевого розмноження, за яким нова особина розвивається з виросту (бруньки) на тілі материнської особини. Притаманне, зокрема, кишковопорожнинним.

Вакуолі – порожнини в протоплазмі клітини, заповнені клітинним соком з включеннями. У деяких одноклітинних тварин виконоють функції травлення та виділення.

Вторинноводні тварини – мешканці водойм, предки яких вели наземний спосіб життя. Прикладом таких тварин з тих, що нині живуть, можуть бути кити й дельфіни, з вимерлих – іхтіозаври, рибоподібні морські рептилії.

Ген (від грецького genos – рід, походження) – структурна і функціональна елементарна одиниця спадкової інформації, що є ділянкою молекули ДНК, яка контролює виникнення будь-якої ознаки в будь-яких умовах середовища.

Геронтологія – галузь медико-біологічної науки, яка вивчає закономірності старіння організмів.

Дарвінізм – теорія еволюції органічного світу, що розглядає процеси і закономірності його історичного розвитку.

Ектодерма (у перекладі українською – “зовнішня шкіра”) – зовнішній зародковий листок, один з трьох (або двох) шарів тіла зародка багатоклітинних тварин, що дають початок різним тканинам і органам.

Ентодерма (у перекладі українською – “внутрішня шкіра”) – у багатоклітинних тварин – один з шарів тіла зародка.

Імунітет – несприйнятливість організмів до збудників інфекційних хвороб та впливу деяких отрут.

Індуктор – збудник; речовина, що стимулює вироблення ферменту, перебуваючи в середовищі, яке оточує організм.

Індукція – збудження, виведення – процеси, які спричиняють індуктори.

Капіляри (від латинського слова, що означає “волосяний”) – найдрібніші кровоносні судини, що пронизують тканини і органи. З’являються у тварин із замкненою кровоносною системою. Найчастіше проводять кров з артерій у вени.

Мезодерма (в перекладі з грецької – “середня шкіра”) – середній зародковий листок. З’являється у тришарових тварин, зокрема у червів.

Органела (латинська зменшувальна форма від “орган”) – постійні утворення, структури у клітині для виконання певної роботи, функції. У одноклітинних організмів виконують функції деяких багатоклітинних організмів.

Паразит – організм, який існує за рахунок особин іншого виду і зв’язаний з ними у своєму життєвому циклі.

Плацента – орган, що забезпечує зв’язок між організмом матері й зародком під час внутрішньоутробного розвитку.

Патогенність – властивість хвороботворних або паразитарних організмів спричиняти інфекційні захворювання інших істот.

Регенерація – відновлення організмом втрачених чи пошкоджених органів або тканин.

Сегментація – розчленування тіла на послідовно розташовані ділянки.

Сукулент – рослина з соковитими м’ясистими листками ( агава, алое) або стеблом (кактус); легко витримують високі температури повітря, але не стійкі до зневоднення.

Іменний покажчик

Акатов Л. 70

Акстманн К. 71

Алексеева Н. 292

Андрєєва Т. 307

Антипова А. 308

Артихович В. 217

Афанасьєва Т. 218

Бабич В. 309

Балакірева О. 219, 353

Балашова С. 220

Барабаш О. 135

Баранова Н. 221

Барсукова Л. 136

Бевз Г. 222

Бежнер Г. 223

Бень А. 72

Бех І. 224

Бєлєнька Г. 73

Бєлий В. 137

Бідюк І. 138

Білова К. 225

Білозерцева В. 226

Білоусова Н. 227

Бобрицька В. 228

Бобровська М. 74

Богатирьова Р. 310

Бойченко Т. 139, 140

Бондаренко А. 229

Борисова Ю. 48, 141

Боутенко О. 305

Бреусенко-Кузнецов О. 312

Будяшевський А. 230

Булавко В. 75, 142

Буренок О. 76, 77, 78

Валентик Н. 143, 144

Вассерман Л. 231

Василевська О. 67

Василенко Т. 113

Ващенко Л. 145

Венскович Ю. 313

Веретенко Т. 232

Висоцька І. 79

Вітер О. 315

Власко Т. 146, 233

Воронюк І. 252

Воротилов О. 147

Гаєвська Г. 234

Гайдар О. 317

Галустян Ю 219

Гаценко Г. 148

Герасимчук В. 81

Главник О. 222

Гладська Л. 235

Глазунова Л. 149

Голець М. 236

Гончаров С. 150

Горащук В. 237

Горьковая И. 231

Гребьонкін В. 82

Грива О. 238, 239

Гринчук М. 240

Громовий В. 193

Грубінко В. 172

Гулько Ю. 241

Данилов С. 242

Данилів Т. 151

Дацюк Л. 49

Дашинська А. 83

Демчук В. 291

Денисенко Г. 50, 51

Дениско Г. 152

Дичківська І. 270

Дмитренко А. 153

Довгаль С. 318

Дураклевич І. 243

Жданова Н. 84

Жизель Ж. 244

Жиліна Г. 301

Жмурков В. 246

Забродська Л. 154

Заліпська О. 52

Захар О. 155

Зборовський А. 248

Зварич О. 53

Зінчук Д. 319

Илюшин Л. 242

Ільїн О. 155

Ілляш І. 156, 157

Йовенко Л. 249

Каган С. 320

Калініна Л. 158

Калініна Ю. 321

Калугіна О. 87

Каменський А. 159

Карпюк Г. 88, 89, 322

Кацун Ю. 67

Кирей В. 90, 91, 160, 161

Клепко С. 162

Княжанський В. 55

Коваль С. 92

Ковальчук М. 345

Кожевников В. 163

Козлов Э. 164

Кокіна В. 93, 94, 95, 96, 97, 323

Колотій Н. 139, 140

Колюцкий В. 257

Комарова Н. 71

Кон И. 250

Коновалов А. 54

Кононенко І. 98

Корегін О. 219

Корольов В. 165

Коротаєва О. 166

Корсун Л. 99

Коротич Л. 252

Косарєва О. 253

Косиченко Л. 167

Костенко Н. 182

Костюк В. 324

Костюкевич В. 168

Косянчук І. 100, 325

Котенко М. 326, 327

Котнюк Ю. 328

Коцур В. 254

Кузьменко О. 255

Кузьминська О. 256

Кузьминець Л. 170

Кулагина И. 257

Кулик В. 101, 102

Кульова В. 103

Курінний В. 104

Кучерява О. 56, 171

Кучерявий О. 172

Кущ Л. 173

Лабузна Г. 138

Ларіна О. 105

Левасюк К. 174

Левківський К. 175

Лещинська О. 3

Лимаренко О. 258

Литвин Ю. 106, 107

Лікарчук І. 176

Луганська І. 329

Луценко І. 260

Мазур Л. 177

Макаренко Г. 108

Максименко С. 178, 207

Марінушкіна О. 261

Марків Н. 57

Мельник О. 109

Мінакова І. 110, 179

Мірошнікова Л. 58, 111, 180

Мороз Г. 263

Моськіна Г. 181

Мошинський В. 150

Навак О. 182

Назарчук Д. 183

Никанорова О.184

Никишина В.113

Овдієнко Н.114

Омельченко О. 334

Омелянчук І. 264, 335

Онанць О. 186

Онищенко Г. 265

Онищенко О. 187, 188

Оноприюк В. 336

Опанасенко Л. 115

Осорина М. 266

Палажченко В. 59

Панценко В. 116

Панченко А. 149

Панченко В. 189

Патрикєєва О. 190

Пеняєв С. 191

Петрова В. 164

Петрушенко М. 117

Печерська Л. 338

Платухін А. 337

Поляков В. 192

Поляков С. 269

Поніманська Т. 270

Попова Л. 271

Попович Н. 340

Порох Л. 272

Похиляк О. 193

Пясківська О. 275, 344

Рій Л. 197

Рогов Е. 276

Рогозіна В. 198

Рожков М. 345

Романова Н. 118

Романюк Л. 119

Ромицына Е. 231

Руденко Г. 200

Руденко Л. 278

Руденко О. 201, 202, 279

Рябоконь Л. 62, 63, 64, 121, 122, 123, 346

Савінова Т. 280

Салєй К. 65, 124, 125, 203

Самоукіна Н. 281

Сгибнева Е. 282

Сергєєва В. 280

Сєрікова Ж. 204

Сидоренко С. 205

Синягина Н. 283

Сиротенко Г. 206

Сіданіч І. 284

Сіліна Г. 285

Сіроштан С. 286

Скляренко О. 288

Скобельський В. 347

Скориніна О. 289

Соболь В. 290

Соколовська М. 66

Соловей М. 291

Сологуб С. 207

Стах В. 208

Степанов Е . 292

Стойкота О. 353

Стреблева Е. 293

Суліма Є. 209

Сумко С. 294

Сушкова Ф. 295

Тавр В. 348

Таланчук П. 210

Теленчі О. 126

Терехова Є. 296

Томашевська Л. 127

Трофімова Н. 67

Трухін І. 297

Федоренко Т. 350

Хоменко В. 213

Хомич Т. 128

Хомінський С.129, 130

Хомуленко Т. 289

Хомякова И. 164

Хрипункова Г. 351

Хромова О. 131

Целуйко В. 299

Червона М. 256

Чорна К. 300

Чорноіваненко М. 301

Чухліб В. 212

Шапошнік І. 132

Шевчук Ю. 213

Шелестова Л. 302

Шендеровський К. 133

Шиманський О. 69

Шиян О. 303

Шот М. 304

Шпак О. 297

Шубіна Г. 261

Шубко І. 305

Шулкін Д. 214, 215

Юрій С. 216

Юркова О. 352

Якименко Л. 134

Яременко О. 353