Geum.ru

Від укладача

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 5. Біологи з великої літери
Славетний борець із чумою
Щокін Г.В., Головатий М.Ф., Гайченко В.А. та ін.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Розділ 5. Біологи з великої літери



Астаурова Е.Б. Биолог с большой буквы. К 100-летию со дня рождения Б.Л. Астаурова // Биология в школе. – 2005. – № 4. – С. 17-25.

Висвітлено життєвий шлях та наукову діяльність Б.Л.Астаурова, який поєднував у собі завзяття дослідника з величезним темпераментом громадського діяча та організатора науки. Він вважав за обов’язок донести до нових поколінь науковців правду про діяльність та життя попередників, відновити їхні чесні імена.

Наукові досягнення Б.Л. Астаурова настільки яскраві, безперечні та вражаючі, що його ім’я назавжди залишиться в історії світової біології.


Віллібальд Бессер // Вісн. Кн. палати. – 2005. – № 6. – С. 51.

Публікацію присвячено Віллібальду Бессеру (1784 – 1842) – відомому ботаніку-зоологу, основним напрямом наукової діяльності якого вважається флористичний. Він опублікував 43 наукові праці з ботаніки, а декілька праць присвятив ентомології. З 1834 року очолював кафедру ботаніки Київського університету. Брав активну участь у організації ботанічного саду при Київському університеті, а потім був його директором.

В. Бессер прожив цікаве життя, побував у багатьох тривалих наукових експедиціях.

Вольвач П. Садівничий геній України // Розбудова держави .– 2005.– № 5-8.– С. 54-68.

Публікацію присвячено 150-річчю всесвітньо відомого українського вченого-садівника та помолога Левка Платоновича Симиренка, про якого без перебільшення можна стверджувати, що він заклав “наріжний камінь у сучасну помологію і започаткував виробничо-біологічний напрям у цій важливій комплексній садівничій науці.”

Симиренко був справжнім ученим-енциклопедистом і залишив глибокий слід у різних галузях садівничої науки.

Гороховская Е.А. ”Гусиный отец” // Природа. – 2004. – № 3. – С. 60-67.

Стаття висвітлює життя та науковий шлях Конрада Лоренца (1903 – 1989) – відомого австрійського зоолога, блискучого натураліста та творця етології (науки про поведінку тварин). Світ знає його як автора захоплюючих книжок про тварин. Ідеї К. Лоренца хвилювали не тільки фахівців-природознавців, але й філософів, письменників, політиків та релігійних діячів


Данилова О., Данилов С. Лев Платонович Симиренко // Біологія і хімія в школі. – 2005. – № 1. – С. 49-50.

Статтю присвячено українському ученому-садівнику і помологу Л.П.Симиренку (1855 – 1938). Його великий науковий спадок – це вклад у плодове сортоствореннязнавство, промислове садівництво Криму, агротехніку плодового саду, розсадникознавство та карликове садівництво, створення в Україні світової колекції кращих сортів плодових, ягідних та декоративних культур.


Зеленин А.В. Четыре жизни, прожитые одним человеком // Природа. – 2005. – № 3. – С. 86-90.

Висвітлено тернистий науковий шлях Лева Олександровича Зільбера – видатного ученого-біолога, блискучого представника фундаментальної науки, розробника вакцин нового типу. На його книгах “Иммунитет”, “Основы иммунитета” та ”Основы иммунологии” виховано три покоління науковців.

Л.В.Зільбер переміг такі страшні катастрофи, як епідемічні спалахи чуми, віспи, кліщового енцефаліту, черевного тифу та холери.

Колчинский Э.Л., Конашев М.Б. Творческое долголетие в науке // Природа. – 2004. – № 9. – С. 71-73.

У статті змальовано творчий шлях Ернста Майра – відомого еволюціоніста, систематика, орнітолога, біогеографа, історика та філософа біології, який вважається одним із головних архітекторів синтетичної теорії еволюції, що об’єднує генетику, екологію, етологію та палеонтологію.

Подано перелік його досягнень та відкриттів у різних галузях біології.

Кухар Л.А. Творець саду на схилах Дніпра // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2001. – № 1. – С. 25-28.

“Він взяв на плечі нелегкий тягар:

На глинищах, на урвищах, на схилах

Створити сад, що знявся б, мов на крилах,

Жоржин явивши і півоній чар”.

Ці слова О. Новицького – про Миколу Миколайовича Гришка (1901 – 1964), який увійшов у історію біології як автор багатьох праць із генетики, селекції, інтродукції та акліматизації рослин. Він талановито поєднав у собі ботаніка, генетика, ландшафтного архітектора та агронома-селекціонера. Учений завжди був патріотом української землі й видатною особистістю серед дослідників зеленого світу України, сприяв розвиткові біологічної науки в цілому.


Литвиненко Л. Чарівник смарагдової країни // Дзеркало тижня.– 2002.– 23 берез.(№ 11).– С.14.

Стаття присвячена Сергію Івановичу Лебедєву (1902 – 1989) – добре відомому в науковому світі вченому – фізіологу рослин, талановитому педагогу вищої школи, професору, доктору біологічних наук, заслуженому діячеві науки України, дійсному члену Української академії сільсько-господарських наук та її президенту.

С.І. Лебедєв був обдарованою, інтелігентною, найвищою мірою порядною людиною, яку глибоко шанують і люблять його численні учні в Україні й за рубежем.


Лукин А.Е. Контуры жизни и творчества зоолога Е.И. Лукина // Природа. – 2005. – № 4. – С. 67-75.

Висвітлено життєвий шлях Юхима Йудовича Лукіна – зоолога зі світовим ім’ям, який охопив майже усе ХХ століття з його трагедіями та катаклізмами. Ю.Й. Лукін був не тільки відомим і багатогранним біологом, але й видатним педагогом, блискучим лектором, автором низки навчальних посібників і підручників.


Мічурін Іван Володимирович // Шк. бібліотека .– 2005.– № 10.– С.6.

Публікація висвітлює діяльність блискучого селекціонера, практика Мічуріна І.В., який розробляв численні методи схрещування рослин. Він створив понад 300 сортів вишень, яблунь, груш та інших культур.

Мічурін І.В. був почесним членом Академії наук та автором багатьох наукових праць. Його діяльністю цікавився видатний рослинник-генетик М.І. Вавилов.


Романець О. Яблука братерства // Україна молода .– 2000.– 6 лип.( №120).– С.14.

Стаття розповідає про життя та наукову діяльність видатного українського вченого-біолога Миколи Феофановича Кащенка (1855 – 1935), який встановив пріоритет вітчизняної науки у дослідженнях аномальних людських зародків на ранніх етапах їхнього розвитку, розробив техніку таких мікроскопічних досліджень.

Перу вченого належить низка літературних творів: дві фантастичні повісті, чотири драматичні п’єси, оповідання та вірші.

Син України, громадянин світу // Календар знаменних і пам’ятних дат . – 2005. – № 2.– С. 47-52.

Висвітлено життя та науковий шлях Іллі Мечнікова (1845 – 1916) – біолога, патолога, зоолога, ембріолога, бактеріолога, імунолога, творця еволюційної ембріології, теорії імунітету і запалення, батька світової геронтології.

Ім’я І. Мечнікова – на почесному місці серед світових геніїв. Його діяльність багатогранна, а заслуги перед людством – величезні.

З метою вшанування пам’яті видатного вченого йому споруджено пам’ятник у Москві. У місцях, пов’язаних з його життям і діяльністю, встановлено меморіальні дошки. У Києві, Дніпропетровську, Львові на честь І.Мечнікова названо вулиці.


Славетний борець із чумою // Демократична Україна .– 2004.– 16 груд.(№ 170).– С. 8.

Публікацію приурочено до 75 років від дня смерті Данила Кириловича Заболотного (1866 – 1929) – видатного українського мікробіолога, засновника епідеміології, президента Української Академії наук.

Ім’я академіка Заболотного увічнене в його гуманній діяльності на благо людства, порятунку тисяч людських життів, наукових відкриттях та написаних працях.

Д. Заболотний створив велику наукову школу, яка зробила надзвичайний внесок у справу боротьби з епідеміями та заклала наукові підвалини епідеміології.


Проценко Т.В. Видатний учений-біохімік // Календар знаменних і пам’ятних дат.– 2000. – № 3. – С. 90-93.

Наведено факти з біографії Олександра Володимировича Палладіна (1885 – 1972) – відомого дослідника у галузі біохімії, засновника української біохімічної школи, видатного ученого та організатора науки, вихователя наукових кадрів, громадського діяча, людини виняткової організованості, сумлінності, цілеспрямованості та великої працелюбності.

Важливе місце посідає діяльність О.В. Палладіна в галузі біохімії нервової системи, дослідження ним особливостей складу нервової тканини та особливостей, пов’язаних із специфічними функціями за різних станів її активності.


Сукачов Володимир // Вісн. Кн. палати. – 2005.– № 5.– С. 50-51.

У матеріалах статті описано життєвий та творчий шлях відомого біолога, географа та лісівника – Володимира Сукачова. Подано факти з біографії вченого, що характеризують його плідну педагогічну і багатогранну наукову діяльність. Наведено приклади досягнень В. Сукачова у різних галузях біології.

Шендеровський В. Африка, метелики і Київ // Україна молода.– 2005. – 15 верес. (№ 170).– С. 13.

Стаття розповідає про Бориса Балінського (1905­ – 1997) – всесвітньо відомого ученого-біолога, який написав понад 130 наукових праць, із них 22 – українською мовою.

Саме Балінський передбачив важливу роль молекулярної біології в з’ясуванні ключових механізмів ембріогенезу – зародкового розвитку тварин і людини.

Щокін Г.В., Головатий М.Ф., Гайченко В.А. та ін. Видатні постаті України: Біогр. довід. – К.: МАУП, Книж. палата України, 2004.– 872 с.

У пропонованому біографічному довіднику подано інформацію про життя та творчість понад 200 видатних осіб України, які своїми науковими, політичними і громадськими здобутками піднесли престиж нашої країни.

Серед них є біографії видатних Українських біологів, зоологів, мікробіологів, ботаніків, ембріологів, еволюціоністів тощо: Бессера В.Г., Богомольця О.О., Бунче О.А., Бучинського П.М., Воскобойникова М.М., Вотчала Є.П., Гамалія М.Ф., Доброжанського Т.Г., Заболотного Д.К., Заленського В.В., Зарудного М.О.,Кащенка М.Ф., Ковалевського О.О., Краснова А.М., Маркевича О., Підоплічка І.Г., Пузанова І.І., Сукачова В.М., Холодного М.Г., Шмальгаузена І.І.