Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" освітньо-кваліфікаційний рівень "Спеціаліст права"

Вид материала

Документы

Содержание Навчально-тематичний план лекцій та завдань для самостійної роботи Тема 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду(4 год.) Завдання для самостійної роботи (4 год.) Завдання для самостійної роботи (4 год.) Завдання для самостійної роботи (2 год.) Завдання для самостійної роботи ( 2 год.) Завдання для самостійної роботи (4 год.) 1. Перша атомна електростанція була введена в дію 2. Міжнародними організаціями в галузі використання ядерної енергії(спеціалізованими) є 3. Формування міжнародно-правового режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду було започатковано 4. Які міжнародні джерела режиму цивільно-правовї відповідальності за ядерну шкоду ратифікувала Україна 5. Принцип "каналізування" означає 6. Склад ядерного делікту визначають наступні елементи 7. Концепціями причинного зв’язку між ядерним інцидентом та ядерною шкодою, що відстоюють наукова доктрина та судова практика за 8. Спільний протокол про застосування Паризької і Віденської конвенцій виконує наступну функцію 9. Протоколом про внесення змін до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 року передбачено сист Нормативно-правові акти.

Подобный материал:

• Правознавство” Галузь знань, 238.57kb.
• Практикум для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" Освітньо-кваліфікаційний, 2241.39kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни для студентів спеціальності 030401 Затверджено, 434.92kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" київ 2009, 942.76kb.
• Київский національний університет імені тараса шевченка юридичний факультет, 427.74kb.
• Робоча навчальна програма спецкурсу для студентів юридичного факультету освітньо-кваліфікаційного, 302.56kb.
• Практикум для студентів спеціальності 060100 "Правознавство" освітню-кваліфікаційний, 1801.36kb.
• Навчавчальна програма курсу «історія україни» для студентів денної (заочної) форми, 213.67kb.
• Робоча навчальна програма виробничої переддипломної практики для студентів Vкурсу денної, 52.91kb.
• Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 060100 „Правознавство Затверджено, 1063.01kb.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ ТА ЗАВДАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тема	Лекції	Самостійна робота
Тема 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду	4	4
Тема 2. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду	4	4
Тема 3. Проблеми удосконалення (модернізації) режиму цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду	2	2
Тема 4. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди	2	2
Модульна контрольна робота	1
Тема 5. Правове регулювання відшкодування ядерної шкоди за законодавством України.	3	4
Тема 6. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди	2	2
Всього	18	18

Тема 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду(4 год.)

Лекція 1. Походження концепції цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

Соціально-економічні, політичні, міжародні, правові передумови формування і розвитку особливих систем відповідальності за ядерну шкоду. Теоретико-правові засади спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди. Роль МАГАТЕ та інших міжнародних організацій у створенні системи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду. Система Париж-Брюссель.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1.Розглянути передумови формування і розвитку особливих систем цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

2.Визначити роль міжнародних організацій у створенні системи відповідальності за ядерну шкоду.

3.Назвати характерні особливості спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди.

4.Розкрити основні положення законодавства зарубіжних країн щодо цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

5.Охарактеризувати Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960 р.) та встановити її недоліки.

6. Розглянути Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963р.) та встановити її недоліки.

Рекомендована література:

Основні джерела: 12, 13, 16, 17, 18, 19, 30, 32, 34, 39, 40, 42-48, 59, 63, 65, 70, 71, 86, 95.

Додаткові джерела: 1, 2, 3, 7, 23, 31, 33, 64, 73, 74, 75, 77, 81, 84, 98, 99, 101, 106, 107, 113-115.

Нормативно-правові акти: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10,18, 19, 20, 21, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 44, 59.


Тема 2. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду (4 год.)

Лекція 1. Поняття, підстави та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду

Підстави, в силу яких необхідне запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ядерний ризик. Теорія відповідальності за ризик і концепція справедливості. Ядерний інцидент. Поняття ядерної шкоди. Причинний зв'язок між ядерним інцидентом і ядерною шкодою. Суб'єкти цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду. Поняття та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1.Встановити підстави, в силу яких необхідне запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду.

2.Визначити особливості та склад ядерного делікту як підставу цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.

3.Навести визначення та харатерні особливості поняття "ядерний інцидент" та "ядерна шкода".

4.Розглянути юридичну природу ядерного ризику.

5.Розкрити основні теорії встановлення причинного зв’язку між ядерним інцидентом і ядерною шкодою.

6.Охарактеризувати принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.

Рекомендована література:

Основні джерела: 13, 14, 17, 18, 20, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 57, 59, 62, 63, 68, 70, 76, 82, 90, 95.

Додаткові джерела: 5, 6, 24, 25, 26, 27, 31, 36, 37, 49, 51, 53, 54, 64, 67, 78, 79, 80, 88, 100, 103, 104, 107, 108, 109, 111, 113.

Нормативно-правові акти: 1, 4, 7, 8, 20, 21, 28, 35, 37, 38, 45, 48, 49, 50, 54.


Тема 3. Проблеми удосконалення (модернізації) режиму цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду (2 год.)

Лекція 1. Проблеми реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах

Передумови реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах. Спільний протокол (1991р.) з приводу застосування Паризької і Віденської конвенцій. Аварійне реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду. Ревізія Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.). Ревізія Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Розглянути проблеми удосконалення міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах.

2. Здійснити порівняльну характеристику Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.) та Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).

3. Визначити проблеми функціонування Спільного протоколу (1991р.) з приводу застосування Паризької і Віденської конвенцій.

4. Розглянути правові засади аварійного реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду.

Рекомендована література:

Основні джерела: 9, 17, 19, 32, 34, 58, 59, 60, 63, 65, 113.

Додаткові джерела: 103, 107, 113, 114, 115.

Нормативно-правові акти: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 13, 14, 28, 29, 31.


Тема 4. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди (2 год.)

Лекція 1. Міжнародна схема додаткового фінансування відшкодування ядерної шкоди

Проблеми забезпечення достатньої компенсації ядерної шкоди. Аналіз Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997 р.). Джерела фінансування відшкодування ядерної шкоди. Стан міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному стані. Поняття та підстави відповідальності за транскордонну ядерну шкоду. Відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну під час міжнародних перевезень ядерного матеріалу.


Завдання для самостійної роботи ( 2 год.)

1.Охарактеризувати проблеми фінансування відшкодування ядерної шкоди.

2.Виділити етап формування фондів відшкодування ядерної шкоди відповідно до Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997 р.)

3.Проаналізувати порядок розподілу величини внесків держави-учасниці Конвенції про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди.

4.Визначити дискусійні питання міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному етапі.


Рекомендована література:

Основні джерела: 17, 19, 32, 34, 58, 59, 60, 63, 65,113.

Додаткові джерела: 103,107, 113, 114, 115.

Нормативно-правові акти: 7, 8, 9, 10, 12, 26, 27, 30.


Тема 5. Правове регулювання відшкодування ядерної шкоди за законодавством України (3 год.)

Лекція 1. Цивільно-правова відповідальність за ядерну шкоду за законодавством України

Законодавство України про відшкодування ядерної шкоди та її фінансове забезпечення. Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду перед третіми особами. Невіддільність ядерної шкоди від неядерної. Підстави виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду згідно з Законами України „Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та „Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення". Фінансова гарантія оператора. Обмеження відповідальності оператора за ядерну шкоду. Звільнення оператора від відповідальності. Строк позову щодо справ про відшкодування ядерної шкоди. Право регресу оператора. Страхування та інше фінансове забезпечення при відшкодуванні ядерної шкоди: проблеми становлення. Відповідальність держави за ядерну шкоду. Участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди третім особам.

Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Охарактеризувати закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють питання відшкодування ядерної шкоди в Україні.

2. Визначити підстави виникнення та звільнення від відповідальності оператора за ядерну шкоду за національним законодавством.

3. Розглянути випадки регресу оператора ядерної установки.

4. Здійснити порівняльний аналіз відповідальності за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою та відповідальністю за ядерну шкоду.

5. Охарактеризувати участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди.

6. Визначити фінансове забезпечення відшкодування ядерної шкоди.

Рекомендована література:

Основні джерела: 17, 18, 19, 56, 63, 95.

Додаткові джерела: 23, 30, 33, 34, 40, 69, 80, 81, 84, 85, 91.

Нормативно-правові акти: 20, 21, 25, 26, 27, 33, 34, 36, 37, 41, 42, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 53, 56, 57, 58.


Тема 6. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди(2 год.)

Лекція 1. Ядерне страхування як засіб фінансового забезпечення відшкодування ядерної шкоди

Загальна характеристика ядерного страхування: поняття, ознаки, зміст. Правове та організаційне забезпечення ядерного страхування за міжнародним правом і національним законодавством зарубіжних країн. Правові та організаційні основи ядерного страхування в Україні.

Завдання для самостійної роботи (2 год.)

1. Охарактеризувати особливості інституту ядерного страхування.

2. Визначити поняття договору ядерного страхування та його обов’язкові умови.

3. Проаналізувати правове становище страхових організації, які можуть бути наділені правом укладання договорів страхування від ядерної шкоди

4. Розкрити склад Ядерного пулу України.

Рекомендована література:

Основні джерела: 10, 15, 21, 22, 28, 35, 55, 61, 63.

Додаткові джерела: 38, 48, 52,87.

Нормативно-правові акти: 35, 36, 37, 38, 45, 55, 56, 57.


Контрольні питання до змістовного модуля.

1. Соціально-економічні, політичні, правові передумови формування і розвитку особливих систем відповідальності за ядерну шкоду.
   
2. Теоретико-правові засади спеціального режиму відшкодування ядерної шкоди.
   
3. Роль МАГАТЕ та інших міжнародних організацій у створенні системи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
   
4. Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960 р.).
   
5. Протоколи від 28 січня 1964 р. та 16 листопада 1982 р., які доповнюють Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у галузі ядерної енергії від 29 липня 1960 року та Брюссельську додаткову конвенцію від 31 січня 1963 року.
   
6. Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден (1962 р.). Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів (1971 р.).
   
7. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963р.).
   
8. Спільний протокол про застосування Віденської (1963 р.) та Паризької (1960 р.) конвенцій про цивільну відповідальність за ядерну шкоду. (1988 р.)
   
9. Конвенція про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.).
   
10. Підстави запровадження спеціального режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду.
    
11. Ядерний ризик. Теорія відповідальності за ризик і концепція справедливості.
    
12. Ядерний інцидент. Поняття ядерної шкоди.
    
13. Причинний зв'язок між ядерним інцидентом і ядерною шкодою.
    
14. Суб'єкти цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
    
15. Поняття та принципи цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду.
    
16. Передумови реформування міжнародно-правового режиму відповідальності за ядерну шкоду в сучасних умовах.
    
17. Ревізія Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1963 р.)
    
18. Ревізія Паризької конвенції про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії (1960) і Брюссельської додаткової конвенції (1963).
    
19. Аварійне реагування та його значення в зв'язку з цивільною відповідальністю за ядерну шкоду.
    
20. Проблеми забезпечення достатньої компенсації ядерної шкоди.
    
21. Джерела фінансування відшкодування ядерної шкоди
    
22. Стан міжнародних переговорів з проблем удосконалення цивільно-правової відповідальності за ядерну шкоду на сучасному етапі.
    
23. Поняття та підстави відповідальності за транскордонну ядерну шкоду.
    
24. Відповідальність за ядерну шкоду, заподіяну під час міжнародних перевезень ядерного матеріалу.
    
25. Законодавство України про відшкодування ядерної шкоди та її фінансове забезпечення.
    
26. Відповідальність оператора ядерної установки за ядерну шкоду перед третіми особами. Невіддільність ядерної шкоди від неядерної.
    
27. Підстави виникнення відповідальності оператора за ядерну шкоду згідно з Законами України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" та "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фінансове забезпечення".
    
28. Фінансова гарантія оператора. Обмеження відповідальності оператора за ядерну шкоду. Звільнення оператора від відповідальності.
    
29. Строк позову щодо справ про відшкодування ядерної шкоди. Право регресу оператора.
    
30. Страхування та інше фінансове забезпечення при відшкодуванні ядерної шкоди: проблеми становлення.
    
31. Відповідальність держави за ядерну шкоду. Участь держави у відшкодуванні ядерної шкоди третім особам.
    
32. Інститут ядерного страхування, його поняття і зміст за законодавством України.
    
33. Поняття договору ядерного страхування.
    
34. Правила страхування ядерних ризиків. Права і обов’язки страхувальника. Права і обов’язки страховика.
    
35. Страхові організації, які можуть бути наділені правом укладання договорів страхування від ядерної шкоди.
    
36. Ядерний пул України.
    
37. Умови перестрахування ядерних ризиків.
    
38. Проблеми удосконалення інституту ядерного страхування на сучасному етапі.
    

Типове завдання модульної контрольної роботи за змістовим модулем.

Відмітьте правильні, на Вашу думку, відповіді (їх може бути одна або декілька).

1. Перша атомна електростанція була введена в дію:

1) 1954 року в м. Обнінську СРСР; 3) 1951 року в м. Леон у Франції;

2) 1949 року Тримай – Айленд у США; 4) 1957 року Уіндскейл в Шотландії.

2. Міжнародними організаціями в галузі використання ядерної енергії(спеціалізованими) є:

1) МАГАТЕ; 4) Міжнародна група з радіаційного захисту;

2) Євроатом ; 5) Агентство з ядерної енергії;

3) ООН; 6) ГРІНПІС.

3. Формування міжнародно-правового режиму цивільної відповідальності за ядерну шкоду було започатковано:

1) у середині 50-х років 20ст; 2) у 80-х роках 20ст;

3) в кінці 19 ст; 4) у середині 40-х років 19ст.

4. Які міжнародні джерела режиму цивільно-правовї відповідальності за ядерну шкоду ратифікувала Україна:

1) Паризьку конвенцію про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 року;

2) Брюссельську додаткову конвенція від 31 січня 1963 року;

3) Віденську конвенцію про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1962 року;

4) Спільний протокол про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 року;

5) Протокол про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997 р.);

6) Конвенцію про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.).

5. Принцип "каналізування" означає:

1) відповідальність за шкоду, заподіяну ядерним інцидентом, повинна бути покладена на одну особу;

2) відповідальність оператора за шкоду наступає незалежно від вини як її власника, так і вини третіх осіб;

3) необмежена відповідальність оператора за ядерну шкоду;

4) високий рівень цивільної відповідальності оператора, який значно перевищує межу його фінансового покриття.

6. Склад ядерного делікту визначають наступні елементи:

1)наявність ядерного інциденту; заподіяння ядерної шкоди, наявність причинного зв’язку;

2)наявність ядерного інциденту, вина оператора ядерної установки, заподіяння ядерної шкоди, наявність причинного зв’язку;

3)заподіяння ядерної шкоди, вина оператора ядерної установки, наявність причинного зв’язку;

4)заподіяння ядерної шкоди, наявність ядерного інциденту, ядерний ризик, наявність причинного зв’язку.

7. Концепціями причинного зв’язку між ядерним інцидентом та ядерною шкодою, що відстоюють наукова доктрина та судова практика зарубіжних країн є:

1) теорія необхідного спричинення; 4) теорія суттєво впливаючої умови;

2) теорія адекватного спричинення; 5) теорія типового спричинення;

3) теорія визначальної(найближщої) причини; 6)теорія найбільш ймовірної умови.

8. Спільний протокол про застосування Паризької і Віденської конвенцій виконує наступну функцію:

1) дозволяє потерпілим із держави, яка приєдналася до однієї з Конвенцій, одержати компенсацію за шкоду, завдану аварією, що сталася в державі – учасниці другої Конвенції;

2) запобігає колізії юрисдикцій, забезпечуючи застосування лише однієї Конвенції до будь-якої ядерної аварії;

3) підвищує ефективність державного контролю і нагляду за забезпеченням безпеки використання ядерної енергії на ядерних установках;

4)фактичного визнання міжнародної системи гарантованого відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ядерного інциденту, про участь держави, в такому відшкодуванні значною мірою шляхом використання інституту страхування відповідальності за ядерну шкоду.

9. Протоколом про внесення змін до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду 1997 року передбачено систему відповідальності:

1) 1 рівень – не менш ніж 300 млн. Спз.

2 рівень – не менш як 150 млн. Спз.

3 рівень – не менше 100 млн. Спз;

2) 1 рівень – 300 млн. Спз за рахунок оператора і держави.

2 рівень – за рахунок міжнародного фонду;

3) нижня межа – не менше ніж 5 млн. Спз.

верхня межа - 300 млн. Спз;

4) 1 рівень – за договором страхування або інше фінансове забезпечення.

2 рівень – 15 млн. Спз - 175 млн. Спз.

3 рівень – 175 млн. Спз. - 300 млн. Спз.


10. В процесі гармонізації міжнародно-правових норм і норм національного законодавства щодо відшкодування ядерної шкоди мають враховуватись наступні рівні правового регулювання:

1) міжнародний(глобальний);

2) міжнародний(регіональний);

3) міжнародний(блоковий);

4) національний (внутрішньодержавний).


НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ.

1. Паризька конвенція про відповідальність перед третьою стороною у сфері ядерної енергії від 29 липня 1960 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
   
2. Брюссельська конвенція про відповідальність операторів ядерних суден від 25 травня 1962 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
   
3. Брюссельська додаткова конвенція від 31 січня 1963 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
   
4. Віденська конвенція про цивільну відповідальність за ядерну шкоду від 25 травня 1962 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
   
5. Брюссельська конвенція про цивільну відповідальність у сфері морських перевезень ядерних матеріалів від 17 грудня 1971 року // Офіційний переклад.- К., 1995.
   
6. Спільний протокол про застосування Віденської конвенції та Паризької конвенції від 21 вересня 1988 року – К., 1991.
   
7. Протокол про внесення поправок до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду (1997 р.) – К., 1997.
   
8. Конвенція про додаткове фінансування відшкодування ядерної шкоди (1997р.). – К.,1997.
   
9. The Protocol to Amend the Paris Convention on 12 February 2004 // www.iaea.org
   
10. The Protocol to Amend the Brussels Supplementary Convention on 12 February 2004 // www.iaea.org
    
11. Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу від З березня 1980 року //Ядерне законодавство.- К., 1998.- С 261-271.
    
12. Конвенція про оперативне оповіщення про ядерну аварію від 26 вересня 1986 року // Відомості Верховної Ради СРСР.- 1988.-№11.-Ст.168.
    
13. Конвенція про допомогу в разі ядерної аварії чи радіаційної аварійної ситуації від 26 вересня 1986 року // Відомості Верховної Ради СРСР.- 1988.-№11.-Ст.169.
    
14. Конвенція про ядерну безпеку від 20 вересня 1994 року // Ядерне законодавство.-К., 1998.-С.517-527.
    
15. Об'єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим паливом та про безпеку поводження з радіоактивними відходами від 5 вересня 1997 року (ратифікована Україною 20 квітня 2000 року) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №31. – Ст.39.
    
16. Конституція України прийнята 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України.- 1996.- № 30.- Ст.141.
    
17. Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 27 лютого 1991 року //Відомості Верховної Ради України.- 1992.- №37.-Ст.541.
    
18. Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року // Відомості Верховної Ради України.- 1992.- №37.-Ст.543.
    
19. Закон України "Про цивільну відповідальність за ядерну шкоду та її фі­нансове забезпечення" від 13 грудня 2001 року // Відомості Верховної Ради України.- 2002.- № 14.- Ст. 96.
    
20. Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995.- №12.- Ст.81.
    
21. Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами" від 30 червня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995. -№14. –Ст.75.
    
22. Закон України "Про видобування і переробку уранових руд " від 19 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України.- 1998. -№ 11-12. - Ст.39.
    
23. Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань" від 14 січня 1998 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 22. - Ст.115.
    
24. Закон України "Про порядок прийняття рішень про розміщення, проектування, будівництво ядерних установок і об’єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, які мають загальнодержавне значення" від 8 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України.- 2005.-№51. – Ст.555.
    
25. Закон України "Про впорядкування питань, пов’язаних із забезпеченням ядерної безпеки" від 24 червня 2004 року // Відомості Верховної Ради України.- 2004.-№46. – Ст.511.
    
26. Закон України "Про загальнодержавну програму зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта "Укриття" на екологічно безпечну систему" від 15 січня 2009 року // Офіційний вісник України - 2009. - №29. – Ст. 207.
    
27. Закон України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду" від 12 липня 1996 року // Відомості Верховної Ради України.- 1996.- №44. - Ст.222.
    
28. Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з приєднанням України до Віденської конвенції про цивільну відповідаль­ність за ядерну шкоду" від 3 грудня 1997 року // Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 11-12. - Ст. 50.
    
29. Закон України "Про ратифікацію Конвенції про ядерну безпеку" від 17 грудня 1997// Відомості Верховної Ради України. - 1998. - № 16. - Ст. 70.
    
30. Закон України "Про приєднання України до Спільного протоколу про за­стосування Віденської конвенції та Паризької конвенції" від 17 листопада 1999 року // Відомості Верховної Ра­ди України. - 1999.-№ 52.-Ст. 468.
    
31. Закон України "Про приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 1 липня 1968 року" від 16 листопада 1994 року // Відомості Верховної Ради України.-1994.- №47.- Ст.421.
    
32. Закон України "Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект модернізації після завершення будівництва Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку" від 7 вересня 2005 року // Відомості Верховної Ради України.- .- 2005.-№50. – Ст.534.
    
33. Закон України "Про ратифікацію Гарантійної угоди між Україною як Гарантом та Європейським співтовариством з атомної енергії як Кредитором стосовно Угоди про механізм надання позики, розмір якої в євро еквівалентний 83 000 000 (вісімдесят три мільйони) доларів США для підвищення безпеки Енергоблока № 2 Хмельницької атомної електростанції та Енергоблока № 4 Рівненської атомної електростанції між Національною атомною енергогенеруючою компанією "Енергоатом" та Європейським співтовариством з атомної енергії" від 29 липня 2004 року // Відомості Верховної Ради України.- 2005.-№50. – Ст.535.
    
34. Закон України "Про об'єкти підвищеної небезпеки" від 18 січня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. - 2001.-№15. –Ст.73.
    
35. Закон України "Про страхування" від 7 березня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. - 1996.-№18.-Ст.78.
    
36. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
    
37. Гражданский кодекс Российской Федерации. – М.: Акалис, 1996. – 448 с.
    
38. Постанова Верховної Ради УРСР "Про екологічну обстановку в республіці та заходи по її докорінному поліпшенню" від 17 лютого 1990 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 11. - Ст. 165.
    
39. Постанова Верховної Ради України "Про Концепцію державного регулювання безпеки управління ядерною галуззю в Україні" від 25 січня 1994 року // Відомості Верховної Ради України.- 1994.-№18.-Ст.106.
    
40. Постанова Верховної Ради України "Про надання Кабінетом Міністрів України гарантій щодо звільнення іноземних юридичних осіб від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 вересня 1995 року // Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№19.- Ст.138.
    
41. Постанова Кабінету Міністрів України "Про компетентні національні органи у питаннях співробітництва з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ)" від 8 лютого 1994 року(в редакції від 11 травня 2001 року // Офіційний вісник України – 2001. - № 17. – Ст. 739.
    
42. Постанова Кабінету Міністрів України "Про Міжвідомчу раду у справах співробітництва з Міжнародним агентством з атомної енергії" від 14 лютого 1994 року( в редакції від 1 березня 2006 року) // Офіційний вісник України. - 2006. - № 7/ № 10. – Ст. 360.
    
43. Постанова Кабінету Міністрів України "Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" від 27 липня 1995 року // Збірник Постанов Уряду України. - 1995. - № 10. - Ст. 252.
    
44. Постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок надання гарантій щодо звільнення іноземних юридичних осіб від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 вересня 1995 року // Зібр. постанов Уряду України.-1996.- №2.- Ст.36.
    
45. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерних установок" від 8 червня 1998 року(зі змінами від 17 листопада 2001 року) // Офіційний вісник України.- êîíåöôîðìûíà÷àëîôîðìû2001 - № 47. – Ст. 2088.
    
46. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення Севастопольського національного університету ядерної енергії та промисловості експлуатуючою організацією (оператором) ядерних установок" від 11 липня 2007 року // Офіційний вісник України. – 2007. - № 52. – Ст. 2118.
    
47. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки щодо дослідницького ядерного реактора ВВР-М" від 30 серпня 2007 року // Офіційний вісник України. –2007 . № 66. – Ст. 2544.
    
48. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань з питань використання ядерної енергії та радіаційної безпеки" від 18 липня 1998 року // Офіційний вісник України.- 1998. - №29. - Ст.57.
    
49. Постанова Кабінету Міністрів України "Про гарантію звільнення учасників реалізації Плану заходів на об'єкті "Укриття" від цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 18 лютого 1999 року // Офіційний вісник України.- 1999.-№8.- Ст.29.
    
50. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ліцензування окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії" від 6 грудня 2000 року // Офіційний вісник України.- 2000.- №49.- 1 том.-Ст.2127.
    
51. Постанова Кабінету Міністрів України "Про призначення експлуатуючої організації (оператора) ядерної установки щодо Чорнобильської атомної електростанції та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року" від 17 листопада 2001 року // Офіційний вісник України.- 2001.-№47.- Ст.2088.
    
52. Постанова Кабінету Міністрів України "Про визначення компетентних національних органів з питань виконання міжнародних конвенцій у галузі використання ядерної енергії" від 2 жовтня 2003 року // Офіційний вісник України.- 2003.-№40.- Ст.2108.
    
53. Постанова Кабінету Міністрів України "Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 23 червня 2003 року // Офіційний вісник України. - 2003. - Ст. 1280.
    
54. Постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку обчислення тарифів при обов’язковому страхуванні цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 20 серпня 2003 року // Офіційний вісник України. – 2003. - № 39. - Ст. 21.
    
55. Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України "Про затвердження Порядку і правил формування, розміщення та обліку страхових резервів з обов'язкового страхуван­ня цивільної відповідальності за ядерну шкоду" від 13 листопада 2003 року // Офіційний вісник Украї­ни. – 2003. - № 49. – Ст. 2575.
    
56. Наказ державного комітету ядерного регулювання "Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій" вiд 1 грудня 2004 року // Офіційний вісник України - 2004. - № 51. – Ст. 3382.
    
57. Наказ Мінприроди України "Про затвердження Положення про реалізацію Угоди між Україною та Міжнародним агентством з атомної енергії про застосування гарантій до всього ядерного матеріалу в усій мирній ядерній діяльності України" від 19 листопада 1997 року // Офіційний вісник України – 1998. - № 1. - Ст. 201.