Інформаційний вісник

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Бібліотека інформує, консультує,

пропонує, організовує…

Л. Герасимова, директор КРЗ «Юнацька бібліотека»

Здається, зовсім недавно молодь виїжджала на навчання у великі міста і після отримання диплому там і залишалась.

Сьогодні Євпаторія стала містом студентів. Окрім вісімнадцяти загальноосвітніх шкіл та трьох училищ, працюють два коледжі та близько п’ятнадцяти факультетів вищих навчальних закладів. Серед них такі відомі, як Міжрегіональна академія управління персоналом, філії заочного відділення Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, Харківської державної академії міського господарства, Харківського інституту бізнесу та менеджменту, заочне відділення Університету внутрішніх справ МВС України та ін.

Самим часом продиктовано появу нового, потрібного рідному місту покоління – освіченого, цілеспрямованого, ініціативного.

Бібліотеки Централізованої бібліотечної системи стали центрами додаткової освіти, і, наразі, залишаються єдиними загальнодоступними і практично безкоштовними джерелами отримання найрізноманітнішої інформації: правової, економічної, навчальної.

Кожного ранку поспішає молодь на головний майдан Євпаторії, до будівлі Центральної міської бібліотеки ім. О. Пушкіна, яка перетворилась на методичний центр, своєрідний штаб найкращих справ бібліотечних працівників.

У 2006 р. ЦМБ ім. Пушкіна виграла грант у рамках програми посольства США в Україні «Інтернет для читачів публічних бібліотек» (LEAP) та отримала понад 30 тис. грн для організації інтернет-центру. Було придбано комп’ютерну техніку, програмне забезпечення, сплачено послуги провайдера, навчання кори-стувачів. А вже наступного року визначною подією стало відкриття єдиного безкоштовного інтернет-центру в місті. Тепер спеціалісти центральної бібліотеки мають можливість забезпечити вільний доступ до світових інформаційних ресурсів, а значить, задовольнити найширше коло потреб користувачів-мешканців та гостей міста, особливо молоді. Презентація інтернет-центру ЦМБ ім. О. Пушкіна відбулась у лютому.

У перспективі на євпаторійців та гостей міста чекають створені ними самими електронні каталоги та бази даних, у першу чергу – краєзнавчі, цінність яких для величезного світу тим більша, чим менший відображуваний ними регіон та чим специфічніше охоплюване ним коло тем. Відкриття подібного інтернет-центру – вагома цеглина в міцній будівлі бібліотеки, та й міста Євпаторії. Основний його контингент – старшокласники, студенти, працівники сфери освіти й культури, люди з обмеженими фізичними можливостями.

Віртуальні екскурсії сайтами – до дня народження Т. Г. Шевченка, до відкриття курортного сезону, Дня незалежності України – припали до душі юним читачам.

До Дня знань для учнів старших класів та першокурсників ВНЗ проведено День інтернету «Будемо знайомі, Інтернет!», проанонсований у газеті «Евпаторийская здравница».

Колектив центральної бібліотеки взяв участь у електронній конференції «PR-технології в бібліотечних закладах Криму». Учасники конференції обговорили проблеми формування фірмового стилю та позитивного іміджу бібліотеки, поділились досвідом запровадження нових інформаційних послуг, створення нових веб-сайтів, обслуговування користувачів у бібліотечних інтернет-центрах, співпраці з органами місцевої влади та ЗМІ.

Досягненням цього року вони вважають те, що місцем проведення дводенного Всеукраїнського семінару «Інтернет для читачів публічних бібліотек. Посольство США в Україні: аналізуємо досвід, плануємо майбутнє» Центр інформаційних ресурсів Посольства США в Україні обрав саме Євпаторійську ЦБС. Учасниками семінару були директори бібліотек різних регіонів України, в котрих є LEAP-центри. А самі бібліотекарі отримали чудову нагоду ознайомитись із досвідом багаторічної роботи інтернет-центрів бібліотек-піонерів та з першими кроками LEAP-V-центрів, які відкривались одночасно з ними.

У 2007 р. здобуто перемогу в конкурсі «Краща бібліотека року з обслуговування кримськотатарських користувачів» (перше місце серед міських централізованих бібліотечних систем АР Крим).

Розвиток культури народів Криму – один із пріоритетних напрямів роботи бібліотек системи. Їх завданням є задоволення національно-культурних потреб мешканців, зокрема через проведення заходів, метою яких є об’єднання та примирення між собою народів, котрі проживають у багатонаціональному Криму. Ця робота є особливо важливою, оскільки популяризація культурно-історичних традицій є одним із факторів духовного розвитку, формування взаєморозуміння та толерантності.

Дні національних культур, літературно-музичні вечори, релігійні свята народів Криму, пам’ятні дати з їхньої історії, зустрічі з цікавими особистостями – усі ці нагоди використовуються для популяризації літератури в Євпаторії. Одним з основних завдань нашої роботи є також створення умов для вивчення національних мов.

Своєрідною родзинкою стали Ашикські читання, присвячені одному з яскравих представників середньовічної поезії Сходу, уродженцю міста Ашику Умеру. В них взяли участь знані вчені та молодь столиці автономії та нашого міста. Своєрідною підготовкою до читання були: вечір-портрет «Я споруджу палац» (до 110-річчя Б. Чобана), панорама творчості І. Гаспринського «Він життя своє народу присвятив».

Щорічно відзначається день народження благодійника Семена Езровича Дувана (завдяки йому в Євпаторії створено бібліотеку та її первинний фонд). Євпаторійці пишаються ним. Засновано премію С. Дувана за позитивний внесок у розвиток Євпаторії. Активну участь у святкуванні днів Дувана беруть читачі-науковці (археолог, старший науковий співробітник Інституту археології Національної академії наук України, лауреат премії АР Крим у галузі науки В. О. Кутайсов та ін.).

Всебічний розвиток молодого покоління (правове, моральне та естетичне виховання, прищеплення інтересу до історії рідного краю, профілактика асоціальної поведінки в підлітковому середовищі) завжди був одним із пріоритетних напрямів діяльності євпаторійських бібліотек. Окрім того, бібліотекар – це помічник в організації навчального процесу, профорієнтаційної роботи, у пошуку та підтримці обдарованої молоді, організації дозвілля молодих людей.

Сьогодні сфера інтересів молодих читачів значно розширилась, тож бібліотекарі не можуть собі дозволити відставати від них.

Читачі приходять до бібліотек не лише за книгою, але й для спілкування, за порадою бібліотекаря.

Бібліотеки намагаються купувати дорогу навчальну літературу, передплачувати якомога більше молодіжної преси, готують інформаційні списки, рекомендаційні бібліографічні покажчики, вчаться розуміти молодіжний сленг та розбиратися у проблемах молоді. Для неї при бібліотеках працюють гуртки та клуби за інтересами, а у відеовітальні проходять обговорення цікавих та актуальних тем з переглядом книг та демонстрацією відповідних відеосюжетів.

Важливою складовою роботи бібліотек є організація культурно-освітніх та розважальних масових заходів для юних мешканців міста. Юні євпаторійці намагаються не пропустити жодного свята чи знаменної пам’ятної дати у нашій ЦБС. В їх організації ми не допускаємо шаблону. До святкового «репертуару» входять не лише традиційні літературно-музичні вечори, бесіди, презентації, а й нестандартні правові та бізнес-уроки, ігрові програми, дискусійні та неформальні молодіжні зустрічі: психологічний тренінг з інтригуючою назвою «Жінка та чоловік: суперники чи союзники?» Неабияким успіхом користувався круглий стіл на тему «Права та обов’язки молоді», підготовлений у юнацькій бібліотеці ім. І. Сельвінського. Тут знаходяться й консультаційні пункти, де на запитання читачів відповідають юрист та психолог.

При підготовці таких заходів неможливо обійтись без спеціалістів та фахівців управління у справах сім’ї та молоді, управління освіти, Центру соціальних служб молоді, інспектора у справах неповнолітніх, співробітників музею, краєзнавців, викладачів шкіл та ВНЗ, літераторів, медичних працівників, активістів національних товариств, викладачів школи мистецтв, Центру дозвілля та ін.

У рамках Року української книги проведено свята української книги, фольклорні свята, презентації літературних експозицій та інші заходи.

Непідробне захоплення та живий інтерес викликала у читачів експозиція «Поетика та колорит, містика та фантастика», присвячена 175-річчю від дня виходу в світ «Вечорів на хуторі біля Диканьки» М. В. Гоголя. Вона складалася з книг про творчість письменника, ілюстрацій, які надають можливість дізнатися, якими «бачили» гоголівських персонажів видатні художники. Також відвідувачі мали змогу оглянути предмети українського тради-ційного побуту та експонати, тематично пов’язані з твором.

На виставці «Книжковий світ України» демонструвалася художня література, видана в новому тисячолітті: стильні збірки авангардної україномовної поезії, твори класичної та сучасної прози. Розділи виставки «Безсмертна українська класика», «Український центр духовної культури» (серія «Український історичний роман»), «Видавництво «Фоліо», «Твори лауреатів Державної Шевченківської премії», «Видавництво «Смолоскип» презентує сучасну модерністську поезію».

Інноваційно-методичним відділом розроблено нестандартні виставки-рекомендації із застосуванням новаторських, нешаблонних прийомів та засобів. Документи, представлені на виставках, нерідко доповнюються рекламною та бібліографічною продукцією, супроводжуються ілюстративним рядом (репродукціями картин, фото-графіями, різноманітними предметами).

Популярністю користується виставка «Кримський бестселер» (про нові книги письменників автономії, про їх життя та діяльність).

Не можна оминути увагою й експозицію «Правовий компас», присвячену Болонському процесу та реформі вищої освіти в Україні, питанням навчання за кордоном, працевлаштуванню молоді.

З кожним роком зростає інтерес наших читачів до екологічних проблем. Бібліотекарі роблять усе, аби екологічне просвітництво включало в себе надання читачам актуальної різнобічної інформації про стан навколишнього середовища, передбачало знайомство з міжнародним та національним законодавством у цій сфері, виховання у молоді турботливого ставлення до природних багатств. Проводяться Дні екології, зустрічі з представниками громадських організацій, заочні екскурсії та експедиції… До послуг читачів – солідна інформаційна база на друкованих та електронних носіях.

Справжньою нагородою для всіх стала перемога юної читачки ЦДБ ім. А. Макаренко у міському та республіканському турах Всеукраїнського конкурсу «Найкращий читач України 2007 року». Вона удостоїлась честі представляти Автономну Республіку Крим та Євпаторію у м. Львові на фестивалі «Книгоманія – 2008».

Неможливо обійти увагою велику копітку працю Центру «Бібліотека – місцевому самоуправлінню» при центральній бібліотеці. Він забезпечує користувачів оперативною та адекватною інформацією з різноманітних тем, пов’язаних із життє-діяльністю місцевої територіальної громади, роботою місцевих органів, соціальним забезпеченням, захистом прав та ін. Для співробітників центру та читачів стала подією підготовка до Дня місцевого самоврядування в Україні комплексного бібліогра-фічного покажчика «Місцеве самоуправління – магістральний шлях розвитку української державності». Багатоаспектний бібліографічний посібник надає можливість ознайомитися з історією розвитку самоврядування територіальних громад районів, міст, селищ України і Криму.

2007 р. був відзначений цікавими роботами шанованих бібліографів. Так, у рамках Всеукраїнського конкурсу виданий путівник «Літературною картою Євпаторії "Євпаторійський берег – берег муз"», до якого включено 30 бібліографічних довідок про поетів та прозаїків, чиє життя та творчість пов’язані з Євпаторією. Путівник підготовано юними читачками ЦДБ ім. А. Макаренка, відредаговано та оформлено спеціалістами бібліографічного та інноваційно-методичного відділів.

Унікальним вважаю ілюстрований бібліографічний покажчик «Наш Пушкін» (з Пушкінського фонду ЦМБ у період 1838 – 1938 рр.).

Але найбільш вдалим став бібліографічний покажчик «Серйозний погляд на серйозну проблему» (про СНІД).

До бібліографічних посібників додаються списки web-сайтів. Фахівцями Інтернет-центру укладено анотований вебліографічний список «2007 рік – Рік української книги», «Web-навігатор».

Інновацією минулого року став яскравий та винахідливо оформлений стендовий звіт про роботу ЦМБ ім. О. Пушкіна. Він складається з таких розділів: «Основні події року» (90-річчя ЦМБ), «Бібліотека – це експозиції, презентації, зустрічі…», «Бібліотека – це інформація для Вас», «Ваша бібліотека – завжди поруч з Вами» (карта Євпаторії, на якій позначено місцезнаходження п’ятнадцяти бібліотек, які входять до складу ЦБС), «ЦМБ ім. О. Пушкіна – методичний центр для бібліотек міста», «Головна подія наступного року – Інтернет-центр!». Така форма звіту рекомендована всім завідувачам філій як одна з ефективних форм підтримання позитивного іміджу бібліотеки.

Бібліотекарі поважають своїх читачів. Про це свідчать численні факти. Але на один з них хочеться звернути особливу увагу. Щоквартально для читачів складається інформ-проспект «Бібліотека інформує, консультує, пропонує». Тут представлено основні події цього періоду, інформацію про нові книги (з анотаціями найцікавіших та найважливіших), періодичні видання (із зазначенням бібліотеки, в якій їх можна знайти), календар знаменних і пам’ятних дат, план заходів у кожній бібліотеці (дата, час), адреси, телефони. Така інформація дуже допомагає читачам та заощаджує їх час.

Цікаву комплексну програму «Кадрова школа "Професію треба здобувати"» здійснює інноваційно-методичний відділ.

Серед багатьох навчально-методичних заходів особливу увагу хотілося б звернути на твір на вільну тему під назвою «Чи подобається Вам те, чим Ви займаєтесь у бібліотеці?». Аналіз творів показав, що бібліотекарям подобається спілкуватися з людьми, проводити масові заходи, оформлювати бібліотечні виставки, здійснювати процес пошуку літератури, та те, що робота допомагає у самоосвіті, дає можливість знайомитися з новинками літератури тощо. Не подобаються бібліотечним спеціалістам велика кількість та жорсткі тематичні рамки масових заходів, ускладнена форма обліку та звітності.

Приємно те, що євпаторійські бібліотекарі постійно перебувають у стані творчого пошуку, вдосконалюючи свою роботу з читачами, особливо з юнацтвом та молоддю.

Робота творчого колективу ЦБС постійно висвітлюється євпаторійськими та кримськими радіостудіями, телебаченням, пресою. На міському радіо «Каламіт» виділено час для бібліотечних новин, веде їх бібліограф Я. С. Грошева.

Діяльність ЦБС отримує високу оцінку читачів та республіканських методичних центрів.

9 липня 2007 р., у день відкриття курортного сезону, колектив ЦМБ ім. О. Пушкіна занесено до міської дошки пошани.

Керує ним понад 10 років, «вболіває» за нього, творить разом з ним, цікава та сувора, залюблена у справу та своїх колег-співробітників людина – Світлана Дмитрівна Аріхіна.

Досвід роботи

Проблеми популяризації української класичної літератури серед юнацтва та молоді

І. Вовнюк, головний методист Львівської ОЮБ

У світовій історії важко знайти аналогію тому стану, в якому опинилися українська культура, наука і мистецтво. Мова нашого народу, книгодрукування систематично заборонялися, переслідувалася російською, австро-угорською, польською владами. Закривалися українські театри.

Більшовицька доба знову принесла утиски, що проявлялись у «викритті буржуазного націоналізму» (під останнім розуміли всю автентичну українську культуру, мову, історію й національну самосвідомість). І ми вже звикли до того, що билини – це жанр російської літератури, а митці «розстріляного відродження» – вороги народу.

Звичайно, спроби осмислити розвиток національної літератури як окремої художньої системи тривали постійно, але вони довгий час залишалися невідомими широкому колу читачів. Зараз ми, нарешті, усвідомили, що наша самобутня героїчна історія сягає глибини століть, багатющий український фольклор чекає на своїх дослідників, оригінальна художня література варта більш пильної уваги і щирого захоплення збоку читацької публіки.

Українська класична література має бути не лише навчальним предметом, а й сферою пильної уваги з точки зору завдань духовного формування особистості, особливо юної, бо вона насичена національним драматизмом, відрізняється своєрідною естетикою, мовною мелодійністю, етнічною тематикою.

Щоб покращити роботу з популяризації української класичної літератури, першочергово необхідно звернути увагу на твори, які друкувалися в часи більшовизму і трактувалися спотворено. Їх потрібно прочитати по-новому і розставити нові акценти.

Навчальна програма, затверджена Міністерством освіти і науки України, передбачає вивчення невеликої кількості творів української класики. Програмний перелік дає дуже поверхове уявлення про індивідуальності письменників, їх світоглядні позиції, внесок у скарбницю української та світової культури. Заповнити ці прогалини – справа бібліотек. Організуючи популяризацію української класики, слід не дублювати роботу школи, а відкривати читачам нове, їм невідоме про життя і твори письменників. І тільки тоді заходи бібліотеки стануть цікавими читачам.

Головною причиною того, що частина читачів відвертається від української класики, є трактування її творів, які грунтуються на не змінених догмах і стереотипах. Розглянемо, наприклад, шкільну програму з української літератури. Попри те, що останнім часом принцип добору літературних творів для вивчення у школі зазнав певних змін, вульгарно-соціологічний підхід до їх трактування остаточно ще не зжив себе. Бібліотеки ж ніхто не заганяє в ці рамки, і тому, керуючись новими підходами до літературної критики та більш конкретним читацьким інтересом, має сенс змінювати зміст заходів з популяризації української класики. Естетичні критерії оцінки творів не мають бути на останньому місці або й зовсім ігноруватися.

Крім того, бібліографічна поінформованість бібліотекарів наразі не є достатньою. Головна причина цього, очевидно, в самих бібліотечних працівниках, в організації самостійної роботи. Та водночас бібліотекарю не так рідко доводиться відчувати інформаційний голод через відсутність необхідних бібліографічних джерел.

Особливо це стосується сільського бібліотекаря, який часто не знає про нові видання, а мусить задовольнятися тим, що надходить за державними програмами. А якщо й отримає якимсь чином бібліографічну інформацію, то виникають труднощі у придбанні даної літератури, зокрема художньої. Тому, незважаючи на чималі тиражі творів української класики, на полиці більшості бібліотек потрапляє обмежена їх кількість. У всякому разі, попит читачів-старшокласників досі не задовільняється. Добру справу роблять журнали «Українська мова і література в школі», «Шкільна бібліотека», «Позакласний час», які друкують тексти окремих творів. Але, знову ж таки, далеко не всі бібліотеки передплачують ці видання.

Давно назріла потреба відмовитись від нав’язливих регламентацій щодо оцінки того чи іншого твору або творчої спадщини письменника. Отже, під час проведення бібліотечних заходів задля забезпечення наочності слід подавати якомога більше літературознавчої інформації, а не повчань, які часто звучать категорично і недвозначно; представляти найрізноманітніші точки зору, різні думки про твори і творчість письменників. Адже є ще бібліотекарі, що звикли до певних порад та вказівок і тому не докладають жодних зусиль до висловлення власної думки, користуються морально застарілою літературною критикою і диктують читачу стереотипи, не формують навичок самостійної оцінки твору. За таких умов і надалі продовжується антилітературна практика: знати про твір, а не твір. Слід відмовитися від категоричних оцінок письменників, їхніх світоглядних позицій, а також образів-персонажів. У свій час це призвело до того, що читачі звикли поділяти письменників і створених ними літературних героїв лише на позитивних і негативних, бідних і багатих, революціонерів і буржуазних націоналістів. Сьогодні визначення змінилися, але сам підхід кардинально не змінився. Переоцінка цінностей, відкидання догм, які часто канонізували письменника, ліквідація «білих плям» в історії української літератури, нове прочитання творів – це нагальні проблеми популяризації української класики, які й визначають багато в чому зміст сьогоднішньої роботи бібліотекаря. З цього погляду доцільно переглянути й такі питання, як класовий характер літератури та загальнолюдські цінності, національне та інтернаціональне в літературі, природа літературних течій, залежність літератури від політики.

Нині цим питанням всерйоз цікавляться читачі. Тому відповісти, пояснити, пробудити думку в молоді вкрай необхідно.

Звичайно, для популяризації української класики бібліотеки мають певний арсенал форм роботи. Проте, треба сміливіше використовувати дискусії та читацькі конференції, які дають змогу читачам обговорювати твір, висловлювати власну думку, а не завчати загальні відомості. Як проводиться зазвичай читацька конференція? За багато років склався її стереотип: кілька учасників в’яло читають написані ними (або й бібліотекарями) доповіді, аудиторія дрімає. Жвавіше, проходить конференція, коли на неї запрошують автора (але це не у випадку з популяризацією класиків). Формалізм знецінює як пізнавальний, так і виховний потенціал цієї форми роботи. Нині вона може і повинна стати ефективним засобом літературної освіти молоді, популяризації художнього слова і формування естетичних смаків. Це за умови, що учасники конференції будуть щиро зацікавлені предметом розмови і збагатять захід дискусійними та полемічними елементами; якщо винесені на обговорення проблеми не пропонуватимуться як істина в останній інстанції, а даватимуть широкий простір для висловлення протилежних думок, висновків самостійних пошуків

Як приклад, подаємо вам роботу з літературною спадщиною І. Франка. Здавалося б, така постать, знана і популярна і в дорадянські, і радянські, і в пострадянські часи, добре вивчена і знайома. Тому пропонуємо дещо новий підхід до організації заходів, присвячених літературній творчості Каменяра та його непересічній особистості.

Подавати біографію читачам потрібно так, щоб викликати в них позитивні емоції, розбурхати їхню уяву. Звичайно, розповідаючи про письменника-класика, не можна оминути відомостей про тяжке життя, переслідування. Це так, але скільки світлого було в його житті: він був життєлюбом, кохав і був коханим, зазнав радощів творчості і радощів спілкування з людьми.

При майстерному підході до викладу життєпису Франка читачів неминуче зацікавить його життєвий подвиг. Щоб зацікавити їх особою письменника, можна використати метод передбачення. Під час проведення заходу оголошуються ключові слова (вислови), пов’язані з біографією: Нагуєвичі, кузня, Дрогобицька нормальна школа, Львівський університет, Ольга Рошкевич, «Зів’яле листя» тощо. Учасники в парах обмінюються припущеннями щодо асоціацій, які ці слова викликають у них. Вислухавши факти біографії, основані на цих словах, від доповідача, учасники повертаються до передбачень:

Чи збулися передбачення?
Чому вам не вдалося вгадати хід подій?

Щоб зацікавити школярів біографією, їм треба дати не лише добірку певних подій, а й вималювати літературно-психологічний портрет І. Франка, а для цього варто використати метод випереджувального ознайомлення.

Попередньо поділивши учасників на групи біографів, істориків, художників, бібліотекарів, бібліограф дає їм завдання. Історики мають розповісти про епоху, в яку народився І. Франко. Біографи знайомлять з біографією письменника, спираючись на його епістолярну спадщину та опрацьовану літературу; художники демонструють малюнки, а бібліотекарі рекомендують літературу, яку варто опрацювати. В цьому заході бібліотекар виконує роль консультанта, використовуючи методи проблемного викладу матеріалу (проблемні ситуації та проблемні питання):

Що додав образ Франка до вашого ідеалу людини?
Доведіть, що він здійснив життєвий і творчий подвиг.

Для підсилення емоційного впливу доцільно використовувати наочні методи: репродукції картин, фотопортрети, ілюстрації до творів, аудіозаписи тощо.

Характеризуючи поетичну творчість Франка, С. Петлюра писав: «Франкова поезія, крім своїх, художніх вартостей, цінна ще тому, що в ній надзвичайно правдиво і глибоко відбивається психологія діяльності українця, що зрозумів те лихе становище, в якому опинився рідний народ, що щільно підійшов до хиб свого національного характеру, до червоточини національної волі. Ось чому знати цю поезію – це наблизитись до пізнання самих себе».

Пізнати Франка-громадянина учням 10-го класу складно, оскільки на вивчення громадянської та патріотичної лірики навчальною програмою виділено мало годин. З цього і постає завдання бібліотеки – заповнити цю прогалину. Для цього радимо провести читацьку конференцію «Франко і національне питання», на якій старшокласники дізнаються про еволюцію поглядів письменника. Питання конференції можуть бути такими:

Іван Франко і національне питання;
Іван Франко про марксизм і націоналізм;
Іван Франко і Січове Стрілецтво.

Заходи з популяризації спадщини І. Франка треба організовувати так, щоб учасник був не лише об’єктом, а й суб’єктом, співтворцем. Такий підхід можна продемонструвати на прикладі уроку поезії за збіркою Івана Франка «Зів’яле листя».

На такому занятті можна використати ігровий метод рольової інсценізації. Знайомство з поезіями збірки немислиме без використання музичних засобів, адже багато віршів Франка стали народними піснями. Тому варто провести бінарне заняття: література і музика. На такому уроці можна створити ілюзію присутності Ольги Рошкевич, яка перечитує листи Франка. На столах осіннє листя, що символізує нерозділене кохання ліричного героя.

Життя і творчість Франка – це «благодатний грунт» для виховання молодого покоління. На прикладі Франка та інших класиків маємо готувати підростаюче покоління до самостійного життя, вчити долати життєві труднощі, бо поки що ми продовжуємо йти манівцями, плентаємося позаду Європи, а Франко був великим українцем та європейцем за духом, за стилем життя і за творчістю.

Досвід зарубіжних колег

Blog

Інформаційний вісник

Содержание