Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка
| Вид материала | Документы |
- Міністерство освіти І науки України Полтавський національний педагогічний університет, 3060.38kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 680.62kb.
- Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 358.22kb.
- Міністерство освіти І науки України, 1659.87kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 675.02kb.
- 16. 01. 11 історія (8-11 кл.) Полтавська гімназія № 9, 494.92kb.
- Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний, 732.06kb.
- Міністерство освіти І науки України Національний педагогічний університет імені, 191.87kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни уманський національний університет, 29.37kb.
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний педагогічний університет
імені В.Г. Короленка
Історичний факультет
Кафедра географії та краєзнавства
| ЗАТВЕРДЖУЮ Голова вченої ради історичного факультету «_____» _____________________2010 р. __________________ (проф. КРАВЧЕНКО П.А.) | УХВАЛЕНО на засіданні кафедри географії та краєзнавства, протокол № 1 від 30 серпня 2010 року Зав. кафедри ____________________ (доц. БУЛАВА Л.М. ) |
Робоча програма навчальної дисципліни
Демографія та географія населення
Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр
Галузь знань: Гуманітарні науки
Напрям підготовки: 6.000101 Історія
Курс навчання: І-й Семестр: 1-й (група і-11)
Розробник:
кандидат географічних наук, доцент
Логвин Михайло Михайлович
Полтава — 2010
Загальні положення
1.1. Мета і завдання вивчення дисципліни
Нормативний навчальний курс “Демографія та географія наседлення” передбачений навчальним планом спеціальності, затвердженим ректором Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (2010 рік). Він вивчається студентами І курсу в 1-му семестрі.
Робочий тематичний план складений на основі затвердженої МОН України навчальної програми дисципліни для педагогічних вузів “Основи демографії”. При розробці програми враховувалися вимоги державного стандарту спеціальності 6.020202 “Педагогіка і методика середньої освіти. Історія” за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр».
Мета навчального курсу: сформувати знання про розвиток і динаміку народонаселення, навчити аналізувати сучасні демографічні процеси у світі та в Україні.
Завдання курсу:
1. Сформувати знання про об’єкт, предмет, методи дослідження демографічної науки, її структуру та зв’язок з іншими науками.
2. Узагальнити теоретичні знання про рух населення, проаналізувати причинно-наслідкові зв’язки між демографічними процесами у сучасному світі.
3. Встановити історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу.
4. Навчити працювати студентів з науковою та науково-популярною літературою для аналізу демографічної і статистичної інформації.
1.2. Опис предмета навчальної дисципліни “Демографія та географія населення”:
Загальна кількість годин — 108.
Загальна кількість кредитів — 3.
Дисципліна варіативної частини циклу (за вибором університету).
Вивчається в 1-му семестрі (1 курс).
Види навчальної діяльності студентів і час, відведений на їх здійснення:
– лекції — 18 години;
– практичні заняття — 12 годин;
– самостійна робота студентів — 39 години.
– індивідуальна робота студентів — 39 години;
– включає 4 змістовних модулі:
Теоретичні засади демографії.
- Якісна та кількісна характеристика населення світу.
- Розміщення, етнонаціональна та статево-вікова структура населення світу.
- Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу.
– вид підсумкового контролю — залік.
1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів:
- лекції (лектором викладається основний зміст програмного навчального матеріалу. Студент повинен конспектувати той матеріал, на якому головну увагу акцентує лектор);
- практичні заняття (реалізуються кількома навчальними завданнями: засвоєння теоретичного матеріалу лекційного курсу; практичні роботи; перевірка виконання самостійних завдань і, за наявністю вільного часу — індивідуальних завдань);
- самостійна робота (виконується студентами в час після прослуховування лекції, перед практичними заняттями чи модульним контролем — удома, у бібліотеках, комп’ютерних класах тощо; завдання для самостійної роботи й методичні рекомендації щодо їх виконання подаються в робочій програмі та розробках до практичних занять). Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача. Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: списки рекомендованих джерел і літератури, питання для самоконтролю, тести, пакети контрольних завдань, електронні версії лекцій тощо.
- індивідуальна робота (спрямована на поглиблення знань з курсу; перелік індивідуальних завдань, література до їх виконання та шкала оцінювання подаються у робочій програмі та в методичних рекомендаціях до практичних занять).
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через iндивiдуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу i творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача з одним або кількома студентами в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою i затвердженим деканом факультету. Індивідуальні заняття на першому курсі спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін.
Види індивідуальної роботи студентів: консультація; тестування; індивідуальне навчально-дослiдницьке завдання (конспект із теми чи модуля, реферат, розв’язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, бібліографічний опис, розробка та виконання тестів тощо).
1.4. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів:
Поточний контроль: усне опитування на практичних заняттях, тестування.
Модульний контроль: підсумкове тестування — для перевірки самостійних завдань і знань, отриманих під час лекцій; а також перевірка індивідуальних завдань (у формі рефератів, анотацій, текстів наукових доповідей).
Підсумковий контроль для студентів, які набрали більше 60 балів — це остаточна оцінка, яка складається з усіх балів, отриманих під час поточного й модульного видів контролю. Для студентів, які набрали менше 60 балів за цими видами контролю передбачається додаткове усне опитування за переліком завдань.
1.5. Шкала оцінювання:
Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПДПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою.
Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:
| Оцінка за шкалою ECTS | За 100-бальною шкалою закладу | За національною шкалою | |
| Екзамен | Залік | ||
| A | 90 - 100 | | зараховано |
| B | 83 - 89 | | |
| C | 75 - 82 | ||
| D | 68 - 74 | | |
| E | 60 - 67 | ||
| FX | 35 - 59 | | не зараховано |
| F | 0 - 34 | | |
1.6. Критерії оцінювання знань, умінь та навичок студентів:
Розподіл балів за опрацювання різних видів занять у складі навчальних модулів:
Для усних відповідей:
- Поточний контроль за темами — від 0 до 1,0 бала;
- Участь в обговоренні питання — від 0 до 0,5 бала;
- Доповідь з питань для самостійного вивчення або реферат, виконання словникової роботи — від 0 до 1,5 балів; (0 балів — незадовільно; 0,5 бали — задовільно; 1,0 бал — добре; 1,5 бали — відмінно)
Для письмових робіт:
- Виконання практичного завдання у повному обсязі — від 0 до 1,0 бала;
- Перевірка конспектів (перевіряється за один модуль) — від 0 до 1,0 бала;
- Написання контрольної роботи — від 0 до 5,0 балів; (0-1 бал — робота не виконана; 2 бали — незадовільно; 3,0 бали — задовільно; 4,0 бали —добре; 5,0 балів — відмінно).
1.7. Рекомендації до виконання різних видів навчальної діяльності
Практична робота — це форма навчальної роботи студентів, мета якої — закріплення теоретичного матеріалу лекцій, більш глибоке його засвоєння, формування практичних умінь та навичок. Практична робота вимагає активної участі студентів у розгляді питань, які виносяться на обговорення.
Підготовка до практичної роботи здійснюється відповідно до планів практичних робіт, у яких указані їх теми, питання для обговорення, практичні завдання, фрагменти навчального процесу для моделювання та демонстрації, питання винесені на самостійне опрацювання, а також наводиться список основної та додаткової навчальної літератури.
Підготовка до практичної роботи включає:
- ознайомлення з питаннями, які виносяться на обговорення;
- вивчення і конспектування рекомендованої літератури;
- складання тез чи розгорнутого виступу з кожного питання, розрахованого на 3-5 хв.
Особливу увагу студенти повинні приділяти опрацюванню підручників, монографій, збірникам науково-популярної літератури, статей у періодичних виданнях; правильно оформляти конспекти, тези тощо.
Рекомендації до виконання практичних робіт:
- відповіді на питання повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми й закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення);
- доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання;
- зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими;
- практичні завдання виконуються в письмовій формі.
Самостійна робота студентів включає час, використаний на вивчення конспектів лекцій, підручників, науково-популярної фахової літератури, написання доповідей, рефератів та коротких відповідей на питання, винесені на самостійне вивчення.
Рекомендації до самостійної роботи студентів:
- при вивченні матеріалу за конспектами лекцій, підручниками, науково-методичною літературою особливу увагу слід приділяти основним термінам та поняттям.
Упродовж вивчення даного курсу передбачене виконання індивідуальних завдань (головним чином, рефератів, анотацій, творчих робіт).
Рекомендації до індивідуальної роботи студентів:
Під час написання реферату слід пам’ятати, що він являє собою короткий виклад в письмовій формі певного наукового матеріалу і є результатом самостійного вивчення студентом науково-методичних робіт. Студент повинен продемонструвати вміння виділяти головне, бачити проблеми, яким присвячена робота, шляхи та способи їх вирішення.
Реферат повинен мати чітку структуру: зміст, вступ, в якому обґрунтовується важливість даного дослідження; основну частину, яка розкриває зміст роботи, її основні напрямки; висновок, в якому студент коротко представляє підсумки.
Перевірка й оцінювання знань та навчальної діяльності студентів.
Для перевірки й оцінки знань студентів, аудиторної та позааудиторної (самостійної й індивідуальної) роботи з дисципліни можуть бути використані такі види контролю:
- контрольні роботи, короткий письмовий контроль та тестування з ключових питань курсу під час лекцій чи практичних занять;
- усне опитування з питань винесених на обговорення або самостійне вивчення;
- оцінювання завдань під час практичних робіт;
- перевірка конспектів з питань, винесених для самостійного вивчення та робіт, виконаних самостійно за завданням викладача, перевірка доповідей та рефератів під час консультацій по організації самостійної роботи студентів.
Методичні рекомендації щодо написання анотацій
Форма контролю за індивідуальною роботою — перевірка анотації (оцінка — до 1,5 бала).
Анотація (інформаційний реферат) — це коротка, але найбільш істотна інформація про зміст наукового чи іншого твору. В анотації повинні бути відображені:
- Повні бібліографічні дані про твір, вказане його місце знаходження й шифр (ББК). Ці дані заповнюються також на бібліографічній картці, яку студент здає окремо.
- Кількома реченнями відображена основна мета твору і його короткий зміст (структура);
- Відображені найважливіші судження й пропозиції авторів твору (бажано, у формі прямих цитат, з посиланнями на певну сторінку тексту), а також показники тощо.
- Загальний обсяг кожної анотації залежить від об’єму твору і може становити 1 аркуш. Нову анотацію слід починати з нового аркуша.
- На титульній сторінці анотацій вказується назва видання (видань), анотація яких проводилася студентом, та відомості про виконавця анотації.
- Як правило, студентом виконується анотація статей одного номера наукового, науково-популярного або науково-методичного періодичного видання з демографічних та близьких до демографії наук за останні 5 — 10 років.
ЗАГАЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ ЧАСУ НА ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ:
| НАЗВА МОДУЛЯ, № теми | Кількість годин за видами занять | ||||
| Разом | У тому числі | ||||
| Лекції | Практичні заняття | Самост. робота | Інд. робота | ||
| Модуль 1. Теоретичні засади демографії | |||||
| | 20 | 4 | 2 | 7 | 7 |
| 1. Вступ. Демографія як наука | 3 | 1 | - | 1 | 1 |
| 2. Теоретичні основи демографії | 6 | 1 | 2 | 1 | 2 |
| 3. Джерела інформації про населення | 5 | 1 | – | 2 | 2 |
| 4. Методологічні підходи і методи аналізу демографічних процесів та структур | 6 | 1 | - | 3 | 2 |
| Модуль 2. Якісна та кількісна характеристика населення світу | |||||
| | 43 | 8 | 8 | 13 | 14 |
| 5. Відтворення населення як єдність демографічних процесів | 9 | 2 | 2 | 2 | 3 |
| 6. Народжуваність і смертність у демографічному вимірі | 10 | 2 | 2 | 3 | 3 |
| 7. Шлюб і сім’я як демографічні категорії | 6 | - | 2 | 2 | 2 |
| 8. Міграції як форма просторової самоорганізації населення | 6 | - | 2 | 2 | 2 |
| 9. Демографічна політика | 6 | 2 | - | 2 | 2 |
| 10. Соціально-демографічне прогнозування | 6 | 2 | - | 2 | 2 |
| Модуль 3. Розміщення, етнонаціональна та статево-вікова структура населення світу | |||||
| | 26 | 4 | 2 | 10 | 10 |
| 11. Розселення населення | 6 | 2 | - | 2 | 2 |
| 12. Урбанізація як всесвітній процес | 4 | - | - | 2 | 2 |
| 13. Статево-віковий, расовий, мовний склад населення | 8 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| 14. Етногеографія України | 4 | - | - | 2 | 2 |
| 15. Трудові ресурси, ринок праці, зайнятість населення | 4 | - | – | 2 | 2 |
| Модуль 4. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу | |||||
| | 19 | 2 | – | 9 | 8 |
| 16. Класифікація народів світу за релігійними ознаками. Вплив етнорелігійного чинника на формування чисельності населення світу | 6 | 2 | – | 2 | 2 |
| 17. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу | 5 | - | – | 3 | 2 |
| 18. Сучасна релігійна геоситуація у світі | 4 | - | – | 2 | 2 |
| 19. Релігійна структура населення України | 4 | - | – | 2 | 2 |
| Всього | 108 | 18 | 12 | 39 | 39 |
РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ОПРАЦЮВАННЯ ТЕМ НАВЧАЛЬНИХ МОДУЛІВ:
| НАЗВА МОДУЛЯ, № теми | Кількість балів за видами занять | ||||||
| Разом за тему | У тому числі | ||||||
| Поточний контроль | Модульний контроль (тести) | Разом за модуль | |||||
| Відвід. лекцій | Практ. роботи | Самост. робота | Індивід. робота | ||||
| Модуль 1. Теоретичні засади демографії | |||||||
| 1. Вступ. Демографія як наука | 3,5 | – | - | 1,5 | 1,0 | 5 | 20,5 |
| 2. Теоретичні основи демографії | 3,5 | – | 3,0 | 4,5 | 3 | ||
| 3. Джерела інформації про населення | 5 | – | – | ||||
| 4. Методологічні підходи і методи аналізу демографічних процесів і структур | 3,5 | – | 4,0 | 1,5 | 1,0 | ||
| Модуль 2. Якісна та кількісна характеристика населення світу | |||||||
| 5. Відтворення населення як єдність демографічних процесів | 6,5 | – | 3 | 2,5 | 1,0 | 5 | 35 |
| 6. Народжуваність і смертність у демографічному вимірі | 5,5 | – | 4 | 1,5 | 1,0 | ||
| 7. Шлюб і сім’я як демографічні категорії | 7,5 | – | 4,0 | 5 | 1,5 | ||
| 8. Міграції як форма просторової самоорганізації населення | 4,5 | – | 3 | 1,5 | 1,0 | ||
| 9. Демографічна політика | 3,5 | – | - | 3 | 2 | ||
| 10. Соціально-демографічне прогнозування | 2,5 | – | – | ||||
| Модуль 3. Розміщення, етнонаціональна та статево-вікова структура населення світу | |||||||
| 11. Розселення населення | 5,5 | – | - | 3 | 2 | 5 | 29,5 |
| 12. Міські агломерації та урбанізація | 6,5 | – | - | ||||
| 13. Статевовіковий, расовий, мовний, етнічний та національний склад населення | 4,5 | – | 4 | 1,5 | 1,0 | ||
| 14. Етногеографія України | 5,5 | – | - | 2 | 2 | ||
| 15. Трудові ресурси, ринок праці, зайнятість населення | 2,5 | – | – | ||||
| Модуль 4. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу | |||||||
| 16. Класифікація народів світу за релігійними ознаками. Вплив етнорелігійного чинника на формування чисельності населення світу | – | – | – | 1 | 1 | 5 | 15 |
| 17. Історико-географічні аспекти розвитку та поширення релігій світу | 4 | – | – | 2 | 1 | ||
| 18. Сучасна релігійна геоситуація у світі | 4 | – | – | 2 | 2 | ||
| 19. Релігійна структура населення України | 2 | – | – | 1 | 1 | ||
| Всього | 80 | – | 25 | 33,5 | 21,5 | 20 | 100 |
2. Зміст навчальних модулів