Стратегія соціально-економічного розвитку

Вид материала

Содержание

Розвиток людського потенціалу та соціальної сфери
Стратегічною метою
Етапи реалізації заходів та очікувані результати.
1.2. Забезпечення продуктивної зайнятості
1.3. Підвищення рівня життя і подолання бідності
Рис. 4. Середньомісячна заробітна плата працівників, 1990-2003 рр.

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 31

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ

1.1. ПОЛІПШЕННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ СИТУАЦІЇ

ТА СТИМУЛЮВАННЯ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Тенденції демографічного розвитку. Демографічна криза, що охопила Україну, позначилася на всіх складових людського розвитку Сумської області, особливо у сільській місцевості. Період 1995-2001 рр. характеризувався скороченням загальної чисельності постійного населення цієї області (на 7,8 %), темпи якого були набагато вищими, ніж у середньому в Україні (на 6,3 %). У 2002 р. ця тенденція збереглася. У 1995 р. абсолютний природний приріст населення мав від’ємне значення і становив – -8,2 осіб у розрахунку на 1000 жителів, сальдо міграції – 1,1 осіб на 1000 жителів; у наступному періоді вплив депопуляційних процесів на формування загальної чисельності населення посилився. У 2002 р. від’ємне сальдо природного приросту (-11,3 особи на 1000 жителів) поєднувалося з від’ємним сальдо міграцій (-2,7 особи у розрахунку на 1000 жителів), внаслідок чого прискорився процес скорочення населення області та його постаріння.

Загальне погіршення показників демографічного розвитку області було обумовлено, насамперед, падінням рівня народжуваності і збереженням високих показників смертності. Зокрема, за 1995-2002 рр. чисельність народжених у розрахунку на 1000 населення скоротилась на 24,7 %, і становила 6,7 особи у 2002 р. (для порівняння - в Україні відповідно – 15,6 % і 8,1 осіб). За період 1997-2000 рр. сумарний коефіцієнт народжуваності скоротився з 1,2 до 1 народженого у розрахунку на 1000 жінок. Скорочення інтенсивності дітонароджень торкнулася всіх вікових груп жінок як у міських поселеннях, так і у сільській місцевості області. При цьому характерною особливістю народжуваності у сільській місцевості була висока, порівняно з міськими поселеннями та Україною загалом, частка позашлюбних народжень. Загалом питома вага народжених у матерів, які не перебували у зареєстрованому шлюбі, в загальній чисельності народжених в області за 1995-2000 рр. зросла з 12,0 % до 16,7 % (в Україні – відповідно з 13,2 до 17,3 %). При цьому кількість зареєстрованих шлюбів у розрахунку на 1000 осіб населення (5,2 осіб у 2000 р. проти 8,2 осіб у 1995 р.) не перевищувала загальноукраїнське значення цього показника (5,5 осіб у 2000р. проти 8,4 особи у 1995 р.).

Режим смертності населення області за останні роки характеризувався негативними змінами - чисельність померлих у розрахунку на 1000 осіб населення зростала вищими темпами (з 17,1 особи у 1995 р. до 18,1 особи у 2002 р., або на 5,8 %), ніж в середньому в Україні (відповідно – з 15,4 осіб до 15,7 особи, або на 2,0 %). У структурі смертності за причинами домінувала смерть від хвороб кровообігу та новоутворень. При цьому істотно скоротився рівень смертності немовлят у розрахунку на 1000 живонароджених (в області: з 13,1 особи у 2000 р. до 10 осіб у 2002 р.; в Україні ці показники відповідно склали 11,9 і 10,3 осіб).

На початок 2001 р. середній вік чоловіків цієї області становив 37,0 років, жінок – 42,7 років (при середньоукраїнському значенні цих показників 35,9 та 40,9 років, відповідно). За 1995-2000 рр. основні пропорції вікових груп населення змінилися таким чином: частка осіб у віці, молодшому за працездатний, зменшилась на 2,2 процентних пункти; частка осіб у працездатному віці зросла на 1,8 процентних пункти; частка осіб у віці, старшому за працездатний, зросла на 0,4 процентних пункти.

На початок 2001 р. показник демографічного навантаження становив 775 осіб непрацездатного віку у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку, частка дітей з них складала – 40,5 % (в Україні відповідно – 726 осіб і 44,6%).

Міграційна рухливість населення області характеризувалась незначними, порівняно з середньоукраїнськими, темпами зниження її інтенсивності (в частині зареєстрованої міграції). Так, коефіцієнт міграційного обороту в області скоротився з 39 ‰ у 1995 р. до 37,3 ‰ у 2002р. (в Україні з 36,9 ‰ до 32,9 ‰, відповідно). При цьому за 2001-2002рр. структура міграційних потоків не зазнала істотних змін.

Стратегічною метою соціально-демографічного розвитку області має бути стабілізація чисельності населення та формування передумов для нормалізації процесів його природного відтворення (підвищення рівня народжуваності та зниження смертності), оптимізації міграційних потоків шляхом забезпечення високої якості життєдіяльності населення та збереження його життєвого потенціалу.

Обмеження і загрози. У демографічній сфері сформована певна система зовнішніх і внутрішніх обмежень і загроз, серед яких: нестабільне економічне забезпечення демовідтворювальних процесів, низький рівень життя та низька базова соціальна захищеність населення; ймовірність звуження природної і механічної основи відтворення населення; подальше зниження інтенсивності дітонароджень у жінок віком 20-24 років, від дітородної поведінки яких залежать зміни сумарних показників народжуваності; поглиблення деформованості вікової структури населення.

Особливої соціально-демографічної значущості на період до 2015 р. набудуть такі фактори перспективного розвитку, як:

забезпечення високої ефективності соціально-демографічної політики та її територіальна диференціація залежно від співвідношення основних проблемних компонент: народжуваності, смертності, міграційного руху населення, а також його статево-вікової структури;
формування сприятливого для демографічного розвитку соціально-економічного простору, підвищення ефективності господарської та підприємницької діяльності, розширення сфери продуктивної зайнятості населення та послаблення його мотивації щодо зайнятості за кордоном;
підвищення рівня життя широких верств населення на основі зростання особистого споживання товарів і послуг, а також вдосконалення його структури.

Пріоритетами демографічного розвитку на період до 2015 р. мають стати:

збереження життєвого потенціалу населення області на основі створення соціально-економічних умов, сприятливих для підвищення народжуваності, покращання репродуктивного здоров’я населення на основі удосконалення профілактичної та лікувально-діагностичної допомоги;
зниження рівня смертності населення та збільшення середньої тривалості його життя через скорочення передчасних смертей, виробничого травматизму, формування здорового способу життя, ефективне медичне об-слуговування населення, а також підтримку його соціально-вразливих верств;
зміцнення здоров’я дітей та підлітків, насамперед, за рахунок боротьби з курінням, алкоголізмом, наркоманією, а також на основі розвитку фізичної культури та спорту, організації вільного часу;
створення економічних умов для скорочення міграційних втрат населення з метою збереження і розвитку життєвого, інтелектуального і творчого потенціалу населення області.

Прогноз. Оптимістичний сценарій демографічного розвитку області передбачає:

уповільнення темпів скорочення народжуваності внаслідок покращення соціально-економічної ситуації в країні та регіоні, а відтак - підвищення рівня життя населення і зростання репродуктивної активності сімей. За цих умов рівень народжуваності стабілізується і, починаючи з 2010р., формуватиметься тенденція до його повільного зростання. Найбільш імовірно, що за прогнозний період чисельність народжених зросте на 5,6 % і становитиме 9,3 тис. осіб у 2015 р.;
зниження рівня смертності населення області внаслідок нарощування індивідуального потенціалу здоров’я за рахунок раннього виявлення та своєчасного лікування хвороб системи кровообігу, новоутворень та інфекційних хвороб, а також збереження здоров’я осіб похилого віку шляхом попередження серцево-судинних, онкологічних, ендокринних захворювань;
скорочення від’ємного сальдо міграцій населення області за умови оптимізації структури міграційних потоків населення до країн-сусідів. Найбільш імовірно, що від’ємне сальдо міграції скоротиться у 2015 р. до – 1,9 тис. осіб. При цьому, внутрішньорегіональний рух населення характеризуватиметься додатнім сальдо міграцій у сільській місцевості, навіть на тлі підвищення інтенсивності відпливу молоді з сіл.

Внаслідок поєднання очікуваних тенденцій демографічного розвитку за 2004-2015 рр. загальна чисельність населення області скоротиться з 1234,8 тис. осіб до 1085,6 тис. осіб, або на 12,1 %.

В основу консервативного сценарію демографічного розвитку регіону покладено гіпотези стосовно:

збереження значного впливу депопуляції на динаміку загальної чисельності наявного населення внаслідок високої інерційності демографічних процесів. Орієнтація значної частки населення на малодітність зумовить зниження рівня народжуваності протягом періоду, впродовж якого держава зберігатиме пасивну позицію стосовно впливу на демографічний розвиток. За несприятливих соціально-економічних умов слід очікувати, що у 2004-2015 рр. чисельність народжених в області скоротиться на 20,4 % і наприкінці цього періоду становитиме 7 тис. осіб;
повільних темпів зниження рівня смертності населення, насамперед, серед осіб у віці, старшому за 60 років. Чисельність померлих в області скоротиться лише на 9,3 % і у 2015 р. становитиме 20,4 тис. осіб. У структурі причин смертності переважатимуть смерті від хвороб системи кровообігу, злоякісних новоутворень, а також захворювань органів дихання;
недостатніх темпів скорочення обсягів міграції внаслідок несформованості дієвого механізму їх регулювання та збереження високої соціальної напруги в області. За прогнозними розрахунками у 2015 р. від’ємне сальдо міграції становитиме – -3,2 тис. осіб.

За 2004-2015 рр. загальна чисельність населення області скоротиться з 1234,7 тис. осіб до 1030,1 тис. осіб, або на 16,6 %.

Прогнозні і ретроспективні тенденції демографічного розвитку області наведені в додатку 1.1.

Заходами, спрямованими на покращання демографічної ситуації в області, мають стати:

істотне збільшення фінансування соціально-демографічних програм за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, насамперед, на цілі матеріальної допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим, неповним сім’ям із наданням їм відповідних податкових пільг;
пропаганда здорового способу життя, відновлення системи масової санітарно-гігієнічної освіти за умови підтримки усіма засобами масової інформації та координації дій органів державної влади усіх рівнів, громадських об’єднань, релігійних і благодійних організацій;
створення економічних передумов для скорочення еміграційного відпливу та збереження людського капіталу, а також удосконалення законодавчого регулювання міграційних процесів.

Етапи реалізації заходів та очікувані результати. Реалізація заходів щодо покращання демографічної ситуації має відбуватися за двома етапами: перший охоплюватиме період 2004-2007 рр., і передбачає збільшення фінансування демографічних програм; на другому етапі (2008-2015 рр.) – необхідно створити умови для нормалізації процесів відтворення населення. Це дасть змогу покращити кількісні та якісні характеристики населення, зокрема підвищити репродуктивну активність жінок віком до 30 років, зміцнити життєвий потенціал населення, загальмувати дію факторів передчасної смертності.

1.2. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ

НАСЕЛЕННЯ ТА ЗАПОБІГАННЯ БЕЗРОБІТТЮ

На період до 2015 р. ситуація у сфері зайнятості населення області значною мірою визначатиметься демографічним фактором, і в першу чергу, динамікою чисельності працездатного населення, його статево-віковим складом, а також соціально-економічними чинниками, зокрема, розвитком виробництва, його структурною модернізацією та конкурентоспроможністю, трудовою активністю населення, професійно-кваліфікаційними ознаками робочої сили, її здатністю до територіально-галузевої мобільності.

Стратегічною метою соціально-економічного розвитку області до 2015 р. має стати створення умов для формування обсягів і пропорцій зайнятості, характерних для соціально-орієнтованої ринкової економіки. Необхідною умовою для цього є досягнення достатнього трудоресурсного забезпечення економіки, підвищення конкурентоспроможності робочої сили, формування збалансованого ринку праці з чіткими соціальними орієнтирами, забезпечення продуктивної зайнятості та соціального захисту працездатного населення. Комплекс відповідних заходів має базуватися на узгодженні інтересів держави, роботодавців і найманих працівників з метою сталого прогресу територіальної громади, повної реалізації здібностей та інтересів особистості.

Пріоритетному розвитку економічної активності населення області сприятиме:

стимулювання процесів реструктуризації та модернізації господарського комплексу з орієнтацією на розвиток наукоємних, екологічно безпечних промислових виробництв;
розширення міжрегіонального та міжнародного співробітництва;
практична реалізація обласної програми забезпечення кадрами галузей економіки області на період 2002-2005 рр.;
збереження наявного інтелектуального та професійно-кваліфіка-ційного потенціалу;
активізація процесів підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів;
вдосконалення територіально-галузевих пропорцій зайнятості;
підвищення мобільності робочої сили.

Результати пошуку сильних і слабких сторін щодо розв’язання вказаних пріоритетних завдань, прогнозна оцінка чисельності економічно активного населення, відтворення працересурсного потенціалу зайнятості населення і ринку праці Сумської області з відповідними розрахунками наведені в додатках 1.2., 1.3.

Зміни соціально-трудової сфери в перспективі розгортатимуться за двома сценаріями. Зокрема, цілком реальним вбачається сценарій загроз (інерційний), за яким коштів місцевого бюджету та інших джерел фінансування вистачатиме лише для підтримки існуючої системи робочих місць та соціального захисту населення. Проте завдання стратегії полягає у максимальному використанні можливостей регіону. Тобто мова йде про сценарій шансів (цільовий), яким передбачається забезпечення збалансованого розвитку сфери зайнятості та підвищення ефективності функціонування трудового потенціалу на засадах забезпечення продуктивної зайнятості всього працездатного населення, досягнення високих темпів створення нових економічно продуктивних робочих місць, активізація діяльності регіональних структур по підвищенню якості робочої сили шляхом більш високого рівня розвитку її професійної підготовки, підвищення кваліфікації та перепідготовки, розширення сфери підприємницької діяльності і розвитку малого бізнесу.

Найбільш реальним є варіант, побудований на припущенні щодо подальшого скорочення чисельності економічно активного населення внаслідок відсутності відповідного природно-економічного підґрунтя з активізацією руху осіб, які залишатимуть працездатний контингент через складну демографічну ситуацію в області, а також низьким попитом на робочу силу тощо. З урахуванням вказаних тенденцій чисельність працездатного населення у 2005 р. порівняно із 2000 р. ймовірно зросте на 8,2 тис. осіб, а у наступні періоди зменшуватиметься: 2006-2010 рр. – на 11 тис. чол., протягом 2011-2015 рр. – ще на 48,4 тис. чол. В той же час, чисельність економічно активного населення області протягом прогнозного періоду, скоріш за все, матиме стійку тенденцію до скорочення і зменшиться на 30-72 тис. осіб відповідно до двох варіантів перебігу подій (рис. 3).

Необхідність забезпечення продуктивної зайнятості та збалансованого розвитку ринку праці вимагає зосередження уваги місцевих органів виконавчої влади на: формуванні гнучкої системи робочих місць з урахуванням пріоритетів розвитку господарського комплексу; сприянні створенню малих та середніх підприємств (насамперед, у харчовій, легкій та хімічній промисловості, сільському господарстві тощо); поширенні гнучких форм та нетрадиційних видів зайнятості; узгодженні діяльності з професійної орієнтації, підготовки та перепідготовки кадрів у закладах освіти всіх форм власності з потребами суб’єктів господарювання (чисельність осіб, які щорічно проходитимуть професійну підготовку, в 2010 р. доцільно довести до 5,8-6,0 тис. осіб); підвищення продуктивності використання науково-технічного потенціалу області; пожвавлення інвестиційної діяльності; підвищення ефективності експортної діяльності за рахунок покращання структури експорту.

I варіант (сценарій загроз)

II варіант (сценарій шансів, цільовий)

Рис. 3. Прогнозна оцінка чисельності економічно активного населення

по регіонах України на період до 2015 р.

Стратегія забезпечення ефективного функціонування трудового потенціалу області передбачає: створення щорічно не менше 2,0 тис. нових робочих місць, насамперед, в обробній промисловості, будівництві, оптовій та роздрібній торгівлі (в тому числі за рахунок Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття – не менше 1,0 тис.; покращання доступності системи професійної підготовки, підвищення кваліфікації й перепідготовки кадрів, орієнтованої на відстеження (за допомогою моніторингу) та задоволення потреб регіонального ринку праці.

Заходи з підтримки підприємницької діяльності та розвитку гнучких форм зайнятості включають: створення бази даних щодо інвестиційних проектів малих та середніх підприємств; створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів по заготівлі, переробці та збуту сільськогосподарської продукції, розширення системи обслуговування населення на селі; збільшення обсягів навчання та фінансової підтримки безробітних, які бажають вести мікро- та сімейний бізнес, сприяння самозайнятості та підприємницькій активності населення (чисельність безробітних, які щорічно повинні отримувати одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності передбачається довести до 1,0 тис. осіб); залучення іноземних інвестицій та валютних коштів для розвитку підприємництва у виробничій сфері; податкове та фінансово-кредитне стимулювання підприємств і організацій усіх форм власності, які впроваджують новітні технології, диверсифікують виробництво на користь споживчого ринку, зберігають сталу чисельність та забезпечують підвищення кваліфікації кадрів; покращання умов роботи приватних підприємців (зокрема, шляхом подальшої реконструкції речових ринків), які самостійно створюють робочі місця і сплачують податки, забезпечуючи формування конкурентного середовища в сфері торгівлі.

З метою розв’язання інших місцевих проблем зайнятості населення області передбачається: активно сприяти прискоренню вирішення питань щодо відновлення і стабілізації обсягів виробництва підприємств області, які є містоутворюючими; забезпечити подальший розвиток малого бізнесу, у тому числі, у сфері торгівлі, побуту, реклами, ремонту побутової техніки тощо; розширити сферу туризму і його інфраструктуру в районах, де зосереджені рекреаційні ресурси; визначити перелік трудонадлишкових територій (населених пунктів), де за рахунок державного та місцевого бюджетів доцільно запроваджувати пільговий режим інвестування та кредитування процесу створення нових продуктивних робочих місць; активізувати роботу мобільних консультативних пунктів сприяння розвитку підприємницькій діяльності в сільській місцевості.

Вищезазначені заходи реалізовуватимуться в два етапи:

2004-2010 рр. – збільшення місткості ринку праці області шляхом створення нових робочих місць, насамперед, у недержавному секторі економіки та галузях основної спеціалізації, оптимізація структури зайнятості згідно з вимогами структурної модернізації господарського комплексу;
2011-2015 рр. – виконання заходів першого етапу створить підґрунтя для забезпечення раціональної та збалансованої зайнятості населення у відповідності з кон’юнктурою ринку праці та пріоритетами (в тому числі соціальними) розвитку економіки області.

Фінансування діяльності щодо забезпечення продуктивної зайнятості населення та запобігання безробіттю складатиметься з коштів державного і місцевого бюджетів, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

Реалізація вказаних вище заходів (за сценарієм шансів) дозволить: стабілізувати сферу зайнятості економічно активного населення (рівень зайнятості населення наприкінці прогнозного періоду складе 84,6 % до економічно активного населення); оптимізувати структуру зайнятості в напрямку зростання питомої ваги зайнятих у будівництві, сфері послуг, галузях соціально-культурної сфери, ринкової інфраструктури; скоротити чисельність незайнятого працездатного населення у працездатному віці (на 12,3 % протягом 2004-2015 рр.); покращити соціальний захист незайнятого населення шляхом розширення масштабів виконання відповідних соціальних програм; збільшити чисельність зайнятих у приватнопідприємницькому секторі економіки.

Реалізація стратегії за сценарієм шансів, безперечно, позитивно вплине на якісні характеристики зайнятості. Проте, структурна модернізація економіки, вивільнення надлишкової робочої сили можуть спричинити певне зростання обсягів безробіття, перш за все, структурного (рис. 3^а). Тому, вкрай важливо забезпечити соціальний захист тієї частини населення, яка внаслідок економічних перетворень залишиться без роботи.

Рис. 3^а. Прогнозна оцінка чисельності зареєстрованих безробітних

по регіонах України на період до 2015 р.

1.3. ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЖИТТЯ І ПОДОЛАННЯ БІДНОСТІ

Стан та тенденції розвитку. Здійснення економічних трансформацій зумовило зниження рівня життя населення області, його платоспроможного попиту, а також істотне розшарування за рівнем доходів. Протягом 1990-2000 рр. реальна заробітна плата в галузях економіки зменшилася у 3,1 рази, а реальна пенсія – у 4 рази. Проте за останні роки, зокрема, у 2000-2003 рр. намітилися позитивні зрушення: заборгованість із заробітної плати скоротилася у 6 разів, почали зростати реальні доходи населення, у т. ч. заробітна плата; однак ці зміни істотно не вплинули на загальний низький життєвий рівень населення області. У 2002 р. 1,1 млн. осіб (90,3 % населення Сумської області) мали середньодушові грошові витрати нижчі від прожиткового мінімуму. В першому півріччі 2003 р. частка бідного населення області залишалася на рівні першого півріччя 2002 р. (28,7 %), при злиденності – 18,2 % та глибині бідності – 34,3 % населення. Співвідношення між сукупними витратами 10 % найбільш і 10 % найменш забезпечених груп населення у 2001 р. становило 7,7 рази, у 2002 році – 8,3 рази, що свідчить про посилення процесу соціальної диференціації населення за рівнем доходів.

Протягом 1990-2001 рр. сформувалася деформована структура доходів населення області: питома вага заробітної плати скоротилася на 32 відсоткових пункти і становила 40,1 %; зросла частка надходжень у вигляді різних видів соціальної допомоги, пенсій, стипендій – до 37,6 %, а також доходу від продажу сільськогосподарської продукції до 10,1 %. Із жовтня 2003 року середньомісячна заробітна плата в галузях економіки Сумської області досягла 414 грн., що було вище офіційного прожиткового мінімуму в Україні, встановленого на рівні 365 грн. (рис. 4).

Рис. 4. Середньомісячна заробітна плата працівників, 1990-2003 рр.

Про низький рівень життя населення свідчить структура сукупних витрат домогосподарств області: найбільше витрачається на харчування (у 2002 р. – 63 %). Порівняно з 2001 р. питома вага цих витрат скоротилася на 2 відсоткових пункти, що було зумовлено зростанням витрат на оплату послуг та непродовольчих товарів. Зміни у структурі харчування населення свідчать про формування добового раціону, орієнтованого на підвищене споживання продуктів, які є в основному джерелом надходження вуглеводів і, як правило, є найдешевшими (35,5 % припадає на споживання картоплі, хліба і хлібних виробів). Через високу питому вагу витрат на харчування домогосподарства області, як і раніше, обмежують свої потреби в товарах тривалого користування, на придбання яких у 2002 р. витрачалося лише 8,5 % сукупних витрат домогосподарств. Внаслідок низької купівельної спроможності населення сучасні товари домашнього побуту та культурного призначення є доступними незначній частці домогосподарств, яка складає - 0,4-2,4 % загальної їх кількості. Певною мірою про це свідчить рис. 5.

Рис. 5. Динаміка індексів номінальної,

реальної заробітної плати та інфляції, 1995 - 2002 рр.

Низький життєвий рівень населення області зумовлює практичну відсутність заощаджень (їх частка у структурі сукупних витрат становить лише 1,1 %), та коштів, необхідних для задоволення медичних, освітянських та інших потреб, питома вага яких у структурі сукупних витрат населення становила у 2002 р. лише 5,9 %.

Про динаміку загальної суми надходжень доходів та видатків місцевих бюджетів на одну особу в Сумській області порівняно з іншими регіонами дає уявлення рис. 6.

Рис. 6. Динаміка загальної суми надходжень доходів та видатків

місцевих бюджетів на одну особу

Мета розвитку та стратегічні переваги і шанси. Комплекс соціально-економічних заходів спрямованих на боротьбу з бідністю та підвищенням рівня життя населення Сумської області має за мету – забезпечення сталого зростання реальних доходів усіх верств населення на основі подолання бідності.

Обмеження і загрози. Виникнення обмежень і загроз, щодо підвищення життєвого рівня населення і подолання бідності пов’язано з:

високою ймовірністю збереження нестабільного соціально-економічного розвитку області, внаслідок інвестиційних обмежень в економіку області та людський капітал;
низькою ефективністю сучасної політики доходів населення, відсутністю реальних можливостей населення самостійно впливати на рівень власних доходів через нерозвинуту сферу докладання праці і несформовані у населення цільові настанови на самостійну підприємницьку діяльність;
демографічним постарінням населення, що зумовлює зниження економічної активності населення старших вікових груп та вимагає зростання соціальних витрат.

Фактори перспективного розвитку. Перспективи підвищення рівня життя і подолання бідності населення Сумської області визначатимуться дією складної системи факторів серед яких слід відмітити:

сталість соціально-економічного розвитку області, яка включає в себе: зростання обсягів матеріального виробництва, формування сприятливого інвестиційного клімату та економічної кон’юнктури, сприяння розвитку малого та середнього бізнесу, розширення сфери продуктивної зайнятості населення;
удосконалення нормативно-правової бази регулювання оплати праці, пенсійної системи та інших соціальних виплат;
проведення демографічної політики, спрямованої на подолання негативних тенденцій - депопуляції та постаріння населення.

Пріоритетними напрямами щодо підвищення рівня життя населення і подолання бідності мають бути:

формування дієвої системи соціальної підтримки вразливих верств населення шляхом консолідації соціальних програм і видів допомоги на основі об’єктивної оцінки сукупного доходу сім’ї;

створення необхідних соціально-економічних передумов для зростання реальних доходів і заощаджень населення з подальшою їх трансформацією в інвестиційні ресурси на основі забезпечення сталого і збалансованого розвитку галузей спеціалізації економіки області;
підвищення рівня продуктивності праці в сфері матеріального і нематеріального виробництва шляхом реалізації інноваційної моделі розвитку економіки, впровадження останніх досягнень науково-технічного прогресу, скорочення тіньового сектору економіки;

сприяння формуванню та становленню середнього класу – значного прошарку людей – як основи соціальної стабільності суспільства, який у майбутньому повинен стати одним з основних інвесторів української економіки.

Прогноз.

За песимістичним сценарієм передбачається, що при щорічних темпах зростання валового внутрішнього продукту на рівні 2–4 %, реальні доходи населення будуть зростати повільними темпами (6–10 % щорічно) і середня заробітна плата в галузях економіки досягне рівня 1990 р. не раніше 2009-2010 рр.

За оптимістичним сценарієм передбачається, що за умови досягнення високих темпів зростання валового внутрішнього продукту (6–8 %) з’являться реальні можливості зростання доходів усіх верств населення (на 14–18 % щорічно).

Blog

Стратегія соціально-економічного розвитку

Содержание