Geum.ru

Стратегія соціально-економічного розвитку

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   31




Продовження додатку 1.4


1
2
3

Якість послуг
Порівняно кращий рівень техніко-технологічної оснащеності та кадрового забезпечення медичного обслуговування; вища доступність новітніх обладнання, ліків і методик надання медичної допомоги; концентрація найбільш кваліфікованих фахівців, здатних реалізовувати прогресивні форми лікувально-діагностичного та реабілітаційного процесу.
Слабкість матеріально-технічної бази основної частини державної та комунальної інфраструктури охорони здоров'я (в тому числі служби швидкої і невідкладної медичної допомоги); недостатнє укомплектування закладів первинної ланки спеціалістами вузьких профілів та середнім медичним персоналом; повільність впровадження сучасних методик медичного обслуговування (зокрема на засадах загальної лікарської практики); укріплення кадрового потенціалу; переорієнтація діяльності закладів охорони здоров’я та органів виконавчої влади на профілактику захворювань, підвищення якості профілактичних оглядів та диспансеризації населення регіону.

Доступність послуг
Активне виконання програм надання різним категоріям населення безоплатної медичної допомоги, проведення щорічних обов'язкових медичних оглядів дітей та підлітків; сприяння розвитку прогресивних (з точки зору задоволення потреб споживачів та економічної ефективності) форм медичного обслуговування - сімейної медицини, стаціонарозаміщуючих технологій тощо; розширення альтернатив медичного обслуговування в залежності від рівня доходів споживачів.
Масова "тінізація" медичного обслуговування (насамперед у зв'язку з низьким рівнем оплати праці та соціального захисту зайнятих, зокрема в закладах первинної та швидкої медичної допомоги); поширення нерегламентованої законодавством та відомчими актами практики оплати ряду послуг державних і комунальних закладів охорони здоров'я, ініційованої їх адміністрацією; низький рівень доходів більшості населення, який не дозволяє користуватися життєво необхідними платними послугами (наприклад, стоматологічними, діагностичними, акушерсько-гінекологічними).

Освіта

Територіальна організація мережі об'єктів
Порівняно краще збереження інфраструктури дошкільного виховання та загальноосвітніх шкіл; майже задовільна місткість закладів середньої освіти, яка дозволяє організувати в деяких містах і селах області однозмінне навчання та згідно із законодавством розширити межі шкільного віку (за рахунок охоплення середньою освітою 6-річних); створення мережі закладів нового типу для задоволення потреб талановитої й обдарованої молоді (з поглибленим вивченням предметів); реорганізація мережі об'єктів професійно-технічної освіти у вищі професійні училища та професійні ліцеї; помітне збільшення кількості вищих навчальних закладів.
Недостатня розгалуженість та потужність мережі дитячих дошкільних закладів (особливо в сільській місцевості), спричинена їх масовим закриттям та перепрофілюванням; необхідність реконструкції загальноосвітніх навчальних закладів та введення в експлуатацію цих об'єктів у районних центрах; зменшення кількості шкіл із двозмінною формою навчання; відсутність ефективних механізмів стимулювання роботодавців та підприємницьких структур (у тому числі діючих в системі освіти) до подальшого розвитку та зміцнення матеріально-технічної бази закладів професійної освіти, перепідготовки і підвищення кваліфікації.

Якість послуг
Застосування у закладах освіти нових технологій у навчально-виховному процесі; розширюється і поглиблюється співпраця загальноосвітніх шкіл із вищими навчальними закладами у складі навчально-науково-виробничих комплексів (в першу чергу – це школи нового типу); подальше становлення системи безперервної освіти, в межах якої удосконалюються форми та нарощуються масштаби перепідготовки і підвищення кваліфікації.
Погіршення якості суспільного дошкільного виховання та загальної середньої освіти внаслідок проблем з укомплектуванням їх штатів педагогічним персоналом, які посилюються незадовільним соціальним захистом та низькою оплатою праці зайнятих; недостатня кількість висококваліфікованих кадрів для мешканців сільської місцевості; неповне навантаження вчителів через зменшення кількості класів-комплектів; неузгодженість обсягів підготовки фахівців із так званих "ринкових" спеціальностей (економіки, обліку й аудиту, менеджменту, маркетингу, обслуговуючих видів діяльності - перекладачів, секретарів, референтів тощо) та реальних потреб ринку праці, а також незадовільна якість їх підготовки в непрофільних закладах післясередньої освіти.



Продовження додатку 1.4.


1
2
3

Доступність послуг
Урізноманітнення пропозиції освітянських послуг суб’єктами господарювання усіх форм власності; безоплатність законодавче визнаної обов'язкової повної загальної середньої освіти; навчання та виховання дітей, які потребують соціального захисту, тривалого лікування, мають вади у фізичному та розумовому розвитку; започаткування проведення облдержадміністрацією співбесід з випускниками вищих навчальних закладів із метою їх працевлаштування та забезпеченням житлом.
Необхідність дотування з міського бюджету витрат населення на послуги дитячих дошкільних закладів та цільового фінансування заходів з поліпшення матеріально-технічної бази і кадрового забезпечення цих об'єктів і загальноосвітніх закладів; потреба державної підтримки дошкільної освіти у сільській місцевості; відсутність ефективних механізмів кредитування професійної освіти; недостатня активність міських органів влади та громадських організацій у визначенні обсягів державного замовлення на підготовку фахівців (у тому числі з соціально вразливих верств населення) та встановленні контролю за рівнем оплати освітянських послуг, диференційованої для різних категорій споживачів.

Культура

Територіальна організація мережі об'єктів
Збережена мережа закладів культурного та естетичного відпочинку населення; поява закладів культури нового типу (громадські об’єднання); плідність праці творчих спілок; спрямованість на підвищення комплексності міської та сільської забудови за рахунок подальшого вдосконалення мережі згаданих об'єктів, створення центрів культури і дозвілля.
Брак та недостатня потужність інфраструктури культури та естетичного розвитку в містах та районах області; слабкість матеріально-технічної бази та кадрового потенціалу комунальних закладів і споруд низової ланки.

Якість послуг
Потужний ресурсний та кадровий потенціал сфери культури, зумовлений специфікою розвитку регіону, багатою і різноманітною історико-культурною спадщиною та особливостями організації профільної освіти; проведення достатньої кількості обласних, загальнорайонних та міських культурно-мистецьких заходів (у тому числі за вже усталеним графіком).
Невирішеність проблем стимулювання ефективної праці та соціального захисту зайнятих у ряді закладів державного і комунального підпорядкування (бібліотеках, музеях, об'єктах дозвілля дітей і підлітків тощо); доцільність посилення контролю органів виконавчої влади та громадських організацій за рівнем культурно-мистецької продукції; недостатня розробленість механізмів розвитку підприємницької активності та фінансування діяльності закладів, які надають суспільно необхідні послуги; необхідність підготовки заходів щодо охорони, збереження і використання предметів і об’єктів культурної спадщини, облаштування пам’ятних місць пам’ятників та прилеглих територій.

Доступність послуг
Дедалі зростаюча пропозиція культурно-мистецьких послуг, розширення можливостей і форм проведення інтелектуально та естетично насиченого дозвілля з урахуванням потреб різних вікових та соціальних категорій споживачів.
Необхідність регулювання величини оплати суспільно необхідних послуг культурного та естетичного розвитку і відпочинку (зокрема для школярів, студентської молоді та пенсіонерів, а також організованих туристичних і екскурсійних груп); подальший розвиток регіональних програм обов'язкового естетичного виховання дітей і підлітків, організації дозвілля школярів і студентської молоді; сприяння творчому становленню талановитої молоді.