Обґрунтування навчальної дисципліни «логіка»

Вид материалаЗакон

Содержание


Завдання вивчення дисципліни
Міжпредметні зв’язки
Змістовний модуль 1
Змістовний модуль 2
Зміст дисципліни
Тема 2: Ім’я та поняття.
Тема 3: Судження.
Тема 4: Основні закони логіки.
Тема 5: Умовивід.
Тема 6: Правдоподібні міркування. Умовивід як форма і засіб формування думки і знання.
Тема 7: Основні форми розвитку знання.
Тема 8: Основи теорії аргументації.
Тема 9: Логіка науки.
Теми для рефератов
Тематика контрольних робіт
Питання до рубіжного контролю
Подобный материал:

Обґрунтування навчальної дисципліни «ЛОГІКА»



Мета та завдання дисципліни, її місце в навчальному процесі.

Зміст програми спрямований на вивчення форм і законів правильного мислення, правил і законів здобуття вивідного знання, засобів і методів логічного опрацювання інформації, теорії аргументації, зокрема в діловому спілкуванні, на розвиток логічної культури мислення та умінь правильно виражати думку

Мета викладання дисципліни: формувати у студентів навички правильного логічного мислення, які необхідні для прийняття управлінських рішень, для дискусій, спілкування та проведення ділових переговорів, для обробки інформації, для уміння логічно та коректно доводити, обґрунтовувати та переконувати.

Завдання вивчення дисципліни: Ознайомити студентів і методично допомогти їм зрозуміти та засвоїти особливості логіки як науки про мислення, основні принципи і закони правильного мислення, зміст основних форм мислення - поняття, судження та умовиводів, їх форм та видів; загальні правила і вимоги доведення і спростування, які розкривають сутність логічної аргументації; основні методи та прийоми раціонального опрацювання інформації; логічні особливості ділового спілкування.

В результаті вивчення дисциліни фахівець повинен знати: провідні проблеми традиційної логіки, їх значення для професійної діяльності, основні історичні етапи розвитку логіки, пізнавально-евристичну, інформаційну, світоглядну, пропедевтико-виховну, нормативно-мислительну функції логіки.

Підготовлений фахівець повинен вміти: логічно правильно мислити, оцінювати і аналізувати істинність або хибність, правильність або неправильність висловленої думки; дисциплінувати своє мислення; дискутувати і організовувати дискусії; використовувати логіку у професійній діяльності; аналізувати логіку процесів, які вибуваються в житті.

МІЖПРЕДМЕТНІ ЗВ’ЯЗКИ

Навчальна дисципліна «Логіка» практично пов’язана зі всіма дисциплінами, які викладаються у ІІВТ, зокрема прямо пов’язана з філософією, політологією, історією України, теорією та історією держави і права, етикою, культурологією.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1

1. Предмет і значення логіки. Семіотичний характер логіки.

2. Ім’я та поняття.

3. Судження.

4. Основні закони логіки.


ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2

1. Умовивід.

2. Правдоподібні міркування. Умовивід як форма і засіб формування думки і знання.

3. Основні форми розвитку знання.

4. Основи теорії аргументації.

5. Логіка науки


ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

Тема 1: Основні поняття логіки. Предмет і значення логіки. Семіотичний характер логіки.

Загальна характеристика міркувань як понять, суджень, умовиводів. Предмет логіки. Розвиток логіки як науки. Формалізація як метод логіки. Види формалізації знання. Логічна структура міркувань як суджень та умовиводів. Істинність та доведеність міркувань.

Судження і речення. Семантичний аналіз виразів природної мови. Семантичні категорії. Семіотика як наука про знаки. Структура знакового процесу. Виміри та рівні знакового процеса.

Значення сучасної логіки.


Тема 2: Ім’я та поняття.

Загальна характеристика імені. Відношення іменування. Принципи теорії іменування. Неточне ім я та неясне ім я. Багатозначність імені. Екстенсійний та інтенсійний контекст.

Загальна характеристика поняття. Поняття як форма мислення. Структура поняття. Поняття та слово. Зміст та обсяг поняття. Закон оберненого відношення між змістом і обсягом поняття. Зміст поняття та його види. Відношення між поняттями. Логічні операції над поняттями. Узагальнення та обмеження понять.

Визначення і поділ понять. Сутність визначення. Види визначення. Правила визначення і помилки, можливі при визначенні. Поділ понять. Правила поділу. Види поділу понять. Класифікація. Правила поділу поняття і можливі помилки поділу. Дії, подібні до поділу поняття. Значення їх у науці і практиці.

Основні логічні прийоми формування понять: Аналіз. Синтез. Абстрагування. Узагальнення.

Тема 3: Судження.

Загальна характеристика судження. Структура судження. Судження та речення, висловлювання. Види судження, його класифікація. Поняття про дескриптивне судження. Просте судження, види і структура. Категоричні судження, їх види. Розподіленість термінів у судженнях. Мова логіки висловлювань. Мова логіки предикатів. Логічні змінні, логічні постійні. Поняття про квантори. Логічні сполучники та їхнє табличне визначення.

Поняття про модальне висловлювання. Види модальних висловлювань. Поділ суджень за модальністю. Відношення між судженнями. Види відношень. Логічний аналіз запитань та відповідей.

Складні судження. Умовне судження. Єднальні (кон’юнктивні) судження. Розподільні (диз’юнктивні) судження. Логічна структура суджень.

Графічні схеми відношень меж термінами в категоричних судженнях.


Тема 4: Основні закони логіки.

Загальна характеристика основних законів логіки. Природні закони, нормативні закони, закони логіки. Поняття про логічний закон. Логічне протиріччя. Виконуване висловлювання.

Закон тотожності. Закон суперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави. Значення законів логіки для професійного дослідження.


Тема 5: Умовивід.

Умовивід як форма мислення. Загальна характеристика умовиводів. Безпосередні умовиводи.

Дедукція. Дедуктивні міркування. Поняття про дедуктивне міркування. Види дедуктивних міркувань. Прямі дедуктивні міркування. Непрямі дедуктивні міркування. Категоричний силогізм, його визначення і склад. Ентимема. Аксіома силогізму. Загальні правила категорічного силогізму. Фігури і модуси категорічного силогізму. Логічні помилки, які трапляються в категорічних силогізмах.

Полісилогізм. Сорит. Епіхейрема.


Тема 6: Правдоподібні міркування. Умовивід як форма і засіб формування думки і знання.

Загальна характеристика правдоподібних міркувань. Види правдоподібних міркувань. Індукція як форма правдоподібного умовиводу. Математична індукція. Повна індукція. Поняття імовірності. Правдоподібні (імовірні) умовиводи.

Неповна індукція та її види. Методи визначення причинного в'язку між явищами. Індукція через простий перелік у судовому досліджені.

Традукція ( аналогія ), та її види. Умови підвищення ступеня імовірності висновків у виводах за аналогією. Аналогія у судовому пізнанні.

Пізнавальне значення індукції та аналогії.


Тема 7: Основні форми розвитку знання.

Проблема. Гіпотеза як форма розвитку наукового знання. Загальна характеристика гіпотези Умови формування гіпотези. Логічні структурні етапи гіпотези. Види гіпотез. Доведення істинності гіпотези (верифікація). Спростування гіпотези (фальсифікація).

Гiпотико-дедуктивний метод в пізнанні.

Версія в судовому дослідженні.

Теорія.

Управлінські рішення.


Тема 8: Основи теорії аргументації.

Визначення логічної аргументації. Структура аргументації. Види аргументації. Логічне доведення і доказ. Побудова доведення. Види доведення. Спростування, його структура і види.

Правила і можливі помилки в ситуаціях аргументації і спростувань.Паралогізми та софiзми. Логічні парадокси і антиномії і доведення.

Поняття про критику. Правила, помилки, хитрощі щодо тези, аргументів, форми. Сучасні проблеми теорії аргументації.


Тема 9: Логіка науки.

Загальне уявлення про логіку науки. Логіка зв’язку між емпіричним і теоретичним знанням. Теорія. Роль логіки у аналізі і обґрунтуванні теорій. Аксіоматичні дедуктивні теорії. Генетичні дедуктивні теорії. Гіпотетико-дедуктивні теорії. Принцип несуперечливості. Принцип повноти. Принцип можливості розв’язання.

Види модальних логік: атлетичної, темпоральної, епістемічної, деонтичної.


ТЕМИ ДЛЯ РЕФЕРАТОВ
  1. Мислення і мова.
  2. Логіка формальна і логіка діалектична.
  3. Логіка класична і некласична.
  4. Аристотель як засновник логіки.
  5. Уявлення і поняття.
  6. Природа загальних понять.
  7. Як виникають і формуються поняття.
  8. Логічні помилки.
  9. Істинність і правильність мислення.
  10. Мова логіки
  11. Поняття про квантори.
    13. Безпосередні умовиводи.
    14. Спостереження та експеримент.

15. Методи встановлення причинних зв'язків між явищами.

16. Дедукція в науковому пізнанні.

17. Зв'язок дедукції і індукції.

18. Поняття і структура умовиводів за аналогією.

19. Софізм і парадокси.

20. Основні методи і прийоми раціонального опрацювання інформації.

21. Пізнавально-логічне значення гіпотез.

22. Методи і форми наукового пізнання.

23. Сутність та особливості наукового дослідження.

24. Особливості використання логічної аргументації в дискусіях.

25. Наука як логічна система.

26.Розвиток логіки в Україні.

27.Львівсько-Варшавська школа.

28.Викладання логіки в Києво-Могилянській академії.

29.Логічні погляди представників Київської школи «червоного позитивізму».

30.Логічна складова культури мислення перекладача.

31.Логіка і філософія.

32.Логіка і психологія.

33.Логічна структура науки.

34.Логіка і творчість.

35.Логіка і соціологія.

36.Логіка і мистецтво полеміки.

37.Логічні основи переконання.

38.Діалектика як логіка.

39.Деонтична логіка і соціальна практика.

40.Логічні парадокси і розвиток мислення спеціаліста.


ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ

1.Специфіка логіки як науки.

2.Характеристика основних історичних етапів розвитку науки логіки.

3. Мислення і мова.

4.Значення класичної логіки на сучасному етапі.

5. Поділ понять та види поділу. Класифікація.

6. Основні логічні прийоми формування понять.

7.0значення /дефініція/ понять та види означень.

8. Правила означення понять і помилки можливі при означенні.

9. Значення логіки для професійної діяльності.

10. Загальна характеристика суджень. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

11. Логічний квадрат.

12. 0сновні закони логіки.

13. Дедуктивні та індуктивні умовиводи: порівняльний аналіз.

І4. Фігури простого категоричного силогізму та їхні основні правила.

15. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах.

16. Основні риси правильного мислення.

І7. Поняття та структура умовиводу та його роль у пізнанні.

18. Індуктивні умовиводи та їх види.

19. Наукова індукція та її методи.

20. Логічні помилки в індуктивних умовиводах.

21. Аналогія та її види.

22. Гіпотеза як форма розвитку знань.

23. Правила доведення і правила спростування. Помилки при їх порушенні.

24. Паралогізми та софізми.

25. Парадокси та антиномії.

26. Суперечка та її види /диспут, дебати .дискусія, полеміка/.

27. Стратегія і тактика у суперечках.

28. Коректні і некоректні прийоми ведення суперечок.

29. Сутність недопустимих "аргументів", які використовуються у полеміці.

30. Логіка і культура спілкування


ПИТАННЯ ДО РУБІЖНОГО КОНТРОЛЮ


1.Специфіка логіки як науки.

2.Характеристика основних історичних етапів розвитку науки логіки.

3. Мислення і мова.

4.Значення класичної логіки на сучасному етапі.

5. Поділ понять та види поділу. Класифікація.

6. Основні логічні прийоми формування понять.

7. Означення /дефініція/ понять та види означень.

8. Правила означення понять і помилки можливі при означенні.

9. Значення логіки для професійної діяльності.

10. Загальна характеристика суджень. Розподіленість термінів у категоричних судженнях.

11. Логічний квадрат.

12. Основні закони логіки.

13. Дедуктивні та індуктивні умовиводи: порівняльний аналіз.

І4. Фігури простого категоричного силогізму та їхні основні правила.

15. Логічні помилки, які трапляються в категоричних силогізмах.

16. Основні риси правильного мислення.

І7. Поняття та структура умовиводу та його роль у пізнанні.

18. Індуктивні умовиводи та їх види.

19. Наукова індукція та її методи.

20. Логічні помилки в індуктивних умовиводах.

21. Аналогія та її види.

22. Гіпотеза як форма розвитку знань.

23. Правила доведення і правила спростування. Помилки при їх порушенні.

24. Паралогізми та софізми.

25. Парадокси та антиномії.

26. Суперечка та її види /диспут, дебати, дискусія, полеміка/.

27. Стратегія і тактика у суперечках.

28. Коректні і некоректні прийоми ведення суперечок.

29. Сутність недопустимих "аргументів", які використовуються у полеміці.

30. Логіка і культура спілкування