Geum.ru

Довідка про стан роботи музейних закладів області по залученню громадян до надбань національної та світової культурної спадщини

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Довідка

про стан роботи музейних закладів області по залученню громадян до надбань національної та світової культурної спадщини


Процеси національно-духовного відродження, зростаючий інтерес до історії нашого народу змушують нас все частіше звертатися до культурно-історичної спадщини. Тільки уважно вдивляючись у наше славне минуле, вивчаючи культуру, історію і традиції українського народу, можна зрозуміти історико-культурні та політико-економічні передумови відродження та становлення української держави на сучасному етапі.

Саме музеї є одним із головних соціальних інститутів, які виконують функцію формування історичної пам’яті українського народу, донесення до всіх українців і особливо молоді знань про минуле.

Музей – науково-дослідний та культурно-освітній заклад, створений для забезпечення, збереження, використання та популяризації музейних предметів і музейних колекцій, залучення громадян до надбань національної і світової культурної спадщини

Мережа музейних закладів області станом на 01.09.2011 року складається з 13 комунальних музеїв, 2 історико-культурних заповідників та 129 громадських музеїв.

Розуміння необхідності збереження історичної пам’яті українського народу сприяло тому, що за роки незалежності мережа комунальних музеїв області зросла з 8 до 15, а кількість громадських музеїв з 17 до 129.

Створені районні краєзнавчі музеї у Кролевецькому, Буринському, Тростянецькому, Ямпільському районах, Державний історико-культурний заповідник «Посулля», в Шосткинському міському краєзнавчому музеї відкрито відділ-музей І.М.Кожедуба, в Конотопському міському краєзнавчому музеї відкрито відділи: садиба-музей М. Драгомирова та музей авіації, у Державному історико-культурному заповіднику в місті Путивлі відкрито відділ монумент жертвам фашизму «Дзвін скорботи» у селі Нова Слобода та створено Музей зброї та військової техніки у Спадщанському лісі. Продовжується розбудова Державного історико-культурного заповідника «Посулля». Відбуваються ремонтні роботи та створюються музейні експозиції у Недригайлівському краєзнавчому музеї, музеї Петра Калнишевського та архітектурно-етнографічному комплексі під відкритим небом у с. Пустовійтівка Роменського району, музеї-садибі Олекси Ющенка у селі Хоружівка, що входять до складу заповідника „Посулля”.

Протягом цього року створено 2 нових музейних заклади. Рішенням сесії Сумської обласної ради від 27.05.2011 створено комунальний заклад Сумської обласної ради «Меморіальний Будинок-музей А.П. Чехова в м. Суми» та рішенням Кролевецької районної ради від 10.06.2011 створено районний комунальний заклад «Музей Кролевецького ткацтва».

Позитивною динамікою характеризуються основні показники роботи музейних закладів. За останні 10 років кількість відвідувачів музейних закладів збільшилась на 214% (з 92,1 тис. осіб до 197,8 тис. осіб), кількість проведених екскурсій на 196 % (з 2935 до 5753 екскурсій), кількість виставок на 151 % (зі 120 до 182 виставок).

У комунальних музейних закладах області зберігається 186,4 тис. експонатів, найбільші колекції зібрані в Сумському обласному краєзнавчому музеї (46,7 тис.), у Державному історико-культурному заповіднику «Посулля» (38,3 тис.), Конотопському міському краєзнавчому музеї ім. О.Лазаревського (25,0 тис.). Нещодавно створені музеї, такі як Кролевецький, Тростянецький, Буринський, Ямпільський ще накопичують свої збірки, і кількість експонатів у них не перевищують 5 тисяч примірників. Понад 100 тис. музейних предметів зосереджено у фондах громадських музеїв області. І хоча в них не зберігаються музейні предмети та музейні колекції з державної частини Музейного фонду України вони також мають свою цінність і щороку до 80 тис. відвідувачів громадських музеїв долучаються за їх допомогою до історії рідного краю.

На виконання наказу Міністерства культури і мистецтв України від 29.10.2003 року № 68 в період з 2006 по 2010 роки в музейних закладах області було проведено звірку наявності пам’яток державної частини Музейного фонду України з фондово-обліковою документацією і складено підсумкові документи, що відображають стан обліку і збереження музейних предметів.

Одним з основних напрямків музейної діяльності є культурно-освітня робота. Музеї працюють з різними категоріями відвідувачів, починаючи від дітей до відвідувачів пенсійного віку, проводиться робота по обслуговуванню як індивідуальних відвідувачів, так і екскурсійних груп.

З метою залучення більшої кількості відвідувачів музеї проводять різноманітні тематичні заходи, присвячені державним святам, ювілейним і пам’ятним датам в житті держави і рідного краю, видатним діячам-землякам.

Культурно-освітня робота у Глухівському міському краєзнавчому музеї охоплює спектр важливих історико-суспільних подій. Цікавою традицією музею стало проведення театралізованих реєстрацій шлюбу в музеї. Впроваджені нові форми роботи: екскурсії вихідного дня, екскурсії в супроводі камерного хору духовної музики, екскурсії в формі гри дітей дошкільного віку та практичні заняття з історії України та краєзнавства для студентів та учнівської молоді. Користуються популярністю маршрути «Глухів - історико-архітектурний», «Глухів - столиця Гетьманщини».

У Конотопському краєзнавчому музеї систематично проводяться літературно-краєзнавчі вечори, майстер-класи, години пам’яті, заходи з популяризації звичаїв та традицій українського народу. Так, до Новорічно-Різдвяних свят проведено свято «Таємниці Новорічних та Різдвяних обрядів», де бажаючі могли стати учасниками українських традиційних обрядів, майстер-класів з народних ремесел.

Розробляються та вдосконалюються екскурсійні маршрути, крім тематичних та оглядових екскурсій по музейним експозиціям проводяться пішохідні, автобусні та трамвайні екскурсії по місту Конотоп.

Колектив наукових співробітників Лебединського міського художнього музею ім. Б.К. Руднєва проводить значну науково-освітню діяльність, широко популяризує музейні скарби. Працівники музею читають лекції на теми образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

У Буринському районному краєзнавчому музеї проходять цікаві зустрічі з відомими людьми, «круглі столи» з ветеранами Великої Вітчизняної війни «Зв'язок поколінь», присвячені Дню Перемоги, Дню скорботи, з нагоди визволення району від фашистських загарбників, дню захисника Вітчизни.

У Охтирському міському краєзнавчому музеї проводяться екскурсії по історичній частині міста, різноманітні заходи на теми : «Святиня народу – Пересопницьке Євангеліє», «Охтирські гусари», «Охтирці – 370».

Співробітниками Ямпільського районного краєзнавчого музею реалізовано унікальний проект – «Одяг Ямпільщини ХІХ – ХХ ст.», проведена наукова робота по збиранню етнографічного матеріалу та відтворенню народного одягу різних мікрорегіонів Ямпільщини. Ретропоказ одягу проходив під час проведення обласного фестивалю мистецтв, обласних виставок декоративно-ужиткового мистецтва.

Тростянецький районний краєзнавчий музей проводить екскурсії для різних категорій відвідувачів, природничої та історичної тематики: «Мальовнича Тростянеччина», «Тростянець і тростянчани 30-х рр. ХХ ст.», «Археологічні знахідки Тростянеччини».

Визначною культурною подією обласного рівня стало відкриття і проведення на базі Сумського обласного краєзнавчого музею виставки «Духовні скарби Сумщини» (2009-2010 рр.), де були представлені унікальні взірці книжкового мистецтва та іконопису ХVІІ – поч. ХХ ст. з фондових зібрань обласних краєзнавчого та художнього музеїв, державного історико-культурного заповідника «Посулля», історико-культурного заповідника у м. Путивлі, Конотопського міського краєзнавчого музею, а також факсимільне видання Пересопницького Євангелія з бібліотеки Сумського державного університету.

Крім традиційних форм роботи активно впроваджуються тематичні програми «Музей – школі», «Музей – дітям», «Музей – дітям-сиротам». З 2008 року Сумський обласний краєзнавчий музей бере участь в загальноєвропейській акції «Ніч в музеї». Пізно ввечері музеї відкривають двері і пропонують відвідувачам незвичайні пізнавальні програми. Мета акції – залучити нових відвідувачів, представити експозиції залів та експонати в неповторній, дещо романтичній атмосфері.

У 2011 році темою акції стала історія воєнних років «Пішли в похід – ввійшли в легенду», присвячена 70-річчю початку партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни.

Цікавою формою роботи музеїв є сімейні клуби для молодих сімей з дітьми. Основна увага акцентується на ролі сім'ї у вихованні гармонійної особливості. Дітям пропонується екскурсія-гра, а батькам – різноманітні екскурсії, бесіди («Доля на рушникові», «Бережи здоров'я змолоду», «Хата кутами багата»).

Популярною формою культурно-освітньої діяльності Сумського обласного художнього музею ім. Н.Онацького стали майстер-класи з писанкарства, вишивки, витинанки за участю майстрів народної творчості, а також майстер-класів на базі виставок «З народних джерел». У музеї активно працюють лекторії «Історія одного експонату», «Музеї Європи», «По сторінках світового мистецтва».

На теренах заповідника „Посулля” проведено: Всеукраїнський з’їзд «Україна - Космопошук», молодіжна акція «Майбутнє довкілля у наших руках», Всеукраїнський інформаційно-рекламний тур для журналістів періодичних видань областей України в рамках акції «Україна очима редактора». У 2011 році в рамках обласного фестивалю «Дивограй» пройшов Міжнародний художній пленер «Калнишева рада».

Популяризації національно-культурної спадщини сприяє й експонування музейних виставок поза межами музейних приміщень під час проведення загальноміських чи загальноукраїнських святкових заходів. Неодноразово такі виставки проводились у обласному театрі драми та музичної комедії ім. М.С. Щепкіна, на центральних площах міст, у Національному палаці «Україна» в м. Київ тощо.

Одним з напрямків діяльності музейних закладів є науково-дослідницька робота, результати якої публікуються у наукових збірках, відображаються у створенні нових експозицій, публікації наукових статей в періодичних виданнях, проведенні науково-практичних конференцій.

Дослідження співробітників музею регулярно з’являються на сторінках фахових всеукраїнських видань («Сумська старовина», «Сумський історико-архівний журнал», «Археологія України»), шпальтах регіональних газет, у всеукраїнських видавничих проектах («Голос України», «Українська музична енциклопедія», «Українська музейна енциклопедія» тощо).

Активну наукову роботу проводять наукові працівники Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі, ними підготовлено та видано 7 випусків «Путивльського краєзнавчого збірника», Сумським обласним краєзнавчим музеєм видано «Наукову краєзнавчу збірку музею», присвячену 90-річчю створення Сумського краєзнавчого музею.

У 2010 році Конотопським міським краєзнавчим музеєм видано 2 наукові збірники: «Конотопські читання» та «Військова та культурно-освітня спадщина генерала М.І.Драгомирова».

Музейні працівники беруть участь у міжнародних, всеукраїнських і регіональних науково-практичних конференціях, так Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі був представлений на Міжнародній науковій конференції «Середньовічне місто Південно-Східної Русі», м Курськ Російської федерації (2009 рік), Всеросійській науково-практичній конференції «Даміановські читання» у м. Курськ (2009, 2010), науково-практичній конференції «Сіверщина в історії України», м Глухів, (2009-2011)

Обласним художнім музеєм ім.. Н.Онацького проведено міжнародну наукову конференцію «Художник у провінції», підготовлено тексти доповідей про «забутих» художників нашого краю: М.Бонченкивського, Ю.Бразоля, К.Власовського, родину художників Масягіних, П.Слісаренка.

У 2010 році з нагоди 90-річчя заснування обласного художнього музею проведено науково-теоретичну конференцію «Музей: дослідження, атрибуція, реставрація», у якій взяли участь науковці з музеїв Москви, Києва, Харкова.

Залученню відвідувачів до музейних закладів сприяє рекламна діяльність. Музейні працівники виступають на радіо і телебаченні, друкують статті у місцевих засобах масової інформації. Відбувається пожвавлення видавничої діяльності. Державним історико-культурним заповідником «Посулля» видані буклети: «Державний історико-культурний заповідник «Посулля», «Роменський краєзнавчий музей»; три види календарів, рекламні проспекти по експозиціях і виставках музеїв заповідника. Надруковане краєзнавче видання – історичний екскурс «Недригайлівська старовина».

Обласним краєзнавчим музеєм підготовлено інформаційне довідкове видання «Музеї Сумщини запрошують», буклет „Будинок-музей А.П.Чехова в Сумах”.

На радіо «Слобода ФМ» проведено цикл передач з краєзнавства «Клеоманія» - про засновника Сум Г.Кондратьєва, про історію заснування м. Суми, про звільнення Сумщини від фашистських загарбників у 1943 році, про видатних земляків – героїв війни І.М.Кожедуба та С.А.Ковпака; цикл передач «Легенди Сумщини» - про історію краю у скіфські часи та про Сумський гусарський полк.

Завдяки музейним працівникам підготовлені матеріали для зйомок документальних фільмів, телепередач, випусків радіопрограм.

Державним історико-культурним заповідником у м.Путивлі видано путівник «Путивль туристичний», «Туристичну карту Путивльського району», книгу «Нова Слобода», буклет «Музей зброї та військової техніки: історія створення та перспективи розвитку».

Розпочато випуск газети Державного історико-культурного заповідника «Місто Ярославни».

У 2010 році Конотопським міським краєзнавчим музеєм розроблено та видано рекламні буклети про туристичні цікавинки міста - відділи краєзнавчого музею: експозицію під відкритим небом музею авіації та музею-садибу М.І.Драгомирова, «Конотопський міський краєзнавчий музей», Лебединським краєзнавчим музеєм випущено буклети «Лебединський краєзнавчий музей», «Михайлівка – чудовий козацький край», «Тарас Григорович Шевченко на Лебединщині». Вийшов друком буклет з історії Буринського краєзнавчого музею.

Не дивлячись на значне пожвавлення роботи музейних закладів області по залученню громадян до надбань національної та світової культурної спадщини в організації музейної діяльності залишається багато проблемних питань, пов’язаних в першу чергу з незадовільною матеріально-технічною базою.

Одне з них пов’язане з нестачею приміщень для експозиційної діяльності, розміщення фондосховищ, роботи наукових співробітників. З цієї причини музейними закладами щороку експонується лише 14% експонатів, інша частина залишається недоступною для відвідувачів. В першу чергу це стосується новостворених музеїв, так Ямпільський краєзнавчий музей має площу лише 51 кв.м, що явно недостатньо для організації нормальної роботи. Не вистачає приміщень у Буринському, Тростянецькому, Кролевецькому музеях. Після передачі культової споруди приміщення Воскресенської церкви, де розміщувався відділ декоративно-ужиткового мистецтва Сумського обласного художнього музею ім. Н.Онацького, в такій же скрутній ситуації опинився обласний художній музей.

Більшість музейних приміщень потребують капітального ремонту, серед них обласні художній та краєзнавчій музеї, потребує капітального ремонту покрівля, заміна електромережі та системи опалення в Охтирському міському краєзнавчому музеї, необхідні ремонти Лебединського міського художнього музею, Лебединського, Буринського, Роменського, Недригайлівського краєзнавчих музеїв.

Особливе занепокоєння викликає стан охорони музейних фондів. Взагалі відсутня система охоронно-пожежної сигналізації у Лебединському, Недригайлівському, Ямпільському та Охтирському краєзнавчих музеях, а діючі охоронні системи у більшості випадків потребують доопрацювання. Крадіжка музейних експонатів, що відбулась у 2010 році у Державному історико-культурному заповіднику спонукає нас дуже уважно підійти до проблеми охорони музейних закладів. У новому Законі України «Про музеї та музейну справу» витрати на забезпечення охорони музеїв віднесені до переліку захищених статей видатків загального фонду державного та місцевого бюджетів. Для забезпечення охорони музейних закладів необхідно провести обстеження всіх музейних приміщень та підготувати пропозиції по забезпеченню музеїв сучасними засобами охорони.

Загалом недостатнім залишається фінансування музейних закладів. Обсяги видатків місцевих бюджетів на утримання музеїв забезпечують видатки на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Не вистачає коштів на поповнення музейних фондів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання.

Висновки: В області відбувається поступовий розвиток музейної справи, відкриваються нові музейні заклади, проводиться робота по залученню громадян до надбань національної і світової культурної спадщини. Одночасно більшість музейних закладів потребують проведення капітальних ремонтів приміщень та посилення охорони музейних фондів.

Пропозиції: З метою покращення діяльності музейних закладів області пропонується.

Уживати заходів щодо залученню громадян до надбань національної і світової культурної спадщини шляхом введення нових активних форм роботи, висвітлення діяльності музеїв у засобах масової інформації, видання інформаційних матеріалів, створення в мережі Інтернет власних веб-сайтів.

Провести комплексне обстеження стану музейної безпеки та надійності збереження експонатів у комунальних музейних закладах області, підготувати рекомендації щодо посилення їх охорони, вирішити питання забезпечення музейних закладів області сучасними засобами охорони.

. Здійснити роботу із укріплення матеріально-технічної бази музейних закладів, оснащення їх комп’ютерною технікою та сучасними технічними засобами, модернізації музейних експозицій.

Провести інвентаризацію діючих громадських музеїв області та в установленому чинним законодавством порядку провести переатестацію музеїв на підтвердження та присвоєння звання «народний музей».

Розглянути можливість створення районних краєзнавчих музеїв у Білопільському, Великописарівському, Краснопільському, Липоводолинсь-кому, Середино-Будському районах.


Вирішення цих проблем дасть змогу зробити наші музеї справжніми осередками духовності, де унікальний культурний пласт зберігається для блага сьогоднішнього і майбутніх поколінь.


Матеріали підготовлені управлінням культури і туризму Сумської обласної державної адміністрації