Конспект лекцій для студентів спеціальностей: 0501 "Фінанси", 0501 "Економіка підприємства"
| Вид материала | Конспект |
- Господарства, 730.29kb.
- Рабоча навчальна програма Нормативної дисципліни „Фінанси підприємств" для спеціальностей, 557.38kb.
- Конспект курсу лекцій для студентів базових напрямків 0501"Економіка І підприємництво",, 1960.18kb.
- Конспект лекцій побудовано за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального, 2613.75kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності "Економіка підприємства" денної й заочної, 882.83kb.
- Конспект лекцій Серія а 4 Київ 2005 Головний редактор Ярослав Головко, 4770.79kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальностей 030508 І 030508 "Фінанси І кредит" денної, 4154.08kb.
- Конспект лекцій для студентів спеціальності 050104 «Фінанси» заочної форми навчання, 799.86kb.
- Конспект лекцій для дистанційного навчання студентів економічних спеціальностей, 1446.25kb.
- Конспект лекцій з курсу «Економіка підприємств електротранспорту», 2178.24kb.
Функціональна класифікація видатків та кредитування бюджету має такі рівні деталізації:
1) розділи, в яких систематизуються видатки та кредитування бюджету, пов’язані з виконанням функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування;
2) підрозділи та групи, які конкретизують видатки та кредитування бюджету на виконання функцій держави, Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування.
У табл. 5.3 наведені приклади функціональної класифікації витрат бюджету з кодами.
Таблиця 5.3 – Приклади функціональної класифікації витрат бюджету
Код | Найменування |
| 0100 | Загальнодержавні функції |
| 0110 | Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування, фінансова та зовнішньополітична діяльність |
| 0111 | Вищі органи державного управління, органи місцевої влади та місцевого самоврядування |
| 0112 | Фінансова та фіскальна діяльність |
| 0113 | Зовнішньополітична діяльність |
| 0120 | Економічна допомога зарубіжним країнам |
| 0130 | Інші загальні функції державного управління |
| 0140 | Фундаментальні дослідження |
| 0150 | Дослідження і розробки у сфері державного управління |
| 0160 | Проведення виборів та референдумів |
| 0170 | Обслуговування боргу |
| 0180 | Міжбюджетні трансферти |
| 0200 | Оборона |
| 0300 | Громадський порядок, безпека та судова влада |
| 0400 | Економічна діяльність |
| 0410 | Загальна економічна, торговельна та трудова діяльність |
| 0420 | Сільське господарство, лісове господарство та мисливство, рибне господарство |
| 0430 | Паливно-енергетичний комплекс |
| 0440 | Інша промисловість і будівництво |
| 0450 | Транспорт |
| 0460 | Зв'язок, телекомунікації й інформатика |
| 0470 | Інші галузі економіки |
| 0480 | Дослідження й розробки в галузях економіки |
| 0490 | Інша економічна діяльність |
| 0500 | Охорона навколишнього природного середовища |
| 0600 | Житлово-комунальне господарство |
| 0700 | Охорона здоров'я |
| 0800 | Духовний і фізичний розвиток |
| 0900 | освіта |
| 1000 | Соціальний захист і соціальне забезпечення |
Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація видатків бюджету).
За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.
У таблиці 5.4 наведена повна класифікація витрат за кодами економічної класифікації. Цей вид класифікації використовується при складанні основного фінансового документа бюджетної організації – Кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Таблиця 5.4 – Економічна класифікація видатків бюджету
| | Найменування |
| 1000 | Поточні видатки |
| 1100 | Видатки на товари і послуги |
| 1110 | Оплата праці працівників бюджетних установ |
| 1111 | Заробітна плата |
| 1112 | Грошове утримання військовослужбовців |
| 1120 | Нарахування на заробітну плату |
| 1130 | Придбання товарів і послуг |
| 1131 | Предмети, матеріали, обладнання та інвентар, у тому числі м'який інвентар та обмундирування |
| 1132 | Медикаменти та перев'язувальні матеріали |
| 1133 | Продукти харчування |
| 1134 | Оплата послуг (крім комунальних) |
| 1135 | Інші видатки |
| 1140 | Видатки на відрядження |
| 1150 | Матеріали, інвентар, будівництво, капітальний ремонт та заходи спеціального призначення, що мають загальнодержавне значення |
| 1160 | Оплата комунальних послуг та енергоносіїв |
| 1161 | Оплата теплопостачання |
| 1162 | Оплата водопостачання і водовідведення |
| 1163 | Оплата електроенергії |
| 1164 | Оплата природного газу |
| 1165 | Оплата інших комунальних послуг |
| 1166 | Оплата інших енергоносіїв |
| 1170 | Дослідження і розробки, видатки державного (регіонального) значення |
| 1171 | Дослідження і розробки, окремі заходи розвитку по реалізації державних (регіональних) програм |
| 1172 | Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку |
| 1200 | Виплата процентів (доходу) за зобов'язаннями |
| 1300 | Субсидії і поточні трансферти |
| 1310 | Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) |
| 1320 | Поточні трансферти органам державного управління інших рівнів |
| 1340 | Поточні трансферти населенню |
| 1341 | Виплата пенсій і допомоги |
| 1342 | Стипендії |
| 1343 | Інші поточні трансферти населенню |
| 1350 | Поточні трансферти за кордон |
| 2000 | Капітальні видатки |
Продовж. табл. 5.4
| 2100 | Придбання основного капіталу |
| 2110 | Придбання обладнання і предметів довгострокового користування |
| 2120 | Капітальне будівництво (придбання) |
| 2121 | Будівництво (придбання) житла |
| 2123 | Інше будівництво (придбання) |
| 2130 | Капітальний ремонт |
| 2131 | Капітальний ремонт житлового фонду |
| 2133 | Капітальний ремонт інших об'єктів |
| 2140 | Реконструкція та реставрація |
| 2141 | Реконструкція житлового фонду |
| 2143 | Реконструкція інших об'єктів |
| 2144 | Реставрація пам'яток культури, історії та архітектури |
| 2200 | Створення державних запасів і резервів |
| 2300 | Придбання землі і нематеріальних активів |
| 2400 | Капітальні трансферти |
| 2410 | Капітальні трансферти підприємствам (установам, організаціям) |
| 2420 | Капітальні трансферти органам державного управління інших рівнів |
| 2430 | Капітальні трансферти населенню |
| 2440 | Капітальні трансферти за кордон |
| 2450 | Капітальні трансферти до бюджету розвитку |
| 3000 | Нерозподілені видатки |
Крім бюджетної класифікації видатків, у теорії застосовуються й інші види класифікації видатків бюджету:
а) за роллю у відтворенні;
б) за суспільним призначенням;
в) за рівнями бюджетної системи;
г) за формами бюджетного фінансування.
За роллю у відтворенні виділяються поточні й капітальні видатки бюджету.
Поточні характеризують видатки на утримання підприємств, об'єктів, установ і організацій виробничої й соціальної інфраструктури, фінансування заходів з соціального захисту населення, поточних субсидій органам підпорядкування нижчого рівня, виплата відсотків з державного боргу, закупівля товарів і послуг державного й військового характеру.
Капітальні — це видатки на створення нових і розширення діяльності діючих підприємств, установ і організацій, фінансування інвестиційної й інноваційної діяльності, субвенції й інші витрати, пов'язані з розширеним відтворенням.
Відповідно до такого розподілу видатків може формуватися два окремих бюджети – поточний і бюджет розвитку.
За суспільним призначенням видатки відображають функції держави:
• економічну – видатки на економічну діяльність і науку;
• соціальну – видатки на соціальний захист і соціально-культурну сферу;
• оборонну – видатки на оборону;
• управлінську – видатки на органи державної влади й управління, правоохоронні органи, судову владу й прокуратуру, митну й податкову службу, зовнішньополітичну діяльність.
У видатках бюджету також виділяються видатки на обслуговування внутрішнього й зовнішнього державного боргу.
За цільовим призначенням виділяють видатки: на капітальне будівництво, капітальний ремонт, оплату праці, оплату комунальних послуг та інші видатки.
За рівнями бюджетної системи розрізняються видатки: Державного бюджету й відповідних місцевих бюджетів.
За формами бюджетного фінансування існують такі види видатків:
проектне фінансування — фінансування з бюджету інвестиційних проектів;
бюджетні кредити — надання фінансової допомоги з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на поворотній основі;
кошторисне фінансування — виділення бюджетних асигнувань на підставі кошторису;
бюджетні трансферти — державні субсидії, субвенції, дотації.
5.6 Бюджетний дефіцит: сутність, причини, наслідки
Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками:
1) рівновага доходів і видатків;
2) бюджетний надлишок (профіцит) – перевищення доходів над видатками;
3) бюджетний дефіцит – перевищення видатків бюджету над його доходами (з урахуванням різниці між наданням кредитів з бюджету та поверненням кредитів до бюджету). За наявності бюджетного дефіциту встановлюються джерело його покриття (державні позики, емісія грошей).
Існують два основних показники рівня дефіциту бюджету:
- відношення частини видатків, не забезпечених доходами, до всіх видатків у відсотках;
- відношення частини видатків, не забезпечених доходами, до рівня ВВП.
Причиною бюджетного дефіциту є потреба держави витрачати коштів більше, ніж це дозволяють фінансові можливості. Уникнути дефіциту теоретично досить просто – скоротити видатки або збільшити податки. Однак на практиці, як правило, це зробити досить важко, а іноді й неможливо.
Бюджетний дефіцит є складним явищем, що не може мати однозначної оцінки. Виділяють різні види бюджетного дефіциту.
За формою прояву бюджетний дефіцит поділяється на відкритий і прихований:
- відкритий – офіційно визнаний у законі про бюджет;
- прихований – офіційно не визнається. Його формами є завищення планових обсягів доходів; внесення до складу доходів бюджету джерел покриття бюджетного дефіциту. Прихований дефіцит набагато гірше, ніж відкритий.
За причинами виникнення бюджетний дефіцит буває вимушеним і свідомим.
Вимушений є наслідком низького рівня виробництва ВВП. Він обумовлений недостатністю фінансових ресурсів у країні.
Свідомий визначається характером фінансової політики держави: вона намагається знизити рівень оподатковування для стимулювання економіки. Відсутні ресурси держава мобілізує за допомогою позик. Крім того, використання державних позик необхідне для регулювання фінансового ринку, індикатором якого є державні цінні папери. Для них встановлюється мінімальний рівень процентних ставок при максимальній надійності, за їх допомогою держава стимулює або стримує фінансовий ринок.
За напрямками дефіцитного фінансування розрізняють активний й пасивний бюджетні дефіцити.
Активний – це спрямування коштів на інвестиції в економіку, що буде сприяти зростанню ВВП.
Пасивний – покриття поточних видатків.
Джерелами покриття дефіциту (або фінансування бюджету) теоретично можуть бути:
1) державні позики (внутрішні й зовнішні);
2) грошова емісія (в Україні на сьогодні заборонене її використання).
Використання державних позик вимагає:
• наявності тимчасово вільних коштів у кредиторів держави;
• довіри з боку кредиторів до держави;
• зацікавленості кредиторів (досягається за рахунок високих гарантій повернення боргу й процентної політики);
• наявності реальних доходів від використання позикових коштів, які дають можливість повернути борги й сплатити відсотки.
Державні позики вимагають чіткої системи погашення державного боргу. Джерелами цього погашення можуть бути:
1) додаткові податкові надходження, отримані державою завдяки зростанню ВВП на основі інвестування позикових коштів;
2) підвищення рівня оподатковування;
3) зменшення витрат;
4) випуск нових позик.
Заборонено використання позик для забезпечення фінансовими ресурсами поточних витрат держави, за винятком випадків, коли це необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
Право на здійснення внутрішніх і зовнішніх запозичень на умовах, передбачених Законом України про державний бюджет, належить державі в особі міністра фінансів України за доручення Кабінету Міністрів України.
Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міські ради мають право здійснювати місцеві внутрішні запозичення (за винятком випадків, передбачених статтею 73 Бюджетного кодексу).
Місцеві зовнішні запозичення можуть здійснювати лише міські ради міст з чисельністю населення понад п'ятсот тисяч жителів, за офіційними даними органів державної статистики на час ухвалення рішення про здійснення місцевих запозичень.
При цьому місцеві зовнішні запозичення шляхом отримання кредитів (позик) від міжнародних фінансових організацій можуть здійснювати всі міські ради.
Граничний обсяг державного (місцевого) боргу, граничний обсяг надання державних (місцевих) гарантій визначаються на кожний бюджетний період законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет). Загальний обсяг державного боргу та гарантованого державою боргу на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 60 відсотків річного номінального обсягу ВВП України.
Загальний обсяг місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста боргу станом на кінець бюджетного періоду не може перевищувати 100 відсотків (для міста Києва – 400 відсотків) середньорічного індикативного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих внутрішніх та зовнішніх запозичень), визначеного прогнозом відповідного місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди.
5.7 Бюджетний процес в Україні
бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Стадіями бюджетного процесу визнаються:
1) складання проектів бюджетів;
2) розгляд проекту та прийняття закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
3) виконання бюджету, включаючи внесення змін до закону про Державний бюджет України (рішення про місцевий бюджет);
4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього.
На всіх стадіях бюджетного процесу здійснюються контроль за дотриманням бюджетного законодавства, аудит та оцінка ефективності управління бюджетними коштами відповідно до законодавства.
Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов'язками з управління бюджетними коштами).
- Основи кошторисного фінансування
Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію.
Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа - кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
У Бюджетному кодексі дається таке визначення кошторису. Кошторис – основний плановий фінансовий документ бюджетної установи, яким на бюджетний період встановлюються повноваження щодо отримання надходжень і розподіл бюджетних асигнувань на взяття бюджетних зобов'язань та здійснення платежів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення результатів, визначених відповідно до бюджетних призначень.
Визначення обсягів запитуваних коштів базується на:
- показниках, що характеризують кількісні параметри діяльності бюджетної установи (оперативно-мережні показники);
- нормативах витрат, у розрахунку на певний кількісний показник.
Оперативно-мережні показники розділяються на дві групи:
а) виробничі показники, що характеризують профільну діяльність даної установи (наприклад, кількість учнів у школі), які, у свою чергу, розділяються на:
- вихідні – об'єктивно існуючі на даний період часу;
- похідні – визначаються за певними нормами (наприклад, кількість класів у школі залежить від кількості учнів і норми граничної наповнюваності класів);
б) загальні показники, що характеризують будову бюджетної установи (наприклад, площа приміщень, кубатура будинку, санітарно-технічний устрій).
Норми видатків характеризують обсяг видатків на одну розрахункову одиницю.
Залежно від бази розрахунку розрізняють узагальнені й постатейні нормативи.
Узагальнені характеризують обсяг видатків за всіма статтями на певний виробничий показник, наприклад, норми витрат на охорону здоров'я одного мешканця.
Постатейні нормативи відображають норми видатків у розрізі окремих статей.
Нормативи поділяються:
- за методом вирахування: розраховані на основі фізіологічних потреб (на харчування, освітлення, опалення й т. д.); розраховані на основі статистичних спостережень;
- за характером використання: обов'язкові (встановлюються органами державної влади й управління) і факультативні (визначаються галузевими органами або бюджетними установами).
Зверніть увагу, що кошторис – це плановий документ, у ньому установлюється обсяг бюджетних асигнувань, їх постатейний і помісячний розподіл. Складання кошторису здійснюється відповідно до економічної класифікації видатків бюджету (див. питання 5 цієї теми). У кошторисі зазаначають дві великі групи видатків:
А) поточні видатки (їх код починається з одиниці, наприклад, уся група 1000, статті, що входять до неї 1120, 1160 і т.д.;
Б) капітальні видатки (їх код 2000, тобто сюди входять статті, код яких починається з 2, наприклад, 2100, 2300 і т.д.).
У процесі складання кошторису всі видатки можуть бути поділені на 2 групи. До першої належать видатки на оплату праці, планування яких здійснюється виходячи зі специфіки окремих галузей соціальної сфери. Інші (2–а група) плануються за стандартною методикою, що виходить із обсягів закупівлі товарів і послуг та діючих цін і тарифів.
Висновки
Бюджет є провідною ланкою державних фінансів.
Як економічна категорія бюджет відображає відносини з приводу формування на загальнодержавному й регіональному рівнях централізованих фондів, призначених для реалізації функцій держави.
Бюджет як фінансовий план являє собою розпис доходів і видатків держави. Як фінансовий план бюджет відображає економічну, соціальну, військову, міжнародну політику держави.
Бюджетний устрій визначає, яким чином здійснюється побудова бюджетної системи, її розподіл на окремі види бюджетів на основі державного й територіального устрою країни. Бюджетна система України – це сукупність державного бюджету й місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв і врегульована нормами права.
Бюджетна класифікація – єдине систематизоване згрупування доходів, видатків, кредитування, фінансування бюджету, боргу відповідно до законодавства України та міжнародних стандартів.
Бюджетна класифікація має такі складові частини:
- класифікація доходів бюджету;
- класифікація видатків бюджету;
- класифікація фінансування бюджету;
- класифікація боргу.
Доходи бюджету – всі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за адміністративні послуги, власні надходження бюджетних установ). Відповідно до існуючої в Україні бюджетної класифікації доходи бюджету класифікуються за такими розділами: податкові надходження; неподаткові надходження; доходи від операцій з капіталом; трансферти.
Видатки бюджету – кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом.
Витрати бюджету – видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів.
Видатки та кредитування бюджету класифікуються за:
1) бюджетними програмами (програмна класифікація);
2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів (відомча класифікація);
3) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки та кредитування бюджету (функціональна класифікація).
Видатки бюджету класифікуються за економічною характеристикою операцій, що здійснюються при їх проведенні (економічна класифікація). За економічною класифікацією видатків бюджету видатки бюджету поділяються на поточні та капітальні.
Стан бюджету як фінансового плану характеризується трьома показниками: рівновага доходів і видатків; бюджетний надлишок (профіцит); бюджетний дефіцит. Бюджетний дефіцит є складним явищем, що не може мати однозначної оцінки. Виділяють різні види бюджетного дефіциту.
бюджетний процес – регламентований бюджетним законодавством процес складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, а також контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Кошторисне фінансування охоплює соціально-культурну сферу, науку, управління, армію. Суть кошторисного фінансування полягає у виділенні бюджетних асигнувань на основі спеціального розрахункового документа – кошторису доходів і видатків бюджетної установи.
Питання для самоперевірки
- Охарактеризуйте бюджет держави як економічну категорію.
- Охарактеризуйте бюджет держави як фінансовий план.
- Проаналізуйте бюджетне законодавство в Україні.
- Чому дорівнює бюджетний період?
- Сутність та необхідність консолідованого (зведеного) бюджету України. Що включає зведений бюджет України?
- Що включає зведений бюджет Автономної республіки Крим?
- Що включає зведений бюджет області?
- Що включає зведений бюджет району?
- Що включає зведений бюджет міста з районним поділом?
- Визначте поняття «бюджетний устрій» та «бюджетна система».
- Охарактеризуйте бюджетну систему України та її ланки.
- Назвіть та охарактеризуйте положення та принципи, на яких базується бюджетна система України
- Що таке бюджетна класифікація? Назвіть її складові частини.
- Охарактеризуйте доходи державного бюджету. Класифікація доходів бюджету.
- Проаналізуйте методи формування доходів бюджету.
- Визначте поняття видатків державного бюджету.
- Назвіть бюджетні класифікації видатків бюджету.
- Що таке функціональна класифікація видатків бюджету? Наведіть приклади.
- Що таке відомча класифікація видатків бюджету? Наведіть приклади.
- Що таке програмно-цільова класифікація видатків бюджету?
- Що таке економічна класифікація видатків бюджету? Наведіть приклади.
- Що таке профіцит та дефіцит бюджету.
- вкажіть показники рівня дефіциту бюджету.
- Охарактеризуйте види бюджетного дефіциту.
- Які є джерела фінансування бюджетного дефіциту?
- Визначте основні напрямки скорочення бюджетного дефіциту.
- Поняття та основні стадії бюджетного процесу.
- Поняття кошторису. Які установи фінансуються на основі кошторисного фінансування?
- Які показники використовуються при кошторисному фінансуванні?