Правила зберігання ліків. 11 Перелік наркотичних лікарських речовин, які підлягають
| Вид материала | Документы |
- Правила приймання рецепта, приготування, зберігання І відпускання лікарських форм., 574.75kb.
- Правила збору лікарських рослин. Умови І терміни сушіння рослин. Зберігання лікарських, 165.52kb.
- Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин І прекурсорів, 382.42kb.
- Порядок використання наркотичних засобів, психотропних речовин І прекурсорів у ветеринарній, 76.08kb.
- Перелік тем з фармакології, які виділені на самостійне вивчення, 50.61kb.
- Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання, 99.17kb.
- Календарно-тематичний план лекцій з аптечної технології ліків для студентів ІІІ курсу, 53.27kb.
- Щодо порядку перевезення хворими, які прямують транзитом через територію України, наркотичних, 24.46kb.
- План заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин,, 53.15kb.
- Причини та наслідки вживання наркотичних речовин підлітками, 84.94kb.
Розділ IX. Практичні навики медичної сестри в акушерстві та гінекології
1. Підготовка до гінекологічного обстеження
Для проведення гінекологічного обстеження необхідні гінекологічне крісло, чисті і продезинфіковані клейонки, стерильні інструменти - жолобкувате дзеркало і плоский підйомник, дзеркало Куско, довгі анатомічні і хірургічні пінцети, корнцанги, металеві шпателі, стерильні кульки вати і марлеві тампони,предмети і скельця, ложечки для взяття секрету.
Перед дослідженням жінка повинна опорожнити кишківник і сечовий міхур. Для дослідження пацієнтка лягає спиною на крісло, а ноги зігнуті в колінах кладе на ноготримачі. Ложку вводять у піхву поперечним розміром вздовж статевої щілини, а потім повертають на 90º рукояткою вниз. Після введення дзеркала у піхву вставляють підйомник, яким піднімають передню стінку піхви і оголюють шийку матки. Дзеркало Куско вводять у піхву в складеному стані поперечним розміром браншів вздовж статевої щілини повертають на 90° кремальєрою донизу, розводять стулки і оголюють шийку матки. При взятті мазків, постановці ванночки гвинт з кремальєрою проводять у отвір і проріз фіксаційної планки, загвинчують гвинт на кремальєрі і фіксують стулки в розведеному положенні.
1.1. Мазок вмісту сечівника, шийки матки і піхви для визначення ступеня чистоти піхви.
Мазок вмісту сечівника, шийки матки і піхви для визначення ступеня чистоти піхви і наявності гонокока беруть анатомічним пінцетом, браншею корнцанга або шпателем /з кожного місця іншим інструментом/ уранці до того, як хвора піде в туалет. Спочатку беруть вміст з сечівника.
Пальцями лівої руки розводять статеві губи і оголюють отвір сечівника. Із отвору беруть пінцетом виділення і наносять на два предметних скельця /біля кінця/. Іноді потрібно пальцем помасувати сечівник і витиснути з нього виділення. Потім у піхву вводять дзеркала, оголюють шийку матки, беруть з неї мазок і наносять на обидва предметні скельця тонким шаром /посередині/. Потім іншим інструментом беруть виділення з задньої стінки піхви і також наносять на ці скельця з другого кінця. На відповідних ділянках предметних скелець пишуть скляним олівцем літери /сечівник/, С /шийки/, У /піхва/.
1.2. Мазок на цитодіагностику раку шийки матки
Жінка лягає на гінекологічне крісло. В піхву вводять дзеркала, оголюють шийку матки, зовнішнє вічко протирають стерильною ватною кулькою. Довгим анатомічним пінцетом, корнцангом або ложечкою Фолькмана беруть виділення з шийки матки і наносять на предметне скло.
1.З. Забір вмісту для визначення трихомонадної інвазії
Для визначення наявності трихомонад у вміст і піхви жінку попереджують, щоб вона 1-2 дні перед дослідженням не спринцювалась.
Жінка лягає на гінекологічне крісло, в піхву вводять дзеркало і підйомник. З задньої стінки піхви беруть вміст піхви. Краплю вмісту
наносять на предметне скло, до неї додають 1-2 краплі теплого ізотонічного розчину натрію хлориду і скло одразу ж направляють в лабораторію на дослідження.
1.4. Посів виділень з піхви для визначення збудника захворювання.
Виділення беруть бактеріологічною стерильною петлею, засівають у пробірку з бульйоном, асцитичною рідиною, косим агаром або на агар в чашках Петрі. Мазок для бактеріального посіву можна також взяти за допомогою стерильного ватного тампона на паличці.
Паличку з тампоном витягають з пробірки, тампоном беруть мазок з розкритої дзеркалами піхви чи шийки матки, після чого паличку з тампоном вставляють у пробірку так, щоб вхід у пробірку був над полум’ям.
2. МЕТОДИ ОБСТЕЖЕННЯ ВАГІТНИХ
2.I. Загальне обстеження.
Загальне обстеження вагітних включає в себе вимірювання температури, маси тіла, росту, артеріального тиску. Дальше проводиться оцінка стану шкірних покривів, видимої слизової оболонки, молочних залоз, форми живота.
Після огляду проводять обстеження окремих органів і систем по загальноприйнятій методиці.
Всім вагітним неодноразово проводять аналіз крові, сечі, досліджують кров на групову і резус-приналежність, реакцію Васермана, носійства ВІЛ, а також обстежують виділення із цервікального каналу, вагіни, уретри на наявність збудників різних захворювань.
2.2. Спеціальне акушерське обстеження
Це обстеження буває зовнішнім і внутрішнім. В амбулаторії сімейної медицини проводять зовнішнє акушерське обстеження.
2.2.1. Зовнішнє акушерське обстеження
Проводиться в положенні вагітної лежачи на кушетці. Воно включає в себе обстеження тазу, величини плоду, його розташування і стану. Дані про плід отримують тільки в другій половині вагітності.
2.2.2. Обстеження тазу
У вагітної проводиться при першому відвідуванні нею жіночої консультації шляхом огляду, вимірювання.
Таз вимірють тазоміром.
Вимірюють 4 розміри тазу: три поперечних і один прямий. Поперечні розміри тазу:
І. відстань між передньоверхніми кінцями поздовжніх кісток /25-26 см/;
2. відстань між найбільш віддаленими точками гребенів поздовжніх
кісток /28-29 см/;
3. відстань між великими вертелами тазових кісток /З0-ЗІ см/.
Прямий розмір тазу - зовнішня кон’югата це відстань від середини верхнього краю симфізу до верхнього кута попереково-куприкового ромбу /20-2І см./
Поперечні розміри тазу визначають в положенні жінки на спині, при якому обидві ноги випрямлені разом.
Для вимірювання прямого розміру тазу жінка лягає на бік, спиною до мед-сестри, нижню ногу необхідно зігнути в коліні і підвести до живота, а верхню випрямити.
2.2.3. Визначення висоти стояння дна матки і
округлості живота.
- Округлість живота вимірюють сантиметровою стрічкою на рівні пупка в положенні вагітної лежачи на спині;
- Для вимірювання висоти стояння дна матки над лоном кінець сантиметрової стрічки притискають правою рукою до середньо-верхнього краю симфізу, а лівою рукою натягують стрічку на поверхні живота до дна матки.
2.2.4. Визначення розташування плоду. Чотири прийоми
зовнішнього акушерського обстеженням.
I прийом дозволяє визначити висоту стояння дна матки і ту частину плоду, яка знаходиться в дні матки. З цією метою долоні двох рук розташовують на дні матки, пальці рук зближують і обережним натискуванням вниз визначають рівень стояння дна матки і частину плоду в ній.
ІІ-ий прийом служить для визначення позиції плоду і її виду. Обидві руки розташовують на бокових поверхнях матки і пальпацію частин плоду проводять по черзі то однією, то другою рукою. При поздовжному положенні плоду з однієї сторони прощупується спинка, а з протилежної- малі частини його- ручки і ніжки.
III-ій прийом використовується для визначення передлеглої частини плоду. Для цього розкритою долонею правої руки, розташованою над симфізом, охоплюють передлеглу частину. Головка визначається у вигляді щільної круглої частини. При тазовому переджеженні над симфізом прощупується об’ємна м’яка частина, яка немає круглої форми і чітких контурів.
IV-ий прийом доповнює третій і уточнює рівень стояння передлеглої частини. Медсестра стає обличчям до ніг вагітної і заглиблюючи пальці над симфізом, встановлює відношення передлеглої частини до входу в малий таз: над входом, у вході в малий таз або в порожнині малого тазу.
Інформацію про стан плоду при зовнішньому акушерському обстеженні отримують шляхом аускультації його серцевих тонів акушерськким стетоскопом.
Серцебиття плоду прослуховується з початку другої половини вагітності і в тій ділянці живота, куди повернута його спинка, ближче до головки. Частота серцевих тонів в середньому І20-І40 за хвилину.
З. Визначення терміну вагітності і дати пологів
Термін пологів по менструації визначають так: від дати першого дня останньої менструації відраховують три календарні місяці назад і додають 7 днів. Найбільш точним є визначення дати пологів по овуляції; для цього до терміну пологів по менструації додають ще 7 днів, необхідних для дозрівання яйцеклітини та овуляції.
Потім враховується відчуття перших рухів плоду. Вони виникають у першородящих з 20 тижнів вагітності, у повторнородящих з 18 тижнів. Тому при визначенні терміну пологів до дати перших рухів у плоду у першородящих додають 5 акушерських місяців /20 тижнів/ і у повторнородящих 22 тижні.
Найбільш точними для визначення терміну вагітності дати пологів в дані об’єктивного акушерського обстеження.
Починаючи з ІV місяця матка виходить за межі малого тазу і термін вагітності визначають по висоті стояння її дна над лоном, округлості живота і розмірах плоду.
До кінця V-го місяця /20 тижнів/ дно матки піднімається вище лона на 12-13 см, знаходится дещо нижче пупка.
В кінці VІ-го акушерського місяця /24 тижні/ - 20-24 см, над лоном - на рівні пупка.
В кінці VІІ місяця / 28 тижнів/ - 24-28 см. над лоном, на 2-3 пальці вище пупка.
В кінці VШ місяця /32 тижні/ - 28-30 см. над лоном, посередині між пупком і мечевидним відростком. До кінця IX місяця /36 тижнів/ дно матки піднімається до найвищого рівня стояння - мечевидного відростка і реберних дуг /32-34 см./
До кінця Х місяця /40 тижнів/ дно матки опускається до середини відстані між пупком і мечовидним відростком /28-32 см./
Округлість живота на VШ місяці - 80-85 см.
в кінці вагітності - 95-100 см.
Визначення терміну дородової відпустки, тобто встановлення 32-тижневої вагітності проводиться по таких об’єктивних показниках:
висота стояння дна матки над лоном - 28-30 см., на середині відстані між пупком і мечевидним відростком;
Округлість живота 85-90 см;
Лобно-потиличний розмір головки 95-100 см.
4. ПРИЙОМ ПОЛОГІВ ПОЗА СТАЦІОНАРОМ
ПОЛОГИ - фізіологічний процес, під час якого відбувається вигнання з матки через пологові шляхи плода, плаценти з оболонками та навколоплідними водами. Фізіологічні пологи наступають в середньому через 280 днів, або 40 тижнів /10 акушерських місяців/ після наставання вагітності.
Про наближення пологів можна судити за наступними передвісниками:
- в кінці вагітності /за 2-3 тижні до пологів/ дно матки опускається;
- опускається передлегла частина плода, у першородячих голівка притискається до входу таз, або вступає в нього малим сегментом. Перед пологами добре виражені ознаки “зрілості” шийки матки: вона розташована по осі тазу, м’яка на всьому протязі, у повторнородячих цервікальний канал пропускає палець, збільшується кількість слизу, зростає його прозорість;
- в кінці вагітності багато жінок починають відчувати скорочення матки які перед пологами набувають характеру ниючого болю в попереку та низом живота. Перейми-передвісники відрізняються від пологових перейм вони слабкі, короткі, нерегулярні, не призводять до згладжування шийки матки, розкриття вічка;
- при зважуванні жінки вдається встановити деяке зменшення маси тіла перед пологами, що пояснюється посиленим виведенням води з організму. Найбільш достовірними передвісниками пологів в нерегулярні скорочення матки та виділення з піхви шийкового слизу / слизовий корок/.
Початком пологів вважають:
- появу регулярних скорочень м’язів матки- перейм. На початку пологів перейми наступають через кожні 10-15 хвилин, надалі вони стають частішими та сильнішими;
- згладжування шийки матки та розкриття вічка;
- відходження слизу, злегка зафарбованого кров’ю;
- утворення плідного міхура.
4.1. Підготовка роділлі до пологів.
Перед прийомом пологів поза стаціонаром зовнішні органи і суміжні з ними ділянки роділлі обмивають теплою кип’яченою водою, обсушують стерильною ватою, протирають спиртом і змазують 5% спиртовим розчином йоду. На роділлю одягають стерильну /чисту/ білизну, під неї підстилають стерильне /чисте/ простирадло.
Для стерилізації необхідні пеленки, білизну, марлю кип’ятять у чистому посуді 40-60 хвилин, висушуючи шляхом прасування. Ріжучі ін-струменти можна стерилізувати шляхом занурення їх у 96% етиловий спирт не менше ніж на З0 хвилин, інші інструменти кип’ятять.
Медичний персонал перед прийманням пологів миє руки теплою водою з милом та обробляє дезинфікуючим розчином /етиловий спирт, 0,5% розчин хлораміну та ін/.
4.2. Ведення пологів.
У періоді розкриття уважно спостерігають за станом роділлі. Виясняють її самопочуття, стан шкірних покривів, вислуховують серцеві тони плода. Систематично досліджують пульс, вимірюють артеріальний тиск /регулярно/, температуру тіла. Протягом всього періоду спостерігають за характером пологової діяльності, уважно стежать за силою, тривалістю, частотою та болючістю перейм. Проводять зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження.
Необхідно стежити за функцією сечового міхура та кишок, переповнення яких перешкоджає нормальному перебігу періодів розкриття і вигнання, виділенню посліда. Для попередження переповнення сечового міхура необхідно стежити за регулярним сечовипискуванням /кожні 2-3 години/. З метою спорожнення нижнього відділу кишок ставлять очисну клізму.
Зовнішні статеві органи роділлі обмивають дезинфікуючим розчином не рідше одного разу за 5-6 годин, а також після кожного сечовипускання і дефекації.
Період вигнання починається після повного розкриття маткового вічка; звичайно в цей час /або дещо швидше/ проходить розрив плідного міхура і відходять навколоплідні води. Якщо міхур не розривається самостійно і при перших потугах заявляється з статевої щілини, його розривають пальцями або інструментом.
Спостереження за станом жінки має бути посилене. Проводять повторне внутрішнє акушерське дослідження. При піхвовому дослідженні уточняють положення передлеглої частини плода. Для контролю за її поступальним рухом в період вигнання користуються методом Піскачека-Гентера. Необхідне ретельне спостереження за характером пологової діяльності.
У другому періоді пологів потрібно вислуховувати серцеві тони плода після кожної потуги. Спостерігають за станом зовнішніх статевих органів і характером виділень з піхви. У період вивнання роділлю кладуть на ліжко, під голову і плечі підкладають додаткову подушку. Роділлі пояснюють як потрібно себе поводити: вчать правильно дихати, регулювати потуги, впиратись ногами та ін.
При наданні акушерської допомоги потрібно:
- захищати промежину від ушкоджень;
- обережне виводити плід з пологових шляхів, оберігаючи його від несприятливих впливів.
Після закінчення періоду виинання приступають до первинного туалету новонародженої дитини, перед яким ретельно миють руки, протирають їх спиртом. Дитину обтирають стерильною ватою або марлею. Гумовим балончиком відсмоктують слиз з носа та рота. Для профілактики гонобленореї повіки дитини протирають сухою стерильною ватою окремим тампоном для кожного ока і капають на слизову оболонку нижньої перехідної складки ока одну краплю 30% розчину натрієвої солі альбуциду.
Пуповину обробляють:
Після припинення пульсації пуповини на неї накладають затискачі /лігатури/, один на відстані 10 см. від пупкового кільця, а другий на 2 см. назовні від нього. Ділянку пуповини, що знаходиться між затискачем, обробляють 5% спиртовим розчином йоду і пересікають. На пупочний залишок накладається стерильна шовкова лігатура. Культю зав’язують стерильною марлевою серветкою з порошком аспірину.
Проводять первинну обробку шкіри дитини і пеленають її. Відразу після народження дитини починається послідовий період, який потребує особливого спостереження. Його ведуть вичікувально при уважному і постійному нагляді за роділлею. Необхідно враховувати кількість крові, яку втрачає жінка. Але кількість крові, що виділилась не завжди свідчить про справжню крововтрату, вона може бути значною і без зовнішньої кровотечі внаслідок накопиченння крові між плацентою та стінкою матки.
Спостереження за формою матки та висотою стояння її дна дозволяє судити про відшарування плаценти, а також передбачувати існування гематоми.
У послідовому періоді потрібно стежити за станом сечового міхура і не допускати його переповнення, оскільки це гальмує послідові перейми, порушує процес відшарування і вигнання посліду.
При крововтраті більше 300 мл. і погіршенні стану жінки, а також при тривалій затримці плаценти в матці вживають активні заходи для виділення посліду. Його видаляють зовнішніми прийомами /метод Абуладзе, метод Гентера, метод Креде-Лазаревича/, або рукою, введеною в порожнину матки /ручне відділення плаценти/. З метою усунення спастичного скорочення маткового вічка вводять І мл. 0,1% розчину сульфату атропіну або но-шпу.
У разі виникнення кровотечі необхідно ввести один із препаратів лля скорочення матки /окситоцин, ерготамін, пітуїтрин та ін./; провести комбінований масаж матки /одна рука стиснута в кулак, знаходиться в порожнині матки, друга- на передній черевній стінці/.
Після відділення плаценти породіллю необхідно негайно транспортувати в найближчий пологовий стаціонар разом з новонародженим.
5. Техніка та режим годування груддю.
Догляд за молочними залозами.
У період налагодження лактації конче важливо, щоб мати засвоїла правильну техніку годування грудьми, що включає:
І. Вміння правильно прикласти дитину до грудей.
2. Підтримувати вільний режим годування.
3. Намагатися в кожне годування повністю спорожнити молочну залозу від молока.
Часте, активне смоктання та повне вивільнення молочної залози від молока сприяє збільшенню його вироблення. Тому необхідно годувати не за розкладом, а на вимогу дитини - її “голодний" крик.
Кількість годувань у перші тижні має сягати 8-10, і навіть 12 разів на добу, постійно зменшуючись до 6-7 разів на добу /враховуючи годування вночі/.
При правильній техніці годування грудьми його тривалість залежить від особливостей дитини. Деякі діти -"ліниві сосунці", інші - швидкі та активні. Дайте можливість смоктати спочатку одну грудь, аж поки дитина сама не відпустить її, а потім іншу. Правильне прикладання до груді є неможливим при повному та тугому сповиванні. Дитина повинна вільно рухатися при смоктанні, проявляти свої емоції, реакції. Вільне сповивання, без обмежень рухів, сприяє правильному розвитку кістково-м’язевої системи, суглобів, формує здорову потребу дитини в грудному молоці.
Коли починає активно прибувати молоко /3-4 доба після пологів/, грудні залози кілька днів можуть бути напруженими, болючими, набряклими, і це, як правило, явище нормальне. Часте годування груддю швидко та без зусиль допомагає усунути явища погрубіння молочних залоз.
Немає необхідності перед кожним годуванням мити соски милом або розчином для дезинфекції. Це призводить до видалення природного змащення сосків та ареоли. Шкіра пересушується і на ній виникають тріщини. Достатньо дотримуватися звичайної гігієни тіла, щоденно міняти білизну, ретельно слідкувати за чистотою рук.Після годування корисно не закривати груди, дати соскам висохнути, а потім одягнути бюстгалтер, поклавши у нього прокладки, що не промокають.
Зціджувати молоко після кожного годування не потрібно.
Розділ X. Практичні навики медичної сестри в педіатрії.
1. Зважування дітей, вимірювання зросту, окружності голови, грудної клітки .
Зважування дітей до 2 років проводять на металічних горизонтальних вагах.
Ваги встановлюють на нерухомій підставці, чашу вагів протирають 1% розчином хлораміну Б з 0,5% миючим засобом або 3% розчином перекису водню, накривають чистою пелюшкою, складеною в декілька разів, і врівноважують. Класти і знімати дитину з вагів слід під час їхнього нерухомого положення. Дитину кладуть на чашу вагів так, щоб голова розміщувалась на широкому кінці чаші, а ноги - на вузькому.
Зважування дітей, старших 2 років, проводять на важільних медичних вагах.
Незалежно від віку дітей зважують вранці натще, бажано після сечовипускання і дефекації.Середня маса новонароджених хлопчиків – 3400г, дівчаток – 3200 г.
Довжину тіла вимірюють за допомогою спеціального горизонтального зростоміра, який встановлюють на стіл шкалою до себе.
Основу його протирають 1% розчином хлораміну Б з 0,5% миючим засобом і накривабть чистою пелюшкою.Дитину укладають так, щоб голова її щільно торкалася до нерухомої частини зростоміра, ноги вирівнюють легким натискуванням руки на коліна, а рухому планшетку присувають до підошв.
Зріст новонародженої дитини дорівнює 42-54 см, в середньому 50см. Вимірювання зросту дітей старшого віку проводять зростоміром в стоячому положенні. Зростомір - дерев’яна дошка довжиною 2м 10см, шириною 8-10см і товщиною 5-7см, яка встановлена на дерев’яній площадці.
На вертикальній дошці є дві шкали поділок в сантиметрах: справа - для вимірювання зросту в стоячому положенні, зліва - для вимірювання зросту в сидячому положенні.На дошці є рухома планшетка довжиною 20см. На рівні 40 см від підлоги до вертикальної дошки прикріплена відкидна лавка для вимірювання зросту в сидячому положенні.
Окружність голови вимірюють стерильною сантиметровою стрічкою по лінії від надбрівних дуг до найбільшого виступу потилиці.
Окружність голови новонародженої дитини дорівнює 34-35 см.
Для визначення окружності грудної клітки верхній край сантиметрової стрічки повинен проходити по нижньому краю навколо соскових кружечків, а ззаду він торкається нижнього краю лопатки.
Окружність грудної клітки у новонародженої дитини на 1-2 см менша, ніж окружність голови.
2. Розрахунок маси тіла і зросту в різні вікові періоди
Середня маса новонароджених хлопчиків - 3400 г, дівчаток - 3200 г.
Середні значення приросту тіла за кожний місяць першого півріччя становить (г):
1-ий місяць - 500-600 г
2-ий місяць - 800-900 г
3-ій місяць - 700 г
4-ій місяць - 600 г
5-ий місяць - 500 г
6-ий місяць - 500 г.
Орієнтовно щомісячний приріст маси тіла протягом 1-го року життя можна визначити за такою формулою:
Маса тіла під час народження + (800xn),
де n - кількість місяців,
800 - середній щомісячний приріст тіла протягом Iпівріччя.
Для II півріччя життя маса тіла дорівнює:
Маса тіла під час народження + (800x 6) + 400 г х (n-6),
де 800 г х 6 - збільшення маси тіла за перше півріччя,
n - вік у місяцях,
400 г - середній щомісячний приріст маси тіла за II півріччя.
Річна дитина в середньому важить 10 кг.
Після 1-го року життя масу тіла дитини у віці 2-11 років можна визначити за такою формулою:
10 кг + (2x n ),
де n - кількість років.Так, дитина у 10 років повинна важити :
10 кг + (2х10)= 30 кг
Зріст новонародженої дитини дорівнює 48-52 см, в середньому -50см. У 3 місяці середній зріст становить 60 см, у 9 місяців -70 см, в 1 рік -75см. Середній зріст дитини віком понад 1 рік можна встановити за формулою:
75 см+ (5 см х n ),
де n - кількість років.
Так, у 7 років зріст повинен бути таким:
75 см+ (5см х 7 ) = 110 см.
3. Підрахунок частоти дихання, пульсу.
Визначення частоти дихання проводять у спокійному стані дитини (під час сну). З цією метою медична сестра повинна зручно посадити або покласти дитину, зігріти свої руки, покласти руку на живіт або грудну клітку і, не фіксуючи уваги дитини на підрахунку, за секундоміром підраховує кількість дихальних рухів за 1 хвилину. Чим молодша дитина, тим більша частота дихання. Вікові норми частоти дихання наведені у таблиці :
Частота дихальних рухів у дітей залежно від віку
| Вік | Частота дихальних рухів за 1 хв. |
| 0-6 місяців | 40-60 |
| 6 місяців | 35-40 |
| 12 місяців | 30-35 |
| 5-6 років | 25 |
| 15 років | 20 |
Досліджуючи пульс, потрібно захопити променевозап’ястковий суглоб дитини так, щоб великий палець був з боку ліктя, а решта пальців - з променевого боку; вказівним і середнім пальцями намацують променеву артерію і дещо притискають її до кістки, оцінюють частоту, ритм, наповнення і напруженість пульсу. У маленьких дітей можна визначити частоту пульсу на сонній і стегновій артерії, а також у ділянці незакритого великого тім’ячка.
Частоту пульсу за 1 хвилину порівнюють з віковою нормою (див.таблицю)
Частота пульсу у дітей залежно від віку
| Вік | Частота пульсу за 1 хв. |
| 0-6 місяців | 120-140 |
| до 1 року | 120-125 |
| 2 роки | 110-115 |
| 3 роки | 105-110 |
| 3-7 років | 90-105 |
| 8-12 років | 75-80 |
| більше 12 років | 70-75 |
4. Новонароджена дитина та догляд за нею.
4.1. Проведення першого туалету новонародженої дитини
Перший туалет новонародженої дитини в пологовому залі проводять із застосуванням обігрівальної лампи. Він включає: відсмоктування слизу з верхніх відділів дихальних шляхів, профілактику бленореї, обробку і перев’язування пуповини, антропометрію. Як тільки прорізалась голова дитини, з верхніх дихальних шляхів стерильним катетером відсмоктують слиз. Новонародженого акушерка кладе на стерильний лоток, вкритий стерильною пелюшкою. Перед відділенням дитини від матері здійснюють профілактику гонобленореї. Вона полягає в тому, що акушерка стерильною ватою знімає із шкіри повік новонародженого мастило і слиз (для кожного ока беруть окремий ватний тампон). Далі пальцями лівої руки вона злегка відтягує вниз нижню повіку, а правою рукою стерильною піпеткою закапує у кон’юктивальний мішок по 1-2 краплі 30% розчину сульфацил-натрію.Дівчаткам по 1-2 краплі цього ж розчину вводять у статеву щілину.Через 2 години обробку очей повторюють. Після припинення пульсації пуповини на неї накладають два затискачі Кохера: перший - на відстані 10 см від пупкового кільця, другий - на 2 см далі. Пуповину між затискачами протирають 5% спиртовим розчином йоду і перерізають стерильними ножицями. Відокремлену від матері дитину акушерка показує матері. Далі новонародженого занурюють у ванночку з водою ( температури 37-38°С), до якої додають невелику кількість розчину перманганату калію (у розведенні 1:10000). Після купання дитину висушують стерильною пелюшкою, кладуть на теплі пелюшки з ковдрочкою і відносять на спеціальний сповивальний стіл. Акушерка знову миє і дезінфікує руки, одягає новий стерильний халат для другого етапу обробки пуповини. Залишок пуповини обробляють 96% етиловим спиртом, добре стискають вказівним і великим пальцями. На відстані 0,5-0,7 см від пупкового кільця накладають стерильну шовкову лігатуру. Пуповину відтинають, відступаючи від лігатури на 1 см. Місце розтину і пуповинний залишок змащують 5% спиртовим розчином йоду або 5% розчином калію перманганату. На залишок пуповини накладають стерильну марлеву пов’язку, яку знімають через 12 годин. Надалі слід залишати пуповину відкритою. Після обробки пуповини акушерка змащує природні складки дитини стерильною серветкою, змоченою у стерильній олії, щоб позбутися сироподібного мастила. На обидві руки дитини в ділянці зап’ястка одягають клейончасті браслети, на яких записано прізвище, ім’я та по-батькові матері, дату і час народження дитини, її стать, масу тіла, номер історії пологів. Надалі новонародженого, загорнутого у стерильну тканину, зважують на дитячій медичній вазі, вимірюють ріст, окружність голови і окружність грудної клітки.
4.2. Ранковий туалет новонародженого.
Туалет залишку пуповини, пупкової ранки.
Щодня ранком перед годуванням дитину підмивають теплою проточною водою з милом одноразового використання. Обличчя миють перекип'яченою водою. Кожне око обробляють із зовнішнього до внутрішнього кута окремим тампоном, змоченим у розчині фурациліну /1:5000/ або у перекип'яченій воді. Ніс і вуха чистять джгутиками з ватою, змоченими стерильною оліею. Далі міряють температуру тіла у пахвовій ділянці і зважують дитину. Результати вимірювань записують в історію розвитку. Немовля підмивають під час кожного сповивання, а шкіру сідниць змащують дитячою олійкою, щоб запобігти попрілості.
Через 12 годин від народження стерильну пов'язку знімають, а залишок пуповини обробляють 76% етиловим спиртом і 5% розчином калію перманганату. Пупкову ранку промивають 3% розчину перекису водню і змащують стерильною паличкою з ватним тампоном на кінці 5% розчином перманганату калію або 1-2% розчином діамантованого зеленого. Після туалету кожної дитини медична сестра ретельно миє руки з милом.
4.3. Проведення вакцинації БЦЖ
Якщо немає протипоказань, усім новонародженим дітям роблять щеплення від туберкульозу на 3-5 день життя живою туберкульозною вакциною БЦЖ, внутрішньошкірно в дозі 0,05 мг /вона розведена у 0,1 мл. ізотонічного розчину натрію хлориду/
Вакцинацію проти туберкульозу проводять одноразовими стерильними туберкуліновими шприцами / на 1 см.³/ і одноразовими тонкими голками з коротким зрізом. Відповідальна за вакцинацію медсестра перед проведенням щеплення ретельно миє руки теплою водою з милом, обсушує їх, а кінчики пальців обробляє 96% етанолом і приступає до розведення вакцини. Шийки ампул з вакциною і розчинником протирають ватним тампоном, змоченим у 96% етанолі, відкривають ампули і розчинник /2 мл./ переносять в ампулу з вакциною і збовтують, щоб одержати однорідну суміш. Одна ампула містить 20 доз для проведення щеплень. Ампулу з розведеною вакциною накривають стерильною серветкою. Використовувати її можна протягом 2-3 годин. Залишки розведеної вакцини перед тим, як викинути, занурюють на 2 години у 5% розчин хлораміну. Свіжорозведену вакцину набирають у шприц і вводять 0,1 мл. вакцини у верхню зовнішню третину лівого плеча внутріш-ньошкірно. Шкіру на місці ін'єкції перед тим дезинфікують 96% етанолом. На місці введення вакцини має утворитись інфільтрат /лимонна шкірка/ діаметром 4-5 мм. Він розсмоктується через 10-15 хвилин. Проведення вакцинації реєструється в історії розвитку новонародженої дитини і у спеціальному журналі щеплень БЦЖ.
Імунітет проти туберкульозу виробляється не раніш як через 2-3 місяці після щеплення. Через 4-5 тижнів після щеплення на місці ін'єкції утворюється невеличкий інфільтрат /5-8 мм/. - реакція на щеплення. Протягом 3-4 місяців відбувається зворотний розвиток і залишається на місці інфільтрату маленький рубець. Зберігають вакцину БЦЖ у спеціальному холодильнику при температурі не вище 4° С.
4.4. Заповнення документації
У пологовому залі після народження дитини записують історію розвитку новонародженого. У відділенні для новонароджених медична сестра звіряє записи пологів матері, медальйонів та браслетів на руках дитини. В історії розвитку новонародженої дитини записують стать, зріст, масу тіла, окружності голови і грудної клітки, дату і час надходження до відділення. Ці дані вносять по спеціального журналу /Ф.№ І02/у/. Коли немовля виписують додому, документацію знову перевіряють, а в історії розвитку новонародженого розписуються чергова медсестра і мати дитини.
4.5. Сповивання новонароджених дітей.
На добу для кожної новонародженої дитини потрібно 75 пелюшок, 5 сорочечок і 2 ковдри. Білизну перуть окремо і стерилізують. У першу добу життя на новонародженого одягають стерильну сорочечку; сповивають у стерильні пелюшки і ковдру. Голову прикривають краєм пелюшки. Останнім часом поширене вільне сповивання, за умови якого голова дитини залишається відкритою, а на тулуб одягають б’язеву сорочечку і фланелеву блузочку із зашитими внизу рукавами. Нижню частину тіла загортають у пелюшки /одна розміром 80 см, друга- трикутний підгузок/ і ковдру. Дитину кладуть на пелюшки так, щоб широка основа підгузка була нарівні попереку. Нижній його кут проводять між ногами дитини, а лівим і правим краями обгортають стегна і тулуб. Потім немовля сповивають у велику пелюшку і ковдру. Клейонку не використовують. Білизна має бути з натуральних тканин /бавовняних, лляних/.
5. Вигодовування грудної дитини і харчування
дітей старшого віку.
5.1. Складання меню схем годування дітей першого року життя
і меню для дітей після року.
Приблизна схема природного вигодовування дітей
першого року життя.
| Грудне молоко, мл. | ||||||||||||
| 750 | 850 | 850 | 850 | 700 | 400 | 400 | 300 | 200 | 200 | 200 | 200 | |
| Чай “Нутриція” / Чай “Топ-топ”, мл. | ||||||||||||
| За показами | 40 | 50 | 60 | 70 | 80 | 90 | 90 | 100 | 100 | 100 | ||
| | | | | Фруктовий сік “Топ-топ”, мл. | ||||||||
| | | | | 5-30 | 40-50 | 50-60 | 60 | 70 | 80 | 90-100 | 100 | |
| | | | | Фруктове пюре “Топ-топ”, г. | ||||||||
| | | | | 5-30 | 40-50 | 50-60 | 60 | 70 | 80 | 90-100 | 100 | |
| | | | | Сирне пюре “Топ-топ”, г. | ||||||||
| | | | | | | 40 | 40 | 40 | 40 | 50 | 60 | |
| | | | | | | Жовток, шт. | ||||||
| | | | | | | | 0,25 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | |
| | | | | | Овочеве пюре “Топ-топ”, мл. | |||||||
| | | | | | 100-150 | 150 | 150 | 170 | 180 | 200 | 200 | |
| | | | | | | Каша “Топ-топ”, г. | ||||||
| | | | | | | 50-150 | 150 | 170 | 180 | 200 | 200 | |
| | | | | | | | | М’ясо-овочеве пюре “Топ-топ” | ||||
| | | | | | | | | 50 | 50 | 60-70 | 80 | |
| | | | | | | | Кефір або “Нутрилон-2”, мл. | |||||
| | | | | | | | 200 | 200 | 400 | 400 | 300 | |
| | | | | | | | Хліб, г. | |||||
| | | | | | | | | 5 | 5 | 10 | 10 | |
| | | | | | | Сухарі, печиво, г. | ||||||
| | | | | | | 3-5 | 5 | 5 | 10 | 15 | 20 | |
| | | | | | Олія, мл. | |||||||
| | | | | | 3 | 3 | 3 | 5 | 5 | 6 | 7 | |
| | | | | | | Вершкове масло, г. | ||||||
| | | | | | | 4 | 4 | 5 | 5 | 6 | 7 | |
| Вік у місяцях | ||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | |