Geum.ru

Методичні  рекомендації «Чи знаєш, ти свої цивільні права?»

Вид материалаДокументы

Содержание


Право на житло
Право на освіту
Подобный материал:
МЕТОДИЧНІ  РЕКОМЕНДАЦІЇ

« Чи знаєш, ти свої цивільні права?»


( роз»яснення  трьох  із основних  цивільних прав)


      Людина ,її життя і честь і здоров»я і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою
соціальною цінністю.
     Права і свободи людини їх  гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним
обов»язком держави.
     Кожному гарантується право знати свої права і обов»язки.
    Закони та інші
нормативно-правові акти, що визначають права і обов»язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку
встановленому законом.

Право на ім»я та громадянство

   Кожна дитина з моменту народження має право на ім»я та
громадянство.

-       дитина ,у якої батьки або один із батьків на момент її народження були громадянами України, також є
громадянином України;

-       якщо дитина  народилася на території України від осіб без громадянства але які на законних
підставах проживають на території України, то така дитина є громадянином України.


-       Якщо дитина народилася за
межами України від осіб без громадянства але які постійно на законних підставах проживають на території України, і не
набула за народження громадянства іншої держави, то вона є громадянином України;

-       Якщо дитина ,яка народилася на
території України від іноземців ,які постійно на законних підставах проживають на території України і не набула за
народженням громадянства жодного з батьків ,вона є громадянином України;


-       Якщо  одному  з батьків дитина, яка
народилася на території України надано  статус біженця чи притулок в Україні і ця дитина не набула за народження
громадянства жодного з батьків або набула громадянства того з батьків ,якому надано статус біженця чи притулок в Україні
,то така дитина є громадянином України;

-       Якщо дитина ,яка народилася на території України від іноземця і особи без
громадянства, які постійно на законних підставах проживають на території України і не набула за народженням громадянства
того з батьків, який є іноземцем, вона є громадянином України;


-       Новонароджена дитина ,знайдена на території
України, обоє з батьків якої невідомі, є громадянином України.

      З моменту народження дитина має право на ім»я
Дитина повинна отримати ім»я протягом одного місяця з дня народження.
      Особа, яка досягла чотирнадцяти років має
право ,за згодою батьків або одного з батьків ,з ким вона проживає, чи піклувальника змінити своє прізвище та ім»я.

Особа ,яка досягла шістнадцяти років ,має право на зміну свого прізвища та ім»я.

     Прізвище дитини визначається
за прізвищем батьків. Якщо мати, батько мають різні прізвища, то прізвище дитини визначається за їхньою згодою. Батьки
,які мають різні прізвища, можуть присвоїти дитині подвійне прізвище, утворене шляхом з»єднання їхніх прізвищ .

Уразі зміни прізвища обома батьками змінюється прізвище дитини, яка не досягла семи років. Прізвище дитини, яка вже
досягла семи років, змінюється за згодою дитини.
     Якщо є заперечення одного із батьків щодо зміни прізвища дитини,
спір між ними щодо такої зміни може вирішуватись органом опіки та піклування або судом. При вирішенні  такого спору,
беруться до уваги виконання батьками своїх обов»язків щодо дитини, а також інші обставини, які засвідчують
відповідність зміни прізвища інтересам дитини.
      Ім»я дитини визначається  за згодою батьків. Якщо чоловік
добровільно не визнав батьківства, ім.»я дитини народженої жінкою, яка  не перебуває у шлюбі визначається матір»ю
дитини.
     Дитині може бути надано не більше двох імен, якщо  інше не випливає із звичаю національної меншини, до
якої належать мати і батько.
     По батькові дитина визначається за іменем батька дитини. Якщо мати дитини не
перебуває у шлюбі і за умови, що батька дитини не визнано, то  по батькові такої дитини визначається за іменем особи,
яку мати дитини назвала її батьком.


ПРАВО НА ЖИТЛО

 Статтею 30 Конституції України передбачено:

- Кожному
гарантується недоторканість житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи ,проведення в них
огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.
    У невідкладних випадках, пов»язаних із врятуванням життя
людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчинені злочину , можливий інший,
встановлений законом, порядок проникнення до житла чи до іншого володіння особи проведення в них огляду і
обшуку.

Стаття 47 Конституції України наголошує:

      Кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких
кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати у власність або взяти в оренду.
      Громадянам ,які
потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну
для них плату відповідно до закону.
       Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону
за рішенням суду.

Статтею 48 Конституції України вказано:
       Кожен має право на достатній життєвий рівень для
себе і своєї сім»ї. що включає достатнє харчування, одяг, житло.

      Місцем проживання особи вважається житловий
будинок ,квартира, інше приміщення, придатне для проживання у ньому, у відповідному населеному пункті, в якому особа
проживає постійно, переважно чи тимчасово.
   Держава забезпечує право дитини на проживання в таких
санітарно-гігієнічних та побутових умовах ,що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.
    Місцем
проживання дитини  у віці від 10 до 14 років вважається:
-       місце проживання її батьків ( усиновлювачів ),або одного з
них, з ким вона проживає;
-       місце проживання опікуна;
-       місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони
здоров»я,в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками
(усиновлювачами, опікунами) або організацією ,яка виконує щодо неї функції опікуна.

         Громадяни самостійно
здійснюють право на отримання житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду з настанням
повноліття тобто після досягнення 18-річного віку чи  з моменту вступу до шлюбу або влаштування на роботу.

Інші неповнолітні ( у віці  від 15 до 18 років) здійснюють право на одержання житлового приміщення зі згоди батьків чи
опікунів.
        При продажі квартири з частковою власністю неповнолітнього . необхідно подати:
1-      заяви обох
батьків та дитини;
2-      свідоцтво про право власності на квартиру (ксерокопія)
3-      технічний паспорт на
квартиру;
4-      свідоцтво про народження неповнолітньої дитини;
5-      технічний паспорт на квартиру, що
купується.

ПРАВО НА ОСВІТУ


Стаття 53 Конституції України

            Кожен має право на освіту. Повна
загальна середня освіта є обов»язковою. Держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної
середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної
загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти ,різних форм навчання, надання
державних стипендій та пільг учням і студентам.
            Громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в
державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі.

Громадянам ,які належать до національних меншин відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на
вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства.


Держава забезпечує право на вибір навчального закладу і навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і
комунальних навчальних закладах.
    Учні державних професійно-технічних навчальних закладів І-ІV рівня акредитації з
числа  дітей-сиріт , дітей , позбавлених батьківського піклування, перебувають на повному державному утриманні.

Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування ( за винятком тих, які мають вади фізичного та розумового
розвитку і не можуть навчатися в загальних навчальних закладах), навчаються в загальноосвітніх школах.
    Держава
забезпечує пільгові умови для вступу до державних та комунальних професійно-технічних, вищих навчальних закладів
дітям-інвалідам, дітям –сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування ,та іншим категоріям дітей, які потребують
соціального захисту, за умови наявності у них достатнього рівня підготовки.
   Держава підтримує та заохочує
обдарованих дітей шляхом направлення   їх на навчання  до провідних вітчизняних та іноземних  навчальних закладів і
встановлення спеціальних стипендій.

   Право на освіту містить у собі такі принципи: початкове навчання повинно
бути обов»язковим і безкоштовним. Технічна , фахова і вища освіта  повинна  бути доступною усім без  будь-якої
дискримінації. Поступово вводиться безкоштовне навчання. Батьки мають право обирати будь-який  вид освіти для своїх
дітей ,якщо він відповідає мінімальним вимогам до освіти. Кожний має право утворювати або очолювати засновані
організації, підпорядковуючись загальним принципам освіти  і відповідне мінімальним вимогам ,запропонованим
державою.

Право на освіту передбачене в:

 Ст. 19 Закону України « Про охорону дитинства» - кожна дитина має право
на освіту . Держава гарантує доступність і безоплатність дошкільної ,повної загальної середньої ,професійно-технічної
,вищої освіти.

Ст. 2 Закону України « Про загальну середню освіту»

Основним завданням законодавства України про
загальну середню освіту є:…  забезпечення права громадян на доступність і безоплатність  здобуття повної загальної
середньої освіти у державних і комунальних навчальних закладах.

ст. 2 Закону України « Про дошкільну
освіту»

Основним завданням законодавства України про дошкільну освіту є: забезпечення права дитини на доступність і
безоплатність здобуття дошкільної освіти.


ст .3 Закон України « Про освіту»

Громадяни України мають право на
безкоштовну освіту в усіх державних навчальних закладах незалежно від  …..світоглядних переконань….стану здоров»я та
інших обставин.
Основними принципами освіти в Україні є : доступність для кожного громадянина усіх форм і типів
освітніх послуг .що надаються державою;

ст.18 Конвенція про права дитини

Держави-учасниці вживають всіх необхідних
заходів для забезпечення того ,щоб діти, батьки яких працюють ,мали право користуватися призначеними для них службами й
установами по догляду за дітьми.

Загальна декларація  прав людини
Ст. 26

Кожна людина має право на освіту.
Початкова освіта повинна бути обов»язковою.
Ст. 2 Перший Протокол до Конвенції про захист прав і основних свобод
людини
Нікому не може бути відмовлено в праві на освіту.