І. Нормативні документи та аналітичні матеріали

Вид материалаДокументы

Содержание


Майстри вишивальники
Тройно олена трохимівна
Кушнаренко раїса захарівна
Подобный материал:
1   2   3   4
  • Осередки народних художніх промислів УРСР // Народні художні промисли УРСР: Довідник.– К.: Н. думка, 1986.– 144 с.
  • Павлович А. До питання про еволюцію українського народного орнаменту // Матеріали до етнології й антропології / Етнографічна комісія наукового товариства ім. Шевченка у Львові. [Впорядкував Ф.Колесса]. Т. XXI – XXII – Частина 1. Збірник праць, присвячений пам’яті В.Гнатюка.– Львів: З друкарні НТШ, 1929.– С.111–116.
  • Панченко Л.М. Вишивання. Альбом.– К.: Техніка, 1990.– 22 с.
  • Пассек В. Очерки России.– М., 1840.– Кн. ІІІ.– 220 с.
  • Первая всеобщая перепись населения Российской Империи, 1897: XLVII. Харьковская губерния / Под ред. Н.А.Тройницкого.– СПб., Издание Центрального статистического комитета Министерства Внутренних Дел, 1904.– 300 с.
  • Пісні Слобідської України. Фонографічна збірка: Пісні Харківщини. В.1. / Збирацька робота, розшифровка нотних текстів та упорядкування Л.Новикової.– Харків: Майдан, 1996.– 188 с.
  • Плохинский Материалы для истории внутренней жизни Левобережной Украины.– Харьков, б. вид., 1891.–127 с.
  • Повість врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком)/ Пер. с давньоруської, післяслово, комент. В.В.Яременка.– К.: Рад. Письменник, 1990.– 558 с.
  • Польові матеріали автора.
  • Попович М.В. Мировоззрение древних славян.– К.: Наукова думка, 1985.– 168 с.
  • Потебня А.А. Символ и миф в народной культуре / [Сост., подгот. текстов, ст. и коммент. А.Л.Топоркова].– М.: Лабиринт, 2000.– 479 с.
  • Пошивайло О.М. Гончарство Лівобережної України ХІХ – початку ХХ століть і відображення в ньому основних духовних настанов української народної свідомості.– Київ, Молодь, 1991.– 282 с.
  • Россия. Полное географическое описание нашего Отечества: настольная и дорожная книга для русских людей / Под ред. В.П.Семенова. Том седьмой. Малороссия.– СПб., Издание А.Ф.Девриена, 1903.– 518 с.: илл., диаграммы, карты и проч.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14– к. 4. Од. збер. 89.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14– к. 4. Од. збер. 101.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14– к. 4. Од. збер. 109.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14–5. Од. збер. 89–104. Кролевець
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14–5. Од. збер. 255. ПолюскевичО.Т.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14–5. Од. збер. 505. 393 арк.
  • Рукописні фонди ІМФЕ. Ф. 14–5. Од. збер. 506. 118 арк.
  • Свйонтек І. До зустрічі, “Родославе”! // Народне мистецтво.– 2002.– № 1–2.– с. 34–36.
  • Скрипник Г. А. Етнографичні музеї України. Становлення і розвиток / АН УРСР. Інститут мистецтвознавства, фольклору та етнографії ім. М. Т. Рильського.– К.: Наук. думка, 1989.– 304 с.: іл.
  • Скуратівський В. Т. Місяцелік: Український народний календар.– К.: Мистецтво, 1992.– 208 с.
  • Слюсарський А.Г. Слобідська Україна: історичний нарис.– Харків, 1954.– 164 с.
  • Сорокіна. Учись вишивати: Альбом: Пер. з рос.– К.: Освіта, 1991.– 79 с.: іл.
  • Старинная одежда и принадлежности домашнего быта слобожан // Харьковский сборник /Литературно-научное приложение к «Харьковскому календарю» на 1887 г. / Под ред. П. С. Ефименко.– Вып. 1.– Харьков, издание Харьковского Губернского Статистического Комитета, 1887.– С. 171-181.
  • Стефанова А.Д. Сл. Александровка // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 343–348.
  • Стороженко М.К. Сл. Ново-Астрахань // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 27–48.
  • Стельмащук Г.Г. Традиційні головні убори українців / АН України. Інститут народознавства.– К.: Наук. думка, 1993.– 240 с.
  • Степанов Н.Н. Этнографические исследования Василия Федоровича Зуева // Очерки истории русской этнографии, фольклористики и антропологии. / Академия Наук СССР. Труды Института этнографии им. Н.Н.Миклухо-Маклая. Новая серия. Т. ХХХ.– Вып. I.– М.: Издательство Академии Наук СССР, 1958.– с. 172–186.
  • Сумцов М.Ф. «Г.Ф.Квитка как этнограф (По поводу 50-летия со дня кончины его)».– Киевская старина.– 1893.– № 8.– с. 190–214.
  • Сумцов Н.Ф. Этнографический очерк Харьковской губернии.– Харьков, 1918.– 24 с.
  • Сумцов Н.Ф. Очерки народного быта (из этнографических экскурсий 1901 г. по Ахтырскому уезду) // Сборник Харьковского историко-филологического общества. Т.13. «Труды Харьковского предварительного комитета по устройству XII археологического съезда» / Под ред. проф. Е.К.Редина. Т. II, ч. I-я и II-я.– Харьков, Типо-Литография “Печатное дело”, 1902.– С.1-57.
  • Сумцов Н.Ф. Символика славянских обрядов / Избранный труды.– М., Вост. Литература, 1996.– 294 с.
  • Сумцов М.Ф. Слобожане. Історико-етнографічна розвідка / Підготовка тексту й мовна редакція Леоніда Ушкалова; слово до читача, примітки та післямова Володимира Фрадкіна.– Х.: Акта, 2002.– 282 с.
  • Сушко В.А. Аналіз трансформації сімейної обрядовості українців-слобожан у ХІХ–ХХ ст. // Традиція і сучасне в українській культурі: Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 125-річчю Гната Хоткевича.– Х.: НТУ “ХПІ”, 2002.– с. 87–88.
  • Сушко В.А. “До джерел – з любов’ю”: текст екскурсії по одноіменній виставці. Затверджений Науково-методичною радою Харківського історичного музею 01.09.1994 р.– XVII с.
  • Сушко В.А. До питання про наукову атрибуцію колекції рушників Харківського історичного музею // Другі Сумцовські читання. Тези наукової конференції.– Харків, Харківський історичний музей, 1996.– с. 34–35.
  • Сушко В.А. Зимовий одяг слобожан // Зимові свята – в Новий рік ворота / Упор. В.Демиденко, В.Осадча, Н.Плотник та ін.– Х.: Регіон-інформ, 2003.– с.155–178.
  • Сушко В.А. Етнографічна колекція Харківського історичного музею (історія формування, стан та перспективи) // Музейна справа на Житомирщині: історія, досвід, проблеми: Науковий збірник “Велика Волинь”: Праці Житомирського науково-краєзнавчого товариства дослідників Волині.– Т. 33./ Голов. Редактор. М.Ю.Костриця.– Житомир: Косенко, 2005.– с. 161–167.
  • Сушко В.А. Локальные особенности ритуальной атрибутики украиских похоронно-поминальных обрядов (на основе этнографического изучения Слободской Украины) // Мифология и религия в системе культуры этноса: Материалы Вторых Санкт-Петербургских этнографических чтений.– Санкт-Петербург, Российский Этнографический музей, 2003.– с. 75–77.
  • Сушко В.А., Буличова В.В. Виставка “Скарби Слобідської України” в Донецькому обласному краєзнавчому музеї // “З досвіду роботи музеїв Донецької, Харківської, Луганської областей”: матеріали обласного науково-практичного семінару музейних працівників Донецької області.– Донецьк, Донецький обласний краєзнавчий музей, 2003.– с. 59–62.
  • Таранушенко С. Мистецтво Слобожанщини XVII – XVIII вв.– Харків, Музей українського мистецтва, 1928.– 9 с., XXXVI табл. Іл.
  • Татарский А.А. Сл. Свято-Дмитриевка // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 1–26.
  • Ткаченкова А.И. Сл. Петро-Павловка // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 133–168.
  • Традиційна народна культура Дворічанського району Харківської області / Упор. М. Семенова.– Харків: Регіон-інформ, 2001.– 160 с.
  • Тройно О.Т. Слобожанські рушники. Альбом.– Рукопис.– 3 с., 61 іл.
  • Труды Харьковского предварительного комитета по устройству ХІІ археологического съезда./ Под ред. Редина Е. К.- Т. І, ІІ (ч. І-ІІ).- Харьков: б. вид.,1902.
  • Українська вишивка: Альбом / Авт. Тексту та упоряд. Т.Кара-Васильєва.– К.: Мистецтво, 1993.– 264 с.: іл.
  • Українська минувшина: Ілюстр. етн. довідник / А.П.Пономарьов, Л.Ф.Артюх, Т.В.Косміна та ін.– К.:Либідь, 1993.– 256 с.; іл.
  • Українське народне мистецтво. Вбрання.– К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1961.– 328 с.
  • Український народний одяг.– Торонто–Філадельфія, Світова Федерація Українських Жіночих Організацій, 1992.– 310 с.
  • Украинцы.– М.: Наука, 2000.–535 с., ил.
  • Українці: Історико-етнографічна монографія у двох книгах. Книга 2.–Опішне: Українське народознавство, 1999.– 544 с., іл.
  • Українці: народні вірування, повір’я, демонологія / Упор., прим. та біогр. нариси А.П.Пономарьова, Т.В.Косміної, О.О.Боряк. Вст.ст. А.П.Пономарьова.- 2-ге вид.- К.: Либідь, 1991.-640 с.: іл.
  • Филарет (Гумилевский Д.Г.). Историко-статистическое описание Харьковской епархии. Т. I.– Х.: Издательский дом “Райдер”, 2004.– 328 с.
  • Харківський історичний музей. Каталог групи зберігання «ОФ» (фото).
  • Харківський історичний музей. Каталог групи зберігання «Тк» (тканини).
  • Хотяинцева С.А. и Усикова А.А. Сл. Мостки // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 63–84.
  • Черв’як, Корній. Весілля мерців (спроба соціологічно пояснити обряди ініціації).– Х., 1930.– 140 с.
  • Червяк К.Г. Дослідження похоронного обряду // Етнографічний вісник. Кн. 5 / За гол. ред. А.Лободи та В.Петрова.– К., 1927.– С. 143–178.
  • Червяк К.Г. Похоронні звичаї й культ покійників з точки зору весільного ритуалу // Науковий збірник Харківської науково-дослідчої катедри історії української культури. Ч. VII. На пошану Д.І.Багалія з його портретом. Етнологічно-краєзнавча секція. В. І. / За ред. Проф. О.В.Ветухова.– Харків, Державне видавництво України, 1927.– С. 113–121.
  • Чижикова Л.Н. Русско-украинское пограничье: история и судьбы традиционно-бытовой культуры.– М.: Наука, 1988.– 256 с.
  • Чубинский П. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край. Материалы и исследования.– Спб, 1872. Т. I. В. I.
  • Шальнева А. Сл. Нищеретова // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 120–132.
  • Шевченко Є. Народна деревообробка в Україні: Словник народної термінології / Наук. редактор М.Кодак.– К.: Артанія, 1997.– 312 с.: іл.
  • Шинкарев П.М. Сл. Бело-Куракино // Материалы для этнографического изучения Харьковской губернии. Гл. 1. Старобельский уезд // Харьковский сборник: Литературно-научное приложение к “Харьковскому календарю” на 1984 г./ Под ред. В.В.Иванова / Изд. Харьковского губернского статистического комитета.– Вып.8.– Х.: Губернская типография, 1984.– С. 349–384.
  • Щербаківський В. Українське мистецтво: Вибрані неопубліковані праці / Упоряд., вст. ст. В. Ульяновського; додатк П. Герчанівської, В.Ульяновського.– Київ: Либідь, 1995.– 288 с.; іл.


    МАЙСТРИ ВИШИВАЛЬНИКИ:


    СИДОРЕНКО ГЕОРГІЙ ПЕТРОВИЧ

    (22.03.1865 – 1932)


    З дворян Полтавської губернії. За фахом – військовий. Закінчив Нижегородський кадетський корпус, 1-е Павловське військове училище. В службу вступив 26.08.1884 р. Отримав перший офіцерський чин 1 серпня 1886 р. Вийшов у 32 піхотний Кременчуцький полк. З серпня 1887 р. служив у 54 резервному піхотному кадровому батальйоні, який з 25 березня 1891 був реформований у 210 Перекопському резервному батальйоні, який у зв’язку із російсько-японською війною був розвернутий до полку. Брав участь у російсько-японській війні 1904–1905 рр. Був нагороджений орденами св. Станіслава 3 ступеня (24.02.1896 р.) та св. Анни (20.03.1907 р.), за війну з Японією нагороджений срібною медаллю в пам’ять Імператора Олександра ІІІ та темно-бронзовою в пам’ять війни з Японією. 1908 р. через хворобу був звільнений від служби з нагородженням чином підполковник та призначенням пенсії.

    Під час І-ї світової війни – командир роти 444 та 684 піших дружин Харківського державного ополчення. 1915 р. остаточно звільнений з війська за станом здоров’я. У громадянській війні участі не брав через інвалідність та похилий вік.

    Пысля припинення радянською владою пенсійного забезпечення “соціально далеких класів” з серпня 1920 по листопад 1924 рр. працював на дрібних посадах у Харківському районному суді, у правлінні Донецької залізниці тощо. До кінця 1927 р. перебував на спецобліку колишніх білогвардійців як підполковник царської армії у Харківському окружному військкоматі.

    Був у дружніх стосунках із харків’янами-діячами української культури та корифеями українського театру кін.ХІХ – поч. ХХ ст.

    Вишивати почав у зрілому віці. В основному працював у поліхромній гаммі, технікою “хрестик косий”, мотиви геометричні та геометризовані. Серед виробів – рушники, серветки, скатерті, покривала на ліжко та інші тканини декоративно-утилітарного призначення. Значна частина творів зберігається в Харківському історичному музеї та музеї “Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.”, який входить до Меморіального комплексу Маршала І.С.Конєва (смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області). Предмети експонувалися на виставках “Я землі цієї гілочка мала” та “Світ народного майстра” у Харківському історичному музеї, на виставці “Скарби Слобідської України” у Донецькому обласному краєзнавчому музеї.


    ТРОЙНО ОЛЕНА ТРОХИМІВНА

    (14.10.1916 (н. ст.) – 2004)


    Народилась в м. Маріуполь на Донеччині. Навчилася вишивати від мами.

    Вищу освіту здобла в м. Харків. За фахом – інженер-шляхобудівельник. Автор розробок шляхів з покращенним покриттям.

    Працювала вишивальницею харківського художньо-промислового об’єднання “Україна”. Власні вишивки виконувала як у монохромній (“білим по білому”, “кілкові” рушники з мотивом “древа життя”, вишитим червоними нитками), так і поліхромній гамі.

    Зацікавилася місцевою вишивальницькою традицією. Досліджувала харківське вишивання. Автор альбомів “Слобожанські рушники” та “Слобожанські сорочки”, де подала опис та чорно-білі фотографії великої кількості творів слоідсько-українського декоративно-ужиткового мистецтва (за життя авторки альбоми надруковані не були). Частина з цих предметів належала самій О.Т.Тройно. Її багатюща колекція слобідських вишивок належить нині Благодійному фонду Андрія Первозванного (голова фонду – В.І.Гальпєрін).

    Олена Трохимівна відродила техніку коцарства у Харкові, яку нині продовжують учні 151 середньої загальноосвітньої школи І–ІІІ ступенів м. Харкова (вчитель І.В.Чекмарьова), займалася ткацтвом та килимарством. Виготовляла вузлові ляльки, з яких створила цілу композицію “Весілля на Слобожанщині” (майже 2 десятки ляльок, що зображують слобожанок різного віку та стану).

    Предмети з колекції О.Т.Тройно демонстувалися на виставках та в експозиціях Харківського історичного музею, Харківського художнього та музею “Народне мистецтво Слобожанщини”, Харківського обласного центру народної творчості впродовж 1990 – 2004 років. Восени 2004 р. відбулася персональна виставка колекції О.Т.Тройно в Харківському обласному центрі народної творчості.


    КУШНАРЕНКО РАЇСА ЗАХАРІВНА

    (04.07.1925 р. нар.)


    Білоруска. Народилася в м. Лунинець Брестської області в Білорусії. Опинилася на Харківщині у зрілому віці. Вишивати почала після виходу на пенсію. Прекрасно опанувала слобожанську вишивку: як техніку, так і стилістику. Автор численних творів “білим по білому” у техніках “вирізування” в поєднанні з лиштвою, стебельчатого шва, різноманітних мережок, “настил по сітці”, поліхромних вишивок техніками “тамбурний” та “рушниковий” шви, “хрестик”.

    1987 р. брала участь у Всесоюзному фестивалі народної творчості, за що була нгороджена Всесоюзним оргкомітетом дипломом та бронзовою медаллю.

    У 1988 році указом Президіуму Верховної Ради УРСР була нагороджена почесною грамотою та медаллю за значний особистий внесок у розвиток народного мистецтва та активну участь у ІІ-му Всесоюзному фестивалінародної творчості.

    За участь у виставці “Народна творчість та сучасність Харківщини” 1990 року головний комітет ВДНГ СРСР нагородив Раїсу Захарівну срібною медаллю та дипломом ІІ-го ступеня.

    Була винагороджена за участь у виставці-конкурсі “Кращий вишитий рушник”, що проходив у квітні 1997 року в м. Київ.

    Стипендіат Національної спілки майстрів народного мистецтва. Заслужений майстер народної творчості України.


    КРАВЧЕНКО ВІРА ВАСИЛІВНА


    (1937 р. нар.)


    Селянка с. Максимівка Шебекінського району Бєлгродської області Російської Федерації (історична Слобожанщина). Вишивати навчилася самостійно, намагається відтворювати старі зразки за допомогою тих матеріалів, що є під рукою. Вишиває рушники, ікони, оздоблює деталі вбрання.