$ 1 Причини виникнення та особливості масонства в Україні

Вид материала

Содержание

Правила об”єднаних слов”ян
2.Масонство та національний рух

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Після Вітчизняної війни 1812 року багато з дворян-офіцерів потрапили завдяки закордонним походам до Європи. Той факт, що “подорож” до Європи була “масовою”, мала тільки позитивний характер для розповсюдження таємних організацій в Російській імперії. Дворяни осмислювали бачене не поодинці, варячись у власному соку, а в довгих вечірніх розмовах між собою.

Західна Європа на той час мала великий досвід існування таємних організацій. Це були не тільки масонські ложі, але й багато політичних організацій, які брали участь в Французькій Великій буржуазній революції, організації, що бородися за об”єднання Італії, тощо. Але всі ці політичні організації в 1813-1815 році перебували в занепаді, бо їх було майже знищено в епоху правління Наполеона. Масонство ж навпаки вбачало багато роботи в допомозі сім”ям загіблих солдат і т.п.

Під час закордонних походів Європа, що нестерпно втомилась вже від багаторічної війни, зустрічала росіян, як переможців. Росіяни були в моді, як в самій Росії було модним все французьке. Французи почали відпускати бороди, навіть російські слова увійшли в французький побут (бістро, назва поля Орлі, де зараз знаходиться аеропорт). І завжди таємні організації масонів під впливом цієї російської переможної ейфорії привідчинили свої двері для блискучих представників російського дворянства, яке повернулося в рідні пенати з бажанням, щось перетворити в країні, яка змогла зібрати сили, щоб перемогти неперевершеного і непереможного Наполеона Бонапарта.

Масонські ложі в Російській імперії стали першими політичними клубами, де обговорювалися проблеми суспільного життя. Всі, хто замислювався над політичними питаннями , раніше, чи пізніше опинялися в масонських ложах, де разом з собі подібними могли будувати плани подальшого розвитку країни. Майбутніх декабристів в масонстві приваблювали також і гасла братерства, єдності, всехристиянського об”єднання, равенства, тощо. Крім того, масонство перебувало під офіційною забороною збоку уряду, тобто в якомусь плані було антиурядовою організацією, дарма, що ходили чутки про належність самого імператора до масонської організації.

Саме з вищеназваних причин масонський етап пройшли майже всі декабристи, особливо ті, хто походив із шляхетних російських та польських родин.

Так, наприклад, С.Г.Волконський, активний член Південного Товариства декабристів, ще в 1811 році став членом ложі ”Об”єднаних друзів” , а з 1816 року став першим наглядачем Ложі ”Трьох добродетелів”.

С. Муравйьов-Апостол, страчений за керування повстанням Чернігівського полку, лідер Південного товариства, був обрядоначальником Ложі ”Трьох добродетелів” до 22 грудня 1818 року.

Три ступеня в Ложі “Об”єднаних друзів” до 1820 року пройшов М. Муравьйов-Апостол. Павло Пестель, один із лідерів Південного Товариства, страчений урядом, пройшов також три ступеня масонства з 6 лютого 1817 року по 1820 рік ^⁹⁷.

Як ми можемо бачити, багато з декабристів перебували в одних ложах і деякі з декабристів саме там познайомилися.

Із-за “масонського етапу” в діяльності майбутніх лідерів декабристського руху перші “переддекабристьскі організації” перебували під впливом організаційних форм та діяльності масонських лож. наприклад, вже згаданний гурток ”Залізні персні”, утворений Володимиром Раєвським, ”першим декабристом”, в Кам”янець-Подільському в 1815-1816 роках , дуже походив на справжню масонську ложу. Його учасники носили залізні персні як ознаку належності до організації. Це дуже схоже на ознаки належності до масонської організації.

Ще одна декабристська організація, яка діяла саме на Україні, мала дуже багато спільного з масонством. Це Товариство Об”єднаних Слов”ян, лідерами якого були брати Борисови.

Історики ніколи не бещили увагою це невеличке декабристське Товариство, яке існувало в 1823-1825 роках, хоча майже всі йього члени були активними учасниками повстання Чернігівського полку.

Засновниками Товариства були брати Борисови, Андрій та Петро, і Юліан Люблінський. І Борисови, і Люблінський ще до зустрічі пройшли деяку школу участі в таємних організаціях. В травні 1818 року Петро Борисов утворив в містечку Решетилівка на Полтавщині така звану “Піфагорову секту”, що була дуже схожа за своєю структурою та діяльністю на масонську ложу. Гаслом цієї організації була красива фраза “Слава, любов та дружба”. Незабаром Товариство одержало назву ”Друзів природи”. Мета Товариства наближалася до масонських гасел : “усовершенствование нравственности и очищение религии от предрассудков” ^⁹⁸.

Юліана Люблинського було заслоно в Новоград-Волинський також за участь в таємному товаристві.

Треба звернути увагу на свідоцтво Петра Борисова щодо його вступу в масонську ложу “Друзів природи” в Одесі за пропозицією французького купця Олівера ^⁹⁹. Одночасно Петро свідчив : “ Брат мій Андрій не належав ніколи до масонської ложі ”Друзів природи” ^¹⁰⁰. Потім Петро взагалі відмовився від своїх свідоцтв, але те, що він використав спільність назви утвореного їм Товариства з назвою одеської масонської ложі ”Трьох царств природи” говорить про обізнаність Борисова в справах масонства. Російський історик Сєрков А.І. стверджує, що обидва Борисови були масонами. В масонську ложу їх прийняв Ж.-Б.Віольє^¹⁰¹. Ім”я Ж.-Б.Віольє можна зустріти в списках членів масонської ложі “Евксинського понту” ^¹⁰².

В березні 1819 року в Києві було утворено масонську ложу ”Об”єднаних Слов”ян”. Ложа належала до системи Польського Великого Сходу. Майстром ложі був депутат Головного Суду Харлинський ^¹⁰³. В ложі були поруч поляки, росіяни, українці. В 1821 році ложа налічувала понад 70 членів. В тому ж 1821 році в ложу вступив Василь Лукич Лукашевич, до того активний діяч полтавської масонської ложі “ Любові до істини”. Незабаром В.Лукашевич став майстром ложі, хоч і був незадоволений, що київська ложа складається ”майже з самих ляхів”^¹⁰⁴. Після заборони всіх таємних товариств в 1822 році деякі члени на чолі з Лукашевичем продовжували збиратися.

Товариство Об”єднаних Слов”ян виникло вже після заборони масонських лож, але не виключно, що зв”язки з Ложою”Об”єднаних Слов”ян” воно мало. Можливо, Борисови під час масонського періоду своєї діяльності були обізнані в діяльності київської ложі. Якщо ложа Об”єднаних Слов”ян фундувалася на засадах всесвітнього масонського братерства, насамперед, всеслов”янського, то Товариство було утворенням суто політичним. В мету організації входили вимоги Конституції та законів. Членами Товариства Об”єднаних Слов”ян були більшістю маловладні молодші офіцери, котрі жили не набагато краще своїх підлеглих солдат^¹⁰⁵.

Конспирація вимагала, щоб член, якого приймають в організацію, знав тільки того, хто його приймає. Окрім дворян членами товариства були кілька різночинців (Костирь, Драгоманов) і навіть “селянський син”, відомий серед декабристів як дворянин польського походження Павел Фомич (Тимофійович) Дунцов-Вигодовський.

Специфіку Товариства Об”єднаних Слов”ян відображає Катехізіс, чи “Правила Об”єднаних Слов”ян”, в яких проголошувалося утворення нової держави, побудованої на демократичних засадах Всеслов”янського союзу^¹⁰⁶. Тут ми зустрічаємося з тією ж ідеєю всеслов”янської єдності, що і в раніш інсуючих масонських ложах. Але Петро Борисов оговорював, що він думав “примножуючи чисельність членів і розповсюджуючи “Правила” між всіма слов”янськми народами, ми також легко зможемо зробити реформу в уряді” ^¹⁰⁷.

Виховані на принципах діяльності масонства, Борисови не змогли уникнути розробки символів, схожих як дві краплини води на масонські : це спеціальна ознака товариства, що відображала його політичну програму. Одиниця в промінцях сонця - це єдність слов”янських народів, вісім боків восьмикутника - вісім держав, що входять до складу слов”янської федерації (угорці помилково вважалися слов”янами), чотире якорі - чотири моря, що омивають територію федерації. Всі вступаючі в Товариство повинні були промовити клутву, подібну клятвам карбованаріїв. В цій клятві члени присягали на взаємну любов та вірність. “ З мечем в руках досягну мети, що нам призначена. Пройду тисячі смертей, тисячі перепонів, пройду і присвячу останній свій подих волі та братерському союзу благородних слов”ян” ^¹⁰⁸.

На єдиних відомих зборах товариства в березні 1825 року на Житомирщині в містечку Чернихові були обрані відповідальний президент Петро Борисов і секретар Ілля Іванов. Заступником президента, можливо, став Іван Громницький.

Як ми бачимо, в наяві велика спільність в структурі та зовнішніх атрибутах масонських лож і Товариства. Навіть в їх програмах можна знайти багато спільностей :

Правила об”єднаних слов”ян	Масонські гасла
1. “Не сподівайся ні на кого, крім твоїх друзів, своєї зброї. Друзі тобі допоможуть, зброя тебе захистить”	Рівноправність в суспільних відносинах
2. “ ... не бажай мати раба, якщо сам рабом бути не хочеш”	“Пізнання самого себе”
3. Кожний буде вважати тебе великим, коли гордості та надмірності ти шукати не будеш.	“Самовдосконалення, стремління до добра досягається підкоренням нізменних пристрастей”
4. “Простота, твердість, скоромність збережуть твій спокій”
5. “Богіня просвіти хай буде пенатом твоїм і задоволення з любов”ю хай будуть в домі твоєму”	Просвітництво народу
6. “Почитай науки, мистецтва і ремесла. підвищи любов до них до ентузіазму, будеш мати справжню повагу друзів”	Розповсюдження наук
7. Будеш всі віри і звмчаї інших народів користуватися тільки справжньо хорошими зобов”язан”	Релігійна терпимість
8. “Будеш намагатися руйнувати забобони...і в той час станеш людиною, коли станешщ впізнавати в іншому людину”	“Презрівши забобони світу...”
9. “Будеш добродійним, і добродійність цілого життя зробить венець спокою для твоєї совісті”	“ Ставлять вівтар добродійності, і лише в добродійном бачать брата...”
10.Використавши навіть свою зброю, якщо нужда буде цього вимагати на захист невинності, від несправедливості, помсти не загинеш, бо друзі твої захищати тебе будуть”
11. Будеш домагати своїм розумом і своєю броєю друзям твоїм, і вони також допомагатимуть тобі.
12. Будеш таким, і гордість тиранії своєю суєтністю упаде перед тобою на коліна”
13. “Ти є слов”янин... ва в середині оних побудуєш місто і в ньому богиню просвіти і своєї могутності на трон посядши”
14. “Бажай мати це - об”єднайся з своїми братиами, від яких невіжество твоїх пращурів відокремило тебе. Бажай все це знати - будеш жертвувати 10-ю частиною своїх прибутків”	“Єдність є “краєуголиний” камінь і превосходний храм, де безсмертний будівник черпає вічної слави від неї”
^¹⁰⁹	(О. Мезієр наводить масонський вірш, який містітить програму масонства. Ввірш розбито для порівняння.)^¹¹⁰

Отже мета одна, а засоби досягнення її у масонства та Товариства Об”єднаних Слов”ян різні.

Утворене в 1823 році Товариство Об”єднаних Слов”ян проіснувало недовго. В вересні 1825 року воно об”єдналося з Південним товариством декабристів саме назасадах єдності політичних заходів.

Треба сказати і про національну проблему в вирішенні Товариства. Як писав С.Єфремов, в останні роки існування (до 1822 року) масонські ложі почали набувати національні риси. Одним із прикладів може служити утворення Малоросійського Таємного Товариство, яке вже неодноразово згадувалося і ще буде згадуватися ^¹¹¹. На слідстві Петро Борисов стверджував, що він про таємне товариство Лукашевича ”нічого, ні від кого, ніколи не чув і зовсім не знає” ^¹¹². Але все ж таки, певну національну забарвленість програма Товариства Об”єднаних Слов”ян, має^¹¹³. Як і масонські організації, Товариство намагалося встановити стосунки з Польским патріотичним товариством, для чого Фаддей Жебровський двічі подорожував до Варшави^¹¹⁴.

Отже, на прикладі Товариства Об”єднаних Слов”ян можна спостережити, як суспільно-політична свідомість російського та національного українського дворянства переходила з “масонського періоду” розвитку до суто політичних висновків та вимог.

Здається ніхто краще не показав перехід від масонства до декабристського світогляду в середовищі знатного дворянства, ніж великий Л.М.Толстой в романі-епопеї “Війна і мир”. Л.Толстой на прикладі П”єра Безухова висвітлив ідейні пошуки молодого нащадка графського роду, який нещодавна приїздить із Франції, де отримав блискучі західноєвропейську освіту та виховання, ознайомився з працями видатних західноєвропейських філософів. Аналогічна ситуація трапилася з майбутніми декабристами Муравьовими-Апостолами , які також виховувалшися за кордоном, де перебували разом з батьками, і повернулися в Росію вже сформованими особистостями. Батьківщина зустріла молоде покоління росіян, не розкриваючи обіймів : рабство селян, злидні міських міщан, сміття на вулицях, більшість людей в містах - в військовій формі. Все не так, як на “просвещенном” Заході, де вже відгуркотіла велика Французька Буржуазна Революція.

2.МАСОНСТВО ТА НАЦІОНАЛЬНИЙ РУХ

Як вже було сказано в Розділі І нашої роботи однією із особливостей масонського руху в Україні було поєднання його не тільки з суспільно-політичним рухом, як в Росії , але й з національним рухом.

На противагу Росії Україна була країною не тільки багатонаціональною, а ще й провінціальною, де панівна верхівка пишалася своїм іноземним походженням, будь-то німецьким, польським чи російським.

Через багатонаціональність панівного класу в Україні, який формувався різноманітними шляхами ( злиття малоросійської старшини з російським дворянством, приєднання польських земель після розподілів Польщі, приєдання до Росії в результаті російсько-турецьких багаточисельних війн новоросійських теріторій з багатими портами, які об”єднали Російську імперію з усіма країнами світу, пошуки щастя в великій Росії збіднілими дворянами із Швеції, Німеччини, Італії, врятунок шляхетного дворянства від Великої французької буржуазної революції, тощо), масонські ложі на Україні, як ніде пістріли прізвищами дворян з будь-яких країн світу.

Ми вже розглядали списки членів масонської ложі “Розсіяної темряви” в Житомирі в 1815-1819 роках, де понад 30 членів ложі 22 мають польські прізвища, один з членів - росіянин ( до нього можна приєднати ще двох почесних членів - графа Мусіна-Пушкіна та князя Лобанова - Ростовського), решта - французи та німці ^¹¹⁵.

Серед членів Одеської ложі “Евксинського понту” ( біля 80 членів) більшість - французи (біля - 50), кілька італійських прізвищ, кілька - німецьких, тільки 3-4 польських. Росіяни ж були в основному теж почесними членами ^¹¹⁶. Отже, більшість членів масонських лож в Україні - це іноземці (росіяни, поляки, німці, французи, італійці).

Освічена свідома частина населення України , що була рушійною силою суспільного руху в XVIII - першій чверті XIX ст. - поміщики, чиновники, - були в основному іноземного походження. Тільки на Лівобережжі переважали українські поміщики. В Південній Україні більшість поміщиків була російського походження, на Правобережжі - польського. Так в 1812 році в Київській губернії було 1170 російських і українських дворян і 43500 дворян польських ; серед останніх тільки 3000 мали землі і володіли селянами, тобто решта поповнювали армію службовців та чиновників ^¹¹⁷. Якщо брати в відсотковому відношенні, то на Лівобережжі польські дворяни складали 1 % всього дворянства, на Правобережжі : в Київській губернії - 87 %, в Подільскій - 89 %, в Волинській - 93 % ^¹¹⁸.

Цікавий факт, що в масонських ложах, які проголошували всесвітнє братерство, почали виникати національні риси. Це було пов”язано з тим, що для багатьох дворян масонська організація стала місцем, де збиралися люди, небайдужі до суспільно-політичних питань.

Польські дворяни, наприклад, шукали в масонстві осередок для відновлення Великої Польщі “від моря до моря”.

Вже в 1784 році на теріторії України була заснована масонська ложа “Великий Польський Схід”, що проіснувала 10 років, а потім відродилась знову в 1814 році. В 1817 році в Києві починає діяти ложа “Об`єднаних Слов`ян”, члени якої перебували під впливом ідеї панславізму, котра виникла в рядах польских легіонерів армії Наполеона. Фундатором ідеї був поляк Адам Чарноцький ( в літературі Зоріан-Доленго Ходаковський ). В 1819 році з`явилась ложа “Національне масонство“ під керівництвом Валеріана Лукасинського. В 1821 році було засновано польське патріотичне товариство, в якому поруч з панславистськими гаслами з`явилась також ідея відродження Польщі “від моря до моря”. Ця остання ідея була розповсюджена та поширена Товариством справжніх поляков , заснованому в 1822 році.

Поляки, що зовсім недавно мали велику могутню державу, раніше усвідомили свою національну єдність. Але в першій чверті XIX сторіччя в Україні розповсюджується нова хвиля підвищення національної свідомості. Український історик Н.Полонська-Василенко стверджує , що дві масонські ложі - Крем`янецька та Вишнивецька мали суто український характер.^¹¹⁹ Саме в цьому регіоні найбільше було дворян українського походження, які розмовляли українською мовою, були далекі від великих багатонаціональних міст.

Цікавим залишається питання щодо існування так званого Малоросійського таємного товариства. Царський уряд дізнався про існування цього товариства з слідчих свідоцтв П. Пестеля^¹²⁰. Із слів Пестеля історик Медведська Л.О. зробила висновок, що в планах Малоросійського таємного товариства було відокремлення України від Росії і приєднання її до Польщі^¹²¹.

Керівником легендарного Товариства був Василь Лукашевич, переяслвський повітовий маршал(близько 1783-1866). В.Лукашевич був людиною освіченою, одного часу він займав посаду перекладача колегії закордонних справ в Петербурзі. В.Лукашевич вважається ймовірним автором відомої ”Історії русів”, яка друкувалася під авторством Григорія Кониського. Майбутній керівник малоросійського таємного Товариства пройшов шляхом члена двох масонських лож : “Любові до істини” в Полтаві та “Об”єднаних слов”ян” в Києві, був він також членом декабристського Товариства Союз благоденства.

До Малоросійського таємного Товариства також входили Семен Кочубей, Володимир Тарновський, брати Олексієви. Як ми бачимо, в національному відношенні Товариство було таке ж складне, як і всі ложі в Україні. Вірогідно, що В.Лукашевич був дотримувався самих радикальних поглядів з усіх членів Товариства.

Український дослідних історії декабристського та суспільного рухів в Україні М. Лисенко вважає , що програма Товариства була менш радикальною, ніж стверджував П.Пестель в своєму визнанні.^¹²². Історик стверджує, що Малоросійське таємне товариство дійсно існувало, але через нечіткість програмних вимог, нерішучість його організатора та керівника В.Лукашевича так і не вийшло із стадії формування, не виробило якихось конкретних форм діяльності.

Дослідження російського історика А.І.Сєркова привели його до висновку, що Малоросійського та Київського таємних товариств , якими вони представлялись в доносах, не існувало ; ложу “Об`єднаних слов`ян” , а потім гурток В.Лукашевича треба визначити, як політичну організацію перехідного преддекабристського типу ^¹²³. З таким висновком цілком можна погодитися.

В 1826 році всіх членів малоросійського таємного Товариства було заарештовано. Під час слідства В.Лукашевич заперечив існування Товариства, але це не звільнило його від покарання збоку влади : після ув”язнення в Петропавлівській фортеці Лукашевича відправили до кінця життя в його власний маєток в Боришпіль. Але всіх інших членів Товариства було звільнено за недостатністю доказів.

Як писав І.Рибаков “всі оці національні змагання з причин цілком зрозумілих , з причин історичної прагматики не вийшли за межі “козацької романтики” ^¹²⁴. Історик О.Гермайзе пояснює цей факт тим, що “ українство тим часом монополізовалося романтичиним, політично-безсилим та анемічним українським інтелігентним поміщицтвом ” ^¹²⁵.

На нашу думку, справа не тільки в цьому. На той час в Україні гостріше стояли соціальні проблеми, і їх насамперед треба було вирішувати. Дворяни, серед яких українців за походження було дуже мало, прагнули більше до слов`янського єднання. Так в масонському русі зіткнулися дві протилежні тенденції національного розвитку народів - відцентрова і доцентрова.

Взагалі не можна казати, що національної ідеї в Україні XVIII - першої чверті ХІХ сторіччя не існувало зовсім . Сучасні українські дослідники Ю.В. Сиволюб та В.Ф. Солдатенко підкреслюють, що ще Грушевський визначив, що формування українського етносу відбулося ще ще в середині XVII сторіччя і саме тоді став на боротьбу за своє визволення ^¹²⁶. Але згодом національну ідею було забуто, але не поховано.

В Катехизисі Малоросійського Таємного Товариства були такі слова:

- Де зайшло сонце ?

- В Чигирині.

Занепад української ідеі в період, що ми розглядаємо, пов”язаний з тим, що в другій половині XVIII сторіччя російський уряд почав справжній наступ на українські культуру та ментальність. Це виражалося в насадженні російської культури, призначення на всі більш-менш провідні посади російських дворян, подальшому запізнілому закріпаченні селян.Малоросійську старшину за станом об”єднали з російським дворянством, і в 1790 році до Петербургу надійшло близько 20 тисяч заяв козаків про їх належність до дворянства.

Однак, не зважаючи на залицяння російського уряду до української верхівки, деякі дворяни прагнули до збереження хоча б деякої автономності України. Предводитель київського дворянства Василь Капніст в 1788 році подав Катерині ІІ проект відновлення лівобережних козацьких полків, який, звичайно, залишився без відповіді імператриці. Тоді в 1791 році В.Капніст від імені автономистично настроєної козацької старшини розпочинає переговори в Берлині з пруським урядом, які закінчилися листом з питанням, надісланим кабінет - міністру Евальду-Фрідріху Герубергу , зможуть чи ні козаки у випадку війни Росії з Прусією розраховувати на Прусію, щоб скинути панство Росії.

Та й Наполеон вважав Україну державою, де є велике коло дворян, що мають антиросійські настрої. Наполеон базував свою думку на донесінні військового атташе французького посольства в Петербурзі ( в останньому українська колонія налічувала 132 тис осіб), який стверджував, що багато з петербурзьких українців незадоволенні російським режимом. Наполеон одержав також донесіння від посла в Стамбулі Еміля Годена про те, що місцеві українські емігранти мають в Україні прибічників незалежної України.

Звичайно, що ідея незалежності була поширена в колишніх козацьких кругах ^¹²⁷. Представники цих кол, як ми бачили були членами багатьох масонських лож, а згодом і членами Малоросійського Таємного Товариства. Масонами були Капністи, Кочубей, Кулябки, Лукашевичі, Родзянки, Скоропадські, Тарновські, Сулими, Хоменкі. Гетман України, призначений Катериною ІІ,Кирил Розумовський був членом варшавської масонської ложі” Трьох братів”, мав зв”язки з французькими масонами, масонами були Олексій Розумовський та йього сини ^¹²⁸.

Цікавий шлях деяких дворян-масонів від ложі “Об”єднаних слов”ян” до Малоросійського Таємного Товариства, від гасла всесвітнього братерства до відокремлення в державу певного етносу. Не варто казати про закономірність зміни настроїв від об”днання до відокремлення. Навпаки, цей факт лише свідчить, що деякі дворяни, які шукали відповідей на свої питання з суспільно-політичним та соціальним забарвленням, так і не знайшли цих відповідей в масонських ложах, з їх мистикою та релігійною філософією, а йшли далі в своєму намаганні зробити щось справжнє, як і в випадку з майбутніми декабристами.

Отже, масонство для українського дворянства стало тільки першою сходинкою в розвитку його національної свідомості , першим кроком до визначення місця українського народу серед інших європейських народів.

ВИСНОВКИ

Історія масонства в Україні не дуже наповнена подіями, але важко переоцінити вплив масонської організації на зародження та розвиток свідомого суспільного-політичного руху в країні, що довгий час не мала своєї державності.

Масонські ложі в Україні виникли в результаті іноземного польсько-російського впливу майже одночасно з російськими та польськими масонськими ложами, але в результаті особливостей історичного, політичного та соціального розвитку, українського менталітету масонські ложі в Україні мали свої певні особливості, наприклад в соціальному та національному складі членів масонських лож, в певній національній забарвленості ідей деяких лідерів масонів, як наприклад, В.Лукашевича.

Для виникнення масонських лож на території України були підстави, які грунтувалися в економічному, соціальному, політичному, ментальному, духовному, культурному та релігійному розвитку країни. Цим був обумовлений факт, шо в XVIII сторіччі ложі діяли в основному на Правобережжі під впливом Польського Великого Сходу. В XIX сторіччі масонська організація розповсюджується і на Лівобережжі, вже під російським впливом. Особливості масонства в Україні проявилися в його поєднанні з національним рухом, що тільки народжувався, в соціальному і національному складі масонських лож, існуванні меншої, ніж в Західній Європі , кількості різноманітних масонських систем, існуванні единої в усій Росії жіночої масонської ложі. Незважаючи на іноземне походження масонства, воно привилося на українському грунті завдяки внутрішнім економічним та політичним процесам.

В XVIII сторіччі масонська організація в Україні перебувала в початковій організаційній стадії.

Тільки напочатку ХІХ сторіччя в 1801 - 1822 роки починається швидкий розвиток масонства на території Російської імперії. Це було пов”язано з новими політичними умовами в Російській імперії з приходом до влади Олександра I.

Розквіт масонських організацій відбувся в 1815 - 1820 рр, тобто на період після повернення офіцерів із закордонних походів 1813-1815 рр. Ложі перебували під суворим контролем збоку імперської адміністрації, звітувалися їй про свою роботу, саме завдяки цьому зберіглися до нашіх днів багато матеріалів щодо діяльності масонських лож на початку ХІХ сторіччя.

Причиною заборони масонства в Російській імперії, зокрема в Україні, стала зміна політичного, економічного та соціального становища імперії після війн з Наполеоном. Розвиток суспільно-політичної свідомості освічених верств населення призвів до якісного переродження масонства, що не було на руку консервативній частині масонських лож та уряду. Останні вирішили прибігнути до такого рішучого кроку, як повна і остаточна заборона всіх таємних організацій в імперії, в тому числі і масонських лож. Вони сподівалися, що тим самим масонство буде очищено від " скверни " політичного впливу. Але вже ніякі заборони не могли припинити зростаючий суспільно-політичний рух, який, народившись в глибинах масонських лож, врешті переріс них.

Для українського дворянства масонство стало першою сходинкою в розвитку його суспільно-політичної та національної свідомості , першим кроком до визначення місця українського народу серед інших європейських народів.

Масонство на території України було офіційно заборонено, але ця заборона не змогла знищити впливову організацію, яка вже проіснувала майже сторіччя і глибоко пустила свої коріння в панівні верстви населення. Час від часу масонів намагалися звинувати в “всесвітніх” заколотах проти християн, уряду і взагалі проти всього світу, масонів звинувачували в організації майже всіх переворотів, які відбулися на межі сторіч, зокрема в здійсненні Жовтневого перевороту в Росії. Масони не дуже боролися з цими чутками, адже вони продувжували пишатися своєю конспирацією.

Масонська організація існує і в наші дні. Майже 4 000 000 членів налічує вонасьогодні. Кількість масонських лож перевищила 5 000. В Києві масонська організація відновилася років 15 тому, і зараз вона налічує майже 200 членів. Серед них майже половина - політики і бізнесмени. Сучасні масони наполягають, що масонство є етичною або навіть філософською течією. Саме в тому і полягає феномен , що й на соьгодняшній день не можна дати чіткого конкретного визначення, чи є масонство релігією або, як писали масонські автори “культурним віросповіданням”, чи наукою, чи образом життя, чи етичною або філософською течією. Масонство - це одночасно і перше, і друге , і третє. Масонство - це одночасно і філософія, і релігія, і початки наукового уявлення світу - взагалом -

Blog

$ 1 Причини виникнення та особливості масонства в Україні

Содержание