Тема. Українська художня культура ХХ століття. Напрями популярної естрадної музики

Вид материала

Документы

Содержание Ані лорак Олександр пономарьов Василь зінкевич Назарій яремчук Тарас петриненко Алла кудлай Ірина білик Таїсія повалій Марія бурмака Іван попович Фотогалерея українських виконавці 2. Джазова музика

Подобный материал:

• Тема. Українська художня культура ХХ століття. Образотворче мистецтво, 243.72kb.
• Художня культура України. 10 клас Театральна культура ХІХ століття Мета, 97.88kb.
• Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних, 1161.41kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни Українська та зарубіжна культура Для базового, 222.64kb.
• Тематичний та підсумковий контроль І розділу «Мистецтво в просторі культури» Художня, 29.21kb.
• Правові питання Захист від загроз Інтернету, 63.23kb.
• План. Зміст та завдання нових програм з музики в 1-4 класах. Вимоги до сучасного уроку, 92.22kb.
• Уроку музики №21 у 6 класі тема уроку, 65.28kb.
• «корифеїв», 144.97kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура, 112.23kb.

Прослуховування пісні «Червона рута» у виконанні Софії Ротару.


Зорепад української естради: ( виступи дітей)


АНІ ЛОРАК

Ані Лорак-Кароліна Мирославівна Куєк; 27 сентября 1978, Кицмань, Черновицкая область, Украина) — українська естрадна співачка. Заслужена артистка України. Народна артистка України (29 мая 2008).

Представляла Україну,зайняла 2-е місце на « Евробаченні 2008"

Виконавиця хітів: «Я с тобой», «Верни мою любовь», «Розкажи», «Car song», «Smile», «Another little shot», «Три звичних слова», «Поцілуй», «Полуднева спека », «Там, де ти є…», «Зеркала», «О, моя любов», «Я вернусь», «Мрій про мене». Ані Лорак зіграла головну роль в мюзиклі «Цигани», а також роль лейтенанта медичної служби («Бери шинель»), Оксани («Вечера на хуторе близ Диканьки»), Фаншетти («Безумный день, или Женитьба Фигаро»). Її фото публиковались на обкладинках журналів «Cosmopolitan», «VIVA», «What’s On», «Мобильні Новини» та інші. Ані Лорак— лице косметичної фірми «Schwarzkopf & Henаel» на Украине. Артистка займається суспільною діяльністю:вона— посол Доброї волі ООН з питань ВІЧ СНІД в Україні. В Києві відкритий її власний ресторан «Янгол». В репертуарі співачки більш 100 пісень українською, російською англійською мовами. На сімнадцять композицій відснято кліпи.


ОЛЕКСАНДР ПОНОМАРЬОВ

Олександр Валерійович Пономарьов, народився 9 серпня 1973р— український естрадний співак, народний артист України. В1993 году дебютував на Всеукраїнському конкурсі молодих виконавців «Червона рута» в Донецьку, де зайняв перше місце.В 1994 році прийняв участь у Міжнародному фестивалі мистецтв «Слов’янський базар» у Витебську , зайняв друге місце. В 1995 році получив гран-при на Міжнародному конкурсі молодих виконавців сучасної української пісні імені В. Івасюка, який проходив у Чернівцях. В 1998 році О. Пономарьову присвоєно звання заслуженого артиста України. 24 травня 2003 року в Латвії відбувся конкурс пісні Евробачення, в якому дебютувала Україна піснею «Hasta la vista» у виконанні О. Пономарьова. Він зайняв 14-е місце. У червні 2003 р. дебютував у кіно, в чотирьохсерійному фільмі «Особисте життя» Вілена Новака, у якому виконав роль співака Владислава Хмельницького. 18 серпня 2006 року Олександру Пономарьову присвоєно звання народного артиста України.


ВАСИЛЬ ЗІНКЕВИЧ

Васи́ль Іва́нович Зінке́вич — радянський і український співак, актор. Народний артист УРСР (1990), Лауреат державної премії України (1994). Народився 1 травня 1945 р. в селі Васильківці, Хмельницької області, випускник Вижницького училища декоративно-прикладного мистецтва, в 1968 р. став першим чоловіком-солістом жіночого ВІА «Смерічка», куди через рік прийшов Назарій Яремчук, під керівництвом Левка Дутковського. У 1971 р. В. Зінкевич получив всесоюзну славу виконав — «Червону руту», яка стала кращею піснею в країні. В фіналі «Пісні-72» звучав «Водограй». В 1973-му році самодіяльну «Смерічку» запросили в філармонію. В 1975-му, після важких гастролей він залишає професійну сцену, щоб повернутися в 1977 році на велику естраду вже як соліст волинського ВІА «Світязь» під керівництвом Валерія Громцева.


НАЗАРІЙ ЯРЕМЧУК

Народний артист України, відомий співак. Місце народження: село Рівня, Винницький район, Чернівецька область

Назарій Яремчук (1951 - 1995) народився в селянській родині. У 1963-му закінчив початкову школу у рідному селі. Потім навчався у школі-інтернаті у Вижниці. 1969 року Яремчук деякий час працював сейсмографом. З осені 1969 року співав у вокально-інструментальному ансамблі "Смерічка". У 1970 році Яремчук вступив на географічний факультет Чернівецького державного університету. 1971-72 рр. — відбулися зйомки телефільму "Червона рута", який одразу ж здобув популярність. "Смерічка" вдало виступила на всесоюзних конкурсах "Пісня - 71" і "Пісня - 72". За виконання пісні "Горянка" солісти "Смерічки" Назарій Яремчук та Василь Зінкевич були удостоєні звання лауреатів Всесоюзного конкурсу "Алло, ми шукаємо таланти". 1975 року Назарій Яремчук починає працювати в філармонії. У 1978 отримує звання заслуженого артиста України. В 1981 р. Назарій Яремчук стає дипломантом Міжнародного фестивалю естрадної пісні "Братиславська ліра" у Чехословаччині, у 1982 році — лауреатом республіканської премії ім. Миколи Островського, 1985 року — дипломантом ХІІ Всесвітнього фестивалю молоді і студентів у Москві. З 1986 році тричі побував у 30-кілометровій зоні відчуження, де виступав перед ліквідаторами аварії на ЧАЕС. У 1987 здобув звання народного артиста України. У 1991-1993 роках Яремчук здійснив гастрольні поїздки в Канаду, США, Бразилію. Багато часу приділяв пошуку нових талантів, підтримці самодіяльних колективів.


РУСЛАНА

Руслана Степанівна Лижичко; 24 травня 1973 р. Львів) — українська співачка, композитор, піаністка, диригент, Народна артистка України (2004), відома як просто Руслана. Жанр виконання пісень різноманітний, головним образом етно-поп. Руслана у дитинстві навчалася в музичній школі. Закінчила консерваторію за фахом «Диригент симфонічного оркестру». З 1990-х років займається поп-музикою. В середині 90-х отримує декілька призів на фестивалях поп-музики, в тому числі гран-прі фестивалю «Словянський базар»-1996 році. В цей час її продюсором і автором пісень стає Олександр Ксенофонтов, за якого співачка вийшла заміж у 1995 році. В 1998 р. виходить дебютний альбом «Дзвінкий вітер». Пісня «Світанок» з цього альбому отримала приз «Золотая Жар-птица 98» в номінації «Лучшая песня года». На неї був знятий відеокліп. Руслана бере участь у різдвяних телепроєктах. В 2003 році виходить альбом « Дикі танці», а потім його англомовна версія Wild Dances. В аранжировках Руслана використовувала гуцульські мотиви. На пісню «Знаю я» був знятий відеокліп. В 2004 році Руслана взяла участь у музичному конкурсі «Евробачення» в Стамбулі від України з «Wild Dances». На пісню було знято відеокліп. Руслана пройшла полуфінал Евробачення, 16 травня 2004 р. виступила в фіналі і зайняла І місце з результатом 280 балів. Перемога сильно вплинула на популярність співачки серед багатьох зарубіжних глядачів.В 2008 році співачка випустила альбом «Амазонка». Руслана брала участь у передвиборчій кампанії Віктора Ющенка. В 2006 році співачку було обрано в Верховну Раду України від партії "Наша Україна". Надалі вона відмовилась від мандата.


ТАРАС ПЕТРИНЕНКО

Свій шлях на саму вершину української поп-музики Тарас Петриненко починав як і більшість його ровесників з танцмайданчика, де на початку 1969 року заспівав «Еней», складений з учнів спеціальної музичної школи ім. Лисенка. Через рік «Еней» дебютував на телебаченні і майже два роки був безперечним лідером української рок-музики. В кінці 1971 року Петриненко створив новий, дещо попсовіший гурт «Дзвони», та через три роки знову об’єднався з друзями з «Енея». Новостворений ВІА «Візерунки шляхів», довантаживши лірику «Дзвонів» (вірніше Петриненка) та фолк-рок «Енея», патріотикою членів спілки композиторів, на початку 1975 року записали на «Мелодії» платівку-гігант. Відразу ж гурт запросили до Укрконцерту, де під вивіскою «Гроно» він проіснував майже рік. Після служби в армії Петриненко недовго керував знаменитою «Мрією», та після того як їм заборонили виконувати власні пісні, він з гуртом «Чарівні гітари» емігрував до Росії. З 1982 року Петриненко в тульському ансамблі «Красные маки», який на той час складався виключно з українських музикантів. З «Маками» він записав свої перші російськомовні хіти - «Погасшие звезды», «Перелетная птица», «Я скоро вернусь», та не чекаючи коли він стане вже зовсім модним поп-співаком, повертається в Україну. В 1986 році Петриненко разом з гітаристом Ігорем Шабловським та співачкою Тетяною Горобець відроджує «Гроно». Спочатку репертуар дублював «Маки», та з’явилися «Україна», «Пісня про пісню» і досить швидко Петриненко став лідером української пісні. Дещо політизований і розтиражований лейблом «Кобза», альбом 1989 року «Я професійний раб», здається зовсім не мав вад. Цікаво, що всі вважали «Гроно» поп-гуртом, хоч весь альбом аранжовано в стилі прогресив-рок. В 1991 році Петриненко почав запис для «Аудіо України» альбому «Господи, помилуй нас», який був завершений лише через два роки. Причиною тому розвал гурту «Гроно».Та це не відбилося на якості альбому - за підсумками 1993 року він визнаний кращим в Україні. В 1995 році метр нашої поп-музики мабуть вирішив спочити і несподівано став ві-джеєм - він деякий час вів на центральному телебаченні програму «Колискова для дорослих». Влітку 1997 року на «Таврійських іграх - VI» Петриненко отримав Всеукраїнську премію в галузі музики та масових видовищ «Золота Жар-птиця» в номінації «Жива легенда». В кінці року фірма «Нова Рекордс» випустила третій сольний альбом Петриненка «Любов моя», планується нарешті розтиражувати і попередній. В 1999 році за особистий внесок у розвиток національної культури і мистецтва та вагомі творчі здобутки, солісту-вокалісту концертно-творчої організації «Київщина» Тарасу Петриненку присвоєне звання Народного артиста України; одночасно звання Заслуженої артистки України присвоєне його напарниці Тетяні Горобець. В 2003 році лейбл Атлантик причислив Тараса Петриненка до когорти рок-музикантів і видав збірник його пісень в серіїї «Рок Легенди України».


АЛЛА КУДЛАЙ

Випускницю Ніжинського педінституту Аллу Кудлай (23.07.54) запримітив в 1978 році композитор Олексій Семенов - саме їй він довірив перше виконання своїх пісень «Обручальное кольцо» та «Последний звонок». Алла до цього вже два роки співала в народному хорі ім. Г.Верьовки - і ще довгий час їй доводилося роздвоюватися, записуючи на радіо і телебаченні зовсім інший репертуар. Коли в 1984 році Кудлай записала супер-хіт Ростислава Бабича «Хлопці кучеряві», з сумнівами було покінчено - вона стала солісткою естрадно-симфонічного оркестру Держтелерадіо України. Влітку 1986-го з’явився відеоальбом «Веселка» складений із маловідомих народних пісень. В 1987 році співачка стає Заслуженою артисткою України. Специфіка роботи солістів радіо і ТБ - велика кількість записуваних пісень, з часом переходить в якість - в Кудлай складається власний хітовий репертуар : «Не лукав», «Невезуча», «Мелодія», «Знову цвіте матіола», «Намисто», «Пахне м’ята», «Мареля». В 1991 році «Аудіо Україна» випустила її перший лонг-плей «Роксолана» з купою нових шлягерів: «То все тайна», «По малину ходила», «Не поверну човен», «Цвів терен...». Не зрадив успіх Кудлай і в подальшому - за 1994 рік її визнано кращою виконавицею традиційної української естради. В кінці 1995 року канадський лейбл «Dіskman» випустила компактдиск «Красива жінка незаміжня», відразу потому Кудлай почала запис нового альбому «Казковий полон». В 1997 році Аллі Кудлай присвоєне звання Народної артистки України. В 2004 році лейбл NAC випустив її альбом «Спасибо за любовь».


ІРИНА БІЛИК

Киянку Ірину Білик (06.04.70) вперше почули в 1987 році - на радіо вона записала дві власні пісні - «До весны» та «Детство», які принесли їй перемогу в радіоконкурсі «Нові імена». Після школи вона поступила до музичного училища ім. Глієра, в клас відомої естрадної співачки Ліни Прохорової. На вінницькому фестивалі «Весняні надії» Іра познайомилася з музикантами київської англомовної хеві-металевої групи «Аякс» - басистом Юрієм Нікітіним та гітаристом Єгором Учайкіним; ця зустріч, згодом, відіграла надзвичайну роль в її подальшій кар’єрі1. Влітку вона прийняла участь в першому фестивалі «Червона рута» та через хворобу стала лише дипломанткою. В 1990 році за допомогою композитора-аранжувальника Миколи Павліва Іра записала дебютний міні-альбом - всі шість пісень з нього стали хітами - «Зоряна ніч», «Люби мене, Юро», «Годі вже», «До тебе», «Кувала зозуля», «Дивний сон»2. Ірина Білик дуже швидко стала поп-співачкою №1 в Україні, замінивши зниклу з нашої сцени Русю. В кінці того ж року вона очолила власний гурт «Цей дощ надовго» і влаштувалася до агенції «Ростислав-Шоу». На початку 1992 року Іра порадувала фанів новими піснями - «Тільки мій», «Божевільна», «Після кохання». Проблеми з оркестром М.Фінберга на фестивалі «Слов’янський базар» переконали Ірину відмовитися від подальшої участі в конкурсах, окрім - як почесний гість. Наступна порція хітів з’явилася лише через півтора року, восени 1993-го - «Я розкажу», «Нова». Ірина була зайнята облаштовуванням власної продюсерської агенції «Нова», а згодом однойменної студії звукозапису, записувала рекламні ролики на «Музичній біржі» та вела на радіо «Європа-Центр» програму «Лімузин». З початку 1994 року Ірина Білик працювала над записом компактдиску «Нова», що з’явився через рік. На той час Ірина лишалася єдиною співачкою, що здійснювала повноцінні гастролі по всій Україні; крім того в неї був контракт з нічним клубом «Голлівуд». В 1995-му прес-служба Посольства США в Україні вибрала Ірину Білик, як кращу співачку нашої держави, для участі в програмі зустрічі президента США Білла Клінтона під час його візиту до Києва. До запису чергового альбому «Просто» Ірина запросила «живих» рок-музикантів - барабанщика Едуарда Коссе («Табула раса») та гітариста Геннадія Д’яконова (екс-«Вервольф», «Monkey’s Work»). Касетковий варіант альбому був презентований літом 1996 року на Таврійських іграх, де Ірині саме вручали пера «Золотої Жар-птиці» - кращій співачці року та за пісню «Ти мій». В серпні 1996 року Ірині Білик присвоєне звання Заслуженої артистки України. В січні 1997 року альбом «Так просто» з’явився і на компактдискові, а однойменна пісня парадом «Хіт-парадів-96», проведеному хіт-парадами «12 - 2» та «Територія А», була визнана кращою піснею в Україні. В підсумкову кращу двадцятку увійшли також пісні «Забула» та «Дай руку мені». За підсумками 1998 року Ірина Білик отримала два пера «Золотої Жар-птиці» - як краща співачка України і за альбом «Фарби». Напередодні 1999 року співачка випустила CD-збірник кращих пісень, пишно відмітила 10-ти річчя професійної кар’єри і зробила в ній довготривалу перерву - в червні наступного року вона стала мамою. Та вже через два місяці вона знову вийшла на сцену. Невдовзі її студію було перейменовано на «Мама Music» і на початку весни 2000 Ірина Білик презентувала свій черговий альбом «ОМА». Через місяць Ірина Білик дебютувала як художник-модельєр з власною колекцією одягу з тією ж назвою «ОМА» . Продемонструвавши восени останню програму в концертному турі «Без назви», співачка надовго залишила своїх прихильників. Перший російськомовний альбом «Любовь.Яд» вийшов у червні 2004р. і встановив рекорд України - 100 тисяч копій продано за 10 днів.


ТАЇСІЯ ПОВАЛІЙ

Закінчивши музичну школу в Білій Церкві та Київське музучилище ім. Глієра, Таїсія Повалій (Гирявець; 10.12.64) кар’єру естрадної співачки почала в 1985 році на підспівках в вокальній групі Київського мюзик-холу. Перша спроба самостійного співу була не досить вдалою - лише диплом на фестивалі «Ялта-88». Перший справжній успіх до Повалій прийшов на Алма-Атинському льодовому стадіоні «Медео» - на фестивалі «Голос Азії - 91» вона не стала першою тільки тому, що була з Європи і виступала поза конкурсом (їй вручили спеціальний приз за професіоналізм). В той час вона співала в поп-джазовому квартеті під керівництвом Ігоря Стецюка «Екстра-Фактор». Першим в талант Таїсії Повалій повірив Володимир Бистряков - він довірив їй виконання пісень в фільмах «Учитель русского» та «Круиз». На фестивалі «Марія-92» в Трускавці вона виконувала «Зоряний блюз» Корнілевича - лише третє місце співачки хай залишиться на сумлінні журі. 1993 рік став роком Таїсії Повалій - Гран-прі на конкурсі виконавців імені В.Івасюка плюс Гран-прі на «Славянському базарі» - за підсумками року вона визнана кращою вокалісткою і взагалі кращим музикантом України. Зовсім не попсова співачка Повалій стала справді популярною - про це свідчать перші місця в хіт-параді «12 мінус 2». Звання Заслуженої артистки України та 10-ти річчя своєї кар’єри Повалій відмітила еклектичним сольним концертом. За свої заслуги в 1996 році вона була удостоєна премії «Прометей-Престиж» як краща поп-співачка України. В травні 1997 року врешті побачив світ черговий альбом співачки - «Я вас люблю». В листопаді Таїсії Повалій присвоєне звання народної артистки України. Зміна орієнтації на простенькі мелодійні пісні призвела до того, що за підсумками 1998 року співачка отримала перо «Золотої Жар-птиці» як краща виконавиця традиційної естради, перемігши в заочному змаганні іменитих «ветеранів». Наприкінці весни 2000-го лейбл НАК випустив четвертий, україномовний альбом Таїсії Повалій - «Буде так»; в липні співачка порадувала своїх прихильників сюрпризом - відеокасетою «100 хвилин з Таїсією Повалій», на якій зібрані всі відеокліпи співачки, вибірка з сольного концерту «Я Вас люблю» в НП «Україна» та записи виступів на ОРТ. Ще з 2001-го Тая щороку знімалася в традиційних новорічних мюзиклах - «Вечера на хуторе близ Диканьки», «Золушка», «Снежная королева» - де й познайомилася з російською поп-зіркою Ніколаєм Басковим. Кілька пісень, записаних в дуеті з ним, нарешті зробили Таю Повалій популярною співачкою і в наших північних сусідів - спільний з Басковим максі-сінгл «Отпусти меня» побачив світ в січні 2005-го одночасно в Україні і Росії.


МАРІЯ БУРМАКА

Харків'янка Марійка Бурмака (17.06.70) почала співати українські народні пісні, навчаючись в музичній школі за класом гітари. З 1987 року вона студіювала філологію в Харківському університеті, а через рік почала писати власні пісні на вірші українських поетів О.Олеся та В.Малковича. В 1989 році Марія перемогла на фестивалі співаної поезії «Оберіг» в Луцьку, а на першій «Червоній руті» в Чернівцях отримала другу премію. Українсько-канадське СП «Кобза» випустило компакт-касету Марійчиних пісень, а через рік, восени 1991 року канадський лейбл «Євшан» випустив її перший компакт-диск «Марія». Марія Бурмака переїжджає до Києва і з осені 1992 року працює з композитором - аранжувальником Миколою Павлівим, котрий записує всі її пісні на власній студії «Мік-с». Тандем Бурмака - Павлів не знає провалів і встановлює, так і не перевершений, своєрідний рекорд в хіт-параді «12 мінус 2» - чотири перемоги протягом року.Восени 1994-го відбулася презентація другого Марійчиного компакт-диску «Лишається надія». В серпні співачка удостоєна звання Заслуженої артистки України. З весни 2000-го Марія Бурмака співпрацює з саундпродюсером, бас-гітаристом Юрієм Пилипом. Восени 2005-го вийшов на DVD відео-альбом «МІА. Live» - живий запис концерту, що відбувся в Жовтневому палаці в 2003 році та подвійний CD з усіма 10 альбомами М.Бурмаки.


ІВАН ПОПОВИЧ

Ще навчаючись в Ужгородському музучилищі Іван Попович (24.04.49) став лауреатом Х Всесвітнього фестивалю молоді в Берліні в 1973 році. З того часу його репертуар то химерне поєднання комсомольської патріотики, жартівливих гуцульських пісень та власної лірики. Навчаючись у Львівській консерваторії Попович почав співати в «Арніці»; в 1976 році разом з Віктором Морозовим створив ВІА «Ровесник». Через рік ансамбль запросили до філармонії на місце «Ватри» - тоді їх візиткою була пісня Поповича «Люба-Люба». В 1979 році «Ватра» в черговий раз загасла і Попович створив в Ужгороді новий ВІА «Закарпаття», та вже за рік опинився в Київському мюзик-холі. В середині 80-х Попович стає солістом Театру естради - саме на цей час приходиться пік його популярності - з ефіру не сходили «Карпатська свайба», «Василина», «Розлук не буде», «Мене радує світ»... Наразі Народний артист України Іван Попович соліст Державного духового оркестру. В 1999 році за особистий внесок у розвиток української культури та вагомі творчі здобутки його нагороджено орденом «За заслуги» ІІІ ступеня.


ФОТОГАЛЕРЕЯ УКРАЇНСЬКИХ ВИКОНАВЦІ





Марія Бурмака Тарас Петриненко Віктор Павлик В.Зінкевич








Ані Лорак Ірина Білик Іван Попович





Таїсія Повалій О. Пономарьов Руслана Н.Яремчук


Слухання музики:


« Дикі танці» - Руслана, «Україна» - Т.Петриненко.


2. ДЖАЗОВА МУЗИКА

Джаз виник у США в результатеі синтезу багаточисельних елементів переселених музичних культур народів Європи, з однієї сторони, і африканського фольклору - з іншої.

Ці культури мали принципово різні якості. Африканська музика за своєю природою музика імпровізована, їй характерна колективна форма, виражена поліритмія, поліметрія та лінеарність. Важливу функцію в ній несе ритмічний початок, ритмічне багатоголосся, з якого виникає ефект прекрасної ритміки. Музика для африканців має в більшій ступені, ніж для європейців, прикладне значення. Вона часто пов’язана з трудовою діяльністю, з обрядами, в тому числі з культом. Синкретизм різних видів мистецтв відображується на характері музицировання - воно виступає не самостійно, а в поєднанні з танцем, пластикою, молитвою, декламацією. У збудженому стані африканців їх інтонування більш вільне, ніж у закованих у нормований звукоряд європейців. В африканській музиці широко развинута запитально-відповідальна форма співу.


Словник джазових термінів: