Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів
| Вид материала | Документы |
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура, 112.23kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів художня культура, 112.3kb.
- Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
- План засідання методичного об’єднання вчителів художньої культури загальноосвітніх, 59.95kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 309.47kb.
- Навчальна програма для учнів 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 310.47kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання захисту Вітчизни в загальноосвітніх навчальних, 116.18kb.
- Уроку: "Музика І мистецтво слова. Пісня", 24.27kb.
- Кіцманська районна державна адміністрація чернівецької області, 40.92kb.
- Навчальна програма для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, 584.61kb.
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
КВНЗ «ХЕРСОНСЬКА АКАДЕМІЯ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ
Науково-методична лабораторія
дисциплін художньо-естетичного циклу
МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ «ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА» В 11 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ
Методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів: методичні рекомендації для вчителів художньої культури / Укладач Л.М. Казачкова. — Херсон: КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», 2011. — с. 52.
Укладач: Казачкова Л.М. − завідувач науково-методичної лабораторії дисциплін художньо-естетичного циклу, викладач кафедри теорії і методики виховної роботи
Рецензенти: Примакова В.В. – кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри теорії і методики виховної роботи
Завгородня І.В. – учитель-методист, спеціаліст вищої категорії, учитель музичного мистецтва, художньої культури ЗОШ № 44 Херсонської міської ради
Рекомендовано до друку на засіданні кафедри теорії і методики виховної роботи
(Протокол № 6 від 10.10.2011 р.)
♫ Казачкова Л.М., 2011
Вступ
На завершальному етапі художньої освіти в школі культурологічний аспект опанування мистецтв стає провідним. Базовий курс «Художня культура», що згідно з освітнім стандартом вводиться у загальноосвітні навчальні заклади, починаючи з 9-го класу і продовжується у всіх без винятку профілях старшої школи (10-11 кл.), набуває значення узагальнюючого щодо вивчення циклу мистецтв у середній школі.
Конструювання різних моделей організації змісту курсів з художньої культури можливе на засадах синтезу словесної, музичної, візуальної та інших видів художньої творчості. Основою традиційної побудови часто стає тріада – «слово — звук — колір» як специфічна форма буття різних типів культури, які послідовно проходять через історично зумовлені «архетипи». Сучасне збагачення пізнавальних і виховних можливостей мистецької освіти передбачає введення обов'язкового компоненту кіномистецтва.
Структурування матеріалу можливе на історико–хронологічній (художньо-стильовій) основі, з поділом на дві частини — українську і зарубіжну культуру або без такого поділу; циклічно (культура різних цивілізацій), за «принцип культурних регіонів». Останній варіант базується на прийнятому ЮНЕСКО поділі культури на такі регіони: європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський – північно – американський та латиноамериканський. Компаративний підхід («Україна — Європа», «Україна — світ») уможливлює посилення виховного потенціалу курсу художньої культури завдяки впровадженню полікультурної складової й одночасного збереження національних пріоритетів. Наріжною ідеєю стає акцент не на тому, що роз'єднує, а на тому, що об’єднує різні культури в глобалізованому світі, це зумовлює органіку етно-національної серцевини й полікультурного контексту: через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається і національно-культурна ідентифікація особи, і діалог культур.
Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації.
Розділ І. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення художньої культури в 11 класах
у 2011/12 навчальному році
Зміст програми рівня стандарту систематизовано за видами мистецтва. На прикладах взірців різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися усі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва — французький, англійський та японські парки.
Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту. Теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.
Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики — жанрів симфонічної музики (Віденська класична школа), жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних культурних регіонів світу — індійського, далекосхідного і африканського. Завдання вчителя не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх із музичним розмаїттям світу в його спільних та відмінних рисах.
Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі іі популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а й світової музичної культури. Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.
Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є завершальна тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що сенсом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).
1.1. Кваліфікаційні вимоги до вчителя художньої культури та державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Ефективною діяльність учителя художньої культури може бути тільки за умови обізнаності вчителя з професійних та психолого-педагогічних аспектів викладання курсу художньої культури.
Кваліфікаційні вимоги до вчителя художньої культури:
спеціаліст повинен знати:
- вимоги державних документів про освіту, зокрема Законів України, Національної доктрини, Концепції 12-річної школи, Концепції художньо-естетичного виховання школярів, державних освітніх стандартів, критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів;
- сучасні інноваційні процеси і технології в освіті;
- сучасні вітчизняні та зарубіжні науково-педагогічні підходи до художньо-естетичного розвитку школярів у навчальних закладах;
- психологічні закономірності загального і художнього розвитку учнів;
- базові та варіативні навчальні програми з художньої культури для різних типів загальноосвітніх закладів;
- методику проведення уроків з художньої культури у різних класах;
- особливості інноваційних педагогічних технологій (інтегративних, інтерактивних, проектних тощо) порівняно з традиційним навчанням;
- специфіку організації самонавчання в галузі художньої культури.
Уміти:
- проводити уроки з "Художньої культури" з учнями основної і старшої школи, дотримуючись основних вимог навчальної програми;
- запроваджувати інноваційні технології викладання художньої культури (інтерактивні, інтегративні тощо);
- застосовувати сучасні аудіовізуальні засоби, мас-медіа, комп’ютерні технології;
- діагностувати художньо-естетичний розвиток учнів та оцінювати їх за критеріями оцінювання освітніх результатів, затверджених МОНУ (12-ти бальна система);
- аналізувати та оцінювати якість уроків з художньої культури (власних і колег);
- добирати художні твори та дидактичні матеріали для проведення уроків;
- уміти аналізувати художні твори;
- самостійно працювати із сучасною культурологічною, мистецтвознавчою та психолого-педагогічною літературою.
Спеціаліст ІІ категорії має вищу освіту, володіє змістом курсу «Художня культура,», сучасними формами, методами організації навчально-виховного процесу, мінімально достатнім обсягом теоретичних знань із психології та педагогіки; здатний репродукувати теоретичний та практичний матеріали, використовуючи їх у своїй практиці. Працює продуктивно, відзначається загальною культурою, високими моральними якостями.
Повинен знати:
- законодавчо-нормативні документи;
- основи загальнокультурної підготовки;
- сучасні досягнення педагогічної науки і практики;
- основи теорії та методики викладання художньої культури;
- форми позакласної та позашкільної роботи, зміст фахових факультативних занять та гурткової роботи;
- прийоми організації самостійної роботи учнів із підручниками, словниками, довідниками та іншими джерелами знань;
- форми, методи контролю знань і вмінь учнівських досягнень.
Уміти:
- аналізувати навчально-виховний процес і визначати науково-методичну тему для подальшого професійного самовдосконалення;
- володіти навичками акторської майстерності;
- організовувати позакласну роботу;
- ефективно використовувати матеріально-технічну базу в навчально-виховному процесі;
- виготовляти й систематизувати дидактичний та роздатковий матеріал.
Спеціаліст І категорії має відповідну вищу освіту, виявляє ґрунтовну професійну компетентність і здатність до застосування нових методичних технологій, творчо реалізує зміст естетичної та художньої культурної освіти, добре володіє ефективними формами і методами навчально-виховного процесу, виявляючи творчість у їх застосуванні, досяг певних результатів. Постійно вдосконалює свій педагогічний і загальнокультурний рівень, виявляє високі моральні якості. Стаж – не менше 5-ти років.
Повинен знати:
- основні мистецькі твори, художньо-культурні напрями, стилі й течії, їх представників;
- вимоги до різних типів сучасного уроку. Технології проведення сучасного уроку;
- методику формування мистецьких понять і термінів;
- форми і методи підвищення своєї професійної компетентності;
- досягнення культурологічної науки на сучасному етапі.
Уміти:
- раціонально добирати зміст навчання і систематизувати навчально-виховний матеріал відповідно до мети, рівня освіченості та виховання школярів;
- вмотивовано добирати форми, методи, засоби навчально-виховної роботи й методично правильно їх застосовувати;
- розвивати в учнів пізнавальний інтерес до художньої культури і мистецтва, стимулювати їх творчі підходи до навчання й самоосвіти;
- розробляти навчальний та методичний матеріал для колег та учнів;
- організовувати творчий звіт про результативність педагогічної діяльності;
- брати участь у роботі творчої групи вчителів відповідної програмної теми;
- використовувати різні форми контролю навчальних досягнень учнів;
- мати бездоганну мовленнєву культуру.
Спеціаліст вищої категорії виявляє високий рівень професіоналізму пізнавальної активності. Досконало володіє ефективними формами й методами організації навчально-виховного процесу, забезпечує високу результативність і якість своєї праці. Володіє новими технологіями навчально-виховного процесу. Ерудований, обізнаний із надбаннями світової і національної культури, відзначається високими моральними якостями. Стаж – не менше 8 років.
Повинен знати:
- досконало знати підручники та посібники з художньої культури;
- адреси кращого педагогічного досвіду;
- зміст, форми і методи самореалізації учня, його адаптації в умовах ринкових відносин;
- методи наукових досліджень і аналізу педагогічних факторів, педагогічних систем і структур;
- зміст, форми і методи педагогічного менеджменту.
Уміти:
- на високому науково-методичному рівні здійснювати викладання художньої культури;
- розробляти навчальні та методичні посібники, матеріали, рекомендації для вчителів та учнів;
- проводити дослідницьку та експериментальну роботу з використанням відповідних методик;
- розробляти альтернативні шкільні програми;
- організовувати авторську школу, очолити творчу групу, школу молодого вчителя тощо;
- інтенсифікувати навчання з метою забезпечення високого рівня знань. Сформованості умінь та навичок;
- узагальнювати власний досвід роботи.
Новий навчальний предмет «Художня культура» пропонується до викладання в 9-11 класах загальноосвітніх шкіл, тому вчителеві необхідно пам'ятати про особливості старшого шкільного віку. Як зазначається в Національній програмі виховання (проект 2004 р.), період із 9 до 11 класу вважається старшою школою.
Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 14 до 17 років, у віковій психології прийнято вважати ранньою юністю. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому належить розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що ґрунтується на самостійному аналізуванні й оцінюванні власної діяльності, але через складність цього процесу вони не завжди є об'єктивними. Старший шкільний вік є сенситивним (чуттєвим) у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов'язки. Разом із розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, тобто вони намагаються зробити його виразнішим, точнішим. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками і порівнюють інформацію з різних джерел. Їхні інтереси стають зрілішими й водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Нових рис, порівняно з підлітковим віком, набувають їхні пізнавальні інтереси, зокрема до самостійних видів навчальної роботи.
Пізнавальна діяльність учнів старших класів характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, такими як багатство словникового запасу, розвиток допитливості, уміння організувати сприйняття інформації та визначати складні ідеї, володіння достатнім обсягом інформації, застосування засвоєного матеріалу в нових умовах, уміння критично мислити, пізнавальні інтереси щодо розв'язання складних проблем, засвоєння причинно-наслідкових зв'язків, установлення прихованих залежностей і зв'язків, уміння інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, робити висновки.
Значну увагу учні приділяють різним видам мистецтв. У старшокласників цей інтерес розширюється і поглиблюється, виникають власні уподобання. Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Отже, учні повинні мати мистецтвознавчу ерудицію, відзначатися здатністю сприймати та. аналізувати художній твір, мати естетичні потреби, смаки та можливість і бажання творчо самореалізуватися.
Уроки художньої культури стають могутнім засобом формування в учнів цілісно-смислових, загальнокультурних, навчально-пізнавальних та інформаційних компетенцій, що досягається вивченням шедеврів мистецтва різних епох і народів, а також формуванням комунікативних, творчо-діяльнісних і самоосвітніх компетенцій.
Вимоги до знань і умінь учнів по художній культурі
У результаті вивчення дисципліни учні повинні знати:
- предмет історії художньої культури;
- етапи розвитку світової й української художньої культури та основні їх ознаки;
- основні культурологічні поняття;
- зміст основних літературних, образотворчих, архітектурних напрямів;
- традиції освіти та книгодрукування в Європі та в Україні;
- діяльність видатних діячів світової та вітчизняної культури.
Уміти:
- використовувати отримані знання для аналізу тих чи інших явищ художньої культури; розрізняти твори мистецтва та літератури за епохами і напрямами;
- самостійно робити правильні прогнози у сфері культурного розвитку України та зарубіжних країн;
- поділяти культурні явища на головні та другорядні;
- відрізняти справжній витвір культури від усіляких підробок «маскультури».
1.2. Розробка плану – конспекту уроку художня культура
- Структура уроку.
- Зміст плану уроку.
- Типові поняття.
Розробка комбінованого уроку (орієнтовна)
1. Організаційний момент (2 хв.) – привітання, готовність до уроку, хто відсутній.
2. Повторення пройденого матеріалу (10 хв.) :
- перевірка домашнього завдання;
- актуалізація опорних знань.
3. Мотивація уроку (3 хв.). Повідомлення нового матеріалу (20 хв.)
4. Закріплення знань (бесіда, тести, сам. роб. тощо).(5хв.)
5
. Підведення підсумків уроку.6. Домашнє завдання. 5 хв.
7. Оцінювання
Схема плану – конспекту
План-конспект уроку №
Клас
Дата
Тема:
Мета: навчальна:
розвивальна:
виховна:
Тип уроку:
Вид уроку (за необхідністю)
Наочність:
Ключові терміни:
Час уроку: 45 хвилин
Структура уроку (залежить від типу уроку)
Хід уроку
1.3. Екскурсії, шкільні олімпіади
- Екскурсії
Екскурсії – це форма організації пізнавальної діяльності учнів, спрямована на аналіз і отримання навчальної діяльності учнів у конкретних умовах.
Підготовку до екскурсії можна здійснювати за таким планом:
- вибір об'єкта екскурсії;
- визначення мети екскурсії;
- попереднє відвідання місця екскурсії вчителем;
- розробка плану уроку – екскурсії;
- підготовка екскурсовода до проведення екскурсії (екскурсоводом може бути сам учитель).
Така форма уроку, як екскурсія, потребує більше часу ніж один урок, тому вчитель чітко визначає які знання повинні отримати учні під час екскурсії.
На підготовчому уроці вчитель обгрунтовує ціль та мету екскурсії. Пояснює учням, що екскурсія це не гра, а урок. Обговорює за чим спостерігати, з якою метою. Обов'язково треба приділити увагу техніці безпеки.
Проведення екскурсії:
- готується план-конспект, мета;
- розробка з учнями плану спостереження та питань з теми екскурсії;
- ознайомлення з технікою безпеки і правилами поведінки;
- обговорення питань щодо оформлення матеріалів учнями (домашнє завдання після екскурсії).
На наступному уроці (після екскурсії) провести урок-диспут, підсумковий урок, урок –звіт тощо.
- Шкільні олімпіади з художньої культури
Загальне положення про проведення шкільної олімпіади.
Розробка конкурсних питань.
Підготовка до проведення шкільної олімпіади (склад жюрі, призи тощо).
Шкільні олімпіади найбільш масові форми позакласної роботи.
Олімпіади мають спільні риси з МАН.
Проходять вони в 4 тура.
І тур – шкільний;
ІІ тур – районний або міський;
ІІІ тур – обласний;
ІV тур – республіканський.
За місяць до проведення олімпіади створюється орг. комітет. Його склад: представники адміністрації закладу.
Орг. комітет здійснює:
Розробку положення про проведення олімпіади в якому вказується мета, завдання дата, місце проведення, склад учасників.
Підготовку необхідної матеріально-технічної бази.
Забезпечення житлом, харчуванням тощо (за необхідністю).
Підготовка емблеми, грамот, призів, пам'ятних сувенірів.
Проведення урочистих зборів на початку та в кінці олімпіади.
Підготовка разом з жюрі проекту – наказу про результати олімпіади та розробку рекомендацій з удосконалення урочних та позаурочних занять з художньої культури.
Жюрі: вчителі вищої кваліфікації, методисти інституту удосконалення вчителів, науковці.
Робота жюрі:
Підготовка контрольних занять.
Розробка вимог до матеріалів, які готують учасники олімпіади.
Розробка критеріїв оцінок.
Перевірка та оцінювання виконання завдань.
Визначення переможців.
Разом з орг. комітетом підготувати звіт і методичні рекомендації.
Проводити олімпіади під час канікул. Бажано в 2-3 дні.
Розділ ІІ. Організація навчальної діяльності при викладанні предмету «Зарубіжна художня культура»
2.1. Орієнтовне календарно-тематичне планування
Рівень стандарту
Розділ І. Візуальні мистецтва
№
Дата