Методика викладання предмету «художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів методика викладання предмету «Художня культура» в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів

Вид материалаДокументы
Література та мистецтво рококо. Філософія гедонізму. Сентименталізм у євро­пейській культурі кінця XVIII ст.
Xvii -xviii століттях
Пошуки альтернативи реалізму в європейській культурі 1870—1880-х років: імпресіонізм, постімпресіонізм, натуралізм.
Кінець xviii - початок xx століття)
Масова та популярна культура, її зміст та головні жанри.
Орієнтовний план учбового аналізу живописного або графічного твору включає
Особливості мистецьких процесів, що мають відношення до часу виникнення твору та відомості про художника.
Структурна основа твору — композиція. Засоби виразності в рамках мови даного виду мистецтва. Художня трактова образів.
В залежності від виду мистецтва характеристика мови твору буде диференціальною.
Сюжет в живописному творі визначається жанром
У натюрморті - предметами.
Суттєвим компонентом твору є техніка виконання (лесування, корпусне, пастозне письмо).
Орієнтовний план учбового аналізу скульптурного твору
Стильова характеристика доби створення та відомості про авторів.
Динаміка, статика; пропорційні відношення (в порівнянні з натуральними розмірами); контур та силует (силует — простір, що обмеже
В рельєфі композиція може бути фризовою, центричною (одноплановою); у горельєфі - двох-трьох плановою.
Характеристика матеріалу та техніки: лиття, висічення, різьблення тощо.
Висновки. Наскільки повно відтворена тема. Значення твору. Висновки згідно мети аналізу.
Усі форми перевірки знань можна розподілити на колективні, групові, індивідуальні.
Роздум за 30 секунд (за В.Д. Шарко). Учитель: ставить запитання. Учні упродовж 30 секунд думають і дають відповідь.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4
Тема. КУЛЬТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

Ренесанс, його перехідний характер. Зміст історичної епохи. Філософія гума­нізму. Відродження античної спадщини. Наукові відкриття, початок книгодрукування в Європі. Реформація. Література Відродження (Данте, Петрарка, Боккаччо, Сервантес, Лопе де Вега, Шекспір). Архітектура. Живопис та скульптура (Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Дюрер). Музика епохи Відродження.


Тема. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В XIV - ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII СТОЛІТТЯ

Історичні умови розвитку культури в Литовсько-Польську добу. Розвиток української мови і народної творчості. Обрядова поезія, героїчний епос. Основні центри культури. Початок книгодрукування. Видавничі осередки в Україні. Вплив Реформації та Ренесансу на розвиток культури в Україні. Література: житійна, полемічна, хронікальна, світська. Віршування. Освіта. Школи. Острозька академія. Роль братств у національно-культурному житті. Поява перших підручників. Архітектура. Живопис. Різьба. Графіка. Розвиток ювелірного мистецтва. Зародження театрального мистецтва. Музична культура.

Тема. КУЛЬТУРА НОВОГО ЧАСУ

Історичні умови існування культури. Буржуазні революції в країнах Західної Європи. Посилення католицької реакції. Контрреформація. Культура XVII ст. Особливості культури бароко. Принципи сприйняття та зображення світу і людини. Живопис бароко. (Рубенс, Веласкес), література (Маріно, Кальдерон), архітектура та скульптура, музичні жанри. Класицизм, його історичні та філо­софські корені. Громадянський зміст класицизму. Наслідування античних зразків. Нормативні скульптури класицизму. Архітектура та живопис. Теоретичні засади літератури класицизму. Театр французького класицизму (Корнель, Расін, Мольєр).

Культура XVIII ст. Просвітництво як соціокультурне явище. Ідеологія Про­світництва та форми його існування у різних країнах Західної Європи. Класицизм XVIII ст. (Франція, Німеччина, Росія). Просвітницький реалізм у літературі та мистецтві (Англія, Франція).

Література та мистецтво рококо. Філософія гедонізму. Сентименталізм у євро­пейській культурі кінця XVIII ст.

Тема. РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ В УКРАЇНІ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ

XVII -XVIII СТОЛІТТЯХ

Історичні умови розвитку культури. Вплив національної революції та Визволь­ної війни на стан української культури. Розвиток освіти. Києво-Могилянська академія. Заснування Львівського університету, перших гімназій на Західній Україні. Політика колонізації в освіті.

Розвиток освіти на Лівобережжі. Колегіуми. Початкові школи. Навчання на Запорізькій Січі. Систематизація освіти в Україні. Розвиток літератури: провідницької, поетичної, драматургії. Творчість Феофана Прокоповича. Козацькі літописи. Діяльність та творчість Г.С. Сковороди. Українське бароко. Музична культура України XVIII ст. Іконописання, храмовий та парсунний живопис.

Тема. ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА XIX СТОЛІТТЯ

Романтизм. Його історичні та філософські корені. Типологія романтизму. Збагачення літератури та мистецтва новими жанрами. Герой романтизму. Живопис (Делакруа, Брюллов), музика (Шуман, Вагнер, Шопен, Глинка), література (Байрон, Скотт, Гюго) романтизму. Архітектура першої половини XIX ст.

Реалізм, його художні особливості (показ типових характерів у типових обставинах). Цікавість до соціального середовища як умови формування характеру людини. Живопис (Дом'є Курбе, російські художники-передвижники). Реалістична музика: композитори «Могутньої кучки», П. Чайковський. Література реалізму.

Пошуки альтернативи реалізму в європейській культурі 1870—1880-х років: імпресіонізм, постімпресіонізм, натуралізм.

Тема. УКРАЇНСЬКЕ НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ

(КІНЕЦЬ XVIII - ПОЧАТОК XX СТОЛІТТЯ)

Початок українського національного відродження. Збирання історичних па­м'яток та фольклору. Розвиток освіти та науки у першій половині XIX ст. Відкриття перших університетів. Становлення нової української літератури (І. Котляревський). Романтизм в українській літературі 1830-1840-х років. Діяльність Т. Г. Шевченка. Архітектура та мистецтво. Наука та освіта другої половини XIX ст.: історичні дослідження, розвиток українського мовознавства. Література критичного реалізму. Творчість І.Я. Франка. Живопис та скульптура. Реалістичний театр. Українська музична школа XIX ст.: С. Гулак-Артемовський, М. Лисенко. Українська культура на зламі ХІХ-ХХ століть. Наукові та просвітні товариства. Наукове товариство ім. Т.Г. Шевченка. Книгодрукування та преса. Публіцистика. Модернізм в українській літературі та мистецтві. Творчість В.К. Вінниченка.

Тема. СВІТОВА КУЛЬТУРА XX СТОЛІТТЯ

Етапи розвитку новітньої культури. Загальна характеристика культури ХХ-ХХІ ст. Криза європейської реалістичної культури на зламі ХІХ-ХХ ст. Культура модернізму та її різновиди. Філософські засади модернізму. Напрями модернізму: кубізм, абстракціонізм, експресіонізм, сюрреалізм. Література та мистецтво модернізму.

Масова та популярна культура, її зміст та головні жанри.

Європейська культура на порозі XXI ст.

Тема. НОВІТНЯ УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА

Історичні умови розвитку культури. Діяльність Центральної Ради, Української Держави та Західноукраїнської Народної Республіки з розвитку національної культури. Розвиток освіти на Лівобережжі. Колегіуми. Початкові школи. Навчання на Запорізькій Січі. Систематизація освіти в Україні. Розвиток літератури: провідницької, поетичної, драматургії. Творчість Феофана Прокоповича. Козацькі літописи. Діяльність та творчість Г.С. Сковороди. Українське бароко. Музична культура України XVIII ст. Іконописання, храмовий та парсунний живопис.


2.4. Учбовий аналіз художніх творів

Учбовий аналіз - метод мисленого розчленування твору на складові частини специфічної мови образотворчих мистецтв (живопису, графіки, скульптури) та синтез - визначення взаємозв'язку окремих його компонентів для відображення теми та ідейного задуму твору.

Мета аналізу - усвідомлення художніх цінностей твору та визначення його місця в мистецькому процесі. Дослідництво художньої вартості твору проводиться через засоби виразності певного виду мистецтва.

Орієнтовний план учбового аналізу живописного або графічного твору включає:

Автор твору та дати його життя; назва твору та час виконання; матеріал і техніка твору. Вид мистецтва, форма, жанр, місце знаходження.

Особливості мистецьких процесів, що мають відношення до часу виникнення твору та відомості про художника.

Тема, сюжет, ідейно-художній задум твору.

Структурна основа твору — композиція. Засоби виразності в рамках мови даного виду мистецтва. Художня трактова образів.

Висновки. Які засоби виразності мають провідне значення у виявленні теми твору? Наскільки твір відповідає певному напрямку в образотворчому мистецтві? Яке місце він займає у творчості художника-виконавця. Висновки по конкретній меті аналізу.

В залежності від виду мистецтва характеристика мови твору буде диференціальною.

Живопис має два типи зображення: лінійно-площинний та об'ємний.

Композиція може бути - стійка, коли основні композиційні осі перехрещуються під прямим кутом у зоровому центрі площини, або динамічна (осі перехрещуються під гострим кутом). Зоровий центр формує діагональ, коло, овал, трикутник. Відкрита або закрита - на передньому плані зображено важливі елементи композиційної побудови, що "зупиняють" погляд глядача. Стійкі та закриті композиції характерні для доби Відродження, динамічні і відкриті - для бароко (ХУІІ-ХУШ ст.). у живописі ХІХ-ХХ ст. провідне місце займають вільні композиції. Композиційне рішення визначається точкою зору художника (низький, високий горизонт); освітленням (умовне, природне чи штучне); пропорційним відношеннями зображення до форміату; ритмом (лінійний, плямовий, тональний).

Сюжет в живописному творі визначається жанром:

В історичному, міфологічному, батальному, побутовому живописі - відповідним сюжетом;

У портреті - об'єктом зображення, моделлю;

У пейзажі - мотивом природи або архітектури;

У натюрморті - предметами.

Важливий засіб виразності живопису - кольорове рішення твору (колорит, кольорова гама, кольорова гармонія).

Художня трактовка образів виявляється ситуаційним, оповідальними або епічним рішенням сюжету, через костюм, жести, міміку та інші характеристики образів, за допомогою декоративного, стилізованого, живописного рішення.

Суттєвим компонентом твору є техніка виконання (лесування, корпусне, пастозне письмо).

Для графічного твору значення має особливе відношення до білого (тонованого) аркушу паперу, так званому "повітрю" аркуша, він доповнює образну характеристику зображення. Художній виразності графічного твору притаманне умовне, метафоричне рішення. Незавершеність і лаконізм, орнамент і текст можуть бути важливим засобом виразності графічного твору. При аналізі графічного твору необхідно враховувати виразні можливості матеріалу (малюнок олівцем, фломастером, пастеллю) та техніки гравірування.

Орієнтовний план учбового аналізу скульптурного твору:

Скульптор, архітектор (в монументальних формах), назва твору, дата створення, місце знаходження. Вид, підвид (об'ємна, рельєф), зміст та функції твору. Мета аналізу.

Стильова характеристика доби створення та відомості про авторів.

Тема та її об'ємно-просторове рішення.

Композиція. Постановка фігури людини - стійка або нестійка (з опором на одну ногу). Точки огляду, ракурс (фронтальний, профільний, складний), що вимагає кругового огляду.

Динаміка, статика; пропорційні відношення (в порівнянні з натуральними розмірами); контур та силует (силует — простір, що обмежений лінією контуру).

При аналізі скульптурної групи звернути увагу на загальний силует та фактичний або образний зв'язок між фігурами.

В рельєфі композиція може бути фризовою, центричною (одноплановою); у горельєфі - двох-трьох плановою.

Композиційний ритм - передування об'ємів та їх пропорційне співвідношення.

Характеристика матеріалу та техніки: лиття, висічення, різьблення тощо.

Засоби моделювання визначають текстура та фактура поверхні. Колір матеріалу або тонування поверхні.

Висновки. Наскільки повно відтворена тема. Значення твору. Висновки згідно мети аналізу.


2.5. Перевірка засвоєних знань

Цей структурний компонент уроку надає вчителеві можливість визначити рівень знань учнів, оцінити їхні навчальні досягнення, творчі здібності, узагальнити та проаналізувати результати роботи, здійснити контроль за підготовкою домашніх завдань. Загалом перевірка знань проводиться в усній, письмовій або творчій формі.

Усі форми перевірки знань можна розподілити на колективні, групові, індивідуальні.




Фронтальне (колективне) опитування є найпоширенішою формою перевірки знань. Учитель: ставить змістовні запитання за темою. Учні: відповідають на поставлене запитання (індивідуально, колективно).

Роздум за 30 секунд (за В.Д. Шарко). Учитель: ставить запитання. Учні упродовж 30 секунд думають і дають відповідь.

Групове усне опитування. Учитель: об'єднує учнів у малі групи та формулює запитання кожній групі. Учні: відшукують відповідь, обґрунтовують свою думку, добирають приклади й відповідають. Наприклад:

запитання групі 1: «Які музичні форми ви знаєте?»;

групі 2: «Які бувають музичні форми?»;

групі 3: «Назвіть види музичного мистецтва».

Парне усне взаємоопитування.

Варіант 1. Учитель: пропонує запитання парам або ставить запитання на картці. Учні: по черзі дають відповіді, один відповідає — другий слухає та оцінює, далі навпаки, або один учень дає відповідь другому на парні запитання (на картці), другий — на непарні запитання.

Варіант 2. Учні: готують удома запитання одне одному на картках (5-7), потім витягують по черзі картки й відповідають одне одному на запитання. Якщо відповідь правильна — картку забирає учень, який відповідав, а в разі неправильної відповіді — картка залишається у того, хто ставив запитання. Підсумки підбиваються за кількістю карток, що залишились.

10 запитань парі (за В.Д. Шарко). Учитель читає запитання, учень відповідає сусідові, учитель зачитує правильну відповідь, а другий учень фіксує - « + », «-».

Індивідуальне усне опитування. Учитель ставить адресне запитання.

Учень: відповідає та обґрунтовує свою думку.

Індивідуальне опитування «Продовжи речення». Учитель читає речення та пропонує його продовжити одному учневі. Учень: відразу продовжує речення. Наприклад: «Коли ми приходимо до картинної галереї, ми бачимо...»

Індивідуальне опитування «Знайди помилку в тексті». Учитель читає текст із помилкою, що записаний на дошці або на картці. Учень: відшукує помилку й дає правильну відповідь.

Індивідуальне опитування «Роздум про...». Учитель пропонує учневі поміркувати. Учень: продовжує думку зі словами «Мій роздум про...»

Письмові форми перевірки знань.

Колективні тестові завдання. Учитель зачитує запитання і подає три варіанти відповідей. Учні: записують № варіанта, який вважають правильною відповіддю.

Різнорівневі завдання. Учитель готує запитання на різнокольорових аркушах (за рівнем складності): червоний - найскладніше, синій -середньої

складності, жовтий - легке. Аркуші із запитаннями мають різну геометричну форму, що відповідає певній темі. ∆ - І тема,О - II тема, □ - III тема. Учитель пропонує учням обрати завдання самостійно (попередньо зазначивши, що означають форма і колір питання). Учні: обирають форму (тему), рівень складності запитання та письмово відповідають. Завдання оцінюються за рівнями та критеріями.

Групові письмові завдання. Учитель пропонує групі скласти схему, графік, намалювати образ (або інше) за темою. Учні: виконують у групі завдання на папері (А 4) і по черзі презентують свої роботи. Наприклад:
  • скласти схему видів візуальних мистецтв;
  • створити малюнок кіноафіші США 30-х років XX століття;
  • побудувати графік етапів створення скульптури.

Індивідуальне опитування (письмово). Учитель подає учням окремі картки із запитаннями. Учні письмово відповідають.

Індивідуальний міні-твір. Учитель пропонує обрати тему для міні-твору серед наведених на дошці. Учні обирають тему та пишуть міні-твір (10-15 хв). Орієнтовні теми твору:

«Український костюм - чим він мені подобається»;

«Чому мені подобається натюрморт»;

«Коли я бачу вишивку моєї бабусі...»

Самоопитування (за В.Д. Шарко).

Варіант 1. Учитель записує запитання на дошці і пропонує учням дати

відповіді «про себе», потім зачитує правильні відповіді. Учні оцінюють свій рівень знань.

Варіант 2. Учитель ставить усно запитання. Учні відповідають письмово, а після читання вчителем відповідей роблять позначки на полях (« + », «-») та оцінюють свої знання. ,

Диктант. Учитель читає ряд слів, в яких є слова за темою, а також є і зайві слова. Учень записує тільки ті слова, що стосуються теми (потім складає речення за бажанням).

Творчі форми перевірки знань.

Художнє читання. Учитель пропонує до теми знайти в поданому тексті уривок, що містить відповідь на запитання. Учні обирають твір та уривок, виразно читають його перед класом. Наприклад: читання уривку із повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (тема «Театр як синтез мистецтва»),

Інсценування уривку з твору або пісні. Учитель розподіляє ролі і пропонує проінсценувати уривок із твору. Учні: «створюють» образ, інсценують уривок. Наприклад: інсценування української народної пісні «Ой під вишнею» (у темі «Жанрова палітра музичного мистецтва, вокальна музика»).

Рольова гра.

Вербальна гра. Учитель керує грою, розподіляє ролі, веде гру та ставить запитання, що повинні містити в собі прийняття конкретного рішення. Учні приймають конкретну роль, продумують свої дії та коментують рішення. Наприклад: під час проведення рольової гри «Професії театру» (у темі «Театр як синтез мистецтв») учні з учителем розігрують ідею послідовності створення театрального спектаклю.

Невербальна гра. Учитель пропонує завдання на аркуші групам, які грають певну роль. Учні демонструють пантомімою текст, заданий учителем, а решта відгадують цей текст. Наприклад: показ пантомімою видів кіно (у темі «Екранні мистецтва»).

Дискусія. Учитель пропонує учням тему дискусії та організує і проводить її. Учні висловлюють свої думки, доповнюють їх конкретними прикладами, обґрунтовують ідеї. Наприклад: народна творчість, епос, календарно-обрядові родинно-обрядові пісні в темі «Музична культура України» (дискусія на тему «Чи співає зараз Україна?»).

Мозаїка. Учитель подає малим групам конверти з елементами мозаїки, яку необхідно скласти за певний час. Учні складають мозаїку, визначаючи зайві фігури (з іншої теми). Наприклад: грають 3 групи, що складають мозаїку за темами:

пам'ятки образотворчого мистецтва Київської Русі;

музичні інструменти Київської Русі;

мистецтво скоморохів;

Княжий театр.

Індивідуальні або групові творчі роботи. Учитель пропонує скласти загадку, вірш, кросворд, малюнок, схему. Учні виконують індивідуальні або групові завдання та презентують свою роботу. Наприклад:

група 1 - кросворд «Архітектура Європи»;

група 2 - схема «Види архітектури»;

група 3 - малюнок «Живопис».

Відгадування (індивідуальне, групове, колективне) кросворда, загадки, ребусу. Учитель пропонує розглянути плакат із кросвордом (загадкою, ребусом). Учні у групах, індивідуально або всім класом розгадують його.

«Мозковий штурм». Учитель: пропонує тему для роздуму, проблему, яку необхідно розв'язати. Учні у вільній формі проголошують свої думки (учитель записує всі думки). Усі разом: визначають головне і знаходять розв'язання проблеми. Наприклад: тема «Особливості жіночих образів Рафаеля» або «Чому ми захоплюємося творчістю Леонардо да Вінчі?» (у темі «Образотворче мистецтво Італії»).

Захист проекту

Учитель попередньо визначає групи, пропонує теми майбутніх проектів та організовує роботу журі. Учні готують проекти за обраними темами, презентують свої роботи та готуються до захисту. Відбувається захист групових проектів.

Наприклад:
  • група 1 - «Японський театр»;
  • група 2 - «Італія -1- батьківщина оперного мистецтва»;
  • група 3 - «Російський балет» (у розділі «Театральне мистецтво»).



Список використаної і рекомендованої літератури
  1. Бушен А. Молодой Верди: Рождение оперы: Роман. —

Л.:Музыка, 1989.
  1. Гуковский М.А. Леонардо да Винчи. — Л.-М.: Искусство,

1967.
  1. Микеланджело. Поэзия. Письма. Суждения современников / Сост. Гранщенков С. — М.: Искусство. 1987.
  2. Покровский Б.А. Беседы об опере. — М.: Просвещение, 1981.
  3. Рафаэль / Отв. ред. В.В. Стародубова. — М.: Изобраз. искусство, 1987.
  4. Соловцова Л. Джузеппе Верди. — М.: Музиздат, 1963.
  5. Фраккароли А. Россини. Письма Россини. Воспоминания. — М.: Правда, 1990.
  6. Божевич В. Неореализм в итальянском кино // Искусство (Приложение к газете "Первое сентября". —№ 17).
  7. Головин В. Идеал чистейшего художества. (К 500-летию со дня рождения Рафаэля) // Юный художник. — 1983. — № 1.
  8. П. Искржицкий. Возрождение. Стиль эпохи обращенный к человеку // Юный художник. — 1990. — № 5.
  9. Кукина Е. История сотворений мира в росписях Сикстинской капеллы // Юный художник. — № 6.
  10. І.Я. Кукіна Е. "Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі // Юный художник. — 1990. — № 11.
  11. Кустодиева Т. Леонардо да Винчи // Юный художник. — 1982. — № 10.
  12. Лебедянский М. Комнаты, известные всему миру // Юный художник. — 1988. — № 10.
  13. Долгополов И.В. Мастера и шедевры: В 3 т. Т.1. — М.: Изобраз. искусство, 1986.
  14. Калитина Н.Н. Французский портрет XIX века. — Л.: Искусство, 1986.
  15. Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С.И. Юткевич. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.
  16. Костеневич Л.Г. От Моне до Пикассо: Французская живопись второй половины XIX — начала XX века в Эрмитаже: Альбом. — Аврора, 1989.
  17. Раздольская В. Искусство Франции второй половины XIX века. — Л.: Искусство, 1981.
  18. Богемская К. Французские импрессионисты // Юный художник. — 1988. — №2.
  19. Божович В. Рождение и первые шаги кино // Искусство (Приложение к газете "Первое сентября"). — 1997. — № 1, 2.
  20. Женские образы в искусстве О. Ренуара//Юный художник.—1987. — №3.
  21. Синюков В. Огюст Ренуар // Юный художник. — 1991. — № 1.
  22. Турчин В. Клод Моне // Юный художник. — 1990. — № 10.
  23. Турчин В. Эдуард Мане // Юный художник. 1982. — № 1 (к 150-летию со дня рождения художника).
  24. Музей Прадо: Альбом / Состав. альбома и авт. Текста К. Малицкая. — М.: Изобраз. искусство, 1971. — (Музей мира).
  25. Шнайдер М. Франсиско Гойя. — М.: Искусство, 1988. — (Жизнь в искусстве).
  26. Бусев М. Сальвадор Дали // Юный художник. — 1989. — № 8.
  27. Бусев М. Реальность и сверхреальность Сальвадора Дали // Юный художник. — 1993. — № 7.
  28. Завадская Е. Загадка Сальвадора Дали // Творчество. — 1989. — № 1.
  29. Заничев Ф. Эль Греко // Юный художник. — 1991. — № 11.
  30. Федоренко Н. Мир Сальвадора Дали // Юность. -1991. — № 9.
  31. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей. — Прага: Аргия, 1984.
  32. Гингольд Л.Д. В поединке с судьбой. Героические дни Людвига ван Бетховена. — М.: Музыка, 1973.
  33. Морин А. История декоративно-прикладного искусства. — М.: Искусство, 1982.
  34. Энциклопедия для детей. Том 7. Искусство. Ч.З. Музыка. Театр. Кино. — М.: Аванта, 2000.
  35. Кремлев Ю. Фортепианные сонаты Бетховена. — М.: Сов. композитор, 1970.
  36. Кремлев Б. Бетховен. — М.: Мол. гвардия, 1961. — (ЖЗЛ).
  37. Морозов С.А. Бах Иоганн Себастьян. — М.: Мол. гвардия, 1975. — (ЖЗЛ).
  38. Верзилин Н. По следам мира. - Л.: Дет. М.: Знание, 1981.
  39. Долгополов И.В. Мастера и шедевры: В З т. Т.1. М.: Изобраз. искусство, 1986.
  40. Кузнецов Ю.И. Голландская живопись ХVІІ-ХVІ веков в Эрмитаже. — Л.: Искусство, 1988.
  41. Лебедянский М.С. Портреты Рубенса. — М.: Изобраз. искусство, 1991.
  42. Шахова К.А. Творчество великих европейских художников ХV-ХVIII вв. — К.: Высшая школа, 1980.
  43. Алпатов М. Рембрандт "Возвращение блудного сына" // Художник. — 1963. — № 4.
  44. Грицай Н. Рубенс "Персей и Андромеда" // Юный художник. — 1987. — № 8.
  45. Седова Т. Великий Рембрандт. 1981. — № 8.
  46. Седова Т. Петер Пауль Рубенс. 1990. — №9.
  47. Бас Л. Розповіді про композиторів. — Муз. Україна, 1977.
  48. Вейс Д. Возвышенное и земное: Роман о жизни Моцарта и его времени. — М.: Прогресс, 1970.
  49. Покровский Б.А. Беседы об опере. — М.: Просвещение, 1981.
  50. Іпрасов Л.М. Чарівність опери. — К.: Муз. Україна, 1989.
  51. Хентова С.М. Любима музика. — К.: Муз. Україна, 1989.
  52. Большая иллюстрированная энциклопедия древностей.—Прага: Артия, 1984.
  53. История искусства зарубежных стран: Средние века и Возрождение. — М.: Изобраз. искусство, 1982.
  54. Де Моран. История декоративно-прикладного искусства. — М.: Искусство, 1982.
  55. Коран. Пер. с араб. акад. И.Ю. Крачковского. — М.: СПИКПА, 1990.
  56. Пиотровский М.Б. Коранические сказания. — М: Наука. Гл. ред. вост. лит., 1991.
  57. Энциклопедия для детей. Т.6, ч.2. Религии мира. — М.: Аванта, 1996.
  58. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту // Образотворче мистецтво. — 1992. — № № 4, 6; 1993.
  59. Мириманов В.Б., Чернова Г.А. Искусство Африки. — М.: Искусство, 1964.
  60. Мифы народов мира. Энциклопедия в 2-х томах. Гл. ред. С.А. Токарев. — М.: Сов. энциклопедия, 1987.
  61. Токарев С.А. Религия в истории народов мира. — М.: Политиздат, 1976.
  62. Эстетика: Словарь / Под общ. Ред. А.А. Беляева и др.— М: Политиздат, 1989.
  63. Де Моран. История декоративно-прикладного искусства: пер. с фр. — М.: Искусство, 1982.
  64. Музей західного та східного мистецтва в Києві: Альбом. — К.: Мистецтво, 1983.
  65. Одеський музей західного та східного мистецтва: Альбом. — К.: Мистецтво, 1988.
  66. Тюляев С. Художественные изделия Индии // Юный художник. — 1985. — № 7.
  67. Зайцева Б. Под небом Индии // Кругозор. — 1973. — № 2 (девятая звуковая страница).
  68. "Кругозор". — 1978. — № 1 (11-я звуковая страница).
  69. Энциклопедия для детей. Т.7. Искусство. Ч.З. Музыка. Театр. Кино. — М: Аванта, 2000.
  70. Майтра Р. Праздник в храмах Кхаджурахо // Диалоги. — 1990. — № 4.
  71. Искусство Китая: Альбом/ Авт.-сост. Н.А. Виноградова. — М.: Изобраз. искусство, 1983. — (Искусство стран и народов мира).
  72. Шишкина Г. Пейзаж из иероглифов (Цзян Ши-лунь) // Юный художник. — 1985. — № 8.
  73. Верзилин Н.М. По следам Робинзона. Сады и парки мира. — Л.: Дет. лит., 1964.
  74. Золотницкий Н.Ф. Цветы в легендах и преданиях. — К.: Довіра, 1992.
  75. Овчинников В.В. Сакура и дуб: Воспоминания и размьшления о японцах и англичанах. — К: Дніпро, 1986.
  76. Рандхава М. Сады через века: Пер. с англ. — М.: Знание, 1981.
  77. Николаева Н. Японские сады // Юный художник. -1983. — № 7.
  78. Шишкина Г. Скульптура из цветов // Юный художник. — 1988. — № 7.
  79. Кино: Энциклопедический словарь / Гл. ред. С.И. Юткевич. — М.: Сов. энциклопедия, 1986.
  80. Трауберг Л. Дэвид Уорк Гриффит. — М.: Искусство, 1981. (Жизнь в искусстве).
  81. Божович В.Д. Гриффит и подьем американского кино // Искусство (приложение к газете "Первое сентября"). — 1997. — № 3, 1997. — № 4.
  82. Божович В. Уолт Дисней: Фантазия и реальность // Искусство (приложение к газете "Первое сентября"). — 1997. — № 11, 1997.—№ 3.
  83. Курчевский В. Уолт Дисней — волшебник мультипликации // Юный художник. — 1988. — № 3.






Додатки




Піраміда Хєопса (розріз)




Давньоєгипетський храм





Капітелі колон


Давньоєгипетські колони. Папірусовидна. Лотосовидна.




Колони доричного (1), іонічного (2) і коринфського (3) ордерів Давньої Греції





Форум Романум. Реконструкція XIX ст.





Форум Романум. Сучасний вигляд.


Сучасний вигляд





Пантеон. Реконструкція.

Романська церква


Готичні вікна





Готичний храм


Романські вікна


План готичного собору




3 2 1


1 - вхід в собор; 2 - центральний неф;

3 - бічний неф; 4 – горгуйль;

5 - пінакль; 6 - нервюри;

7 - хрестове склепіння; 8 - вікно-троянда;

9 - аркбутани; 10 - контрфорс.





Атрибути китайського художника Середніх віків





Традиційний японський дім





Стиль рококо





Теночтитлан (на місці сучасного Мехіко). Реконструкція.




Грецький театр





Сцена-арена в давньоримському театрі


Театр «Глобус». Лондон. Реконструкція.