Гега П. Т., Доля Л. М. Г27 Основи податкового права: Навч посіб. 3-тє вид., випр. І доп

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 ... 19

до сукупного оподатковуваного доходу громадян, крім переліку, наведеного вище, не включаються:

— суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих закладах освіти, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб;

— суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

— суми, одержані громадянами за здану ними вторинну сировину (макулатуру та ганчір'я);

— кошти, внесені фізичними та юридичними особами на пенсійні рахунки, відкриті в уповноважених холдинговою компанією «Київміськбуд» банках відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ-міськбуд»;

— кошти, що відповідно до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд* виплачуються фізичним особам згідно з договорами пенсійних вкладів, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті вкладником з пенсійного рахунка з порушенням умов, зазначених у договорі пенсійного вкладу);

— вартість благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги (далі — благодійна допомога), яка надходить у вигляді коштів або майна (безоплатно виконаної роботи, наданої послуги), на користь осіб, а саме такі види допомоги.

Цільова або нецільова благодійна допомога, яка надходить особам, постраждалим внаслідок:

екологічних, техногенних та інших катастроф у місцевостях, оголошених Президентом України зонами надзвичайної екологічної ситуації;

стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій загальнодержавного або місцевого характеру, які завдали або створюють загрозу здоров'ю громадян, навколишньому природному середовищу, викликали або можуть викликати людські жертви або втрату власності громадян, у зв'язку з якими рішення про залучення благодійної допомоги було прийнято відповідно Кабінетом Міністрів України або органом місцевого самоврядування.

Благодійна допомога, що надається на зазначені цілі, розподіляється через спеціальні позабюджетні фонди, створені державою чи органом місцевого самоврядування, або через наявну мережу благодійних організацій.

Цільова благодійна допомога, яка надається благодійними організаціями набувачам благодійної допомоги для:

відшкодування витрат на оплату вартості лікування осіб, у тому числі на придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань (у розмірах, що не покриваються виплатами сум страхового відшкодування з фондів обов'язкового медичного страхування), крім косметичного лікування або протезування, водолікування та геліотерапії, не пов'язаних із хронічними захворюваннями; лікування зубів та їх протезування з використанням дорогоцінних металів, порцеляни та гальванопластики; штучних запліднень, абортів (за винятком абортів, які проводяться за медичними показаннями), операцій з переміни статі, лікування венеричних захворювань (за винятком лікування синдрому набутого імунодефіциту), лікування від тютюнової чи алкогольної залежності. До запровадження системи обов'язкового медичного страхування норми цього абзацу поширюються на загальну суму (вартість) благодійної допомоги, отриманої її набувачем на такі цілі (з урахуванням зазначених обмежень);

відшкодування витрат на освіту (навчання) або перенавчання в закладах освіти набувача благодійної допомоги, зареєстрованого як безробітний, а також будь-якої іншої особи внаслідок проведення публічно оголошеного конкурсу, у тому числі як призначення стипендій, що виплачуються через такі заклади освіти;

відшкодування витрат на утримання набувача благодійної допомоги, який не досяг 18-річного віку, в дошкільному закладі, інтернаті, а також на оплату вартості утримання такого набувача в реабілітаційних центрах або його навчання у музичних школах, школах мистецтв;

відшкодування витрат на утримання та соціальну адаптацію інвалідів та престарілих громадян у закладах, призначених для такого утримання та соціальної адаптації;

відшкодування витрат на харчування та облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у закладах, що надають такі послуги;

відшкодування витрат на поліпшення умов утримання або медичного обслуговування осіб, які перебувають у пенітенціарних закладах України;

відшкодування витрат на проведення набувачем благодійної допомоги наукових досліджень або розробок за умови, що їх результати підлягають оприлюдненню та не можуть бути предметом патентування чи інших обмежень в оприлюдненні чи безоплатному розповсюдженні об'єктів інтелектуальної (промислової) власності, отриманих у результаті таких досліджень або розробок, а також у разі коли отримання такої допомоги не містить передумов щодо виникнення будь-яких договірних зобов'язань між благодійником або будь-якою третьою особою та набувачем благодійної допомоги в майбутньому, крім обов'язків з цільового використання такої благодійної допомоги. У разі коли після завершення зазначеного наукового дослідження (розробки) у набувача благодійної допомоги залишаються об'єкти власності, надані благодійною організацією для виконання такого дослідження (розробки), такий набувач зобов'язаний: придбати такі об'єкти власності у такої благодійної організації за їх звичайною ціною на момент такого придбання; або повернути такі об'єкти власності такій благодійній організації чи іншій благодійній організації; або визнати дохід у розмірі звичайної вартості таких об'єктів власності з його включенням до складу декларації із сукупного оподатковуваного доходу за наслідками відповідного року;

відшкодування витрат особи, що є членом аматорської спортивної організації, клубу, або окремого спортсмена-аматора на придбання спортивного знаряддя та інвентарю; оренду або утримання спортивних майданчиків, приміщень чи споруд; відшкодування витрат, пов'язаних з участю такої особи у спортивних змаганнях. З метою застосування цього абзацу під терміном аматорська спортивна організація, клуб слід розуміти громадську організацію, діяльність якої не спрямована на отримання доходу; під терміном спортсмен-аматор слід розуміти особу, чия спортивна діяльність не спрямована на отримання доходу, за винятком отримання нагород чи винагород від імені держави або органів місцевого самоврядування;

відшкодування інших витрат набувача благодійної допомоги, якщо його доходи, отримані від інших осіб для здійснення такого відшкодування, звільняються від оподаткування.

Під терміном відшкодування витрат слід розуміти здійснення благодійною організацією оплати (надання інших видів компенсацій) вартості товарів (робіт, послуг) на користь осіб, що безпосередньо надають такі товари (роботи, послуги) набувачам благодійної допомоги у зазначених випадках. Таке відшкодування витрат може здійснюватися як за рахунок коштів (майна) такої благодійної організації, так і за рахунок коштів (майна), які надійшли до такої благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги. Використання коштів (майна), які надійшли до благодійної організації на користь окремого набувача благодійної допомоги, на інші потреби не дозволяється. Відшкодування витрат не включає виплату заробітної плати, а також прирівняних до неї виплат та нарахувань відповідно до законодавства.

Набувач цільової благодійної допомоги має право на її використання протягом 12 календарних місяців, наступних за місяцем її отримання (її частини), за винятком надання благодійної допомоги у вигляді ендавмен-ту. Під терміном "ендавмент" слід розуміти суму коштів або інших ліквідних активів, яка вноситься благодійником у банківську або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання пасивних доходів, що виникають внаслідок користування такими коштами (активами) такими установами; при цьому набувач не має права на витрачання основної суми ендавменту. Якщо протягом зазначеного вище строку цільова благодійна допомога не була використана за призначенням її набувачем, вона підлягає поверненню благодійнику в невикористаній сумі протягом кварталу, на який припадає кінець призначеного строку її використання, або протягом цього строку має бути внесена до місцевого бюджету, до якого зараховується податок, стягнутий з такого набувача, у розмірі такої невикористаної суми. У такому ж порядку використовуються пасивні доходи, отримані від розміщення такої благодійної допомоги. Набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися до податкового органу з поданням щодо продовження строку використання цільової благодійної допомоги у разі існування достатніх підстав, що підтверджують неможливість її повного використання в зазначені строки. У разі коли податковий орган відмовляє в такому продовженні, його рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку згідно із законодавством.

Нецільова благодійна допомога, яка надається її набувачам, що мають доходи, нижчі за офіційно встановлений місячний рівень прожиткового мінімуму у розрахунку на кожного набувача, та є: безробітними; пенсіонерами; особами з багатодітних сімей; інвалідами; особами, визнаними недієздатними; дітьми-сиротами; особами, які отримують житлові субсидії; особами, які мають статус біженців або є особами з числа депортованих народів.

Не підлягає оподаткуванню нецільова благодійна допомога, що надається такому набувачеві у розмірах, які не перевищують розмір прожиткового мінімуму (з урахуванням його доходів з інших джерел) за відповідний місяць. При отриманні такої нецільової допомоги набувач має надати благодійній організації заяву із зазначенням суми свого доходу за відповідний місяць (крім безробітних, пенсіонерів та дітей-сиріт, що отримують доходи з одного джерела або їх не отримують), а благодійна організація має надіслати податковому органові за місцем податкової реєстрації набувача довідку про суму наданої благодійної допомоги у порядку, визначеному цим Декретом для виплати неосновних доходів. У разі коли за наслідками податкового року загальна сума нецільової благодійної допомоги, наданої її набувачу (з урахуванням доходів з інших джерел), перевищує суму доходу,

що дорівнює рівневі прожиткового мінімуму, розрахованого за 12 місяців такого податкового року, зазначене перевищення підлягає включенню до суми сукупного оподатковуваного доходу названого набувача за наслідками податкового року та оподатковується за загальними правилами. До сукупного оподаткованого доходу також не включаються:

— суми, які направляються платниками податку до благодійних установ та організацій, але не більше 4 відсотків від суми задекларованого сукупного оподатковуваного доходу за звітний рік, що враховується під час подання декларації з сукупного оподатковуваного доходу за такий рік (Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» щодо оподаткування благодійної допомоги від 7 грудня 2000 р. № 2136-Ш);

— суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих навчальних закладах, розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб (Закони України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 р. № 129/98-ВР та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 23 березня 1999 р. № 539-ХІУ);

— суми дивідендів, що були оподатковані під час їх виплати відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закони України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 13 лютого 1998 р. № 129/98-ВР);

— суми, одержані громадянами за здану ними вторинну сировину (макулатуру, ганчір'я, полімери, склобій, відходи гумові, у тому числі зношені шини) (Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про відходи» від 14 грудня 1999 р. № 1288-ХГУ та

«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відходів» від 7 березня 2002 р. № 3073-Ш);

— кошти, внесені фізичними та юридичними особами на рахунки учасників фондів банківського управління, відкриті відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»;

— кошти, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд* сплачуються фізичним особам згідно з договорами про додаткові пенсійні та про цільові виплати, укладеними в період проведення такого експерименту (за винятком випадків, коли кошти зняті учасником фонду банківського управління з рахунка такого учасника з порушенням умов, викладених у Правилах фонду банківського управління) (Закони України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» від 20 квітня 2000 р. № 1694-ІП та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд»);

— стипендії Президента України, що одержані талановитими перспективними спортсменами України, чемпіонами Олімпійських та Параолімпійських ігор, і стипендії Міжнародного Олімпійського Комітету, а також вартість рухомого та нерухомого майна і подарунків, переданих їм у власність (Закон України «Про підтримку олімпійського, параолімпіиського руху та спорту вищих досягнень в Україні» від 14 вересня 2000 р. № 1954-ІП);

— суми допомоги, вартість подарунків (призів), що надаються один раз на календарний рік у межах розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом на працездатну особу, за рахунок юридичних, фізичних осіб та громадських організацій (Закон України «Про внесення змін до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 квітня 2001 р. № 2405-Ш);

— доходи учасників фондів банківського управління, що сформовані відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київміськбуд» (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про проведення експерименту, в житловому будівництві на базі холдингової компанії «Київ-міськбуд» від 7 лютого 2002 р. № 3045-Ш);

Під терміном благодійна організація слід розуміти організацію, яка відповідає всім наведеним нижче вимогам:

— є неприбутковою організацією, створеною для здійснення благодійної діяльності відповідно до Закону України «Про благодійництво та благодійні організації», яка зареєстрована у відповідному податковому органі як благодійна організація та має в установчих документах обов'язок з періодичного, але не рідше одного разу на рік, оприлюднення повних звітів про джерела залучення коштів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання, а також про надання таких звітів будь-якому благодійнику такої благодійної організації, за запитом останнього;

— є релігійною організацією або професійною спілкою, створеною згідно із законом та зареєстрованою у відповідному податковому органі.

Організація не вважається благодійною (незалежно від її організаційно-правового статусу або назви), якщо:

— така організація бере пряму або побічну участь у виборах або рекламуванні будь-якої політичної партії (партійного блоку або об'єднання) або окремої фізичної особи на будь-які виборні посади;

— надходження або активи такої організації використовуються для отримання вигід або переваг будь-якою фізичною або юридичною особою, крім отримання вигід належними набувачами благодійної допомоги.

Благодійна організація подає звіти про залучення коштів (майна) для здійснення благодійної діяльності та про напрями їх використання у строки та в порядку, встановлені зазначеним Декретом для подання податкової звітності з прибуткового податку з громадян.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум).

Сукупний оподатковуваний дохід додатково зменшується на суму, що не перевищує за кожний повний місяць, протягом якого одержано дохід, встановленого чинним законодавством розміру мінімальної місячної заробітної плати (неоподатковуваний мінімум) одному з батьків (опікунів, піклувальників) на кожну дитину віком до 16 років, якщо місячний сукупний оподатковуваний дохід не перевищує розміру десяти мінімальних місячних заробітних плат, встановленого чинним законодавством.

Зазначена пільга зберігається до кінця року, в якому діти досягли 16-річного віку, а в разі смерті дітей — протягом наступних дванадцяти місяців. Зменшення оподатковуваного доходу починає провадитися з місяця народження дитини. Довідки про наявність дітей подаються громадянами за місцем їхньої основної роботи (служби, навчання) до виплати їм заробітної плати за першу половину січня, а в разі зміни кількості утриманців — не пізніше 15 числа наступного місяця після цієї зміни. При обчисленні податку податковими органами такі довідки подаються їм одночасно з декларацією про одержані доходи.

Громадянам, котрі перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями і фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності (за місцем основної роботи), зменшення оподатковуваного сукупного доходу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати на кожну дитину віком до 16 років провадиться щомісячно. В інших громадян зменшення оподатковуваного сукупного доходу на зазначену суму провадиться податковими органами при нарахуванні авансових і остаточних сум податку відповідно до кількості місяців, за які одержано дохід.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується до десяти неоподатковуваних мінімумів:

а) для громадян, котрі постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до І та II категорії;

б) для інвалідів війни І групи.

Сукупний оподатковуваний дохід зменшується до п'яти неоподатковуваних мінімумів:

а) для учасників Великої Вітчизняної війни, інших бойових операцій із захисту СРСР із числа військовослужбовців, котрі проходили службу у військових частинах, штабах і установах, що входили до складу діючої армії, для партизанів;

б) для військовослужбовців і призваних на навчальні, перевірочні збори військовозобов'язаних, котрі проходили службу в складі обмеженого контингенту радянських військ у Республіці Афганістан та в інших країнах, де в цей період велися бойові дії;

в) для інвалідів з дитинства, інвалідів І і II груп;

г) для громадян, котрі постраждали від Чорнобильської катастрофи і віднесені до ПІ та IV категорій;

д) для батьків і одного з подружжя військовослужбовців, котрі загинули чи померли або пропали безвісти при виконанні службових обов'язків;

е) для одного з батьків, котрий виховує інваліда з дитинства; для батьків, котрі виховують двох і більше інвалідів з дитинства, якщо вони проживають разом з ними і потребують постійного догляду;

є) для громадян, реабілітованих відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні

Одним з ефективних механізмів контролю за сплатою податків фізичними особами є прийнятий 22 грудня 1994 року Верховною Радою України Закон «Про державний реєстр фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів*.

Основною метою створення Державного реєстру є забезпечення повного державного обліку фізичних осіб, котрі постійно проживають в Україні, мають об'єкти оподаткування, передбачені чинним законодавством, і зобов'язані сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі до бюджетів та внески до державних цільових фондів, а також осіб, котрі не мають постійного місця проживання в Україні, але відповідно до чинного законодавства повинні сплачувати податки в Україні.

Державний реєстр створюється Державною податковою адміністрацією України і складається з інформаційного фонду, що міститься в базах даних Державної податкової адміністрації України, державних податкових адміністрацій Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст і районів у містах. Він має забезпечувати:

— організацію автоматизованої обробки інформації про сплату податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами в режимі комп'ютерної мережі;

— взаємодію державних податкових адміністрацій з метою забезпечення контролю за правильністю і вчасністю сплати податків та інших обов'язкових платежів фізичними особами;

— організацію нормативно-довідкової інформації для взаємодії державних податкових адміністрацій з іншими державними органами.

До інформаційного фонду реєстру мають включатися такі дані:

а) індивідуальні ідентифікаційні номери, що надаються фізичним особам — платникам податків та інших обов'язкових платежів і зберігаються за ними протягом усього їхнього життя;

б) загальні відомості про фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів, а саме:

— прізвище, ім'я та по батькові;

— дата народження;

— місце народження (країна» область, район, населений пункт);

— місце проживання;

— місце основної роботи;

— види сплачуваних податків та інших обов'язкових платежів;

в) інформація про сплату фізичними особами податків та інших обов'язкових платежів.

Основними джерелами формування інформаційного фонду Державного реєстру фізичних, осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів є:

— дані державних податкових адміністрацій по районах, районах у містах без районного поділу про фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів;

— інформація підприємств, установ, організацій усіх форм власності, включаючи Національний банк України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, про суми виплачених фізичним особам доходів і утриманих з них податків та інших обов'язкових платежів;

— інформація виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів та інших органів, уповноважених проводити державну реєстрацію (ліцензування) фізичних осіб — суб'єктів підприємницької та іншої діяльності;

— відомості міських та районних відділів (управлінь) внутрішніх справ про громадян, котрі прибули на проживання в даний район або місто чи вибули з них;

— відомості відділів реєстрації актів громадянського стану виконавчих комітетів місцевих Рад народних депутатів про громадян, котрі померли.

Провадити державну реєстрацію фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності уповноважено підприємства, установи, організації всіх форм власності, включаючи установи Національного банку України, комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів, інші органи. За місячний термін вони зобов'язані передавати до державних податкових адміністрацій відомості, на підставі яких Державна податкова адміністрація України надає фізичній особі — платникові податків та інших обов'язкових платежів ідентифікаційний номер і надсилає до державної податкової адміністрацій за місцем проживання фізичної особи або за місцем отримання доходів чи за місцезнаходженням об'єкта оподаткування картку з ідентифікаційним номером.

Головним користувачем Інформації Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів виступає Уряд держави та його органи (міністерства, відомства), інші державні органи відповідно до чинного законодавства.

Діючі в Україні окремі локальні системи реєстрації (запис актів громадянського стану, відображення руху населення та інше) не дають повного уявлення про загальний соціальний стан суспільства і недостатні для реалізації цілей соціально-економічної політики. Створення ж Державного реєстру як системи соціально-індивідуалізованої характеристики людини дасть можливість мати інформацію про стан життєвого середовища кожного громадянина, його зміни, ступінь відповідності певним суспільним стандартам. Для країни в цілому Державний реєстр — інформаційна основа для розробки та реалізації різноманітних програм національного масштабу.

У разі невчасного залучення громадян до сплати податку або неправильного оподаткування їхніх доходів стягнення або повернення відповідної суми податку допускається не більш як за три роки до виявлення факту неправильного оподаткування. Не утримані (утримані не повністю або невчасно), а також не перераховані до бюджету суми податку, що підлягають стягненню, стягуються в безспірному порядку податковим органом із підприємств, установ, організацій та фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності, що виплачували доходи громадянам. Із громадян, котрі займаються підприємницькою діяльністю і не мають розрахункових рахунків в установах банків, стягнення прибуткового податку провадиться через нотаріальні контори за виконавчими написами або у судовому порядку.

Громадяни, винні у невчасному поданні декларації про доходи чи у включенні до декларації перекручених даних, у тому, що немає обліку, або в неналежному веденні обліку доходів та витрат, для яких встановлено обов'язкову форма обліку, притягаються податковими органами до адміністративної відповідальності у формі штрафу в розмірі мінімальної місячної заробітної плати, а за ті ж дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, — у розмірі двох мінімальних місячних заробітних плат.

У разі приховування (заниження) громадянами доходів до них застосовуються заходи відповідальності (фінансова санкція) у формі стягнення суми прибуткового податку, обчисленої з фактично одержаного доходу (з урахуванням заниженого і прихованого доходу), і штрафу в двократному розмірі від додатково обчисленої суми прибуткового податку внаслідок збільшення оподатковуваного доходу, а при повторному порушенні протягом року — штрафу в п'ятикратному розмірі від додатково нарахованої суми податку, що сплачуються в 15-денний строк від дня прийняття податковим органом відповідного рішення.

Blog

Гега П. Т., Доля Л. М. Г27 Основи податкового права: Навч посіб. 3-тє вид., випр. І доп