Geum.ru

Програма та методичні рекомендації з дисципліни „ соціальна антропологія" для магістрів усіх спеціальностей Затверджено Методичною радою нтуу „кпі"

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Положення про модульний контроль з дисципліни
2. Модульний контроль.
3. Виступ на диспуті
Самостійне соціально-антропологічне дослідження
Штрафні та заохочувальні бали за
Розрахунок шкали (R) рейтингу
R = RC + RE = 170 балів.
Оцінка ESTS
Homo sapiens
Homo mortem
Homo parasiticus
Подобный материал:
1   2

Положення про модульний контроль з дисципліни


„Соціальна антропологія”


Модульний контроль з дисципліни „Соціальна антропологія” визначає критерії оцінювання знань за усні та письмові відповіді студентів; види робот під час аудиторних занять та самостійних занять студентів; шкалу переведення балів в оцінки.

Рейтинг студента з дисципліни складається з балів, що він отримує за:


  1. відповіді на практичних заняттях з теоретичних питань курсу;
  2. дві контрольні роботи;
  3. підготовку та виступ на диспутах;
  4. обмірковану роботу над конспектом (конспект лекцій та нотатки з першоджерел);
  5. відповідь на заліку.


Система рейтингових (вагових) балів та критеріїв оцінювання:

1.Робота на практичних заняттях:

Ваговий бал – 2. Максимальна кількість балів на всіх практичних заняттях дорівнює 2 бали х 9 = 18 балів.

2 бали – повна розгорнута відповідь,

1 бал – доповнення,

0 – пасивна присутність.


2. Модульний контроль.

Ваговий бал – 6.

Максимальна кількість балів за всі контрольні дорівнює 6 балів х 2 = 12 балів.

5-6 балів – повна відповідь, самостійне творче мислення з теми;

3-4 бали – в цілому правильна, лаконічна відповідь;

2 – часткова відповідь на питання;

1 бал – обмежено фрагментарна відповідь, формальна.


3. Виступ на диспуті:

Ваговий бал – 5. Максимальна кількість за усі виступи: 5х9 = 45 балів.

5 балів – красномовний виступ, риторично грамотний за усіма параметрами оцінювання, творчий доробок оратора, єдність етосу, пафосу, логосу;

4 бали – логічний виступ, інформаційно повний, продуманий;

3 бали - виступ за темою з частковими порушеннями параметрів красномовства;

2 бали – формальний виступ з намаганням викласти тему;

1 – присутність на промові з оцінюванням.

  1. Самостійне соціально-антропологічне дослідження:

Ваговий бал – 5. Максимальна кількість за дослідження - 45 балів.

40-45 балів – ґрунтовна теоретична підготовка, креативний виступ, вміння довести власну думку;

20-30 балів – достатньо обґрунтоване дослідження;

10-20 балів – наявність нотатків самостійного дослідження, розробка стратегії;

10 балів – участь у колективному дослідженні;


Штрафні та заохочувальні бали за:


- недопуск до заліку у зв’язку з незадовільним вхідним контролем - 20

балів;
  • несвоєчасне подання контрольної роботи................................................-5 балів;
  • відсутність власного конспекту................................................................. – 20 балів;
  • відсутність на практичних без поважної причини.................................... – 10 балів;
  • за виконання завдань із удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни надається від 5 до 10 заохочувальних балів;
  • за виступи на наукових конференціях та Днях науки надається від 10 до 15 заохочувальних балів.


Розрахунок шкали (R) рейтингу:

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:

Rc = 18 + 12 + 45 + 45 = 120 балів.

Залікова складова шкали дорівнює 30% від R, а саме:

0,3

Rе = Rс ---------- = 50 балів.

1 – 0,3

Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає R = RC + RE = 170 балів.

Необхідною умовою допуску до заліку з урахуванням усіх контрольних та практичних робіт, а також стартовий рейтинг не менше 40% від Rc, тобто 50 балів.

Виходячи з розміру шкали Rе = 50 балів, визначено критерії залікового оцінювання з визначенням 4-5 рівнів згідно з таблицею:


RD = rc = re
Оцінка ESTS

Традиційна оцінка

162...........170
A
Відмінно

153...........161
B
Добре

146...........152
C
Добре

137...........145
D
Задовільно

128...........136
E
Задовільно

RD < 128
F x
Незадовільно

Rc < 50, або не виконані інші умови допуску

до заліку
F
Не допущений



ДОДАТКИ


Додаток № 1. Теми рефератів (для студентів заочного відділення)
  1. Напрямки сучасних антропологічних досліджень.
  2. Теорії морфологічної еволюції людини.
  3. Еволюційна теорія появи та розвитку Homo sapiens.
  4. Новітні дані палеоантропології.
  5. Місце соціальної антропології серед інших гуманітарних наук світу.
  6. Креаціоністська теорія походження людини.
  7. Антропоцентризм античності.
  8. Середньовічна думка про сутність людини.
  9. Людина Відродження.
  10. Людина у теоріях Нового часу.
  11. Погляди на людську сутність у науковій думці епохи Просвіти.
  12. Християнська антропологія.
  13. Педагогічна антропологія.
  14. Гендерна антропологія.
  15. Антропологічний поворот у гуманітарній думці ХХ століття.
  16. Видатний антрополог (за вибором).
  17. Головні напрямки досліджень філософської антропології.
  18. Макс Шелер – „батько” філософської антропології.
  19. Соціальний дарвінізм – хибна думка про людину.
  20. Сучасні класифікації людських типів.
  21. Людина у постмодерністській антропології.
  22. Риси сучасної антропологічної кризи.
  23. Місце розуму у структурі людської особистості.
  24. Теоретичний та практичний розум людини.

26. Дихотомія „розум – тіло”.

27. Історія та динаміка показника IQ.

28. „ТРІЗ” – технологія розвитку творчого мислення.

28. Чоловічий розум та „жіноча логіка”.

29. Феномен маніпулятивного впливу на свідомість.

30. Деструктивні секти.

31. Психокульти.

34. Перспективи створення штучного інтелекту.

35.Філософсько-соціологічне пояснення виникнення праці,

співвідношення „людина-праця”.

36. Цілераціональна праця як сенс життя Homo faber.

37. Особливості чоловічого та жіночого ставлення до праці.

38. Емоційне вигорання.

39. Екзистенційна потреба у сродній праці. Праця як

поклик та творчість.

40. Мозок і мова.

41. „Мова” тварин та мова людей.

42. Слово як деміург у християнській антропології.

43. Homo loquens як суб’єкт комунікації.

44. Сучасні дискурси влади як втілення волі до панування.

45. Особливості чоловічого та жіночого мовлення.

46. Мовленнєва агресія.

47. Мова сучасних ЗМІ.

48. Інформаційний бум.

49. Біогенетичне та етологічне пояснення агресії.

50. Психоаналітичне пояснення агресії.

51. Роль насильства у життєвій боротьбі Homo agressios .

52. Чоловіча та жіноча агресія.

53. Природа людського потягу до гри.

54. „Homo ludens” Й. Хейзінги. Головні положення дослідження

гри.

55. Соціально-драматургічний підхід у методах психологічної корекції людини.

56. Гра як форма психотерапії (психодрама, казкотерапія).

57. Страх смерті – базова емоція людини.

58. Р. Моуді. „Життя після життя”.

59. Апологія безсмертя.

60. Любов: „ерос”, „філія”, „агапе”.

61. Любов в утопіях та антиутопіях

62. Сексуальна революція і любов.

63. Проблема ігроманії, шляхи її вирішення.

64. „Ordo amоris” М. Шелера. Головні ідеї роботи.

65. Історія виникнення та становлення НЛП.

66. Сучасні теорії позитивного мислення.

67. Напрямки уфологічних досліджень – ілюзія чи крок у майбутнє.

68. Ознаки харизматичного сектантства. Небезпека сектантської філософії –

звуження свідомості.

69. Природа і наслідки фанатизму.

70. Толерантність як потреба сучасної комунікації Homo loquens.


Додаток № 2. Положення про диспут

З метою розвитку аналітичних та риторичних здібностей студентів-магістрів частина семінарських занять проводиться у формі диспуту.
  1. В період підготовки до диспуту студенти повинні ознайомитися з рекомендованою літературою з теми.
  2. Осягнувши теоретичні аспекти проблеми, що виноситься на диспут, студенти мають змогу виробити власний погляд на проблему.
  3. Група ділиться згідно світоглядним підходам до теми на 2 – 3 підгрупи (за логікою „тезис-антитезис-синтез”).
  4. В кожній підгрупі заздалегідь готується лаконічна доповідь.
  5. Слухачі підгруп у якості опонентів готують аргументацію та контраргументацію.
  6. Декілька студентів призначаються супервізорами з теми диспуту. Вони оцінюють обґрунтованість аргументації доповідачів та красномовність її викладення.
  7. Кожний виступ підгрупи обговорюється опонентами у вигляді питань-відповідей.
  8. Супервізори контролюють хронометраж виступу та наприкінці заняття підводять підсумки.
  9. Викладач виступає з заключним словом, підводячи підсумок обговоренню теми.
  10. Оцінюється теоретична підготовка до диспуту, вміння переконливо викладати думки, наявність власної точки зору.
  11. Бали за участь у диспуті:
    1. відсутність,
    2. пасивна присутність,
    3. наявність тез у конспекті,
    4. репліки у підтримку думки,
    5. активна участь у роботі підгрупи,
    6. переконливий виступ з захистом точки зору.

Примірник тем, що виносяться на диспут:
  1. Чи є 5 феноменів буття вичерпними універсаліями життя людини.
  2. Як виникла людина? Еволюціонізм, креативізм чи їх сполучення? Чи є людина вінцем природи?
  3. НЛП і подібні технології програмування – міф чи емпірична епістемологія сучасності?
  4. Праця за гроші та праця за покликом. Чи є вибір?
  5. Чи позбавиться людство від тероризму?
  6. Чи можна жити не граючись?
  7. Суїцид – сила чи слабкість?
  8. Чи існує „справжня” любов?”
  9. Диспут у форматі ділової гри „Переговори”.



Додаток № 3. Керівництво з підготовки та проведення соціально-антропологічного дослідження:
  1. З метою практичного засвоєння теоретичних знать з дисципліни „Соціальна антропологія” протягом семестру студенти проводять одне соціально-антропологічне дослідження.
  2. Завдання дослідження полягає у визначенні індивідуальних нахилів учасників контрольної групи до праці, гри, інтелектуального розвитку, любові, влади, ставлення до смисложиттєвих протиріч.
  3. Дослідження проводиться шляхом будь-якої соціологічної процедури за вибором студентів (анкетування, інтерв’ю, дискурс-аналіз, спостереження тощо).
  4. Дані дослідження систематизуються у інформаційно-статистичному висновку.
  5. Автори дослідження коментують отримані дані з точки зору їх типовості та виявлення на рівні соціуму – у феноменах соціального життя.


Додаток № 4. Запитання до модульного контролю

  1. Види сучасних антропологічних знань.
  2. Предмет та завдання соціальної антропології.
  3. Огляд теорій морфологічної еволюції людини.
  4. Огляд ідей щодо людської сутності в епоху античності.
  5. Огляд середньовічних ідей щодо сутності людини.
  6. Епоха Відродження. Образ людини у філософському осягненні.
  7. Філософи епохи Просвіти про сутність людини.
  8. Особливості екзистенційної філософії у її трактуванні людської природи.
  9. Макс Шелер – „батько” філософської антропології.
  10. Постмодерністський погляд на людину.
  11. Роль гри у людському житті.
  12. Місце розуму у структурі людської особистості.
  13. Що означає афоризм М. Гайдегера „мова – дім буття”?
  14. Що таке толерантна комунікація.
  15. Особливості сучасної української логосфери.
  16. Особливості сучасного ставлення людини до праці.
  17. Праця, фах як метод самоідентифікації людини.
  18. Що таке сродна праця.
  19. Основні наукові теорії людської агресії.
  20. Вияви волі до панування сучасної людини.
  21. Метод метаантропології у соціальній антропології.
  22. Засоби подолання танатофобії.
  23. Езотеричні концепції подальшого розвитку людства.
  24. Езотеричні докази життя після життя.
  25. Огляд сектанских угрупувань, діючих в Україні.
  26. Прийоми нейтралізації маніпулятивного впливу на свідомість.
  27. Сутність сучасної антропологічної кризи.
  28. Ідеї андрогін-аналізу у корекції гендерних стосунків.
  29. Особливості любовних стосунків сьогодення.
  30. Любов як вища цінність життя.


Додаток № 5. Контрольні запитання до заліку

  1. Предмет і завдання соціальної антропології.
  2. Огляд концепцій людини у історії філософії, соціології, психології (автори за вибором).
  3. Специфіка, різновиди сучасних антропологічних знань.
  4. Особливості постмодерністського погляду на людину.
  5. Яке місце займає розум у структурі людської особистості?
  6. Дихотомії „розум – тіло”, „розум – душа”, „раціональне – емоційне”.
  7. Сутність сектантського мислення та пропаганди.
  8. Причини відчуження людини від праці.
  9. Необхідність професійного влаштування людини у сфері сродної праці.
  10. Сучасні проблеми працюючої людини.
  11. Значення гри у людському житті, її специфіка, функції, сенс.
  12. Ігроманія та засоби її подолання.
  13. Ігрові моделі особистісної корекції людини.
  14. Що таке танатологія, основні напрямки досліджень у цій сфері.
  15. Природа агресії.
  16. Особливості волі до влади у наш час.
  17. Дихотомія „панування – підкора” у сучасному соціальному житті.
  18. Особливості сучасної української логосфери.
  19. Сенс толерантної комунікації.
  20. Тваринне та людське в людині.
  21. Любов у сьогоденні.
  22. Перспективи подальшої еволюції людини.


Додаток № 6. Реєстр типів Homo


Homo biologicus – Людина як біологічний вид приматів

Homo erectus – Людина прямо ходяча

Homo habilis – Людина вміла

Homo sapiens – Людина розумна

Homo culturologicus – Людина культурологічна

Homo amoris – Людина любляча

Homo agressiоs – Людина агресивна

Homo militaris – Людина войовнича

Homo militaris – Людина войовнича

Homo reciprocans - Людина, що обмінюється

Hjmo faber - Людина-працівник, робітник, будівник

Homo universalis - Людина універсальна

Homo historicalis - Людина історична

Homo sacer - Людина безправна

Homo mortem – Людина смертна

Homo economicus - Людина економічна / раціональний суб’єкт, що прагне користі

Homo scientia - Людина-науковець

Homo sociologicus - Людина соціальна

Homo politicus - Людина політична

Homo religious - Людина релігійна

Homo Ludens - Людина, що грає

Homo ridens – Людина, що сміється,

Homo loquens – Людина промовляюча

Homo parasiticus – Людина паразитична

Альтернативні різновиди Людини:

Homo superior - Надлюдина, Супермен – людина з інтелектом, що перевищує можливості Homo sapiens

Homo magi - Людина-маг у DC Universe

Homo sovjeticus – Людина радянська

Нomo eventus – людина дієва, що втілює послідовність подій, які повністю визначають її особистість

Література до курсу

  1. Агафонов А.Ю. Человек как смысловая модель мира. - М., 2000.
  2. Андрос Е. Комунікативна природа людського буття.// В кн. “Філософія. Світ людини».- К., 2001.
  3. Антропология насилия. - СПб., 2001.
  4. Арендт. Vita activa или о деятельной жизни. - СПб., 2000.
  5. Арьес Ф. Человек перед лицом смерти. - М.,1992.
  6. Барулин, В. С. Философско-социальная антропология. М.,1994.
  7. Бердяев Н. Метафизика пола и любви // Эрос и личность. – М., 1989.
  8. Бердяев Н.А. О назначении человека. - М.,1993.
  9. Бердяев Н. Самопознание. – М., 1991.
  10. Берн Э. Игры, в которые играют люди. - М.,1989.
  11. Блаватская Е. Перевоплощение // Переселение душ. – М., 1994.
  12. Бородай, Ю.М. Эротика – смерть – табу: Трагедия человеческого сознания. – М., 1996.
  13. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия. - СПб., 1997.
  14. Бичко І. В. Український національний характер: персоналістський підхід // Філососфсько-антропологічні читання. – К., 1996.
  15. Бодрийяр Ж. Смерть и символический обмен. - М, 2000.
  16. Бороноев А.О., Емельянов Ю.Н. Особенности развития и взаимоотношения социологии и антропологии. - СПб., 1994.
  17. Бубер М. Проблема человека // Два образа веры. – М., 1995.
  18. Булатов М.О., Загороднюк В.П., Макєєв К.С., Солонько Л.А. Філософська антропологія в контексті сучасної епохи. – К., 2001.
  19. Бурдье П. Критика теоретического разума. - СПб. 2001.
  20. Валов М. А. Социально-философские основания современного социального дарвинизма : Автореф. дис. канд. филос. наук - СПб., 2003.
  21. Вейнингер О. Пол и характер. – М., 1992.
  22. Выготский Л.С. Мышление и речь. - М., 1998.
  23. Габермас Ю. Комунікативна дія і дискурс // Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996.
  24. М.Г. Гегель. Работы разных лет. – М., 1996.
  25. Гелен А. О систематике антропологии // Проблема человека в

западной философии. М.,1998.
  1. Головко Б.А. Філософська антропологія. – К., 1997.
  2. Гроф С. Области человеческого бессознательного. – М., 1994.
  3. Гроф С., Хэлифакс Д. Человек перед лицом смерти. – М., 1996.
  4. Гурин С.П. Маргинальная антропология. - Саратов, 2000.
  5. Делез Ж., Гваттари Ф. Капитализм и шизофрения. – М., 1990.
  6. Дельгадо Х. Мозг и сознание. - М.,1974.
  7. Демичев А.В. Дискурсы смерти: Введение в философскую танатологию. – СПб., 1997.
  8. Деррида Ж. Позиції. – К., 1994.
  9. Джемс У. Существует ли сознание? // Новые идеи в философии. – М.,1910.
  10. Дугин А. Тайные общества и оккультные силы в истории. – М., 1998.
  11. Дюркгейм Э. Самоубийство: социологический этюд. - М.,1994.
  12. Кант И. Антропология с прагматической точки зрения. - – М., 1996. Т.6.
  13. Кант И. Критика чистого разума. Собр. соч. В 8 т. Т. 3. – М., 1994.
  14. Ковалев А.Д. Дарвинизм социальный // Современная западная социология: Словарь. – М., 1990.
  15. Крадин Н.Н. Политическая антропология. - М., 2004.
  16. Крилова С. Безсмертя особистості: ілюзія чи реальність? – К., 1999.
  17. Кузнецов А.М. Антропология и антропологический поворот современного социального и гуманитарного знания // Личность. Культура. Общество. – М., 2000.
  18. Кьеркегор С. Болезнь к смерти. – М., 1993.
  19. Лебон Г. Психология народов и масс. - СПб, 1898.
  20. Леви-Стросс К. Руссо – отец антропологии // Первобытное мышление. – М., 1994.
  21. Ліотар Ж. Ситуація постмодерну // Філософська та соціологічна думка.

№ 5 – 6. – К., 1995.

48. Льюис К.С. Любовь // Философия любви. – М., 1990.

49. Малиновский Б. Функциональный анализ // Антология исследования

культуры. – СПб, 1997.

50. Лоренц К. Агрессия. – .

51. Нации и национализм. - М., 1991.

52. Мамардашвили М.К. Сознание как философская проблема // Вопросы

философии.. N 10. – М., 1990.

53. Марков Б.В., Шаронов В.В. Очерки социальной антропологии. –

СПб.,1995.

54. Марков Б.В. Разум и сердце. - СПб.,1993.

55. Марков Б.В. Философская антропология: Очерки истории и теории. -

СПб.,1997.

56. Маркс. Экономическо-философские рукописи 1844 года. Гл. Отчужденный труд // К. Маркс, Ф. Энгельс. Из ранних произведений. – М., 1956.

57. Маркузе Г. Одномерный человек. – М., 1997.

58. Маслоу А.Г. Дальние пределы человеческой психики. - СПб., 1997.

59. Минюшев Ф.И. Социальная антропология. Курс лекций. - М.,1997.

60. Моуди Р. Жизнь до жизни. Жизнь после жизни. – К., 1994.

61. Мур Г. Феминизм и антропология: история взаимоотношений. – В кн.: Введение в гендерные исследования, ч. 2. Харьков – СПб, 2001.

62. Международные стандарты прав человека и свободы объединения в сфере труда. - М., 2000.

63. Назаретян А.П. Интеллект во Вселенной. - М.,1991.

64. Ницше Ф. Воля к власти. – К., 1994.

65. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М., 1990.

66. Осипов Г.В. Британская школа социальной антропологии // История западной социологии. – М., 1999.

67. Радклифф-Браун А.Р. Метод социальной антропологии. – М., 2001.

68. В. Пенфильд, Л. Робертс. Речь и мозговые механизмы, - М., 1964.

69. Платон. Пир. // Собр. Соч. В 4 т. – М., 1993. Т. 2.

70. Платон. Федон. Сочинения: В 4 т. – М., 1993. – Т. 2.
  1. Потебня А. А. Мысль и язык. – К., 1993.
  2. Пигров К.С. Социальная антропология как система // Очерки

социальной антропологии. - СПб., 1995.

73. Б.Ф. Поршнев. Вторая сигнальная система как диагностический рубеж

между троглодитами и гоминидами. – М., 1994.
  1. Проблема человека в западной философии. - М., 1988.
  2. Рікер П. Толерантність, нетолерантність, несприйняття. – К., 1995.
  3. Рикер П. Человек как предмет философии // Вопросы философии. 1989. N 5 – 6.
  4. Райх, В. Психология масс и фашизм. – СПб., 1997.
  5. Рулан Н. Юридическая антропология. - М., 1998.
  6. Тэннэхилл Р. Секс в истории. – М., 1995.
  7. Савицька Леся. Кровозмісне дитя двомовності. – К., Критика, 2001 р., № 10.
  8. Салимов К.Н. Современные проблемы терроризма - М.: Щит-М, 1999.
  9. Сковорода Г.С. Повне зібр. тв.: У 2-т. Т. 1. – К., 1990.
  10. Соловьев В. С. Смысл любви // Философия искусства и литературная критика. – М., 1991.
  11. Социальная антропология на пороге ХХI века. Тезисы и материалы конференции. - М.,1997.
  12. Табачковський В. Г. Родова бівалентність людини як вияв розмаїття порядків буття // Філософська думка, 2000, № 6.
  13. Танатография Эроса. – СПб., 1994.
  14. Тибетская книга мертвых. – Спб, 1992.
  15. Тоффлер О. Шок будущего. - М., 2001.
  16. Тоффлер О. Особистість майбутнього //– К., 1996. Генеза. № 1.
  17. Трегубов Л., Вагин Ю. Эстетика самоубийства. – Пермь, 1993.
  18. Успенский П. Д. Новая модель Вселенной. – М., 1993.
  19. Фейербах Л. Вопрос о бессмертии души с точки зрения антропологии // Избр. филос. пр. – М., 1955. Т.2.
  20. Финк Э. Основные феномены человеческого бытия // Проблема человека в западной философии. – М., 1998.
  21. Фирт Р. Значение социальной антропологии // Личность. Культура. Общество. - М., 2001.
  22. Фрейд З. “Я” и “Оно”. - Тбилиси, 1991.
  23. Фрейд З. Психопатология обыденой жизни. – М. 2001.
  24. Франкл В. Человек в поисках смысла. - М.,1990.
  25. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивности. – М., 1994.
  26. Фромм Э. Бегство от свободы. - М.,1990.
  27. Фромм Э. Искусство любить // Душа человека. – М., 1992.
  28. Фуко М. Археология знания. - Киев, 1996.
  29. Фуко М. Воля к истине. По ту сторону знания, власти и сексуальности. М., 1996.
  30. Фуко М. Герменевтика субъекта. – М., 1991.
  31. Фуко М. История сексуальности: забота о себе. – К., М., 1998.
  32. Фуко М. История безумия в классическую эпоху – М., 1997.
  33. Фуко М. Слова и вещи. - М., 1997.
  34. Хайдеггер М. Путь к языку // Время и бытие. – М., 1993.
  35. Хамитов Н. Философия одиночества. Одиночество мужское и женское. – К., 1995.
  36. Хамитов Н. Философия и психология пола. – К., М., 2001.
  37. Хамитов Н.В. Философия человека: от метафизики к метаантропологии. – К., 2000.
  38. Хамітов Н. Самотність у людському бутті. Досвід метаантропології. – К., 2000.
  39. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії. Проблема

людини. – К., 2000.
  1. Шарден Тейяр де П. Феномен человека. - М.,1987.
  2. Шаронов В. В. Основы социальной антропологии. - СПб.,1997.
  3. Шелер М. Положение человека в Космосе // Проблемы человека в

западной философии. - М.,1988.
  1. Шинкарук В.І. Віра, надія, любов // Віче. – 1994.
  2. Эко У. Постмодернизм, ирония, занимательность // Имя розы.

Вып.2. М., 1989.
  1. Энгельс Ф. Происхождение семьи, частной собственности и

государства // Маркс К., Энгельс Ф. Соч. 2-е изд. – Т. 21.
  1. Энциклопедия преступлений и катастроф. Катастрофы сознания.

- М., 1996.
  1. Юнг К. Архетип и символ. - М., 1991.
  2. Юнг К. Человек и его символы. - М., 1997.
  3. Юнг К. Проблемы души современного человека // Вопросы

философии. – М., 1989. N 1.
  1. Юркевич П. Серце и его значение в духовной жизни человека (...)

– М., 1990.