Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
Заходи оптимізації в межах зони передбачають:
- встановлення для всіх лісів категорії першої групи;
- відновлення ділянок корінного лісу шляхом проведення рубок догляду, реконструктивних рубок, створення лісових культур з порід, які відповідають корінним типам лісів;
- запровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками лісових насаджень;
- відновлення і охорону тваринного світу, цінних рослинних угруповань;
- дотримання екологічно-припустимих рекреаційних ємностей природних комплексів та контроль за дотриманням припустимих норм рекреаційних навантажень;
- обладнання природно-пізнавальних стежок;
- впорядкування, обладнання доріг, стежок.
Для розміщення туристського господарства необхідна наявність декількох одноденних і багатоденних маршрутів (піших, автомобільних, лижних, водних) з врахуванням кругового огляду по трасі маршрутів найцікавіших ділянок місцевостей, історичних, архітектурних та природних пам’яток. На трасах маршрутів бажано також будувати туристські притулки для тимчасового перебування туристів і невеличкі хатинки, які, як правило, повинні розміщуватись у підніжжя гірських вершин, водоспадів, панорамних місць.
У межах цієї зони наявні екологічні стежки:
1. Екологічна стежка “Бона” (кв.4, філіал “Кременецькі гори”) Протяжність –1,4 кілометра.
Гора “Бона” – цінна геологічна та історико-археологічна пам’ятка. Висота її сягає 400 метрів. З неї добре видно гору Черча, яка майже до самої вершини вкрита лісом. На її північному схилі серед грабів, буків ростуть поодинокі дуби-патріархи, берези, ясени. На південному схилі зростають середньовікові ялини та сосни.
В деяких місцях є відслонення, в яких можна розгледіти геологічну будову гір. Мальовничі і неповторні Кременецькі гори належать до рідкісного типу ерозійних гір, що утворилися внаслідок розмиву древнього Подільського плато водами. Складені вони морськими осадовими породами періоду кайнозойської ери, а також континентальними відкладами сучасного четвертинного періоду. Місцями на поверхню виходять чітко виражені нижньосарматські вапнякові пісковики з включеннями чорного кременю. Відслонення косої шаруватості простежується в товщі порід потужністю 2-3 м на віддалі понад 200 м.
Нижче стін замку спостерігаються ділянки степової рослинності із малочисельними популяціями сонцецвіту сизого.
Вершину гори увінчують руїни старовинної фортеці – однієї з найдавніших на Поділлі, закладеної ще в ХІІІ ст. З нею пов’язані легенди, одна з яких розповідає про якусь люту королеву, що знущалась над місцевим населенням і звали її Боною. Одного разу вона звеліла зшити з волових шкір міст, що мав сполучити Бону із сусідньою горою Черча. Як видно, пролягав він над страхітливою прірвою. Коли Бона опинилася посеред мосту, ридван не витримав і прорвався… На щастя королева залишилась живою. По одних переказах її підхопила і врятувала сила Божа, а по других – сила диявольська поставила її непошкодженою на землю біля підніжжя гори.
Чудовий краєвид відкривається з вершини цієї гори: кожен куточок старовинного міста Кременця чарує неповторною красою. Розташоване в глибокій долині, задумливе древнє місто потопає у зелені. На одній з найдавніших вулиць Кременця Медовій знаходиться унікальна споруда XVIII ст. – кременецькі будинки-близнюки, зведені у стилі барокко. Під самою горою Миколаївський собор (XVI-XVII ст.), далі комплекс будівель колишнього колегіуму (1731-1743 р.р.), споруди братського Богоявленського монастиря (ХVII ст.), монастир реформаторів (XVIII ст.), родинний будинок Словацьких (XVIII ст.) та ряд інших.
2.Екологічна стежка “Божа гора” (кв.1, філіал “Кременецькі гори”). Протяжність - 2,6 кілометра.
Гора “Божа” – характерний ерозійний останець, відчленований від Подільського плато. Її висота 265 метрів. З південно-західного боку гора Божа проглядається як рівнобедрена трапеція з пологими схилами. Східна сторона має неправильну форму з крутими кам’янистими схилами.
Згідно легенди ця територія була заселена племенами антів. Одним із них керував Бож – мужній і сміливий вождь. Він розумно і справедливо правив своїм народом. Вороги, втративши надію перемогти антів у бою, вирішили здолати їх хитрістю та підступністю. В результаті віроломства загинув Бож та мужні анти, яких поховали на горі і дали їй назву Божа.
На вершині гори б’є джерело чистої, холодної води, яке має важливе культове значення. На думку багаточисельних прочан, вода цього джерела має цілющі властивості. Неподалік джерельця на вершині гори збереглись зарослі рідкісних чагарників: кизильнику чорноплідного, вишні степової.
На схилах гори ростуть сосна, дуб, граб, береза, липа. Серед молодих насаджень – залишки унікального дубово-соснового лісу віком понад 170 років. Потрапляєш сюди, ніби у живу казку природи. Серед трав’янистих рослин „Божої” багато рідкісних та реліктових видів: лещиця дністровська, лілія лісова, костриця піхвата, скополія карніолійська.
Тваринний світ тутешніх гір різноманітний. З ссавців водяться білки, куниці, лисиці, зайці-русаки, козулі, борсуки та ін. З пернатих тут звичайними є кропив’янки, зяблики, дрозди, вівсянки. Високо в небі в ширяючому польоті часто можна спостерігати канюків, шулік чорних, яструбів. А в заростях чагарників наспівує чарівну мелодію соловейко.
Подолавши крутий підйом та спуск з вершини гори обов’язково всі зупиняються біля місця, названого прочанами „Ступня Матері Божої”. Згідно зафіксованих документально даних саме тут стояла дерев’яна капличка. Належала вона церкві в с. Бережці, щорічно приносила дохід 30-40 рублів (1893 р.). В 59-60 роках ХХ століття вона була розібрана.
3.Екологічна стежка “Дівочі скелі” (кв.3, філіал “Кременецькі гори”). Протяжність - 2,6 кілометра. Дівочі скелі пов’язані з багатьма легендами. Одною із них є та, що під час монголо-татарської навали, молоді дівчата, що не здаватись в полон, кинулись зо скель вниз головою, зв’язавшись косами. Звідси назва “Дівочі скелі”. Урочище “Дівочі скелі” багате рідкісними та зникаючими видами скельної та степової рослинності.
У межах Волинського та Кременецького лісництв ДП “Кременецьке лісове господарство” доцільно прокласти такі екологічні стежки, як:
1. Екологічна стежка “Гора “Стіжок” - квартал 55 (ділянки 13-16), квартал 56 (ділянки 10,11) Волинського лісництва. Розташована на північній околиці с.Стіжок, городище (літописне місто Стіжок), давньоруська культура.
Гора-останець, яка своїм виглядом нагадує стіг сіна, звідки і назва – Стіжок. Вона покрита лісом, вершина плоска, складена оолітовими вапняками сарматського ярусу (неоген). З півночі і сходу від гори розкинулись зелені лісові масиви. Висота гори близько 300 метрів. Гора Стіжок є наочним прикладом ерозійних останцевих гір. За княжих часів тут був замок. Має навчальне і естетичне значення. Ділянка має важливе наукове значення. Оголошена геологічною пам’яткою природи місцевого значення.
2. Екологічна стежка “Данилова гора” - квартал 92 (ділянки 25–28, 33, 34) Волинського лісництва. Розташована на північний схід від с.Стіжок, городище (літописне місто Данилів), давньоруська культура.
Мальовнича гора-останець „Данилова” з маленькою старовинною церквою на вершині. Гора складена сарматськими (неоген) відкладами, як і все пасмо Кременецьких гір, до якого вона входить. Схили і вершина гори покриті лісом. З вершини гори відкривається чудова панорама мальовничої розлогої долини, в якій розкинулось село Антонівці. Маленька старовинна церква святої Трійці на вершині - пам’ятник архітектури XIY-XYII століття. Оголошена геологічною пам’яткою природи місцевого значення.
3. Екологічна стежка “Уніяс” – квартал 62 (ділянки 9-10), квартал 63 (ділянка 11) Волинського лісництва. Розташована на південний схід від с.Антонівці, городище давньоруської культури. Біля північно-західного підніжжя гори давньоруське поселення
Гора - останець Кременецьких гір ерозійного походження, складений в основному нижньосарматським дрібнозернистим кварцовим піском, покритим зверху піщанистим оолітовим вапняком цього ж віку. Під вапняками є ряд карстово-ерозійних порожнин. У порожнинах і на поверхні гори є сліди проживання давніх людей. Із заходу гора оточена долиною, а з півночі - низовиною, по якій протікає невелика річка Іловиця. На вершині гори є плато площею 2,0 га, на якому ростуть одинокі дерева сосни, дуба, граба. Схил гори вкритий лісом. Південно-західна та західна частина плато виходить на скелі, висотою 6-12 метрів, біля підніжжя яких лежать уламки каменю. На крутих схилах з півночі і північного сходу насипано два вали. На віддалі 50 метрів, на захід, нижче по схилу витікає джерело з прозорою водою. Об’єкт має наукове і естетичне значення. Виявлені при розкопках знахідки свідчать про те, що в древньоруський період (X-XIII ст.) жителі використовували гору як природну фортецю. Оголошена геологічною пам’яткою природи місцевого значення.
4. Екологічна стежка “Скелі Словацького” – квартал 4 (ділянка 2) Кременецького лісництва. Розташована на північно-західній околиці міста Кременця.
Стовпоподібні скелі висотою 7-8 метрів і шириною в основі 5-6 метрів, складені сірими піскуватими вапняками сеноманського ярусу (верхня крейда), у відкладах яких добре помітна коса шаруватість. Вважається, що вони були улюбленим місцем відпочинку польського поета Юліуша Словацького.
Зона стаціонарної рекреації - призначена для розміщення готелів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку.
Мета створення зони - максимальне забезпечення потреб відвідувачів при мінімальному порушенні структури природних і господарських комплексів, шляхом розміщення готелів, мотелів, кемпінгів та інших об’єктів обслуговування відвідувачів парку.
Виділення цієї зони доцільно у зв’язку з необхідністю врахування потреб стаціонарної рекреації при плануванні ведення господарства на території парку. В цій зоні доцільно розмістити садибу парку, дирекції, центру екологічного навчання.
Основні критерії вибору місця та меж зони: максимальне пейзажно-естетичне різноманіття та висока стійкість ландшафтів до рекреаційних навантажень;
присутність вже розвиненої мережі рекреаційних установ та інженерних мереж; задовільна транспортна доступність основних природних комплексів зони.
Найбільш сприятливий район для розміщення, наприклад, оздоровчих таборів між населеними пунктами Жолоби і Підлісці. Поряд з прямим призначенням оздоровчих таборів - відпочинок дітей під час літніх канікул - в окремих випадках вони можуть використовуватися протягом року як оздоровча та спортивно-тренувальна база молоді.
Благоустрій території має полягати в обладнанні навісів від дощу, альтанок, туалетів, шлагбаумів, виготовленні і встановленні лісових меблів на майданчиках відпочинку.
До складу зони стаціонарної рекреації доцільно включити такі землі:
Квартал 91 (частина кварталу під сінокосами) Волинського лісництва ДП “Кременецьке лісове господарство”. Площа 26,5 га. Ділянка можлива для будівництва об’єктів рекреаційного обслуговування відвідувачів парку. Близькість туристських маршрутів на гори “Стіжок” , “Уніяс”, “Данилова”, до музею вояків УПА.
Квартал 44 (ділянки 1, 2, 3, 4) Кременецького лісництва ДП “Кременецьке лісове господарство”. Площа 9,0 га. У межах ділянки розташована санна траса. Ділянка можлива для будівництва спортивного центру зимових видів спорту, об’єктів рекреаційного обслуговування відвідувачів парку.
Контур 45 згідно із матеріалами землеустрою по Стіжоцькій сільській раді Шумського району. Земельна ділянка площею 2,5 га перебуває у користуванні Шумського комунального спеціалізованого лісогосподарського та мисливського підприємства “Волинь”. Передбачається передати у користування НПП “Кременецькі гори”. Близькість ділянки до автошляху Білокриниця –Шумськ, дає можливість побудувати мотель, кемпінг та інші об’єкти обслуговування відвідувачів парку під час переїзду із західної частини Кременецьких гір до рекреаційних об’єктів у Шумському районі та м. Шумськ.
Контур 35 згідно із матеріалами землеустрою по Жолобівській сільській раді Кременецького району. Площа 3,6 га. Ділянка розташована поруч з Об’їзною дорогою м. Кременець. З ділянки відкривається мальовничий вид на с.Жолоби, філію “Кременецьк гори”, в ясну хорошу погоду видно Почаївську лавру. В межах ділянки доцільно збудувати оглядову площадку, побудувати невеликий заклад громадського харчування для відвідувачів парку.
До складу зони стаціонарної рекреації при більш детальному вивченні території можна включити невеликі ділянки лісів, що перебуває у користуванні Кременецького районного лісогосподарського підприємства “Кремліс” для організації відпочинку населення ( готелі, спортивні комплекси, тощо), з яких відкриваються чудові краєвиди Кременецьких гір та навколишніх територій.
Господарська зона – у її межах проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться об’єкти комунального призначення парку, а також землі інших землекористувачів та землевласників, включені до складу парку, на яких господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, у дошкільних і навчальних закладах населених пунктів, що межують з територією парку проводиться постійна природно освітня та еколого-виховна робота, яку спрямовує адміністрація парку.
Мета створення господарської зони. Створення буферної (захисної) території, щоб підтримувати екологічну рівновагу природних комплексів центральної частини парку.
Основні критерії вибору місця та меж зони: територія має низьку рекреаційну привабливість; розвинена господарська діяльність .
Ця зона виконує функції оточуючої смуги навколо заповідної і рекреаційних зон і захищає їх від небажаних впливів. Лісогосподарська діяльність, режим охорони і використання в зоні є такими, що відповідає системі ведення господарства в категоріях захисності, до яких віднесені лісові насадження зони. На сільськогосподарських землях зберігається традиційна господарська діяльність - випас худоби та сінокосіння, городництво.
Забороняється: порушення гідрологічного режиму, будівництво ставків, водосховищ та меліорація; промислове будівництво; розвідка та видобування корисних копалин.
Заходи оптимізації в межах зони передбачають:
- запровадження сівозмін, які вимагають найменшого використання добрив і отрутохімікатів для боротьби із шкідниками сільськогосподарських культур, контроль за дотриманням їх ГДК;
- запровадження біологічних методів боротьби зі шкідниками лісових насаджень і сільськогосподарських культур;
- раціональне сільськогосподарське використання сіножатей, пасовищ;
- впорядкування населених пунктів, тваринницьких ферм тощо;
- впорядкування доріг;
- підтримування усіма користувачами природних ресурсів природної мальовничості ландшафтів.
Із земель, що передбачається передати у постійне користування національному природному парку “Кременецькі гори” до господарської зони доцільно віднести такі угіддя площею 109,0 га. Зокрема: рілля - 59,6 га, сіножаті – 24,7 га, пасовища – 1,3 га, сади – 3,3 га, забудовані землі (садиби лісників)- 5,9 га, кар’єри – 14,2 га (землі механізованого шляхо-будівельного підприємства “ПМК –9”, Кременецького райагробуду).
До складу господарської зони увійдуть землі інших власників і користувачів земельних ділянок, які пропонується включити до складу парку без вилучення земель із користування, у тому числі.
| № з/п | Власники та користувачі земельних ділянок | Площа, га |
| | ДП “Кременецьке лісове господарство” | 1871,0 |
| | Шумське комунальне спеціалізоване лісогосподарське та мисливське підприємство “Волинь” | 406,1 |
| | Садово-городницьке товариство „Калинівка” Кременецького району | 40,8 |
| | Колективне сільськогосподарське підприємство “Залісці” | 2,2 |
| | Колективне сільськогосподарське підприємство “Міжгір’я” | 1,5 |
| | Товариство з обмеженою відповідальністю “Міжгір’я” | 84,6 |
| | Колективне сільськогосподарське підприємство – агрофірма “Дружба” | 35,9 |
| | Великомлинівецька сільська рада Кременецького району | 5,6 |
| | Жолобівська сільська рада Кременецького району | 55,4 |
| | Кременецька міська рада Кременецького району | 52,7 |
| | Чугалівська сільська рада Кременецького району | 132,0 |
| | Угорська сільська рада Шумського району | 16,5 |
| | Тилявська сільська рада Шумського району | 14,9 |
| ВСЬОГО | 2719,2 | |
На території зони регульованої рекреації, стаціонарної рекреації та господарської зони забороняється будь-яка діяльність, яка призводить або може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища та зниження рекреаційної цінності території національного природного парку.
Запропонована схема функціонального зонування не є остаточною. Корегування функціональних зон та остаточне зонування національного природного парку “Кременецькі гори” буде проведено у процесі узгодження проектів з землекористувачами, землевласниками, зацікавленими організаціями та під час розробки Проекту організації території національного природного парку, охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів і об’єктів, та Положення про національний природний парк “Кременецькі гори”.
10. Соціально-економічні та екологічні наслідки створення національного природного парку
Найбільші зміни у випадку створення національного парку «Кременецькі гори» з-поміж видів економічної діяльності зазнає лісове господарство краю. В середньому на ведения лісового господарства за даними ДП "Кременецький лісгосп" щорічно витрачаеться понад 1,5 млн. грн., переважна кількість яких (80 %) належить до зароблених коштів підприємства.
Внаслідок вилучення земель з ДП "Кременецький лісгосп" передбачається скороченя більше ніж 60-ти працюючих, зменшення площ держлісфонду приведе до спаду обсягів заготівлі деревини на 11000 куб.м., зменшиться обсяг реалізації лісозаготівель на суму 1,7 млн. грн., лісоматеріалів на суму 50 тис. грн. (20 % загального обсягу реалізації підприємства).
Між тим, як видно з проведеного аналізу, створення національного парку “Кременецькі гори ” здатне суттєво посприяти збереженню природної унікальності краю та забезпечити підтримання його екологічного стану, який є одним з найбільш сприятливих в країні на Поділлі. Запропонована схема функціонального зонування території майбутнього парку, на нашу думку, дозволяє уникнути серйозних соціально-економічних втрат.
Так до складу заповідної зони, в межах якої господарська діяльність людини суворо обмежено, площею 1284,6 га пропонується включити: філію “Кременецькі гори” природного заповідника “Медобори” площею 1000,0 га та невелику частину земель Білокриницького лісництва (273,3 га) та Кременецького лісництва (11,4 га) ДП “Кременецьке лісове господарство”. В межах філії “Модоборів” вказана діяльність вже обмежана, що дозволить унукнути помітних економічних втрат від створення пропонованого національного парку.
Найбільша частка земель (4426,7 га) майбутнього національного парку, пропонується використовувати для рекреаційного використання – в її межах планується організувати короткостроковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо мальовничих і пам’ятних місць; облаштування туристських маршрутів і екологічних стежок. Залучення місцевого населення в до розбудови рекреаційної інфраструктури та у сферу забезпечення потреб рекреантів дозволять мінімізувати соціально-економічні втрати пов’язані із забороною рубки лісу головного користування і суцільно-лісосічні та лісовідновлювані, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів сприятливих для розвитку рекреації. Потребуватимуть збереження кращих кадрів сучасного лісового господарства краю для робіт з рубки догляду, включаючи проріджувальні та прохідні, спрямовуються на поліпшення декоративних якостей деревостанів, на формування деревостанів, стійких до антропогенного впливу, санітарні рубки, що поєднуються з рубками догляду, або окремо. В кварталах, що входять до зони регульованої рекреації зберігається сінокосіння на виділах, які числяться як сіножаті в категорії нелісових площ.
Основна вимога до режиму зони - збереження існуючого ландшафту передбачає залучення місцевого населення да робіт із реконструкція ландшафту, ренатуралізація окремих ділянок природних комплексів, прокладені й обладнані маршрути екскурсій для різних груп відвідувачів, складені путівники по цих маршрутах. оцільно також закласти маршрути екологічних стежок для ширших груп населення, що сприятиме зниженню соціальних загроз, які можуть виникнути у випадку створення національного парку.
На значні території парку, створення якого планується (2828,2 га – 33 % загальної території) господарська діяльність буде обмежена не мінімально. В її межах господарська діяльність здійснюється з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Ще одним аргументом, тих хто виступає проти створення національного парку, є те, що при цьому дещо обмежаться можливості для проведення виробничої практики студентів навчально-виробничого комплексу Кременецького держлісгосп-коледжу. На нашу думку, налагодження умов для проходження практики студентами на ділянках держлісфонду, які невійдуть до території національного парку не викличе неподоланих проблем. Коледж прицьому отримає додаткові перспективи для розвитку, отримавши підстави для підготовки спеціалістів необхідних для розвитку рекреаційного господарства регіону – екологів, економістів, кухарів та ін.