Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
Ботанічні сади:
Кременецький ботанічний сад загальнодержавного значення. Площа 200,0 га. Створений згідно з постановою Ради Міністрів України від 17 березня 1990 року № 37 з метою збереження, вивчення та акліматизації, розмноження у спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, доповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної та освітньої роботи. Ботсад є найстарішим в Україні.
Заснований він у 1806 році видатним майстром садово-паркового мистецтва ірландцем Діонісієм Міклером та вченим із світовим ім‘ям австрійцем Віллібальдом Бессером. Тут вперше в Україні були розпочаті наукові дослідження рослин. Велика кількість інтродукованої флори потрапила в Україну через Кременець, на основі Кременецького ботсаду бува також створений ботанічний сад ім. академіка Фоміна при Київському державному університеті.
Зараз в ботанічного саду зростає 530 видів рослин, в тому числі 5 - занесених до Європейського Червоного списку, 27 – до Червоної книги України. Управління ботанічним садом здійснюється спеціальною адміністрацією.
6. Історико-культурна цінність території
В межах території прилеглої до тієї, яка планується бути відведеною під національний природний парк „Кременецькі гори” має унікальні можливості для розвитку туризму, що пов’язано із наявністю багатьох пам’яток природи, культури, історії та архітектури. Місто Кременець та Кременецький і Шумський райони надзвичайно багаті на пам‘ятки історії, культури, архітектури, археології, літератури, які протягом століть вабили до себе відомих діячів, письменників, вчених, художників, композиторів і туристів. З Кременеччиною пов‘язані десятки імен, які стали окрасою української історії, літератури, тощо.
Згідно реєстру в Кременецькому районі нараховується 37 об’єктів природно-заповідного фонду загальною площею 7,9 тис.га. Унікальними є один із найстаріших в Україні ботанічний сад, Веселівський державний заказник. Найвідомішими історико-архітектурними пам’ятками Кременця є руїни Кременецького замку (XII ст.), не взятого під час облоги ханом Батиєм, Миколаївський собор з келіями (XVI-XVIII ст.), комплекс споруд Богоявленського монастиря XVII-XX ст. (у 1636 р. при монастирі утворена братська школа), Єзуїтський колегіум (XVIII ст.), житловий будинок „Близнята” (XVIII ст.).
 |  |
Почаїв – всесвітньо відомий духовний центр православ’я. Саме тут розташована Свято-Успенська Почаївська Лавра (XVI-XX ст.), яку щорічно відвідують понад 200 тис. паломників з усього світу. Менш відомими, але не менш унікальними, є Джерела Святої Анни та палац у с.Білокриниця. Серед славетних уродженців Кременця – геніальний польський поет Ю.Словацький, український композитор М.Вериківський, єврейський просвітитель і письменник Ісак Бер-Левінзон. Кременеччину відвідували Оноре де Бальзак, Т. Шевченко, М. Костамаров; тут служили російський мандрівник М.Пржевальський, український історик В.Липинський. Постановою Кабінету Міністрів України від 29.05.2001 р. за №583 утворено Кременецько-Почаївський державний історико-архітектурний заповідник, на балансі якого нині перебуває 17 пам’яток архітектури державного та місцевого значення.
Найбільш відомими пам’ятками історії та архітектури Шумського району є: Данилівська фортеця (побудована на честь Данила Галицького), не взята ханом Батиєм; оборонний замок (княжа резиденція) в с.Стіжок; монастир-фортеця в с.М.Загайці (1627 рік); церква Преображення в м.Шумську (1715рік); костел в с.В.Дедеркали (1725 рік); костел в с.Сураж (нині церква Святого Пантелеймона) (1730р.). Багата Шумщина релігійними архітектурними пам’ятками та святими місцями. В с.Великі Загайці знаходиться монастир св.Іоанна Милостивого, побудований в 1625 році Іриною Ярмолинською. Кам’яна церква збудована в візантійсько-оборонному стилі. В с.Великі Дедеркали – монастирський комплекс – ”Церква святого Миколая”, створений в архітектурному стилі XVIII століття, в якому поєднанні православ’я та католицизм. Серед віковічних лісів та гостроверхих гір розмістилося село Іловиця, історія якого пов’язана з життям і діяльністю святого Амфілопія, причисленого до лика святих православною церквою в 2002 році. Тут же в роки війни розміщувався штаб УПА-Південь. Природа Шумщини збереглася первісною, багатою чудовими куточками для відпочинку: урочища „Кутянка”, „Маринки”. Тут знаходиться державний заповідник „Суразька дача”, Суразький дендропарк ім. Дубровінського, дуби Тараса Шевченка, сосна Лесі Українки. Загалом понад 35 об’єктів природно-заповідного фонду України знаходиться на території Шумського району. Географія їх розміщення охоплює територію всього району. Але найбільш мальовничими місцями краю є територія Андрушівської, Іловецької сільських рад. Їх села заховалися в тінистих лісах багатих на гриби, ягоди, лікарські рослини, мисливську фауну, тут неповторно чисте соснове повітря. В районі відсутні великі промислові підприємства, насичені транспортом автомагістралі. Ці та вище зазначені природні, виробничі, трудові ресурси роблять територію краю неповторною та привабливою для здорового відпочинку.
В межах проектованої території національного парку території знаходяться:
Пам‘ятки історії, культури та археології, взяті під охорону держави
| №№ п/п | Місце знаходження | Коротка характеристика |
| 1 | 2 | 3 |
| Кременецький район | ||
| 1. | м. Кременець | Меморіал слави радянським воїнам і братська могила |
| 2. | м. Кременець | Кладовище радянських воїнів |
| 3. | м. Кременець, гора Пам‘ятника | Козацьке кладовище |
| 4. | м. Кременець, гора Хрестова | Могила Бопре А.Й. |
| 5. | м. Кременець, Турницький цвинтар | Могила Саломеї Словацької - Бекю |
| 6. | м. Кременець, Монастирське кладовище | Могила вченого В.Бессера |
| 7. | м. Кременець, вул. Лесі Українки, Миколаївське кладовище | Могила Міхала Сціборського |
| 8. | м. Кременець | Могила радянського воїна В. А. Мєдвєдєва |
| 9. | м. Кременець, гора Хрестова | Місце масових розстрілів мирних жителів фашистами |
| 10. | м. Кременець | Будинок колишнього ліцею, в якому працювали видатні українські та польські вчені |
| 11. | м. Кременець, вул. Ю. Словацького, 16 | Будинок, в якому мешкав польський поет Ю.Словацький. |
| 12. | м. Кременець, вул. Ю. Словацького | Будинок, в якому зупинявся український письменник М.Коцюбинський |
| 13. | м. Кременець, вул. Осовиця, 6 | Будинок, в якому зупинялась українська поетеса Леся Українка |
| 14. | м. Кременець | Будинок, в якому жив український композитор М.І. Вериківський |
| 15. | м. Кременець | Пам‘ятник Юліушу Словацькому |
| 16. | м. Кременець | Пам‘ятник Богдану Хмельницькому |
| 17. | м. Кременець | Пам‘ятник Юліушу Словацькому, встановлений на честь 100-ї річниці з дня народження. |
| 18. | м. Кременець | Будинок, в якому у 1914 -1915 рр. жив і працював художник А.Г. Лазарук (1873-1934) |
| 1 | 2 | 3 |
| 19. | м. Кременець | Будинок, в якому працював художник Т.О.Сафонов (1873-1931 рр.). Меморіальна дошка, встановлена у 1989 р. |
| 20. | м. Кременець | Будинок, в якому жив і працював у 1920-1940 роках громадсько-політичний діяч, вчений, поет Роман Бжеський (1894-1982) |
| 21. | м. Кременець | Будинок, де минули дитячі та юнацькі роки вченого та поета О.Неприцького - Грановського. Меморіальна дошка встановлена у 1993 році. |
| 22. | м. Кременець | Пам‘ятний знак на місці масових розстрілів євреїв (1992 р.) |
| 23. | м. Кременець | Пам‘ятник Тарасу Шевченку(1995 р.) |
| 24. | м. Кременець, гора Куличівка | Стоянка пізнього палеоліту, 35-10 тис. р. до н. е. |
| 25. | м. Кременець, за г.Боною | Пам‘ятник жертвам холери |
| 26. | м. Кременець | Могила січових стрільців |
| 27. | м. Кременець | Могила жертва сталінських репресій |
| 28. | м. Кременець | Меморіальна дошка на честь 350-річчя виходу з друку Кременецької граматики |
| 29. | м. Кременець | Меморіальна дошка на честь українських письменників, які в свій час перебували в Кременці: М. Рильський, А.Малишко, П.Тичина, М.Бажан |
| 30. | м. Кременець | Меморіальна дошка на честь видатних прогресивних вчених і політичних діячів Г. Колонтая, П. Лелевеля, Г. Олізаровського, Є. Ворцеля |
| 31. | с. Зеблади | Стоянка пізнього палеоліту, 35-10 тис. р. до н. е. |
| 32. | с. Жолоби | Могила радянських льотчиків |
| 33. | с. Жолоби | Пам‘ятник воїнам односельцям |
| 34 | с. Підлісці | Пам‘ятник воїнам односельцям |
| 35. | с. Чугалі | Пам‘ятник воїнам односельцям |
| Шумський район | ||
| 36. | с. Стіжок | Могила радянського лейтенанта Нечаєва М.Г. |
| 1 | 2 | 3 |
| 37. | с. Стіжок | Пам‘ятник землякам, які загинули в роки другої світової війни |
| 38. | с. Стіжок | Пам‘ятник жертвам фашизму |
| 39 | с. Антонівці, ур. Куток | Багатошарове поселення ранньозалізного віку , Київської Русі |
| 40. | с. Антонівці, ур. Грабина | Багатошарове поселення ранньозалізного віку |
| 41. | с. Антонівці, ур. Курганець | Селище давньоруської культури X-XIII ст. |
| 42. | с. Антонівці, ур. Під Уніясом | Селище давньоруської культури |
| 43. | с. Антонівці, гора Уніяс | Давньоруське городище X-XI ст. |
| 44. | с. Стіжок, гора Замкова | Давньоруське городище X-XIII ст. |
| 45. | с. Стіжок, гора Данилова | Давньоруське городище X-XIII ст. |
Пам‘ятки архітектури, взяті під охорону держави.
| № п/п | Місце знаходження | Коротка характеристика | |
| Кременецький район | |||
| 1. | м. Кременець, вул. Замкова | Замок, XII-XYI століття | |
| 2. | м. Кременець, вул. Ліцейна | Костьол та ліцей, 1731-1743рр. | |
| 3. | м. Кременець, вул. Шевченка, 57 | Миколаївський собор, ХYІ-ХYІІ століття. | |
| 4. | м. Кременець, вул. Шевченка, 57 | Монастирські келії, ХYІІІ століття. | |
| 5. | м. Кременець, вул. Ю.Словацького, 16 | Будинок-музей Юліуша Словацького, ХІХ століття. | |
| 6. | м. Кременець, вул. Базарна, 7 | Житловий будинок, ХYІІІ століття. | |
| 7. | м. Кременець, вул. Медова, 1,3 | Житловий будинок ’’Близнюки’’, ХYІІІ століття. | |
| 8. | м. Кременець, вул. Шевченка, 90 | Комплекс Богоявленського монастиря, ХYІІІ століття. | |
| 9. | м. Кременець, вул. Гоголя, 24 | Житловий будинок, 1900 р. | |
| 10. | м. Кременець, вул. Гоголя, 12 | Жіноча російська школа, ХІХ століття. | |
| 11. | м. Кременець, вул. Гоголя, 6 | Міський магістрат початок, ХІХ століття. | |
| 12. | м. Кременець, вул. Миру, 3 | Житловий будинок лікаря Лансберга, 1930 р. | |
| 13. | м. Кременець, вул. Миру, 9 | Повітовий шпиталь, 1887 р. | |
| 1 | 2 | 3 | |
| 14. | м. Кременець, вул. Миру, 7 | Житловий будинок лікаря Голендера, 1920 р. | |
| 15. | м. Кременець, вул. Б. Харчука, 8 | Українська гімназія, ХІХ століття. | |
| 16. | м. Кременець, вул. Б. Харчука, 15 | Будинок офіцерського зібрання, початок ХІХ століття. | |
| 17. | м. Кременець, пров. Словацького, 28 | Житловий будинок, кінець ХІХ століття. | |
| 18. | м. Кременець, пров. Словацького, 1,3 | Садиба поміщика Могильницького, ХІХ століття. | |
| 19. | м. Кременець, пров. Драгоманова, 8 | Палац графині К. Дзембовської, кінеця ХІХ століття. | |
| 20. | м. Кременець, вул. Щорса | Полкова церква, ХІХ століття. | |
| 21. | м. Кременець, вул. Ліцейна, 2 | Василіанський монастир, 1730 р. | |
| 22. | м. Кременець, вул. Ліцейна, 2-а | Навчальний корпус, 1830 р. | |
| 23. | м. Кременець, вул. Ліцейна, 4 | Гуртожиток, ХYІІІ століття. | |
| 24. | м. Кременець, вул. Ліцейна | Парк, 1809 р. | |
| 25. | м. Кременець, вул. Медова, 5 | Житловий будинок, ХYІІ століття. | |
| 26. | м. Кременець, вул. Шевченка, 1 | Житловий будинок, ХYІІІ століття. | |
| 27. | м. Кременець, вул. Ліцейна, 5 | Житловий будинок, ХYІІ-ХІХ століття. | |
| 28. | м. Кременець, вул. Ліцейна, 1 | Житловий будинок, 1870 р. | |
| 29. | м. Кременець, вул. Ю. Словацького, 2 | Житловий будинок, ХХ століття. | |
| 30. | м. Кременець, вул. Шевченка, 16 | Музична школа, ХІХ століття. | |
| 31. | м. Кременець, вул. Шевченка, 30 | Костьол св.Станіслава, 1853 р. | |
| 32. | м. Кременець, вул. Шевченка, 36 | Готель ’’Бона’’, 1930 р. | |
| 33. | м. Кременець, вул. Шевченка, 42 | Житловий будинок, ХYІІІ-ХІХ століття. | |
| 34. | м. Кременець, вул. Шевченка, 39 | Житловий будинок, 1930 р. | |
| 35. | м. Кременець, вул. Шевченка, 85 | Житловий будинок, кінець ХІХ століття. | |
| 36. | м. Кременець, вул. Шевченка, 89 | Пошта, початок ХХ століття. | |
| 37. | м. Кременець, вул. Базарна, 8 | Житловий будинок, кінець ХІХ століття. | |
| 38. | м. Кременець, вул. Базарна, 10 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 39. | м. Кременець, вул. Радянська, 9 | Садиба нотаріуса 1914 р. | |
| 40. | м. Кременець, вул. Радянська, 5 | Житловий будинок, ХІХ століття. | |
| 41. | м. Кременець, пров. Драгоманова, 4 | Медучилище початок, ХХ століття. | |
| 42. | м. Кременець, вул. Б.Харчука, 24 | Середня школа, ХІХ століття. | |
| 1 | 2 | 3 | |
| 43. | м. Кременець, вул. Горького, 5 | Заїзджий двір, ХІХ століття. | |
| 44. | м. Кременець, вул. Дубенська | Церква Воздвиження Чесного Хреста/дер/, ХІХ століття. | |
| 45. | м. Кременець, вул. Дубенська | Каплиця, ХІХ століття. | |
| 46. | м. Кременець, вул. Ясна, 1 | Житловий будинок, кінець ХІХ століття. | |
| 47. | м. Кременець, пров. Стрімкий, 9 | Житловий будинок, ХYІІІ-ХІХ століття. | |
| 48. | м. Кременець, вул. М.Коцюбинського,16 | Житловий будинок, ХYІІІ століття. | |
| 49. | м. Кременець, вул. Замкова, 8 | Житловий будинок, 1926 р. | |
| 50. | м. Кременець, вул. Замкова, 16 | Житловий будинок, 1926 р. | |
| 51. | м. Кременець, вул. Замкова, 18 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 52. | м. Кременець, вул. Замкова, 20 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 53. | м. Кременець, вул. Замкова, 22 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 54. | м. Кременець, вул. Замкова, 24 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 55. | м. Кременець, вул. Замкова, 26 | Житловий будинок, 1926 р. | |
| 56. | м. Кременець, вул. Замкова, 28 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 57. | м. Кременець, вул. Замкова, 30 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 58. | м. Кременець, вул. Замкова, 32 | Житловий будинок, початок ХХ століття. | |
| 59. | с. Підлісці | Каплиця Хмельницького, ХYІІ століття. | |
| Шумський район | |||
| 60. | с. Стіжок | Церква, 1551 р. | |
7. Екологічний стан території
Кременецькі гори належать до Кременецько-Шумського еколого-географічний підрайону, який знаходиться на півночі Тернопільської області Екологічний стан в їх межах є найблагополучнішим за еколого-географічною ситуацією в області. Його формують переважно еколого-географічні системи зі сприятливою та відносно сприятливою екоситуацією.
Природна основа Кременецьких гір представлена горбогірними лісовими ландшафтами. В долині Ікви – плоскими прирусловими та низькими ділянками з торфовищами та осоковими болотами на лучно-болотних і болотних ґрунтах. Подекуди – останцевими горбами, складеними крейдовими відкладами, зайнятими широколистяними лісами.
В геоботанічному відношенні даний еколого-географічний підрайон відрізняється поширенням буково-грабових, дубово-соснових, грабово-соснових лісів з унікальними угрупуваннями лучно-степової рослинності. Тут зосереджено понад 40 природо-заповідних територій та об'єктів
Ландшафти підрайону відрізняються найвищим потенціалом стійкості до антропогенного навантаження в області та країні. Для них характерні високий метеорологічний потенціал стійкості атмосфери: тут випадає в середньому 600-650 мм опадів в рік; часто повторюються інтенсивні опади (понад 0,5 мм) – 34,8% днів у році; найвища в області середньорічна швидкість вітру – 3,4 м/с та найчастіше бувають сильні вітри (їх повторюваність – 68,5%), що загалом сприяє відповідно вертикальному та горизонтальному самоочищенню атмосферного повітря від викидів забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.
Оптимальне співвідношення тепла і вологи на даній території зумовлює високі показники біопродуктивності рослинного покриву і загалом – високий потенціал стійкості біоти.
Тут поширені переважно темно-сірі, сірі, ясно-сірі опідзолені ґрунти, які відрізняються від чорноземів значно гіршою структурністю, легко- та середньо-суглинистим механічним складом, нижчою вологоємністю, переважно слабокислою та кислою реакцією ґрунтового розчину, дуже низьким вмістом гумусу (1,8-3,1 %), пониженою ємністю катіонного обміну (від 7,3-12,1 мг-екв/100 г (ясно-сірі) до 15-19 мг-екв/100 г (темно-сірі), що в цілому зумовлює понижений потенціал їх стійкості. До чинників, що негативно позначаються на потенціалі стійкості ґрунтового покриву, належать також значна стрімкість схилів, що зумовлює вразливість ґрунтів цих територій до ерозійних процесів; висока кам’янистість ґрунтів. Проте гірші природні властивості ґрунтів Кременецьких гір компенсуються низькою антропогенною перетвореністю. Значні площі земель тут зайняті під лісовою рослинністю.
Поверхневі води, які в даному підрайоні представлені малими водотоками, характеризуються переважно низьким та пониженим потенціалом самоочищення в зв’язку із низькими показниками витрати води.
Загалом, ландшафти Кременецьких гір характеризуються значним потенціалом стійкості до антропогенного навантаження, характеризується найнижчим ступенем трансформації ландшафтів в області (загалом середнім). Як вже зазначалось, переважаючими видами природокористування тут є сільськогосподарське, лісогосподарське, рекреаційне та промислове (в Кременці наявні підприємства металургійної, деревообробної, хімічної, легкої, харчової промисловості; Шумську – легкої, харчової, тощо).
В структурі земельного фонду еколого-географічного підрайону вагома частка припадає на лісові масиви, що є незначною мірою чи середньо перетвореними господарською діяльністю; значні території зайняті під сіножатями та пасовищами. Найвищої трансформації зазнали ландшафти в межах міст (Кременець, Шумськ, Почаїв).
Основні екологічні проблеми в Кременецько-Шумському підрайоні пов’язані з ерозією ґрунтів. Більше половини земель, що обробляються, знаходяться на схилах із крутизною понад три градуси; а понад третина – на схилах зі стрімкістю більше 5 градусів.
Найбільшими забруднювачами атмосфери в даному ЕГП є підприємства м. Кременця: ЗАТ «Кременецьцукор» (272,576 тон викидів забруднюючих речовин в рік) та ВАТ “Кременецький крейдяний завод” (115,11 тон), проте їх вплив має локальне значення.
Загалом еколого-географічний підрайон характеризується сприятливою екоситуацією і є відносно комфортним за структурою землекористування, так як на кожну особу тут припадає майже 55 % земель, зайнятих під природною рослинністю, близько 40 % – під ріллею, понад 5% – під забудовою.
Доречними оптимізаційними заходами для Кременецько-Шумського еколого-географічного підрайону є створення національного природного парку „Кременецькі гори”, що призведе до скорочення посівних площ, залуження та заліснення схилів стрімкістю понад 5 градусів, більша частина ґрунтів на яких є деградованою, а також надання пріоритетності рекреаційному виду природокористування, так як на території підрайону наявні сприятливі умови для розвитку рекреації різних видів. Тут поширені ландшафти широколистяного типів Ці ліси багаті на велику кількість реліктових видів (на степових ділянках Кременецьких гір збереглася ковила периста, типчак борозний, молочай волинський тощо); Кременецькі гори, що належать до рідкісного типу денудаційних, мають пізнавальне та наукове значення, а також можуть використовуватися для оздоровчої та лікувальної рекреації (фітотерапії) [190]
8. Природоохоронна, наукова, рекреаційна, естетична та історико-культурна цінність
Унікальні, цінні у науковому, природоохоронному та рекреаційному відношеннях природні комплекси та об'єкти репрезентують сучасну Кременеччину. Зокрема, в межах Кременецьких гір ще збереглися дивовижні території з багатими і різноманітними природними умовами. М'який помірний клімат, родючі грунти, унікальні водні джерела, розвинені карстові форми рельєфу створюють сприятливі умови для розмаїття лісової, лучної, водно-болотної рослинності, проживання диких тварин. Особливо цінними для науки є унікальні лісові ділянкм з реліктовою рослинністю.
Кременецьке горбогір’я характеризується надзвичайною різноманітністю та мальовничістю ландшафтів, багатим ресурсним потенціалом, який потребує нагальної охорони та екологічно обгрунтованого невиснажливого використання, унікальним генофондом рослинного і тваринного світу, цікавою геологічною будовою, безцінними пам'ятками історії та культури. Природні та історико-культурні комплекси й об'єкти мають велике пізнавальне та еколого-виховне значення. Регіон дуже перспективний для розвитку рекреаційно-оздоровчої галузі, туризму, водних видів спорту.
З метою збереження в природному стані неповторних ландшафтів кременецького горбогір’я з цінними рідкісними ендемічними і реліктовими видами рослин, геологічними утвореннями, пам'ятками історії та культури, а також забезпечення умов для організованого відпочинку населення, в регіоні створено філіал природного заповідника „Медобори” „Кременецькі гори” площею 1000 га (1990 р.). Проте території, що охороняються, передано під охорону різним землекористувачам, які не завжди можуть забезпечити належний природоохоронний режим території.
Національний природний парк "Кременецькі гори" пропонується створити на території Кременецького та Шумського районів на площі 15 тис. гектарів.
Створення національного природного парку забезпечить збереження різноманітності та цілісності природних комплексів, більшу репрезентативність природи Кременеччини та ефективнішу її охорону, сприятиме вирішенню ряду екологічних проблем, зокрема веденню лісового господарства із застосуванням екологічно безпечних технологій, а також раціональному використанню природно-рекреаційних ресурсів, дозволить створити, із залученням інвестицій, сучасну індустрію відпочинку, орієнтовану на екотуризм.
Окрім своєрідності і унікальності ландшафтів, різноманітності природних ресурсів, включаючи багатство флори (в тому числі цінні лікарські рослини), своєрідність фауни (зокрема мисливського призначення), інтерес до цього регіону підсилюється певними етнічними традиціями, древньою культурою, гостинністю народу. Враховуючи усі ці елементи, можна було б розробити проект збалансованого розвитку регіону, зберігаючи його традиційні особливості.
Територія майбутнього національного природного парку “Кременецькі гори” дає можливість для різноманітних видів відпочинку населення. Так розташування в межах західної частини парку м. Кременця сприяє короткочасному відпочинку і масовому туризму міського населення.
Наявність великої кількості історико-культурних об‘єктів дасть можливість організовувати як пішохідні екскурсії, так і поїздки автобусом до м. Почаєва (історико-архітектурний комплекс “Почаївська лавра”), м. Збаража та смт. Вишнівець ( Збаразький краєзнавчий музей у реконструйованому замку , Вишнівецький парк – пам‘ятка садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення). Фізичне задоволення потреб населення зможуть забезпечити довготривалі переходи від Кременця до с.Антонівці по уступу Кременецьких гір із відвідуванням ряду історико-культурних та природних об‘єктів (г.Стіжок, Уніяс, Данилова гора, Червоний камінь, Скелі Словацького та ін.).
Два ставки у лісовому урочищі “Заброддя” та біля х.Антонівці Шумського району зможуть доповнити пізнавальну цінність парку і шляхом організації на них пляжно-купального відпочинку.
Наявність снігового покриву висотою 10–18 сантиметрів та невелика крутизна гір, наявність санної траси і трампліна дасть можливість для організації лижного сезону у зимовий період.
В межах майбутнього парку відсутні крупні промислові центри, за винятком м. Кременця. Кошти отримані від їх відвідування могли б поповнити міський бюджет для відновлення історичної частини міста. Розташування с. Лішня Кременецького району та х. Антонівці Шумського району у зоні стаціонарної рекреації дасть можливість задіяти жителів цих сіл для обслуговування будинків відпочинку та створення інфраструктури сільського туризму.
9. Попереднє функціональне зонування національного природного парку “Кременецькі гори”
Сутність функціонального зонування полягає у поділі території на окремі ділянки за сукупністю певних домінуючих ознак та характером господарського використання.
Основні цільові спрямування функціонального зонування полягають у забезпеченні оптимального режиму використання окремих частин території національного природного парку, збереженні та відновленні цінних природних комплексів, дотриманні нормативів і наукових рекомендацій.
Однією із задач функціонального зонування є створення умов для зменшення можливостей виникнення конфліктів між цільовими функціями (господарською, рекреаційною, освітньо-пізнавальною, природоохоронною та ін.), а також поступова конкретизація загальних цілей охорони, їх просторове розосередження та прив’язка до конкретних ділянок.
При обґрунтуванні функціональних зон були враховані природні умови, розташування та особливості групування природних ресурсів, просторова диференціація, особливо цінних з точки зору збереження та вивчення природних ділянок, ступінь і характер збережених ландшафтів, пейзажні якості ландшафтів та їхній естетичний вплив на відпочиваючих, стійкість природного середовища до рекреаційних навантажень, якість середовища для відпочинку (комфортність), необхідність санітарно-гігієнічних заходів, сучасне використання території (розміщення та спеціалізація існуючих закладів відпочинку, розташування територій по відношенню до населених пунктів, транспортної мережі, розміщення промислових та сільськогосподарських виробництв, інженерних споруд та комунікацій, розташування масивів зелених насаджень та лісів, розміщення пам’яток природи, культури тощо), просторова диференціація антропогенних навантажень, успадковані та додаткові функції, розміри території та окремих її ділянок, просторова співмірність контурів майбутніх функціональних зон.
Таким чином, для території проектованого національного природного парку "Кременецькі гори" з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об’єктів, їх особливостей пропонується наступне попереднє функціональне зонування.
Заповідна зона - призначена для охорони та відновлення найбільш цінних природних комплексів. На території заповідної зони забороняється будь-яка господарська та інша діяльність, що суперечить цільовому призначенню заповідної зони національного природного парку "Кременецькі гори", порушує природний розвиток процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його природні комплекси та об’єкти, а саме:
- будівництво споруд, шляхів, лінійних та інших об’єктів транспорту і зв’язку, розведення вогнищ, влаштування місць відпочинку населення, стоянка транспорту, а також проїзд і прохід сторонніх осіб, пересування механічних транспортних засобів;
Функціональні зони національного природного парку
“Кременецькі гори” площею 8381,2 га
- геологорозвідувальні роботи, розробка корисних копалин, порушення ґрунтового покриву та гідрологічного режиму, руйнування геологічних відслонень, застосування хімічних засобів, усі види лісокористування, а також заготівля кормових трав, лікарських та інших рослин, квітів, насіння, випасання худоби, вилов і знищення тварин і птахів, порушення умов їх оселення, гніздування, інші види користування рослинним і тваринним світом, що призводять до порушення природних комплексів;
- мисливство, рибальство, інтродукція нових видів тварин і рослин, проведення заходів з метою збільшення чисельності окремих видів тварин понад допустиму науково обґрунтовану ємність угідь, збирання колекційних та інших матеріалів, за винятком матеріалів, необхідних для виконання наукових досліджень.
Мета створення заповідної зони – збереження в законсервованому стані всього наявного різноманіття природних комплексів, особливо корінних та генофонду, здебільшого рідкісних, реліктових та ендемічних видів флори і фауни.
У склад заповідної зони пропонується включити: філію “Кременецькі гори” природного заповідника “Медобори” площею 1000,0 га, частину земель Білокриницького лісництва (273,3 га) та Кременецького лісництва (11,4 га) ДП “Кременецьке лісове господарство”:
Філія “Кременецькі гори” природного заповідника “Медобори”:
Охоплює західну частину Кременецького горбогір’я і є високо піднятою (понад 400 метрів) вододільною смугою північного краю Поділля. Вона має різко виражену асиметричну будову - стрімкий обривистий північний схил висотою 150 -200 метрів. Північно - Подільський уступ) і пологий південний. Високі абсолютні позначки поверхні, раптовий спад рівня Подільського плато на північ у поєднанні з інтенсивним його розчленуванням створюють враження гірського рельєфу. Однією з характерних особливостей гряди є наявність перед її північним краєм ряду ерозійних останців та останцевих масивів, відчленованих від Подільського плато (гори Гостра, Божа).
Філія характеризується поширенням дубово-грабових лісів, острівним знаходженням залишків букових лісів, рослинністю вапнякових відслонень та наявністю формації костриці бліднуватої (Festuceta pallentis). Острівні ерозійні останці характеризуються поширенням сосново-дубових лісів за участю дуба скельного (Quercus petraea Liebl.) у деревостані та майже повною відсутністю степової рослинності. Станом на 1 січня 1998 року у межах філії підтверджено зростання 916 видів рослин. Серед трав’янистих рослин заповідника багато рідкісних, реліктових, ендемічних видів. На території філіалу зростає 33 види рослин, внесених до Червоної книги України. Серед них цибуля пряма (Allium strictum Schrad.), береза Клокова (Betula klokovii Zaverucha), береза темна (Betula obscura A.Kotula), булатка великоквіткова (Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch), булатка червона (Cephalanthera rubra(L.) Rich), зіновать біла, рокитничок білий (Chamaecytisus albus (Hacq.) Rothm.), зозулині черевички справжні (Cypripedium calceolus L.), змієголовник австрійський (Dracocephalum austriacum L.), коручка темно-червона (Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh. Schult.), коручка черемниковидна (Epipactis helleborine (L.) Crantz.), надбородник безлистий (Epipogium aphyllum (F. W. Schmidt) Sw.), молочай волинський (Euphorbia volhynica Bess ex Szaf., Kulcz. et Pawl.), костриця бліднувата (Festuca pallens Host), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), гудайєра повзуча (Goodyera repens (L.) R. Br.), билинець довгоногий (Gymnadenia conopsea (L.) R. Br.), билинець найзапашніший (Gymnadenia odoratissima (L.) Rich), лещиця дністровська (Gypsophila thyraica A. Krasnova), сонцецвіт сивий (Helianthemum canum (L.) Baumg.), лілія лісова (Lilium martagon L.), зозулині сльози яйцевидні (Listera ovata (L.) R. Br.), гніздівка звичайна (Neottia nidus-avis (L.) Rich.), любка дволиста (Platanthera bifolia (L.) Rich.), любка зеленоквіткова (Platanthera chlorantha (Cust.) Relchenb.), сон великий (Pulsatilla grandis Wend.), шавлія кременецька (Salvia cremenecensis Bess.), скополія карніолійська (Scopolia carniolica Jacq), жовтозілля Бессера (Senecio besserianus Mind.), клокичка периста (Staphylea pinnata L.), ковила волосиста (Stipa capillata L), ковила пірчаста (Stipa pennata L.).
Із фауни на сьогодні виявлено близько 465 видів тварин, з яких 10 внесено до Червоної книги України. Серед них чернь білоока (Aythya nyroca), гоголь (Bucephala clangula), лелека чорний (Ciconia nigra), лунь польовий (Circus cyaneus), сорокопуд сірий (Lanius excubitor), борсук (Meles meles), крохаль довгоносий (Mergus serrator), кам’яний дрізд строкатий (Monticola saxatiliy), кроншнеп великий (Numemus arquata), сипуха (Tuto alba).