Міністерство охорони навколишнього природного середовища України
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління, 2953.07kb.
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 18.34kb.
- Форма оголошення про проведення відкритих торгів, 20.04kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Затвердити Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України, 3007.33kb.
- Кабінет Міністрів України Міністерство охорони навколишнього природного середовища, 94.74kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
4.5. Сільськогосподарське виробництво
Сілсьськогосподарське виробництво розвивається у регіоні відповідно до природнокліматичних умов, що сприяли формуванню цукробурякового, молокопромислового, зернопродуктового комплексів. У структурі сільськогосподарського виробництва переважає рослинництво (53,5% у загальному обсязі продукції). Загалом у регіоні працює 75 сільськогосподарських підприємств. У регіоні вирощується зернові культури, цукрові буряки, картопля, овочі.
Загальна площа сільськогосподарських угідь складає 123,5 тис. га, в тому числі 74% – рілля, 16% тис. га – сінокоси і пасовища. У 2006 році по регіону із 91,4 тис.га ріллі під сільськогосподарськими культурами було зайнято – 68,8 тис.га, що на 1,6 тис. га більше, ніж у 2005 році. Не оброблялось 2006 році 22,5 тис.га або 24,6 % ріллі.
Станом на жовтень 2006 р. сільськогосподарськими підприємствами зернових культур (без кукурудзи) намолочено (у початково-оприбуткованій вазі) – 28,7 тис. тонн, що на 23% менше, ніж у 2005 році. Середня урожайність зернових культур з 1 гектара зібраної площі становила 13,8 цнт/га, що на 1,6 цнт менше, ніж у 2005 році (по області урожайність склала – 22,5 цнт/га). Зібрано цукрових буряків 44,7 тис.т, середня урожайність складає 260 цнт/га (на 20% менше, ніж в середньому по області).
У регіоні утримується 8,2% поголів’я ВРХ та 5,3% свиней від загальної кількості по області, в той же час, виробляється 5,0% м’яса та 5,8% молока. Середній річний надій молока складає 1795 кг від однієї корови, що у 1,6 рази менше, ніж в середньому по області.
4.6. Мисливське господарство
Мисливським господарством у регіоні займаються Кременецька районна організація УТМР та державне мисливське господарство «Шумське» ДЛГО «Тернопільліс». До складу мисливського господарства входять: лісовий фонд Кременецького держлісгоспу, Шумського міжгосподарського лісгоспу, сільськогосподарські угіддя.
Природно-кліматичні умови території сприятливі для проживання і розміщення таких видів мисливської фауни: лось, кабан, заєць-русак, лисиця, куниця, козуля, водоплавна дичина, куріпка сіра та інших.
У господарствах постійно фіксується динаміка чисельності диких тварин. В середньому за останні роки в межах мисливських господарств нараховувалось серед копитних кабанів – 64, козуль – 373; серед хутрових зайців-русаків – 4032; лисиць – 410; куниць лісових – 240. Аналіз чисельності диких тварин виявив тенденцію до зменшення кількості копитних, а саме лосів, оленів, кабанів та стабілізацію і зростання чисельності хутрових і водоплавних тварин. Для доведення кількості тварин до оптимальної господарсько-допустимої, при якій тварини не завдають істотних збитків лісовому та сільському господарству і в той же час розмноження і збільшення чисельності окремих видів (лося, козулі, кабана, зайця-русака) у мисливських господарствах проводились відповідні біотехнічні, мисливські, господарські та експлуатаційні заходи. Так, було проведено комплекс заходів по заготівлі кормів (сіна, віників з гілок дерев, коренеплодів, зерна, солі та ін.), спорудженню біотехнічних споруд (годівниць, навісів для зберігання кормів, штучних водойм та ін.). Також проводився комплекс заходів по боротьбі з браконьєрством.
Оцінка ветеринарно-санітарного стану угідь засвідчила загалом сприятливість умов проживання і відтворення всіх видів мисливської фауни. Серед випадків зареєстрованих інфекційних захворювань відзначаються сказ лисиці (18 випадків за 5 років) та кокцидіоз (1 випадок на 5 років). Профілактичним заходом по боротьбі з захворюванням було відволікання тварин у безпечні для даного виду місця шляхом підгодівлі білковою їжею. З метою загальної профілактики захворювань в умовах мисливського господарства в місцях скупчення фауни необхідно забороняти випас худоби, дезинфікувати місця концентрації дикої фауни, годівниці, солониці, водопої тощо.
На території мисливських господарств лісові угіддя мають сприятливі властивості щодо забезпечення кормом мисливської фауни за рахунок насаджень з наявністю підросту і підліску. Такі масиви займають 28,2% території. У мисливських господарствах в підліску, в основному, зустрічаються: ожина, малина, крушина, бузина червона, ліщина звичайна, шипшини та інші види. Підріст в насадженнях переставлений, в основному, тими ж деревними породами, що й основний ярус (сосна, вільха, граб, дуб, осика, береза ті інші). Загалом, в загальній площі мисливського господарства площа лісових земель складає 26%. Велике значення має наявність в лісовому фонді галявин, зрубів, а також струмків, які є водопоями для тварин.
Аналіз фінансової діяльності мисливських господарств свідчить про зменшення обсягів фінансування, що призвело загалом до нерентабельності цього виду господарської діяльності.
4.7. Розвиток сфери обслуговування
У регіоні працює 287 магазинів, 14 підприємств побуту, 76 їдалень, кафе, ресторанів, 7 готелів (табл. 4.10). В той же час, рівень розвитку сфери послуг має значні територіальні відмінності. Так, на Кременецький район припадає 99 % оптового та 74,4% - роздрібного товарообороту регіону. Найбільш розвиненою є сфера обслуговування у Кременці, Почаєві та Шумську.
Таблиця 4.10
Розвиток сфери обслуговування
| | Кременецький район | Шумський район |
| Магазини, од. | 152 | 135 |
| Підприємства побуту, од. | 9 | 5 |
| Їдальні, кафе, ресторани, од. | 48 | 28 |
| Готелі, од. | 6 | 1 |
Кременець пропонує найширший спектр соціальних послуг, у ньому розміщено гуманітарно-педагогічний інституту, медичне училище, лісотехнічний технікум, професійно-технічне училище, п’ять загальноосвітніх шкіл, ліцей, гімназія, школи-інтернату, районний будинок культури, чотири кінотеатри. У Почаєві є початкова, загальноосвітня, музична школи, професійно-технічне училище, семінарія, будинок культури, кінотеатр. У Шумську 2 загальноосвітні, музична і спортивна школи, професійно-технічне училище, будинок культури, кінотеатр. Загалом на території Шумського і Кременецького районів функціонує 3 вищих навчальних заклади, 101 загальноосвітня школа, 4 спортивних школи, інтернат, 3 професійно-технічних училища, 5 лікарень, 4 поліклініки, 103 фельшерсько-акушерських пункти.
4.8. Транспорт
На території, що включена і прилягає до національного природного парку розвинені автомобільний та залізничний види транспорту. Залізничний транспорт розвинуто лише у Кременецькому районі, довжина залізниці складає 10,2 км, вона зв’язує м. Кременець з м. Рівне і м. Львів.
Кременець з’єднано магістральною автомобільною дорогою М-19 з Тернополем і Дубно, також по території проходить регіональна автомобільна дорога Р-26, що з’єднує Кременець, Почаїв та Шумськ. Крім того, через територію проходить досить густа мережа доріг загального користування: Остріг – Шумськ – Кременець; Шумськ – Ланівці – Тернопіль; Великі Де деркали – Білогір’я; Кременець – Білогір’я. Крім магістральних доріг у регіоні є регіональна мережа ґрунтових доріг та дороги з твердим покриттям місцевого значення. Загальна довжина автомобільних доріг складає 733,5 км, в тому числі 469,9 км мають тверде покриття. Частка доріг з твердим покриттям складає 71,3%.
Магістральні шляхи загального користування знаходяться на значній відстані від лісових масивів, а ґрунтові дороги не можуть бути в експлуатації в період весняного бездоріжжя. Виходячи з наведеного, забезпеченість території парку шляхами транспорту можна вважати умовно задовільною.
4.9. Рекреаційний потенціал
Рекреаційний комплекс регіону розвивається на основі природнокліматичних ресурсів, пам’яток природи, культури, історії та архітектури. Сприятлива екологічна ситуація обумовлена найвищим потенціалом стійкості до антропогенного навантаження та загалом найнижчим ступенем трансформації ландшафтів в Тернопільській області.
Лікувально-оздоровчі заклади розвиваються з використанням лісових ресурсів. У регіоні можуть лікуватись хворі з бронхо-легеневими і серцево-судинними захворюваннями, так, зараз у Кремінці працює дитячий санаторій. Унікальні природні ландшафти Кременецьких гір можуть привабити відвідувачів рослинами-ендеміками. Тут розташовано один із найстаріших в Україні ботанічний сад, Веселівський державний заказник. Важливим напрямком розвитку рекреаційного комплексу є зміцнення і розширення бази зимових видів спорту. У Кремінці є санна траса, після реконструкції якої заплановано створити центр підготовки збірних України із санного спорту, стрибків з трампліну, лижного двоборства.
Регіон відомий як центр паломництва, що обумовлено розташуванням Свято-Успенської Почаївської Лаври (XVI-XX ст.) та інших храмів. Щорічно регіон відвідують 200 тис. паломників з усього світу. Також у Кременці, Почаєві, Шумську є велика кількість архітектурних пам’яток, музеїв.
Інфраструктура для обслуговування туристів та відпочиваючих розвинена недостатньо. У регіоні працює 7 готелів, 76 закладів харчування. Подальший розвиток рекреаційного комплексу пов’язаний з розширенням інфраструктури готельного комплексу, закладів харчування, зміцненням матеріально-технічної бази, організації спортивно-розважальних та спортивно-оздоровчих баз.
5. Мережа об'єктів природно-заповідного фонду
У межах зарезервованої території знаходяться 30 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з яких 4 – загальнодержавного значення, 26 – місцевого значення. Серед них філіал природного заповідника "Медобори", площею 1000 га, 4 ботанічних заказники, загальною площею 359,0 га, 3 загальнозоологічних заказники, загальною площею 1581,0 га, 7 геологічних пам'яток природи, загальною площею 30,95 га, 16 ботанічних пам'яток природи, загальною площею 82,4 га, один ботанічний сад площею 200,0 га.
Філіал державного заповідника “Медобори” “Кременецькі гори” розташований в межах території, яка пропонується для відведення під національний парк, на території якого повноцінно охороняються і відтворюються унікальні горбогірні ландшафти належним чином репрезентує унікальні ландшафти, рідкісну та зникаючу флору і фауну Поділля.
Загальна площа заповідних територій та об‘єктів складає 3252,72 га (21,7% від загальної площі зарезервованої території). До них належать:
Природні заповідники:
“Кременецькі гори” – філіал природного заповідника "Медобори". Площа 1000 га. Створений згідно з постановою Ради Міністрів України від 8 лютого 1990 року № 25. Розташований у межах західної частини Кременецьких гір і охоплює г. Божу, Черчу, Страхову. Маслятин, Гостру та Божу. Управління здійснюється адміністрацією природного заповідника “Медобори”, яка розташована у смт. Гримайлів Гусятинського району за 115 кілометрах від філіалу “Кременецькі гори”. Характеристика дана в описі майбутнього парку.
Ботанічні заказники:
"Веселівський" ботанічний заказник загальнодержавного значення. Площа 151,0 га. Оголошений постановою Ради Міністрів України від 16 грудня 1982 року №617 з метою охорони умов відтворення та відновлення чисельності цибулі ведмежої – виду рослин, занесеного до Червоної книги України, ряду інших рідкісних лікарських і цінних видів рослин. Заказник розташований на околиці с. Веселівка, у кв.31 вид.39, кв.32, кв.45 вид.1-2, кв.46 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Довжоцький" ботанічний заказник загальнодержавного значення. Площа 105,0 га. Оголошений постановою Ради Міністрів України від 7 січня 1987 року №2 з метою охорони умов відтворення та відновлення чисельності цибулі ведмежої – виду рослин, занесеного до Червоної книги України, ряду інших рідкісних лікарських і цінних видів рослин. Заказник розташований на західній околиці с. Башківці Шумського району, у кв.64 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
“ Стіжоцькі чорниці №1” – ботанічний заказник місцевого значення. Площа 62,0 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року №189 з метою охорони умов відтворення цінних для Малого Полісся видів лікарських рослин чорниці (Gassinium myrtillus L.) та брусниці (Rhodococcum (Rupr.) Avror.) – виду, занесеного до Списку дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних ті інших видів рослин Тернопільської області, що підлягають особливій охороні. Заказник розташований на межі з Рівненською областю, у кв.20, кв.21 в.1 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Стіжоцькі чорниці №2" – ботанічний заказник місцевого значення. Площа 41,0 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року №189 з метою охорони умов відтворення цінних для Малого Полісся видів лікарських рослин чорниці (Gassinium myrtillus L.) та брусниці (Rhodococcum (Rupr.) Avror.) – виду, занесеного до Списку дикорослих рідкісних, реліктових, ендемічних ті інших видів рослин Тернопільської області, що підлягають особливій охороні. Заказник розташований на межі з Рівненською областю, у кв. 9 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
Загальнозоологічні заказники:
“Білокриницький” – загальнозоологічний заказник місцевого значення. Площа 457,0 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 року №198 з метою збереження у природному стані лісового урочища як місця проживання, відтворення та відновлення чисельності багатого фауністичного комплексу. У заказнику поширені такі мисливські види тварин, як борсук звичайний (Meles meles), занесений до Червоної книги України, заєць сірий (Lepus europeus), білка звичайна (Sciurus vulgaris), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), куниця лісова (Martes martes), борсук лісовий (Meles meles), козуля звичайна (Capreolus capreolus). Розташований у кв. 24-30, 44 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Волинський" – загальнозоологічний заказник місцевого значення. Площа 689,0 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 року №198 з метою збереження у природному стані лісового урочища, як місця проживання, відтворення та відновлення чисельності багатого фауністичного комплексу. У заказнику поширені такі мисливські види тварин, як борсук звичайний (Meles meles), занесений до Червоної книги України, заєць сірий (Lepus europeus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), куниця лісова (Martes martes), борсук лісовий (Meles meles), козуля звичайна (Capreolus capreolus), свиня дика (Sus scrofa). Розташований у кв. 62-63, 71-76, 86-88, 95 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Шумського державного мисливського господарства.
"Заброддя" – загальнозоологічний заказник місцевого значення. Площа 435,0 га. Оголошений рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 червня 1986 року № 198 з метою збереження у природному стані лісового урочища, як місця проживання, відтворення та відновлення чисельності багатого фауністичного комплексу. У заказнику поширені такі мисливські види тварин, як борсук звичайний (Meles meles), занесений до Червоної книги України, заєць сірий (Lepus europeus), лисиця звичайна (Vulpes vulpes), куниця лісова (Martes martes), білка звичайна (Sciurus vulgaris), козуля звичайна (Capreolus capreolus), свиня дика (Sus scrofa), куріпка сіра (Perdix perdix). Розташований у кв. 1–17 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу
ДЛГО "Тернопільліс".
Геологічні пам'ятки природи:
"Відслонення крейди у Кременці" – геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0.25 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою охорони та збереження пам'ятки неживої природи – потужної товщі білої крейди туронського ярусу крейдової системи. У крейді зустрічаються чисельні рештки викопної морської викопної фауни (морські їжаки, іноцерами, терабратули, зуби акул та ін). У товщі крейди чітко простежується п'ять горизонтів із конкреціями чорного та сірого кременю, часто зустрічаються конкреції марказиту діаметром 5-6 сантиметрів. Об’єкт перебуває у віданні Кременецького заводоуправління будматеріалів.
"Відслонення крем'яних утворень у Кременці" – геологічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0.10 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 28 грудня 1983 року № 496 з метою охорони та збереження пам'ятки неживої природи - крем'яних утворень. Об’єкт розташований у м. Кременці, неподалік старого єврейського кладовища, серед товщі білої писальної крейди, що відслонюється у яру. Крем'яні утворення мають воскувато-жовтий колір, видовжену або звужену форму, поверхня у деяких із них покрита поздовжніми ребрами висотою 2–3 метри, в інших гладка, іноді на поверхні виражені поперечні вузли. В поперечних розрізах видно поздовжній круглий стержень темного кольору. Довжина уламка 12–18 сантиметрів, діаметр – 5 см. За зовнішнім виглядом крем'яні утворення нагадують уламки коренів і стебел рослин. Макроскопічними дослідженнями рослинної структури у зразках не виявлено, походження цих утворень не встановлено. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.
"Скелі Словацького" – геологічна пам`ятка природи місцевого значення. Площа 1,00 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою охорони та збереження пам'ятки неживої природи – мальовничих стрімких скель серед лісу, складених сірими піскуватими сарматськими вапняками у відкладах котрих добре помітно косу шаруватість. Об`єкт розташований у лісовому урочищі "Гниле озеро" (кв. 47 в.2 Кременецького лісництва), на околиці м. Кременця. Висота скель 10–12 метрів, довжина – 20-30 метрів. Поверхня скель рівна, покрита лісовою рослинністю.
Процес вивітрювання надав скелям оригінальних форм і своєрідної краси. Скелі були улюбленим місцем відпочинку великого польського поета Юліуша Словацького, який народився та деякий час проживав у м. Кременці. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
“ Данилова гора” – геологічна пам`ятка природи місцевого значення. Площа 11,5 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою охорони та збереження її у природному стані. Має велику природоохоронну, науково-пізнавальну та естетичну цінність. Об`єкт розташований на південно-західній околиці с. Антонівці біля хутора Данилівка в кв.92 в.13,14,25,26,27,28 Волинського лісництва Кременецького держлісгоспу. Гора складена сарматськими(неоген) відкладами. Схили і вершини гори покриті лісом. З вершини гори відкривається глибока ерозійна долина, в якій розкинулось село Антонівці. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс". На вершині гори є цікава історична пам‘ятка – старовинна церква.
Гора "Стіжок" – геологічна пам`ятка природи місцевого значення. Площа 9,8 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року №131 з метою охорони та збереження її у природному стані. Має велику природоохоронну, науково-пізнавальну та естетичну цінність. Об`єкт розташований на північній околиці с. Стіжок Шумського району, в межах кв.55 в.13–16, кв.56 в.10-11 Волинського лісництва. Гора складена оолітовими вапняками сарматського ярусу (неоген), покрита лісом, вершина плоска, на галявинах збереглися фрагменти степової рослинності. З півночі і сходу від неї розкинулись зелені лісові масиви. Висота гори близько 300 м. Гора є наочним прикладом ерозійних останцевих гір. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
Гора “Уніяс” – геологічна пам`ятка природи місцевого значення. Площа 6,3 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 19 листопада 1984 року № 320 метою охорони та збереження її у природному стані. Має велику природоохоронну, науково-пізнавальну та естетичну цінність. Об`єкт розташований між селами Стіжок і Велика Іловиця в межах кв.62 в. 5,6, кв.63 в.11 Волинського лісництва. Із заходу гора оточена долиною, а з півночі – низовиною, по якій протікає невелика річка Іловиця. Гора вкрита листяними та хвойними лісами. На вершині гори є плато площею 2,0 га, на якому ростуть одинокі дерева сосни, дуба, граба. Грунт мілкий з виходом на поверхню каменю. Південно-західна та західна частина плато виходить на скелі, висота яких 6–12 метрів. На крутих схилах з півночі і північного сходу насипано два вали. На віддалі 50 метрів на захід, нижче по схилу витікає джерело. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО “Тернопільліс”. Гора “Уніяс” є цінною історичною пам‘яткою.
Гора "Червоний камінь" – геологічна пам`ятка природи місцевого значення. Площа 2,0 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою охорони та збереження місця знахідки знарядь древньої людини. Розташована в 2-х кілометрах на північний захід від с. Велика Іловиця Шумського району серед лісу. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
Ботанічні пам'ятки природи:
"Забродівська діброва №1" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 9,2 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 5 листопада 1981 року № 589 з метою збереження дубово-соснового насадження природного походження віком 140 років. Склад насадження 4Д6С. Бонітет 3. Повнота насадження – 0,5, середній діаметр – 52 сантиметри, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 210 куб.м. Тип лісорослинних умов – С3. Діброва розташована в межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Заброддя", у кв.4 в.4 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Забродівська діброва №2" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 7,3 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року № 189 з метою збереження дубово-соснового насадження природного походження віком 140 років. Склад насадження 8Д2С. Бонітет 2. Повнота насадження – 0,6, середній діаметр - 50 сантиметрів, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 250 куб.м. Тип лісорослинних умов – С2. Діброва розташований у межах загальнозоологічного заказника місцевого значення "Заброддя", у кв.9 в.2 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Кременецька бучина" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,8 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження лісових культур бука лісового віком 80 років. Склад насадження 7Бк1Д2Г. Бонітет 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр – 28 сантиметрів, середня висота – 27 метрів, запас на 1 га 360 куб.м. Бучина розташована у кв. 51 в.12 Кременецького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Буково-соснові культури" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 6,8 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 та рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року з метою збереження лісових культур бука лісового віком 90 років. Склад насадження 9Бк1С. Бонітет 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр – 24 сантиметри, середня висота – 25 метрів, запас на 1 га 340 куб.м. Бучина розташована у кв.46 в.12, кв.47 в.7,14 Кременецького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Білокриницька бучина №1" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 9,7 га. Оголошена рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року з метою збереження лісових культур бука лісового віком 70 років. Склад насадження 7Б3Д+Г. Бонітет – 1а. Повнота насадження – 0,8, середній діаметр – 26 сантиметрів, середня висота – 25 метрів, запас на 1 га 370 куб.м. Тип лісорослинних умов – Д2. Бучина розташована у кв.55 в.18,19 і кв.59 в.4 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Білокриницька бучина №2" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 7,6 га. Оголошена рішенням Тернопільської обласної ради від 18 березня 1994 року з метою збереження лісових культур бука лісового віком 70 років. Склад насадження 7Б3Д+Г. Бонітет – 1а. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр – 28 сантиметрів, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 340 куб.м. Тип лісорослинних умов – Д2. Бучина розташована у кв.55 в.21 і кв.59 в.6 Білокриницького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Модриново-букове насадження" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 3,8 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження модриново-букового насадження віком 45 років Склад насадження 4Мд3Б2Г+1Кл. Бонітет – 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр – 24 сантиметри, середня висота – 21 метр, запас на 1 га 220 куб.м. Тип лісорослинних умов – Д2. Бучина розташована у кв.51 в.8, 10 Кременецького лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Стіжоцький сосняк" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 23,5 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року №189 з метою збереження лісових культур сосни звичайної віком 102 роки Склад насадження 10Сзв. Бонітет – 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр - 36 сантиметрів, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 340 куб.м. Тип лісорослинних умов – С2. Сосняк розташований біля с. Стіжок Шумського району у кв.54 в.1 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Антонівецький сосняк" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 13,0 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 30 серпня 1990 року № 189 з метою збереження лісових культур сосни звичайної віком 75 років Склад насадження 10Сзв. Бонітет – 1. Повнота насадження – 0,7, середній діаметр – 36 сантиметрів, середня висота – 26 метрів, запас на 1 га 340 куб.м. Тип лісорослинних умов – С2. Сосняк розташований біля х. Антонівці Шумського району у кв.42 в.2 Волинського лісництва. Перебуває у віданні Кременецького держлісгоспу ДЛГО "Тернопільліс".
"Бук пурпуролистий" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,01 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження 100-річного бука діаметром 68 сантиметрів, що зростає у м. Кременці по вул. Б. Харчука, 29. Дерево має наукову пізнавальну та естетичну цінність. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.
"Катальпа №1" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,01 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження 80-річної катальпи бігнонієвидної діаметром 72 сантиметри і висотою 11 метрів, що зростає у м. Кременці по вул. Шевченка, 69. Цінний екзот для Тернопільської області. Дерево має наукову пізнавальну та естетичну цінність. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.
"Катальпа №2" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,03 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження 80-річної катальпи бігнонієвидної діаметром 60 сантиметрів. і висотою 11 метрів, що зростає у м. Кременці по вул. Шевченка, 69. Цінний екзот для Тернопільської області. Дерево має наукову пізнавальну та естетичну цінність. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.
"Ялиця каліфорнійська" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,01 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року № 131 з метою збереження 60-річної ялиці діаметром 32 сантиметри і висотою 32 метр, що зростає у м. Кременці на польському цвинтарі. Єдине деревоцього виду в області. Дерево має наукову пізнавальну та естетичну цінність. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.
"Кедр сибірський" – ботанічна пам'ятка природи місцевого значення. Площа 0,01 га. Оголошена рішенням виконавчого комітету Тернопільської обласної ради від 14 березня 1977 року №131 з метою збереження 60-річного кедра діаметром 3 сантиметрів і висотою 12 метрів, що зростає у м. Кременці на вул. Потік Ірви, 20. Дерево має наукову пізнавальну та естетичну цінність. Перебуває у віданні Кременецького житлово-комунального комбінату.