К. Г. Городенська, доктор філологічних наук, професор

Вид материала

Документы

Содержание 6. Усна і писемна форми літературної мови Усне і писемне мовлення Писемне мовлення Літературне мовлення

Подобный материал:

• Програма київ − 2010 оргкомітет, 174.75kb.
• В. О. Соболь доктор філологічних наук, професор, 3194.35kb.
• Удк 37. 013. 42(075) ббк74. 6я7, 2614.78kb.
• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• Історія зарубіжної журналістики (від античності до іі пол. Хvііі ст.), 4492.09kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 4637.05kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3416.48kb.
• С. М. Козьменко проректор двнз «Українська академія банківської справи нбу», доктор, 3090.43kb.
• України Суми "Видавництво СумДУ", 1850.09kb.
• Завідувач кафедри біології, доктор біологічних наук, професор Романенко, 346.35kb.

6. Усна і писемна форми літературної мови

Літературна мова, ділове мовлення реалізуються у двох формах (писемній та усній).

Писемна форма – основна форма мовлення ділових людей (листи, звіти, квитанції). Більше вимог щодо добору лексики, точності викладу. Часто вживаються складні синтаксичні конструкції: вживаються загальноприйняті структури документів, традиційні форми викладу. Писемна форма, в основному, монологічна, є вторинною у порівнянні з усним мовленням, фіксує чиюсь висловлену думку. Словесну інформацію доповнюють цифрові дані, схеми, таблиці.

Усна форма обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства. Зміст вислову залежить від інтонації, наголосу, жестів. Менше уваги приділяється формі вислову, вживаються незакінчені, неповні речення, допускаються повтори: доповідь, промова, повідомлення.

Мовлення буває монологічним і діалогічним.

Монолог (від грецьких слів monos – один і logos – слово, мовлення) – особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що становить розгорнуте висловлення однієї особи, звернене до себе або до глядача (у спектаклі, кінофільмі).

Монолог має певну композиційну організацію і змістову завершеність. Розрізняють внутрішній монолог – роздум уголос, драматичний монолог – поєднання мовлення з мімікою, жестами, ліричний монолог – лірична сповідь у поезії.

Діалог (від грецького dialogos – розмова, бесіда) – одна з форм мовлення, розмова між двома або кількома особами. Діалог характеризується короткими висловленнями, простотою синтаксичної будови його частин, використанням неповних і незакінчених речень. Особливістю діалогу є взаємозумовленість синтаксичної будови реплік співбесідників, яка об’єднує діалог в єдине ціле. Розрізняють внутрішній діалог – фігуру мовлення, що є зверненням мовця до самого себе.

Розмова кількох осіб називається полілогом (від грецьких слів poli – багато, logos – слово, мовлення).

Для літературної мови, що реалізується в літературному мовленні, властиві усна і писемна форми її існування.

Усне і писемне мовлення – це форми реалізації мови як засобу спілкування. Будову літературного мовлення можна подати за такою схемою:

літературне мовлення




усне писемне



діалогічне монологічне монологічне

(полілогічне)

рукописне друковане

Усне мовлення – це така форма реалізації мови, яка вимовляється, виражається за допомогою звуків, являє собою процес говоріння. За походженням усне мовлення – первинна форма існування мови.

Писемне мовлення – мовлення, зафіксоване на папері. Воно є вторинною формою існування мови і розраховане на зорове сприйняття. Кожна з форм мовлення має свої особливості, що видно з таблиці.

Літературне мовлення

Усне	Писемне
Первинне	Вторинне
Діалогічне (полілогічне) і монологічне	Монологічне
Розраховане на певних слухачів, які виступають співрозмовниками	Графічно оформлене
Не підготовлене заздалегідь	Пов’язане з попереднім обдумуванням
Живе спілкування	Старанний добір фактів та їх мовне оформлення
Інтонація, міміка, жести	Добір мовних засобів, чітке підпорядкування стилю і типу мовлення
Імпровізоване мовлення	Повний і ґрунтовний виклад думок
Чітко індивідуалізоване мовлення	Поглиблена робота над словом і текстом
Емоційне й експресивне мовлення	Редагування думки і форми її вираження
Повтори, зіставлення, різні тропи, фразеологізми	10. Самоаналіз написаного

Усне і писемне мовлення широко застосовуються в різних сферах життя людей. Усне мовлення існує у формах діалогу, дискусії, диспуту, монологу, розповіді, переказування, звіту, доповіді тощо, а писемне – у формах переказу, творів (опису, розповіді, роздуму), ділових паперів, газетних жанрів, плану, тез конспекту, реферату [22].