Geum.ru

Повітряний кодекс України встановлює правові основи загальної діяльності в цивільній авіації

Вид материалаКодекс
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

12. Будь яка шкода, завдана власнику аеродрому, постійному злітно-посадковому майданчику чи аеропорту та споживачу їх послуг, у тому числі експлуатанту повітряного судна, внаслідок порушень, які пов’язані з фактом будівництва, реконструкції чи іншої діяльності на приаеродромній території, підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства України.

Стаття 71. Маркування аеродромів, злітно-посадкових майданчиків

1. Аеродроми, злітно-посадкові майданчики і їх елементи повинні мати маркувальні знаки відповідно до вимог авіаційних правил України для аеродромів цивільної авіації.

2. Розміщення у районі аеродрому, злітно-посадкового майданчика будь-яких знаків, пристроїв і позначень, подібних до маркувальних знаків, що використовуються для розпізнання аеродрому, злітно-посадкового майданчика та їх елементів, забороняється.

Стаття 72. Маркування об’єктів і перешкод

1. Усі об’єкти і перешкоди, які розташовані на приаеродромній території і перетинають поверхні обмеження перешкод, повинні бути обладнані денними і нічними маркувальними знаками та пристроями згідно з вимогами авіаційних правил України для аеродромів цивільної авіації.

2. Маркування об’єктів і перешкод денними та нічними маркувальними знаками та пристроями здійснюється власниками цих об’єктів за свій рахунок.

Стаття 73. Сертифікація аеродрому, аеропорту, аеропортової діяльності

1. Аеропортова діяльність та експлуатація аеродрому без відповідного сертифіката заборонена.

Авіаційна наземна техніка та аеродромне обладнання повинні бути сертифіковані на відповідність авіаційним правилам України.

3. Організацію сертифікації аеропорту, аеродрому, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання здійснює урядовий орган.

4. Порядок і процедури сертифікації, відкриття, закриття та обмеження експлуатації аеропорту, аеродрому, а також сертифікаційні вимоги до аеропортів, аеродромів та суб’єктів аеропортової діяльності, авіаційної наземної техніки та аеродромного обладнання встановлюються авіаційними правилами України.

5. Урядовий орган має право своїм рішенням обмежити рух на аеродромі або закрити аеродром для повітряного руху на встановлений строк у разі невідповідності аеродрому вимогам, визначеним авіаційними правилами України.

6. У разі подання заяви на сертифікацію аеродрому спільного використання заявник повинен отримати згоду відповідного центрального органу виконавчої влади.

7. Якщо утримувачами сертифіката аеропорту, сертифіката аеродрому, сертифіката аеропортової діяльності є різні юридичні особи, між ними укладається угода з визначенням меж відповідальності, порядку взаємодії, прав та обов’язків.

8. Утримувач сертифіката аеропорту, аеродрому, суб’єкта аеропортової діяльності несе відповідальність за дотримання вимог, встановлених нормативними актами, сертифікаційних, технологічних, екологічних і інших вимог, що забезпечують безпеку та регулярність польотів, безпечну експлуатацію аеродрому та аеропорту і захист інтересів споживачів аеропортових послуг.

9. Утримувач сертифіката аеродрому, аеропорту має право контролю за експлуатаційним утриманням усіх будинків, споруд і об’єктів на його території згідно з укладеними договорами.

Стаття 74. Суб’єкти аеропортової діяльності

Суб’єкти аеропортової діяльності не мають право здійснювати заходи дискримінаційного впливу і обмежень щодо реалізації прав користувачів аеропорту, крім випадків, коли такі обмеження стосуються захисту прав і законних інтересів інших осіб у сфері забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.

2. Діяльність суб’єктів аеропортової діяльності, їх права, обов’язки і відповідальність встановлюються авіаційними правилами України.

Стаття 75. Експлуатант аеропорту

1. Керівник експлуатанта аеропорту призначається власником аеропорту відповідно до кваліфікаційних вимог встановлених авіаційними правилами України.

Експлуатант аеропорту відповідно до законодавства України та вимог авіаційних правил України забезпечує організацію та координацію аеропортової діяльності, здійснення заходів щодо безпеки польотів, авіаційної безпеки при наземному обслуговуванні, організацію і проведення пошукових, аварійно-рятувальних і протипожежних робіт у разі виникнення аварійних і надзвичайних ситуацій на повітряних суднах на території аеропорту та у районі аеродрому, ефективне надання послуг користувачам аеропорту, забезпечує готовність аеропорту до наземного обслуговування повітряних суден і повітряних перевезень.

Керівник експлуатанта аеропорту має право відмовитись від виконання розпоряджень, які можуть привести до виникнення загрози безпеки польотів або авіаційної безпеки.

Експлуатант аеропорту не має права здійснювати заходи дискримінаційного впливу і обмежень щодо реалізації прав користувачів аеропорту, крім випадків, коли такі обмеження стосуються забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.

Стаття 76. Експлуатант аеродрому

1. Керівник експлуатанта аеродрому призначається власником аеродрому відповідно до кваліфікаційних вимог, встановлених авіаційними правилами України.

2. Керівник експлуатанта аеродрому безпосередньо несе відповідальність за забезпечення безпеки польотів, авіаційної безпеки, метеорологічного забезпечення, контроль за станом приаеродромної території, контроль за будівництвом та діяльністю суб’єктів та об’єктів в аеропорту та на приаеродромній території, контроль за дотриманням вимог щодо установки маркувальних знаків і радіотехнічних пристроїв, організації обслуговування повітряного руху та підтримання встановленого порядку виконання та забезпечення польотів на аеродромі та здійснює координацію діяльності на аеродромі різних підприємств та організацій.

3. Експлуатант аеродрому зобов’язаний здійснювати експлуатацію аеродрому відповідно до вимог, встановлених авіаційними правилами України.

4. З метою забезпечення безпеки польотів керівник експлуатанта аеродрому незалежний в прийнятті рішень щодо її забезпечення.

5. На аеродромах спільного використання керівник експлуатанта аеродрому призначається власником аеродрому за погодженням центрального органу виконавчої влади з питань транспорту та зв’язку та відповідним центральними органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить аеродромом.

6. Вимоги до керівника експлуатанта аеродрому, його повноваження, права та обов’язки встановлюються авіаційними правилами України.

7. Експлуатант аеродрому не має права здійснювати заходи дискримінаційного впливу та обмеження щодо реалізації прав користувачів аеропорту, крім випадків, коли такі обмеження стосуються забезпечення безпеки польотів і авіаційної безпеки.

8. Керівник експлуатанта аеродрому має право відмовитися від виконання розпоряджень, які можуть призвести до виникнення загрози безпеки польотів або авіаційної безпеки.

Стаття 77. Наземне обслуговування в аеропортах

1. Наземне обслуговування – це вид послуг, що надаються користувачам аеропорту на території аеропорту з наземного обслуговування повітряних суден, екіпажу, пасажирів, вантажу, багажу, пошти, а також матеріально-технічного обслуговування та/або забезпечення повітряних суден.

2. На території аеропорту та аеродрому можуть функціонувати підприємства та організації всіх форм власності, метою і видом діяльності яких є наземне обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажів, представницькі послуги, послуги з контролю і адміністрування, надання інших визначених послуг, які провадять свою діяльність на підставі відповідного сертифіката.

3. Класифікація послуг за їх видами, умови надання доступу до об’єктів та інфраструктури аеропорту, порядок взаємодії суб’єктів аеропортової діяльності та умови доступу та обмеження до виконання такої діяльності встановлюються авіаційними правилами України.

Стаття 78. Компетенція місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення діяльності аеропортів

До компетенції місцевих органів виконавчої влади належать:

1) здійснення відповідно до законодавства контролю за належною експлуатацією та організацією обслуговування пасажирів в аеропортах підприємствами житлово-комунального господарства, торгівлі та громадського харчування, побутового обслуговування, зв’язку, за належними, безпечними і здоровими умовами праці на цих підприємствах і об’єктах;

2) дотримання вимог щодо використання приаеродромної території;

3) забезпечення будівництва, реконструкції, благоустрою та експлуатації під’їзних доріг до аеропортів;

4) забезпечення здійснення заходів із благоустрою привокзальних площ аеропортів;

5) організація регулярного руху громадського транспорту між аеропортами та населеними пунктами;

6) забезпечення електрозв’язку між аеропортами і населеними пунктами;

7) забезпечення належних умов паркування автотранспорту та безперешкодного проїзду спецавтотранспорту.

Забезпечення громадського порядку в аеропортах здійснюється відповідними правоохоронними органами.

Для удосконалення транспортної інфраструктури щодо обслуговування пасажирів та економіки регіонів місцеві органи виконавчої влади проводять свою роботу у взаємодії з експлуатантами аеропортів.

Стаття 79. Діяльність державних органів, які здійснюють прикордонний, митний та інші види контролю

Державні органи, які здійснюють митний, прикордонний, санітарний, карантинний контроль та інші види контролю, провадять свою діяльність відповідно до законодавства України.

Стаття 80. Будівництво, реконструкція і модернізація аеропортів

1. З моменту початку процедури вибору площадки і до ухвалення рішення про вибір площадки для будівництва (розширення) аеропорту забороняється відведення земельних ділянок та видача дозволів на проектування і будівництво об’єктів і споруд, які ускладнюють будівельні роботи і подальше функціонування аеропорту.

2. Будівництво та реконструкція аеропортів здійснюються відповідно до державних будівельних норм, авіаційних правил України та нормативно-правових актів, які регулюють цю діяльність.

3. Дозвіл на будівництво аеропортів, аеродромів надається згідно з законодавством України та за погодженням з урядовим органом.

4. Дозвіл на будівництво аеродрому, аеропорту повинен містити обов’язки заявника щодо умов експлуатації аеропорту, впливу спорудженого аеропорту на довкілля, раціонального планування землекористування, захисту прав третіх осіб, а також захисту життя і майна осіб, які перебувають на території аеропорту та на сельбищній території.

5. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування на підставі затверджених перспективних планів будівництва, реконструкції аеропортів здійснюють резервування відповідних земельних ділянок.

6. Земельні ділянки, які необхідні для розвитку аеропорту, що перебувають у користуванні або у власності інших юридичних або фізичних осіб, підлягають вилученню (викупу) у встановленому законодавством порядку.

Стаття 81. Обмеження монополістичної діяльності в аеропортах. Вільна конкуренція та рівноправність

1. Експлуатант аеропорту (аеродрому) зобов’язаний надати користувачам рівні умови користування аеропортом та аеродромом, якщо інше не передбачено законодавством і авіаційними правилами України.

2. Організація наземного обслуговування ґрунтується на принципах рівноправності суб’єктів господарювання, які забезпечують таке обслуговування, та користувачів аеропорту, що споживають відповідні послуги та мають право вільно обирати постачальника послуг з числа сертифікованих суб’єктів господарювання в цій сфері.

3. Експлуатант аеропорту (аеродрому) надає можливість суб’єктам господарювання, якщо вони мають відповідний сертифікат і здійснюють наземне обслуговування інших користувачів, а також користувачам, які здійснюють обслуговування власних рейсів, агентам з наземного обслуговування проваджувати свою виробничу діяльність, вільно користуватись обладнанням і територією аеродрому, а також його централізованою інфраструктурою на недискримінаційних умовах та у спосіб, який не порушує засад чесної конкуренції.

Стаття 82. Забезпечення доступу і обмеження прав користування аеропортами та аеродромами

1. Користування аеропортами та аеродромами обмежується:

1) у разі загрози безпеки польотів, пов’язаної з функціонуванням аеродрому, закриття аеродромів і аеропортів для прийому і відправлення повітряних суден у зв’язку з технічними чи метеорологічними умовами, виникнення або загрози виникнення інфекційних захворювань;

2) у частині обмеження доступу в контрольовані зони аеропортів відповідно до вимог забезпечення авіаційної безпеки у порядку, встановленому авіаційними правилами України;

3) з причин нездоланної сили.

2. Експлуатант аеродрому, який відкритий для прийому і відправлення повітряних суден, зобов’язаний надавати дозвіл:

1) на вимушену посадку будь-якому повітряному судну, яке зазнає аварії;

2) будь-якому повітряному судну, яке здійснює політ з метою захисту життя та здоров’я людей або з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;

3) будь-якому повітряному судну, яке здійснює політ, прямо пов’язаний із забезпеченням громадського правопорядку та інтересами національної безпеки;

4) на посадку у разі використання аеродрому як запасного.

3. З метою надання консультацій, координації діяльності суб’єктів аеропортів та належного представництва інтересів сторін щодо умов використання аеродромів (аеропортів), координації діяльності організацій з наземного обслуговування в аеропортах утворюються аеропортові комітети під керівництвом експлуатанта аеропорту, до складу яких входять представники експлуатанта аеропорту, органів обслуговування повітряного руху, авіаційних перевізників, які базуються в аеропорту або їх представницьких організацій, а також представники суб’єктів аеропортової діяльності.

Стаття 83. Плата за аеропортове та аеродромне обслуговування

1. Під час здійснення аеропортового обслуговування в аеропортах та на аеродромах із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативної стоянки, обслуговування вантажів та у разі надання інших послуг, пов’язаних з діяльністю аеропорту, в аеропортах та на аеродромах стягується плата з метою відшкодування витрат, понесених аеропортом чи аеродромом у разі надання зазначених послуг, та з метою створення економічних передумов для ефективної роботи аеропорту чи аеродрому.

2. Польоти повітряних суден цивільної та державної авіації для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та для забезпечення авіаційного пошуку і рятування, інших випадків, які загрожують життю і здоров’ю людей, звільняються від плати за аеродромне обслуговування, в тому числі за зліт-посадку повітряних суден, за обслуговування пасажирів в аеровокзалі, за забезпечення авіаційної безпеки, наднормативної стоянки, крім випадків, коли такі польоти виконуються в рамках провадження комерційної діяльності.

Перелік інших видів польотів, які звільняються від плати за аеродромне обслуговування, визначається Кабінетом Міністрів України.

3. Плата за аеропортові послуги із забезпечення зльоту-посадки повітряних суден, обслуговування пасажирів в аеровокзалі, забезпечення авіаційної безпеки, наднормативної стоянки (аеропортові збори) та інші послуги, які надаються аеропортом (аеродромом) користувачам, встановлюються відповідно до законодавства України на підставі розрахунків, проведених експлуатантом аеропорту (аеродрому). Порядок розрахунку плати за аеропортові та інші послуги в аеропортах (аеродромах), порядок оплати та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства України та стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації.

4. Плата за послуги експлуатанта аеродрому повинна забезпечувати його беззбиткову діяльність.

5. Експлуатант аеропорту (аеродрому) має право затримати повітряне судно з метою забезпечення оплати аеропортових зборів, заборгованих користувачем аеропорту, або за збитки, спричинені ним аеропорту (аеродрому).

6. Тимчасове затримання припиняється у разі внесення відповідної застави або на підставі судового рішення.

7. Експлуатант аеродрому несе відповідальність за будь-які збитки, спричинені необґрунтованим затриманням повітряного судна.

Стаття 84. Професійна підготовка персоналу аеропортів

1. Експлуатант аеродрому, суб’єкти аеропортової діяльності зобов’язані власними силами або із залученням навчальних закладів підтримувати необхідний рівень професійної підготовки усіх категорій працівників.

Стаття 85. Координовані аеропорти

1. Якщо пропускна спроможність аеропорту задовольняє попит авіакомпаній та при цьому аеропорт забезпечує необхідний рівень обслуговування рейсів таких авіакомпаній, аеропорт визначається некоординованим.

2. У разі коли попит авіакомпаній на виконання польотів до/з аеропорту або на обслуговування рейсів в такому аеропорту перевищує його пропускну спроможність та/або виробничі можливості, урядовий орган визначає цей аеропорт координованим та призначає координатора аеропорту (групи аеропортів). Аеропорт може бути оголошено координованим на певний період часу, необхідний для приведення пропускної спроможності аеропорту у відповідність з навантаженням та попитом на його послуги.

3. Координованим аеропортом застосовуються процедури розподілу та погодження часових інтервалів на приліт, виліт, обслуговування рейсів авіакомпаній – слот-регулювання.

4. Координатор аеропорту утворюється як незалежна організація, що фінансується за рахунок зборів за координацію, які справляються з аеропорту та з авіакомпаній – користувачів цього аеропорту. Всі витрати на роботу з координації в аеропорту покриваються з бюджету координатора.

5. З метою належного представництва інтересів сторін та вирішення питань, пов’язаних з діяльністю слот-координатора, утворюється координаційний комітет, до складу якого входять представники аеропорту, організацій, що працюють в аеропорту, користувачів аеропорту, представників урядового органу. Координаційний комітет може бути призначений для більше ніж одного аеропорту.

6. Порядок і процедура визначення аеропорту щодо координованості, вибору, призначення координатора, його діяльності, його фінансування, процесу розподілу і виділення координатором слотів для авіакомпаній, нагляду за діяльністю координатора, створення і роботи координаційного комітету встановлюються авіаційними правилами України.

Стаття 86. Метеорологічне забезпечення

1. Експлуатант аеродрому зобов’язаний забезпечувати експлуатантів повітряних суден метеорологічною інформацією власними силами або на договірних умовах відповідно до авіаційних правил України.

Стаття 87. Пожежна безпека

1. Забезпечення пожежної безпеки є невід’ємною частиною авіаційної діяльності щодо охорони життя людей, майна та довкілля.

2. Для вжиття заходів пожежної безпеки та участі в аварійно-рятувальних роботах в аеропортах (на аеродромах) створюються протипожежні служби, які провадять свою діяльність у порядку, встановленому законодавством України.


Розділ XІ ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

Стаття 88. Захист від шкідливого впливу від польотів цивільних повітряних суден

1. Власники аеродромів, експлуатанти, командири і члени екіпажів повітряних суден зобов’язані під час експлуатації повітряних суден на землі та в повітрі вживати заходів для запобігання виникнення шуму або зведення його до мінімального рівня.

2. Скидання з повітряних суден шкідливих для здоров’я людей та навколишнього природного середовища речовин, відходів і матеріалів забороняється, крім випадків аварійної ситуації та виконання авіаційних робіт. Винні у таких діях особи несуть відповідальність згідно із законодавством України.

Стаття 89. Охорона навколишнього природного середовища

1. Під час виконання робіт, пов’язаних з експлуатацією аеродрому, експлуатант аеродрому зобов’язаний дотримуватися норм і правил щодо охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 90. Захист населення від шкідливого впливу авіаційного шуму та електромагнітного випромінювання

1. Рівень шкідливого впливу авіаційного шуму та електромагнітного випромінювання на населені пункти не повинен перевищувати гранично допустимий рівень, який встановлений санітарним нормами.

2. Суб’єкти авіаційної діяльності зобов’язані відшкодовувати у встановленому порядку громадянам шкоду, завдану їх здоров’ю та майну внаслідок порушення санітарного законодавства України.

3. Якщо рівень авіаційного шуму цивільного повітряного судна перевищує рівень, встановлений санітарними нормами та авіаційними правилами України, урядовий орган має право обмежити або заборонити польоти такого повітряного судна.

4. Обмеження та заборони встановлюються з урахуванням заходів, спрямованих на зменшення рівня шуму в аеропорті та поблизу нього, включаючи:

1) технічне зниження рівня шуму від повітряних суден;

2) просторове зонування території навколо аеропорту за умови авіаційного шуму та інших несприятливих екологічних факторів, відповідне її планування і забудова;

3) здійснення експлуатаційних заходів під час зльоту і посадки повітряних суден, відповідна організація повітряного руху з метою зменшення впливу авіаційного шуму та інших несприятливих екологічних факторів в аеропорту і поблизу нього;