Повітряний кодекс України встановлює правові основи загальної діяльності в цивільній авіації
Вид материала | Кодекс |
- Повітряний кодекс україни, 1591.83kb.
- Повітряний кодекс україни, 1669.49kb.
- Повітряний кодекс України, 1628.91kb.
- Законами України, 2895.84kb.
- Законами України, 2808.55kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144, 2883.55kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144, 445.57kb.
- Відомості Верховної Ради України (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144, 2987.51kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144 ) ( Із змінами,, 2890.67kb.
- Відомості Верховної Ради (ввр), 2003, n 18, n 19-20, n 21-22, ст. 144 ) { Із змінами,, 2900.69kb.
2) прийняття відповідальності на себе за виконання зазначених функцій;
3) призначення відповідальної організації за виконання таких функцій.
7. Урядовий орган проводить погодження кандидатур керівного складу суб’єктів авіаційної діяльності, які несуть відповідальність за діяльність організації, безпеку польотів, систему управління якістю згідно з авіаційними правилами України.
Урядовий орган проводить погодження призначень та звільнень керівників аеропортів і провайдерів авіаційного обслуговування, які перебувають у державній та комунальній власності.
Погодження кандидатур керівників суб’єктів авіаційної діяльності, які не мають авіаційної освіти, проводиться після проходження ними підготовки відповідності до статті 50 цього Кодексу.
Стаття 19. Система добровільних сповіщень про події, пов’язані з безпекою в авіації
1. З метою забезпечення функціонування системи нагляду за безпекою польотів цивільної авіації створюються та підтримуються системи добровільних сповіщень про події з безпеки авіації.
2. Система добровільних сповіщень повинна забезпечити можливість кожному громадянинові, залученому до діяльності авіації, інформувати відповідний повноважний орган про події у сфері безпеки польотів негативного характеру, які були ним зафіксовані чи до яких він був причетний. Зазначена система створюється за принципами та процедурами, визначеними урядовим органом.
3. Громадянин, який сповіщає про події, пов’язані з безпекою в авіації або події, що можуть створити загрозу безпеці життя пасажирів, персоналу підприємств, установ та організацій, чи інші види загрози, в разі їх підтвердження не може підлягати будь-яким видам переслідувань.
Стаття 20. Система обов’язкових сповіщень про події, пов’язані з безпекою у сфері цивільної авіації
1. Система обов’язкових сповіщень про події, пов’язані з безпекою у сфері цивільної авіації, призначена для реалізації принципів управління безпекою.
2. Перелік подій та інформації, що пов’язані з безпекою у сфері цивільної авіації, та підлягають обов’язковим сповіщенням суб’єктами авіаційної діяльності, проведенню аналізу та (або) розслідування, а також порядок підготовки доповідей та їх розгляду, вжиття відповідних заходів, визначає урядовий орган.
Розділ V ВИКОРИСТАННЯ ПОВІТРЯНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
Стаття 21. Організація використання повітряного простору
1. Організація використання повітряного простору передбачає забезпечення безпечного, економічного та регулярного повітряного руху, а також провадження будь-якої іншої діяльності, пов’язаної з використанням повітряного простору України, та визначається Кабінетом Міністрів України.
2. Організація використання повітряного простору України передбачає:
1) визначення структури та класифікації повітряного простору;
2) планування та координування використання повітряного простору відповідно до державних пріоритетів;
3) забезпечення дозвільного порядку використання повітряного простору та/або забезпечення інформацією, що стосується використання повітряного простору;
4) організацію (менеджмент) повітряного руху, яка включає:
- обслуговування повітряного руху;
- менеджмент повітряного простору;
- організацію потоків повітряного руху;
5) забезпечення контролю за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору у визначених районах;
6) обслуговування аеронавігаційною інформацією;
7) метеорологічне забезпечення аеронавігації;
8) пошук і рятування.
Стаття 22. Державні пріоритети використання повітряного простору України
1. Повітряний простір України є єдиним та доступним усім користувачам повітряного простору з рівними правами щодо його використання.
2. У разі виникнення потреби у використанні повітряного простору України одночасно двома або більше користувачами право на його використання надається відповідно до державних пріоритетів у такій послідовності:
1) відбиття повітряного нападу на території України або запобігання та припинення порушень державного кордону і суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
2) припинення протиправних дій повітряного судна, яке може використовуватися для вчинення терористичних актів у повітряному просторі України в мирний час;
3) польоти повітряних суден для проведення усіх видів рятувальних робіт, спрямованих на збереження життя та здоров’я людей;
4) надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій природного або техногенного характеру;
5) запобігання та припинення порушень порядку та правил використання повітряного простору;
6) польоти повітряних суден, що виконуються з метою перевезень Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, президентів, керівників урядів іноземних держав;
7) польоти повітряних суден, які виконують спеціальні завдання в інтересах державної безпеки;
8) польоти за Договором з відкритого неба та інші, що виконуються відповідно до міжнародних договорів;
9) виконання регулярних повітряних перевезень пасажирів, вантажів та пошти;
10) провадження спеціальної діяльності, пов’язаної з активним впливом на атмосферні процеси;
11) виконання нерегулярних повітряних перевезень пасажирів, вантажів та пошти;
12) виконання випробувальних польотів повітряних суден;
13) виконання польотів державних повітряних суден згідно з планами навчально-бойової підготовки;
14) виконання польотів, проведення авіаційних робіт цивільними повітряними суднами;
15) навчальні та тренувальні польоти цивільної авіації;
16) навчальні стрільби та пуски ракет;
17) проведення вибухових робіт;
18) запуск метеорологічних радіозондів;
Стаття 23. Класифікація повітряного простору України
1. Повітряний простір, у якому здійснюється обслуговування повітряного руху, підлягає класифікації, що встановлюється урядовим органом виходячи з потреб користувачів повітряного простору, забезпечення безпеки польотів, економічної ефективності та публікується у документах аеронавігаційної інформації.
2. Повітряний простір України, доступний для польотів загального повітряного руху, які виконуються за цивільними правилами і процедурами відповідно до стандартів та рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації і поділяються на:
1) контрольований повітряний простір обслуговування повітряного руху, в межах якого можуть надаватися в установленому порядку всі види обслуговування повітряного руху (диспетчерське, польотно-інформаційне, аварійне);
2) повітряний простір поза межами контрольованого повітряного простору обслуговування повітряного руху, якому в установленому порядку забезпечується польотно-інформаційне та аварійне обслуговування.
Стаття 24. Використання міжнародного повітряного простору
Використання повітряного простору над відкритим морем, відповідальність за обслуговування повітряного руху в якому міжнародними договорами покладена на Україну, здійснюється відповідно до міжнародних договорів України.
Стаття 25. Об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху
1. Об’єднана цивільно-військова система організації повітряного руху забезпечує виконання завдань з організації використання повітряного простору, безпечного і регулярного повітряного руху в повітряному просторі України та в повітряному просторі над відкритим морем, відповідальність за обслуговування повітряного руху в якому міжнародними договорами покладена на Україну.
2. Структура, завдання та порядок функціонування об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 26. Дозвільний порядок використання повітряного простору України
1. Використання повітряного простору України здійснюється на підставі дозволів, виданих органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху відповідно до порядку, встановленого Положенням про використання повітряного простору України, крім випадків, передбачених пунктами 1—5 частини другої статті 22 цього Кодексу.
2. При виконанні польотів повітряних суден та літальних апаратів поза межами контрольованого повітряного простору обслуговування повітряного руху заявка на виконання польотів та використання повітряного простору не надається, за винятком випадків, що вказані в Положенні про порядок використання повітряного простору України.
Стаття 27. Заборона та обмеження використання повітряного простору України
Використання повітряного простору України або окремих його районів може бути частково або повністю обмежено урядовим органом та органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України відповідно до порядку, встановленого Положенням про використання повітряного простору України.
Стаття 28. Контроль за дотриманням порядку та правил використання повітряного простору України
Контроль за дотриманням порядку використання повітряного простору України здійснюється:
відповідними органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху – під час обслуговування повітряного руху, управління повітряним рухом, планування та координації використання повітряного простору;
підрозділами (органами) організації повітряного руху державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів авіаційної діяльності, що не входять до складу об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного простору – під час обслуговування повітряного руху в зонах їх відповідальності;
підрозділами Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів – під час управління польотами державних повітряних суден, здійснення контролю за польотами повітряних суден, що перебувають в повітряному просторі України та перетинають державний кордон.
Порядок взаємодії між органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України, органами управління Повітряних Сил Збройних Сил України та іншими органами обслуговування/управління повітряним рухом визначається Положенням про використання повітряного простору України.
Стаття 29. Перетинання повітряними суднами державного кордону
1. Повітряні судна перетинають державний кордон згідно з порядком, установленим Положенням про використання повітряного простору України, у спеціально виділених повітряних коридорах, відомості про які публікуються в документах аеронавігаційної інформації.
2. Перелік повітряних коридорів для перетинання державного кордону затверджується урядовим органом за погодженням з Генеральним штабом Збройних Сил України та Адміністрацією Державної прикордонної служби.
3. Перетинання державного кордону поза повітряними коридорами забороняється, крім випадків, визначених Положенням про використання повітряного простору.
Стаття 30. Обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом
1. Обслуговування повітряного руху в районах польотної інформації, диспетчерських районах та зонах і на маршрутах обслуговування повітряного руху (за винятком зон та аеродромів, де обслуговування повітряного руху здійснюють відповідні підрозділи державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів авіаційної діяльності, що не входять до складу об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху) здійснюється органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.
2. Управління повітряним рухом поза маршрутами обслуговування повітряного руху в повітряному просторі України та в повітряному просторі над відкритим морем, де згідно з міжнародними договорами відповідальність за обслуговування повітряного руху покладена на Україну (за винятком зон та аеродромів, де управління повітряним рухом здійснюють органи управління повітряним рухом Збройних Сил України та інших військових формувань), здійснюється органами об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху.
3. Управління повітряним рухом у тимчасово зарезервованому повітряному просторі здійснюється органами управління повітряним рухом Збройних Сил України та інших військових формувань.
4. Обслуговування повітряного руху на цивільних аеродромах, що належать державним органам, органам місцевого самоврядування, суб’єктам авіаційної діяльності здійснюється експлуатантами таких аеродромів у порядку, визначеному урядовим органом.
5. Обслуговування повітряного руху та управління повітряним рухом на аеродромі спільного використання здійснюється експлуатантом цього аеродрому у порядку, визначеному урядовим органом та Міністерством оборони України.
6. З метою забезпечення координації організації повітряного руху відповідні підрозділи об’єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху укладають письмові угоди з відповідним органом обслуговування повітряного руху суміжної держави у порядку, визначеному урядовим органом.
Стаття 31. Аеронавігаційне обслуговування
1. Аеронавігаційне обслуговування здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на всіх етапах польоту повітряних суден, у тому числі обслуговування повітряного руху, радіотехнічне та метеорологічне забезпечення, аварійне обслуговування, обслуговування аеронавігаційною інформацією відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІСАО, нормативних актів Європейської організації з безпеки аеронавігації (далі – Євроконтроль) та авіаційних правил України.
2. Перелік послуг, що надаються провайдерами аеронавігаційного обслуговування, визначається урядовим органом.
Стаття 32. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден
1. Аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден на маршруті, організація повітряного руху на підході та в районі аеродрому здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
2. Одинична ставка плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден (плата за послуги з обслуговування на маршруті і плата за обслуговування на підході та в районі аеродрому) є єдиною для усіх користувачів повітряного простору та визначається відповідно до законодавства України, стандартів та рекомендованої практики ІСАО і документів Євроконтролю.
3. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті справляється Євроконтролем від імені України відповідно до Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів. Порядок розрахунку розміру зазначеної плати, порядок її внесення та звільнення від неї визначаються відповідно до законодавства України, Багатосторонньої угоди про сплату маршрутних зборів від 12 лютого 1981 року та вимог Євроконтролю.
4. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті використовується провайдером аеронавігаційного обслуговування для покриття його витрат на надання таких послуг у порядку, визначеному законодавством України, відповідно до стандартів та рекомендованої практики ІКАО, документів Євроконтролю, а також для сплати членських внесків України до бюджету Євроконтролю. За рахунок плати за послуги з аеронавігаційного обслуговування на маршруті компенсуються витрати Євроконтролю на експлуатацію системи справляння цієї плати.
5. Плата за послуги з аеронавігаційного обслуговування на підході та в районі аеродрому визначається за єдиною для всіх користувачів повітряного простору України ставкою та справляється провайдером аеронавігаційного обслуговування або Євроконтролем у порядку, що визначається урядовим органом відповідно до законодавства України, стандартів і рекомендованої практики ІКАО, документів Євроконтролю та використовується провайдером аеронавігаційного обслуговування для покриття його витрат на забезпечення такого обслуговування.
6. У разі несплати боржником неоскарженого в установлений строк рахунку до нього може бути вжито заходів для відшкодування боргу, включаючи затримання повітряного судна та припинення обслуговування повітряних суден боржника.
7. Кабінетом Міністрів України визначається перелік категорій польотів повітряних суден, що звільняються від плати за аеронавігаційне обслуговування. Відшкодування провайдерам аеронавігаційного обслуговування витрат на аеронавігаційне обслуговування цих категорій польотів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Стаття 33. Обслуговування аеронавігаційною інформацією
1. Обслуговування аеронавігаційною інформацією, необхідною для безпечного та регулярного повітряного руху і аеронавігації на території України, а також у районах поза межами території, де Україна згідно з міжнародними договорами забезпечує обслуговування повітряного руху, здійснюється службою аеронавігаційної інформації.
2. Аеронавігаційна інформація/дані є доступною для всіх користувачів повітряного простору України та надається на договірній основі.
Стаття 34. Авіаційний електрозв’язок
1. Між екіпажем (пілотом) повітряного судна і органами обслуговування повітряного руху встановлюється радіозв’язок відповідно до авіаційних правил України та з використанням радіоданих, що містяться в аеронавігаційній інформації.
2. Для здійснення радіозв’язку виділяються необхідні радіочастоти, які закріплюються за користувачами урядовим органом.
3. Порядок ведення радіообміну між органами обслуговування повітряного руху та екіпажами повітряних суден при виконанні польотів у повітряному просторі визначається авіаційними правилами.
Стаття 35. Порушення порядку використання повітряного простору
1. Порушенням порядку використання повітряного простору вважаються дії або бездіяльність будь-яких юридичних чи фізичних осіб, що призвели до порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які регулюють порядок використання повітряного простору.
2. Перелік порушень порядку використання повітряного простору визначається Положенням про використання повітряного простору.
Розділ VІ ПОВІТРЯНІ СУДНА
Стаття 36. Класифікація повітряних суден
1. Повітряні судна поділяються на цивільні і державні.
2. Цивільне повітряне судно, що використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, багажу, вантажу, пошти, виконання авіаційних робіт та навчання за плату або за наймом, належить до цивільної авіації комерційного призначення.
3. Цивільне повітряне судно, що використовується на безоплатній основі, належить до авіації загального призначення.
4. Прототипом цивільного повітряного судна вважається повітряне судно нової конструкції, яке призначене для використання як цивільне повітряне судно і на якому проводяться випробування з метою сертифікації типової конструкції.
5. Модифікованим цивільним повітряним судном вважається цивільне повітряне судно, на якому вперше встановлені нові компоненти або обладнання, що впливають на характеристики повітряного судна або призначені для розширення його експлуатаційних обмежень і на якому проводяться випробування з метою схвалення рішення щодо встановлення таких компонентів або обладнання. До модифікованого цивільного повітряного судна також належить цивільне повітряне судно, на якому проводяться випробування з метою розширення переліку експлуатаційних обмежень без встановлення нових компонентів або обладнання.
6. Новим цивільним повітряним судном вважається серійно виготовлене цивільне повітряне судно, на якому проводяться приймальні випробування з метою підтвердження його характеристик характеристикам схваленої типової конструкції.
Стаття 37. Реєстрація повітряних суден
1. Цивільне повітряне судно підлягає обов’язковій реєстрації і може бути зареєстрованим лише в одному реєстрі.
2. Внесення повітряного судна до Державного реєстру цивільних повітряних суден України свідчить про його національну належність до України. Урядовий орган несе відповідальність за здійснення контролю льотної придатності та контролю за експлуатацією такого повітряного судна.
3. Цивільному повітряному судну, внесеному до Державного реєстру цивільних повітряних суден України, надаються національне позначення і реєстраційний номер та видається реєстраційне посвідчення згідно з авіаційними правилами України.
4. За погодженням з урядовим органом допускається нанесення на повітряне судно додаткових знаків (символів, написів, емблем).
5. З моменту внесення цивільного повітряного судна до Державного реєстру цивільних повітряних суден України всі записи, зроблені раніше стосовно цього судна у реєстрах повітряних суден інших держав, Україною не визнаються.
6. Якщо повітряне судно не виключене з Державного реєстру цивільних повітряних суден України, факт внесення його до реєстру повітряних суден іншої держави Україною не визнається.
7. Цивільні повітряні судна підлягають перереєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України у випадках, передбачених авіаційними правилами України.
8. Не підлягають реєстрації у Державному реєстрі цивільних повітряних суден України:
1) повітряні судна, зліт яких здійснюється за допомогою ніг пілота (дельтаплани, параплани, мотопараплани тощо);
2) метеорологічні радіозонти та кулі-пілоти, які використовуються виключно для метеорологічних потреб;
3) безпілотні некеровані аеростати без корисного вантажу;
4) безпілотні повітряні судна, максимальна злітна вага яких не перевищує 20 кілограмів і які використовуються для розваг та спортивної діяльності.
9. Реєстрація прототипу цивільного повітряного судна в Державному реєстрі цивільних повітряних суден України, його допуск до випробувальних польотів та виконання випробувальних польотів здійснюється згідно з авіаційними правилами України.