Geum.ru

Архівні матеріали з релігійної історії Південної України останньої чверті XVIII – 1-ї половини ХІХ ст в спадщині Я. П. Новицького

Вид материалаДокументы

Содержание


Джерела та література
Подобный материал:
Лиман І.


Архівні матеріали з релігійної історії Південної України останньої чверті XVIII – 1-ї половини ХІХ ст. в спадщині Я.П.Новицького.


(Опубліковано в:

Матеріали Перших Новицьких читань. 24 жовтня 2002 р. — Запоріжжя: РА „Тандем–У”, 2002.—С. 53 – 62).


Серед багатьох напрямків пошукової та науково-дослідницької роботи Я.П.Новицького далеко не останнє місце займала діяльність по накопиченню та обробці матеріалів з церковної історії Південної України останньої чверті XVIII – 1-ї пол. ХІХ ст.

Ми не маємо можливості скласти повну уяву про матеріали з церковного устрою регіону, що були в розпорядженні Я.П.Новицького. Причиною цього стали, зокрема, перипетії, пов’язані із декількома передачами архіву, який залишився після смерті дослідника, з однієї установи до іншої, та відсутність тогочасних описів переданих документів.

Як свідчать результати дослідження А.С.Бровка та Б.А.Бровка, архів Я.П.Новицького був переданий В.Білим Етнографічній комісії Академії наук. Був складений окремий фонд Новицького у фондах рукописів Інституту мистецтвознавства, етнографії і фольклору ім.. М.Т.Рильського і Центральної наукової бібліотеки АН України ім.. В.І.Вернадського. Пізніше частину цих архівних матеріалів передали Історико-географічній комісії АН, а в 1929 році – Археографічній комісії. В 1931 р. Етнографічна комісія передала матеріали, серед яких були й документи з фонду Я.П.Новицького, у Всенародну бібліотеку України. Частина паперів, зібраних дослідником, залишилась на зберіганні у фонді Я.П.Новицького в Запорізькому обласному архіві1.

Ознайомлення навіть з описами матеріалів Якова Павловича Новицького, що дійшли до нас, свідчить про те, яку велику питому вагу серед них займали документи релігійних установ. Зокрема, у фонді історичних матеріалів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського, серед справ із позначкою “Збірка Новицького” досить репрезентативними є матеріали Олександрівського, Павлоградського, Маріупольського духовних правлінь, які хронологічно відносяться до 1770-1840 років2. Ряд відомостей про церковне життя регіону міститься і в справах із збірки Новицького, які не мають прямого відношення до релігійних установ. Мова йде, зокрема, про справи ратуші м.Олександрівська3.

Дослідження цих матеріалів дає дослідникам змогу отримати інформацію з цілого комплексу питань, пов’язаних з церковним устроєм Південної України, який включає порядок призначення, переміщення та звільнення духовних осіб; влаштування та утримання релігійних споруд; взаємини між представниками різних щаблів церковної ієрархії; порядок розгляду справ, які підлягають духовному суду; регламентацію діяльності духовенства тощо. Безумовно, дані по багатьом з цих проблем в збірці Я.П.Новицького представлені фрагментарно, і тому ми не можемо скласти цілісну картину того чи іншого процесу або явища, спираючись лише на ці папери. Втім, в архівах збереглося кілька комплексів документів, які велися різними релігійними установами Південної України приблизно в той самий час. Мова йде, зокрема, про фонд Херсонського духовного правління, який зберігається в Державному архіві Херсонської області і налічує понад 2 тисячі справ4, фонди Перекопського та Сімферопольського духовних правлінь, що знаходяться в Державному архіві Автономної Республіки Крим і складаються відповідно із 103 та 46 одиниць зберігання5, фонд Катеринославського духовного правління, що міститься в Державному архіві Дніпропетровської області і налічує 72 справи6. Співставлення матеріалів цих духовних правлінь із документами правлінь Олександрівського, Павлоградського та Маріупольського, представлених в збірці Я.П.Новицького, дає можливість визначити як загальні тенденції, закономірності в діяльності органів духовної влади регіону, так і особливості, розходження, які мали місце, зокрема, при впровадженні в життя розпоряджень Синоду та єпархіального керівництва.

Залишаючи для майбутніх поколінь дослідників широкі можливості по вивченню церковної історії регіону, Я.П.Новицький і сам досить плідно використовував матеріали, до яких він мав доступ. На сторінках наукових видань він публікував документи, які представляли на думку дослідника найбільший інтерес для широкого кола читачів. Тісно співпрацював Яків Павлович і з періодичними виданнями, розміщуючи свої статті та замітки в журналах та газетах “Народна школа”, “Київський телеграф”, “Одеський вісник”, “Одеський листок”, “Південний край”, “Дніпро”, “Степ”, “Катеринославський листок”, “Катеринославські губернські відомості” та ін.7 Характерно, що дослідник, наводячи текст документу, зазначав архів, з якого було отримане це джерело. Зокрема, публікуючи на сторінках “Київської старовини” резолюцію катеринославського архієпископа Амвросія від 20 січня 1787 р., в якій містилась інструкція стосовно необхідних приготувань до зустрічі імператриці, Я.П.Новицький повідомив, що знайшов її в архіві Покровського собору м.Олександрівська8. Докладніше писалось про цей архів в іншій статті, опублікованій Я.П.Новицьким в “Київській старовині”. Наводячи дані про особовий склад та атестацію духовенства Олександрійського повіту Катеринославської губернії за 1814 та 1824 роки, Яків Павлович писав: “Покровський собор м.Олександрівська, завдяки бережливості духовенства, володіє досить цінним архівом як власним, так і колишніх духовних правлінь павлоградського, маріупольського та олександрівського, який веде свій початок з 1772 року. В справах є документи про виникнення церков у колишньому дикому полі Запорожжя, про число душ в тому чи іншому році в кожному ново влаштованому вільному чи поміщицькому селі, про народження, шлюби і смертність населення та інше. Цей архів, між іншим, дає нам багато матеріалів про судові процеси духовенства, які виникали – рідко через розслідування вищого духовного керівництва і дуже часто через доноси один на одного священиків та причетників, також дані про тодішній склад духовенства, його розумовий і моральний рівень. В останньому випадку кращим джерелом служать формулярні відомості всіх церков повіту”9.

Посилання на документи архіву Покровського собору є і в “Історії міста Олександрівська (Катеринославської губ.) у зв’язку із історією виникнення фортець Дніпровської лінії 1770-1806 р.” Ці папери наряду з документами, зібраними А.О.Скальковським, Я.П.Новицький поклав в основу свого дослідження10. У передмові до “Історії міста Олександрівська...” дослідник записав: “ Перші три глави складені за рукописними документами Запорозького Січового архіву за 1770 – 71 роки, люб’язно доставлених нам свого часу А.О.Скальковським... Наступні решта 6 глав складені за матеріалами із старішого архіву Покровського собору (1774 р.), архівів предводителя дворянства, міської управи і повітового казначейства. В перелічених архівах, і особливо церковних, ми знайшли цінні відомості про військові заклади і штат колишньої Олександрівської фортеці і всієї Дніпровської лінії; про перші кроки колонізації дикого поля; виникнення хуторів, селищ і сіл на рангових дачах поміщиків; виникнення казенних військових слобод, влаштування церковних парафій, духовних закладів, а також про духовенство і побутову сторону його життя...”11.

Залучаючи до своїх робіт джерельні матеріали, Я.П.Новицький в деяких випадках подавав тексти документів повністю, в інших – наводив лише вибрані цитати, і, нарешті, переказував інформацію, отриману із джерел. Так, більш ніж четверту частину повідомлення “Як готувалось катеринославське духовенство до зустрічі імпер. Катерини ІІ” займає текст резолюції архієпископа. Документ був збережений майже повністю, за виключенням початкового та заключного протоколів. Завдяки цьому читачі отримують можливість мати повну уяву про весь комплекс заходів, який передбачався місцевим архієреєм з нагоди проїзду по підлеглій йому території російської імператриці. Відзначимо, що саме ця частина публікації представляє для дослідників найбільший інтерес, оскільки переважна більшість інших даних, наведених в цьому повідомленні, не була отримана безпосередньо з архівних джерел і являла собою лише переказ вже опублікованих іншими дослідниками матеріалів про подорож Катерини ІІ. Разом з тим, заслуговує на увагу висловлена тут Я.П.Новицьким думка про те, що Межигірський монастир спалили за наказом Потьомкіна з метою знищення решток церковного устрою Запорожжя: “Вікова обитель Межигірська, друга лавра київська, митрополія Запорожжя, знищена пожежею вночі перед тим днем, в який імператриця хотіла відвідати її. Але з цим завершились клопоти Потьомкіна про ламку тут старого ладу церковного, про знищення обителей, які були представницями іншого життя, про вигнання всього, з чим пов’язана була ще пам’ять про старі порядки і ненависне йому Запорожжя”12.

Готуючи до публікації “Особовий склад та атестацію духовенства...”, Я,П,Новицький вже не наводив документи в повному обсязі, оскільки дослідник мав справу із досить об’ємними джерелами. Яків Павлович лише виокремив узагальнені дані про кількість церков Олександрійського повіту в 1814 та 1824 роках, кількісний склад їхнього причту, розподіл священно-та церковнослужителів за рівнем освіти. Далі Я.П.Новицький записав підрахунки кількості схвальних та несхвальних відгуків про поведінку священиків, дияконів, дячків та паламарів, після чого навів лише найбільш характерні несхвальні відгуки духовного керівництва про своїх підлеглих. Наприкінці публікації дослідник в два абзаци вмістив ту інформацію, отриману при огляді сповідних розписів церков, яку він вважав найбільш суттєвою та цікавою. Звичайно, навести в цій публікації сповідні розписи в повному обсязі Яків Павлович не мав ніякої можливості, оскільки, ці документи займали десятки а то й сотні сторінок. Тому увага була приділена лише “одноманітним, але цікавим підписам, які засвідчували вірність”. Одне із таких свідоцтв і наводилось Я.П.Новицьким без скорочень13.

Всі три згадані вище методи оприлюднення інформації, отриманої з архівних джерел, використовував Я.П.Новицький при публікації “Історії міста Олександрівська”. В тексті цієї роботи переважає переказ документів із наведенням невеликих цитат, які в багатьох випадках складались лише з кількох слів. Серед документів з церковної історії, більш-менш розлогі уривки з яких наводились дослідником, були указ Сенату 1765 р. про визначення розмірів платні за виконання релігійних треб; клопотання 1788 р. мешканців Олександрівська про перебування при Покровській церкві двох священиків; датований 1786 р. папір протопопа Кошевського, складений з приводу “лжевчителя” Івана Іванова; імператорський указ 1797 р., який стосувався піклування духовенства про покірність парафіян; консисторський указ 1800 р. про заборону священикам обтяжувати роботою церковнослужителів. Зауважимо, що видання “Історії міста Олександрівська...” 1905 р. мало додатки, до яких увійшли тексти документів, що містили цінну інформацію з різних аспектів історії регіону. На жаль, при перевиданні цієї роботи Я.П.Новицького в 1992 р. додатки опубліковані не були.

В той час як ряд робіт Якова Павловича Новицького базується на архівних матеріалах релігійних установ і значною мірою присвячений церковній історії, в інших міститься лише згадка про храми Божі без зазначення джерел, з яких отримана інформація14.

Наприкінці відзначимо, що попри свою надзвичайну творчу плідність, Я.П.Новицький не встиг детально опрацювати більшість матеріалів з релігійної історії, які перебували в його розпорядженні. Ці документи ще чекають на систематизацію та вивчення.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА



1 А.С.Бровко, Б.А.Бровко. Яків Новицький та його імениті предки.- Запоріжжя: РА “Тандем-У”, 1997.-С.16-17.

2 Папери духовного правління Олександрівської фортеці: розписка попа в отриманні грошей на збереження від запорожців, призначення попів тощо (1773-1777 рр.).- Інститут рукопису Національної бібліотеки України ім. В.Вернадського, ф. ІІ: Фонд історичних матеріалів, спр. 24156-24163;

Папери духовного Олександрівського правління: сповідальні книги, кількість жителів по парафіях (1784-1790 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24164-24166;

Папери духовного Олександрівського правління: указ коменданту Дніпровської лінії про платню попу, уривки метричних записів, ведення їх, будівництво церкви в с.Покровській, різні справи про церковників (1785-1786 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24167-24176;

Папери духовного Олександрівського правління, Павлоградського, Новомосковського: церковні справи, призначення попів, платня, заборона служби, збори грошей на церкву, відомості про попів сел. Григорівни, Андріївки (1787-1815 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24184-24195;

Папери Олександрівського, Павлоградського, Новомосковського духовного правління: вінчання в домі, уривки метричних записів, церковні справи, відомості про попів (1788-1810 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24196-24204;

Папери Олександрівського, Павлоградського, Новомосковського духовного правління: будування батальйонної школи, відомості про попів с.Григорівни, Андріївки, арешт дячка (1789-1801 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24205-24212;

Папери Павлоградського духовного правління: бажання католички охреститися, призначення попів, церковників, укази про війну (1791 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24222-24227;

Папери Павлоградського і Олександрівського духовного правління: вимога консисторії про відчит за церковні гроші, шахрайство попа, втеча дячка, сповідальні записи, відомості про попів (1792 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24228-24233;

Папери Павлоградського духовного правління: про пияцтво попів і церковників, про призначення попів (1794 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24240-24244;

Папери Павлоградського духовного правління: про призначення дітей полонених магометанами (1795 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24245-24250;

Папери Павлоградського і Олександрівського духовного правління: призначення попів по далеких слободах, насильство кордонного офіцера над попом, сповідальні записи (1796 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24251-24254;

Папери Павлоградського духовного правління: церковні справи, опис метричних книг, число парафіян, будування церкви поміщиком (1796 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24255-24263;

Папери Олександрівського, Павлоградського духовного правління: призначення попів, читання указів, сповідальні книги, відомості про попів (1797-1798 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24264-24268;

Папери Павлоградського і Олександрівського духовного правління: листування з комендантом Олександрівської фортеці про церковні справи, реєстр церков, відомості про попів, вбивство підданих поміщиком, указ про землю попам (1798 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24269-24276;

Папери Маріупольського і Павлоградського духовного правління: церковні справи, відчит попів, плата за треби, здирництво за треби, підписка, що попи не будуть обробляти церковні землі; крадіжки в церквах тощо, хто від чого помер, про лікарів тощо (1799 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24277-24287;

Папери Маріупольського духовного правління: про Гуляй-Поле, церковні справи, сповідальні розписи, опис збудованої церкви (1799-1801 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24288-24292;

Сповідальні книги с.Конські Роздори Маріупольського повіту (1800 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24293;

Папери Павлоградського духовного правління: заборона попам втручатися в справи селян з приводу повстання селян у Румянцева, суперечки попа з прикащиками, п’янство попів, накази про не вживання церковників як слуг, дотримання уставу тощо; єпитимія за зґвалтування (1800 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24294-24307;

Папери Маріупольського духовного правління: про селище Токмак, кількість людності, громадські обов’язки, про повинність опалення військових команд, скасування кріпості, будування архієрейського дому, малювання іконостасу (1799-1819 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24309-24320;

Папери Маріупольського духовного правління: про старообрядців, призначення попів, єпитимія, про іконописця тощо; укази і маніфести (1801 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24321-24329;

Папери Маріупольського і Павлоградського духовних правлінь: наказ попам, покарання бунтуючих селян, свідоцтво поміщиків про дозвіл женитися кріпакам, сварка попа з поміщиком, укази і маніфести (1802 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24330-24335;

Папери Павлоградського духовного правління: свідоцтва про дозвіл одружитися кріпакам, запис в міщани, реєстр ногайських орд; укази (1803 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24336-24339;

Папери Маріупольського і Павлоградського духовних правлінь: про будування церкви в с.Куриловському, двоєженство; живописець для церкви, сповідальні записи і відомості попів (1804 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24340-24344;

Папери Олександрівського, Маріупольського духовного правління: перепис церков Маріупольського повіту, перелік поселень, реєстр метричних книг, кара за двоєженство, будування церкви, перелік поміщицьких підданих сл.Улянівки, указ про війну з французами (1805-1806 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24345-24349;

Папери Маріупольського духовного правління про будівництво церкви, платню попам, непристойну поведінку попів, майно Полоцької, укази і маніфести про війну тощо (1806 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24350-24357;

Папери Маріупольського духовного правління: церковні справи, про поховання померлих, парафії, злочини попів, хрещення дітей, що народилися в полоні, школи, грошові збори з попів тощо (1808 р.).-Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24358-24368;

Папери Олександрівського духовного правління: про померлих і від яких хвороб, безчинство попів, одруження з четвертим чоловіком, приходські школи, указ про відчити, мир зі шведами тощо (1809 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24369-24378;

Папери Олександрівського духовного правління: будівництво нових церков, щеплення віспи, питівні доми, церковні записи, збори, метричні книги тощо (1810-1812 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24380-24387;

Папери Олександрівського духовного правління: про війну з французами, біженців, збори грошей, рекрути, маніфести; школи, віспа тощо (1811-1812 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24388-24397;

Папери Олександрівського духовного правління: розшуки біглих, силуване притягнення в донські козаки, відомості про померлих, кількість населення, церковні збори на війну, відомості про попів, про чуму, віспу, маніфест про війну (1813 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24398-24405;

Папери Олександрівського духовного правління: будівля нових церков, “расторжение брака”, шахрайство попів, сповідальні записи, формуляри тощо (1814 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24406-24416;

Папери Олександрівського духовного правління: сповідальні книги, безчинство попа, будування церков, указ про венський конгрес, ревізія тощо (1815 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24417-24422;

Папери Олександрівського духовного правління: прибутки і видатки, записи померлих, метричні книги, сповідальні записи, втеча попа з монастиря, церковне покаяння, форми поминок царської родини (1817-1819 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24423-24434;

Папери Олександрівського духовного правління: сповідальні і метричні книги, гвалтування, свічний збір, неправильне вінчання, передержка біглих тощо (1820 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24435-24443;

Папери Олександрівського духовного правління: будування церкви, кладовища, вимогательство попа, церковне покаяння, опис церкви, сповідальні записи (1821 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24444-24451;

Папери Олександрівського духовного правління: вимога до попів віддавати синів до семінарії, відомості про народження і смерті (1822-1840 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24452-24453;

Папери Олександрівського духовного правління: щеплення віспи, розорення церкви попом, сповідальні записи, розпис населення с.Петровського, голод (1823 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24454-24460;

Папери Олександрівського духовного правління: голод, указ селянам слухати поміщиків і платити податки, коронування Миколи І тощо (1824-1830 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24461-24465;

Папери Олександрівського духовного правління: про зґвалтування, холеру, церковні справи, указ про заборону учитися за кордоном (1831 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24466-24478;

Папери Олександрівського духовного правління: ревізькі казки, віддача лісів монастирям, про попів, що були з запорожцями під Турком, голод, прийом в робочі дні жінок з немовлятами, церковні справи (1833-1834 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24479-24488;

“Петровская крепость» - розпис населення козачого селища “Петровская крепость” – розпис населення козачого селища Петровського, сповідальні книги (1801-1836 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24489-24494;

Сповідальні розписки, відомості про духовенство, відомості про церкви, метричні записи (1824-1840 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24495-24530;

Справа Олександрівського духовного правління: складання таблиці померлих, що народилися та одружилися (1813-1837 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24897;

Церковні папери Олександрівської фортеці і сповідальні записи, офіційне листування про церковні справи, царські маніфести, укази тощо (1789-1810 рр.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24899;

3 Справи ратуші м.Олександрівська “о взбунтовании благочинным Белым с.Петровского крестьян сочинением им... на управителя к господину прозьбы...”, скарги селян на утиски і жорстокості управителя (1802 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 23693;

Справи ратуші м.Олександрівська:... про прийняття хрещених євреїв і дезертирів до міщан (1802 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 23694-23710;

Справи ратуші м.Олександрівськ: про продаж селян..., жебраків, хрещеного єврея... (1809 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 23804-23811;

Формулярні відомості духовенства м.Олександрівська і повіту (1809 р.).- Інститут рукопису, ф. ІІ, спр. 24379;

4 Державний архів Херсонської області, ф. 207: Херсонське духовне правління.

5 Державний архів Автономної Республіки Крим (ДААРК), ф. 134: Перекопське духовне правління; ДААРК, ф. 135: Сімферопольське духовне правління.

6 Державний архів Дніпропетровської області, ф. 104: Катеринінське духовне правління.

7 А.С.Бровко, Б.А.Бровко. Яків Новицький...-С. 11.

8 Я.П.Новицкий. Как готовилось екатеринославское духовенство к встрече импер. Екатерины ІІ // Киевская старина, 1887.- Т. 17. - № 4.- Известия и заметки.-С. 797.

9 Я.П.Новицкий. Личный состав и аттестация духовенства александровскаго уезда екатеринославской губернии по архивным данным 1814 и 1824 годов // Киевская старина.- Т. 24.-№ 3.- Документы, известия и заметки.-С. 725.

10 Я.П.Новицкий. История города Александровска (Екатеринославской губ.) в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии 1770-1806 г.-Екатеринослав: Тип. Губернского земства, 1905.- 176 с.

11 Я.П.Новицкий. История г. Александровска (Екатеринославской губ.) в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии (1770-1806 гг.) // Очерки истории Запорожья (до 1921 года – Александровска).- Запорожье: РИП «Выдавэць», 1992.- С. 5.

12 Я.П.Новицкий. Как готовилось екатеринославское духовенство…- С. 795.

13 Я.П.Новицкий. Личный состав…-С. 729-730.

14 Новицкий Яков Павлович. Никополь. Заметка об истории города. Автограф (початок 20-х років ХХ ст.) - Інститут рукопису, ф. 202: Новицький Яків Павлович, спр. 31, арк. 3.