Geum.ru

Методичні рекомендації до проведення обласного етапу Всеукраїнської історико-географічної експедиції

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Загальна рекомендація
Методика суспільно-географічного дослідження населеного пункту
Умови оформлення
Подобный материал:



Методичні рекомендації

до проведення обласного етапу

Всеукраїнської історико-географічної експедиції

“Історія міст і сіл України”



Всеукраїнська історико-географічна експедиція “Історія міст і сіл України” започаткована у квітні 2006 року і носить довгостроковий характер. Вона проводиться в рамках руху учнівської молоді України за збереження і примноження традицій, звичаїв, обрядів народу “Моя земля – земля моїх батьків”.

Програма експедиції передбачає об’єднання зусиль навчальних закладів громадських організацій, наукових установ, краєзнавців, учнівської та студентської молоді у вивченні історичного минулого та новітньої історії міст і сіл Дніпропетровської області (малої батьківщини). Учасники експедиції вивчають і описують історію села або міста за такими орієнтовними завданнями краєзнавчого пошуку:
  1. Сучасна повна назва населеного пункту та її походження за словниками, довідниками, спогадами місцевих жителів, можливі назви в минулому й причини перейменувань;
  2. Географічне знаходження (область, район знаходження відносно водних об’єктів, доріг, корисних копалин, рельєфу місцевості тощо), погода, клімат, рослинний, тваринний світ:

– за видами ГП: природно-географічне, історико-географічне, етнодемографічне, соціально-, економіко-географічне, транспортно-географічне, цивілізаційно (культурно)-географічне, конфесійно (релігійно)–географічне, політико-географічне (геополітичне), геоекологічне;

– історія спостережень за природою в населеному пункті;

– місцеві прикмети;

– рослинне й тваринне різноманіття.

Взагалі пункт 2 – це комплексний опис фізичної географії населеного пункту, що може будуватися за традиційним планом характеристики фізико-географічних умов територій;
  1. Дата і джерела першого письмового згадування, виникнення населеного пункту, важливі суспільно-політичні віхи його історії (обов’язково вміщувати посилання на першоджерела інформації).
  2. Формування культурного, просвітницького, освітнього та культово-релігійного середовища: перелік освітніх установ, музеїв, суспільно-культурних громадських організацій, клубів і т.п.
  3. Чинники матеріального виробництва: засоби і форми господарювання, наявність природно-рекреаційних ресурсів (перелік, стисла характеристика підприємств, господарств за видами виробництва).
  4. Природні промисли як форма поєднання матеріальної культури, вжиткового мистецтва і виробництва (ілюстрація власно зробленими світлинами).
  5. Визначні особистості, що народилися в цьому населеному пункті, їх внесок у розвиток населеного пункту, краю, України, світу (стисла біографія, портрет).
  6. Значення і роль населеного пункту у формуванні етносоціальних процесів, адміністративної структури, особливостей економічного розвитку території, державоутворюючих процесів.
  7. Кількість дворів (для сіл та селищ), чисельність населення станом на ... (карта населеного пункту з адміністративними межами; динаміка чисельності населення, різні демографічні показники).
  8. Туристсько-рекреаційні та екскурсійні можливості населеного пункту (об’єкти історичного, географічного та культурного значення) – перелік об’єктів для екскурсійного показу, світлини найважливіших з них, оцінка їхнього стану збереженості тощо.

Загальна рекомендація: в ході дослідження можливо застосовувати метод анкетування (опитування) населення. Рекомендуємо дотримуватися наступного плану дослідження населеного пункту будь-якого статусу (села, селища, міста).

Методика суспільно-географічного дослідження населеного пункту


Основним під час вивчення населення є його аналіз як специфічного суспільно-географічного об’єкта з визначенням ролі та місця в системі господарства й розселення району (регіону, області, країни) в тісному зв’язку з особливостями його природного середовища та оточення. У ході дослідження населеного пункту обов’язки для вивчення такі питання:
  1. Економіко-географічне положення. Положення населеного пункту відносно природних районів, економічного району, зон с/г спеціалізації, промислових вузлів, сусідніх міст і сіл, найважливіших транспортних шляхів. Площа території.
  2. Природні умови. Характеристика меж і конфігурації міської території. Можливості й напрямки територіального зростання населеного пункту. Характеристика компонентів природного середовища з погляду оцінки їх впливу на архітектурно-планувальні та транспортно-економічні особливості населеного пункту: геологічна будова, рельєф і ґрунти, клімат, поверхневі та ґрунтові води, зелена зона, її площа.
  3. Історія формування та розвитку населеного пункту. Час, причини та умови виникнення. Походження назви. Основні етапи розвитку. Процес формування функцій населеного пункту. Відображення основних етапів розвитку в зовнішньому вигляді населеного пункту, характері забудови, архітектурних стилях тощо. Мікрорайони. Особливості окремих частин населеного пункту.
  4. Населення. Кількість і динаміка людності; природний, механічний рух; статева та вікова структура; національний склад. Внутришньопоселенське розселення (густота населення поквартально). Розселення відносно місць роботи. Трудові ресурси.
  5. Функціональна структура населеного пункту.
    1. Населений пункт як промисловий центр. Галузі промисловості, питома вага їх основних фондів. Обсяги та асортимент виробництва. Розміщення підприємств по території населеного пункту. Форми власності. Основні показники їх роботи.
    2. Населений пункт як транспортний центр. Види транспорту. Вантажо- та пасажиро-потоки та їх напрямки. Транспортна забезпеченість районів і частин населеного пункту. Транспортні підприємства.
    3. Торговельно-розподільчі функції населеного пункту. Основні показники роботи галузі торгівлі. Райони торгівельного тяжіння.
    4. Культурні функції населеного пункту. Навчальні заклади, наукові, культурно-освітні установи. Основні показники їх роботи.
    5. Функції охорони здоров’я. Установи охорони здоров’я, медичний персонал. Основні показники їх роботи.
    6. Комунально-побутове господарство населеного пункту.
    7. Адміністративно-політичні функції населеного пункту. Адміністративно-територіальний поділ.
    8. Висновок про функціональну структуру населеного пункту за показниками розподілу зайнятого населення за галузями господарства та питомою вагою вартості основних фондів цих галузей.
  6. Планування, забудова, благоустрій населеного пункту. План забудови, селітебна й промислова забудова, пустирі. Густота забудови. Вид планування. Ступінь забезпеченості й джерела водо-, тепло-, енергопостачання. Мікрорайони. Санітарні умови населеного пункту, джерела забруднення середовища.
  7. Територія навколо населеного пункту. Взаємодія з навколишньою місцевістю.
  8. Перспективи розвитку населеного пункту. Населений пункт й середовище.


Учасники експедиції вивчають і описують історію села чи міста відповідно за двома напрямками експедиції:


І напрямок – нарис-опис міста (села)

ІІ напрямок – розробка 1-5 денного туристсько-краєзнавчого маршруту або екскурсії.


Підсумки експедиції підводяться щорічно , починаючи з 2007 року.

До 15 березня роботи направляються для участі в обласному етапі конкурсу за адресою (49094, м. Дніпропетровськ, вул.. Овражна, 49а).

До дитячо-юнацького центру представляються наступні документи:
  1. Підсумковий наказ по управлінню (відділу) освіти про проведення у місті (сільському районі) 1 туру огляду.
  2. Лист-подання про направлення для участі у обласному етапі кращих робіт.
  3. Кращі матеріали переможців до 3-х нарисів і до 3-х розробок екскурсій або 1-5 денних туристсько-краєзнавчих маршрутів від кожного міста та сільського району.


Журі братиме до уваги об’єм та глибину експедиційних пошуків і наукових досліджень, якість та значимість ілюстративного матеріалу. Враховується охайність грамотність, стиль роботи.


УМОВИ ОФОРМЛЕННЯ

ЕКСПЕДИЦІЙНИХ МАТЕРІАЛІВ


Усі матеріали подаються українською мовою

Матеріали подаються в друкованому вигляді та обов’язково на електронних носіях (шрифт Timec New Roman - 14 pt інтервал – 1,5). Представлені на конкурс матеріали не повертаються.


Учасники експедицій готують такі матеріали:

  1. Анкета (дані про авторську групу або автора: місто(село), район, область, навчальний заклад, клас (група), назва гуртка, прізвище, ім’я, по батькові кожного учасника і керівника групи, контактний телефон при наявності), іншу додаткову інформацію про авторів).


Матеріали на конкурс:

Нарис-опис міста (села), що включає розділи:
  1. Анкета:
    • повна назва;
    • місце знаходження, адміністративне підпорядкування;
    • існуючий, вимираючий, зниклий.
  2. Вступ (історія виникнення, заснування).
  3. Сучасний стан.
  4. Значні для міста (села) історичні події.
  5. Видатні постаті міста (села).
  6. список використаної літератури та архівних документів.

Об’єм нарису-опису від 5 до 15 друкованих сторінок з додатками до 10 аркушів ілюстративних матеріалів (фотографії 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).


ІІ. Розроблений 1-5 денний туристсько-краєзнавчий маршрут або екскурсія.

Робота повинна відображати туристсько-краєзнавчі, рекреаційні можливості як усього маршруту, так і окремих його об’єктів за схемою:

  1. вступна частина;
  2. довідкові дані про екскурсійний маршрут: тематика, перелік населених пунктів та екскурсійних об’єктів в них, на яких вік учасників розрахований маршрут, сезонність, вид транспорту чи способу пересування, відстань;
  3. схема маршруту;
  4. опис оглядово-пізнавальних об’єктів на маршруті;

5) портфель екскурсовода, фотокартки, картосхема.
  1. довідкова інформація: режим роботи екскурсійних об’єктів. Розклад руху транспорту, місце ночівель та біваків, закладів харчування тощо.


Об’єм до 10 сторінок друкованого тексту з додатками до 10 аркушів ілюстративних матеріалів (фотографії 13х18 см, копії архівних документів, малюнки, схеми, легенди тощо).


Виконавець: методист ДДЮЦМС Порядіна С.В., доцент ДНУ Афанасьєв О.Є.


Телефон: 8 (056) 713-81-14