1 Структуру служби алергології в Україні (додається)

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4

Директор Департаменту організації

медичної допомоги населенню М.П.Жданова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

09.03.2004 N 122

ПОЛОЖЕННЯ

про Головного позаштатного спеціаліста

зі спеціальності алергологія

Міністерства охорони здоров'я України

1. Функції Головного позаштатного спеціаліста зі

спеціальності алергологія МОЗ України покладаються наказом

Міністра охорони здоров'я України на фахівця з числа найбільш

кваліфікованих спеціалістів.

2. Головний позаштатний спеціаліст у своїй роботі керується

законодавством України, цим Положенням, наказами Міністерства

охорони здоров'я, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного

управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та

управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних

адміністрацій.

3. Основні завдання головного позаштатного спеціаліста:

- формування цілей і завдань діяльності служби, спрямованих

на ефективну первинну і вторинну профілактику алергічних

захворювань, впровадження в практику лікувально-профілактичних

установ сучасних класифікацій, найновіших ефективних методів

діагностики, лікування та моніторингу алергічних захворювань;

- аналіз та узагальнення статистичної інформації щодо

алергічних захворювань;

- аналіз стану служби алергології та внесення пропозицій щодо

удосконалення її роботи;

- координація заходів щодо організації діяльності

алергологічної служби в умовах медичного страхування та

ліцензування;

- координація роботи організаційно-методичних та

консультативних центрів алергології, здійснення контролю за

виконанням покладених на них завдань;

- участь в розробці заходів по удосконаленню та підготовці

лікарів-алергологів, лікарів загальної медичної мережі з питань

алергології;

- координація заходів щодо профілактики, діагностики,

лікування та моніторингу алергічних захворювань;

- вивчення, узагальнення та впровадження передового

вітчизняного та міжнародного досвіду з алергології;

- надання консультативної допомоги хворим у складних

клінічних випадках алергопатології за направленням;

- вивчення потреб лікувально-профілактичних алергологічних

закладів в медичних кадрах, ліжковому фонді, сучасній

діагностичній апаратурі, лікувальному обладнанні, алергенах,

лікарських препаратах, реактивах та повноти і якості їх

використання;

- аналіз пропозицій, заяв, скарг з питань організації та

діяльності служби алергології та вжиття відповідних заходів;

- участь в плановій та позаплановій перевірці алергологічних

закладів з експертною оцінкою якості лікувально-діагностичного

процесу; експертною оцінкою виконання нормативних актів щодо

алергологічної служби та внесення пропозицій щодо покращення їх

роботи;

- участь в рецензуванні науково-методичних матеріалів;

- контроль ефективності і безпеки клінічної апробації нових

лікарських засобів, апаратів, приладів і методик для діагностики і

лікування алергічних захворювань;

- надання МОЗ України консультативної допомоги при підготовці

нормативних та законодавчих документів з питань подальшого

розвитку служби алергології.

4. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності

алергологія має право:

4.1. Вносити пропозиції:

- з основних напрямків поточного та перспективного розвитку

алергології в Україні з урахуванням потреб населення, досягнень

медичної науки та втілення їх у практику лікувально-профілактичних

закладів;

- з організаційно-методичних, управлінських, постановочних

питань, представницької діяльності щодо роботи алергологічної

служби;

- щодо розробки і проведення дослідницьких програм, сприяння

співробітництву серед вчених, лікарів, вітчизняних і міжнародних

організацій, усвідомлення суспільством важливості проблем

алергології;

- з питань розробки та впровадження в медичну практику

вітчизняних стандартів діагностики та лікування алергічних

захворювань на рівні первинної і спеціалізованої медичної

допомоги;

- щодо організації та проведення з'їздів, науково-практичних

конференцій, панельних дискусій, круглих столів, навчальних

семінарів, робочих нарад з алергології;

- з питань підготовки та удосконалення кадрів, а також щодо

організації заходів, спрямованих на підвищення рівня знань і

навичок з алергології;

- відносно розробки і впровадження навчальних програм для

хворих алергічними захворюваннями та членів їх сімей;

- щодо організації періодичних видань (журналів, збірок робіт

та ін.) та з питань видання тематичних монографій, підручників,

посібників, методичних документів з алергології;

4.2. У встановленому порядку користуватися статистичними та

іншими матеріалами органів охорони здоров'я для аналізу стану

організації та функціонування служби алергології;

4.3. Брати участь у підготовці наказів та інших документів

МОЗ України, що стосуються питань подальшого розвитку алергології.

Директор Департаменту організації

медичної допомоги населенню М.П.Жданова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

09.03.2004 N 122

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про Головного позаштатного спеціаліста

зі спеціальності алергологія Міністерства охорони

здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь

охорони здоров'я обласних, головного управління

охорони здоров'я та медичного забезпечення

Київської та управління охорони здоров'я

Севастопольської міських державних адміністрацій

1. Функції Головного позаштатного спеціаліста зі

спеціальності алергологія МОЗ Автономної Республіки Крим,

управлінь охорони здоров'я обласних, Головного управління охорони

здоров'я та медичного забезпечення Київської та управління охорони

здоров'я Севастопольської міських державних адміністрацій

покладаються наказом зазначених установ на фахівця з числа

найбільш кваліфікованих спеціалістів.

2. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності

алергологія у своїй роботі керується цим Положенням, наказами МОЗ

України, МОЗ АРК, управлінь охорони здоров'я обласних, Головного

управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської та

управління охорони здоров'я Севастопольської міських державних

адміністрацій.

3. Основними завданнями головного позаштатного спеціаліста є:

3.1. Розробка та організація проведення заходів, спрямованих

на виявлення, профілактику, диспансеризацію, впровадження нових

методів діагностики та лікування хворих з алергопатологією.

3.2. Аналіз стану алергологічної служби, підготовка та

внесення пропозицій щодо удосконалення її роботи в АРК, області

(місті).

3.3. Створення та зміцнення вже існуючих структурних

підрозділів алергологічної служби з реальною оснащеністю їх згідно

з нормативною базою.

3.4. Аналіз та узагальнення статистичної інформації щодо

алергічних захворювань.

3.5. Координація заходів з надання медичної допомоги

алергологічним хворим в АРК, області (місті) і розробка методів,

спрямованих на їх покращення.

3.6. Участь в розробці заходів по удосконаленню та підготовці

лікарів-алергологів, лікарів загальної медичної мережі з питань

алергології.

3.7. Координація заходів щодо профілактики, діагностики,

лікування та моніторингу алергічних захворювань.

3.8. Вивчення, узагальнення та впровадження передового

вітчизняного та міжнародного досвіду з алергології.

3.9. Вивчення потреб лікувально-профілактичних алергологічних

установ в медичних кадрах, ліжковому фонді, сучасній діагностичній

апаратурі, лікувальному обладнанні, алергенах, лікарських

препаратах, реактивах та повноти і якості їх використання.

3.10. Аналіз пропозицій, заяв, скарг з питань організації та

діяльності служби алергології та вжиття відповідних заходів.

3.11. Участь в плановій та позаплановій перевірці

алергологічних закладів з експертною оцінкою якості

лікувально-діагностичного процесу; виконання наказів, розпоряджень

та інструкцій щодо алергологічної служби та внесення пропозицій

щодо покращення їх роботи.

4. Головний позаштатний спеціаліст зі спеціальності

алергологія має право вносити пропозиції:

- з організаційно-методичних і спеціальних питань

профілактики, діагностики, лікування, експертизи та реабілітації

хворих алергологічного профілю;

- щодо основних напрямків поточного та перспективного планів

розвитку алергологічної допомоги хворим області (міста) з

урахуванням потреб населення, сучасних досягнень медичної науки та

практичної охорони здоров'я;

- щодо організації і проведення скринінгу алергічних

захворювань на території обслуговування;

- щодо участі в роботі лікарських асоціацій, об'єднань,

товариств, спілок;

- щодо забезпеченості алергенами та медикаментозними

препаратами хворих АРК, області (міста);

- щодо проведення з'їздів, нарад, конференцій, семінарів з

питань надання алергологічної допомоги;

- з питань розробки та впровадження в медичну практику

вітчизняних стандартів діагностики та лікування алергічних

захворювань на рівні первинної і спеціалізованої медичної

допомоги;

- з питань підготовки та удосконалення кадрів, а також щодо

організації заходів, спрямованих на підвищення рівня знань і

навичок з алергології;

- відносно розробки і впровадження навчальних програм для

хворих алергічними захворюваннями та членів їх сімей.

5. Головний позаштатний спеціаліст вивчає стан організації

алергологічної служби, користуючись статистичними матеріалами

закладів охорони здоров'я та лікувально-профілактичних установ

регіону у встановленому порядку.

6. Залучає до співпраці спеціалістів навчальних медичних

закладів та науково-дослідних установ за погодженням з

керівництвом.

7. Головний позаштатний спеціаліст проводить піврічний та

річний звіт по службі в АРК, області (місті).

8. Головний позаштатний спеціаліст забезпечує надання

щорічного звіту за затвердженою формою в Український

науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних

захворювань верхніх дихальних шляхів та вуха при Інституті

отоларингології ім. О.С.Коломійченко АМН України, Український

науково-методичний та консультативний медичний центр алергічних

захворювань легень при Інституті фтизіатрії і пульмонології

ім. Ф.Г.Яновського АМН України, та Український науково-методичний

центр алергічних захворювань шкіри, медикаментозної, інсектної та

харчової алергії при кафедрі медичної генетики, клінічної

імунології та алергології Київської медичної академії

післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

Директор Департаменту організації

медичної допомоги населенню М.П.Жданова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони

здоров'я України

09.03.2004 N 122

ПРИМІРНЕ ПОЛОЖЕННЯ

про відділення алергології

1. Загальні положення

1.1. Відділення алергології є самостійним структурним

підрозділом або складовою частиною структурного підрозділу

багатопрофільної лікарні, обласного (міського) центру алергології.

1.2. На посаду завідувача відділення алергології

призначається лікар-алерголог зі стажем роботи не менше 5 років,

який пройшов спеціалізацію і має кваліфікаційну категорію зі

спеціальності алергологія.

1.3. На посаду лікаря-алерголога відділення призначається

лікар, що пройшов спеціалізацію з алергології та отримав

сертифікат лікаря-спеціаліста.

1.4. Алергологічне відділення укомплектовується згідно із

штатними нормативами відділення.

1.5. Відділення займає приміщення для забезпечення усього

об'єму роботи з урахуванням необхідності проведення методів

функціональної діагностики, специфічної діагностики,

медикаментозної та імунотерапії і відповідають

санітарно-гігієнічним нормам.

1.6. Направлення хворих на заплановане стаціонарне лікування

у відділення здійснюється лікарями-алергологами, що працюють у

профільних кабінетах, відділеннях, центрах, а також

лікарями-терапевтами дільничними, лікарями-отоларингологами,

лікарями-пульмонологами, лікарями-дерматовенерологами та іншими

спеціалістами по узгодженню з лікарями-алергологами. Ургентна

госпіталізація проводиться лікарями швидкої допомоги і

лікарями-алергологами. Порядок госпіталізації визначається

місцевими органами охорони здоров'я.

1.7. Лікарі відділення у своїй діяльності при обстеженні та

лікуванні хворих використовують всі лікувально-діагностичні та

допоміжні підрозділи лікарні, у складі якої воно організоване.

1.8. У своїй роботі персонал відділення алергології керується

цим Положенням, Положенням про відділення та Положенням про

обласну (міську) лікарню, Положенням про обласний (міський) Центр

алергології, а також вказівками головного лікаря та керівника

центру.

1.9. Лікарі відділення алергології ведуть облік і звітуються

про свою діяльність за затвердженими формами та у визначені

терміни.

2. Головні завдання та функції

2.1. Надання діагностичної та лікувальної допомоги хворим з

алергопатологією.

2.2. Здійснення послідовного лікування і моніторингу стану

хворих з алергопатологією разом з лікувально-профілактичними

закладами території обслуговування.

2.3. Розроблення програм санаторно-реабілітаційного лікування

хворих на етапі післястаціонарного спостереження.

2.4. Проведення диференційної та специфічної діагностики

алергічних захворювань, при відсутності можливості встановити

діагноз амбулаторно.

2.5. Консультації та надання спеціалізованої медичної

допомоги іншим клінічним відділенням лікарні у підготовці до

інструментальних досліджень, оперативних втручань та

медикаментозної терапії хворих на алергопатологію з метою

профілактики небезпечних ускладнень та підвищення ефективності

терапії.

2.6. Розробка заходів з покращення якості

діагностично-лікувальної допомоги для зниження шпитальної

летальності за умов алергічної патології.

2.7. Участь (очолення) скринінгу атопії та алергічних

захворювань в регіоні обслуговування.

2.8. Формування місцевого реєстру хворих з алергопатологією.

2.9. Підвищення професійного рівня лікарів та фахівців

лікарні, кабінетів алерголога відповідного регіону з питань

медичної допомоги хворим з алергопатологією.

3. Оснащення алергологічного відділення

3.1. У відділенні функціональної діагностики лікарні (або

кабінеті функціональної діагностики у відділенні алергології):

1. Пікфлоуметри.

2. Спірограф з аналізом кривої "потік-об'єм".

3. Небулайзер.

4. ЕКГ-апарат.

5. Комп'ютер.

6. Обладнання, медикаменти та реактиви для проведення

провокаційних тестів з бронхолітиками, ацетилхоліном, фізичним

навантаженням, тестів на зворотність бронхіальної обструкції з

бронхолітиками.

7. Апарат УЗД.

3.2. В ендоскопічному відділенні апаратура для проведення:

1. Бронхоскопії.

2. Гастродуоденоскопії.

3. Колоноскопії.

3.3. У рентгенологічному відділенні лікарні апаратура для

проведення:

1. Рентгеноскопії, рентгенографії (томографії) органів

грудної порожнини.

2. Рентгенографії придаткових пазух носу.

3. Рентгеноскопії шлунку та кишечника.

4. Холецистоскопії та холецистографії.

5. Урографії.

При наявності УЗ діагностичної апаратури бажано замінити

контрастні холецисто- та урографії ультразвуковим дослідженням, що

виключить розвиток у хворих з алергопатологією анафілактоїдних

реакцій на введення йодоконтрастних речовин.

3.4. Обладнання відділення алергології:

1. Апарат для штучного дихання, ручний, портативний.

2. Апарат для визначення венозного тиску.

3. Ваги медичні з ростоміром.

4. Ваги рівноплічні, ручні.

5. Динамометр ручний.

6. Вимірювач артеріального тиску.

7. Інгалятор аерозольний портативний.

8. Небулайзер портативний.

9. Роторозширювач.

10. Язикоутримувач.

11. Набір для трахеостомії стерильний.

12. Установка для подачі кисню.

13. Інгалятор ультразвуковий.

14. Кип'ятильник електричний, дезінфекційний.

15. Коробка стерилізаційна.

16. Мікроскоп бінокулярний.

17. Негатоскоп.

18. Випромінювач бактерицидний настінний.

19. Випромінювач бактерицидний пересувний.

20. Відсмоктувач хірургічний.

21. Пневмотахометр (без підставки).

22. Пікфлоуметр.

23. Плевроаспіратор.

24. Рефлектор лобовий.

25. Світильник медичний 3-рефлекторний.

26. Секундомір.

27. Спірометр.

28. Годинник настільний процедурний з електронним сигналом.

29. Годинник пісочний.

30. Електрокардіограф переносний.

31. Шафа сушильностерилізаційна.

32. Алергени, прикери, ланцети для алергодіагностики.

33. Набори для визначення IgE.

Інший медичний інструментарій, посуд та речі для догляду за

хворими, медичні меблі та обладнання такі ж, як для терапевтичного

відділення лікарні.

6. Структура відділення, окрім приміщень, що передбачені

типовим проектом для терапевтичного відділення багатопрофільної

лікарні, передбачає наявність:

6.1. Окремого маніпуляційного кабінету для проведення

шкіряних тестів з алергенами та специфічної імунотерапії (в ньому

також готують розчини алергенів для діагностики та лікування);

кабінет має бути устаткований витяжною шафою.

6.2. Окремого кабінету для проведення провокаційних

(назальних, кон'юнктивальних, інгаляційних) тестів з алергенами

(за устаткуванням кабінет подібний до маніпуляційного).

6.3. Окремого кабінету функціональної діагностики,

обладнаного апаратурою для визначення ФЗД та запису ЕКГ.

7. Відділення впроваджує різноманітні програми для навчання

хворих, членів їх сімей з метою підвищення якості життя хворих.

8. Обсяг досліджень, що необхідні у відділенні алергології:

8.1. Дослідження, що здійснює медсестра відділення

алергології: шкіряні тести з алергенами, гістаміном, холодові та

теплові тести:

- прик-тести;

- аплікаційні (пластирні).

8.2. Дослідження, що проводить лікар-алерголог відділення

алергології:

- Провокаційні тести з алергенами:

- назальні;

- кон'юнктивальні;

- Ацетилхоліновий та/або метахоліновий тести.

- Тест гальмування природної міграції лейкоцитів in vivo з

медикаментами.

8.3. Дослідження, що проводить персонал кабінету

функціональної діагностики, спільно з лікарем-алергологом:

1) Тест з бронхолітиками.

2) Тест фізичного навантаження при бронхіальній астмі,

кропив'янці та набряку Квінке.

8.4. У клініко-діагностичній лабораторії лікарні:

- Клінічний аналіз крові.

- Загальний аналіз сечі.

- Аналіз сечі на цукор.

- Аналіз сечі за Зімницьким.

- Загальний аналіз харкотиння.

Blog

1 Структуру служби алергології в Україні (додається)

Содержание