До кожної теми модуля дається план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.

Вид материалаРеферат

Содержание


1. Загальні відомості
2. Мета і завдання дисципліни
Завдання дисципліни
3. Форми проведення занять
Семінарські заняття
Самостійна робота
4. Види і форми контролю успішності студентів, Організація оцінювання
4.1. Поточний контроль
Самостійна робота
Основний зміст
Список використаної літератури
Міністерство освіти та науки України
4.2. Модульний контроль
4.3. Підсумковий контроль
5. Критерії оцінювання знань студентів на екзамені
7. Зміст модулю
Розподіл навчальних елементів першого модуля
Форми і термін контролю
1.1. Філософія як форма духовного освоєння світу.
Специфіка філософського знання.
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4

Міністерство освіти та науки України

Національний університет кораблебудування

імені адмірала Макарова


Є.О. Щукін, О.М. Дрожанова, О.В. Патлайчук


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

Для проведення занять З КУРСУ "ФІЛОСОФІЯ"

(1-й навчальний модуль)


Миколаїв 2006

УДК 101

Щукін Є.О., Дрожанова О.М., Патлайчук О.В. Методичні вказівки для проведення занять з курсу "Філософія" (1-й навчальний модуль). – Миколаїв: НУК, 2006.


Кафедра філософії та культурології

 – ?лаїв: НУК, 2006.ля проведення занять з курсу "Філософія" (1-

Наведені відомості з організації проведення занять з курсу "Філософія", які розроблені відповідно до вимог Болонського процесу, роз'яснений порядок оцінювання знань студентів, види і форми контролю успішності, критерії оцінювання знань студентів на екзамені. Наводиться зміст структурних елементів першого навчального модулю та зразок модульної контрольної роботи.

До кожної теми модуля дається план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.

Методичні вказівки призначені для студентів усіх напрямів денної та заочної форм навчання.


Рецензент – канд. філос. наук, доц. А.П. Квачьов


1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Докорінна зміна основних сфер життя суспільства висуває нові вимоги щодо ефективної підготовки сучасних спеціалістів у різних галузях господарства. Зростає потреба у фундаментальній філософсько-світоглядній та гуманітарній підготовці фахівців, у формуванні в них творчого, нестандартного мислення. Засвоєння цінностей минулої та сучасної філософської думки сприяє формуванню наукового світогляду, гуманітарного потенціалу особистості, її духовності, загальної культури, а також розвиває універсальні творчі здібності, продуктивне мислення, вміння проникати в сутність явищ і процесів реального світу, свідомо використовувати наукову методологію у пізнавальній, практичній, виробничій та організаційно-виховній діяльності.

Курс філософії враховує певні філософсько-методологічні та теоретичні доробки, які існують в сучасній світовій та вітчизняній філософській науці. У центрі курсу знаходяться проблеми світогляду людини, пізнання і практики, сучасні світоглядно-методологічні парадигми науки, культури, цивілізації. Філософія постає як відповідний тип, як теоретична основа сучасного світогляду і мислення. У своїй соціальній спрямованості філософія виглядає як обґрунтування гуманізму в єдності загальноцивілізаційного і національного аспектів людської духовності.

Філософія тісно пов'язана з усіма фундаментальними дисциплінами як гуманітарного, так і природничого спрямування. Особливо споріднена з культурологією, соціологією, історією, етикою, релігієзнавством. Відносно всіх галузей наукового знання філософія відіграє інтеграційну роль, об’єднуючи в світоглядному фокусі найбільш загальні тенденції та закономірності.

Курс філософії загальним обсягом 108 годин викладається студентам Національного університету кораблебудування, як правило, протягом другого року навчання. Весь обсяг матеріалу розділено на три окремих змістовних модуля, на кожен з яких у середньому виділено 36 навчальних годин, тобто один кредит:

I. Філософія, основні етапи її розвитку, напрямки, школи.

II. Філософія як онтологія, методологія і гносеологія.

III. Сучасна соціальна філософія.

Формою підсумкової атестації з усього курсу для більшості навчальних напрямів є екзамен.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

Метою вивчення дисципліни є надання майбутнім фахівцям цілісної системи світоглядних і методологічних знань, що забезпечить поєднання професійної і фундаментальної підготовки з сучасним незаідеологізованим світоглядом, глибоким науковим мисленням та високою методологічною культурою, і буде сприяти розкриттю творчого потенціалу і успішній практичній діяльності за фахом.

Завдання дисципліни: опанувати основний зміст філософії, її головні проблеми і функції, оволодіти загальною історією філософської думки, розвитком цієї науки в зарубіжних країнах, а також вітчизняною філософією, засвоїти закони розвитку і функціонування природничих і соціальних систем, уміти користуватися філософськими категоріями, методами і формами наукового пізнання.

Після вивчення дисципліни студент повинен знати: 1) історичні типи філософії, основні парадигми філософствування; 2) основні галузі філософського знання; 3) основні форми буття і сутність діалектики; 4) походження свідомості, форми і структури свідомості; 5) шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки і техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами; 6) форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок; 7) умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

Студент повинен вміти: 1) обґрунтовувати свою світоглядну та громадську позицію; 2) застосовувати отримані знання при вирішенні професійних задач, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжлюдських відносин; 3) науково аналізувати соціальні проблеми і процеси, факти і явища суспільного життя; 4) розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури і цивілізації; 5) володіти методологією і методами пізнання та творчої діяльності; 6) вести діалог як засіб вирішення соціальних і етичних проблем шляхом досягнення консенсусу.