До кожної навчальної теми надається план лекційного та семінарського занять, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.
| Вид материала | Реферат |
- До кожної теми модуля дається план лекційного та семінарського заняття, перелік питань,, 525.01kb.
- Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів, 209.06kb.
- Програма з математики для абітурієнтів з повною загальною середньою освітою, 68.84kb.
- Перелік питань, які виносяться до фахових вступних випробувань зі спеціальності 7 080403, 72.79kb.
- Перелік питань, які виносяться на державний іспит з курсу «Теорія держави І права», 50.84kb.
- Загальна характеристика Кримінального кодексу України та відносин, які ним регулюються, 81.27kb.
- Петрушенко Віктор Леонтійович загальна редакція, тематика лекційного курсу, плани семінарських, 728.03kb.
- Завдання для студентів заочного відділення з курсу “Міжнародні організації”, 302.24kb.
- 8. перелік питань, що виносяться на іспит, 53.98kb.
- Перелік питань, які виносяться на державний іспит зі спеціальності «Гнучкі комп’ютеризовані, 78.64kb.
Міністерство освіти та науки України
Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова
Є.О. Щукін, О.М. Дрожанова, О.В. Патлайчук
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Для проведення занять З КУРСУ "ФІЛОСОФІЯ"
(2-й та 3-й навчальні модулі)
Миколаїв 2007
УДК 101
Щукін Є.О., Дрожанова О.М., Патлайчук О.В. Методичні вказівки для проведення занять з курсу "Філософія" (2-й та 3-й навчальні модулі). – Миколаїв: НУК, 2007.
Кафедра філософії та культурології
– ?лаїв: НУК, 2006.ля проведення занять з курсу "Філософія" (1-
Наведені відомості про методику проведення занять з курсу "Філософія", яка розроблена відповідно до вимог Болонського процесу. Наводиться зміст структурних елементів другого та третього навчальних модулів, перелік екзаменаційних питань, дається аналіз електронних ресурсів з дисципліни.
До кожної навчальної теми надається план лекційного та семінарського занять, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів, додаткова література.
Методичні вказівки призначені для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання.
Рецензент – канд. філос. наук, проф. О.Г. Хімченко
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Курс філософії загальним обсягом 108 годин викладається студентам Національного університету кораблебудування, як правило, протягом другого року навчання. Весь обсяг матеріалу розділено на три окремих змістовних модуля, на кожен з яких виділено 36 навчальних годин, тобто один кредит:
I. Філософія, основні етапи її розвитку, напрямки, школи.
II. Філософія як онтологія, методологія і гносеологія.
III. Сучасна соціальна філософія.
У другому та третьому навчальних модулях викладається матеріал, пов'язаний із вивченням таких питань як: 1) основні галузі філософського знання; 2) основні форми буття і сутність діалектики; 3) походження свідомості, форми і структури свідомості; 4) шляхи пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки і техніки з сучасними соціальними і етичними проблемами; 5) форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок; 6) умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.
2. список Основної літератури
- Алексеев П.В., Панин А.В. Философия. – М.: Проспект, 2001.
- Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія. – Х.: Генеза, 1996.
- Введение в философию / И.Т. Фролов и др. – М.: Республика, 2002.
- Вступ до філософії / За ред. Г.І. Волинки. – К.: Вища школа, 2002.
- Волчек Е.З. Философия. – Мн.: Интерпрессервис, 2003.
- Канке В.А. Философия. – М.: Логос, 2005.
- Спиркин А.Г. Философия. – М.: Гардарики, 1999.
- Філософія / За ред. В.Г. Кременя. – Х.: Прапор, 2004.
- Філософія / За ред. Г. Заїченка та ін. – К.: Вища школа, 1995.
- Філософія / За ред. І.В. Бичко. – К.: Либідь, 2001.
- Філософія / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 2001.
- Філософія / За ред. М.І. Горлача. – Х.: Консум, 2000.
- Філософія / Є.М. Причепій та ін. – К.: Академія, 2001.
- Философия / Отв. ред. В.П. Кохановский. – Ростов н/Д: Феникс, 1999.
- Философия в вопросах и ответах / Под ред. Е.Е. Несмеянова. – М.: Гардарики, 2002.
Крім основної літератури в наступній частині методичних вказівок до кожної теми наводиться перелік додаткової літератури, яка рекомендується студентам для виконання завдань самостійної роботи, рефератів, а також для підготовки до семінарських занять та поглиблення знань з матеріалу дисципліни.
3. Зміст другого модуля
Розподіл навчальних елементів другого модуля наведено в табл.1.
До кожної теми модуля наводиться план лекційного та семінарського заняття, перелік питань, які виносяться студентам на самостійну проробку, перелік питань для самоконтролю засвоєння матеріалу лекції, рекомендовані теми рефератів з данної теми, додаткова література.
Тема 1
2.1. Філософська онтологія: проблема буття
План лекції:
1. Поняття буття у філософії. Буття єдине і множинне. Категорії одиничне і всезагальне в характеристиці буття окремих речей і явищ. Особливе як міра висвітлення всезагального в одиничному виразі. Буття і небуття. Буття і становлення.
2. Буття людини у світі. Людиномірна визначеність буття. Антропологія як онтологія. Самотворність людського буття. Способи і засоби людського буття в світі. Діяльність і спілкування. Способи і засоби відношення до предметного світу. Практичне і духовно-практичне осягнення буття. Абсолютне і відносне в бутті.
Таблиця 1. Розподіл навчальних елементів другого модуля
| № теми | Найменування елементів модуля | Розподіл часу, год | Форми і термін контролю1 | ||
| лекції | семінари | СРС | |||
| 1 | 2.1. Філософська онтологія: проблема буття. | 2 | | | Конспект, тестування. Х тиждень |
| 2.2.Матерія. Форми її існування. | | | 2 | ||
| 2.3. Сучасна наукова картина світу. Єдність матерії, руху, простору і часу. | | | 2 | ||
| 2 | 2.4. Духовний вимір людського буття. Проблема свідомості. | 2 | | | Конспект, тестування, реферат. ХI тиждень |
| 2.5. Проблема виникнення та природи свідомості. | | 2 | | ||
| 2.6. Духовність і духовні здібності людини. | | | 2 | ||
| 3 | 2.7. Концепція розвитку та її альтернативи. | 2 | | | Конспект, тестування, реферат. ХІI тиждень |
| 2.8. Діалектика, метафізика, релятивізм. | | | 2 | ||
| 2.9. Детермінізм та індетермінізм. | | | 2 | ||
| 2.10. Діалектика як система законів розвитку. | 2 | | | ||
| 2.11. Діалектика як система законів і категорій. | | 2 | | ||
| 2.12. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика. | | | 2 | ||
| 4 | 2.13. Філософія як гносеологія. | 2 | | | Конспект, тестування, реферат, модульна контрольна робота. XІІІ тиждень |
| 2.14. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх взаємодія. | | | 2 | ||
| 2.15. Чуттєве і раціональне в пізнавальному процесі. | | | 2 | ||
| 2.16. Наукове пізнання, його принципи і методи. | 2 | | | ||
| 2.17. Істина як процес і результат пізнання. | | 2 | | ||
| 2.18. Наука як феномен культури, її функції. | | | 2 | ||
3. Матеріальне та ідеальне буття. "Першопочаток" буття – категорія субстанції. Чуттєво-матеріальне предметне буття: природне і соціальне. Ідеальне буття: індивідуальне та об'єктивоване. Діалектика взаємозв'язку ідеального і матеріального буття.
Питання для самоконтролю:
- Як Ви розумієте єдність множинного і множинність єдиного буття?
- Розкрийте структуру буття (види, взаємодія, форми вияву).
- Чому центром буття є буття людини?
- Що означає вираз: "субстанція – першопочаток буття"?
- Буття матеріальне та ідеальне. Чи існує ще якесь буття окрім матеріального та ідеального? Назвіть критерій їх розрізнення.
- Особливості та тенденції сучасної онтології. Чому онтологізується вчення про людину?
- Філософське розуміння практичного осягнення світу людиною. Категорія "практики".
- Діалектика опредмечування та розпредмечування як головний зміст практичного освоєння дійсності.
2.2. Матерія. Форми її існування
План самостійної роботи:
1. Поняття "матерії" і складнощі його розуміння. Атрибути матерії: нествореність і незнищуваність, структурна невичерпність, детермінованість всіх явищ і процесів, відображення. Саморухомість елементів світу.
2. Рух як спосіб буття матерії та її головний атрибут. Рух як всяка зміна взагалі. Мінливість і збереження в рухові. Відносність спокою і абсолютність активності.
3. Вчення про форми руху матерії. Форми руху матерії. Два види рухомої матерії: речовина і поле.
2.3. Сучасна наукова картина світу. Єдність матерії, руху, простору і часу
План самостійної роботи:
1. Протяжність, структурність і співіснування елементів у всіх системах. Тривалість і послідовність розгортання змін і перетворень.
2. Єдність матерії, руху, часу і простору. Час і простір людського буття. Континуум і хронотоп. Безкінечність конечного і конечність безкінечного. Що і як зберігається в перетвореннях.
3. Наука як засіб осягнення сутностей.
Додаткова література
- Гершанский В.Ф. Философский гилодинамизм // Вопросы философии. – 2003. – №11. – С.85-92.
- Ильин В.В., Юлдашев Л.Г. Современная научная философия: негеоцентрический материализм. – М.: Высш. школа, 2003.
- Коган Л.А. Закон сохранения Бытия // Вопросы философии. – 2001. – №4. – С.49-61.
- Кутырев В.А. Оправдание бытия // Вопросы философии. – 2000. – №5. – С.65-78.
- Любинская Л.Н., Лепилин С.В. Философские проблемы времени в контексте междисциплинарных исследований. – М.: Прогресс, 2002.
- Никулин Д.В. Пространство и время в метафизике XVII в. – Новосибирск: Наука, 1993.
- Рейхенбах Г. Философия пространства и времени. – М.: Эдиториал УРСС, 2002.
- Рубашкин В.Ш., Лахути Д.Г. Онтология: от натурфилософии к научному мировоззрению и инженерии знаний // Вопросы философии. – 2005. – №1. – С.64-81.
- Спирин В.М. Логический анализ философии бытия. – Тверь: Лилия-Пресс, 2001.
- Уитроу Дж. Естественная философия времени. – М.: Эдиториал УРСС, 2003.
- Цехмістро І. Наукова картина світу останніх 20 років: докорінна зміна антропологічної перспективи // Філософська думка. – 2004. – №3. – С.51-64.
Тема 2
2.4. Духовний вимір людського буття. Проблема свідомості
План лекції:
1. Свідомість в структурі психічного. Усвідомлене і неусвідомлене. Актуальна і потенціальна свідомості. Підсвідоме. Інтенціональна природа свідомості (концепція Е. Гуссерля). Інстинкти і свідомість. Риси свідомості як вищої форми відображення. Субстрат свідомості. Фізіологічне і психічне. Соціокультурні чинники свідомості.
2. Психоаналітична концепція свідомості. Біологізаторська теорія психічного у З. Фрейда. Id – Ego – Superego. Принципи задоволення і реальності. Ідея витіснення. Школа аналітичної психології К. Юнга. Колективне безсвідоме та його архетипи як першооснова психічної діяльності. Вчення про комплекси неповноцінності і їхню компенсацію А. Адлера. Соціально-критична антропологія Е. Фромма. Вчення про самовідчуження. Фрейдомарксистська концепція свідомості "франкфуртської школи соціології" (Г. Маркузе, В. Райх, Т. Адорно).
Питання для самоконтролю:
- Чим відрізняються поняття "душа" і "свідомість"?
- У чому полягає специфіка суб'єктивної реальності? Порівняйте її з об'єктивною реальністю.
- Розкрийте фрейдівське розуміння свідомості.
- Свідомість в аналітичній психології К. Юнга.
- Дайте характеристику неофрейдистським концепціям свідомості.
2.5. Проблема виникнення та природи свідомості
План семінарського заняття:
1. Свідомість як пізнавальне і духовно-практичне відношення до дійсності. Пізнання: об'єктивне відображення дійсності. Ціннісна свідомість: осягнення сенсу буття. Духовний світ людини – не лише мислення і знання, але й переживання, усвідомлення, оцінка дійсності.
2. Соціокультурна суть свідомості. Процес антропосоціогенезу на основі суспільної праці і спілкування індивідів. Активність, творчість, універсальність свідомості.
3. Мова і свідомість. Самосвідомість. Мова як зовнішня оболонка думки, засіб пізнання, спілкування, збереження та передачі суспільного досвіду та інформації. Самосвідомість: емоційно-ціннісне і діяльнісно-регулятивне відношення до самого себе. Феномен рефлексії.
2.6. Духовність і духовні здібності людини
План самостійної роботи:
1. Дух, душа, духовність. Почуття, розум, воля, віра. Світ емоцій. Пам'ять, уява і уявлення.
2. Ідеал. Цінність і ціннісні орієнтації. Переконання.
3. Інтуїція і творчі здібності. Евристика як наука про творчу діяльність.
Теми рефератів:
- Виникнення і розвиток психіки як форми відображення дійсності.
- Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.
- Значення мови у розвитку свідомості.
- Структура свідомості, її основні рівні.
- Співвідношення біологічного і соціального у походженні свідомості.
- Ментальність і свідоме: точки дотику.
- Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв'язку.
- Свідомість, самосвідомість, підсвідомість: форми вияву.
- Індивідуальна і суспільна свідомість: спільне й відмінне.
- Аналіз свідомості у феноменології.
- Масова свідомість: закономірності та деформації. Феномен натовпу.
- Теорія культурного психоаналізу К. Хорні.
- Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма.
- Концепція одновимірної людини Г. Маркузе.
- Сексуально-економічна психологія В. Райха.
- Структурний психоаналіз Ж. Лакана.
Додаткова література
- Аронов Р.А. Сознание и квантовый мир // Вопросы философии. – 2005. – №6. – С.83-92.
- Бычков В.В. Феномен неклассического эстетического сознания // Вопросы философии. – 2003. – №10. – С.61-71; №12. – С.80-92.
- Гарнцев М.А. Проблема самосознания в западноевропейской философии (от Аристотеля до Декарта). – М.: Изд-во МГУ, 1987.
- Ильичева И.М. Духовность в зеркале философско-психологических учений (от древности до наших дней). – М.: Изд-во МОДЭК, 2003.
- Лой А.Н. Сознание как предмет теории познания. – К.: Наук. думка, 1988.
- Мареева Е.В. Проблема души в классической и неклассической философии. – М.: Акад. Проект, 2003.
- Мерло-Понті М. Феноменологія сприйняття. – К.: Центр дух. культури, 2001.
- Михайлов А.И. Современное философское мышление и проблема сознания // Философские науки. – 2003. – №3. – С.61-80.
- Ретюнских Л.Т. Философия игры. – М.: Вузов. книга, 2002.
- Рубинштейн С.Л. Бытие и сознание. Человек и мир. – СПб.: Питер, 2003.
- Фромм Э. Величие и ограниченность теории Фрейда. – М.: АСТ, 2000.
- Юлен М. Чувственные качества – вызов материалистическим теориям сознания? // Вопросы философии. – 2005. – №3. – С.81-91.
Тема 3
2.7. Концепція розвитку та її альтернативи
План лекції:
1. Джерела філософської концепції розвитку. Формування ідеї діалектики. Антична діалектика. М. Кузанський: "розгортання" божественної єдності в природну множинність. Р. Декарт: спроба осягнення процесу розвитку через наукове розуміння походження універсуму.
2. Класична теорія розвитку. І. Кант: ідея внутрішньої активності та спонтанності світобудови. Г. Гегель: діалектика як теоретична система. Злиття онтологічного та гносеологічного моментів як тотожність мислення і дійсності. Матеріалістична діалектика.
3. Становлення сучасної філософської концепції розвитку. Нове розуміння процесів розвитку. Формування концепції глобального еволюціонізму. Сінергетика. Нелінійність та альтернативність, стохастичність та непередбачуваність процесу розвитку, конструктивна роль хаосу та випадковості у виникненні нового.
Питання для самоконтролю:
- Як тлумачили процес розвитку античні філософи?
- У чому обмеженість механістичного підходу до розуміння розвитку?
- Що спільного та чим відрізняються концепції розвитку Гегеля та Маркса?
- Які особливості процесу розвитку?
2.8. Діалектика, метафізика, релятивізм
План самостійної роботи:
1. Філософські методи як найбільш загальні принципи дослідження.
2. Діалектика як спосіб мислення і пізнання. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика. Матеріалістична і ідеалістична діалектика.
3. Метафізика як протилежність діалектичного методу. Абсолютизація руху і мінливості світу – релятивізм.
2.9. Детермінізм та індетермінізм
План самостійної роботи:
1. Детермінованість як атрибут матеріального й ідеального буття. Детермінація й принцип детермінізму як форма виразу єдності світу, взаємної обумовленості всіх явищ, подій і процесів.
2. Принцип причинності. Причина і наслідок. Каузальні зв'язки і універсальна взаємодія.
3. Детермінізм та індетермінізм. Фаталізм. Телеологія. Космос і стихія. Свобода.
2.10. Діалектика як система законів розвитку
План лекції:
1. Поняття закону. Єдність законів діалектики. Джерело, механізм і характер розвитку. Закон протиріччя: єдність і суперечність протилежностей. Закон кількісно-якісного перетворення і структурна невичерпність універсуму. Закон синтезу в процесі розвитку: взаємозв'язок послідовних етапів розгортання певних явищ.
2. Моделі історичного розвитку. Лінійна, циклічно-замкнена і лінійно-циклічна моделі історичного процесу. Прогрес і регрес. Висхідна і низхідна лінії розвитку. Еволюція, революція, коеволюція, інволюція.
Питання для самоконтролю:
- Наука осягає закони природи, суспільства, психології, мислення. Що ж таке "закон"? Дайте визначення "закону".
- Назвіть і розкрийте зміст основних законів розвитку і взаємодії (законів діалектики).
- Назвіть відомі моделі історичного розвитку: їхня подібність і відмінність.
- Розкрийте зв'язок категорій "прогресу" і "регресу".
- Дайте визначення поняттям "еволюція", "революція", "інволюція", "коеволюція".
2.11. Діалектика як система законів і категорій
План семінарського заняття:
1. Системність. "Ціле" і "часткове" як визначеності системи. Категорії "система", "структура", "елемент". Структурний підхід у мисленні. Категорії "цілого" і "часткового" в адитивних і неадитивних системах.
2. Категорії "форма" і "зміст", "явище" і "сутність". Розвиток як зміна форм. Явище і сутність як відображення різних рівнів пізнання.
3. Категорії "необхідне" і "випадкове", "можливе" і "дійсне". Необхідність як вища межа можливостей здійснення. Випадковість як абстрактна можливість здійснення. Діалектика можливого і дійсного на лінії минуле – сучасне – майбутнє. Вірогідність. Необхідність і свобода. Свобода вибору людини.
2.12. Об'єктивна і суб'єктивна діалектика
План самостійної роботи:
1. Діалектичний метод Г. Гегеля як основне надбання його філософії. Діалектика процесу пізнання як суб'єктивна діалектика.
2. Матеріалістична діалектика, її розробка в марксизмі. Діалектика природи і суспільного життя як об'єктивна діалектика.
3. Єдність і протилежність об'єктивної і суб'єктивної діалектики. Позитивна і негативна діалектика.
Теми рефератів:
- Діалектика і міф.
- Категорії діалектики як універсальні форми мислення.
- Метафізика – альтернатива діалектики як теорії розвитку.
- Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.
- Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання..
- Діалектика як аналітика людської скінченності.
- Особливості діалектики Й. Фіхте.
- Негативна діалектика Т. Адорно.
- Проблема цінності історії.
- Натуралістичний історизм античності.
- Ідея світу як єдиного історичного цілого у стоїків.
- Християнська інтерпретація історії.
- Проблема спрямованості історії у А. Августина.
- Філософія історії Дж. Віко як перший досвід цілісного розуміння еволюції людського суспільства.
- Субстанціалістські концепції історії у європейській філософії Нового часу.
- Теорія культурно-історичних типів М. Данилевського.
- Основні засади теорії історичного процесу в марксизмі.
- Теорія локальних цивілізацій А. Тойнбі.
Додаткова література
- Баранцев Р.Г. Синергетика в современном естествознании. – М.: Эдиториал УРСС, 2003.
- Бойченко І.В. Філософія історії. – К.: Знання, 2000.
- Владимиров Ю.С. Метафизика. – М.: БИНОМ, 2002.
- Воленский Я. Детерминизм и логика // Вопросы философии. – 2003. – №5. – С.71-80.
- Дрюк М.А. Синергетика: позитивное знание и философский импрессионизм // Вопросы философии. – 2004. – №10. – С.102-113.
- Законы и принципы материалистической диалектики / Под ред. М.А. Булатова. – К.: Наук. думка, 1989.
- Ивин А.А. Философия истории. – М.: Гардарики, 2000.
- Катречко С.Л. Как возможна метафизика? // Вопросы философии. – 2005. – №9. – С.83-94.
- Кедров Б.М. Беседы о диалектике. – М.: Мол. гвардия, 1989.
- Ойзерман Т.И. Материалистическое понимание истории: плюсы и минусы // Вопросы философии. – 2001. – №2. – С.65-80.
- Противоречие как источник развития: Межвуз. сб. / Под ред. Ф.Ф. Вяккерева. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1988.
- Рузавин Г.И. Неопределенность, вероятность и прогноз // Вопросы философии. – 2005. – №7. – С.65-78.
- Сачков Ю.В. Эволюция учения о причинности // Вопросы философии. – 2003. – №4. – С.101-118.
- Сущность и явление / Под ред. М.А. Парнюка. – К.: Наук. думка, 1987.