Відповідальність сг за порушення податкового законодавства. Штрафні санкції з 01. 01. 2011
| Вид материала | Закон |
- Реферат з дисципліни "Податкова система" на тему : «Фінансові санкції, які застосовують, 586.86kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року №18-рп/2011 розділ, 11324.06kb.
- І. загальні положення стаття Сфера дії Податкового кодексу України, 18792.11kb.
- Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері оподаткування, 3327.12kb.
- Законом України, 9226.22kb.
- Загальні положення, 9233.37kb.
- Законом України, 9307.05kb.
- Законами України, 10292.89kb.
- Законами України, 10239.82kb.
- Законом України, 9194.24kb.
Р
ішення про стягнення штрафів приймаються органами державної податкової служби та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України. У разі невиконання суб'єктом господарювання рішення органів державної податкової служби, сума штрафу стягується на підставі рішення суду.
Дії органів, які мають право контролю за реалізацією норм Закону України № 481/95-ВР, можуть бути оскаржені в місячний термін у судовому порядку.
6. Нарахування пені
На сьогодні діє два нормативних документи, що регулюють нарахування пені за платежами, які контролюються податковими органами,- Податковий кодекс України (ст. 129-131) та Інструкція про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби (наказ ДПА України від 17.12.2010 р. № 953, далі - Інструкція).
Відповідно до пп. 14.1.162 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня – це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Також слід пам'ятати, що податковим боргом згідно з Податковим кодексом України є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пеня, відповідно до Інструкції, нараховується у таких випадках:
Випадок 1. Після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. За таких умов момент, коли починає нараховуватись пеня, залежить від того, хто – сам платник податку чи контролюючий орган – здійснює нарахування грошового зобов'язання. У разі самостійного нарахування суми грошового зобов'язання платником податків пеня нараховується від першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання відповідно до ПКУ. А якщо суму грошового зобов'язання нараховують податківці, то пеня нараховується від першого робочого дня, який настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.
Випадок 2. У день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Випадок 3. У день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків – фізичних осіб (або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента).
Нарахування пені закінчується (п. 2.3 Інструкції):
– у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України або в інших випадках погашення податкового боргу;
– у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
– у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів;
– у разі ухвалення рішення про скасування або списання суми податкового боргу.
Зазначимо, що пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню. У випадку, коли такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню.
Треба також пам'ятати, що, відповідно до п. 30.8 ст. 30 ПКУ, податківці контролюють правильність надання та обліку податкових пільг, а також їх цільове використання; наявність законодавчого визначення напрямків використання та своєчасне повернення коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 % річних облікової ставки НБУ.
Згідно зі ст. 100 ПКУ, розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному в п. 129.4 ст. 129 ПКУ. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені.
Ставки та розрахунок
| Випадки нарахування | Початок нарахування | Закінчення нарахування | База для нарахування | Розмір пені | Підстава |
| Самостійне нарахування суми грошового зобов’язання платником податків | Перший робочий день, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання | При настанні однієї з подій: – день зарахування коштів на відповідний рахунок Держказначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань; – день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків; – день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення НБУ); – при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини) (п. 129.3 ПКУ; п. 2.3 Інструкції № 953) | Сума податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності і без урахування суми пені) | 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, який з розмірів таких ставок є більшим, за кожен календарний день прострочення сплати | пп. 129.1.1 та п. 129.4 ПКУ; пп. 2.1.1 Інструкції № 953 |
| Нарахування суми грошового зобов’язання контролюючими органами | Перший робочий день, що настає за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні | ||||
| Нарахування податкового зобов’язання контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження за весь період заниження (у т. ч. за період адміністративного та/або судового оскарження) | День настання строку погашення податкового зобов’язання | Сума заниження податкового зобов’язання | 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день заниження | пп. 129.1.2 та п. 129.4 ПКУ; пп. 2.1.2 Інструкції № 953 | |
| Визначення податкового зобов’язання податковим агентом під час виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб та/або контролюючим органом під час перевірки податкового агента | День настання строку погашення податкового зобов’язання | Сума грошового зобов’язання | 120 % річних облікової ставки НБУ, що діяла на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків – фізичних осіб | пп. 129.1.3 та п. 129.4 ПКУ; пп. 2.1.3 Інструкції № 953 |
Для всіх випадків нарахування пені існує єдина ставка пені – 120 % річних облікової ставки НБУ. Така ставка застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, що нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності. А ось момент, на який визначається розмір облікової ставки, відрізняється.
У випадку 1 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Розглянемо зазначений випадок нарахування пені на умовному прикладі (наведений у додатку 1 до Інструкції).
| Приклад 1 |
| Платник податків 04.01.2011 р. здійснює сплату платежу до бюджету в сумі 250000 грн. При цьому платник податків має податковий борг у сумі 20000 грн., який виник у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання, останнім днем граничного строку сплати якого було 19.11.2010 р. У наведеному прикладі пеня нараховується за період з 22.11.2010 р. по 03.01.2011 р. включно, тобто термін, за який нараховується пеня, становить 43 дні. Якщо припустити, що облікова ставка НБУ, яка діяла на момент виникнення податкового боргу (станом на 19.11.2010 р.), дорівнювала 7,75 %, а на момент погашення (станом на 04.01.2011 р.) – 6,00 %, нам треба взяти більшу ставку, яка в нашому випадку дорівнює 7,75 %. Розрахунок пені здійснюємо за формулою: Y = (S · K : 100 % · U · 1,2) : R, де Y – сума пені, що нараховується (завжди округлюється до другого знака після коми); S – фактично погашена сума податкового боргу; К – кількість днів затримки сплати податкового зобов'язання; U – більша з облікових ставок НБУ, що діяла на день виникнення податкового боргу або на день його погашення; 1,2 – коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних; R – кількість днів у календарному році. Таким чином в нашому випадку Y = (20000 · 43 : 100 % · 7,75 % · 1,2) : 365 Отже, нарахована платнику податків пеня становить 219,12 грн. |
У випадку 2 пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, яка діє на день заниження. Розглянемо нарахування пені на умовному числовому прикладі (додаток 2 до Інструкції).
| Приклад 2 |
| За результатами документальної перевірки платника податків, проведеної органом ДПС, донараховано за податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 20000 грн. При цьому заниження податкового зобов'язання у такій сумі виявлено за дев'ять місяців 2010 р. Податкове повідомлення-рішення про нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток платник податків отримав 01.02.2011 р., він зобов'язаний сплатити його протягом 10 календарних днів, що настають за днем такого отримання. У день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом (11.02.2011 р.), у разі виявлення його заниження на суму такого заниження (20000 грн.) та за весь період заниження (з 19.11.2010 р. по 10.02.2011 р. включно) нараховується пеня. Приймемо, що облікова ставка НБУ яка діяла на день заниження (станом на 19.11.2010 р.), дорівнювала 7,75 %. Сума пені розраховується за формулою аналогічною до тої, яку наведено у першому прикладі. Відмінність її лише у тому, що в цьому випадку змінна U – це облікова ставка НБУ, що діяла на день заниження податкового зобов'язання. Таким чином, розрахунок пені матиме такий вигляд: Y = (20000 · 84 : 100 % · 7,75 % · 1,2) : 365 Отже, нарахована платникові податків пеня становить 428,05 грн. |
І нарешті у випадку 3 пеня нараховується із розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ, що діє на день виплати (нарахування) доходів, на користь платників податків – фізичних осіб.
Коли пеня не нараховується
Зазначимо, що пеня не нараховується на пеню, а також за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, якщо таке несвоєчасне або неповне перерахування відбулось через порушення банком строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».
Пеня не нараховується на суму податкового боргу в міжнародних правовідносинах при виконанні документа іноземної держави, за яким здійснюється стягнення суми податкового боргу в міжнародних правовідносинах (ст. 108 ПКУ).
Якщо платник податків до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання та погашає його, пеня не нараховується. Це правило не застосовується, якщо:
а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулося таке заниження;
б) судом доведено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.
6.1. Застосування пені у зовнішньоекономічній діяльності
Згідно з статті 4 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон України № 185/94-ВР) порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 Закон України № 185/94-ВР, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 Закон України № 185/94-ВР, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.
У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду строки, передбачені статтями 1 і 2 Закон України № 185/94-ВР, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено.
У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 Закон України № 185/94-ВР, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.
Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню.
Відповідно до статті 3 Закону України від 23 грудня 1998 № 351-XIV «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» порушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України передбачених частинами першою - третьою статті 2 Закону України № 351-XIV строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.
Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через обставини непереборної сили або форс-мажору, строки, передбачені частинами першою - третьою статті 2 Закону України № 351-XIV, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.
Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов'язані протягом п'яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором товари) або органи державної податкової служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені у розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг).
Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів, передбачених частинами першою - третьою статті 2 Закону України № 351-XIV.
Органи державної податкової служби України здійснюють контроль за своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням товарів, що повинні бути імпортовані.
Органи державної податкової служби України мають право за наслідками документальних перевірок стягувати у безспірному порядку з суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України пеню.
Згідно з Законом України від 15 вересня 1995 року № 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" за порушення українським виконавцем (замовником) строків, передбачених частинами сьомою і восьмою статті 2, частинами восьмою і шістнадцятою статті 5 та частиною третьою статті 6 Закона України № 327/95-ВР, стягується пеня за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості неповерненої готової продукції) в іноземній валюті, перерахованої у національну валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день нарахування пені, або у гривнях у разі здійснення розрахунків у національній валюті України. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми заборгованості.
У разі реалізації готової продукції, виробленої з давальницької сировини в країні виконавця або в іншій країні без обліку (реєстрації) в Міністерстві економіки та з питань європейської інтеграції України, до суб'єкта підприємницької діяльності, що вивіз давальницьку сировину, органами податкової служби України застосовується штраф у розмірі 20 відсотків вартості готової продукції. Штраф сплачується до Державного бюджету України у національній валюті України. Для перерахування іноземної валюти у національну валюту України використовується офіційний курс гривні до іноземної валюти, встановлений Національним банком України на дату застосування штрафу.
7. Застосування фінансових санкцій за порушення норм з
регулювання обігу готівки
Згідно з ст.1 Указу Президента України від 12 червня 1995 року № 436 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами господарювання, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:
| Статті | Ознаки порушення | Суб'єкт порушення (відповідальності) | Розмір штрафної (фінансової) санкції | Повідомлення - рішення |