Geum.ru

Державний комітет фінансового моніторингу україни 

Вид материалаДокументы

Содержание


VI. Схеми відмивання Типологічна схема 1.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

VI. Схеми відмивання

Типологічна схема 1.


Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим підприємством (підприємцем) протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами становить 10000 (десять тисяч) гривень3.

____________
3 Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 09.02.2005 N 32 "Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку", яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18.04.2005 за N 410/10690.

Поряд з цим Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні4 встановлені випадки, на які такі обмеження не поширюються, а саме:

____________
4 Положення затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 N 637, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320.

• розрахунки підприємств (підприємців) з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;

• добровільні пожертвування та благодійну допомогу;

• розрахунки підприємств (підприємців) за спожиту ними електроенергію;

• використання коштів, виданих на відрядження;

• розрахунки підприємств (підприємців) між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції. Перелік товарів, що належать до цієї продукції, визначений Законом України "Про державну підтримку сільського господарства України".

Тому, найбільш поширеним та відносно простим способом швидкого конвертування невеликих сум з поточного рахунку компанії - це зняти їх під розрахунки, наведені вище.

Щодо сільськогосподарської продукції, то така продукція нібито закуповується в індивідуальних сільських господарств або фізичних осіб з інших областей з оформленням спеціального акта про закупівлю.

Суть схеми полягає у тому, що перевіряти закупівлю на невеликі суми у сотні господарств контролюючими органами досить проблематично.

За такою схемою кошти нелегального походження набувають законного вигляду розрахунків за покупку, а обов'язковою умовою реалізації схеми є фальсифікація звітності.

Більш того, на даний час більшість банківських установ вкрай обережно ставляться до таких операцій, що проводяться по рахунках їх клієнтів. Однак, це не говорить про непридатність використання подібних операцій у схемах відмивання за наявності корумпованих зв'язків у відповідній банківській установі.

Приклад5.

Перевіряючи матеріали Держфінмоніторингу, було викрито діяльність організованої злочинної групи, до складу якої входили працівники банків та особи, які створювали підприємства з ознаками фіктивності.

Так, за грошову винагороду на підставних осіб реєструвалися приватні підприємства, в т.ч. багатопрофільні, кожен із яких мав багатомільйонні валові доходи.

За період з 25.10.2006 р. по 25.03.2008 р. на ці рахунки від інших суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності надійшло понад 72 млн. грн. Кошти надходили за підробленими фінансово-господарськими документами за безтоварні операції. В подальшому ці гроші під видом закупівлі сільськогосподарської продукції одержувала уповноважена особа готівкою.

Під час документування встановлено, що приватні підприємства створені без наміру здійснення підприємницької діяльності, а лише для використання їх реквізитів та поточних рахунків у банках для отримання незаконних коштів, що знімались готівкою.

У березні 2008 року у момент зняття 825 тис. грн. готівкою у приміщенні Херсонської філії банку затримано організовану злочину групу. Готівку вилучено, грошові кошти на поточних рахунках підприємств на суму 37 тис. грн. заблоковано. Важливо підкреслити, що гроші, після блокування рахунків, продовжували надходити.

За результатами проведених спільних оперативно-розшукових заходів 25.03.2008 р. було порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вчинених організованою злочинною групою за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України (сума легалізації - 15 млн. грн.). 



____________
5 За матеріалами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України в Херсонській області та Управління СБУ у Херсонській області.

Приклад6.

Службові особи ТОВ "А", діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб та прагнучи заволодіти грошовими коштами Херсонської філії одного з банків, користуючись обманом та зловживаючи довірою, надали до цього банку документи, у яких відобразили завідомо неправдиві відомості про діяльність керованого ними підприємства. У результаті у січні 2007 року між Херсонською філією банку та ТОВ "А" був укладений договір про надання овердрафту строком на 1 рік, згідно з яким підприємству надано у позику грошові кошти у сумі 200 тис. грн.

Достовірно знаючи, що овердрафт не буде повернуто, службові особи ТОВ "А", заволодівши шахрайським шляхом такими значними грошовими коштами, того ж дня привласнили їх і обернули на свою користь, не сплативши жодного разу кредитні платежі філії банку.

Опісля, заволодівши банківськими коштами у сумі 200 тис. грн., службові особи ТОВ "А" легалізували (відмили) їх у господарській діяльності підприємства, перерахувавши кошти ТОВ "У", як оплата за отриману сільськогосподарську продукцію, які в подальшому були зняті готівкою.

За результатами дослідчої перевірки у січні 2009 року прокуратура Херсонської області порушила кримінальну справу у відношенні посадових осіб ТОВ "А" (за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 209 Кримінального кодексу України, - легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом). 



____________
6 За матеріалами Управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ДПА України в Херсонській області.