Державний комітет фінансового моніторингу україни 

Вид материалаДокументы

Содержание


II. Виявлення типових схем відмивання
Виїзні перевірки (ревізії)
Оперативні заходи
Аналіз звітності (адміністративних даних)
Дослідження (аналіз) фінансових операцій
Валютний контроль
III. Виявлення схем легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, які реалізуються через зняття готівки
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

II. Виявлення типових схем відмивання


Слід відмітити особливість існування тісних зв'язків між злочинами, що поєднує їх в єдине коло протизаконної поведінки, що характеризується наявністю як основних (предикатних) так і супутніх злочинів, які є предикатними по відношенню до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Причому супутні злочини виступають формою, способом або ж необхідною умовою для вчинення предикатних злочинів.

До основних (предикатних) злочинів, з якими тісно пов'язана легалізація (відмивання) доходів, належать ті, які безпосередньо спрямовані на заволодіння чужим майном чи одержання іншої незаконної вигоди:

• шахрайство (ст. 190 КК);

• привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 КК);

• злочини у сфері господарської діяльності (ст. 202, 204, 222 КК);

• службові злочини (ст. 364, 365 КК);

• тощо.

До супутніх злочинів можуть бути віднесені:

• незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, обладнанням для їх виготовлення (ст. 200 КК);

• фіктивне підприємництво (ст. 205 КК);

• підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів (ст. 358 КК);

• службове підроблення (ст. 366 КК);

• тощо.

Щодо самих схем відмивання, то вони можуть бути виявлені при проведені:

• виїзних перевірок;

• оперативних заходів;

• аналізу звітності;

• дослідження фінансової операції;

• валютного контролю.

Виїзні перевірки (ревізії) дають можливість безпосередньо на підприємстві вивчити необхідні документи, провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Перевірки проводяться податковими органами України, контрольно-ревізійним управлінням України, а також регуляторними органами (Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України).

Оперативні заходи - обшуки, виїмки, допити, інші оперативно-розшукові дії, які проводяться правоохоронними органами (Генеральна прокуратура України, Міністерство внутрішніх справ України, Служба безпеки України, Державна податкова адміністрація України).

Аналіз звітності (адміністративних даних) здійснюється контролюючими органами (головним чином, Національний банк України, Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, Державна комісія з регулювання ринку фінансових послуг України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України), а також може проводитись правоохоронними органами у випадках, передбачених законодавством. До такої звітності належить бухгалтерська звітність, фінансова, податкова звітність, в тому числі податкові декларації, вантажні митні декларації та інші види звітності, передбачені законодавством.

Дослідження (аналіз) фінансових операцій, як правило, передбачає збір інформації та аналіз операцій суб'єктами первинного фінансового моніторингу, Національним банком України, Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, Державною комісією з регулювання ринку фінансових послуг України, правоохоронними органами, а також Державним комітетом фінансового моніторингу (в ході проведення фінансового моніторингу).

Валютний контроль здійснюється банківськими установами та іншими агентами валютного контролю при проведенні розрахунків у іноземній валюті, вивезенні/ввезенні, переказуванні і пересиланні валютних цінностей, в тому числі розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, інших валютних операцій. Головним органом валютного контролю є Національний банк України.

III. Виявлення схем легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, які реалізуються через зняття готівки


Ефективність системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом насамперед полягає у необхідності тісної взаємодії оперативних підрозділів правоохоронних органів і Держфінмоніторингу, як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Тобто, ефективне функціонування системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі, за допомогою зняття готівки (як одного з елементів схем відмивання), може бути лише при узгодженому функціонуванні механізму кримінально-правового контролю й механізму фінансового моніторингу.

У зв'язку із чим, досить цікавим є питання, як шукати незаконно отримані доходи?

Компетентні органи в цьому випадку повинні спочатку встановити факт вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а потім на підставі цього, шукати в діях злочинців ознаки злочину з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Або в інший спосіб, який полягає у дослідженні фінансових операцій та в результаті цього дослідження виявити осіб, пов'язаних із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

В ідеалі повинні працювати обидва варіанти. Перший - характерний для специфіки роботи правоохоронних органів України, а другий - для Держфінмоніторингу.

Але є й третій варіант, коли вищезгадані методи комбінуються і, відповідно, зусилля компетентних органів поєднуються.

Тобто, коли правоохоронний орган має лише неперевірену підозру про причетність злочинного угрупування до вчинення суспільно-небезпечного протиправного діяння, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. Про це повідомляється в Держфінмоніторинг для перевірки причетності підозрюваних осіб до будь-яких підозрілих фінансових операцій.

В цей же час правоохоронний орган перевіряє наявність зв'язку із вчиненим суспільно-небезпечним протиправним діянням, що передує легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.