Верховна Рада України своєю постановою від 28 квітня 1992 р схвалила концепцію судово-правової реформи в Україні, у червні-липні 2001 p., а також у березні 2002 р прийняла пакет закон

Вид материала

Закон

Содержание § 4. Притягнення як обвинувачених окремих посадових осіб

Подобный материал:

• Верховна Рада України Із змінами І доповненнями, внесеними   Декретами Кабінету Міністрів, 673.08kb.
• Верховна Рада України прийняла закон, 82.86kb.
• Верховна Рада України в межах пенсійної реформи прийняла закон, 20.23kb.
• Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. 2002. №38-39. cт. 288 (Бібліотека, 443.5kb.
• Постановою Верховної Ради України від 15 квітня 2010 року №2131-vi „Про прийнятя, 1567.64kb.
• Верховна Рада Українипостановля є: I. Внести зміни до таких закон, 530.88kb.
• Україні Верховна Рада України постановляє : І. Внести зміни до таких закон, 72.22kb.
• Відомості Верховної Ради України (ввр), 1992, n 34, ст. 504 ) ( Вводиться в дію Постановою, 282.67kb.
• Україні Верховна Рада України постановляє : I. Внести зміни до таких закон, 151.51kb.
• Верховна Рада України п о с т а н о в л я є : Внести зміни до додатків, 42.46kb.

§ 4. Притягнення як обвинувачених окремих посадових осіб

Законодавство передбачає особливий порядок притягнення як обвинувачених окремих категорій громадян з метою встановлення додаткових гарантій їх недоторканності, а також можливості успішнішого виконання покладених на них обов'язків у зв'язку з їх важливою роллю в житті держави і суспільства.

З метою забезпечення незалежності від будь-яких органів і осіб закон передбачає додаткові гарантії недоторканності Президента і кандидата у Президенти України, народних депутатів, кандидатів у народні депутати, суддів Конституційного Суду України, суддів загальної юрисдикції, інших суддів України, суддів суду присяжних, народних засідателів.

Стаття 105 Конституції України встановлює недоторканність Президента України, якою він користується на час виконання повноважень і яку слід розглядати як особисту гарантію, що створює умови для безперешкодного здійснення президентських повноважень. У разі вчинення Президентом державної зради або іншого злочину він може бути усунутий з поста Верховною Радою України в порядку імпічменту. Питання про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від конституційного складу Верховної Ради України.

Для проведення розслідування Верховна Рада України створює спеціальну тимчасову слідчу комісію, до складу якої включаються спеціальний прокурор і спеціальні слідчі.

358

Висновки і пропозиції тимчасової слідчої комісії розглядаються на засіданні Верховної Ради України.

За наявності підстав Верховна Рада України не менш як двома третинами від її конституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента України.

Рішення про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту приймається Верховною Радою України не менш як трьома четвертими від її конституційного складу після перевірки справи Конституційним Судом України та отримання його висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про імпічмент та отримання висновку Верховного Суду України про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину (ст. 111 Конституції України).

З тим, щоб гарантувати недоторканність народних депутатів, Конституція України встановлює, що «народні депутати України не можуть бути без згоди Верховної Ради України притягнені до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані» (ст. 80 Конституції України).

Народні депутати України є повноважними представниками народу у Верховній Раді України як законодавчому органі держави. Конституція України, чинне законодавство визначають необхідні правові умови для безперешкодного й ефективного здійснення ними своїх депутатських повноважень. Положення ст. 80 слід розглядати як одну із таких умов, як спеціальну гарантію безперешкодного здійснення депутатської діяльності.

Ця стаття встановлює, що народний депутат України не може бути притягнений до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований без попередньої згоди Верховної Ради України. Це означає, що поряд з гарантіями особистої недоторканності людини, встановленими Конституцією України (ст. 29), народні депутати користуються додатковою конституційною гарантією, що зумовлена особливим характером їх статусу як повноважних представників народу.

Відповідно до Закону «Про статус народного депутата України» для одержання згоди Верховної Ради України на притягнення депутата до кримінальної відповідальності, арешт або застосування заходів адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, Генераль-

359

ний прокурор України вносить до Верховної Ради подання, про що негайно доводиться до відома депутата. Подання має бути мотивованим, містити конкретні факти і докази, з доданими до нього матеріалами, що підтверджують обвинувачення народного депутата у вчиненні ним злочину.

Чинним кримінальним і кримінально-процесуальним законодавством не визначено поняття «притягнення до кримінальної відповідальності», тому Конституційний Суд України розглянув це питання і виніс щодо нього своє рішення від 27 жовтня 1999 р. № 9-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 80 Конституції України, що за загальним порядком передбачає офіційну оцінку відповідними державними органами поведінки особи як злочинної. Підставою кримінальної відповідальності є наявність у діяннях особи складу злочину, передбаченого кримінальним законом. Це форма реалізації державою правоохоронних норм, що, в кінцевому підсумку, як правило, полягає в застосуванні до особи, що вчинила злочин, конкретних кримінально-правових заходів примусового характеру через обвинувальний вирок. Кримінальна відповідальність може мати не лише форму покарання. За вироком суду вона може зводитись тільки до осуду особи, яка вчинила злочин, і звільнення її від покарання (ч. 4 ст. 74 КК України). Особу може бути засуджено умовно чи з відстрочкою виконання вироку. Тому сам факт порушення кримінальної справи щодо конкретної особи, затримання, взяття під варту, пред'явлення їй обвинувачення не можна визнати як кримінальну відповідальність. Особа не несе кримінальної відповідальності доти, доки її не буде визнано судом винною у вчиненні злочину і вирок суду не набере законної сили.

Поняття «притягнення до кримінальної відповідальності» не є тотожним поняттю «кримінальна відповідальність», як і поняття «притягнення до юридичної відповідальності» не ідентичне поняттю «юридична відповідальність».

Притягнення до юридичної відповідальності передує юридичній відповідальності. Юридична відповідальність, у тому числі й кримінальна, як і форми притягнення до

360

юридичної відповідальності, визначаються та встановлюються законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 80 Конституції України народні депутати України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у парламенті та його органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Це означає, що народний депутат України і після припинення депутатських повноважень не може бути притягнутий до юридичної відповідальності за зазначені дії.

Депутатська недоторканність передбачає також особливий порядок притягнення до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту народних депутатів України. Згідно з ч. З ст. 76 Конституції України «не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку». З цього конституційного принципу випли ває, що народним депутатом України може бути обраний громадянин України, щодо якого порушено кримінальну справу, пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, якого затримано чи заарештовано.

За змістом ст. 69, ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 78 та ч. 4 ст. 79 Конституції України особа обирається народним депутатом України та отримує депутатський мандат внаслідок волевиявлення виборців.

Отже, на підставі системного аналізу норм Конституції України Конституційний Суд України дійшов висновку, що гарантії депутатської недоторканності відповідно до положень ч. З ст. 80 Конституції України поширюються на народних депутатів України з моменту визнання їх обраними за результатами виборів, засвідченими рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення у встановленому порядку депутатських повноважень. Якщо громадянина обрано народним депутатом України після пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину чи після арешту, подальше провадження у кримінальній справі щодо такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на притягнення його до кримінальної відповідальності або арешт відповідно до процедури, передбаченої ст. 28 Закону України «Про статус народного депутата України». Такий підхід забез-

361

печує реалізацію принципу рівності всіх народних депутатів України щодо гарантій депутатської недоторканності. Конституційний Суд України вирішив, що:

— притягнення до кримінальної відповідальності як стадія кримінального переслідування починається з мс> менту пред'явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину;

— згода Верховної ради України на притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності має бути одержана до пред'явлення йому обвинувачення у вчиненні злочину відповідно до чинного КІШ;

— депутатська недоторканність поширюється на народного депутата України з моменту визнання його обраним за рішенням відповідної виборчої комісії і до моменту припинення повноважень народного депутата України;

— у разі пред'явлення громадянину України обвинувачення у вчиненні злочину або його арешту до обрання народним депутатом України подальше провадження у кримінальній справі щодо такого депутата може бути продовжено за наявності згоди Верховної Ради України на його притягнення до кримінальної відповідальності або перебування під вартою.

Це рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним, набуває сили закону і не може бути оскаржено¹.

Отже, подання щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності вноситься до пред'явлення депутату обвинувачення, або дачі санкції на арешт, або направлення справи про адміністративне правопорушення на розгляд до суду.

Верховна Рада України розглядає подання Генерального прокурора України не пізніш як у місячний строк у порядку, передбаченому Регламентом Верховної Ради України.

За необхідності від Генерального прокурора України може бути витребувано додаткові матеріали.

Подання, попередньо розглянуте у відповідних комітетах Верховної Ради, з їх висновками про його законність та обгрунтованість розглядається на пленарному засіданні

¹ Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997—2001: 2-х книгах. — К., 2001. — Кн. 1. — С 472, 475—476.

362

Верховної Ради. Отже, зазначена згода Верховної Ради України може бути одержана тільки під час її сесії. Головуючий на засіданні ставить на голосування пропозицію про надання згоди щодо притягнення народного депутата України до кримінальної відповідальності, затримання чи арешту. Рішення приймається Верховною Радою поіменним голосуванням, більшістю від її конституційного складу і є остаточним. Вмотивоване рішення у триденний строк повідомляється Генеральному прокурору України. При цьому в рішенні має бути зазначено, на які дії Генерального прокурора надається згода Верховною Радою: на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності, на затримання чи арешт. Депутат має право брати участь в обговоренні Верховною Радою питання про його депутатську недоторканність.

Генеральний прокурор України у триденний строк з дня закінчення провадження у справі зобов'язаний повідомити Верховну Раду України про результати слідства. Про результати розгляду справи в суді Генеральний прокурор України у триденний строк зобов'язаний поінформувати Верховну Раду України.

Народний депутат Кримської автономної республіки користується правом депутатської недоторканності на території цієї республіки, а також України, до якої вона входить. Правом депутатської недоторканності депутат обласної, районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів користується лише на території відповідної Ради.

Законом України «Про Конституційний Суд України» (ст. ЗО) передбачено, що судді Конституційного Суду не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, арештовані або віддані будь-яким іншим примусовим заходам, що обмежують їхні права і свободу, а також заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку, без попередньої згоди Верховної Ради України.

Згідно із Законом України «Про статус суддів» з метою забезпечення належних умов для здійснення правосуддя, Додержання Конституції і законів України, охорони прав і свобод громадян (ст. 13) «судді не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності і взяті під варту без згоди Верховної Ради України. Вони не можуть бути

363

піддані заходам адміністративного стягнення, що накладаються в судовому порядку без згоди органу, який обрав суддю на посаду. Суддя не може бути затриманий за підозрою у вчиненні злочину, а також підданий приводу чи примусово доставлений у будь-який державний орган в порядку провадження у справах про адміністративні пра-' вопорушення. Суддя, затриманий за підозрою у вчиненні злочину чи адміністративного правопорушення, стягнення за яке накладається у судовому порядку, повинен бути негайно звільнений після з'ясування його особи».

Ніхто не має права проникати в житло чи службове приміщення судді, в його особистий чи службовий транспорт, проводити там огляд, обшук чи виїмку, прослухову-вати його телефонні розмови, проводити особистий обшук судді, а так само огляд, виїмку його кореспонденції, речей і документів, крім випадків, передбачених законодавством і Конституцією України.