Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. 2002. №38-39. cт. 288 (Бібліотека офіційних видань). Про державний захист працівників суду І правоохоронних органів: закон

Вид материалаЗакон

Содержание


1. Загальні засади організації митної діяльності в Україні.
Фіскальна функція
2. Державна митна служба України: поняття та повноваження
3. Система та структура органів Державної митної служби України
Основними структурними підрозділами митниці є
Митний пост
Митна варта
4. Основні напрямки діяльності митних органів
5. Посадові особи митних органів
Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України
Положенням про спеціальні звання посадових осіб митної служби України
Подобный материал:
ТЕМА 14. МИТНІ ОРГАНИ УКРАЇНИ


1. Загальні засади організації митної діяльності в Україні.

2. Державна митна служба України: поняття та повноваження

3. Система та структура органів Державної митної служби України

4. Основні напрямки діяльності митних органів

5. Посадові особи митних органів


Рекомендована література

1. Конституція України. – К, 2009. – 48с.

2.Митний кодекс України: Закон України від 11 липня 2002р. № 92 - ІV /Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002.– №38-39.– cт. 288 (Бібліотека офіційних видань).

3. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993р. № 3781 - ХІІ /Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1994.– №11.– Ст. 50. (Бібліотека офіційних видань).

4. Про Державну митну службу України: Указ Президента України від 29 листопада 1996р. № 1145/96 [електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: www. zakon.rada.gov.ua

5. Про Положення про Державну митну службу України: Указ Президента України від 12 травня 2011р. № 582/2011 [електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: www. zakon.rada.gov.ua

6. Про затвердження Положення про порядок і умови проходження служб в митних органах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993р. №97№ [електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: www. zakon.rada.gov.ua

7. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України. Навчальний посібник. – К.: Дакор, КНТ, 2008. – 348с.


1. Загальні засади організації митної діяльності в Україні.

Захист економічного суверенітету і безпеки України є одним із важливих напрямків діяльності нашої держави. Цей важливий напрямок діяльності забезпечується шляхом реалізації єдиної державної митної політики нашої держави.

Митна політика – це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України і включає порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України. Це положення нормативно закріплено у ст. 3 Митного кодексу України (далі – МК).

У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.

Митне регулювання здійснюється на основі принципів (ст. 4 МК):

1) виключної юрисдикції України на її митній території;

2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи;

3) законності;

4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України;

5) системності;

6) ефективності;

7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб;

8) гласності та прозорості.

Поняття митної території України закріплено у ст. 5 МК, відповідно до вимог якої територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Митним кордоном України є межі митної території України (ст.. 6 МК). Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон (які вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Регулювання митної справи полягає у визначенні:

- основних напрямків митної політики;

- основних методів забезпечення здійснення митної політики України у відповідності з чинним законодавством України;

- структури системи органів державного регулювання митної справи;

- розмірів мита і умов митного обкладення;

- спеціальних митних зон і митних режимів на території України;

- переліку товарів, експорт, імпорт і транзит яких через територію України заборонений тощо.

Економічні цілі митної справи полягають у здійсненні фіскальної і регулятивної функції митної політики. Фіскальна функція полягає в отриманні митних платежів і зборів (мита і податків) для поповнення доходної частини державного бюджету. Регулятивна функція представляє собою встановлення митних заборон, обмежень, ліцензування, тарифів, квотування для стимуляції і підтримки розвитку української економіки, захисту ринку і залучення іноземних інвестицій.

Правоохоронні цілі митної діяльності являють собою сукупність заходів, спрямованих на забезпечення безпеки держави, охорону навколишнього середовища, захисту інтересів споживачів, припинення незаконного обігу наркотичних засобів, зброї, вивезення художніх та археологічних цінностей.

Митні органи України, які безпосередньо здійснюють митну справу і реалізують митну політику України мають наступні основні завдання(ст. 11 МК):

1) виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи;

2) захист економічних інтересів України;

3) забезпечення виконання зобов'язань, передбачених між­народними договорами України з питань митної справи, укладених в установленому законом порядку;

4) сприяння захисту інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічних зв'язків, інших юридичних та фізичних осіб;

5) застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України;

6) здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, вдосконалення форм і методів їх здійснення;

7) контроль за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

8) здійснення спільно з іншими уповноваженими органами державної влади заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

9) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України;

10) боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил;

11) розвиток міжнародного співробітництва у галузі митної справи;

12) ведення митної статистики;

13) ведення Української класифікації товарів зовнішньо­економічної діяльності;

14) здійснення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів походження товарів з України.


2. Державна митна служба України: поняття та повноваження

Державна митна служба України (далі – ДМСУ) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів.

Правовою основою діяльності ДМСУ є: Конституція України; Митний кодекс України; інші закони України; Указ Президента України ”Про державну митну службу України” від 29.11. 1996р. № 1145/96; Положення про Державну митну службу України затверджене Указом Президента України від 12 травня 2011р. № 582/2011 (далі – Положення); Положення про порядок і умови проходження служб в митних органах України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 9 лютого 1993р. № 97№, накази Мінфіну, а також інші нормативно-правові акти.

На ДМСУ покладаються наступні основні завдання (ст. 3 Положення):

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сфері державної митної справи;

2) реалізація державної політики у сфері державної митної справи;

3) забезпечення захисту економічних інтересів України.

З метою виконання покладених неї завдань, згідно ст. 4 Положення ДМСУ здійснює наступні основні функції:

1) організовує та контролює діяльність регіональних митниць, митниць, спеціалізованих митних установ та організацій;

2) організовує та забезпечує здійснення регіональними митницями, митницями контролю за дотриманням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами установленого законом порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний контроль України, застосування відповідно до закону заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні товарів через митний кордон України, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення;

3) здійснює контроль за:

– своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких законом покладено на митні органи;

– класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України товарів, поданих до митного оформлення;

– правильністю визначення митної вартості товарів відповідно до закону та загальноприйнятої міжнародної практики;

– правильністю визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України;

4) забезпечує застосування митних режимів, здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, поміщених у відповідні митні режими;

5) відповідно до законодавства вживає разом з іншими органами виконавчої влади заходів до:

– недопущення незаконного переміщення через митний кордон України культурних цінностей;

– захисту інтересів споживачів товарів, недопущення переміщення через митний кордон України товарів, які не відповідають установленим законодавством вимогам якості та безпеки;

6) вживає заходів щодо захисту прав інтелектуальної власності у процесі зовнішньоекономічної діяльності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

7)вживає заходів, спрямованих на профілактику, виявлення, припинення, розкриття контрабанди та порушення митних правил;

8) здійснює дізнання у кримінальних справах про контрабанду, а також провадження у справах про порушення митних правил та контролює здійснення цієї діяльності регіональними митницями, митницями;

9) веде митну статистику;

10) здійснює ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

11) проводить верифікацію (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та здійснює у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, видачу сертифікатів походження;

12) вживає встановлених законом заходів до погашення нарахованих митними органами грошових зобов’язань платників податків;

13) здійснює у межах своїх повноважень заходи щодо запобігання та протидії корупції та іншим службовим зловживанням у митній справі, впроваджує правили етики поведінки посадових осіб митної служби України та здійснює контроль за їх виконанням;

14) вносить пропозиції щодо підготовки проектів програм розвитку митної справи, соціального захисту працівників митної служби;

15) вживає заходів з метою спорудження, облаштування, утримання і проведення ремонту пунктів пропуску для автомобільного сполучення через державний кордон;

16) організовує та контролю ведення регіональними митницями, митницями обліку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;

17) забезпечує взаємодію митних органів з іншими органами виконавчої влади та митними органами інших держав; забезпечує виконання міжнародних договорів України про взаємну допомогу у митних справах;

18) забезпечує функціонування єдиної автоматизованої інформаційної системи митної служби;

19) виконує інші функції відповідно до покладених на неї завдань.

З метою забезпечення виконання покладених на ДМСУ завдань та функцій, відповідно правами, які закріплені у ст.6 Положення.

ДМСУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через регіональні митниці, митниці і спеціалізовані митні установи і організації.

Під час виконання покладених на неї завдань ДМСУ взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, відповідними органами інших держав.

У межах своїх повноважень ДМСУ видає накази організаційно-розпорядчого характеру (підписуються Головою ДМСУ), організовує і контролює їх виконання. ДМСУ готує проекти відповідних нормативно-правових актів, які видаються у виді наказів Міністерства фінансів України за підписом міністра фінансів України.

ДМСУ очолює Голова, якого призначає на посаду за поданням Прем’єр міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра фінансів України, та звільняє з посади Президент України. Голова ДМСУ здійснює керівництво діяльністю ДМСУ, представляє її у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями.

Голова ДМСУ має заступників, в тому числі одного першого. Перший заступник та заступник Голови ДМСУ призначає на посаду за Президент України за поданням Прем’єр міністра України відповідно до пропозицій, внесених Головою ДМСУ. Заступників Голови ДМСУ звільняє з посад Президент України.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції ДМСУ, обговорення найважливіших напрямів її діяльності, утворюються колегія у складі Голови ДМСУ (голова колегіі), першого заступника та заступника Голови ДМСУ, посадових осіб Мінфіну України, визначених посадових осіб ДМСУ.


3. Система та структура органів Державної митної служби України

ДМСУ є єдиною загальнодержавною системою, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій і включає:

– центральний апарат;

– спеціалізовані митні установи;

– митні органи (регіональні митниці та митниці);

– навчальні заклади ДМСУ.

Центральний апарат ДМСУ очолює Голова ДМСУ, який має першого заступника та заступника. Діяльність Голови ДМСУ забезпечує Апарат Голови Служби.

До структури центрального апарату входять Департаменти:

– організації митного контролю;

– податків та тарифного регулювання;

– боротьби з митними правопорушеннями;

– правового забезпечення;

– кадрового забезпечення та роботи із персоналом;

– організаційного забезпечення;

– фінансового забезпечення.

Департаменти в своїй структурі мають управління, відділи та сектори за відповідними напрямками діяльності в межах компетенції департаменту.

Спеціалізованими митними установами, які забезпечують діяльність як центрального апарату так і митних органів є:

– Управління інформаційного забезпечення;

– Управління розвитку та досліджень митної справи;

– Центральне митне управління лабораторних досліджень та експертної роботи;

– Управління матеріально-технічного забезпечення;

– Автотранспортне митне господарство;

– Кінологічний центр.

Митними органами є регіональна митниця та митниця.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України. Митниця підпорядковується регіональній митниці та ДМСУ або безпосередньо ДМСУ.

Очолює митницю начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади наказом ДМСУ. Начальник митниці має першого заступника та заступників за відповідними напрямами діяльності.

Основними структурними підрозділами митниці є:

– відділ організаційного та документального забезпечення;

– відділ (відділи) митного оформлення;

– відділ контролю митної вартості та класифікації товарів;

– відділ адміністрування митних платежів;

– відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил;

– відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків та зброї;

– оперативний відділ;

– відділ кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції;

– відділ правового забезпечення;

– відділ по контролю за переміщенням товарів;

– інші відділи та підрозділи, що забезпечують роботу митниці;

– служба митної варти;

– митні пости

Митний пост є структурним підрозділом регіональної митниці, митниці, який безпосередньо здійснює митний контроль та оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України. Митні пости утворюються в міру необхідності в пунктах пропуску через митний кордон України та на інших об’єктах чи територіях зі значним обсягом зовнішньоекономічних операцій – у населених пунктах, на залізничних станціях, в аеропортах, морських та річкових портах та інших об'єктах, розташованих у зоні діяльності регіональної митниці, митниці.

Митна варта – це спеціальні підрозділи митних органів, призначені для боротьби з порушеннями митних правил, охорони територій, будівель, споруд та приміщень митних органів, охорони та супроводження товарів і транспортних засобів, забезпечення охорони зон митного контролю. Підрозділи митної варти розміщуються, як правило, в місцях розташування регіональних митниць і митниць.


4. Основні напрямки діяльності митних органів

Як вже зазначалося вище, на митні органи покладається митний контроль, митне оформлення, декларування, переміщення та пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України, збирання мита і митних зборів, перевезення та зберігання товарів та інших предметів, які знаходяться під митним контролем, проведення дізнання.

Митний контроль – це здійснювана митними органами діяльність по забезпеченню дотримання державними органами, підприємствами, їх посадовими особами і громадянами порядку переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів.

Митний контроль здійснюється шляхом:

- перевірки документів та відомостей, необхідних для такого контролю;

- митного огляду (огляду та переогляду товарів і транспортних засобів, особистого огляду громадян);

- обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

- усного опитування громадян та посадових осіб підприємств;

- перевірки системи звітності та обліку товарів, що перемі­щуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України;

- огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних ліцензійних складів, спеціальних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться або можуть знаходитися товари і транспортні засоби, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою покладено на митні органи законом.

Митне оформлення – це дії посадових осіб митниці, здійснювані з метою забезпечення митного контролю і для застосування засобів державного регулювання ввозу на митну територію України, вивозу за її межі і транзиту через територію України товарів та інших предметів. Метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів.

Товари та інші предмети, що пересуваються через митний кордон України, крім митного контролю, можуть підлягати санітарному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному й екологічному контролю. Митне оформлення може бути довершено тільки після закінчення відзначених видів контролю.

Декларування – це надання митному органу юридичною чи фізичною особою відомостей щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи по відношенню до яких змінюється митний режим. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Переміщення та пропуск через митний кордон України товарів і транспортних засобів здійснюється через пункти пропуску на митному кордоні України. Громадяни можуть вільно переміщувати через митний кордон України любі валютні і інші цінності, спадщину, а також речі, за виключенням речей, ввезення, транзит або вивіз яких заборонено законодавством України.

Тимчасове зберігання. Товари і транспортні засоби з моменту пред'явлення митному органу і до їх випуску відповідно до обраного митного режиму можуть перебувати на тимчасовому зберіганні під митним контролем. Такі товари і транспортні засоби до завершення митного оформлення з дозволу відповідного митного органу розміщуються на складах тимчасового зберігання. Товари, що зберігаються під митним контролем, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, підлягають реалізації, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів не пізніш як за два тижні до закінчення строків зберігання.

При виявленні фактів порушення митних правил митні органи приймають заходи по припиненню і попередженню таких дій. За порушення митних правил можуть накладатися такі стягнення:

1) попередження;

2) штраф;

3) конфіскація товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, товарів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортних засобів, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

По справах про контрабанду і порушення митних правил митні органи виступають як органи дізнання. Вони проводять невідкладні слідчі дії по встановленню і закріпленню слідів злочину і виявленню осіб, що його скоїли. Після цього кримінальна справа для подальшого проведення слідчих дій передається за підслідністю, яка визначається КПК України.


5. Посадові особи митних органів

Порядок і умови проходження служби в митних органах посадовими особами, яким присвоєні спеціальні звання регулюються Митним кодексом України, Положенням про порядок і умови проходження служб в митних органах України та іншими нормативно-правовими актами..

Посадовими особами митної служби України (ст. 407 МК) є працівники митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, на яких МК та іншими законами України покладено здійснення митної справи, організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і яким присвоєно спеціальні звання. Правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Митним кодеком України, а в частині, що ним не регулюється – Законом України ”Про державну службу”.

Порядок і умови прийняття на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, порядок та умови проходження служби, просування посадових осіб по службі, оплати та стимулювання праці в митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях визначаються законодавством України. У митній службі України діє Дисциплінарний статут, який затверджується законом. Посадові особи митної служби України проходять атестацію, порядок проведення якої визначається Кабінетом Міністрів України.

Посадовим особам митної служби присвоюються спеціальні звання відповідно до займаних посад і стажу роботи (ст..410 МК) :

– дійсний державний радник митної служби;

– державний радник митної служби 1 рангу; державний радник митної служби 2 рангу; державний радник митної служби 3 рангу;

– радник митної служби 1 рангу; радник митної служби 2 рангу; радник митної служби 3 рангу;

– інспектор митної служби 1 рангу; інспектор митної служби 2 рангу; інспектор митної служби 3 рангу; інспектор митної служби 4 рангу;

– інспектор митної служби;

– молодший інспектор митної служби.

Спеціальне звання дійсного державного радника митної служби – присвоюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України; державного радника митної служби 1, 2, 3 рангів – Президентом України за поданням Голови ДМСУ; спеціальні звання радника митної служби 1, 2, 3 рангів, інспекторів митної служби 1, 2, 3, 4 рангів, інспекторів митної служби та молодших інспекторів митної служби присвоюються Головою ДМСУ.

Порядок присвоєння спеціальних звань визначається Положенням про спеціальні звання посадових осіб митної служби України, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Посадові особи митних органів мають формений одяг та знаки розрізнення.

Не можуть бути прийняті на службу до митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій особи, які мають судимість за вчинення умисного злочину.

Особи, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймають Присягу державного службовця.

Посадові особи митної служби України не можуть бути членами політичних партій, не мають права організовувати страйки і брати участь у них, вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій. Суміщення служби в митних органах з будь-яким підприємництвом, а також з роботою на підприємствах, в установах і організаціях, крім наукової або педагогічної діяльності у вільний від роботи час, не допускається.

Пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу", а пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами – на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Посадові особи митної служби України перебувають під захистом закону. Захист життя, здоров'я, честі, гідності, майна цих посадових осіб та членів їхніх сімей від злочинних посягань, інших протиправних дій здійснюється відповідно до Закону України ”Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” та забезпечується мірами відповідальності, передбаченими КК України та Кодексом України про адміністративні правопорушення