Цінні папери ісі, як інструмент фінансового ринку
| Вид материала | Документы |
- Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 27.42kb.
- Фондові індекси та рейтинги, 178.67kb.
- 2 12 Цінні папери: загальні поняття та основні засади їх використання, 642.07kb.
- 1. Основи функціонування фондового ринку, 238.95kb.
- Положення про цінні папери акціонерного товариства, 104.42kb.
- Закон україни про цінні папери та фондовий ринок, 640.25kb.
- Закон укра ї н и про цінні папери та фондовий ринок, 658.96kb.
- Програма вступних випробувань з фахових дисциплін спеціальності «облік І аудит» освітньо-кваліфікаційної, 696.9kb.
- Припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку депозитарної діяльності,, 469.42kb.
- Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22 червня 2010 року, 324.32kb.
В цьому розділі спробуємо проаналізувати акції ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» на основі описаних вище методів. Строк існування фонду є досить невеликим. Дані щодо вартості чистих активів маємо по кожному місяцю. В розрахунках надалі будемо використовувати період оцінки в 17 місяців починаючи з 29.08.2008р, закінчуючи 31.12.2009р. Враховуючи невеликий період оцінки дані щодо структури активів фонду беремо як середні за період. В нашому випадку, аналіз показників ризику та дохідності буде проводитись з точки зору короткострокової позиції входу-виходу з фонду. Така специфіка зумовлена неможливістю оцінки повного інвестиційного циклу, який складає 4-6 років для цінних паперів даного фонду. Специфікою аналізованого корпоративного фонду є те, що основну частку активів складають неліквідні цінні папери кількох емітентів, які приносять стабільний дохід за практично незмінного ризику. Фонд було створено для залучення додаткових коштів через викуп ним певних, заздалегідь відомих фінансових інструментів.
Стратегією корпоративного фонду є інвестування в компанії, які здатні зростати разом з перспективними галузями, і вихід з інвестиції до того, як потенціал зростання вичерпано. Практично, цей процес полягає у венчурному фінансуванні інвестиційних проектів через створення посередника у вигляді корпоративного інвестиційного фонду, який може акумулювати кошти як сторонніх інвесторів, так і самих бенефіціарів такого фінансування. Емітентами цінних паперів у складі портфелю фонду виступають юридичні особи, пов’язані між собою фінансовими інтересами, а об’єктами вкладення інвестицій виступають емісійні та боргові цінні папери афілійованих осіб, які залучають капітал для будівництва житла, офісів, об’єктів торгівлі, операцій з нерухомістю, прямого фінансування в об’єкти власних інтересів. Такі цінні папери у більшості випадків не обертаються на вторинному ринку цінних паперів, а отже не піддаються ринковим коливанням. Це говорить про низький ступінь ризику активів фонду, а отже і самих цінних паперів. Поряд із цим, цей рівень може змінюватись впродовж існування фонду. Він буде зменшуватись при досягненні цілей, заради яких були залучені кошти та суттєво зростати в разі винекнення серйозних проблем у великих емітентів, папери яких входять до складу активів фонду. Для диверсифікації ризиків, а також для підвищення ліквідності, інвестиційний фонд постійно має у складі частку активів облігації внутрішньо-державної позики, а також вільні грошові кошти на рахунках комерційних банків. В таблиці наведено дані щодо структури активів корпоративного фонду на
початок та на кінець аналізованого періоду.
Для побудови еталонного портфелю структура активів фонду повинна повторювати середньострокову структуру аналізованого портфелю.
| | На 31.08.2008р. | На 31.12.2009р. | Середнє значення | |||
| Вид активів | Частка від загальної ВЧА % | ВЧА, тис. грн | Частка від загальної ВЧА % | ВЧА, тис. грн | % | ВЧА, тис. грн |
| Грошові кошти | 2,173% | 1394,03 | 1,733% | 1068,93 | 1,953 | 1231,48 |
| Державні цінні папери, в т.ч.: | 10,383% | 6661,12 | 13,889% | 8566,70 | 12,136 | 7613,91 |
| ОВДП | 7,175% | 4602,94 | 9,350% | 5766,87 | 8,262 | 5184,91 |
| Облігації місцевих позик | 3,208% | 2058,17 | 4,539% | 2799,83 | 3,874 | 2429,00 |
| Цінні папери емітентів, в т.ч.: | 87,444% | 56097,3 | 84,378% | 52045,05 | 85,911 | 54071,2 |
| Акції | 68,084% | 43677,7 | 72,235% | 44555,17 | 70,160 | 44116,4 |
| Корпоративні облігації | 19,360% | 12419,6 | 12,143% | 7489,89 | 15,751 | 9954,75 |
Структура активів ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» на початок (31.08.2008р.) та на кінець (31.12.2009р.) аналізованого періоду [8]
Отже, структура еталонного портфелю матиме вигляд середньотермінової структури аналізованого корпоративного фонду. Така структура не була сталою на протязі існування фонду. Вартість груп активів постійно змінювалась, були щоденні зміни внаслідок здійснення діяльності з управління активами. Проводились операції згідно з рішеннями купівлі-продажу тих чи інших фінансових інструментів відповідно до ринкової кон’юнктури, коливань цін на фінансові інструменти, зміни правил оцінки активів за період аналізу. Дотримуючись стратегії, визначеній в інвестиційній декларації, вибір активів повинен бути здійснений на основі короткострокових даних щодо зміни дохідності ринкових інструментів, а з врахуванням спеціалізації фонду. Сруктура портфелю активів потрібна для усвідомлення стратегії, яку дотримується компанія з управління активами. В данному випадку, більшу частку (70,16%) займають акції українських емітентів. На другому місці в інвестиційному портфелі знаходяться державні цінні папери. Цей інструмент - вигідний варіант вкладення вільних коштів, повернення яких із приростом гарантовано державою. Державні цінні папери - найнадійніші серед боргових паперів, ризики за ними мінімальні, й у цьому їх особлива привабливість. В цьому сенсі, розуміння механізму роботи ринку ОВДП дає потужний теоретичний і практичний матеріал для (до певної міри) безризикового інвестування коштів в часи економічної та політичної невизначеності. В нашому випадку частка ОВДП в складі активів природно зросла на 2,175% після підвищення ризикованості ринку в цілому, що дало свій ефект в підвищенні загальної дохідності акцій фонду на кінець періоду. Частка корпоративних облігацій впала на 7,217% і становила 12,143% на кінець 2009р. Така реструктуризація портфелю була пов’язана з випадками технічного банкрутства емітентів корпоративних облігацій. З портфелю фонду, скоріше за все, були вилучені ті облігації, строк погашення яких припадав на кінець 2008-2009р., коли очікувалося загострення кризи банківської ліквідності, а отже підвищення ймовірності неплатежу за даним фінансовим інструментом. Переміщення активів з більш ризикових до менш ризикових є індикатором пасивної інвестиційної стратегії.
Рис. 2.1. Структура портфелю активів еталонного фонду
Наступним етапом є визначення середньоринкової дохідності даних фінансових активів. Хоча ми будемо співставляти загальну дохідність еталонного портфелю та цінних паперів фонду, варто визначити місячну, тобто короткострокову дохідність даних груп активів. На основі даних місячної дохідності можна визначити кореляцію дохідності фонду та еталонного портфелю. Такий аналіз дасть змогу зрозуміти якими мотивами керувалася компанія приймаючи інвестиційні рішення щодо управління активами фонду. Якщо дохідності будуть корелювати, то компанія обирала активи, які за ризиком та дохідністю співпадали з ринковою кон’юнктурою, тобто керувалася пасивною стратегією управління.
Дохідність грошових коштів визначається як середня ставка за депозитами комерційних банків в Україні. Дохідність облігацій визначаємо як середню дохідність облігацій, випущених на термін від 3 місяців до 5 років. Дохідність акцій доцільно визначити, як приріст їх курсової вартості. За основу розрахунку середньоринкової дохідності акцій взято індекс Української біржі. Зміна цього індексу показує зміну вартості акцій на ринку в цілому, а отже вона впливає на вартість відповідної частини чистих активів фонду, які оцінюються виходячи з їх ринкової ціни на організаторі торгівлі.
Таблиця 2.2
Середньоринкові показники дохідності основних груп активів, що входять у портфель еталонного фонду (на 29.08.2008р. та 31.12.2009р.) [45]
| Дата | Ставка за депозитами, % | Дохідність ОВДП, % | Дохідність муніципальних облігацій, % | Зміна індексу УБ, % | Дохідність корпоративних облігацій, % |
| 29.08.2008 | 12,053 | 11,497 | 17,017 | -16,741 | 9,197 |
| 30.12.2008 | 14,650 | 15,603 | 18,545 | 2,840 | 10,922 |
| 31.03.2009 | 16,225 | 15,600 | 14,113 | 5,800 | 4,680 |
| 30.06.2009 | 10,859 | 14,488 | 13,745 | -10,307 | 20,283 |
| 30.09.2009 | 11,113 | 21,807 | 9,166 | 16,278 | 13,084 |
| 31.12.2009 | 12,687 | 11,590 | 8,114 | -0,105 | 9,272 |
Місячні дані за весь період аналізу наведено в Додатку А.
Показники місячної дохідності облігацій визначаємо як різницю між дохіністю базового та попереднього місяця. В даному випадку нас цікавить не абсолютний показник дохідності до погашення, а його зміна. Різні випуски облігацій мають різний термін та умови погашення. Позитивна зміна середньої дохідності за облігаціями говорить про підвищення попиту на облігації минулих випусків. Відповідно до цього, та зважаючи на структуру активів фонду можна побудувати таблицю, що характеризує частку дохідності кожного виду активів в загальній дохідності еталонного портфелю. Частка дохідності за кожним активом визначається за формулою (2.1). Дані щодо середньо-ринкової дохідності активів, яка наводиться в Таблиці 2.2, беремо зі Статистичного бюлетню НБУ за 2009 рік [45]. Структура видів активів еталонного фонду повторює середньо-термінову структуру активів ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД». Додаток Б показує середньомісячну частку дохідності активів за видами в загальній дохідності портфелю активів еталонного фонду . Така частка визначається множенням середньоринкової дохідності на питому вагу активу в загальній вартості чистих активів еталонного портфелю.
Далі визначимо та порівняємо основні показники, що характеризують ризик та дохідність акцій корпоративного фонду та еталонного портфелю. Загальну дохідність еталонного фонду визначаємо за формулою (2.2). Середнє значення становить середньомісячну зміну дохідності фонду за кожним видом активів, а показник дисперсії розраховуємо за формулою (2.9).
Таблиця 2.3
Дохідність та дисперсія еталонного портфелю за видами активів
| | Дохідність депозитів | Дохідність ОВДП, % | Дохідність від муніципальних облігацій, % | Дохідність акцій | Дохідність корпоративних облігацій, % |
| Загальна дохідність за видами | 0,0057810 | -0,0426458 | -0,379835858 | 6,1528673 | -0,065041371 |
| Середнє значення | 0,0003400 | -0,0025085 | -0,022343286 | 0,3619333 | -0,003825963 |
| Дисперсія | 0,0018010 | 0,2020679 | 0,038811952 | 280,40771 | 6,30037319 |
Загальна дохідність за аналізований період в модельному портфелі складала 5,67%. Дисперсія дохідності за всіма групами активів становить 319,55323. Середньомісячне значення за весь період становить 0,334%, що є меншим за безризикову ставку. Така ситуація є цілком ймовірною, адже інвестиційні фонди загалом мають значно вищий рівень ризику ніж довгострокові банківські депозити. В період падіння ринку без застосування деривативних цінних паперів, важко скласти дохідний портфель з прийнятним рівнем ризику. Хоча, аналізований фонд не є диверсифікованим, але обмеженість у виборі активів є значною проблемою в умовах неліквідного ринку цінних паперів. Найбільш ризиковим активом, як бачимо виявилися акції та корпоративні облігації. Місячна зміна дохідності частки акцій в еталонному портфелі сягала від -23,918% у березні до + 38,167 у травні 2009р. Такі коливання суттєво вплинули на дохідність портфелю. Інвестори, які б зайняли коротку позицію та придбали частку такого фонду, отримали б до 50% дохідності за 3 місяці. Така ситуація є чисто теоретичною, адже коли суттєво падає вартість активів, акціонери фонду не спішать продавати свої частки, а тим більше проводити нову емісію через очікування стабілізації ринку, що є природнім явищем. І в нашому випадку, на кінець року загальна дохідність еталонного портфелю складала 5,671% при відхиленні в 319,553, що є дуже ризиковим значенням. Таке відхилення не впливає на дохідність при довгострокових інвестиціях, але при короткострокових вкладання коштів у портфель з таким ступенем ризику є фатальним.
Далі, порівняємо реальну дохідність фонду із дохідністю нашої середньоринкової моделі. Для цього визначаємо такі самі характеристики, як і для еталонного портфелю. Рис. 2.2. містить дані щодо зміни вартості чистих активів, а отже дохідності фонду. Ця інформація взята з довідок про вартість чистих активів фонду. Дані щодо вартості чистих активів та вартості акції ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» наведена в Додатку В. Місячну дохідність фонду визначаємо як відношення вартості чистих активів в базовому та попередньому періоді.
Рис. 2.2. Графік зміни дохідності акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД»[8]
Графік зміни дохідності аналізованого фонду та еталонного портфелю показує, що ринкові коливання майже не впливали на дохідність фонду. При тій самій структурі активів, місячна дохідність фонду майже не змінювалась і становила -0,166%. Це значення було б дещо вищим, якщо не враховувати різке падіння вартості активів фонду в грудні 2009р.
Середньомісячна дохідність акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» становить -0,166%. Середньомісячна зміна індексу Української біржі за відповідний період становить 0,532%. Безризикову процентну ставку визначаємо як 1/12 середньо-геометричної річної ставки НБУ за період 17 місяців. Такою ставкою, в даному випадку є 1/12*11,34%=0,667%
Визначаємо дисперсію та середньо-квадратичне відхилення дохідності акцій ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» та еталонного портфелю за обраний період. Обчислення проводимо за допомогою функцій EXCEL.
Таблиця 2.4
Порівняльна таблиця показників ризику ЗНКІФ «ГОЛДЕН Вертекс ФОНД» та еталонного портфелю.
| Портфель | Дисперсія | Коваріація | Бета-коефіцієнт | Стандартне відхилення |
| «Голден Вертекс Фонд» | 0,000492719 | -0,02193276 | -0,4202039 | 0,022197266 |
| Еталонний портфель | 0,052195532 | 1 | 0,228463416 |
Підставляючи значення в формули (2.14) та (2.15) розраховуємо значення Коефіцієнта Трейнора (Тр) та Коефіцієнта Шарпа (Sp), які в нашому випадку виявилися рівними 0,019832363 та -0,37544 відповідно. Коефіцієнт Шарпа виявився від’ємним через перевищення безризикової ставки дохідності над реальною середньомісячною дохідністю фонду. Власне, це показує, що за період дослідження цінні папери аналізованого фонду були меньш прибутковими за безризикову ставку. Отже, момент в кінці 2009 року є неприйнятним для виходу з позиції по цінним паперам цього фонду. Власникам варто дочекатися доки вартість чистих активів знову зросте, адже на кінець 2009 року вона має майже початковий рівень
В нашому випадку, корпоративний фонд майже не піддається систематечному ризику. Ринкові коливання не впливають на дохідність фонду. Така ситуація може пояснюватись якісними параметрами активів фонду. Оцінка активів не відбувається виходячи з ринкової ситуації. Скоріш за все, протягом 16-ти місяців активи фонду не торгувалися на біржі, дохід за ними був повністю сталим, і лише наприкінці періоду аналізу відбулася переоцінка активів, що спричинило від’ємну дохідність у розмірі -8,708%. Можливо відбулася зміна стратегії управління активами. Компанія, намагаючись збільшити дохідність фонду, вийшла на відкритий ринок та під впливом негативної ринкової тенденції в грудні 2009р. втратила майже 9% вартості чистих активів фонду. Отже, у звіті за останній квартал корпоративному фонду буде відображено від’ємну загальну річну дохідність, що була спричинена останнім місяцем аналізованого періоду. Як бачимо, короткострокова дохідність фонду протягом 17 місяців існування була не дуже висока, але в багатьох періодах суттєво переважала загальну ринкову. Отже, з точки зору сек’юритизації активів вкладення коштів в такий корпоративний фонд є доцільним.
Теорія оперативного управління портфелем фінансових інструментів інвестування виділяє два принципових підходи до здійснення цього управління – пасивний та активний. Ці підходи розрізняються як задачами, так і методами оперативного управління портфелем. Пасивний підхід до управління портфелем ґрунтується на принципі «слідування у фарватері ринку». Практична реалізація цього принципу означає, що реструктуризація портфеля фінансових інвестицій має чітко відображати тенденції кон’юнктури фондового ринку.
2.3 Аналіз інвестиційних сертифікатів ПІФів, що використовує КУА «Альтера Ессет Менеджмент»
Аналіз пайових інвестиційних фондів будемо проводити використовуючи такі ж методи, як для аналізу корпоративного фонду. Відмінність буде складати лише база для порівняння. Для аналізу ми вирішили обрати середньоринкові показники, побудовані шляхом створення вибірки з 15 закритих пайових інвестиційних фондів, які за видом та типом подібні до аналізованих. Активи цих пайових інвестиційних фондів знаходяться в управлінні відомих КУА, які є публічними та активно залучали кошти в управління протягом 2008-2009 років.
Компанія Альтера Ессет Менеджмент має три пайових інвестиційних фонди. Всі вони є закритими та недиверсифікованими. У 2004 році було створено перший ЗНПІФ «Альтера Перший», далі впродовж 2005р. з’явилися відповідно «Кремінь-Інвест» та «Інвестиційний союз». Номінальна вартість сертифікатів фондів є однаковою та становить 100грн. Метою діяльності пайових фондів є максимальне збільшення вартості чистих активів фонду шляхом накопичення капіталу за рахунок здійснення операцій з широким колом інвестиційних інструментів, передбачених законодавством України, головним чином – високоліквідними акціями та облігаціями українських чи іноземних емітентів, які, за оцінкою компанії, мають прийнятний рівень кредитного ризику. При цьому, портфель фонду диверсифікується за видами активів, галузями інвестування, а також за окремими емітентами в межах галузей. Кожен фонд має свою специфіку залежно від цілей, визначених в інвестиційній декларації. Інвестиційні фонди створені на довгострокову перспективу, найблищий, зазначений в декларації строк закінчення існування фонду, є 2020 рік для фонду «Кремінь-Інвест», найпізніший – 2055р для «Інвестиційного союзу». Аналізовані інвестиційні сертифікати фондів вільно обертаються на вторинному ринку, але жоден з фондів в управлінні компанії не пройшов процедуру лістингу на організованому ринку, не знаходиться в позалістинговому списку та не має офіційних котирувань щодо ринкової вартості інвестиційних сертифікатів. Отже, поточна ринкова вартість інвестиційних сертифікатів буде визначатися діленням вартості чистих активів фонду на кількість випущених сертифікатів, а дохідність, відповідно, приростом вартості чистих активів на один сертифікат.
Вартість активів фондів є різною. Найбільшу частку (61%) займає фонд «Кремінь-Інвест». Цей фонд стабільно займає перше місце серед ІСІ в Україні за вартістю активів. Загалом, він становить 15,64% сукупної вартості активів всіх пайових та корпоративних фондів України. Всі пайові фонди в управлінні компанії входять у перші 20 позицій відповідного рейтингу, що говорить про високу довіру інвесторів до компанії з управління активами, а отже в довгостроковій перспективі впливає на ринкову ціну інвестиційних сертифікатів цих фондів. Загальна ж частка активів пайових фондів в управлінні компанії становить 24,1% ринку ІСІ в Україні.
Таблиця 2.5
Рейтинг пайових інвестиційних фондів за вартістю чистих активів за 2009р. [44]
| N | Фонд | КУА | ВЧА, грн | Доля по ВЧА в управлінні % |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 1 | Кремінь-Інвест | Альтера Ессет Менеджмент | 661 362 776,94 | 15,64% |
| 2 | Корпоративний капітал | Фондова компанія "Інвеста" | 468 900 000,00 | 11,08% |
| 3 | Платинум інвест | ІТТ-Менеджмент | 302 507 522,01 | 7,16% |
| 4 | Альтера Перший | Альтера Ессет Менеджмент | 263 809 985,11 | 4,93% |
| 5 | Інвеста-Нерухомість | Фондова компанія "Инвеста" | 191 250 000,00 | 4,52% |
| 6 | Укрінвестбуд | ІТТ-Менеджмент | 182 809 985,11 | 4,32% |
| 7 | ІТТ-Капітал | ІТТ-Менеджмент | 168 576 336,33 | 3,98% |
| 8 | Нові технології | АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент | 160 656 180,79 | 3,80% |
| 9 | ГРОТ | ФІНЭКС-КАПІТАЛ | 146 077 491,99 | 3,46% |
| 10 | Транс-Інвест | ІТТ-Менеджмент | 123 763 034,20 | 2,92% |
| 11 | Синергія-4 | КІНТО | 121 571 658,88 | 2,88% |
| 12 | Інвеста-Фондовий | Фондова компанія "Інвеста" | 106 200 000,00 | 2,52% |
| 13 | Інвестиційний союз | Альтера Ессет Менеджмент | 99 284 839,75 | 2,34% |
| 14 | Синергія 3 | КІНТО | 83 757 475,96 | 1,98% |
| 15 | Інвестиційний капітал II | ICU, Инвестиційний капітал Україна | 74 301 289,79 | 1,76% |
| 16 | АС Зростання | Спарта | 63 420 955,68 | 1,50% |
| 17 | СПІНАКЕР | ФІНЭКС-КАПІТАЛ | 61 680 680,53 | 1,46% |
| 18 | Перспектива | АРТ-КАПІТАЛ Менеджмент | 50 299 728,75 | 1,18% |
| 19 | Синергія-5 | КІНТО | 47 950 961,16 | 1,14% |
Структура фондів в управлінні компанії залишалася майже сталою протягом двох аналізованих років. Виходячи з маштабу фондів «Кремінь-Інвест» та «Альтера Перший», можна зробити висновок про те, що ці фонди були створені для акумулювання коштів при фінансуванні певних великих проектів. Ці фонди не є венчурними, але створювалися, скоріше під певні організаційні перетворення, приватизаційні процеси. Інформація щодо таких схем є інсайдерською, отже мета створення великого фонду є незрозумілою. Очевидним є те, що інвестору , який намагається збільшити дохід, варто вкладати в той фонд, частка власників фізичних осіб якого є більшою.
Рис. 2.3. Структура фондів в управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент» за обсягом активів станом на 31.12.2009
Наступним важливим показником є обсяг залучених фондом коштів, тобто сума віртості проданих компанією сертифікатів. Високе значення показника залучених коштів показує динаміку розвитку та перспективи інвестиційного фонду, а також співвідношення попиту та пропозиції інвестиційних сертифікатів на ринку, для закритих пайових фондів.
Таблиця 2.6
Обсяг залучених коштів пайовими фондами в управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент» за 2008-2009рр.[44]
| Фонд | Обсяг залучених коштів, млн. грн 2008р. | Місце в рейтингу за 2008р. | Обсяг залучених коштів, млн. грн 2009р. | Місце в рейтингу за 2009р. |
| Кремінь-інвест | < 0,01 | 19 | 0,17 | 10 |
| Інвестиційний союз | < 0,01 | 17 | 0,15 | 11 |
| Альтера Перший | < 0,01 | 62 | 0,15 | 12 |
Як бачимо, динаміка залучення коштів є позитивною для всіх трьох пайових фондів. У 2009 році було залучено близько 470 тис. грн. Враховуючи маштаб фондів, показник не є вражаючим, але порівняно з іншими ІСІ та враховуючи кризу позитивна тенденція сама по собі є значним досягненням.
Так само, як і при аналізі акцій корпоративного фонду, аналіз інвестиційних сертифікатів повинен бути здійснений відштовхуючись від певного стандарту або бази порівняння. В нашому випадку також варто порівняти доцільність інвестування коштів в сертифікати пайових фондів, виходячи з різних цілей інвестування. Припускаючи, що потенційний інвестор, враховуючи інформацію про положеня КУА на ринку, довіряє інвестування в один з пайових фондів, можна окреслити кілька факторів, що вплинуть на вибір конкретного фонду. Такими факторами є строк інвестування, рівень очікуваної дохідності та допустимий ступінь ризику. Ці фактори визначають вибір конкретного пайового фонду, проте для підтвердження доцільності інвестування коштів шляхом придбання інвестиційних сертифікатів потрібна середньоринкова оцінка можливих альтернатив. Отже, як базу для порівняння характеристик інвестиційних сертифікатів фондів, пропонуємо взяти показники зміни вартості чистих активів 15 закритих недиверсифікованих пайових інвестиційних фондів, активи яких знаходяться в управлінні 10 компаній. Дані щодо зміни вартості чистих активів фондів з вибірки, які взято з довідок про вартість чистих активів та представлено агенцією «Investfunds-Україна», знаходяться в Додатку Г. Наступна (Табл. 2.7.) характеризує місячну зміну вартості чистих активів пайових фондів протягом двох років станом на 31.12.2009р.
Як бачимо, дохідність фондів не є однорідною. Зміна вартості чистих активів в різний час для різних фондів сягає від 0% до, майже, 27%. Загалом, дані щодо дохідності інвестиційних сертифікатів цих фондів є невтішними для потенційного інвестора. Середньомісячна дохідність інвестиційних сертифікатів пайових фондів протягом аналізованого періоду була значно нищою за безризикову ставку (0,667%). У березні 2009р. «Альтера Перший» втратив майже 27% вартості активів, а найбільший в Україні «Кремінь-Інвест» подешевшав на 0,84%. Подібна ситуація спостерігається у серпні та в грудні того ж року, бачимо падіння на -7% та -0,174%, -9,94% та -0,356% відповідно. Подібна залежність може бути спричинена спорідненістю активів цих фондів, вартість яких під впливом тих чи інших факторів різко знизилась. Така ситуація є характерною для ринку вцілому. Аналізовані сертифікати є менш дохідними за середньоринкові, але в окремих місяцях показували значно більшу дохідність (до 17% фонду «Альтера Перший» у листопаді 2009р.). Загалом, судячи з високих коливань дохідності, можна сказати про високу активність управління та мінливість вартості конкретних фінансових інструментів в активах фондів.
Таблиця 2.7
Дохідність сертифікатів інвестиційних фондів в управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент» з 31.01.2008р. по 31.12.2009р. [9,10,11]
| Дата | Альтера Перший | Інвестиційний союз | Кремінь-Інвест | Середньоринкова |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| 31.12.2009 | -9,94 | 0,01 | -0,36 | 0,35 |
| 30.11.2009 | 16,86 | 0,01 | 0,11 | -1,10 |
| 30.10.2009 | 0,83 | 0,01 | -0,12 | 0,02 |
| 30.09.2009 | 1,39 | -1,0 | -0,09 | -1,60 |
| 31.08.2009 | -7,00 | 0,01 | -0,17 | 0,36 |
| 31.07.2009 | 0,33 | 0,03 | -0,30 | 0,20 |
| 30.06.2009 | 0,47 | 0,01 | 1,28 | -0,54 |
| 29.05.2009 | 0,34 | 0,00 | -0,66 | 0,27 |
| 30.04.2009 | -26,98 | 0,03 | -0,84 | 1,53 |
| 31.03.2009 | 4,64 | 0,0 | -0,76 | -0,13 |
| 27.02.2009 | 0,45 | 0,00 | 0,02 | -0,01 |
| 30.01.2009 | 0,67 | 0,01 | 0,00 | 0,57 |
| 30.12.2008 | 0,87 | -0,97 | 0,00 | -0,48 |
| 28.11.2008 | -0,03 | -0,09 | 0,39 | 0,53 |
| 31.10.2008 | 0,79 | 4,78 | 0,00 | 2,98 |
| 30.09.2008 | 0,73 | -2,43 | 0,00 | 0,16 |
| 29.08.2008 | 6,47 | 0,00 | 0,00 | 0,17 |
| 31.07.2008 | 4,81 | 0,00 | -0,55 | -0,02 |
| 27.06.2008 | 0,59 | 1,59 | 0,00 | 1,23 |
| 30.05.2008 | -0,33 | 0,00 | 0,00 | -0,05 |
| 25.04.2008 | -0,26 | 0,00 | -0,02 | -0,06 |
| 31.03.2008 | 4,11 | 0,01 | 0,00 | 0,16 |
| 29.02.2008 | -1,22 | -0,12 | 0,00 | -0,11 |
| 31.01.2008 | -1,00 | 0,02 | 0,00 | -0,04 |
| Середньо-місячна дохідність | -0,10 | 0,08 | -0,09 | 0,18 |
| Загальна дохідність | -2,42 | 1,83 | -2,07 | 4,39 |
Графік дохідності аналізованих інвест сертифікатів одразу дає змогу оцінити ступінь варіації їх дохідності, а отже і ризик подібних вкладень.
Рис. 2.4. Дохідність сертифікатів інвестиційних фондів в управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент» з 31.01.2008р. по 31.12.2009р.
Як бачимо, «Альтера Перший» до березня 2009р. повторював ринкову тенденцію та рухався значно швидше ніж ринок в цілому, його дохідність перевищувала 20%, що є гарним показником, зважаючи на альтернативи інвестування. Як тільки ринок почав зупинятися, вартість активів різко впала. По відношенню до ринку, це може свідчити про значну частку високоризикових та високодохідних активів. Портфель такого фонду може бути диверсифікованим за емітентами, але якість активів є такою, що загальний ризик залишається високим.
Варто зазначити, що управляюча компанія встигла вчасно зорієнтуватися та за останній квартал стабілізувати вартість сертифікатів до початкового, відносно терміну аналізу, рівня. Ступінь такого ризику можна визначити за допомогою дисперсії середньоринкової зміни вартості активів пайових фондів. Як бачимо, ринок спільного інвестування в аналізований період знаходився у стані стогнації, отже, можна сказати, що цінні папери ІСІ піддавалися високому систематичному ризику.
Далі проаналізуємо основні показники ризику для визначення доцільності вкладень у пайові фонди.
Таблиця 2.8
Показники ризику сертифікатів інвестиційних фондів в управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент» за період з 31.01.2008р. по 31.12.2009р.
| Назва фонду | Дисперсія | Коваріація з середньо-ринковою дохідністю | Бета-коефіцієнт | Стандартне відхилення |
| Альтера Перший | 0,005529 | -0,000264 | -3,507433 | 0,074357 |
| Інвестиційний союз | 0,000145 | 0,000074 | 0,978791 | 0,012029 |
| Кремінь-Інвест | 0,000017 | -0,000007 | -0,093542 | 0,004122 |
| Середньоринкова | 0,000075 | 1,000000 | 1,000000 | 0,008670 |
Як бачимо, найменш ризиковими є сертифікати фонду «Інвестиційний союз». Динаміка зміни їх вартості повторює динаміку ринку в цілому. Хоча коваріація не є високою, проте, враховуючи високе значення дисперсії ринку, можна сказати про високий вплив ринку на оцінку активів фонду (бета=0,978791), отже про доцільність інвестування в такі сертифікати тільки на зростаючому ринку. Найбільш ризиковим, як бачимо, виявився «Альтера Перший», відхилення якого становило 0,074357. Бета-коефіцієнт цього фонду вказує на повну відсутність зв’язку дохідності фонду та ринку в цілому, хоча, як видно з графіку, така залежність спостерігалася до березня 2009р, після чого ціна сертифікатів почала рухатися в протилежному ринку напрямку. Щодо фонду «Кремінь-Інвест», то показники ризику в нього є найменшими. Враховуючи маштаби фонду, управління ним проводиться з виваженою абсолютно пасивною стратегією. Активи фонду не піддаються ринковим коливанням, отже фонд залишається стабільним при падінні ринку. Волативність вартості сертифікатів фонду є низькою, вкладення в такий фонд є значно менш дохідним та доцільне тільки на довгостроковий період з метою захисту заощаджень при диверсифікації ризиків.
Далі розглянемо основні коефіцієнти, що характеризують системний та внутрішній ризик дохідності сертифікатів пайових фондів.
Таблиця 2.9
Коефіцієнти внутрішнього та зовнішнього ризику пайових фондів в управлінні управлінні ЗАТ «КУА Альтера Ессет Менеджмент»
| Фонд | Безризикова ставка | Середньо-місячна дохідність | Коефіцієнт Шарпа | Коефіцієнт Трейнора | Бета-коефіцієнт |
| Альтера Перший | 0,667% | -0,101% | -0,10326 | 0,7398588 | -0,003921 |
| Інвестиційний союз | 0,667% | 0,076% | -0,49117 | 1,6019597 | -0,001393 |
| Кремінь-Інвест | 0,667% | -0,086% | -1,82759 | 0,1720706 | -0,016542 |
| Середньо-ринкова | 0,667% | 0,183% | -0,55834 | - | - |