2 12 Цінні папери: загальні поняття та основні засади їх використання

Вид материала

Документы

Содержание Після вивчення теми слухач зможе 1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV. Казначейське зобов'язання України Ощадний (депозитний) сертифікат Вексель простий Брокерська діяльність Дилерська діяльність Діяльність з управління цінними паперами Діяльність з управління активами інституційних інвесторів Депозитарна діяльність 1. Цінні папери та їх класифікація Акція - іменний Емітентом акцій Форма розміщення облігацій Види облігацій До сертифіката відсоткової облігації на пред'явника 4. Облігації підприємств 5. Облігації місцевих позик 6. Державні облігації України 7. Казначейські зобов'язання України ... Полное содержание

Подобный материал:

• Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, 27.42kb.
• Положення про цінні папери акціонерного товариства, 104.42kb.
• Реферат на тему: Поняття І види цінних паперів, 76.72kb.
• Стратегія державної кадрової політики україни зміст основні поняття І. Засади державної, 580.48kb.
• Цінні папери ісі, як інструмент фінансового ринку, 1814.76kb.
• 1. Вступ. Основні поняття та методологія до історія розвитку та використання методів, 102.84kb.
• Програма вступного іспиту з фаху на напрям 100101"Енергетика та електротехнічні системи, 43.34kb.
• Назва реферату: Методика судово-бухгалтерської експертизи операцій пов’язаних з цінними, 231.94kb.
• Кабінетом Міністрів України юм. Азаров " " 2011 р закон, 665.59kb.
• Розділ I загальні положення, 1818.91kb.

Модуль 2

2.2.12 Цінні папери: загальні поняття та основні засади їх використання


Ви будете вивчати:

• Цінні папери, їх класифікацію за розміщенням, формою існування та випуску, групою;
  
• діяльність на фондовому ринку;
  
• засади використання цінних паперів.
  

Мета:

• підвищення рівня професійних знань працівників органів державної податкової служби;
  
• вивчення нормативної бази , яка допоможе правильно розпізнавати різновид цінних паперів;
  
• розглянути шляхи використання цінних паперів.
  

Після вивчення теми слухач зможе:

• охарактеризувати за класифікацією цінні папери;
  
• дати визначення цінного паперу за видом;
  
• знатимете про діяльність на фондовому ринку;
  
• проаналізувати правильність використання того чи іншого цінного паперу.
  

Контроль:

• тести для самоконтролю;
  
• практичні завдання.
  

Література до модуля:

1. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року N 435-IV.

2. Закон України від 26 грудня 2008 року N 835-VI “Про Державний бюджет України на 2009 рік”.

3. Закон України від 04.12.90 N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

4. Закон України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств ".

5. Закон України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР “Про податок на додану вартість” 

6. Закон України від 23 лютого 2006 року N 3480-IV  “Про цінні папери та фондовий ринок”.

7. Закон України від 5 квітня 2001 року N 2374-III  “Про обіг векселів в Україні”.

8. Закон України від 30 жовтня 1996 року N 448/96-ВР “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”.

9. Закон України від 10 грудня 1997 року N 710/97-ВР “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.

10. Конвенція якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі, дата підписання: 07.06.30р.

11. Постанова КМУ від 22 вересня 1999 р. N 1744 “Про затвердження Порядку накладення арешту на цінні папери”.

12. Постанова НБУ від 28 травня 1999 року N 258  “Про затвердження Положення про операції банків з векселями”.

13. Кравченко Ю.Я. “Ринок цінних паперів” : Навч. посібн. – К.: Дакор, КНТ, 2008.- 664с.

14. Павлов В.І. «Цінні папери в Україні» : Навч.посібн. – К.: Кондор, 2004. – 400с.

15. Чефранов О. “Процентні векселі: особливості обліку” //Бухгалтерський Тиждень. - 2008.- №12.- С.20-28.

16. Ковальчук О. “Цінопаперові нюанси продажу векселя” // Все про бухгалтерський облік. - 2008.- №84.- С.33-34.

17. Костюк О. “Не грошові розрахунки за участі цінних паперів”. // Податки та бухгалтерський облік. - 2009.- № 17.- С.40 - 45.


Зміст


1. Цінні папери та їх класифікація.

2. Акції.

3. Облігації.

4. Облігації підприємств.

5. Облігації місцевих позик.

6. Державні облігації України

7. Казначейські зобов'язання України.

8. Інвестиційні сертифікати.

9. Ощадні (депозитні) сертифікати.

10. Іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери.

11. Вексель.

12. Емісія цінних паперів.

13. Фондовий ринок.

14. Професійна діяльність на фондовому ринку.

15. Регулювання ринку цінних паперів.

16. Оподаткування операцій з цінними паперами.

17. Накладення арешту на цінні папери.


Ключові слова до теми:

• Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.
  
• Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.
  
• Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством.
  
• Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.
  
• Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.
  
• Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.
  
• Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів.
  
• Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).
  
• Вексель простий - просте і нічим не обумовлене зобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк у вказаному місці вказану суму.
  
• Вексель переказний - вексель, який містить письмовий наказ однієї особи (юридичної або фізичної) іншій особі сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третій особі.
  
• Індосамент (передача векселя) - особливий передавальний напис, що здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші - алонжі.
  
• Аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе беззаперечну відповідальність перед векселедержателем за оплату векселя і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного векселя.
  
• Акцепт векселя - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.
  
• Трасант - векселедавець переказного векселя.
  
• Трасат - особа, яка зазначена як платник за переказним векселем.
  
• Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).
  
• Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.
  
• Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.
  
• Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.
  
• Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.
  
• Діяльність з управління активами інституційних інвесторів - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів.
  
• Депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.
  

1. Цінні папери та їх класифікація

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.


Цінні папери за порядком їх розміщення (видачі) поділяються на:

• емісійні
  
• неемісійні.
  

Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах одного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання (емітент). До них належать:

• акції;
  
• облігації підприємств;
  
• облігації місцевих позик;
  
• державні облігації України;
  
• іпотечні сертифікати;
  
• іпотечні облігації;
  
• сертифікати фондів операцій з нерухомістю (далі - сертифікати ФОН);
  
• інвестиційні сертифікати;
  
• казначейські зобов'язання України.
  

Цінні папери за формою існування поділяються на:

• документарні;
  
• без документарні.
  

Цінні папери за формою випуску є:

• на пред'явника;
  
• іменні;
  
• ордерні.
  

Права, посвідчені цінним папером, належать:

• пред'явникові цінного паперу (цінний папір на пред'явника);
  
• особі, зазначеній у цінному папері (іменний цінний папір);
  
• особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу (ордерний цінний папір).
  

В Україні у цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:


пайові цінні папери - цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику право на участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частини прибутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента (крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться:

а) акції;

б) інвестиційні сертифікати;

в) сертифікати ФОН;


боргові цінні папери - цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. До боргових цінних паперів відносяться:

а) облігації підприємств;

б) державні облігації України;

в) облігації місцевих позик;

г) казначейські зобов'язання України;

ґ) ощадні (депозитні) сертифікати;

д) векселі;


іпотечні цінні папери - цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів. До іпотечних цінних паперів відносяться:

а) іпотечні облігації;

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;


приватизаційні цінні папери - цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;


похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;


товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

2. Акції

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.


Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство.


Акція має номінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

!	Акціонерне товариство розміщує тільки іменні акції

У сертифікаті акції зазначаються вид цінного паперу, найменування та місцезнаходження акціонерного товариства, серія і номер сертифіката, номер і дата випуску, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, тип і номінальна вартість акції, ім'я власника, кількість акцій, що випускаються.

Акціонерне товариство розміщує акції двох типів
Прості акції	Привілейовані акції
надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Прості акції надають їх власникам однакові права. не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.	надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших класів. їх частка у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 відсотків.

3. Облігації

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.


Форма розміщення облігацій:

• документарна;
  
• бездокументарна.
  

Облігації
Відсоткові	Цільові	Дисконтні
за якими передбачається виплата відсоткових доходів	виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій	розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігації виплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход (дисконт)

Схема 1




Погашення облігацій:

• грошима;
  
• майном.
  

Облігація має номінальну вартість, визначену в національній валюті, а якщо це передбачено умовами розміщення облігацій - в іноземній валюті. Мінімальна номінальна вартість облігації не може бути меншою ніж одна копійка.

Види облігацій:

• іменні;
  
• на пред'явника.
  

У сертифікаті облігації зазначаються назва виду цінного паперу, найменування та місцезнаходження емітента, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, номінальна вартість облігації, загальна сума випуску, строк погашення, розмір та строки виплати відсотків (для відсоткової облігації), дата прийняття рішення про розміщення облігацій, серія та номер сертифіката облігації, підпис керівника емітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента.


До сертифіката відсоткової облігації на пред'явника додається купон (купонний лист). У купоні (купонному листі) зазначаються серія та номер сертифіката облігації, за якою виплачуються відсотки, найменування і місцезнаходження емітента, строки виплати відсотків. На кожному купоні (купонному листі) зазначається його порядковий номер.


Продаж облігацій здійснюється в національній валюті, а якщо це передбачено законодавством та умовами їх розміщення, - в іноземній валюті.


4. Облігації підприємств


Облігації підприємств розміщуються юридичними особами тільки після повної сплати свого статутного капіталу. Облігації підприємств підтверджують зобов'язання емітента за ними.


Не допускається розміщення облігацій підприємств для:

• формування і поповнення статутного капіталу емітента;
  
• покриття збитків від господарської діяльності шляхом зарахування доходу від продажу облігацій як результату поточної господарської діяльності.
  

Юридична особа має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається їй з цією метою третіми особами.


Умови розміщення облігацій, що розміщуються акціонерним товариством, можуть передбачати можливість їх конвертації в акції акціонерного товариства (конвертовані облігації).

Реєстрацію випуску облігацій підприємств здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

5. Облігації місцевих позик

До облігацій місцевих позик належать облігації внутрішніх та зовнішніх місцевих позик.

Рішення про розміщення облігацій місцевих позик приймає Верховна Рада Автономної Республіки Крим або міська рада відповідно до вимог, установлених бюджетним законодавством.

6. Державні облігації України

Схема 2




Схема 3

!	Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Види державних облігацій України:

• іменні;
  
• на пред'явника.
  

Форми розміщення державних облігацій України:

• документарна
  
• бездокументарна.
  

Виплата доходів і погашення державних облігацій України здійснюються грошима або державними облігаціями України інших видів за згодою сторін.

7. Казначейські зобов'язання України

Казначейське зобов'язання України - державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов'язань України.

!	Емісія казначейських зобов'язань України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Схема 4




Емітентом казначейських зобов'язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.


Види казначейських зобов'язань:

• іменні;
  
• на пред'явника.
  

Форми розміщення казначейських зобов'язань:

• документарна (у разі розміщення казначейських зобов'язань у документарній формі видається сертифікат);
  
• бездокументарна.
  

8. Інвестиційні сертифікати


Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.


Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику право на отримання доходу у вигляді дивідендів.

9. Ощадні (депозитні) сертифікати

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав.


Ощадні (депозитні) сертифікати:

• іменні - (розміщуються у бездокументарній формі);
  
• на пред'явника - (розміщуються у документарній формі).
  

Доход за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред'явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.


10. Іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі цінні папери

Особливості емісії (видачі), обігу та обліку заставних, іпотечних сертифікатів, іпотечних облігацій, сертифікатів ФОН, приватизаційних, похідних, товаророзпорядчих цінних паперів та порядок розкриття інформації щодо них визначаються законодавством.

11. Вексель


Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Особливості обігу векселів в Україні визначає Закон України від 5 квітня 2001 року N 2374-III  “Про обіг векселів в Україні”, який полягає у видачі переказних та простих векселів, здійсненні операцій з векселями та виконанні вексельних зобов'язань у господарській діяльності, відповідно до Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі.

Видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги.

Забороняється використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства.

Векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені).

!	Векселі існують виключно у документарній формі. Платіж за векселем на території України здійснюється тільки в безготівковій формі

Резиденти можуть видавати та індосувати векселі, як переказні, так і прості, в іноземній та національній валюті для розрахунків з нерезидентами за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) відповідно до валютного законодавства України.

КОНВЕНЦІЯ, якою запроваджено

Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 07.06.30 р. 

ДАТА ПРИЄДНАННЯ СРСР: 25.11.36 р. 

ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНОЮ: 06.07.99 р. 

ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ УКРАЇНОЮ: 06.01.2000 р.


Схема 5

Переказний вексель містить:

1. Назву "переказний вексель", яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений;

2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей;

3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат);

4. Зазначення строку платежу;

5. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж;

6. Найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж;

7. Зазначення дати і місця складання векселя;

8. Підпис особи, яка видає вексель (трасант).


Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, наведених вище, не має сили переказного векселя, за винятком випадків, зазначених нижче:

• переказний вексель, строк платежу в якому не вказаний, вважається таким, що підлягає оплаті за пред'явленням;
  
• при відсутності особливої вказівки, місце, позначене поруч з найменуванням трасата, вважається місцем платежу і, разом з тим, місцем проживання трасата;
  
• переказний вексель, у якому не зазначене місце його складання, вважається складеним у місці, позначеному поруч з найменуванням трасанта.
  

У переказному векселі, який підлягає оплаті відразу після пред'явлення або у визначений строк після пред'явлення, трасант може обумовити, що на суму, яка підлягає оплаті, будуть нараховуватися відсотки. У будь-якому іншому переказному векселі така умова вважається ненаписаною.

Відсоткова ставка повинна бути вказана у векселі; при відсутності такої вказівки умова вважається ненаписаною.

!

Якщо на переказному векселі є підписи осіб, нездатних зобов'язуватися за переказним векселем, або підроблені підписи, або підписи вигаданих осіб, або підписи, які з будь-яких інших підстав не можуть зобов'язувати тих осіб, які поставили їх на переказному векселі або від імені яких переказний вексель був підписаний, то зобов'язання інших осіб, які поставили свої підписи на ньому, є все ж таки юридично дійсними.

Кожний, хто поставив свій підпис на переказному векселі як представник особи, від імені якої він не був уповноважений діяти, сам зобов'язаний за векселем і, якщо він заплатить, матиме ті самі права, які мала б та особа, за яку він мав намір діяти. Таке ж правило застосовується до представника, який перевищив свої повноваження.

Трасант відповідає за акцепт і за платіж.

• Індосамент
  

Індосамент (передача векселя) - особливий передавальний напис, що здійснюється, як правило, на зворотному боці векселя або на додатковому аркуші - алонжі

Будь-який переказний вексель, навіть виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.


Трасант - векселедавець переказного векселя.

Трасат - особа, яка зазначена як платник за переказним векселем.


Індосамент може бути вчинений навіть на користь трасата, незалежно від того, акцептував він вексель чи ні, або на користь трасанта, або на користь будь-якої іншої особи зобов'язаної за векселем. Ці особи можуть реіндосувати вексель.

!	Частковий індосамент вважається недійсним.

Індосамент може не містити найменування особи, на користь якої він вчинений, або може складатися лише з одного підпису індосанта (бланковий індосамент). В останньому випадку для того, щоб мати чинність, індосамент повинен бути написаний на звороті переказного векселя або на приєднаному до нього аркуші (алонжі).

!	Індосамент переносить всі права, що випливають з переказного векселя.

Власник переказного векселя вважається його законним держателем, якщо його право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній індосамент є бланковим. Закреслені індосаменти вважаються при цьому ненаписаними. Якщо за бланковим індосаментом іде інший індосамент, то особа, яка підписала останній, вважається такою, що придбала вексель за бланковим індосаментом.


Доручення, яке міститься в індосаменті із застереженням "за дорученням", не припиняється у зв'язку зі смертю доручителя або настанням його недієздатності.


Індосамент, вчинений після настання строку платежу, має ті самі наслідки, що й індосамент, вчинений до настання строку платежу. Однак індосамент, вчинений після протесту в неплатежі або після закінчення строку, встановленого для вчинення протесту, має лише наслідки звичайної цесії.

• Акцепт

Акцепт векселя - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату.

Шляхом акцепту трасат зобов'язується здійснити платіж за переказним векселем при настанні строку платежу.

У разі неплатежу держатель, навіть якщо він є трасантом, має право учинити проти акцептанта прямий позов, який грунтується на переказному векселі.

Переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений держателем або особою, в якої вексель знаходиться, для акцепту трасату за місцем його знаходження.

У будь-якому переказному векселі трасант може обумовити, з визначенням або без визначення строку для пред'явлення, що переказний вексель повинен бути пред'явлений для акцепту.

Трасант може заборонити пред'явлення для акцепту, якщо тільки не йдеться про переказний вексель, який підлягає оплаті за адресою третьої особи, або за адресою іншою ніж адреса трасата, або про вексель, який підлягає оплаті у визначений строк після пред'явлення.

Він може також обумовити, що пред'явлення для акцепту не буде здійснене раніше визначеної дати.

Якщо тільки вексель не оголошений трасантом як такий, що не підлягає акцепту, кожний індосант може обумовити, з визначенням або без визначення строку для пред'явлення, що вексель повинен бути пред'явлений для акцепту.

!	Акцепт вчинюється на переказному векселі. Акцепт виражається словом "акцептований" або будь-яким іншим рівнозначним словом. Він підписується трасатом. Простий підпис трасата, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту.

!	Акцепт є безумовним, але трасат може обмежити його частиною суми, яка підлягає сплаті.

Якщо трасат, який вчинив на переказному векселі надпис про свій акцепт, закреслив його до повернення векселя, то вважається, що в акцепті було відмовлено. Оскільки протилежне не буде доведено, вважається, що закреслення було здійснене до повернення векселя.

Однак, якщо трасат письмово повідомив про свій акцепт держателя або будь-яку особу, яка поставила свій підпис на векселі, він є зобов'язаним перед такими особами відповідно до змісту свого акцепту.

• Аваль

Аваль - вексельне поручительство, згідно з яким комерційний банк бере на себе беззаперечну відповідальність перед векселедержателем за оплату векселя і яке оформляється гарантійним написом банку на векселі чи на спеціальному додатковому аркуші (алонж) окремо для кожного векселя.

Він виражається словами "вважати за аваль" або будь-яким іншим рівнозначним формулюванням. Він підписується тим, хто надає аваль.

!	Платіж за переказним векселем може бути забезпечений авалем повністю або в частині його суми. Забезпечення може бути надане третьою особою або навіть однією з осіб, які поставили свій підпис на векселі.

Вважається, що для здійснення авалю достатньо одного лише підпису, вчиненого авалістом на лицьовій стороні векселя, якщо тільки цей підпис не вчинений трасатом або трасантом.

В авалі повинно бути вказано, за кого він виданий. У разі відсутності такої вказівки він вважається виданим за трасанта.

Аваліст відповідає так само, як і та особа, зобов'язання якої він забезпечив.


Комітент - юридична або фізична особа, яка доручає банку здійснити операцію з векселем на підставі укладеної угоди з банком;


Комісіонер - сторона в договорі комісії, яка за плату зобов'язується здійснити за дорученням та за рахунок іншої сторони (комітента) одну або декілька торговельних операцій від свого імені;

Схема 6

Строк платежу

• Платіж
  

Держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.


Держатель не може відмовитися від прийняття часткового платежу.

У разі часткового платежу трасат може вимагати, щоб відмітка про такий платіж була вчинена на векселі і щоб йому була видана про це розписка.


Трасат, здійснюючи платіж за переказним векселем, може вимагати, щоб він був вручений йому держателем разом з розпискою про отримання платежу.


Держатель переказного векселя не може бути примушений прийняти платіж за ним до настання строку платежу.

• Примірники
  

Переказний вексель може бути виданий у двох або більше тотожних примірниках.

Ці примірники повинні містити порядковий номер у самому тексті документа; у противному разі кожний з них розглядається як окремий переказний вексель.

• Копії
  

Кожний держатель переказного векселя має право знімати з нього копії.

Копія повинна точно відтворювати оригінал, включаючи індосаменти і всі інші позначки, що містяться у ньому. На ній має бути вказано, до якого місця вона доведена.

Вона передається шляхом індосаменту і забезпечується авалем таким же чином і з такими ж наслідками, що й оригінал.

У копії зазначається особа, в якої знаходиться оригінал документа. Остання зобов'язана вручити зазначений документ законному держателю копії.

• Позовна давність
  

Позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються із закінченням трьох років, які обчислюються від дати настання строку платежу.


Позовні вимоги держателя до індосантів і до трасанта погашаються після закінчення одного року від дати протесту, здійсненого у встановлений строк, або від дати настання строку платежу, якщо є застереження "обіг без витрат".


Позовні вимоги індосантів один до одного і до трасанта погашаються із закінченням шести місяців, які відраховуються з дня, коли індосант акцептував вексель і здійснив платіж за ним, або з дня, коли до нього був пред'явлений позов.

12. Емісія цінних паперів
    

Емісія – установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Схема 7




Стосовно кожного розміщення цінних паперів емітентом приймається рішення, яке оформляється протоколом.

Перше розміщення акцій відкритого акціонерного товариства є виключно закритим (приватним) серед засновників.


Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку протягом 30 днів після отримання заяви і всіх необхідних документів для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів здійснює одночасно реєстрацію їх випуску та проспекту емісії або відмовляє в реєстрації.


Емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:

• фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;
  
• будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;
  
• власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.
  

Особлива інформація про емітента - інформація про будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни вартості його цінних паперів. До неї належать:

• прийняття рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 відсотків статутного капіталу;
  
• прийняття рішення про викуп власних акцій;
  
• факти лістингу/делістингу цінних паперів на фондовій біржі;
  
• отримання позики або кредиту на суму, що перевищує 25 відсотків активів емітента;
  
• зміну складу посадових осіб емітента;
  
• зміну власників акцій, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій;
  
• рішення емітента про утворення, припинення його філій, представництв;
  
• рішення вищого органу емітента про зменшення статутного капіталу;
  
• порушення справи про банкрутство емітента, винесення ухвали про його санацію;
  
• рішення вищого органу емітента або суду про припинення або банкрутство емітента.
  

13. Фондовий ринок


Фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Схема 8




Емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.


Інвестори в цінні папери - фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули права власності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства.


Саморегулівна організація професійних учасників фондового ринку - неприбуткове об'єднання учасників фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фондовому ринку з торгівлі цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.


Професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, які на підставі ліцензії, виданої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

Схема 9




14. Професійна діяльність на фондовому ринку


Професійна діяльність на фондовому ринку - діяльність юридичних осіб з надання фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів, обліку прав за цінними паперами, управління активами інституційних інвесторів, що відповідає вимогам, установленим до такої діяльності цим Законом та законодавством.

Поєднання професійної діяльності на фондовому ринку з іншими видами професійної діяльності, за винятком банківської, не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Схема 10


Професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

• Діяльність з торгівлі цінними паперами
  

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Схема 11


Брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи.

Дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.


Андеррайтинг - розміщення (підписка, продаж) цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента.


Діяльність з управління цінними паперами - діяльність, яка провадиться торговцем цінними паперами від свого імені за винагороду протягом визначеного строку на підставі договору про управління переданими йому цінними паперами та грошовими коштами, призначеними для інвестування в цінні папери, а також отриманими в процесі цього управління цінними паперами та грошовими коштами, які належать на праві власності установнику управління, в його інтересах або в інтересах визначених ним третіх осіб.

• Управління активами інституційних інвесторів
  

Діяльність з управління активами інституційних інвесторів - професійна діяльність учасника фондового ринку - компанії з управління активами, що провадиться нею за винагороду від свого імені або на підставі відповідного договору про управління активами інституційних інвесторів.

• Депозитарна діяльність
  

Відповідно до Закону України від 10 грудня 1997 року N 710/97-ВР “Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні” депозитарна діяльність - надання послуг щодо зберігання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуговування операцій на цих рахунках (включаючи кліринг та розрахунки за угодами щодо цінних паперів) та обслуговування операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів.


Національна депозитарна система складається з двох рівнів:


Нижній рівень - це зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів, та реєстратори власників іменних цінних паперів.

Верхній рівень - це Національний депозитарій України (далі - Національний депозитарій) і депозитарії, що ведуть рахунки для зберігачів та здійснюють кліринг і розрахунки за угодами щодо цінних паперів.


Обслуговування обігу державних цінних паперів, в тому числі депозитарну діяльність щодо цих паперів, здійснює Національний банк України.

• Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку
  

Діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку - діяльність професійного учасника фондового ринку (організатора торгівлі) із створення організаційних, технологічних, інформаційних, правових та інших умов для збирання та поширення інформації стосовно попиту і пропозицій, проведення регулярних торгів фінансовими інструментами за встановленими правилами, централізованого укладення і виконання договорів щодо фінансових інструментів, у тому числі здійснення клірингу та розрахунків за ними, та розв'язання спорів між членами організатора торгівлі.

Організаторами торгівлі є фондові біржі.


15. Регулювання ринку цінних паперів


Відповідно до Закону України від 30 жовтня 1996 року  N 448/96-ВР “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку.


16. Оподаткування операцій з цінними паперами


Згідно Закону України від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств " (далі Закон N 334/94-ВР ) Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до пп.4.1.1, п.4.1 ст. 4 Закону N 334/94-ВР до валового доходу включається: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).


Відповідно до пп.4.2.10, п.4.2 ст. 4 Закону N 334/94-ВР не включаються до складу валового доходу: номінальна вартість взятих на облік, але неоплачених (непогашених) цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, емітованих (виданих) боржником на користь (на ім'я) платника податку як забезпечення або підтвердження заборгованості такого боржника перед таким платником податку (облігацій, ощадних сертифікатів, казначейських зобов'язань, векселів, боргових розписок, акредитивів, чеків, гарантій, банківських наказів та інших подібних платіжних документів).

• Оподаткування операцій з борговими цінними паперами
  

Згідно пп.7.9.1. п.7.9 ст. 7 Закону N 334/94-ВР не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з: залученням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або на інші строкові чи довірчі рахунки, в тому числі шляхом емісії (випуску) облігацій, а також поверненням платнику податку коштів або майна з довірчого управління, а також основної суми депозиту (вкладу), в тому числі шляхом погашення (викупу) ощадних (депозитних) сертифікатів (іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю), або з інших строкових чи довірчих рахунків, відкритих іншими особами на користь такого платника податку, в тому числі шляхом погашення облігацій.


Згідно пп..7.9.2. п7.9 ст. 7 Закону N 334/94-ВР не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з: поверненням платником податку коштів або майна з довірчого управління, основної суми депозитів (вкладів), у тому числі залучених шляхом випуску ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або коштів з інших строкових чи довірчих рахунків, у тому числі шляхом погашення (викупу) облігацій, а також розміщенням платником податку коштів або майна в довірче управління, коштів у депозит (вклад), у тому числі шляхом придбання ощадних (депозитних) сертифікатів, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, або на інші строкові та довірчі рахунки, відкриті на користь такого платника податку, в тому числі шляхом придбання облігацій.

Відповідно до пп.7.9.2. п7.9 ст. 7 Закону N 334/94-ВР за процентними цінними паперами, емітованими платником податку, суми процентів включаються до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого була здійснена або мала бути здійснена виплата таких процентів. За дисконтними цінними паперами, емітованими платником податку, балансові збитки від їх розміщення відносяться до складу його валових витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення (викуп) таких цінних паперів.

• Оподаткування операцій з безстроковими цінними паперами
  

Оподаткування операцій з безстроковими цінними паперами оподатковуються відповідно до пп.7.9.4. п.7.9 ст. 7 Закону N 334/94-ВР та здійснюється у порядку, передбаченому для оподаткування дивідендів.

Безстрокові цінні папери - це цінні папери, які не мають встановленого строку погашення чи мають строк погашення більш як 10 років з моменту їх емісії (випуску) або згідно з умовами емісії передбачають право емітента приймати одноособове рішення про продовження строку погашення (ліквідації) таких цінних паперів, незалежно від загального строку дії таких цінних паперів.

Витрати, понесені платником податку у зв'язку з придбанням безстрокових цінних паперів до валових витрат не включаються і підлягають амортизації як нематеріальні активи згідно із статтею 8 Закону N334/94-ВР. Дія цього підпункту не поширюється на цінні папери, що засвідчують корпоративні права.

• Оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами
  

Дериватив - стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов'язання придбати або продати цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах у майбутньому.


Відповідно до пп. 7.6.1. п7.6 ст. 7 Закону N 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж, виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

!	Норми цього пункту не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку

!	Норми цього пункту поширюються на платників податку - торгівців цінними паперами та деривативами, а також на будь-яких інших платників податку, які здійснюють операції з торгівлі цінними паперами чи деривативами.

Під терміном "витрати" слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості.

До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

Під терміном "доходи" слід розуміти суму коштів або вартість майна, отриману (нараховану) платником податку від продажу, обміну або інших способів відчуження цінних паперів та деривативів, збільшену на вартість будь-яких матеріальних цінностей чи нематеріальних активів, які передаються платнику податку в зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

До складу доходів включається також сума будь-якої заборгованості платника податку, яка погашається у зв'язку з таким продажем, обміном або відчуженням.

• Оподаткування ПДВ операцій з цінними паперами
  

Відповідно до пп. 3.2.1. п. 3.2 ст. 3 Закону України від 3 квітня 1997 року