Кабінетом Міністрів України юм. Азаров " " 2011 р закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Депозитарної системи україни
У системі депозитарного обліку
Нагляд у депозитарній системі україни
Цінних паперів ісі”
Подобный материал:
  1   2


ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮМ. АЗАРОВ

“ ” 2011 р.

Закон УкраЇни

Про систему депозитарного обліку цінних паперів
_______________________________________


Цей Закон визначає правові засади функціонування депозитарної системи України, встановлює порядок реєстрації та підтвердження прав на емісійні цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, а також порядок проведення розрахунків за правочинами щодо емісійних цінних паперів.

Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

1. У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

1) глобальний сертифікат — документ, що містить інформацію про вид цінного папера, загальну кількість цінних паперів певного випуску, права за цінними паперами певного випуску, їх міжнародний ідентифікаційний номер та загальну номінальну вартість, оформляється емітентом після завершення емісії, подається Центральному депозитарію цінних паперів (далі — Центральний депозитарій) для зберігання та є підставою для взяття на облік цінних паперів;

2) депозитарна діяльність — діяльність Центрального депозитарію та депозитарних установ щодо обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, власників і депозитаріїв-кореспондентів;

3) депозитарна система України — сукупність учасників депозитарної системи та правовідносин між ними щодо ведення обліку цінних паперів, прав на цінні папери і прав за цінними паперами та їх обмежень, що встановлюються в системі депозитарного обліку цінних паперів, а також проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів;

4) депозитарний облік — облік цінних паперів, а також прав на цінні папери та прав за цінними паперами на рахунках у цінних паперах та їх обмежень. При цьому облік цінних паперів та прав за цінними паперами здійснюється Центральним депозитарієм, а облік прав на цінні папери та обмежень прав на цінні папери та прав за цінними паперами — депозитарними установами і депозитаріями-кореспондентами;

5) істотна участь — пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи разом з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або акціями, паями юридичної особи або незалежно від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

6) корпоративні операції емітента — операції емітента, пов’язані з емісією, викупом, дробленням, консолідацією, конвертацією, погашенням, анулюванням, виплатою доходу за цінними паперами, пов’язані з припиненням емітента, зміною розміру статутного капіталу емітента, внесенням змін до проспекту емісії цінних паперів, а також інші операції відповідно до законодавства;

7) права на цінні папери — речові права на цінні папери (право власності, інші визначені законом речові права);

8) права за цінними паперами — права, що виникають з обов’язку емітента за цінними паперами (право на участь у загальних зборах акціонерів, право на отримання доходу, інші визначені законом права);

9) професійні учасники депозитарної системи України — Центральний депозитарій, депозитарні установи, клірингові установи, фондові біржі та розрахункові банки;

10) перелік власників іменних цінних паперів — реєстр власників іменних цінних паперів, складений відповідно до вимог законодавства Центральним депозитарієм на певну дату із зазначенням кількості належних їм на праві власності цінних паперів, номінальну вартість і вид цінних паперів та іншої інформації, визначеної Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі — реєстр власників іменних цінних паперів);

11) розрахунки за принципом “поставка цінних паперів проти оплати”— здійснення переказу цінних паперів з рахунка в цінних паперах продавця на рахунок у цінних паперах покупця за умови одержання від покупця коштів в установленому законодавством порядку;

12) структура власності — система взаємовідносин юридичних і фізичних осіб, що дає змогу визначити всіх осіб, які мають істотну участь у юридичній особі, в тому числі відносини контролю між ними щодо такої юридичної особи;

13) тимчасовий глобальний сертифікат — документ, що містить інформацію про загальну кількість цінних паперів певного випуску, їх міжнародний ідентифікаційний номер та загальну номінальну вартість, оформляється емітентом на період емісії цінних паперів, подається Центральному депозитарію для зберігання та є підставою для взяття на облік цінних паперів;

14) учасники депозитарної системи України — професійні учасники депозитарної системи України, емітенти, депоненти.

Терміни “контроль” та “пов’язана особа” вживаються у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Стаття 2. Законодавство про депозитарну систему України

1. Законодавство про депозитарну систему України складається з Цивільного кодексу України, цього Закону, Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, інших законів України та нормативно-правових актів Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі — Комісія).

2. У разі коли міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться у цьому Законі, застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 3. Види депозитарної діяльності та їх поєднання

1. В Україні можуть провадитись такі види депозитарної діяльності:

1) депозитарна діяльність Центрального депозитарію;

2) депозитарна діяльність депозитарної установи;

3) діяльність із зберігання активів інститутів спільного інвестування;

4) діяльність із зберігання активів пенсійних фондів.

2. Депозитарна діяльність депозитарної установи може поєднуватися з діяльністю із зберігання активів інститутів спільного інвестування та зберігання активів пенсійних фондів.

Діяльність, передбачена пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, не може провадитися Центральним депозитарієм.

Депозитарна діяльність депозитарної установи може поєднуватись із діяльністю з торгівлі цінними паперами або банківською діяльністю.

Поєднання видів депозитарної діяльності можливе за умови їх провадження відокремленими підрозділами депозитарної установи в порядку, встановленому Комісією.

Стаття 4. Система депозитарного обліку цінних паперів

1. Система депозитарного обліку цінних паперів — сукупність записів про емісійні цінні папери (вид, номінальна вартість і кількість, обмеження обігу або реалізації прав за цінними паперами тощо) на рахунках у цінних паперах, про емітентів, власників іменних цінних паперів, уповноважених ними осіб, управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів, які містять інформацію, що дає змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб, а також інша передбачена законодавством інформація (далі — система депозитарного обліку).

Облік цінних паперів та прав за ними ведеться Центральним депозитарієм стосовно кожного випуску цінних паперів на підставі депонування глобального сертифіката і тимчасового глобального сертифіката емітентом.

Вимоги до оформлення та ведення обліку глобальних сертифікатів, тимчасових глобальних сертифікатів та їх реквізити встановлюються Комісією.

Облік прав на цінні папери, обмежень прав на цінні папери та прав за цінними паперами ведеться в системі депозитарного обліку депозитарними установами у кількісному виразі без зазначення індивідуальних ознак цінних паперів (серія, номер тощо) та на підставі інформації про облік таких паперів у Центральному депозитарії.

2. Факт набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами підлягає реєстрації в системі депозитарного обліку. У системі депозитарного обліку реєструються обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

Вимоги до інформації, яка вноситься до системи депозитарного обліку, встановлюються Центральним депозитарієм за погодженням з Комісією.

Стаття 5. Рахунки у цінних паперах

1. Рахунок у цінних паперах депонента відкривається власнику цінних паперів або нотаріусу, на депозит якого внесено цінні папери (далі — депонент), депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку, веде облік прав на цінні папери та обмежень прав за цінними паперами власникові цінних паперів (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса — відповідному кредиторові).

Депозитарна установа в процесі відкриття рахунка в цінних паперах депонента присвоює такому власникові (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса — відповідному кредиторові) код власника цінного папера в установленому Комісією порядку.

2. Рахунок у цінних паперах депозитарної установи відкривається депозитарній установі Центральним депозитарієм на підставі депозитарного договору.

Депозитарний договір укладається між депозитарною установою і Центральним депозитарієм, відповідно до якого Центральний депозитарій веде у встановленому Комісією порядку на рахунку в цінних паперах депозитарної установи облік цінних паперів, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса — відповідному кредиторові) та самій депозитарній установі за цінними паперами, що їй належать на праві власності.

3. Рахунок у цінних паперах емітента відкривається емітенту Центральним депозитарієм на підставі договору про обслуговування випусків цінних паперів.

Договір про обслуговування випусків цінних паперів укладається між емітентом і Центральним депозитарієм, відповідно до якого Центральний депозитарій у встановленому Комісією порядку, веде облік цінних паперів емітента, прав за цінними паперами та здійснює обслуговування корпоративних операцій емітента.

4. Рахунок у цінних паперах депозитаріїв-кореспондентів відкривається депозитарію іншої країни або міжнародній депозитарно-кліринговій установі (далі — депозитарій-кореспондент) Центральним депозитарієм на підставі договору про кореспондентські відносини.

Договір про кореспондентські відносини укладається між депозитарієм-кореспондентом і Центральним депозитарієм, відповідно до якого Центральний депозитарій веде в установленому Комісією порядку на рахунку в цінних паперах депозитарія-кореспондента облік цінних паперів, розміщених на території України, права на які та права за якими належать клієнтам (депонентам) депозитарія-кореспондента, а депозитарій-кореспондент на рахунку в цінних паперах Центрального депозитарію веде облік цінних паперів, які були розміщені за межами України, права на які та права за якими належать депонентам депозитарних установ. Договір про кореспондентські відносини також повинен передбачати порядок переказу коштів між Центральним депозитарієм та депозитарієм-кореспондентом у разі проведення корпоративних операцій емітента.

5. Типові форми договорів, зазначених у частинах першій — четвертій цієї статті, в тому числі права та обов’язки сторін договору, затверджуються Комісією.

Стаття 6. Реєстрація прав на цінні папери та прав за цінними паперами в системі депозитарного обліку

1. Факт набуття і припинення прав на цінні папери, обмежень прав на цінні папери та прав за цінними паперами реєструється депозитарними установами в системі депозитарного обліку в установленому Комісією порядку на підставі розпорядження та інших документів, що подаються депонентом, а у передбачених законом випадках — на підставі інформації фондової біржі чи клірингової установи чи за рішенням суду або іншої уповноваженої законом особи.

2. Порядок подання розпорядження та інших документів, передбачених частиною першою цієї статті, вимоги до їх змісту (крім вимог до рішення суду), а також порядок їх реєстрації в системі депозитарного обліку встановлюються Комісією.

Зазначені документи підлягають зберіганню протягом п’яти років з дати їх отримання, але не менше ніж до кінця строку існування відповідного рахунка.

3. Депозитарна установа вносить зміни до системи депозитарного обліку виключно у випадку, передбаченому частиною першою цієї статті.

У разі внесення змін до системи депозитарного обліку за рішенням суду такі зміни вносяться депозитарною установою.

Центральний депозитарій вносить зміни до системи депозитарного обліку виключно у разі переказу цінних паперів між рахунками емітента, депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів.

4. У разі укладення договорів щодо цінних паперів на фондовій біржі інформація про факт набуття та припинення прав на цінні папери та прав за цінними паперами подається фондовою біржею або кліринговою установою Центральному депозитарію. Центральний депозитарій зобов’язаний підтвердити отримання такої інформації в порядку і строки, визначені Комісією.

Зазначена інформація підлягає зберіганню Центральним депозитарієм протягом п’яти років з дати її отримання, але не менше ніж до кінця строку існування відповідного рахунка депозитарної установи.

5. Депозитарна установа зобов’язана внести протягом трьох робочих днів з дати прийняття розпорядження та інших документів зміни до системи депозитарного обліку або надати мотивовану відповідь про відмову у внесенні таких змін.

У передбачених законодавством випадках до документів, що є підставою для внесення змін до системи депозитарного обліку, додається дозвіл на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції”. Відсутність такого дозволу є підставою для відмови у внесенні відповідних змін до системи депозитарного обліку.

Стаття 7. Підтвердження прав на цінні папери та прав за цінними паперами

1. Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в електронній формі, а також їх обмежень є виписка з рахунка в цінних паперах, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, встановлених договором про обслуговування рахунка в цінних паперах. Виписка з рахунка в цінних паперах підтверджує наявність у власника цінних паперів у певний момент відповідних прав та їх обмежень.

2. Виписка з рахунка в цінних паперах не є цінним папером, а її передача від однієї особи до іншої не є вчиненням правочину щодо цінних паперів і не тягне за собою переходу прав на цінні папери та прав за цінними паперами.

3. Вимоги до виписки з рахунка в цінних паперах встановлюються Комісією.

Розділ ІІ. ПРОФЕСІЙНІ УЧАСНИКИ
ДЕПОЗИТАРНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

Стаття 8. Центральний депозитарій

1. Центральний депозитарій забезпечує формування та функціонування системи депозитарного обліку цінних паперів.

В Україні може існувати лише один Центральний депозитарій.

Слова “Центральний депозитарій цінних паперів”, “Центральний депозитарій” та похідні від них має право використовувати лише юридична особа, що набула статусу Центрального депозитарію в установленому цим Законом порядку.

2. Центральний депозитарій — юридична особа, що утворюється та функціонує у формі акціонерного товариства відповідно до Закону України “Про акціонерні товариства”. Акціонерне товариство набуває статусу Центрального депозитарію з дати реєстрації у встановленому порядку Комісією Правил Центрального депозитарію.

3. Акціонерами Центрального депозитарію може виступати лише держава, Національний банк України, депозитарна установа та фондова біржа.

Центральний депозитарій не відповідає за зобов’язаннями акціонерів та клієнтів. До Центрального депозитарію та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення акціонерами або клієнтами протиправних дій.

Акціонери не відповідають за зобов’язаннями Центрального депозитарію. До акціонерів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення протиправних дій Центральним депозитарієм або іншими акціонерами.

4. Центральний депозитарій з метою забезпечення виконання покладених на нього функцій за погодженням з Комісією може виступати засновником та бути учасником (акціонером) юридичних осіб. Центральному депозитарію забороняється виступати засновником та бути учасником (акціонером) професійних учасників фондового ринку, крім фондової біржі та клірингової установи.

Порядок обчислення нормативу адекватності капіталу Центрального депозитарію, мінімальний розмір регулятивного капіталу Центрального депозитарію, інші обмеження його діяльності визначаються Комісією.

5. Центральний депозитарій до початку провадження депозитарної діяльності повинен зареєструвати в Комісії Правила Центрального депозитарію, які визначають порядок надання Центральним депозитарієм послуг, пов’язаних із провадженням депозитарної діяльності, порядок проведення ним операцій в системі депозитарного обліку, порядок здійснення Центральним депозитарієм нагляду та контролю за депозитарними установами та містять інші відомості, визначені Комісією.

Зміни, що вносяться до Правил Центрального депозитарію, підлягають реєстрації в Комісії в установленому нею порядку.

Мінімальний розмір статутного капіталу Центрального депозитарію повинен бути сплачений коштами в розмірі не менш як 25 мільйонів гривень.

Юридична особа для отримання статусу Центрального депозитарію повинна мати належне обладнання, зокрема комп’ютерну техніку з відповідним програмним забезпеченням, окремі канали зв’язку, приміщення відповідно до встановлених Комісією вимог.

6. Виключними повноваженнями Центрального депозитарію є:

1) забезпечення формування та функціонування системи депозитарного обліку;

2) зарахування цінних паперів у систему депозитарного обліку, а також списання цінних паперів у зв’язку з їх погашенням та/або анулюванням;

3) зберігання глобальних сертифікатів та тимчасових глобальних сертифікатів;

4) присвоєння міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів;

5) формування переліку уповноважених осіб, які подають реєстр власників іменних цінних паперів;

6) провадження діяльності з обліку цінних паперів, а також обслуговування обігу цінних паперів та корпоративних операцій емітента, в тому числі емітента-нерезидента, на рахунках у цінних паперах емітентів, депозитарних установ та депозитаріїв-кореспондентів;

7) відкриття та ведення грошових рахунків депозитарних установ, їх депонентів та депозитаріїв-кореспондентів для проведення переказу коштів у випадках, передбачених цим Законом;

8) установлення вимог до форми інформації про набуття, припинення або обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами, яка вноситься до системи депозитарного обліку;

9) забезпечення в установленому порядку постійного резервного копіювання та збереження системи депозитарного обліку;

10) впровадження відповідно до компетенції міжнародних стандартів провадження депозитарної діяльності;

11) складення реєстрів власників іменних цінних паперів, зняття контрольних копій з реєстрів в електронній формі та забезпечення їх подальшого зберігання;

12) зарахування дивідендів на рахунки депозитарних установ та забезпечення їх подальшого перерахування на рахунки власників цінних паперів;

13) проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, вчинених поза фондовими біржами;

14) ведення рахунка в цінних паперах депозитарної установи, що припинена в результаті ліквідації або якій анульовано відповідну ліцензію за правопорушення на ринку цінних паперів чи в іншому визначеному Комісією випадку, а також відповідальне зберігання документів, баз даних, копій баз даних, архівів баз даних депозитарної установи, інформації про тих її депонентів, що в установленому порядку не закрили свої рахунки в цінних паперах, та цінних паперів, які обліковувалися на їх рахунках, та подання інформації про стан таких рахунків згідно із законодавством;

15) здійснення нагляду та контролю за депозитарними установами в частині провадження ними депозитарної діяльності, в порядку та межах, установлених цим Законом.

Центральний депозитарій може здійснювати інші визначені законом повноваження.

7. Граничні тарифи на оплату послуг Центрального депозитарію встановлюються Кабінетом Міністрів України.

8. Чистий прибуток Центрального депозитарію спрямовується виключно на забезпечення його розвитку та здешевлення послуг, що ним надаються.

9. Центральний депозитарій зобов’язаний у порядку та строки, встановлені Комісією, оприлюднювати результати своєї діяльності. Центральний депозитарій звітує щороку про результати своєї діяльності на засіданні Комісії в установленому нею порядку.

10. Центральний депозитарій зобов’язаний проводити щорічний аудит своєї діяльності відповідно до міжнародних стандартів аудиту.

Стаття 9. Гарантії невтручання у діяльність Центрального депозитарію

1. Втручання органів влади або їх посадових осіб у виконання функцій та здійснення повноважень Центральним депозитарієм забороняється, крім визначених законом випадків.

Стаття 10. Статут Центрального депозитарію

1. У статуті Центрального депозитарію зазначаються його місцезнаходження, розмір статутного та резервного капіталу, права і обов’язки акціонерів, порядок внесення змін до статуту, інші відомості, передбачені Цивільним кодексом України та іншими законами.

2. Державна реєстрація статуту Центрального депозитарію здійснюється в установленому законом порядку після його погодження з Комісією в установленому нею порядку.