Верховною Радою України 19 грудня 1992 року, тобто ще до проголошення Конституції. Уже тоді він закріпив головні принципи діяльності адвокатури. Це верховенство закон
| Вид материала | Закон |
СодержаниеТермінологічний словник Завдання для модульного контролю Порядок і критерії оцінювання |
- 24 серпня Україна святкує 18-ту річницю Незалежності, 50.48kb.
- Витяг з Конституції України, 146.42kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 15 липня 1997 року. Таким чином, відповідно до статті 9 Конституції, 208.75kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Міжнародний День рідної мови (21 лютого), 1170.09kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 371.46kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 483.18kb.
- Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 458.73kb.
представника на стадіях апеляційного, касаційного
провадження та під час перегляду судових рішень
у зв’язку з нововиявленими обставинами.
Процесуальне представництво адвоката
на стадії судового виконання
Запитання, що виносяться
на семінарське заняття
1. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії апеляційного провадження.
2. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії касаційного провадження.
3. Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
4. Діяльність адвоката на стадії судового виконання.
Рекомендована література
для підготовки до семінару
1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.
2. Закон України «Про адвокатуру».
3. Цивільно-процесуальний кодекс України.
4. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.
5. Закон України «Про судоустрій України».
6. Закон України «Про виконавче провадження».
7. Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. — 2000. — № 29.
Запитання для перевірки знань
1. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.
2. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.
3. Участь адвоката на стадії апеляційного провадження.
4. Участь адвоката на стадії касаційного провадження.
5. Участь адвоката на стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
6. Повноваження адвоката на стадії судового виконання.
Практичні завдання
1. Назвіть реквізити ордеру юридичної консультації, який підтверджує повноваження адвоката під час ведення справи в суді.
2. Складіть проект довіреності, виданої адвокатові довірителем на ведення справи в суді.
3. Дайте порівняльну характеристику повноважень адвоката на різних стадіях цивільного процесу.
Запитання для контролю
самостійної та індивідуальної роботи
1. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.
2. Повноваження адвоката при веденні цивільних справ у суді першої інстанції.
Тема для написання реферату
Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
| ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК |
Адвокат — громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю й прийняв Присягу адвоката України.
Адвокатська таємниця — питання, з яких громадянин або юридична особа зверталася до адвоката, суть консультацій, порад, роз’яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом під час здійснення своїх професійних обов’язків.
Адвокатура України — добровільне професійне громадське об’єднання, покликане згідно з Конституцією України сприяти захисту прав, свобод і представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, надавати їм іншу юридичну допомогу.
Алібі — 1) фактичні обставини, які свідчать, що обвинувачуваний або підозрюваний у момент скоєння злочину перебував у іншому місці, а тому не міг бути його учасником; 2) перебування обвинувачуваного в момент скоєння злочину в іншому місці як доказ його непричетності до злочину.
Амністія — 1) пом’якшення покарання або звільнення від покарання осіб, засуджених судом, звільнення від кримінального переслідування, зняття судимості з осіб, які відбули покарання, що здійснюється актом верховної влади стосовно визначеної категорії осіб; 2) акт вищого органу законодавчої влади про відмову в порушенні кримінальної справи або її припинення чи повне або часткове звільнення особи від покарання, заміну покарання більш м’яким або зняття судимості з раніше засуджених.
Апеляція — одна з форм подання прокурора або оскарження учасниками процесу рішення суду першої інстанції.
Близькі родичі — батьки, діти, усиновителі, усиновлені, рідні брати та сестри, дід, баба, онуки, а також подружжя.
Відвід — усунення посадової особи від провадження у справі за наявності обставин, які дають підстави вважати, що вона особисто безпосередньо або опосередковано зацікавлена у цій справі. Відвід може бути заявлено обвинуваченим, захисником, підсудним, потерпілим і його представником, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або їхніми представниками. Посадова особа може самостійно усунутися від справи, заявивши самовідвід.
Відшкодування шкоди — компенсація майнових збитків, що настали внаслідок заподіяння шкоди.
Виправданий — особа, щодо якої винесено виправдальний вирок.
Вища кваліфікаційна комісія адвокатури — орган, створений при Кабінеті Міністрів України для розгляду скарг на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Доказування — у кримінальному судовому провадженні — процесуальна діяльність вказаних у законі органів та осіб, яка полягає у визначенні можливих версій слідства, збиранні, перевірці та оцінюванні доказів і їх джерел, а також в обґрунтуванні достовірних висновків із метою встановлення об’єктивної істини у справі.
Допит — найпоширеніша процесуальна дія, під час якої у встановленому законом порядку фактичні відомості по суті справи отримують від сторін, потерпілих, свідків, особи, яка скоїла злочин, від експерта.
Затримання підозрюваного у скоєнні злочину — короткочасне (не більше 72 годин) позбавлення волі особи, взяття її під варту.
Захист — свідома, цілеспрямована діяльність як самого обвинуваченого (підозрюваного), так і захисника, законного представника, громадського захисника, цивільного відповідача та його представника.
Захисник — учасник кримінального процесу, помічник суду у з’ясуванні всіх обставин справи, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого та підсудного або пом’якшують чи виключають їхню відповідальність, і надають їм необхідну юридичну допомогу.
Засуджений — особа, щодо якої винесено обвинувальний вирок.
Істина — всестороння й повна відповідність дійсності висновків слідства та суду про обставини злочину та винність особи.Касація — подання прокурора або скарга учасника процесу щодо скасування або зміни судового рішення в касаційному порядку.
Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури — орган, який формують Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська, Севастопольська міські Ради народних депутатів для визначення професійних знань осіб, які мають намір займатися адвокатською діяльністю, та вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів.
Нововиявлені обставини — нові обставини, раніше невідомі органам попереднього слідства та суду.
Обвинувачуваний — особа, щодо якої на підставі достатності доказів, про скоєння нею злочину в установленому законом порядку винесено постанову про притягнення до участі в справі як обвинуваченого.
Підозрюваний — особа, затримана за підозрою у скоєнні злочину, або особа, до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.
Підсудний — обвинувачений, якого віддано до суду.
Покарання — особливий засіб державного примусу за скоєне правопорушення.
Помилування — акт індивідуального характеру, виданий верховною владою, який повністю або частково звільняє засудженого від покарання або замінює призначене судом покарання на більш м’яке.
Поняті — сторонні особи, яких запропонують працівники органів дізнання або попереднього слідства бути присутніми під час проведення обшуку, виїмки, огляду, пред’явлення осіб і предметів для впізнання, відтворення обстановки та обставин дії, опису майна.
Потерпілий — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.
Презумпція невинності — принцип кримінального процесу, відповідно до якого обвинувачуваний визнається невинним, поки його винність не буде безсумнівно доведено й визнано вироком суду, що набрав законної сили.
Приватний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який досяг 18 років (за винятком жінок) склав екзамен в окружному суді або судовій палаті й отримав свідоцтво на право ведення судових справ.
Присяжний повірений — після проведення на початку 60-х років ХІХ ст. судової реформи так називався адвокат, який мав вищу юридичну освіту, практичний стаж відповідної судової роботи, та був помічником присяжного повіреного не менше п’яти років.
Протокол — документ, що його склав слідчий, про проведення ним певних судових дій, про їхній зміст і наслідки.
Скарга — звернення в державний або громадський орган або до їхніх посадових осіб з приводу порушення законних прав та інтересів конкретної фізичної або юридичної особи.
Спілка адвокатів України — громадська, добровільна, професійна, незалежна, самоврядна всеукраїнська організація адвокатів.
Функція захисту — діяльність сторони захисту щодо заперечення звинувачення, підозри, виявлення та обґрунтування обставин, які виправдовують обвинувачуваного (підсудного) або пом’якшують його вину та відповідальність. На стороні захисту виступають захисник, підозрюваний, обвинувачуваний (підсудний), цивільний відповідач і його представник.
Цивільний відповідач — фізична або юридична особа, яка в силу закону несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинувачуваного.
Цивільний позивач — фізична або юридична особа, яка зазнала матеріальної шкоди від злочину й висунула під час провадження кримінальної справи до обвинувачуваного або до осіб, які несуть матеріальну відповідальність за його дії, цивільний позов, тобто вимогу про відшкодування збитків.
Юридична допомога — сприяння громадянам, посадовим та юридичним особам у вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням норм права.
Юридична консультація — колектив адвокатів, створений президією колегії адвокатів для організації роботи з надання юридичної допомоги.
| ЗАВДАННЯ ДЛЯ МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ |
Принципи та види контролю знань студентів
Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ та є організацію зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів — основа, яка дає підстави судити про результати навчання та ступінь опанування навчальної програми, вирішувати питання про переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з навчального закладу та видачу диплому. Результати контролю знань — головний показник, за яким оцінюється робота окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету загалом, а також робота викладацького складу.
За умови правильної організації контроль знань покликаний також розв’язувати навчальні, виховні, організаційні, розвиваючі, методичні та інші завдання.
Контроль знань з дисципліни «Адвокатура в Україні» ґрунтується на таких основних принципах:
- перевірка та оцінка знань студентів повинні відображати рівень засвоєння ними знань і стимулювати їх до нових успіхів;
- перевірка та оцінювання знань повинні здійснюватися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання, а також послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту та методики;
- перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей та особистих успіхів кожного окремого студента;
- диференціація оцінок повинна проводитися за об’єктивними, заздалегідь визначеними критеріями;
- оцінка знань студента має відповідати справжній якості та кількості засвоєних знань, умінь і навичок.
Контроль знань з дисципліни «Адвокатура в Україні» здійснюється як поточний контроль знань студентів з наступним складанням заліку.
Отже, підсумковий контроль знань студентів з дисципліни «Адвокатура в Україні» передбачає результати оцінювання поточної роботи та залік. Метою підсумкового контролю знань є визначення справжнього рівня та змісту знань студентів з адвокатури за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності відповідно до обраного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Програмні запитання, що становлять зміст дисципліни, доводяться до студентів на початку навчального семестру.
Передумовою для складання заліку з дисципліни є поточна робота в семестрі, яка оцінюється в межах 40 балів.
Залік як форма підсумкового контролю знань виставляється за результатами оцінювання поточної роботи в семестрі. Умовою одержання заліку є виконання всіх обов’язкових завдань і позитивні результати модульного контролю знань та одержання не менше 20 балів за поточну роботу впродовж семестру. Студент, який не набрав 20 балів у процесі поточної роботи в семестрі, не одержує заліку й має заборгованість із цієї дисципліні, яка погашається у встановленому порядку.
Студенти заочної форми навчання отримують залік за результатами модульного контролю знань, що здійснюється відповідно до розкладу заліково-екзаменаційної сесії.
Програмні запитання з дисципліни
1. Право громадян на кваліфіковану юридичну допомогу.
2. Значення адвокатської діяльності.
3. Організація правової допомоги на нижчих стадіях розвитку людського суспільства.
4. Адвокатура в період середньовіччя.
5. Закон України «Про адвокатуру».
6. Система нормативних актів про адвокатуру.
7. Організація адвокатури за часів Гетьманщини.
8. Організація адвокатури України згідно з Положенням про адвокатуру 1922 року.
9. Організація адвокатури України згідно з Положенням про адвокатуру СРСР 1939 року.
10. Особливості організації адвокатури в західних українських землях до їх возз’єднання з Українською РСР.
11. Діяльність адвокатури згідно з Положеннями про адвокатуру Української РСР 1962 і 1980 років.
12. Регулювання порядку оплати праці адвокатів у різні періоди існування адвокатури в Україні.
13. Принципи здійснення діяльності адвокатури України.
14. Гарантії адвокатської діяльності.
15. Передумови адвокатської діяльності.
16. Повноваження кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.
17. Організаційні форми діяльності адвокатури.
18. Функції, які виконує адвокат.
19. Професійні та соціальні права адвокатів.
20. Поняття та предмет адвокатської таємниці.
21. Підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.
22. Права помічника адвоката.
23. Завдання Спілки адвокатів України.
24. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпції невинності та змагальності.
25. Забезпечення підозрюваному, обвинуваченому та підсудному права на захист.
26. Способи залучення адвоката як захисника до участі в справі.
27. Права та обов’язки захисника.
28. Випадки неможливості відмови від захисника.
29. Права адвоката щодо оскарження дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді, суду.
30. Права адвоката на етапі попереднього слідства та на судових стадіях кримінального процесу.
31. Значення та зміст захисної промови адвоката.
32. Зауваження адвоката на протокол судового засідання.
33. Права та обов’язки адвоката як представника потерпілого.
34. Права та обов’язки адвоката як представника цивільного позивача та цивільного відповідача.
35. Оформлення повноважень адвоката на здійснення представництва в цивільному процесі.
36. Повноваження адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.
37. Участь адвоката на стадії апеляційного провадження.
38. Участь адвоката на касаційному провадженні.
39. Участь адвоката на стадії перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
40. Участь адвоката під час перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
41. Повноваження адвоката на стадії судового виконання.
42. Значення Присяги адвоката.
43. Правила адвокатської етики.
44. Припинення адвокатської діяльності.
45. Призупинення адвокатської діяльності.
46. Позбавлення права здійснення адвокатської діяльності.
47. Робота адвоката щодо збирання, дослідження та оцінки доказів.
48. Випадки неможливості деяких процесуальних дій без участі адвоката.
49. Формування процесуальної позиції захисника.
50. Діяльність адвоката з питань забезпечення позову.
51. Діяльність адвоката з питань забезпечення доказів.
52. Відмінність пояснення адвоката в суді апеляційної інстанції від промови адвоката в суді першої інстанції у цивільній справі.
53. Підготовка адвоката до складання позовної заяви.
54. Участь адвоката у провадженні попереднього слідства, його права та обов’язки.
55. Клопотання адвоката на попередньому слідстві.
56. Ведення адвокатом допиту в суді підсудного, потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів.
57. Участь адвоката у слідчих діях.
58. Податкові обов’язки осіб, які займаються адвокатською діяльністю.
59. Адвокатура та підприємництво.
60. Найвідоміші адвокати минулого й сучасності.
61. Суть обов’язку адвоката «використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб».
62. Відмінність статусу адвоката від статусу інших осіб, які займаються юридичною практикою.
63. Походження та значення терміна «адвокат».
64. Момент допуску адвоката до участі в справі у кримінальному процесі.
65. Відшкодування стороні, на користь якої постановлено рішення, витрат з оплати праці адвоката. Вимоги до змісту угоди про надання юридичної допомоги.
66. Прийняття доручення клієнта кількома адвокатами.
67. Чинники, що беруться до уваги при визначенні розміру гонорару.
68. Оплата видатків, пов’язаних з виконанням доручення.
69. Гонорарні відносини у разі дострокового розірвання угоди.
70. Етичні засади взаємин адвокатів між собою.
71. Розірвання адвокатом угоди про надання правової допомоги.
72. Розірвання клієнтом угоди про надання правової допомоги.
73. Обов’язки адвоката під час розірвання угоди про надання правової допомоги.
Перелік понять, які необхідно засвоїти у процесі вивчення дисципліни «Адвокатура в Україні»:
| Адвокатура Адвокат Адвокатська діяльність Захисник Адвокатська таємниця Адвокатська етика Гонорар Клієнт Помічник адвоката Угода про надання правової допомоги Домінантність інтересів клієнтів Верховенство закону Конфіденційність Правозаступництво. Незалежність адвокатури Адвокатське об’єднання Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Предмет адвокатської таємниці Атестаційна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вища кваліфікаційна комісія адвокатури Присяга адвоката України Процесуальна позиція захисника Касаційне провадження Апеляційне провадження Представник Представництво Громадська організація | Відшкодування витрат з оплати праці адвоката Адвокатський ордер Відвід Понятий Презумпція невинності Покарання Апеляція Касація Нововиявлені обставини Близькі родичі Учасники процесу Протокол Алібі Амністія Виправданий Вища кваліфікаційна комісія адвокатури Доказування Допит Засуджений Істина Обвинувачуваний Підозрюваний Підсудний Помилування Потерпілий Приватний повірений Присяжний повірений Скарга Спілка адвокатів України Функція захисту Цивільний відповідач Цивільний відповідач Юридична допомога Юридична консультація |
ПОРЯДОК І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ