Верховною Радою України 19 грудня 1992 року, тобто ще до проголошення Конституції. Уже тоді він закріпив головні принципи діяльності адвокатури. Це верховенство закон

Вид материала

Закон

Содержание Методичні вказівки План семінарського заняття Методичні вказівки План семінарського заняття Методичні вказівки Методичні вказівки План семінарського заняття Методичні вказівки План семінарського заняття

Подобный материал:

• 24 серпня Україна святкує 18-ту річницю Незалежності, 50.48kb.
• Витяг з Конституції України, 146.42kb.
• Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
• Верховною Радою України 15 липня 1997 року. Таким чином, відповідно до статті 9 Конституції, 208.75kb.
• Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
• Міжнародний День рідної мови (21 лютого), 1170.09kb.
• Декретами Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 371.46kb.
• Декретами Кабінету Міністрів України  від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 483.18kb.
• Декретами Кабінету Міністрів України  від 26 грудня 1992 року n 12-92, від 31 грудня, 458.73kb.

Тема для написання реферату

Права та обов’язки адвокатів.

Тести для перевірки знань

1. Назвіть, який з видів діяльності не є адвокатським:

А) надання консультацій;

Б) засвідчення копій документів у справах, які ведуть адвокати;

В) засвідчення справжності підпису осіб, причетних до справи.

2. Адвокати надають правову допомогу:

А) тільки фізичним особам;

Б) тільки юридичним особам;

В) фізичним та юридичним особам.

3. На адвоката, відповідно до законодавства України, покладено такі функції:

А) тільки правозаступництва;

Б) правозаступництва й представництва;

В) правозаступництва, представництва та консультативну.

4. Адвокат, збираючи відомості про факти, що можуть бути використані як докази:

А) має право застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства;

Б) не має права використовувати науково-технічні засоби;

В) чинним законодавством це право адвоката не визначено.

5. Адвокат не має права прийняти доручення про подання юридичної допомоги у разі:

А) коли він брав участь у цій справі як слідчий;

Б) коли він подавав юридичну допомогу особам, інтереси яких не суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про ведення справи;

В) коли він є родичем голови Верховного Суду України.

6. Помічник адвоката:

А) може виконувати будь-які доручення у справах, що знаходяться у провадженні адвоката;

Б) може виконувати доручення у справах, що знаходяться у провад­женні адвоката, крім процесуальних повноважень адвоката;

В) може виконувати тільки доручення, пов’язані з технічним забезпеченням роботи адвоката.

7. Сутність порад адвоката:

А) є адвокатською таємницею;

Б) не є адвокатською таємницею;

В) адвокат має право сам вирішувати, чи належить порада до адвокатської таємниці.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката

Вивчаючи тему, студент повинен використати свої знання з курсів теорії держави та права, а також трудового права, пригадати, що таке юридична відповідальність, назвати її види, вказати, яке місце серед них належить дисциплінарній відповідальності.

Юридична відповідальність — це відповідальність, передбачена законом за порушення норми права. Залежно від того, до якої галузі належить порушена норма, визначають і вид відповідальності.

Дисциплінарна відповідальність настає за порушення дисципліни, а дисциплінарні права та обов’язки зазвичай регулюються нормами трудового права.

Специфіка дисциплінарної відповідальності адвокатів полягає в тому, що її застосовує орган, з яким адвокат не перебуває у трудових відносинах.

Крім цього, розглядаючи тему, слід звернути увагу й на інші види юридичної відповідальності адвоката. У темі «Засади та гарантії адвокатської діяльності» розглянуто питання про притягнення адвоката до кримінальної відповідальності відповідно до ст. 10 Закону України «Про адвокатуру». До цивільно-правової відповідальності адвоката може бути притягнуто на загальних підставах у випадках, коли його дії або бездіяльність спричинили матеріальну шкоду клієнту або третій особі. Можливо, у зв’язку з цим варто було б запровадити обов’язкове страхування професійної діяльності адвокатів, яке існує у приватних нотаріусів.

У темі розглядаються такі питання:

І. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури

Вирішення питань про дисциплінарну відповідальність адвокатів покладено на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії. Студен­там необхідно знати, де вони створюються, термін їх повно­важень, завдання, структуру, порядок їх формування та функціонування.

Палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії мають право запитувати необхідну для здійснення їх повноважень інформацію від суддів, слідчих органів, органів юстиції, інших підприємств, установ, організацій, а також службових осіб.

Органи та службові особи, до яких надійшов запит, повинні не пізніше як за десять днів дати відповідь комісії.

Особливу увагу слід звернути на компетенцію та повноваження дисциплінарної палати.

Для глибшого засвоєння матеріалу необхідно ознайомитися
з Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адво-
катури.

ІІ. Дисциплінарне провадження проти адвоката

Студент повинен пам’ятати, що дисциплінарне провадження має свої етапи. Це — порушення дисциплінарного провадження, розгляд дисциплінарної справи, застосування стягнення або закриття дисциплінарної справи, оскарження рішення про накладання дисциплінарного стягнення, зняття стягнення.

Студенти мають знати, що згідно з Положенням про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури право порушення дис­циплінарного провадження належить голові дисциплінарної палати, який попередньо розглядає інформацію, що стосується підстав притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, знайомить його з цією інформацією та вимагає від нього письмового пояснення.

Вивчаючи матеріал, студенти повинні акцентувати свою увагу на понятті дисциплінарного порушення адвоката, санкціях, що застосовуються за ці порушення, порядку їх накладення та зняття.

Варто порівняти дисциплінарну відповідальність адвокатів з дисциплінарною відповідальністю, що настає за нормами трудового права, звертаючи увагу на терміни застосування та стягнення, передбачені в обох випадках.

Важливо знати, що рішення про припинення адвокатської діяль­ності та анулювання свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією може бути прийнято у разі: засудження адвоката за скоєння злочину — після набрання вироком законної сили; обмеження судом дієздатності або визнання адвоката недієздатним; втрати ним громадянства України; грубого порушення вимог Закону України «Про адвокатуру» та інших актів законодавства України, що регулюють діяльність адвокатури, й Присяги адвоката України.

ІІІ. Винесення рішення про накладення дисциплінарного стягнення, його оскарження та зняття

Будь-який адвокат, який вважає, що його дисциплінарну справу розглянуто необ’єктивно, а стягнення накладено не­законно, має право оскаржити таке рішення. Зіставляючи різні види юридичної відповідальності різних суб’єктів, студент повинен дійти висновку, що адвокати не є винятком із загального правила, оскільки в правовій державі рішення органу такого рів­ня, як кваліфікаційно-дисциплінарна комісія, не може бути оста­точним.

Слід запам’ятати, що у разі розгляду справи Вища кваліфікаційна комісія адвокатури може ухвалити одне з рішень: залишити рішення палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії без зміни, а скаргу — без задоволення; змінити рішення; скасувати рішення й надіслати справу до тієї самої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії для нового розгляду, або закрити справу. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури є остаточними та приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від загальної кількості членів комісії.

Зауважимо, що дисциплінарна відповідальність члена адвокатського об’єднання регулюється також його статутом.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 7. Дисциплінарна
відповідальність адвоката

Питання, що виносяться
на семінарське заняття

1. Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.

2. Дисциплінарна палата.

3. Дисциплінарне провадження проти адвоката.

4. Дисциплінарні стягнення, які застосовуються щодо адво-
катів.

5. Розгляд дисциплінарної справи. Оскарження рішення про накладання дисциплінарного стягнення.

6. Зняття стягнення.

Рекомендована література
для підготовки до семінару

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.

4. Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів 1—2 жовтня 1999 року.

5. Статут громадської організації «Спілка адвокатів України»: Затверджений Установчим з’їздом Спілки адвокатів України 22.09.1990 року із змінами і доповненнями, внесеними на ІІ позачерговому з’їзді Спілки адвокатів України 16.01.1993 року.

6. Дашо Т. Этика помощника адвоката // Юридическая практика. — 2003. — № 1 (263). — 8 січ.

Питання для перевірки знань

1. Підстави притягнення адвоката до дисциплінарної відпові­дальності.

2. Хто може бути помічником адвоката?

3. Які права має помічник адвоката?

4. Хто несе відповідальність за вчинки помічника адвоката?

Практичні завдання

1. Складіть бібліографічний довідник для засвоєння матеріалу теми.

2. Порівняйте дисциплінарну відповідальність адвокатів з дис­циплінарною відповідальністю, передбаченою нормами трудового права.

Запитання для контролю
самостійної та індивідуальної роботи

1. Що таке дисциплінарна відповідальність адвоката?

2. Яку роль у дотриманні адвокатом дисципліни відіграють Правила адвокатської етики?

Тема для написання реферату

Етика помічника адвоката.

Тести для перевірки знань

1. Дисциплінарне стягнення щодо адвоката застосовується не пізніше як:

А) через одну добу з дня виявлення порушення;

Б) через один місяць з дня виявлення порушення, не враховуючи часу хвороби адвоката або перебування його у відпустці;

В) через шість місяців з дня виявлення порушення.

2. До адвоката може бути застосовано такі дисциплінарні стяг­нення:

А) зауваження;

Б) догана;

В) попередження.

3. Якщо під час розгляду справи дисциплінарна палата переконається в необґрунтованості притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, вона може:

А) закрити дисциплінарну справу;

Б) передати її розгляд до суду;

В) направити подання до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури.

4. Рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності виголошується:

А) у присутності адвоката, справа щодо якого розглядається;

Б) за його відсутності;

В) за його бажанням, адвокат може бути присутнім або відсутнім.

5. Адвокат вважається таким, щодо якого не застосовувалося дисциплінарне стягнення, якщо впродовж певного терміну на нього не було накладено нового дисциплінарного стягнення:

А) шести місяців;

Б) одного року;

В) трьох років.

6. Дострокове зняття стягнення:

А) здійснює палата, що накладала стягнення;

Б) за поданням кваліфікаційно-дисциплінарної комісії проводить Вища кваліфікаційна комісія адвокатури;

В) за заявою адвоката може здійснюватися в судовому порядку.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного

Під час вивчення теми студентам доцільно звернути увагу на роль адвоката на різних стадіях кримінального процесу. Слід пам’ятати, що у країні здійснюється судова реформа, тому в зако­нодавстві відбуваються зміни, які, своєю чергою, зумовили корекцію процесуального статусу адвоката. Важливо порівняти функції адвоката, якщо його клієнтом є підозрюваний, обвинувачуваний та підсудний, і виявити спільні для всіх стадій особливості. Варто розглянути права та обов’язки інших учасників процесу, на яких покладено захист — це підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, громадський захисник, цивільний відповідач і його представник. Засвоєння теми неможливе без знання норм кримінального процесу.

У темі розглядаються такі питання:

І. Адвокат — захисник підозрюваного

Право підозрюваного, обвинуваченого та підсудного на захист проголошено у ст. 63 Конституції України, а його забезпечення віднесено до головних засад судочинства ст. 129 Основного Закону.

Відповідно до ст. 44 КПК України в редакції від 21 червня 2001 року захисником є особа, яка в порядку, встановленому законом, уповноважена здійснювати захист прав і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого та надавати їм необхідну юридичну допомогу під час провадження у кримінальній справі.

Засвоюючи матеріал цього питання, слід докладно розглянути такі стадії кримінального процесу, як порушення кримінальної справи та дізнання й досудове слідство. Для цього варто пригадати ст. 21, 43, 43-І, 44, 45, 46, 47, 48, 61, 162 та інші КПК України. Доцільно також проаналізувати момент вступу адвоката до процесу на предмет його оптимальності. Студенти повинні знати, хто і з якого моменту може бути допущений як захисник підозрюваного, у який спосіб підтверджуються повноваження захисника. Важливим є те, що захис­ник допускається до участі в справі на будь-якій стадії процесу.

Слід звернути увагу, що у випадках, коли відповідно до вимог закону (ст. 45 КК України) участь захисника є обов’язковою, близькі родичі обвинуваченого, його опікуни або піклувальники можуть виступати в ролі захисників лише одночасно із захисником — адвокатом чи іншим фахівцем у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Для кращого опанування матеріалу студентам необхідні міцні знання норм кримінального процесу. Підсумовуючи вивчене, розкрийте роль адвоката на кожній із стадій процесу, на якому підзахисний є підозрюваним.

ІІ. Адвокат — захисник обвинуваченого

Вивчаючи це питання, студенти повинні звернути увагу на те, що після висунення обвинувачення процесуальний статус особи змінюється. Це відбивається на правах та обов’язках адвоката. У разі висунення обвинувачення присутність захисника обвину­ваченого є обов’язковою, крім випадків, коли він відмовляється від захисника, а його відмову прийнято.

Слідчий, упевнившись в особі обвинуваченого, оголошує йому постанову про притягнення як обвинуваченого, роз’яснює суть висуненого обвинувачення та вручає копію постанови.

Про висунення обвинувачення, роз’яснення його суті та вручення копії постанови слідчий складає протокол (із зазначенням години й дати висунення обвинувачення), який підписується обвинуваченим, слідчим і захисником.

Вступає в повну силу дія принципу змагальності сторін у кримінальному процесі. Сторони мають право надавати суду докази й доводити їх переконливість, що є реалізацією основних засад судо­чинства, передбачених Конституцією України. Важливою частиною функцій адвоката обвинуваченого є дослідження матеріалів справи, аналіз аргументів для заперечення обвинуваченню, пошук обставин, що пом’якшують покарання. Слід зазначити, що до ст. 66 нового Кримінального кодексу України введено ряд нових обставин, що можуть впливати на пом’якшення покарання.

ІІІ. Адвокат — захисник підсудного

У статусі обвинуваченого підзахисний перебуває також на стадії досудового слідства.

У разі наявності достатньої кількості доказів, що вказують на скоєння певною особою злочину, слідчий виносить мотивовану постанову про притягнення цієї особи як обвинуваченого.

Обвинувачення повинно бути пред’явлено не пізніше двох днів з моменту винесення слідчим постанови про притягнення цієї особи як обвинуваченого і в будь-якому разі не пізніше дня явки обвинуваченого або його приводу (ст. 133 КПК України).

Стадії підготовки судового засідання, судового слідства, судових дебатів, останнього слова підсудного є найвирішальнішими для підсудного. Тому важливо з’ясувати для себе роль адвоката на всіх цих стадіях. Особливо значущою може стати захисна промова адвоката під час судових дебатів. Студентам доцільно ознайомитися з промовами видатних адвокатів, наприклад, О. Ф. Коні та інших.

Слід зазначити, що право на захист має також і засуджена особа, але діяльність адвоката на стадіях апеляційного, касаційного проваджень та під час перегляду судових рішень у зв’язку з нововиявленими обставинами та на стадії судового виконання розглядатиметься в наступних темах.

Рекомендована література до теми

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру». — Ст. 735.

3. Кримінально-процесуальний кодекс України. — Ст. 402.

4. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного,
обвинуваченого, підсудного

Запитання, що виносяться
на семінарське заняття

1. Адвокат — захисник підозрюваного.

2. Роль адвоката під час провадження дізнання та попереднього слідства.

3. Адвокат — захисник обвинуваченого.

4. Адвокат — захисник підсудного.

Рекомендована література
для підготовки до семінару

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

5. Кони А. Ф. Нравственные начала в уголовном процессе. Собр. Соч.: В 8 т. — М., 1967. — Т. 4.

Питання для перевірки знань

1. Конституція України про принципи забезпечення підозрюваному, обвинуваченому, підсудному права на захист, презумпцію невинності та змагальності.

2. Сутність забезпечення права на захист підозрюваному, обвинуваченому, підсудному.

3. Способи залучення адвоката як захисника до участі в справі.

4. Випадки, коли не може бути прийнято відмову від захисника.

5. Момент допуску до участі у справі захисника.

6. Дії захисника за наявності колізії в питанні про винність чи невинність підзахисного.

7. Можливості, які надає закон адвокату для збирання, дослід­ження, оцінки доказів.

8. Заявлення клопотань адвокатом.

9. Права адвоката щодо оскарження дій і рішень слідчих органів, прокурора, судді, суду.

10. Права адвоката на етапі закінчення попереднього слідства та в судових стадіях кримінального процесу.

11. Значення та зміст захисної промови.

12. Зауваження адвоката на протокол судового засідання.

13. Чи може адвокат оскаржити вирок суду всупереч волі підзахисного?

Практичні завдання для виконання

1. Порівняйте права адвоката як захисника підозрюваного, обвинуваченого та підсудного.

2. Доведіть, що неможливість відмови від захисника у випадках, передбачених законом, є обґрунтованою.

3. У ході попереднього слідства Петренко визнав себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 140 КК України. Під час судового слідства він від своїх попередніх показань відмовився й заявив, що вину свою не визнає, і адвокат йому не потрібен.

Яким чином суд повинен вирішити клопотання Петренка?

Запитання для контролю
самостійної та індивідуальної роботи

1. Поняття підозрюваного, обвинуваченого, підсудного.

2. Хто здійснює функції захисту від підозри та обвинувачення?

3. У чому полягають інтереси обвинуваченого?

4. Зміст забезпечення охорони особистих і майнових прав підоз­рюваного та обвинуваченого.

5. Чи має право адвокат ігнорувати думку підзахисного?

6. Що передбачає підготовка адвоката до ведення справи в апеляційній інстанції?

7. Як вирішується питання про застосування заходів безпеки щодо потерпілого та його представника?

Теми для написання рефератів

1. Презумпція невинності підозрюваного, обвинуваченого та підсудного.

2. Права та обов’язки адвоката — представника потерпілого на різних етапах слідства.

Тести для перевірки знань

1. Принцип презумпції невинності закріплено:

А) Конституцією;

Б) Кримінальним кодексом;

В) Цивільним кодексом.

2. У кримінальному праві діє принцип:

А) презумпція винності;

Б) презумпція невинності.

3. Захисна промова виголошується адвокатом:

А) перед початком судового слідства;

Б) під час судових дебатів;

В) перед допитом свідків.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Тема 9. Адвокат — представник потерпілого,
цивільного позивача та цивільного відповідача

У цій темі розглядається роль адвоката у разі представництва інших учасників процесу, а саме потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача. Те, що вони мають передбачене законом право на захист своїх інтересів у кримінальному процесі, є дуже важливим чинником. Адже першочерговим завданням слід­ства є встановлення вини чи виправдання підсудного. На це спрямовано більшість процесуальних дій як досудового, так і судового слідства. Отже, питанню відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної потерпілому під час злочинних дій, може бути не приділено достатньої уваги. Це важливо усвідомити студентам у процесі вивчення теми, щоб визначити можливі шляхи вдосконалення процесуального розв’я­зання проблем потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

Засвоєння теми неможливе без активізації знань із кримінального процесу та кримінального права, тому студентам доцільно пригадати відповідні норми КПК та КК України.

Характеристику в одній темі статусу адвоката як представника трьох учасників процесу викликано їх процесуальною єдністю, наявністю спільних рис у правах та обов’язках адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

У темі розглядаються такі питання:

І. Адвокат — представник потерпілого

Вивчаючи це питання, студенту необхідно звернутися до ст. 49 КПК України, яка визначає, хто може бути визнаний потер­пілим. Відповідно до статті, потерпілим визнається особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Про визнання громадянина потерпілим чи про відмову особа, яка провадить дізнання, слідчий і суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Студентам доцільно проаналізувати правовий статус як самого потерпілого, так і його представника. Важливо запам’ятати, що представники потерпілого користуються процесуальними пра­вами осіб, інтереси яких вони представляють. Тому досліджуючи права потерпілого, необхідно враховувати їх ідентичність з правами представника.

Слід також звернути увагу на відмінність правового становища адвоката потерпілого від правового становища захисника підозрю­ваного, обвинуваченого, підсудного.

ІІ. Адвокат — представник цивільного позивача

Цивільним позивачем, згідно зі ст. 50 КПК України, визнається громадянин, підприємство, установа чи організація, які зазнали матеріальної шкоди від злочину та висунули вимогу про відшкодування збитків відповідно до вимог КПК України. Про визнання цивільним позивачем чи про відмову в цьому особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносять постанову, а суд — ухвалу.

Студенти повинні знати права та обов’язки цивільного позивача, зокрема те, що представником цивільного позивача (ст. 52 КПК України) можуть бути адвокати, близькі родичі, законні представники та інші особи за постановою особи, яка провадить дізнання, слідчого, судді або за ухвалою суду.

Коли цивільним позивачем є юридична особа, то представниками її інтересів можуть бути спеціально вповноважені нею особи.

Представники цивільного позивача користуються процесуальними правами цивільного позивача.

Вивчаючи це питання, студент повинен звернутися до ст. 50 КПК України, акцентувати увагу на процесуальному поєданні інститутів кримінального та цивільного права, а також на тому, що в цивільному процесі такого поєднання немає.

ІІІ. Адвокат — представник цивільного відповідача

Засвоєння матеріалу цього питання рекомендується розпочати з повторення ст. 51 КПК України.

Відповідно до ст. 51 КПК України як цивільних відповідачів може бути притягнуто батьків, опікунів, піклувальників та інших осіб, а також підприємства, установи та організації, які в силу закону несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну злочинними діями обвинуваченого. Про притягнення як цивільного відповідача особа, яка провадить дізнання, слідчий, суддя виносить постанову, а суд — ухвалу. Представник цивільного відповідача користується процесуальними правами цивільного відповідача.

Слід зазначити, що цивільний відповідач і його представник виступають на стороні захисту, оскільки у разі недоведення вини обвинуваченого (підсудного) у скоєнні злочину не буде підстав для задоволення цивільного позову.

Зважаючи на те, що це питання є останнім у темі, студентам слід самостійно визначити спільні та відмінні риси у правовому статусі адвоката — представника потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача.

Рекомендована література до теми

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник
у цивільному процесі. Процесуально-правове
становище адвоката під час ведення цивільних
справ у суді першої інстанції

У цій темі зроблено перехід від кримінального процесу до цивільного. Крім того, у ній поєднано частину, в якій дано загальні засади правового статусу адвоката в цивільному процесі та частину, в якій розглянуто права та обов’язки адвоката під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції.

У процесі вивчення цієї теми студентам необхідно осмислити поняття правозахисника та представника і дійти виснов-
ку, що правозахист і представництво нероздільні в цивільному
процесі.

Для засвоєння матеріалу, пов’язаного з повноваженнями адвоката в суді першої інстанції під час ведення цивільних справ, студентам доцільно спиратися на відповідні знання цивільного права та цивільного процесу.

У темі розглядаються такі питання:

І. Адвокат — правозахисник і представник у цивільному процесі

Закон України «Про адвокатуру», окреслюючи професійні права адвоката, зазначає, що він має право представляти й захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їхнім дорученням у всіх органах, підприємствах, установах та організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань. Таким чином, адвокат, набуваючи повноважень представника, зобов’язаний захищати законні права та інтереси свого довірителя, тобто стояти на сторожі дотримання норм права.

Вивчаючи це питання, студентам необхідно звернутися до ст. 6 Закону України «Про адвокатуру» Цивільно-процесуального кодексу України та глави 4 Цивільного кодексу України.

Провадження справ у суді першої інстанції регулюються розділом ІІІ ЦПК України. З огляду на це студентам доцільно відновити в пам’яті положення розділу, де йдеться про участь адвоката в передбачених законом процесуальних діях, а також норми Закону України «Про судоустрій України».

Студенти повинні чітко розуміти, що в процесуальному представництві адвоката поєднуються дві групи правовідносин: між адвокатом та особою, інтереси якої він представляє, та між адвокатом і судом у цивільному процесі.

ІІ. Адвокат під час ведення цивільних справ у суді першої інстанції

Провадження справ у суді першої інстанції регулюються розділом ІІІ ЦПК України, який студентам слід поновити в пам’яті, зважаючи на участь адвоката в передбачених законом процесуаль­них діях. Варто також пригадати норми Закону України «Про судоустрій України».

Студенти повинні знати, що, керуючись ст. 6 Закону України «Про адвокатуру», адвокат має право запитувати та отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об’єднань, а також від громадян — за їхньою згодою. У разі відхилення вимоги адвоката, він може поставити перед суддею питання про витребування необхідних доказів.

На підставі ст. 143, 149, 154, 155 ЦПК України, адвокат має право порушувати клопотання про забезпечення доказів і позову та про зміну умов його забезпечення або скасування.

Якщо адвокат є представником відповідача, він користується загальними процесуальними засобами захисту, наприклад, перед­баченими ст. 99, 103, 110 ЦПК України, а також спеціальними процесуальними засобами, такими як заперечення проти позову та зустрічний позов (ст. 140, 142, 143 п. 2 ЦПК України).

Студенти повинні засвоїти повноваження представника на різ­них стадіях процесу.

Рекомендована література до теми

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Цивільно-процесуальний кодекс України.

4. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

5. Закон України «Про судоустрій України».

6. Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. — 2000. — № 29.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ

Тема 9. Адвокат — представник потерпілого,
цивільного позивача і цивільного відповідача

Тема 10. Адвокат як правозахисник
і представник у цивільному процесі.
Процесуально-правове становище адвоката
під час ведення цивільних справ
у суді першої інстанції

Запитання, що виносяться
на семінарське заняття

1. Адвокат — представник потерпілого.

2. Адвокат — представник цивільного позивача.

3. Адвокат — представник цивільного відповідача.

4. Адвокат як правозахисник у цивільному процесі.

5. Правовідносини адвоката — представника — із судом і довірителем.

Рекомендована література
для підготовки до семінару

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру».

3. Кримінально-процесуальний кодекс України.

4. Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

5. Михеєнко М., Нор В., Шибіко В. Кримінальний процес України. — К., 1999.

Запитання для перевірки знань

1. Права та обов’язки адвоката як представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача.

2. Чи має право адвокат як представник відмовитися від узятого на себе зобов’язання?

3. Розкрийте функції адвоката як правозахисника та як представника в цивільному процесі.

Практичне завдання

1. Порівняйте правове становище адвоката у кримінальному та цивільному процесах.

Запитання для контролю
самостійної та індивідуальної роботи

1. Права представників цивільного позивача та цивільного відповідача в стадії розгляду справи в суді першої інстанції.

2. Як вирішується питання про застосування заходів безпеки щодо цивільного позивача, цивільного відповідача та їхніх представників?

Теми для написання рефератів

1. Адвокат — представник потерпілого на різних етапах цивіль­ного процесу.

2. Правозахист і представництво в цивільному процесі.

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ


Тема 11. Діяльність адвоката як процесуального
представника на стадіях апеляційного,
касаційного провадження та під час перегляду
судових рішень у зв’язку з нововиявленими
обставинами. Процесуальне представництво
адвоката на стадії судового виконання

Вивчаючи вивченні цю тему, студент повинен знати Закон України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 року, оскільки з набранням ним чинності з’яви­лася така стадія процесу, як апеляційна, а перегляд рішень відбувається ще й за винятковими підставами. Набуло нового змісту касаційне провадження. Цивільний процесуальний кодекс України відображає нині норми, які ввів зазначений закон, тому студентам слід також активізувати знання ЦПК України.

Зауважимо, що деякі положення законодавства, необхідні для засвоєння цієї теми, вже повторювалися під час вивчення правового статусу адвоката у кримінальному процесі.

Оскільки ця тема є завершальною в курсі «Адвокатура в Україні», студентам слід проаналізувати всі норми, вивчені ними у процесі його засвоєння, визначити, які норми є спільними для кримінального та ци­вільного процесів, запам’ятати новели, введені в за­конодавство після проходження студентами навчаль­них курсів «Кримінальний процес» та «Цивільний
процес».

У темі розглядаються такі питання:

І. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадії апеляційного провадження

Відповідно до ст. 290—292 ЦПК України, сторони, а також інші особи та прокурор, які брали участь у розгляді справи, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Діяльність адвоката на стадії апеляційного провадження регламентується главою 40 ЦПК України. Особливу увагу студентам слід приділити таким аспектам діяльності адвоката на цій стадії, як терміни апеляційного оскарження, форма та зміст апеляційної скарги, порядок її внесення, наслідки неявки на судове засідання осіб, які беруть участь у справі, право сторін укласти мирову угоду в суді апеляційної інстанції.

ІІ. Діяльність адвоката як процесуального представника в касаційному провадженні

Процесуальне представництво адвоката може тривати й під час касаційного провадження.

Судом касаційної інстанції є Верховний суд України.

Адвокат як процесуальний представник має право, поряд з іншими особами, визначеними ст. 320 ЦПК України, оскаржити в касаційному порядку рішення та ухвали, прийняті судом першої інстанції, що були предметом розгляду суду апеляційної інстанції, а також ухвали та рішення суду апеляційної інстанції. Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчаючи це питання, студенту слід ще раз переконатись у тому, що поняття «касаційне» він розуміє відповідно до чинного законодавства. Касаційне провадження регулюється главою 41 ЦПК України. Судом касаційної інстанції є Верховний суд України. Законом встановлено, які особи мають право касаційного оскарження, його терміни, форми та зміст касаційної скарги, порядок її подачі, а також регламентовано інші процесуальні моменти, які студентові необхідно знати як такі, що пов’язані з діяль­ністю адвоката.

ІІІ. Діяльність адвоката під час перегляду судових рішень, що набрали законної сили, у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами

Відповідно до ст. 347-3 ЦПК України заяви про перегляд рішень і ухвал у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами можуть бути подані особами, які беруть участь у справі. Якщо адвокат отримав належні повноваження, він, маючи підстави, повинен подати таку заяву.

Стадія перегляду судових рішень у результаті судової реформи набула додаткових підстав для свого виникнення. За чинним законодавством підставами для перегляду рішень і ухвал судів першої, апеляційної та касаційної інстанції можуть бути як нововиявлені, так і виняткові обставини. Вони окреслені у главі 42 ЦПК України. Студенту доцільно проаналізувати ці підстави, а також звернути увагу на терміни подання, форму та зміст заяв, що подаються на цій стадії процесу.

ІV. Діяльність адвоката на стадії судового виконання

Відповідно до ст. 348 ЦПК України, за кожним рішенням, що набрало законної сили або допущено до негайного виконання, за заявою особи, на користь якої прийнято рішення, видається один виконавчий лист.

Виконання рішень судів здійснюється відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Вивчаючи це питання, студент повинен звернутися до глави 44 ЦПК України. Рекомендується звернути особливу увагу на рег­ламентування подання заяв у стадії судового виконання та можливість укладення сторонами мирової угоди.

Студенти повинні знати, що на всіх стадіях цивільного процесу адвокат-представник має надані законом процесуальні права та обов’язки. Від того, наскільки професійно й повно вони будуть реалізовані, залежить ефективність правової допомоги.

Рекомендована література до теми

1. Конституція України: Прийнята п’ятою сесією Верховної Ради 28 червня 1996. — К., 1997.

2. Закон України «Про адвокатуру». — Ст. 735.

3. Цивільно-процесуальний кодекс України. — Ст. 935.

4. Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.

5. Закон України «Про судоустрій України».

6. Закон України «Про виконавче провадження».

7. Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. — 2000. –– № 29.

ПЛАН СЕМІНАРСЬКОГО ЗАНЯТТЯ