Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров’я україни сумський державний університет медичний інститут кафедра нейрохірургії та неврології затверджую

Вид материала

Содержание

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль
Види контролю
Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять
Розподіл балів, присвоюваних студентам
Кількість балів
РАЗОМ сума балів
Загальна оцінка за 1 модуль
Спеціальна неврологія
VIII. Форми контролю
Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80
Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.
Оцінка ЕСТS
Оцінка ЕСТS

Подобный материал:

1 2 3 4 5

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№ п/п	ТЕМА	Кількість годин	Види контролю
1.	Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок	13	Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять:
2.1	Пухлини головного та спинного мозку. Абсцес головного мозку.	2	Підсумковий модульний контроль
2.2	Паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції, нейроберреліоз.	2	- “ -
2.3	Лікарські препарати, які застосовуються у неврології.	2	- “ -
3.	Індивідуальна самостійна робота	2
	Складання задач «Крок-2», підготовка доповідей на наукову концеренцію, участь у міжвузівських олімпіадах.
4.	Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 2	4	Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ	25

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ СТУДЕНТАМ

№ п/п	Модуль 1 (поточне навчальна діяльність)	Кількість балів
	Змістовий модуль 1	22,5
1.	Тема 1	4,5
2.	Тема 2	4,5
3.	Тема 3	4,5
4.	Тема 4	4,5
5.	Тема 5	4,5
	Змістовий модуль 2	31,5
6.	Тема 6	4,5
7.	Тема 7	4,5
8.	Тема 8	4,5
9.	Тема 9	4,5
10.	Тема 10	4,5
11.	Тема 11	4,5
12.	Тема 12	4,5
	Змістовий модуль 3	27
13.	Тема 13	4,5
14.	Тема 14	4,5
15.	Тема 15	4,5
16.	Тема 16	4,5
17.	Тема 17	4,5
18.	Тема 18	4,5
	Змістовий модуль 4	27
19.	Тема 19	4,5
20.	Тема 20	4,5
21.	Тема 21	4,5
22.	Тема 22	4,5
23.	Тема 23	4,5
24.	Тема 24	4,5
Разом змістові модулі		108
Індивідуальна СРС		12
Змістові модулі		120
Підсумковий контроль засвоєння модуля 2:
контроль теоретичної підготовки		80
контроль практичної підготовки		зараховано
РАЗОМ сума балів		200

Примітка: При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: “5” – 6 балів, “4” – 4 балів, “3” –2 бали, “2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 50,4 балів.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 33,6 балів з 80 балів.

Загальна оцінка за 1 модуль

170 – 200 балів – “5”

140 – 169,9 балів – “4”

120 – 139,9 балів – “3”

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю

Модуль 1: ЗАГАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ

Змістовий модуль 1: Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

Неврологія як наука, галузь практичної медицини і учбовий предмет.
Головні етапи розвитку неврологічної науки.
Основні етапи розвитку нервової системи.
Анатомо-топографічні відділи нервової системи.
Основні принципи функціонування нервової системи.
Рефлекторний апарат спинного мозку. Рефлекс, рефлекторна дуга. Безумовні рефлекси.
Сухожилкові і периотальні рефлекси, дуги їх замикання.
Кортико-спинальний і кортико-нуклеарний шляхи.
Центральний (спастичний) параліч.
Периферичний (в’ялий) параліч. Патогенез атонії, арефлексії, атрофії.
Топічна діагностика патології довільних рухів.
Альтернуючі паралічі. Синдроми ураження ніжок мозку, мосто-мозочкового вугла, варолієва мосту.
Синдроми ураження рухового шляху на різних рівнях спинного мозку.
Екстрапірамідна система, анатомічні особливості, функції.
Синдром Паркінсонізму, біохімічні механізми патогенезу.
Види гіперкінезів.
Мозочок, анатомо-фізіологічні особливості, синдроми ураження.
Види атаксій.
Чутливість. Види чутливості, види чутливих порушень.
Типи порушень чутливості. Синдром Броун-Секара.

Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.

Анатомо-фізіологічні дані, методика дослідження, синдроми ураження I-XII пар черепних нервів.
Центральний і периферичний парез лицьового нерва.
Бульбарний і псевдобульбарнтй синдроми.
Альтернуючі синдроми.
Надсегментарний і сегментарний відділи вегетативної нервової системи, їх функції, синдроми ураження.
Синдром Бернара-Горнера.
Кора великих півкуль, цитоархітектонічні поля, синдроми ураження.
Агнозія, апраксія, афазія.
Розлади мови (дизартія, афазія).
Ліквороутворення, склад ліквору у нормі, його відозміни при менінгітах, пухлинах, геморагічному інсульту, туберкульозі.
Клініка менінгеального синдрома.
Електрофізіологічні методи дослідження.
Методи нейровізуалізації в клініці нервових хвороб.
Ультразвукові методи дослідження.

СПЕЦІАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ:

Змістовий модуль 3. Захворювання периферичної нервової системи. Судинні захворювання головного та спинного мозку. Інфекційні, інфекційно-алергічні, демієлінізуючі паразитарні захворювання нервової системи, прионові інфекції, нейроборреліоз.

Класифікація захворювань периферичної нервової системи.
Рефлекторні вертеброгенні синдроми шийного, грудного, поперекового рівнів.
Корінцеві синдроми шийної, грудної, поперекової локалізації.
Невралгія трійчастого нерва.
Нейропатія лицьового нерва.
Варіанти плечових плексопатій.
Нейропатії ліктьового, променевого, серединного, великогомілкового, малогомілкового нервів.
Компресійно-ішемічні синдроми. Тунельні синдроми.
Полінейропатії (інфекційні, токсичні), сучасні методи лікування.
Кровопостачання головного і спинного мозку.
Класифікація судинних захворювань нервової системи.
Варіанти церебральних судинних кризів.
Синдроми проявлення транзиторних ішемічних атак.
Минучі порушення мозкового кровообігу.
Геморагічний інсульт (паренхиматозний та субарахноідальний
крововилив).
Ішемічний (тромботичний і нетромботичний) інсульти.
Принципи недиференційованного і диференційованого лікування інсультів.
Спінальні інсульти.
Профілактика інсультів.
Менінгіти (гнійні-первинний, вторинні; серозний).
Арахноїдіти (злипливий, кистозний), базальний, конвекситальний).
Енцефаліти (первинні, вторинні)
Ураження нервової системи при грипі, ревматизмі. Герпетичні ураження.
Поліомієліт (клінічні форми, стадії, діагностика, лікування, профілактика).
Гострий мієліт.
Боковий аміотрофічний склероз.
Нейросифіліс, ранні та пізні форми.
Неврологічні розлади поліміозиту-дерматоміозиту.
Ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції.
Туберкульоз нервової системи.
Розсіяний склероз (етіопатогенез, варіанти перебігу, клініка, сучасні методи лікування).
Паразитарні захворювання нервової системи (цистицеркоз, ехінококоз, токсоплазмоз).
Пріонові інфекції. Нейроборреліоз.

Змістовий модуль 4. Пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи. Спадково-дегенеративні захворювання. Перинатальні ураження нервової системи. Вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Лікарські препарати, які застосовуються у неврології. Невідкладні стани.

Сучасна класифікація пароксизмальних станів в клініці нервових хвороб.
Патогенетична суть епілепсії, класифікація епілептичних нападів, принципи диференційованого лікування.
Епілептичний статус, клініка, діагностика, лікування.
Неепілептичні пароксизмальні стани – судомні та бессудомні.
Вегетативно-судинні пароксизми.
Синкопальні стани.
Цефалгії-патогенетичні механізми появи, клініка, діагностика, лікування.
Мігрень: патогенез, клініка, лікування.
Інсомнії, гіперсомнії.
Основні клінічні синдроми і принципи лікування за умови екзогенних інтоксикацій.
Стадії ураження нервової системи за умови гострої та хронічної променевої хвороби.
Вібраційна хвороба.
Закрита черепно-мозкова травма, струс, забій, стиснення головного мозку. Невідкладна допомога.
Спінальна травма.
Класифікація, синдроми проявлення пухлин головного та спинного мозку. Зміни спиномозковой рідини.
Абсцеси головного мозку, клінічні синдроми, диференційний діагноз.

17.Спадково-дегенеративні захворювання.

18.Перинатальні ураження нервової системи.

19.Соматоневрологічні синдроми.

20.Вроджені дефекти хребта і спинного мозку.

21.Невідкладні стани.

22.Групи лікарських препаратів, які застосовуються у неврології.

Орієнтовний перелік практичних робіт та завдань

для підсумкового контролю модулів

Модуль 1: ЗАГАЛЬНА НЕВРОЛОГІЯ

Обстеження обсягу активних та пасивних рухів.
Обстеження тонусу і сили м’язів.
Обстеження сухожилкових, периостальних, шкірних рефлексів(стіло-карпо-радіальних, з біцепса, з тріцепса, колінних, ахілових, черевних).
Обстеження патологічних рефлексів (Бабінського, Оппенгейма, Гордона, Шеффера, Россолімо, Бехтерева, Жуковського та інші) та синкінезій.
Обстеження координації рухів (пальце-носова, колінно-п’яткова проби, діадохокінез, проби на дисметрію), виявлення статичної, динамічної атаксії.
Обстеження чутливості (поверхневих, глибоких і складних видів).
Обстеження симптомів натягнення.
Обстеження нюху і смаку.
Обстеження гостроти зору, полів зору, кольоросприйняття.
Обстеження функії окорухових нервів.
Обстеження функцій V нерва.
Обстеження функцій VII нерва.
Обстеження функцій IX-X нервів.
Обстеження функцій XI-XII нервів.
Обстеження вегетативної нервової системи.
Обстеження менінгеальних симптомів (ригідність потиличних мязів, симптоми Керніга, Брудзинського), реактивних больових феноменів: с-м Менделя, с-м Платау, місця виходу малого й великого потилочних нервів.
Обстеження мови, праксису, гнозису, письма, читання, рахунку.
Трактування основних показників допоміжних методів обстеження в неврологічній клініці (електрофізіологічних, ультрозвукових, рентгеноглогічних, комп’ютерно-томографічних).

Спеціальна неврологія.

Самостійна курація хворих із неврологічною патологією зі складанням історії хвороби.
Визначення провідного неврологічного синдрома у хворого.
Обгрунтування топічного діагнозу у хворого, який обстежується.
Проведення диференціальної діагностики.
Обгрунтування виставленого клінічного діагнозу.
Визначення етіології хвороби, особливостей патогенезу, перебігу захворювання та його ускладнень у обстежуваного хворого.
Обгрунтування лікування, яке призначене хворому.
Визначення прогнозу перебігу захворювання у даного хворого.

VIII. Форми контролю

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям теми, під час індивідуальної роботи викладача зі студентом для тих тем, які студент опрацьовує самостійно і вони не входять до структури практичного заняття. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести; розв’язування ситуаційних задач; структуровані письмові роботи; структурований за процедурою контроль практичних навичок та умінь (оцінка знань та вмінь аналізувати та трактувати макро- та мікроскопічні зміни клітин, тканин, органів та систем при тих чи інших патологічних процесах).

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студента виставляються оцінки за 4-ри бальною традиційною шкалою, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. В програмі була застосована така система конвертації традиційної системи оцінки у бали:

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5” на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу і дорівнює 120 балам.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи:

Кількість балів за індивідуальну самостійну роботу студента (СРС) вираховується як різниця між максимальною кількістю балів за поточну навчальну діяльність (120 балів) і максимальною кількістю балів за поточну успішність студента при засвоєнні тем модуля. Бали за індивідуальну СРС нараховуються при успішному її захисті.

Модульний підсумковий контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки. Конкретні форми підсумкового модульного контролю з неврології визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінювання дисципліни:

Оцінка з неврології виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Оцінка з дисципліни виставляється як середня з оцінок за модулі, на які структурована навчальна дисципліна.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ЕСТS та 4-ри бальною (традиційною):

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ЕСТS таким чином:

Оцінка ЕСТS	Статистичний показник
А	Найкращі 10% студентів
В	Наступні 25% студентів
С	Наступні 30% студентів
D	Наступні 25% студентів
E	Останні 10% студентів

Відсоток студентів визначається на виборці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Для спеціальностей 7.110101 “лікувальна справа”, 7110104 “педіатрія”, 7.110105 “медико-профілактична справа”, які навчаються з неврології за єдиним навчальним планом і єдиною навчальною програмою з неврології, вибірка складається із студентів названих трьох спеціальностей (якщо ВНЗ не прийнято інакше).

Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:

Оцінка ЕСТS	Оцінка за 4-ри бальною шкалою
А	“5”
В, С	“4”
D, E	“3”
FX, F	“2”

Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний підсумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контролю не більше 2-ох (двох) разів під час зимових канікул та впродовж 2-ох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.

Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля або не набрали за поточну навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.

Blog

Содержание