Geum.ru

План Вступ Перелік областей •Житомир (Житомирська область)

Вид материалаДокументы

Содержание


Архітектура: пам'ятки і пам'ятники
Овруч Історія
Спасо-Преображенський собор
Пам'ятник князю Олегу Святославичу
Великої Вітчизняної війни
1399 році місто було дощенту спалено кримським ханом Тимуром-Куклуком
Подобный материал:
  1   2   3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ


Залікова робота

З дисципліни:

Сучасні інформаційні технології

На тему:

«Житомирська область»


Виконали:

Студент 1-го курсу

Групи МП-12

Гаврильченко Олександр


Перевірили викладачі:

Ткачук А. І.

______________


План

1.Вступ

2.Перелік областей

•Житомир (Житомирська область)

•Бердичів (Житомирська область)

•Олевск (Житомирська область)

• Овруч (Житомирська область)

• Лугини (Житомирська область)

• Народичі (Житомирська область)

• Ємільчине (Житомирська область)

• Коростень (Житомирська область)

• Малин (Житомирська область)

• Новоград-Волинськ (Житомирська область)

• Радомишль (Житомирська область)

• Володар-Волинськ (Житомирська область)

• Червоноармійськ (Житомирська область)

• Черняхів (Житомирська область)

• Романів (Дзержинськ) (Житомирська область)

• Коростишів (Житомирська область)

• Любар (Житомирська область)

• Чуднів (Житомирська область)

• Андрушівка (Житомирська область)

• Попільні (Житомирська область)

• Ружин (Житомирська область)

• Баранівка (Житомирська область)

3.Висновок.


Житомирська область багата великими родючими землями, красивими ландшафтами та неймовірних краєвидів. Саме тому ми хотіли б Вам розповісти про загадкову,неймовірно красиву, родючу землю, Житомирську область. Історія почалася 100 000 тис. років тому, коли на цій території вже мешкали первісні люди. Пам'ятки ссылка скрыта виявлені на території сіл ссылка скрыта ссылка скрыта, ссылка скрыта ссылка скрыта, ссылка скрыта ссылка скрыта районів та в інших місцях. Пам'ятки епох ссылка скрыта і ссылка скрыта знайдені в ссылка скрыта і ссылка скрыта, на околицях ссылка скрыта. ссылка скрыта-ссылка скрыта століттях нової ери територія області була заселена древніми ссылка скрыта племенами: північ — ссылка скрыта, центральна частина і південь — ссылка скрыта, які займались ссылка скрыта і ссылка скрыта. ссылка скрыта займались також ссылка скрыта, ссылка скрыта, виробництвом ювелірних прикрас, торгівлею. У ссылка скрыта з'являються міста, що стають центрами ремесел і торгівлі: Вручий (ссылка скрыта), Іскорость (ссылка скрыта). У ранньофеодальний період (ссылка скрыта — початок ссылка скрыта) сучасна територія Житомирської області входила до складу міцної (зі столицею в ссылка скрыта) древньоруської східнослов'янської держави — ссылка скрыта. ссылка скрыта і ссылка скрыта, за відомим істориком ссылка скрыта, належали до слов'янської прабатьківщини, були колискою українського народу. У ссылка скрыта-ссылка скрытассылка скрыта більша частина території сучасної Житомирщини входила до складу ссылка скрыта, утвореного ссылка скрыта році замість ссылка скрыта. Після ссылка скрыта (ссылка скрыта рік) ссылка скрыта об'єдналася з ссылка скрыта в єдину державу — ссылка скрыта. З цього часу волинські землі були загарбані польськими магнатами. Народ зазнавав гніту від польської ссылка скрыта. За результатом трьох поділів Польщі (ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта роки) Волинь разом з Київщиною і ссылка скрыта увійшли до складу ссылка скрыта. Територія краю увійшла до складу ссылка скрыта і частково до ссылка скрыта, утворених царським указом в ссылка скрыта році. Центром ссылка скрыта від ссылка скрыта року став ссылка скрыта. Починаючи від ссылка скрыта розвиток економіки ссылка скрыта відбувався за умов участі її в єдиному ринку ссылка скрыта, йшов процес розкладу феодально-кріпосницького ладу й розвитку капіталістичних відносин. Поглиблювався суспільний поділ праці, розвивалася торгівля, зростала кількість міського населення. Однак, не зважаючи на деякий розвиток виробництва і торгівлі, ссылка скрыта була однією із економічно відсталих земель. У селі ссылка скрыта ссылка скрыта Житомирської області району на вулиці Рудня відбувся ссылка скрыта. У ссылка скрыта було встановлено спеціальний пам'ятний знак на честь загиблих повстанців «сотні Романа». Розпочавшись вночі, бій тривав майже 10 годин. Московські карателі були подивовані незламністю бійців Української повстанської армії, адже їх було у сотні разів менше. Та для українців цей нерівний бій завершився трагічно.


ЖИТОМИР

Історія

Житомир належить до найдавніших міст України. Ще з часів середньовіччя і до сьогодні Житомир був і є адміністративним центром регіону, а в ссылка скрыта році тут протягом кількох тижнів працював уряд ссылка скрыта.

ссылка скрыта виявлені поблизу міста поселення і кургани ссылка скрыта, раннього ссылка скрыта. В межах міста розкопано також могильники ссылка скрыта та залишки староруського городища ссылка скрыта — ссылка скрыта.

У Житомирі, як і на всій древлянській землі в ссылка скрыта, яке описане в ссылка скрыта. Незабаром, після цього древлянські землі остаточно ввійшли до складу володінь ссылка скрыта. Перша літописна згадка про Житомир відноситься до ссылка скрыта року, у зв'язку з походом на захід війська ссылка скрыта, після розгрому ссылка скрыта. Житомир, під час ссылка скрыта, було цілком розорено й зруйновано. Житомир страждав від татар ще кілька разів, до ссылка скрыта. За іншими даними, Житомир уперше згадується в літописних документах під ссылка скрыта р. у звязку із взяттям Житомирського замку великим литовським князем ссылка скрыта під час походу на Київ. У літописі, зокрема, сказано: «… бывше в Киеви и не всхоте покоры учинити и чолом ударите великому князу ссылка скрыта. Той же весны Витовый пойде и взя град Житомир и Вручий (ссылка скрыта)».

У ссылка скрыта році Житомир одержав ссылка скрыта. Місто поступово росло, будувалося, розвивалися ремесла, торгівля. Його центром і самим значним спорудженням був замок. У 40-х рр. ссылка скрыта він був перемурований і укріплений за проектом місцевого зодчого Семена Бабинського. Його товсті стіни були оточені оборонним ровом, заповненим водою. Після ссылка скрыта ссылка скрыта року Житомир потраплив під владу ссылка скрыта ссылка скрыта.

Архітектура: пам'ятки і пам'ятники

ссылка скрыта

Пам'ятки історико-культурного і релігійного значення у місті Житомирі включають:

Джерела: ссылка скрыта

ссылка скрыта


Додаткові джерела:

ссылка скрыта

ссылка скрыта

ссылка скрыта


ссылка скрыта


Бердичів

Місце розташування. Місто Бердичів розташоване на березі річки ссылка скрыта, притоки ссылка скрыта, за 44 км на південь від ссылка скрыта. Додаткова інформація: ссылка скрыта

Заснування Територія, на якій розміщене місто, заселена ще в II тисячолітті до н. е. Тут виявлено поселення доби бронзи та залишки двох поселень ссылка скрыта Деякі дослідники історії Бердичева вважають, що назва міста походить від слов'янського слова «бердо» — урвище, або ж від власного імені Бердич. У 1430 році великий князь литовський Вітовт віддав цю місцевість путивльському та Звенигородському наміснику Калинику. Його підданий Бердич і заснував тут хутір, який згодом почав називатися Бердичевом. В 1483 року кримські татари зруйнували населений пункт. 1546 року в акті розмежування земель між Литвою і Польщею Бердичів згадується як власність магнатів Тишкевичів. Додаткова інформація: ссылка скрыта

Архітектурні пам’ятки

У місті 92 пам'ятки історії, архітектури та монументального мистецтва. 25 архітектурних пам'яток виразно свідчать про велику історичну спадщину міста. Унікальні пам'ятники XV—XVIII ст. представлені у Бердичівському історично-культурному заповіднику. Архітектурний комплекс включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костьол. У ссылка скрыта році Київський воєвода ссылка скрыта заснував кляштор і у 1630 році подарував замок католицькому ордену Босих ссылка скрыта. Так утворився ссылка скрыта. Ще одна пам'ятка архітектури — ссылка скрыта, який було споруджено у 1759—1781 роках. ссылка скрыта ссылка скрыта р. в костьолі, який діє і в наш час, вінчався із графинею ссылка скрыта великий французький письменник ссылка скрыта. У місті встановлено низку ссылка скрыта і пам'ятних знаків, як за ссылка скрыта, так і за незалежності України (в ссылка скрыта — ссылка скрыта рр.) — Т.Г. Шевченку, В.І. Леніну, на честь народження Христа, на місці колишнього єврейського гетто тощо.

Додаткова інформація:ссылка скрыта

Історія

Міська хоральна синагога, ссылка скрыта (колишня, зараз — Трикотажна фабрика) За переписом ссылка скрыта року ссылка скрыта складали 75 % населення міста (1951 з 2640), пізніше князь Радзивілл надав 7 єврейським родинам ссылка скрыта на торгівлю ссылка скрыта. Саме євреї були на чолі більшості торговельних компаній і банків, а також часто були орендарями маєтків польських магнатів. Місто налічувало до 80 ссылка скрыта і бейт мідрашів. З кінця ссылка скрыта Бердичів став важливим центром ссылка скрыта, де згодом розгорнувся конфлікт між хасидами і мітнагдидами. В 1820-х рр. сформувалася велика група послідовників ідей ссылка скрыта. На ссылка скрыта рік єврейська громада міста була другою на теренах всієї ссылка скрыта. Проте ссылка скрыта початку 20-го століття, війна і революція спричинили хвилю ссылка скрыта і частка євреїв почала зменшуватись. Незважаючи на це і на закриття майже всіх синагог радянською владою, в 1920-х ссылка скрыта був офіційною мовою в місті і на ньому могли проводитись судові слухання. Проте з 1930-х релігійну і культурну активність було обмежено. Під час війни єврейська громада була фактично знищена нацистами. З лібералізацією політичного і культурного життя в ссылка скрыта з сер. 1980-х рр. почалось відродження єврейської громади Бердичева. Зараз у місті діють 3 синагоги, чимало місць, пов'язаних із юдаїзмом і єврейською культурою, в тому числі Усипальня Леві Іцхака Бен Меїра, які щороку відвідують понад 3 тисячі прочан (дані на сер. 2000-х рр.).


Додаткова інформація: ссылка скрыта





Олевськ

Історія створення та розвитку міста За археологічними дослідженнями територія сучасного Олевська була заселена ще в ссылка скрыта до нашої ери, про що свідчать крем’яні знаряддя праці доби ссылка скрыта. Неподалік міста було досліджено 17 поховань і два кургани ссылка скрыта. Як історична пам’ятка є давньоруське городище та курганний могильник розташований в північно-східній частині Олевська. Одне з найдавнійших поселень ссылка скрыта, що розташоване басейні р. ссылка скрыта. За історичними документами Олевськ вперше згадується в ссылка скрыта році. Назву міста пов’язують з іменем Овруцького князя ссылка скрыта, який жив і князював наприкінці ссылка скрыта. Під час свого князівства ссылка скрыта заснував Олегове городище, яке згодом для скорочення почали називати Олегськ, а потім для спрощення вимови – Олевськ. Князь Олег Святославович загинув у ссылка скрыта році і саме в цей період в літописі згадується Олегськ, тому і заснування Олевська пов’язують з цією датою. За припущенням авторитетних Українських істориків ссылка скрыта, ссылка скрыта і Олевськ при князівства Олега Святославовича утворювали своєрідний трикутник в межах древлянської землі. А за свідченням окремих дослідників Волині, не зважаючи на те що Олевськ був віддалений від Овруча (столиці князівства) на 120 ссылка скрыта, У ньому (Олевську) був великий палац Олега, а значить він був резиденцією князя і саме при житті Олега, місту була дана назва Олегеск. Після розорення ссылка скрыта ссылка скрыта у ссылка скрыта році Древлянська земля стала притулком утікачів з Придніпров'я, оскільки татари дуже боялися заболоченого і вкритого непрохідними хащами ссылка скрыта. Ось чому Надуборття стало тоді густонаселеним краєм. Пізніше замок було побудовано в Олевську. Після ссылка скрыта ссылка скрыта року Олевськ у складі ссылка скрыта потрапить під владу шляховської ссылка скрыта. Довгий час ним володіли ссылка скрыта, які нещадно експлуатували селян. Враховуючи те, що в Олевську панувала польська шляхта, то вона нав’язувала ссылка скрыта. Тут було збудовано і діяв греко-католицький монастир. Проте більшість населення сповідувала православ’я. Про це свідчить спорудження у ссылка скрыта році Свято-Миколаївського храму в Олевську, який і зараз діє і відноситься до пам’яток архітектури України. ссылка скрыта року польський король надав Олевську ссылка скрыта, дозволив провадити щотижневі ссылка скрыта та 2 ссылка скрыта на рік. Тяжке соціальне гноблення примушувало селян підійматися на боротьбу за свої права. Вони взяли активну участь у визвольній війні українського народу ссылка скрыта-ссылка скрыта рр. У ссылка скрыта році вони вбили ненависного їм власника міста О.Немирича, створили в Олевську сетевю і в її складі громили загони польської шляхти. За ссылка скрыта ссылка скрыта року Олевськ залишився в складі Речі Посполитії і лише в 1793 році у складі ссылка скрыта був приєднаний до ссылка скрыта. ссылка скрыта року Олевськ став волосним центром Овруцького повіту ссылка скрыта. В 1798 тут налічувалося 70 дворів та 472 мешканців. Населення займалося в основному ссылка скрыта. Від ссылка скрыта року Олевськ належав до державних маєтностей. З підприємств діяли лише 2 винокурні. Лікувальних закладів не було. Діяло училище на 14 місць при кармелітському монастирі. Після скасування кріпосного права, відповідно до указу ссылка скрыта р. жителям Олевська були відведені наділи майже непридатної для обробітку землі. Після реформи в Олевську було збудовано 3 ссылка скрыта, 2 ссылка скрыта, ссылка скрыта, 2 млини.

Розвиток промисловості спричинив зростанню містечка. Якщо в 1866 році в ньому налічувалося 160 дворів і 1477 жителів, то 1889 року відповідно 262 двори та близько 2000 жителів. Особливо швидко почало розвиватися містечко після ссылка скрыта року, коли була прокладена залізнична колія ссылка скрыта-ссылка скрыта. Через рік відкрилася поштова станція та поштово-телеграфне відділення. З ссылка скрыта року почав діяти жар. де виготовляли господарський посуд. Відкривали нові тартаки, каменоломні, смолокурні. Розвивалася борономисливська промисловість, масово велися лісорозробки. Уже на той час в Олевську налічувалося біля 100 крамничок. Про соціальний розвиток містечка місцеві власті не піклувалися, тому на початку 1900 років на 2 тисячі населення працювала лише одна лікарня на 10 ліжок, медичну допомогу надавав один лікар. З навчальних закладів в Олевську діяло двокласне сільське училище, в якому навчалося біля 200 дітей. У січні ссылка скрыта року, Олевськ без єдиного пострілу, був звільнений від залишків російської армії (в яких домінували пробільшовицькі антиукраїнські настрої), українським ссылка скрыта, що ссылка скрыта на російсько-німецькому фронті ссылка скрыта, повертався до ссылка скрыта, на чолі з ссылка скрыта. На той час в Олевську вже діяв Український Комітет в на чолі якого стояв працівник залізниці українець, але в комітет входили й представники ссылка скрыта населення Олевська, один яких обіймав посаду секретаря комітету. 13 січня ссылка скрыта року, з дозволу ссылка скрыта Олевський Український Комітет сформував місцеву ссылка скрыта, отриавши із запасів ссылка скрыта зброї та амуніції на 50 ссылка скрыта, для захисту громадян міста, від ссылка скрыта з числа ссылка скрыта російської армії що тисячами проходили в той час через Олевськ, тікаючи з фронтів. З 15 січня в Олевську з'явився представник ссылка скрыта, за підписом ссылка скрыта, який почав формування ссылка скрыта, з місцевого населення. За умовами ссылка скрыта від ссылка скрыта ссылка скрыта, Олевськ потрапляє під ссылка скрыта. Наприкінці ссылка скрыта р. виникло споживче товариство, а через рік ТСОЗ. Відновив роботу фарфоровий завод, шкір з-д. Відкрилася районна електростанція. У лютому ссылка скрыта року відкрився сільбуд. Діяли клуб фарфорового заводу, кінотеатр, 6 невеличких бібліотек. ссылка скрыта р. організовано машинно тракторну станцію, що мала 32 трактори, 3 авто і 22 пр. плуги та інший сільськогосподарський інвентар. Реконструйовано фарзавод і в ньому працювало 500 робітників. Пізніше вступили в дію меблева фабрика та лісопильний завод. Восени ссылка скрыта року Олевське відвідав секретар ЦК КП(Б)У ссылка скрыта. З його ініціативи в 1937-38 році було побудовано районний будинок культури, який діє і нині, крім цього діяв ссылка скрыта, клуби і ссылка скрыта. У ссылка скрыта році було побудовано нову дільничну ссылка скрыта на 40 місць, ссылка скрыта. 3 ссылка скрыта по ссылка скрыта ссылка скрыта року Олевськ був столицею ссылка скрыта, що підпорядковувалась ссылка скрыта. У цей період міську раду Олевська очолював ссылка скрыта. Статус міста з ссылка скрыта року (постанова ссылка скрыта №829-IV від 22.05.2003 року.)

Додаткова інформація: ссылка скрыта а також

ссылка скрыта