Перелік умовних позначень

Вид материала

Содержание

ВСТУП Актуальність теми дослідження
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Метою дисертаційного дослідження
Об’єктом дослідження
Предметом дослідження
Методологічною основою дослідження
Наукова новизна одержаних результатів
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів
Особистий внесок здобувача.
Апробація результатів дисертації.
Механізм забезпечення виконання кредитних зобов’язань
Процедура стягнення заборгованості за банківським кредитом
Список використаних джерел

Подобный материал:

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень ...................................................................................3

Вступ ........................................................................................................................4

Розділ 1 Банківський кредит як форма реалізації кредитних правовідносин.....................................................................................12

1.1. Правова природа та зміст кредиту.............................................12

1.2. Юридичний статус банку як суб’єкта кредитних правовідносин.....................................................................................28

1.3. Об’єкт правового регулювання банківського кредитування ..39

Висновки до розділу 1 .......................................................................47

Розділ 2 Принципи та правові засади регулювання банківського кредитування ......................................................................................50

2.1. Регулювання кредитної діяльності банків у контексті заходів фінансової безпеки в банківській системі........................................50

2.2. Принципи правового регулювання банківського кредитування та засоби їх реалізації на переддоговірному етапі...........................62

2.3. Механізм забезпечення виконання кредитних зобов’язань...........................................................................................87

Висновки до розділу 2 ......................................................................113

Розділ 3 Особливості правового регулювання у галузі іпотечного кредитування .....................................................................................120

3.1. Розвиток правової бази іпотеки на сучасному етапі ..............120

3.2. Правові та організаційні передумови запровадження дворівневої моделі ринку іпотечного кредитування .....................138

Висновки до розділу 3 ......................................................................158

Висновки ................................................................................................................164

Список використаних джерел ..............................................................................169

Додаток: проект Закону України „Про банківський кредит” ...........................182

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Стан розвитку кредитних правовідносин визначальним чином обумовлює ефективність функціонування економіки, яка базується на ринкових засадах. Поступова трансформація пострадянської планової системи управління народним господарством та розбудова сучасних ринкових механізмів господарювання зумовили динамічний розвиток в Україні ринку фінансових послуг та його кредитної складової. Прийняте наприкінці 1990-х – на початку 2000-х років законодавство, зокрема Закон про НБУ, Закон про банки, Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, послугувало належною правовою основою для створення в Україні основних інститутів та інфраструктури банківської системи і ринку фінансових послуг, включаючи їх відповідних професійних учасників (банки та інші фінансові установи) і регуляторів (НБУ, Держкомфінпослуг, ДКЦПФР).

Перспектива подальшого розвитку кредитних відносин в Україні безпосередньо залежить від імплементації якісно нових підходів до їх правового регулювання. Передусім це регулювання потребує вдосконалення у напрямку забезпечення належного юридичного режиму функціонування конкретних механізмів та інструментів, що використовуються в діяльності суб’єктів фінансових та кредитних правовідносин. Особлива роль належить поглибленню та вдосконаленню правового регулювання у сфері банківського кредитування, оскільки банківські установи є домінуючим видом фінансових посередників, а здійснювані ними кредитні операції є найвагомішою для розвитку економіки фінансовою послугою.

Останнім часом простежується тенденція розвитку законодавства у зазначеному напрямку. Зокрема, в українській правовій системі знайшли відображення прогресивні тенденції щодо регулювання спектру правовідносин, пов’язаних із забезпеченням виконання кредитних зобов’язань. Однак комплексного та системного підходу до розбудови належного правового регулювання у галузі банківського кредитування в Україні поки не існує. Недостатньо уваги вивченню й аналізу даних проблем приділяється і у вітчизняній юридичній літературі.

Окремі правові аспекти кредитної діяльності банків висвітлювалися у працях вітчизняних та зарубіжних вчених-юристів, зокрема: М.М.Агаркова, І.А.Безклубого, П.Д.Біленчука, А.Ю.Вікуліна, А.А.Вишневського, Л.К.Воронової, Я.А.Гейвандова, Д.М.Гриджука, І.С.Гуревича, А.М.Екмаляна, Н.Ю.Єрпилєвої, Л.Г.Єфімової, Н.Н.Захарової, Р.І.Карімулліна, А.Т.Ковальчука, Г.Л.Короткої, В.М.Коссака, О.А.Костюченка, В.Л.Кротюка, Н.С.Кузнєцової, С.І.Кумок, М.П.Кучерявенка, В.П.Нагребельного, О.М.Олійника, В.О.Олійника, А.О.Селіванова, Є.А.Суханова, В.Г.Першина, І.І.Пучковської, Г.А.Тосуняна, Ю.А.Шишкіна, С.Батлера, Д.Валея, Г.Глінки, Д.Райса, Р.Хау та інших.

Більшість зазначених авторів досліджували переважно цивільно-правові аспекти кредитування або ж його особливості в контексті загальних вимог до регулювання банківської діяльності. Вивчення закономірностей розвитку грошово-кредитних відносин є традиційною сферою економічних досліджень, зокрема в працях відомих українських та зарубіжних вчених: Б.П.Адамика, А.М.Бабича, Н.І.Гребеннік, Б.С.Івасіва, М.В.Карпова, С.І.Кручка, В.Д.Лагутіна, Б.Л.Луціва, А.М.Мороза, С.В.Мочерного, Т.В.Осипенко, Л.Н.Павлової, М.І.Савлука, А.О.Сігайова, І.А.Сиротіної, Т.С.Смовженко, В.С.Стельмаха, В.Т.Сусіденка, Д.Ван-Хуза, Ч.Вулфела, Ж.Гарсії, Д.Дагласа, Дж.Мадури, Р.Міллера, Фр.Мишкіна, Ж.Пассейка, А.Полларда, Х.Фляйзіга та інших.

Натомість, в українській юридичній науці практично не досліджувались фінансово-правові аспекти регулювання банківського кредитування як відносно самостійного компонента в сфері фінансових правовідносин. Тему даної дисертаційної роботи обрано саме у зв’язку з недостатнім рівнем дослідження даного питання, а також з огляду на його вкрай важливе практичне значення для подальшої еволюції кредитної системи України та належного правового забезпечення процесів у цій сфері.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах планових тем відділу проблем державного управління та адміністративного права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України „Проблеми адміністративно-правового забезпечення реформування державного управління (адміністративної реформи) в Україні” (№ державної реєстрації 0102U001602), „Проблеми вдосконалення державного управління на етапі адміністративної реформи в Україні” (№ державної реєстрації 0101U001011) та „Проблеми вдосконалення податкового законодавства і правового регулювання банківської діяльності” (№ державної реєстрації 0101U005660).

Метою дисертаційного дослідження є виявлення основоположних принципів, складових елементів та особливостей фінансово-правового регулювання банківського кредитування, а також розробка й обґрунтування практичних рекомендацій і конкретних пропозицій щодо вдосконалення існуючої в Україні законодавчої і нормативно-правової бази у цій сфері. Для досягнення цієї мети були поставлені такі основні завдання:

- проаналізувати правовий зміст базових понять і категорій, що використовуються у сфері кредитних правовідносин;

- з’ясувати основні юридичні ознаки, притаманні для банківського кредиту як форми реалізації кредитно-грошових правовідносин, які зумовлюють його спеціальний фінансово-правовий режим;

- визначити об’єкт та суб’єктів правового регулювання банківського кредитування;

- сформулювати основні принципи регулювання кредитних правовідносин за участю банківських установ, а також дослідити особливості функціонування найважливіших елементів правового забезпечення банківського кредитування;

- висунути й обґрунтувати відповідні наукові висновки, а також пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення чинного законодавства України в галузі банківського кредитування.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини щодо банківського кредитування та правове регулювання у цій сфері з огляду на його публічно-правову природу та фінансово-правовий характер.

Предметом дослідження є сукупність фінансово-правових норм і принципів регулювання відносин у сфері банківського кредитування, практичні аспекти їх реалізації, а також інші юридичні та організаційні засоби впливу держави на забезпечення стабільного розвитку банківської та кредитної системи України.

Методологічною основою дослідження є сукупність методів юридичного аналізу, сучасних наукових поглядів й практичних підходів до регулювання кредитних правовідносин за участю банків.

В процесі дослідження використовувався формально-логічний метод, за допомогою якого визначені базові поняття у сфері кредитних правовідносин. Застосування методу функціонального аналізу дозволило визначити юридичні особливості банку як суб’єкта кредитних правовідносин. Діалектичний метод дав можливість виявити комплексний фінансово-правовий характер регулювання відносин у сфері банківського кредиту з урахуванням органічного взаємозв’язку з іншими аспектами правового регулювання банківської діяльності, а також з огляду на їх економічний зміст. Шляхом зіставлення різноманітних наукових поглядів на природу та зміст банківського кредиту, а також міжнародних підходів до регулювання діяльності банків загалом та їх кредитних операцій зокрема, порівняльно-правовий метод дав змогу визначити спеціальні принципи, покладені в основу правового регулювання банківського кредитування. За допомогою методів системного та структурного аналізу визначені основні складові елементи регулювання банківського кредитування.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні на дисертаційному рівні здійснене системне наукове дослідження актуальної проблематики формування в державі комплексного фінансово-правового регулювання суспільних відносин у сфері банківського кредитування та запровадження з цією метою спеціального законодавства. Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях та висновках, які виносяться на захист:

1. Регулювання кредитних правовідносин за участю банківських установ кваліфіковано таким, що має фінансово-правовий характер і являє собою засіб впливу держави на розвиток банківського кредитування, забезпечення стабільності банківської системи і захист прав вкладників та інших кредиторів банків.

2. Доведено складну та специфічну юридичну природу кредиту: в широкому розумінні він є формою реалізації кредитних правовідносин, коли одна особа тимчасово набуває право кредитора стосовно іншої особи-боржника незалежно від юридичних підстав його виникнення; у вузькому – це вид кредитних правовідносин, котрі виникають за участю банків як фінансових установ, що використовують при здійсненні активних операцій залучені від вкладників грошові кошти.

3. Об’єктом правового регулювання банківського кредитування залежно від форми участі банку в кредитних правовідносинах визначені суспільні відносини, які виникають у сфері здійснення банком кредитних операцій, або відносини щодо надання банківського кредиту як домінуючої у банківській діяльності кредитної операції. Банківський кредит визначено формою реалізації кредитних правовідносин, що реалізується на підставі кредитного договору у відносинах між банком (кредитором) і клієнтом (позичальником) шляхом передачі залучених банком у вклади грошових коштів у власність позичальнику на умовах строковості, платності, повернення, забезпечення і цільового використання.

4. Сформульовані та обґрунтовані спеціальні принципи правового регулювання банківського кредитування, зокрема принципи: захисту прав кредиторів; кредитоспроможності позичальника; забезпечення банківського кредиту; мінімізації кредитних ризиків банку; цільового використання банківського кредиту; прибутковості кредитних операцій банку; відповідальності позичальника за повернення кредиту.

5. Виявлено основні елементи, які забезпечують оптимальний фінансово-правовий режим регулювання банківського кредитування: заходи фінансової безпеки у банківській системі; процедура переддоговірних відносин щодо надання банківського кредиту; механізм забезпечення виконання кредитних зобов’язань; засоби стягнення заборгованості за банківським кредитом.

6. Запропоновано впровадити на рівні законодавства та правозастосовчої практики спеціальну регламентацію процедури переддоговірних відносин щодо надання банківського кредиту як комплексу організаційно-правових та фінансово-економічних заходів, що здійснюються у відносинах між банком і потенційним позичальником до моменту укладення кредитного договору з метою перевірки кредитоспроможності позичальника, характеру запропонованого ним забезпечення та аналізу на цій основі кредитного ризику банку.

7. В основу ефективного механізму забезпечення виконання кредитних зобов’язань запропоновано покласти три базові підходи: оприлюднення обтяжень майна шляхом їх реєстрації у відповідному державному реєстрі; пріоритет прав кредиторів на майно, що визначається за фактом державної реєстрації відповідного обтяження; позасудове врегулювання вимог кредиторів щодо їх задоволення за рахунок вартості предмета забезпечення. Для регулювання відносин іпотеки принципово важливою також визначена концепція цілісності нерухомого майна, яка спирається на інтегруюче значення земельної ділянки як основи будь-якої нерухомості.

8. Зроблено висновок про доцільність запровадження в Україні дворівневої моделі функціонування ринку іпотечного кредитування, що являє собою внутрішню організацію іпотечного ринку і забезпечує ефективну реалізацію відносин між банками як основними суб’єктами іпотечного кредитування першого рівня та інвесторами як суб’єктами іпотечного фінансування другого рівня з приводу рефінансування операцій іпотечного кредитора. Функціонування такої моделі можливе з використанням випуску іпотечних облігацій, секюритизації іпотечних активів та\або рефінансування з боку іпотечної установи другого рівня.

9. З метою впровадження якісно нових підходів до правового регулювання суспільних відносин у сфері банківського кредитування визнано доцільним прийняття рамкового закону про банківський кредит та внесення змін до ряду законодавчих актів з питань кредитування, зокрема ЦКУ, ГКУ, ЗКУ, Закону про банки, Закону про ФГВФО, Закону про іпотеку, Закону про реєстрацію та інших.

Теоретичне і практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше систематизовано викладені, досліджені і обґрунтовані основні фінансово-правові аспекти, принципи та складові елементи регулювання банківського кредитування. Відповідні дисертаційні висновки, пропозиції та рекомендації можуть стати основою для подальших наукових розробок проблем правового регулювання банківського кредитування та вдосконалення чинного нормативно-правового регулювання кредитних відносин, що реалізуються за участю банківських установ.

Головні результати дисертаційного дослідження також можуть бути використані у навчальному процесі при викладенні курсу „Банківське право” і спецкурсу „Правове регулювання банківського кредитування”.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою. Основні теоретичні положення й розробки, що характеризують наукову новизну дослідження, теоретичне і практичне значення його результатів, одержані дисертантом особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідались на двох науково-практичних конференціях – на Міжнародній конференції „Правові засади створення системи іпотечного фінансування в Україні” (м. Київ, 22–23 квітня 2004р. – тези не публікувалися) та на ХІІ Ялтинській міжбанківській конференції країн СНД і Балтії (26–29 квітня 2004р. – тези не публікувалися).

Головні висновки, відпрацьовані в ході дисертаційного дослідження, були реалізовані дисертантом в процесі його безпосередньої участі в розробці нещодавно прийнятих Закону про іпотеку та Закону про забезпечення. З урахуванням основних положень дисертації за участю автора розроблено проекти закону про банківський кредит та закону про іпотечні цінні папери, а також пропозиції щодо внесення змін до Закону про ФГВФО. Запропоновані у дисертації підходи до регулювання переддоговірних відносин та іпотечного кредитування знайшли відображення в Стандартах житлового іпотечного кредитування, розроблених за участю автора під егідою Української національної іпотечної асоціації.

Крім того, основні результати, наукові положення і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, викладені у 5 статтях, опублікованих у наукових виданнях, включених ВАК України до відповідних переліків фахових видань за спеціальністю „правознавство”, а також в розділі колективної монографії „Доходи та заощадження в перехідній економіці України” та у дванадцяти статтях до шеститомної „Юридичної енциклопедії”.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

ВИСНОВКИ

За своїм змістом кредит є економічною категорією, яка ґрунтовно досліджена в економічній літературі. При вивченні проблематики кредитування юридична наука основну увагу приділяє цивільно-правовим аспектам. Такий підхід на сучасному етапі не задовольняє повною мірою потреби комплексного правового забезпечення банківського кредитування. Дисертація є одним з перших в Україні юридичних досліджень фінансово-правових аспектів регулювання банківського кредитування.

З огляду на грошову природу, кредитні правовідносини розглядаються як складова фінансових правовідносин у широкому розумінні. Вони відносяться до сфери фінансів суб’єктів господарювання та вважаються головним компонентом ринку фінансових послуг. За цих обставин регулювання кредитних правовідносин, на думку автора, є таким, що має фінансово-правовий характер. Зміст фінансово-правового регулювання кредитних правовідносин полягає у тому, що воно є засобом впливу держави на розвиток банківського кредитування зокрема та забезпечення стабільності та зростання банківської системи загалом.

Кредитні правовідносини виникають тоді, коли гроші виступають самостійним предметом зобов’язань, які характеризуються поняттям кредиту. В дисертації сформульовані й обґрунтовані правові визначення грошей та кредиту. В юридичному сенсі гроші являють собою особливий вид майна, яке відповідно до закону наділене купівельною спроможністю і надає право власнику виконувати майнові зобов’язання шляхом передачі грошей особі, на користь якої таке зобов’язання має бути виконане.

В широкому розумінні кредит є формою реалізації кредитних правовідносин, коли одна особа тимчасово набуває право кредитора стосовно іншої особи-боржника, незалежно від юридичних підстав його виникнення. У цьому контексті поняття „кредит” розглядається як засноване на кредитному правочині зобов’язання однієї особи (кредитора) щодо передачі у власність іншій особі (позичальнику) додаткової платоспроможності, вираженої у грошовій формі, і зустрічне зобов’язання позичальника повернути у визначений термін у майбутньому борг разом зі сплатою процента.

У вузькому розумінні кредит означає вид кредитних правовідносин, котрі виникають за участю банків як фінансових установ, що використовують при здійсненні активних операцій залучені кошти. Саме вимоги до забезпечення юридичного захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банків є визначальним чинником, який зумовлює необхідність впровадження спеціального регулювання банківського кредитування.

В дисертації досліджено основні аспекти та суттєві елементи фінансово-правового регулювання банківського кредитування, які відображають його зміст і характер:

1. Основним суб’єктом правового регулювання банківського кредитування поряд з позичальником є банківська установа. В результаті аналізу істотних правових ознак банку як виду фінансових посередників зроблено висновок про те, що банком може вважатися лише фінансова установа, яка на підставі ліцензії НБУ має виключне право здійснювати діяльність із залучення коштів фізичних і юридичних осіб у вклади з подальшим розміщення цих коштів шляхом надання кредиту.

2. Об’єктом правового регулювання банківського кредитування є кредитні правовідносини за участю банківських установ. В дисертації проведене розмежування між кредитними операціями банку та банківським кредитом. Першими слід вважати будь-які правочини, в результаті виконання яких банк тимчасово набуває право кредитора стосовно іншої особи-боржника. Кредитні операції характеризують участь банку в кредитних правовідносинах у широкому розумінні. При вузькому підході до форми участі банку в кредитних правовідносинах, об’єктом правового регулювання слід вважати банківський кредит. Банківський кредит визначений формою реалізації кредитних правовідносин та однією з кредитних операцій, що реалізується на підставі кредитного договору у відносинах між банком (кредитором) і клієнтом (позичальником) шляхом передачі залучених банком у вклади грошових коштів у власність позичальнику на умовах строковості, платності, повернення, забезпечення і цільового використання.

3. Здатність надавати кредити є іманентною ознакою банку. Тому правове регулювання банківського кредитування не може розглядатися поза контекстом регулювання банківської діяльності в цілому. Обумовленість банківського регулювання метою захисту інтересів вкладників та інших кредиторів банку поширює дію заходів фінансової безпеки у банківській системі на відносини банківського кредитування. Ці заходи реалізується через відповідні повноваження НБУ та ФГВФО і включають: а) пруденційне регулювання банківської діяльності і нагляд за банками; б) страхування (гарантування) вкладів; в) виконання функції кредитора останньої інстанції.

4. Правове регулювання банківського кредитування ґрунтується на спеціальних принципах. Ними є похідні від загальних принципів права основоположні правила, які надають відносинам між банками і позичальниками з приводу надання банківського кредиту ознак системності та упорядкованості. Ці принципи спрямовуються на досягнення кінцевої мети банківського регулювання – забезпечення юридичного захисту законних прав та інтересів вкладників. В дисертації сформульовані сім базових принципів, що мають бути покладені в основу правового регулювання банківського кредитування: а) захист прав кредиторів; б) кредитоспроможність позичальника; в) забезпечення банківського кредиту; г) мінімізація кредитних ризиків банку; д) цільове використання банківського кредиту; е) прибутковість кредитних операцій банку; є) відповідальність позичальника за повернення кредиту.

5. Найважливішими елементами, які забезпечують впорядковане функціонування правового режиму банківського кредитування є: а) процедура переддоговірних відносин; б) механізм забезпечення виконання кредитних зобов’язань; в) засоби стягнення заборгованості за банківським кредитом.

6. Процедура переддоговірних відносин з приводу надання банківського кредиту є ключовим етапом практичної реалізації спеціальних принципів регулювання банківського кредитування. Вона передбачає здійснення у відносинах між банком і потенційним позичальником до моменту укладення кредитного договору комплексу організаційно-правових та фінансово-економічних заходів, спрямованих на перевірку кредитоспроможності потенційного позичальника, характеру запропонованого ним забезпечення виконання кредитного зобов’язання та аналіз на цій основі кредитного ризику банку. В результаті переддоговірних відносин банк набуває достатні економічні та правові підстави для прийняття рішення про доцільність надання банківського кредиту відповідному позичальнику з огляду на висновок про прийнятний та передбачуваний рівень кредитного ризику.

7. Механізм забезпечення виконання кредитних зобов’язань являє сукупність юридичних норм та організаційно-правових заходів, спрямованих на створення додаткових гарантій майнового характеру щодо повернення банківських кредитів. З метою забезпечення використовуються інструменти, які можуть мати різну юридичну природу і спосіб застосування, але відповідають основній меті - досягненню виконання кредитного зобов’язання незалежно від платоспроможності позичальника. Для банків найважливішими є майнові способи забезпечення, правове регулювання яких має ґрунтуватися на функціональному підході і розмежовуватися залежно від того, чи є предметом такого забезпечення рухоме або нерухоме майно. В основу ефективного механізму забезпечення запропоновано покласти три базові підходи: а) оприлюднення обтяжень майна шляхом їх реєстрації у відповідному державному реєстрі; б) пріоритет прав кредиторів на майно, що визначається за фактом державної реєстрації відповідного обтяження; в) позасудове врегулювання вимог кредиторів щодо їх задоволення за рахунок вартості предмета забезпечення. Для регулювання іпотеки важлива також концепція цілісності нерухомого майна, яка ґрунтується на інтегруючому значенні земельної ділянки як основи будь-якої нерухомості.

8. Відповідно до економічних та юридичних властивостей іпотечне кредитування розглядається як сфера кредитної діяльності банків, що найбільш показово характеризує сучасний етап еволюції розвинених кредитних систем. Ефективність іпотеки зумовлена запровадженням дворівневої моделі функціонування ринку іпотечного кредитування. Ця модель розглядається як внутрішня організація іпотечного ринку, що забезпечує реалізацію відносин між банками як основними суб’єктами іпотечного кредитування першого рівня та інвесторами як суб’єктами іпотечного фінансування другого рівня з приводу рефінансування операцій іпотечного кредитора. Функціонування ринку іпотечного кредитування відповідно до дворівневої моделі можливе з використанням таких механізмів: а) випуску іпотечних облігацій; б) секюритизації іпотечних активів; в) рефінансування з боку спеціалізованої іпотечної установи другого рівня.

9. Процедура стягнення заборгованості за банківським кредитом спрямована на реалізацію принципу відповідальності позичальника за повернення кредиту як фундаментальної ознаки банківського кредитування. У контексті банківського кредитування визріла потреба підвищення ефективності процедури примусового стягнення заборгованості за банківським кредитом. Однак в дисертації наголошується на доцільності запровадження насамперед позасудових (договірних) засобів врегулювання заборгованості позичальника.

Чинне законодавство України не забезпечує повноцінне регулювання банківського кредитування, яке б ґрунтувалося на системному підході до реалізації його основоположних принципів. З метою впровадження якісно нового законодавства у цій сфері в дисертації викладені пропозиції щодо необхідності прийняття рамкового закону про банківський кредит (розроблений автором законопроект міститься в додатку) та внесення змін до ряду законодавчих актів з питань кредитування, зокрема ЦКУ, ГКУ, ЗКУ, Закону про банки, Закону про ФГВФО, Закону про іпотеку, Закону про реєстрацію та інших.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Економічна енциклопедія: В 3 т. Т.1. / Редкол.: Мочерний С.В. (відп.ред.) та ін. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2000. – 864с.
Лунц Л.А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве. – М.: Статут, 1999. – 352 с.
Конституція України // Голос України. – 27 червня 1996р. - № 138 (1388).
Нагребельний В.П., Чернадчук В.Д., Сухонос В.В. Фінансове право України. Загальна частина: Навч.посібн. – Суми: ВТД „Університетська книга”, 2004. – 320с.
Фінансове право України: Підручник / За ред. Кучерявенка М.П. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 319с.
Господарський кодекс України. - К.: Атіка, 2003. – 208с.
Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг. Закон України від 12 липня 2001р. // ВВРУ. – 2002. - №1. - ст.1.
Боди З., Мертон Р. Финансы: Учеб. пособ. – М.: Издательский дом „Вільямс”, 2000. – 584с.
Венгеров А.Б. Теория государства и права: Учебник. – М.: Новый юрист, 1998. – 624с.
Бобылев А.И. Механизм правового воздействия на обществнные отношения // Государство и право. – 1999. - № 5. – 103-108с.
Лагутін В.Д. Кредитування: теорія і практика: Навч. посібник. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 215с.
Гражданское право. Часть первая: Учебник / Под ред. Калпина А.Г., Масляева А.И. – М.: Юристъ, 2001. – 536с.
Гордон М.В. Система договоров в советском гражданском праве // Ученые записки Харьковского юридического института. – 1954. - № 5. – 65-87с.
Цивільний кодекс України. – К.: Атіка, 2003. – 416с.
Печений О. Поняття та класифікація грошових зобов’язань у контексті положень нового Цивільного кодексу України // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 4. – 35-40с.
Качан О.О. Банківське право України: Навч. посібн. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 262с.
Банківське право України: Навч. посібн. / За ред. Селіванова А.О. – К.: Видавничий дім „Ін-Юре”, 2000. – 384с.
Гуревич И.С. Правовые проблемы кредитных и расчетных отношений. Автореферат докторской диссертации. – Ленинград: Юридический факультет Ленинградского государственного унивеститета, 1972. – 38с.
Каримуллин Р.И. Права и обязанности сторон кредитного договора по российскому и германскому праву. – М.: Статут, 2001. – 240с.
Юридична енциклопедія: В 6 т. Т.3 / Редкол.: Шемшученко Ю.С. (голова редкол.) та ін. – К.: Видавництво „Українська енциклопедія” ім. М.П.Бажана, 2001. – 789с.
Костюченко О.А. Правові аспекти банківської діяльності. – К.: Криниця, 2003. – 319с.
Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. посібн. / За ред. Луціва Б.Л. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000. – 225с.
Лексис В. Кредит и банки. – М.: Перспектива, 1994. – 120 с.
Хозяйственное право: Учебник / Под ред. Мамутова В.К. – К.: Юринком Интер, 2002. – 912с.
Шишкин Ю.А. Кредитные правоотношения и финансовые ресурсы государственных предприятий. Автореферат канд. диссертации. – М.: Институт народного хозяйства, 1973. – 22с.
Агарков М.М. Основы банковского права. Курс лекций– М.: БЕК, 1994. – 350с.
Зобов’язальне право: теорія і практика. Навч. посібн. / За ред. Дзери О.В. – К.: Юрінком-Інтер, 2000.- 912с.
Гражданское право. Учебник. Часть 2 / Под ред. Сергеева А.П., Толстого Ю.К. – М.: Проспект, 1998.– 784с.
Тосунян Г.А., Викулин А.Ю., Экмалян А.М. Банковское право Российской Федерации. Общая часть. Учебник / Под ред. Б.Н.Топорнина. – М.: Юристъ, 1999 – 446с.
Витрянский В. Категории „кредит” и „кредитные правоотношения” в гражданском праве // Хозяйство и право. – 2004. - № 9. – 3-18с.
Бабич А.М., Павлова Л.Н. Финансы. Денежное обращение. Кредит: Учебник. – М.: Юнити-Дана, 2000. – 687с.
Кротюк В.Л. Національний банк – центр банківської системи України. Організаційно-правовий аналіз. – К.: Видавничий дім „Ін-Юре”, 2000. – 248с.
Про оподаткування прибутку підприємств. Закон України від 22 травня 1997р. // ВВРУ. – 1997. - №27. - ст.181.
Толмачев А. Товарный и коммерческий кредит: анализ действующего законодательства // Хозяйство и право. – 1998. - № 11. – 57-64с.
Гроші та кредит: Підручник / За ред. Івасіва Б.С. – Тернопіль: Карт-бланш, 2000.– 510с.
Про фінансовий лізинг. Закон України від 11 грудня 2003р. // ВВРУ. – 2004.- № 15. - ст.231.
Про податок на додану вартість. Закон України від 3 квітня 1997р. // ВВРУ. – 1997.- № 21. - ст.156.
Мишкін Фр.С. Економіка грошей, банківської справи і фінансових ринків. - К.: Основи, 1999. – 963с.
Гроші та кредит: Підручник / За ред. Савлука М.І. – К.: КНЕУ, 2001. – 602с.
Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське. Навч. посібн. – К.: Атіка, 1999. – 400с.
Jeff Madura. Financial Markets and Institutions. - St.Paul: West Publishing Company, 1989. – 724с.
Кириченко О., Геленко І., Ятченко А.. Банківський менеджмент. Навч. посіб. - К.: Основи, 1999. – 671с.
Мочерний С., Гришак Л. Методологія дослідження сутності банку // Банківська справа. – 1999. - № 5. – 7-10с.
Безклубий І.А. Банк як суб’єкт цивільного права // Часопис Київського університету права. – 2004. - №4. – 70-78с.
Миллер Р.Л., Ван-Хуз Д.Д. Современные деньги и банковськое дело. – М.: ИНФРА-М, 2000. – 856с.
Гончаренко В. Кредитні спілки в системі суб’єктів фінансового ринку // Банківська справа. – 2000. - № 4. – 24-28с.
Поллард А.М., Пассейк Ж.Г., Эллис К.Х., Дейли Ж.П. Банковское право США. – М.: Прогресс, 1992. – 768с.
Federal Deposit Insurance Act // www.fdic.gov
First Council Directive 77/780/EEC of 12 December 1977 on the coordination of laws, regulations and administrative provisions relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions // Official Journal of European Communities – 1977. - № L. 322.- 474-479c.
Вишневский А.А. Банковское право Европейского Союза: Учебное пособие. – М.: Статут, 2000. – 388с.
Вишневский А.А. Банковское право Англии. – М.: Статут, 2000. – 300с.
Вулфел Ч. Дж. Энциклопедия банковского дела и финансов. - М.: Корпорация “Федоров”, 2000. – 1583с.
Про банки і банківську діяльність. Закон України від 7 грудня 2000р. // ВВРУ. – 2001. - №5-6. - ст.30.
Про платіжні системи та переказ грошей в Україні. Закон України від 5 квітня 2001р. // ВВРУ. – 2001. - №29. - ст. 137.
Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Закон України від 20 вересня 2001р. // ВВРУ. - 2002. - № 5. - ст.30.
Курбатов А. Банковские вклады (депозиты) // Хозяйство и право. – 2004. - № 8. – 70-79с.
Про Національний банк України. Закон України від 20 травня 1999р. // ВВРУ.- 1999.- № 29. - ст. 238.
Про банки і банківську діяльність. Закон України від 20 березня 1991р. // ВВРУ. – 1991. - № 25. - ст.281.
О банках и банковской деятельности. Федеральный Закон Российськой Федерации от 8 июля 1999г. // Собрание законодательства РФ. - 1999. - №28. - ст. 346.
Ерпылева Н.Ю. Международное банковское право: понятие, предмет, система // Государство и право. - 2000. - №2. - 77-85с.
Ерпылева Н.Ю. Механизм правового регулирования банковской деятельности // Хозяйство и право. – 1998. - № 3. - 62-71с.
Second Council Directive 89/646/EEC of 15 December 1989 on the coordination of laws, regulations and administrative provisions relating to the taking up and pursuit of the business of credit institutions and amending Directive 77/780/EEC // Official Journal of European Communities. – 1989. - №.L212.- 480-498c.
Банки и банковские операции: Учебник /Под ред. Жукова Е.Ф. – М.: Банки и биржи, Юнити, 1997. – 471с.
Банківське право: Навч. посібн. / Упорядник Кучерявенко М.П. – Харків: Торсінг, 1999. – 784с.
Про цінні папери і фондову біржу. Закон України від 18 червня 1991р. // ВВРУ. – 1991. - № 38. - ст. 508.
Про порядок регулювання діяльності банків. Інструкція, затверджена постановою Правління НБУ від 28 серпня 2001р. № 368 // Офіційний вісник України. -2001. - №40. - ст. 1813.
Ильясов С. Совершенствование правового обеспечения реструктуризации банковской системы // Хозяйство и право. – 2001. - № 1. – 76-82с.
Guidance for Developing Effective Deposit Insurance Systems. – Basel: Financial Stability Forum, 2001. – 60c.
Гейвандов Я.А. Основы правового регулирования банковской системы в Российской Федерации // Государство и право. – 1997. - № 6. – 84-91с.
Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. Мороза А.М. та Пудовкіної М.Ф. – К.: КНЕУ, 1999. – 368с.
Core Principles for Effective Banking Supervision. – Basel: Basel Committee on Banking Supervision, 1997. – 44c.
Прозоров Ю. Особливості інституційних перетворень та концентрація банківського капіталу в Україні // Вісник НБУ. - 2004. – № 7. – 11-13с.
Бицька Н. Кошти населення у формуванні ресурсної бази банків // Вісник НБУ. - 2004.- № 12. – 26-28с.
Адамик Б.П. Національний банк і грошово-кредитна політика: Навч. посіб. – Тернопіль: Карт-бланш, 2002. – 278с.
Про регулювання НБУ ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій. Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 29 грудня 2003р. №584. // Офіційний вісник України. - 2004. - № 4. - ст.177.
Стельмах В.С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І. Грошово-кредитна політика в Україні. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 305с.
Повідомлення Управління зв’язків з громадськістю та засобами масової інформації НБУ від 30 листопада 2004р. // pr.bank.gov.ua/ukr/arhive_news.php
Гарсия Ж. Страхование депозитов: обзор сложившейся практики и наиболее оптимальных практических решений. - Международный валютный фонд, 1999. – 61с.
Доходи та заощадження в перехідній економіці України / За ред. Панчишина С., Савлука М.. – Львів: ЛНУ ім. І.Франка, 2003. – 496с.
Система гарантування вкладів в Україні / За ред. Смовженко Т.С. – Львів. Львівський банківський інститут НБУ, 2004. – 255с.
Про заходи щодо захисту прав фізичних осіб – вкладників комерційних банків України. Указ Президента України від 10 вересня 1998р. // Офіційний вісник України. – 1998. - № 37. – ст. 1347.
Тигіпко С.Л. Система гарантування вкладів в Україні: сучасний стан і перспективні напрями розвитку // Вісник НБУ. - 2004. - № 8 – 4-5с.
Банковское дело: Учебник / Под ред. Колесникова В.И., Кроливецкой Л.П. – М.; Финансы и статистика, 2001. – 464с.
Сусіденко В.Т. Практичні аспекти забезпечення принципів банківського кредитування // Економіка України. – 1998. - № 7. – 24-29с.
Лившиц Р.З. Теория права. - М.; БЕК,1994. – 115с.
Тосунян Г.А., Викулин А.Ю. Принципы банковского права // Государство и право. – 1998. - № 11. – 47-57с.
Олейник О.М. Основы банковского права: Курс лекций. – М.: Юристъ, 1997. – 424с.
Щорічне звернення Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур’єр. – 2002. - № 111.
Карпов М.В. Правовые вопросы определения кредитоспособности заемщика // Деньги и кредит. – 2000. - № 11. – 45-48с.
Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих витрат за кредитними операціями банків. Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 6 липня 2000р. №279 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 32. – ст. 1378.
Чайковський Я. Напрямки вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника комерційного банку // Банківська справа. – 2000. - № 5. – 13-15с.
Банковское право: в 4 т. Т. 4. / Под ред. Кумок С.И. –М.: Московское финансовое объединение, 1994. - 288с.
Сорокін М. „Цензор” - нова система оцінки кредитоспроможності позичальника // Економіка України. – 1999. - № 4. – 24-32с.
Сігайов А.О. Зарубіжний досвід збирання та використання інформації про банківські ризики // Економіка України. – 1999. - № 1. – 35-39с.
Матеріали першої Центрально-азіатської конференції по кредитному бюро. - Алмати, 29-31 січня 2003р.
Правовое регулирование банковской деятельности / Под ред. Суханова Е.А. – М.: Учебно-консультационный центр ЮрИнфоР, 1997. – 448с.
Суваревич А.В. Можно ли управлять банковскими рисками // Финансы и кредит. – 2001. - № 3.- 24-27с.
Осипенко Т.В. О системе рисков банковсой деятельности // Деньги и кредит. – 2000.- № 4.- 28-30с.
Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посібн. / За ред. Вітлінського В.В. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2000. – 251с.
Скакун Л. Неперервність процесу ризик-менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості // Банківська справа. – 2000. - № 5. – 9-12с.
Петров М.В. Вопросы формирования системы внутреннего контроля в кредитных организациях // Деньги и кредит. – 2000. - № 1. – 28-32с.
Про кредит. Закон ФРН від 11 липня 1985р. // www.iuscomp.org
Захарова Н.Н. Кредитный договор. – М.: Концерн „Банковский деловой центр”, 1996. – 128с.
Про результати узагальнення судової практики вирішення спорів, пов’язаних з укладенням і виконанням кредитних договорів. Лист Вищого арбітражного суду України від 26 жовтня 2000р. № 01-3/578 // Галицькі контракти. – 2001. - № 18. – с.125.
Островская О.М. Банковское дело: Толковый словарь. – М.: Гелиос АРВ, 2001 – 400с.
Вирішення господарських спорів. Застосування норм матеріального права в роз’ясненнях і листах Вищого господарського суду України. –К.: Юстиніан, 2002. – 640с.
Про виконавче провадження. Закон України від 21 квітня 1999р. // ВВРУ. – 1999. - № 24. – ст.207.
Про обіг векселів в Україні. Закон України від 5 квітня 2001р. // ВВРУ. – 2001. - № 24. – ст.128.
Про переказні векселі та прості векселі. Уніфікований закон, запроваджений Женевською конвенцією 1930р. // Цінні папери України. – 2001. - №5. – с.21.
Про заходи щодо зміцнення банківської системи України та підвищення її ролі у процесах економічних перетворень. Указ Президента України від 14 липня 2000р. // Офіційний вісник України. – 2000. - № 29. – ст. 1205.
Иоффе О.С. Обязательственное право. – М.: Юридическая литература, 1975. – 880с.
Гриджук Д.М., Олійник В.О. Забезпечення кредитних зобов’язань у діяльності банків. – К.: Істина, 2001. – 256с.
Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові засоби повернення. – К.: Т-во „Знання”, КОО, 2001. – 150с.
Про заставу. Закон України від 2 жовтня 1992р. // ВВРУ. – 1992. - №47. – ст.642.
Оплачко Л. Застава як спосіб забезпечення кредитного договору // Вісник Академії правових наук України. – 2002. - № 2. – 204-206с.
Ємельянова Л. Трансформація поглядів римських юристів на характер забезпечення належного виконання договірних зобов’язань // Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. - 25-27с.
Сиротина И.А. Кредит под залог: техника получения. – М.: Приор, 1995. – 80с.
Fleisig Н. Secured transactions: the power of collateral // Finance and development. - 1996. - № 6. – 44-46с.
Selected commercial statutes. – St.Paul: West Publishing Co, 1991. – 1851c.
Whaley D.J. Secured transactions. – Chicago: A Thomson Company, 2002. – 242c.
International legal aspects of non-possessory pledges and security interests as a whole // www.mjeli.government.bg
Model law on secured transactions and comments. European Bank for Reconstruction and Development, 1994 // www.ebrd.com
Ефимова Л.Г. Банковские сделки. – М.: Инфра-М, 2000. – 320с.
Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень. Закон України від 18 листопада 2003р. // ВВРУ. – 2004. - №11. – ст.140.
Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами. Закон України від 21 грудня 2000р. // ВВРУ. – 2001. - № 10. – ст. 44.
Коссак В.М. Концептуальні засади інституту застави в цивільному праві // Проблеми законності: Республіканський міжвідомчий науковий збірник. – Харків: 2002. - № 53. – 75-79с.
Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Постанова КМУ від 5 липня 2004р. №830 // Урядовий кур’єр від 18 серпня 2004р. - №155.
Хау Р, Райс Д., Козлов Н. Правовые основы банковской деятельности: Учебное пособие.- М.:Белые альвы, 1995.– 104с.
Fleisig Н., De la Pena N. Ukraine: Reforming its framework for secured transactions to expend access to credit // www.ceal/org
Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із застосуванням Закону України „Про заставу”. Роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 24 грудня 1999р. №02-5/602 // Юридичний вісник України. – 2002. - №5. – 18-19с.
Саниахметова Н. Обеспечение исполнения кредитных обязательств // Юридический вестник. – 1995.- № 2. – 84-90с.
Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом. Закон України від 14 травня 1992р. // ВВРУ.- 1992. - №31. – ст.440.
Жуков А. Деякі питання пред’явлення, розгляду, обліку та задоволення вимог кредиторів у законодавстві, що регулює питання банкрутства в Україні // Українське комерційне право. – 2002. - № 3. – 21-32с.
Глінка Г. Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є прокредиторським чи продебіторським? // Українське комерційне право. – 2002. - № 3. – 47-56с.
Довдиенко И.В. Іпотека: Учебно-практическое пособие. – М.: Издательство РДЛ, 2002. – 272с.
Giovarelli R. Mortgage // Legal impediments to effective rural land relations in Eastern Europe and Central Asia. – Washington: World Bank, 1999. – 139-163с.
Про іпотеку. Закон України від 5 червня 2003р. // ВВРУ. – 2003. - №38. – ст.313.
Butler S. Enforcement of mortgage rights in housing finance // World Bank conference on housing finance in emerging markets: policy and regulatory challenges. – Washington: World Bank, 2003. – 37c.
Земельний кодекс України. – К.: Атіка, 2001. – 96с.
Пучковская И.И. Ипотека: залог недвижимости. – Харьков: Консул, 1997. – 132с.
Земельний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. Семчика В.І. – К.: Видавничий дім „Ін-Юре”, 2003. – 676с.
Плешанова О. Объекты ипотеки: состав имущества // Хозяйство и право. – 1999. - № 4. – 110-113с.
Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати. Закон України від 19 червня 2003р. // ВВРУ. – 2004. - № 1. – ст.1.
Матеріали круглого столу „Нормативно-правове забезпечення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні” // Верховна Рада України. – 18 жовтня 2002р.
Про порядок державної реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб. Інструкція, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 9 червня 1998р. №121 // Офіційний вісник України. – 1998. - №26. – ст.971.
Про Єдиний реєстр заборон на відчуження об’єктів нерухомого майна. Положення, затверджене наказом Мінюсту України від 9 червня 1999р. №31/5 // Офіційний вісник України. – 1999. - №24. – ст.1127.
Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень. Закон України від 1 липня 2004р. // ВВРУ. – 2004.- №51. –ст.553.
Efficiency of mortgage collateral in the European Union: comparative study. – Brussels: European Mortgage Federation, 2002. – 169c.
Об ипотеке (залоге недвижимости). Закон Российской Федерации от 16 июля 1998г. // Сборник российского законодательства. – ссылка скрыта
Цивільний процесуальний кодекс України. – К.: АТІКА, 2001. – 127с.
Огляд ринку іпотечного кредитування в Україні за 2004р. // Українська національна іпотечна асоціація. – ссылка скрыта
Волков С.С., Шемшученко Г.Ю. Перспективи розвитку ринку іпотечного кредитування в Україні // Вісник НБУ. – 2003. - № 6. – 49-55с.
Іпотечне кредитування: проблеми та перспективи розвитку // Інформаційно-аналітичні матеріали. – Центр наукових досліджень НБУ. – 2004. – випуск 2. – 88с.
Diamand D. Factors affecting the feasibility of a second tier refinance mortgage institution in Ukraine. – World Bank, 2004. – 23c.
Олійник О.О. Способи іпотечного рефінансування та можливості їх використання в Україні // Економіка. Фінанси. Право. – 2004. - №9.- 9-12с.
Кручок С.І. Емісія іпотечних цінних паперів як засіб рефінансування // Вісник НБУ. – 2001. - №3. – 38-40с.
Харин А. Производные ипотечные ценные бумаги // Хозяйство и право. – 2004. - № 3. - 29-39с.
Батлер С., Пастухова Н. Подходы к проблеме банкротства эмитента ипотечных ценных бумаг // Рынок ценных бумаг. – 2002. - №19. – 40-47с.
Про іпотечні цінні папери. Проект Закону України № 5159 від 19 лютого 2004р. // ссылка скрыта
Про заходи щодо розвитку іпотечного ринку в Україні. - Указ Президента України від 8 серпня 2002р. №695/2002 // Урядовий кур’єр. – 13 серпня 2002. - № 147.
Про схвалення Концепції створення національної системи іпотечного кредитування. Розпорядження КМУ від 10 серпня 2004р. №559-р // Офіційний вісник України. – 2004. - №32.- ст.2169.
Деякі питання Державної іпотечної установи. Постанова КМУ від 8 жовтня 2004р. №1330 // Офіційний вісник України. – 2004. - №41. – ст.2709.
Питання Державної іпотечної установи. Постанова КМУ від 23 грудня 2004р. №1715 // ссылка скрыта
Про затвердження Положення про регулювання Національним банком України ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій. Затверджене Постановою Правління НБУ від 24 грудня 2003р. № 584 // Офіційний вісник України. – 2004. - №4. – ст.177.
Стандарти житлового іпотечного кредитування. Затверджені загальними зборами членів Української національної іпотечної асоціації 12 березня 2004р. // ссылка скрыта
Першин В.Г. Організаційно-правове забезпечення впровадження іпотечного кредитування в Україні. Автореферат кандидатської дисертації. – Ірпінь: Національна академія Державної податкової, 2005. – 20с.
Про стандартну (типову) форму бланка заставної. Рішення ДКЦПФР від 4 вересня 2003р. №363 // Офіційний вісник України. – 2003. - №40. – ст.2119.
Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php

Blog

Перелік умовних позначень

Содержание