Струк в. Ф., Гудивок І. І., Коломійцева А. Г. Бактеріальний вагіноз І вагітність
| Вид материала | Документы |
- Спосіб лікування бактеріального вагінозу у вагітних з невиношуванням вагітності. Струк, 109.13kb.
- Овчинников Е. В., Рыскулов А. А., Струк В. А.,Андрикевич В. В.,Кравченко, 108.39kb.
- Народження дитини, ріст, розвиток, ВІКОВІ ПЕРІОДИ народження дитини, годування материнським, 157.76kb.
- Сопредседатели: Струк Василий Александрович (Беларусь), 413.15kb.
- Растениеводческих предприятий, 684.98kb.
- Методические рекомендации по изложению теоретического материала, 165.57kb.
- ПОЛОЖЕние о меТОДИЧЕском соВЕте муниципального образовательного учреждения, 60.14kb.
- Международных отношений, 851.44kb.
- 1. Cтатистика національного багатства. Показники обсягу, структури та динаміки національного, 144.41kb.
- Теоретические и методологические вопросы изучения русского языка, 692.61kb.
Примітка: *р<0,05 у порівнянні з показниками контрольної групи, які наведені в таблиці 15.
Таблиця 15.
Спектр виділеної мікрофлори у групі жінок з нормоценозом піхви
Вид мікроорганізмів | Область обстеження | |||||||||
| Піхва жінок (n=100) | Ротова порожнина плодів та новонароджених (n=100) | Кон’юнктива плодів та новонароджених (n=100) | Шкіра голови плодів та новонароджених (n=100) | Ділянка пупка плодів та новонароджених (n=100) | ||||||
| Частота виявлення, % | Ступінь колонізації, КУО/мл | Частота виявлення, % | Ступінь колонізації, КУО/мл | Частота виявлення, % | Ступінь колонізації, КУО/мл | Частота виявлення, % | Ступінь колонізації, КУО/мл | Частота виявлення, % | Ступінь колонізації, КУО/мл | |
| Staph. epidermidis | 24,0 | 10³-104 | 1,0 | <10³ | 20,0 | <10³ | 23,0 | 10³-104 | 6,0 | <10³ |
| Staph. saprophyticus | 5,0 | <10³ | 1,0 | <10³ | 4,0 | <10³ | 4,0 | <10³ | 1,0 | <10³ |
| Staph. aureus | 1,0 | <10³ | - | - | - | - | 1,0 | <10³ | - | - |
| E. coli | 35,0 | 10³-105 | 1,0 | <10³ | 14,0 | <10³ | 26,0 | <10³ | - | - |
| Proteus mirabilis | 5,0 | <10³ | - | - | - | - | 4,0 | <10³ | - | - |
| Corinebacterium sp. | 5,0 | 10³-104 | - | - | 4,0 | <10³ | - | - | - | - |
| Bifidobacterium sp. | 18,0 | 10³-105 | - | - | - | - | - | - | - | - |
| Peptostreptococcus sp. | 15,0 | 10³-104 | - | - | 5,0 | <10³ | 4,0 | <10³ | - | - |
| Peptococcus sp. | 10,0 | 10³-104 | - | - | 3,0 | <10³ | 9,0 | <10³ | - | - |
| Bacteroides sp. | 3,0 | <10³ | - | - | 1,0 | <10³ | 3,0 | <10³ | - | - |
| Gardnerella vaginalis | 6,0 | <10³ | - | - | - | - | - | - | - | - |
При аналізі результатів дослідження, наведених у таблицях 14 і 15, виявлено, що у жінок при бактеріальному вагінозі та невиношуванні вагітності має місце значне бактеріальне забруднення піхви умовно-патогенною мікрофлорою з переважанням облігатно-анаеробних бактерій (пептострептококів, пептококів, бактероїдів, гарднерел, еубактерій і інших). Загальна кількість мікроорганізмів у піхвовому вмісті у групі дослідження досягла 108-109 КУО/мл вагінального вмісту. У плодів та недоношених новонароджених з групи дослідження визначається також значне бактеріальне забруднення шкіри та кон’юнктиви облігатно-анаеробними бактеріями у високих концентраціях (до 106 КУО/мл). У плода до моменту народження є виражені захисні механізми проти відносно невисокої небезпеки інфікування при неускладненому просуванні через родові шляхи, при умові, що останні не колонізовані незвично великим числом бактерій. Передчасний розрив навколоплідних оболонок і висока концентрація бактерій у піхві при бактеріальному вагінозі у жінок з невиношуванням вагітності забезпечує зростання ризику інфікування плода. Видовий і кількісний склад мікроорганізмів, виявлених у піхвовому вмісті та при бактеріологічному дослідженні плодів і недоношених новонароджених, дає можливість вважати, що бактерії первинно колонізуючі новонароджених мають материнське походження.
У жінок, де НВ спостерігалося на фоні нормоценозу піхви, при бактеріологічному дослідженні піхвового вмісту переважала факультативно-анаеробна мікрофлора (епідермальний та сапрофітний стафілококи, кишкова паличка, корінебактерії). Облігатно-анаеробні бактерії зустрічалися значно рідше, чим у групі дослідження (р<0,05). Видовий і кількісний склад мікроорганізмів, виявлених у піхвовому вмісті та при бактеріологічному дослідженні плодів і недоношених новонароджених, також дає можливість вважати, що бактерії первинно колонізуючі новонароджених мають материнське походження. У плодів та недоношених новонароджених контрольної групи бактеріологічні посіви з ротової порожнини та ділянки пупка практично були від’ємними, а з кон’юнктиви та шкіри голови були виділені, в основному, факультативно-анаеробні бактерії у низькій концентрації (до 10³ КУО/мл).
При бактеріальному вагінозі у значній концентрації (до 106 КУО/ мл) були виявлені облігатно-анаеробні бактерії в ділянці пупка, що на нашу думку веде не тільки до інфікування новонародженого, а й, можливо, до розвитку генералізованої інфекції. Оскільки межа між нормальною і інвазивною мікрофлорою у період новонародженості виражена нечітко, особливо у недоношених дітей, і у підсумку визначається чисельністю мікроорганізмів. Тому при високому ступені колонізації піхви матері бактеріями при бактеріальному вагінозі у новонароджених виявляється висока ймовірність розвитку бактеріальної інфекції, чим при незначній колонізації у жінок з нормоценозом піхви. Встановлено, що бактерії первинно колонізуючі плід та новонародженого мають материнське походження, як у жінок з нормоценозом піхви, так і у жінок з БВ при невиношуванні вагітності. При невиношуванні вагітності у жінок з БВ спостерігається інфікування плода та новонародженого умовно-патогенною мікрофлорою, особливо, облігатно-анаеробними бактеріями. Концентрація облігатно-анаеробних бактерій, колонізуючих плоди та недоношених новонароджених, які народжені від жінок з БВ, достовірно (р<0,05) вища у порівнянні з контрольною групою.
Висока концентрація у піхві умовно патогенної і патогенної мікрофлори при БВ служить джерелом висхідної інфекції геніталій. За даними літератури ризик розвитку запальних ускладнень після оперативних втручань і інвазивних діагностичних процедур у хворих з БВ в 3,2-4,2 рази вище, ніж у жінок з нормоценозом піхви. Поста бортний ендометрит у хворих БВ розвивається у 3 рази частіше.
Хоріоамніоніт ускладнює перебіг вагітності і пологів у 1-2%. Частіше хоріоамніоніт реєструється при передчасних пологах – у 25%, при цій патології у 5-10% пацієнток перебігає зі всіма клінічними проявами запального процесу, а у 10% - безсимптомно і діагностується при гістологічному дослідженні плаценти. При цьому плаценті ти виявляються у 50-80% випадків. Позитивні культуральні дослідження навколоплідних водів, виявляють різних збудників. При хоріоамніоніті найчастіше виділяються такі мікроорганізми як гарднерели, мікоплазми, уреаплазми та інші ФАБ і ОАБ. БВ в 3-6 разів підвищують ризик розвитку хоріоамніоніту у порівнянні з вагітними, у яких спостерігається нормальний мікробіоценоз піхви.
Післяпологовий ендометрит спостерігається у 1-2% породіть після родорозв’язання через природні родові шляхи і у 10-15% після кесаревого розтину. Так частота післяпологового ендометриту у породіль з БВ у 2,2-5,8 рази вища, ніж у здорових жінок. Найчастішою причиною післяпологових ендометритів є висхідна інфекція. При БВ спостерігається висока концентрація мікроорганізмів, зокрема ОАБ, у піхві. Порожнина матки після пологів напряму сполучається з піхвою, так як церві кальний затвор відсутній. Таким чином, висока концентрація ОАБ і ФАБ у піхві є етіологічним фактором розвитку післяпологових септичних ускладнень. Навіть при нормальному перебігу післяпологового періоду рівень ОАБ у порожнині матки значно підвищується. При БВ частота ендометритів вища у 10 раз після вагінального і у 5 разів після оперативного родорозв’язання у порівнянні зі здоровими вагітними. Встановлена кореляція між частотою БВ і розвитком запальних захворювань внутрішніх статевих органів. Сприяють розвитку післяпологових інфекцій анемія, цукровий діабет, ожиріння. часті піхвові дослідження у пологах, тривалі пологи, хоріоамніоніт, тривалий безводний період, акушерські операції (накладання акушерських щипців, плодоруйнівні операції, ручне обстеження стінок порожнини матки), значна крововтрата, травми родових шляхів, не діагностовано залишки плідного яйця та інші. При наявності у даного контингенту БВ ризик інфекційних ускладнень різко зростає.
БВ може бути причиною розвитку ранової інфекції. За даними D. H. Watts і співавторів, післяопераційна ранова інфекція виявлена у 18% пацієнток з БВ, а в групі пацієнток без БВ цей показник склав 9%.
E. Petersen і співавтори, обстеживши 19 породіль з інфікованою раною після епізіотомія, зробили висновок, що частота ранової інфекції при наявності БВ була в 10 разів вищою, ніж у породіль з нормоценозом піхви.
Згідно наших досліджень ускладнення вагітності у обстежених жінок з БВ і нормоценозом піхви представлені у таблиці 16.
Аналізуючи дані наведені у таблиці 16, ми бачимо, що серед ускладнень вагітності достовірно (р<0,01) частіше у жінок з БВ зустрічалися загроза переривання вагітності у 132 (70,97%) жінок, багатоводдя – у 26 (13,98%) жінок, гіпоксія плода – у 32 (17,20%) жінок, хронічна плацентарна недостатність – у 21 (11,29%) жінок, проти відповідних показників у жінок з нормоценозом піхви.
Без ускладнень перебігала вагітність у 10 (5,38%) жінок з БВ, проти 18 (30,00%) ужінок з нормоценозом піхви (р<0,01).
Достовірної (р>0,05) різниці у частоті виявлення таких ускладнень вагітності як ранній гестоз, прееклампсія, маловоддя, передлежання плаценти та передчасне відшарування нормально розміщеної плаценти не виявлено. Вагітність завершилася пологами у 130 (69,89%) жінок з БВ і у 54 (90,00%) жінок з нормоценозом піхви.
У групі жінок з БВ вагітність завершилася пологами у 133 (71,51%) жінок, а у 53 (28,49%) жінок – МВ. У обстежених жінок з нормоценозом піхви вагітність завершилася пологами 54 (90,00%) жінок і МВ – у 6 (10,00%) жінок.
Таблиця 16
Ускладнення вагітності у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи спосте-реження | Кількість обсте-жених жінок | Без ускладнень | Ускладнення, абс. число (%) | ||||||||
| Загроза переривання вагітності | Ранній гестоз | Прееклампсія | Багатоводдя | Маловоддя | Гіпоксія плода | Хронічна плацен-тарна недостатність | Передлежання плаценти | Передчасне відшару-вання нормально розта-шованої плаценти | |||
| Жінки з БВ | 186 | 10 | 132 | 23 | 18 | 26 | 12 | 32 | 21 | 2 | 1 |
| (5,38)* | (70,97)* | (12,37) | (9,68) | (13,98)* | (6,45) | (17,20)* | (11,29)* | (1,08) | (0,54) | ||
| Жінки з НП | 60 | 18 | 13 | 7 | 5 | 4 | 4 | 6 | 4 | - | - |
| (30,00) | (21,67) | (11,67) | (8,33) | (6,67) | (6,67) | (10,00) | (6,67) | ||||
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,01) між групами
У більшості обстежених жінок з БВ спостерігалися патологічні пологи (табл. 17). Найбільш частими ускладненнями під час пологів у обстежених жінок з БВ були: передчасний розрив навколоплідних оболонок у 104 (78,20%) вагітних, аномалії пологових сил - у 52 (39,10%) роділлей, гіпоксія плода - у 50 (37,59%) жінок, дефект плацентарної тканини - у 42 (31,58%) жінок, розриви м’яких тканин пологових шляхів - у 61 (45,86%) жінки.
Частота таких ускладнень під час пологів як передчасний розрив навколоплідних оболонок, розриви м’яких тканин пологових шляхів та дефект плацентарної тканини достовірно (р<0,01) частіше зустрічалися у жінок з БВ, ніж у жінок з нормоценозом піхви.
Кровотеча у першому періоді пологів відмічалася у 3 (2,31%) жінок з БВ, а у роділь з нормоценозом піхви кровотечі у першому періоді пологів не було. З них 2 (1,54%) випадки кровотечі були пов’язані з передлежанням плаценти і 1 (0,77%) випадок з передчасним відшаруванням нормально розміщеної плаценти.
Пологи у переважної більшості жінок з нормоценозом піхви (70,37%) перебігали без ускладнень і тільки у 24,81% обстежених жінок з БВ (р<0,01).
Таким чином, наведені дані обґрунтовують думку про те, що БВ у вагітних і роділь призводить до ускладненого перебігу вагітності і пологів.
Як видно з даних таблиці 18 найбільш частими оперативними втручаннями були наступні: епізіотомія і перінеотомія – у 54 (41,54%) роділей з БВ і у 8 (14,81%) роділей з нормоценозом піхви; ручна ревізія стінок порожнини матки – у 43 (32,33%) роділей з БВ і у 3 (5,56%) роділей з нормоценозом піхви; кесарів розтин – у 14 (10,53%) роділей з БВ і у 5 (9,26%) роділей з нормоценозом піхви.
Достовірно (р<0,01) частіше у 54 (40,60%) обстежених жінок з БВ проводилося розсічення промежини, проти 8 (14,81%) жінок з нормоценозом піхви, що пов’язано з більшою частотою ПП. Також частіше у жінок з БВ відмічалася ручна ревізія стінок порожнини матки у 43 (32,33%) жінок, ніж у жінок з нормоценозом піхви – у 3 (5,56%) жінок (р<0,01). Частота кесаревого розтину, ручного відділення і видалення плаценти, екстракції плода за тазовий кінець у обстежених жінок з БВ і нормоценозом піхви подібна (р>0,05).
Показами до кесаревого розтину у жінок з БВ були: неспроможній рубець на матці – 2 жінки, гіпоксія плода – 2 жінки, аномалії пологової діяльності – 1 жінка, сідничне передлежання плода – 1 жінка, передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – 1 жінка. У жінок з нормоценозом піхви показами до кесаревого розтину були: неспроможній рубець на матці – 1 жінка, сідничне передлежання плода – 1 жінка.
Як свідчать наведені дані, оперативні втручання під час пологів частіше застосовували у роділь з БВ, зокрема, сукупна частота епізіотомій і перінеотомій у них достовірно (р<0,01) вища, ніж у жінок з нормоценозом піхви, що очевидно пов’язане з більшою частотою ПП. У жінок з БВ це чинить небезпеку післяпологових гнійно-запальних захворювань.
У жінок з БВ достовірно (р<0,01) частіше виконували ручну ревізію стінок порожнини матки. Враховуючи високий ступінь колонізації піхви БВ-асоційованими мікроорганізмами у даної групи жінок зростає ризик гнійно-запальних захворювань внутрішніх статевих органів.
Достовірно (р<0,01) вища частота амніотомій у жінок з нормоценозом піхви пов’язана з характером ведення пологів у цій групі.
У зв’язку з вторинною слабкістю пологової діяльності та гострою декомпенсованою гіпоксією плода у 2 (1,50%) жінок з БВ було проведене розродження за допомогою акушерських щипців, тоді як у жінок з нормоценозом піхви випадків розродження за допомогою акушерських щипців не було.
Таблиця 17
Ускладнення під час пологів у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи спосте-реження | Кількість обсте-жених жінок | Без усклад-нень, абс. число (%) | Ускладнення, абс. число (%) | |||||
| Передчас-ний розрив навко-лоплідних оболонок | Ранній розрив навколоплід-них оболонок | Аномалії пологових сил | Гіпоксія плода | Розриви м’яких тка-нин полого-вих шляхів | Дефект плацентар-ної тканини | |||
| Жінки з БВ | 133 | 33 | 104 | 4 | 52 | 50 | 61 | 42 |
| (24,81)* | (78,20)* | (3,01) | (39,10)* | (37,59)* | (45,86)* | (31,58)* | ||
| Жінки з НП | 54 | 38 | 8 | 3 | 5 | 3 | 5 | 5 |
| (70,37) | (14,81) | (5,56) | (9,26) | (5,56) | (9,26) | (9,26) | ||
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,01) між групами
Таблиця 18
Оперативні втручання під час пологів у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи спосте-реження | Кількість обсте-жених жінок | Епізіотомія і перінеото-мія, абс. число (%) | Ручна реві-зія стінок порожнини матки, абс. число (%) | Кесарів розтин, абс. число (%) | Ручне відділення та видалення плаценти, абс. число (%) | Інструмен-тальна реві-зія стінок порожнини матки, абс. число (%) | Амніотомія, абс. число (%) | Акушерські щипці, абс. число (%) | Екстракція плода за тазовий кінець, абс. число (%) |
| Жінки з БВ | 133 | 54 | 43 | 14 | 8 | 2 | 2 | 2 | 2 |
| (40,60)* | (32,33)* | (10,53) | (6,02) | (1,50) | (1,50) * | (1,50) | (1,50) | ||
| Жінки з НП | 54 | 8 | 3 | 5 | 3 | - | 13 | - | 3 |
| (14,81) | (5,56) | (9,26) | (5,56) | (24,07) | (5,56) |
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,01) між групами
Середня крововтрата під час пологів у обстежених жінок з БВ та нормоценозом піхви, відповідно, склала 294,3 ± 17,2 і 368,4 ± 18,6, тобто середня крововтрата під час пологів в обох групах була в межах фізіологічної норми (табл. 19). Хоча у жінок, де проводилася ручна ревізія стінок порожнини матки або ручне відділення та видалення плаценти крововтрата носила характер патологічної, але у всіх випадках не перевищувала 600 мл. У жінок з БВ у випадку відсутності оперативних втручань під час пологів загальна крововтрата була достовірно (р<0,05) меншою, ніж у жінок з БВ, що можливо пов’язано з продукцією БВ-асоційованими мікроорганізмами простагландинів та гепаринази, котрі забезпечують “міотампонаду” і “тромботампонаду”.
Патологічна крововтрата відмічалася у всіх жінок, яким був проведений кесарів розтин.
Об’єм крововтрати в пологах до 251 мл відмічався у 62 (46,62%) жінок з БВ, проти 8 (14,81%) у жінок з нормоценозом піхви.
Зворотнє співвідношення спостерігається у групі обстежених жінок з крововтратою від 251 до 400 мл: у жінок з БВ їх кількість складала 49 (36,84%) жінок, проти 32 (59,26%) жінок у групі з нормоценозом піхви.
Таблиця 19
Об’єм крововтрати під час пологів у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи обстежених | Кількість обстежених жінок | Об’єм крововтрати (мл), абс. число (%) | Середня крово-втрата | ||||
| до 251 | 251-400 | 401-600 | 601-800 | більше 800 | |||
| Жінки з БВ | 133 | 62 (46,62)* | 49 (36,84)* | 10 (7,52) | 6 (4,51)* | 3 (2,36)* | 294,3 ± 17,2 |
| Жінки з НП | 54 | 8 (14,81) | 32 (59,26) | 5 (9,26) | 5 (9,26) | 4 (7,41) | 368,4 ± 18,6 |
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,05) між групами
Від жінок з БВ народилося 25 (18,80%) недоношених новонароджених дітей і 108 (81,20%) доношених дітей, а від жінок з нормоценозом піхви - недоношених дітей було 3 (5,56%) і доношених 51 (94,44%) дитина. Всі діти народилися живими. Частота народження недоношених дітей у групі жінок з БВ достовірно (p<0,05) вища, ніж у групі жінок з нормоценозом піхви.
У головному передлежанні народилися: у жінок з БВ 127 (95,49%) дітей і у групі жінок з нормоценозом піхви – 51 (94,44%) дитина. У сідничному передлежанні народилося: у жінок з БВ – 6 (4,51%) дітей і у жінок з нормоценозом піхви – 3 (5,56%) дітей. Різниця у групах не достовірна (p>0,05). У жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше народжувалися недоношені діти: з масою 1000-1500 г – 10 (7,52%) дітей, з масою 1501-2000г – 8 (6,02%) дітей і з масою 2001-2500 г – 4 (3,00%) дітей, ніж у жінок 2 групи, де з масою 1000-1500 г народилася 1 (1,85%) дитина, з масою 1501-2000 г - 1 (1,85%) дитина і з масою 2001-2500 г також 1 (1,85%) дитина. Серед доношених дітей значно більше дітей з масою 2501-3000 г у жінок з БВ - 36 (27,06%), проти 6 (11,11%) у жінок з нормоценозом піхви (р<0,05). Маса новонароджених у групах наведена у таблиці 20.
Таблиця 20
Маса новонароджених при народженні, які народилися у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи спостере-ження | Кількість новонародже-них | Маса (г), абс. число (%) | ||||||
| 1000-1500 | 1501-2000 | 2001-2500 | 2501-3000 | 3001-3500 | 3501-4000 | 4001 і більше | ||
| Жінки з БВ | 133 | 10 (7,52)* | 8 (6,02)* | 4 (3,00)* | 36 (27,06)* | 41 (30,83) | 26 (19,55) | 8 (6,02) |
| Жінки з НП | 54 | 1 (1,85) | 1 (1,85) | 1 (1,85) | 6 (11,11) | 30 (55,56) | 11 (20,37) | 4 (7,41) |
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,05) між групами
Зріст всіх доношених новонароджених у групах становив більше 48 см при народженні. Зріст новонароджених при народженні наведений в таблиці 21.
У жінок з БВ достовірно (р<0,05) частіше зустрічалися новонароджені з ростом менше 46 см 54 (40,60%), ніж у жінок з нормоценозом піхви 8 (14,81%), що на нашу думку пов’язано з більшою частотою ПП у обстежених жінок з БВ.
Таблиця 21
Зріст новонароджених при народженні, які народилися у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП)
| Групи обсте-жених жінок | Кількість новона-роджених | Зріст (см), абс. число (%) | |||
| 35-40 | 41-45 | 46-50 | 51 і більше | ||
| Жінки з БВ | 133 | 10 | 12 | 102 | 9 |
| (7,52)* | (9,02) | (76,69) | (6,77) | ||
| Жінки з НП | 54 | 1 | 2 | 46 | 5 |
| (1,85) | (3,70) | (85,19) | (9,26) | ||
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,05) між групами
Стан дітей при народженні оцінювали за шкалою Апгар (табл. 21).
Таблиця 21
Стан дітей, які народилися у жінок з БВ та нормоценозом піхви (НП), при народженні за шкалою Апгар на 1-й хвилині після народження
| Групи обстежених жінок | Кількість новонародже-них | Оцінка за шкалою Апгар на 1-й хвилині (бали), абс. число (%) | |||||
| 10-9 | 8-7 | 6-5 | 4-3 | 2-1 | 0 | ||
| Жінки з БВ | 133 | 21 | 61 | 49 | 1 | 1 | - |
| (15,79)* | (45,87) | (36,84)* | (0,75) | (0,75) | |||
| Жінки з НП | 54 | 19 | 32 | 3 | - | - | - |
| (35,19) | (59,26) | (5,55) | |||||
Примітка: * - різниця достовірна (р<0,05) між групами
Основна маса новонароджених при народженні за шкалою Апгар на 1-ій хвилині мали оцінку 7 і більше балів: у жінок з БВ – 82 (61,66%) дітей і 51 (94,44%) дитина у жінок з нормоценозом піхви. У жінок з БВ - 49 (36,84%) дітей мали оцінку за шкалою Апгар на 1-ій хвилині 5-6 балів, проти 3 (5,55%) дітей у жінок з нормоценозом піхви (р<0,05). Проте у групі жінок з нормоценозом піхви достовірно (р<0,05) більша кількість дітей - 19 (35,19%) мали оцінку за шкалою Апгар на 1-ій хвилині 9-10 балів, проти 21 (15,79%) дитини у жінок з БВ.
У жінок з БВ оцінка за шкалою Апгар навіть при відсутності асфіксії була нижча, ніж у групі жінок з нормоценозом піхви (р<0,05).
Багаточисельні ускладнення вагітності та пологів негативно вплинули на клінічний перебіг пуерперального періоду (табл. 22). У обстежених жінок з БВ пуерперальний період перебігав без ускладнень у 17 (12,78%) випадках, проти 30 (55,55%) випадків у жінок з нормоценозом піхви (р<0,01). У жінок з БВ достовірно (р<0,01) частіше у 53 (39,85%) жінок зустрічався субфебрілітет у післяпологовому періоді, ніж у жінок з нормоценозом піхви - 5 (9,26%) жінок.
У жінок з нормоценозом піхви не зустрічалися такі ускладнення післяпологового періоду як ендометрит, розходження швів на промежині, ранова інфекція.
Аналізуючи наведені вище дані, ми бачимо, що у обстежених жінок з БВ частіше післяпологовий період перебігав з ускладненнями, ніж у жінок з нормоценозом піхви (р<0,01).
Таблиця 22