Діяльності

Вид материалаКодекс

Содержание


Припинення діяльності суб'єкта господарювання
Подобный материал:
ІНФОРМАЦІЙНИЙ БЮЛЕТЕНЬ


червень 2007


ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ПОСТІЙНОГО КОРИСТУВАННЯ


ЗЕМЕЛЬНОЮ ДІЛЯНКОЮ ПІСЛЯ ПРИПИНЕННЯ


ДІЯЛЬНОСТІ


Статтею 141 Земельного кодексу України (в редакції 2001 року) припинення діяльності державних чи комунальних підприємства, установи, організації є підставою припинення права користування земельною ділянкою. Аналогічну норму містив і Земельний кодекс України в редакції в 1992 року. В п. “в” статті 141 Земельного кодексу України мова йде про “припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій”. Земельний кодекс України відповідно до вимог ст. 92 чітко закріплює право постійного користування землею саме за державними чи комунальними підприємствами, установами та організаціями. Тому, застосовуючи аналогію права, ця норма розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання.

Пункт „в” статті 141 Земельного кодексу України не уточнює, яке саме право користування земельною ділянкою припиняється: право постійного користування (державний акт на право постійного користування) чи оренда (договір оренди). Спеціальна норма, яка врегульовує відносини щодо оренди землі є Закон України „Про оренду землі” (ст. 93 Земельного кодексу України). Відповідно до ст. 31 Закону, підставою для припинення договору оренди є ліквідація юридичної особи-орендаря. Реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі (ст. 32 Закону України „Про оренду землі”. Тому надалі мова буде йти про право постійного користування.

Припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених Господарським кодексом України, - за рішенням суду (ст. 59 Господарського кодексу України). Аналогічна правова норма була закріплена ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні».

Таким чином, реорганізація, ліквідація юридичної особи є юридичним фактом для припинення його права на постійне користування землею.

Рішення ради є самостійним юридичним фактом, який породжує цивільні права та обов’язки (ст. 11 ЦК України). Тому рішення відповідного органу щодо припинення права постійного користування з підстав, передбачених п. „в” ст. 141 Земельного кодексу України не приймається.

Є випадки, коли згоду на припинення права постійного користування вимагають у правонаступника реорганізованого підприємства. Добровільна відмова від права користування земельною ділянкою статтею 141 Земельного кодексу України визначена як самостійна підстава для припинення права користування землею. Враховуючи вищенаведене, згоду на припинення права користування земельною ділянкою юридичної особи, діяльність якої вже припинено, отримати неможливо. Тому і вимагати таку згоду немає підстав.

Зазначена позиція повністю співпадає із позицією Верховного Суду України (постанова Верховного Суду України від 21.01.2002).

Оскільки інформація щодо припинення юридичної особи не надається ні до міської ради, ні до органів земельних ресурсів, ні до Центру ДЗК, земельна ділянка продовжує обліковуватись як така, що надана в користування реорганізованій (ліквідованій) юридичній особі. Для внесення змін до кадастрового обліку земельних ділянок, особі зацікавленій в отриманні земельної ділянки у користування, необхідно надати довідку із статуправління щодо припинення діяльності юридичної особи,

При реорганізації юридичної особи, правонаступник повинен звернутися до ради (адміністрації) із заявою про надання земельної ділянки у користування і на підставі рішення оформити правовстановлюючий документ на земельну ділянку для реорганізованої юридичної особи. Відповідно до роз’яснення Держкомзему України від 02.08.2004 № 14-22-6/6835 переоформлення правовстановлюючих документів на землю при реорганізації підприємства має здійснюватися одночасно з реорганізацією. Після прийняття рішення відповідного органу щодо надання ділянки в користування правонаступнику, земельна ділянка не може бути передана іншій особі. В разі, якщо правонаступник не звернувся до ради із заявою про надання ділянки і не оформив право користування (власності) землею, то безумовно, правонаступник реорганізованої юридичної особи не набув права на землю.

Відповідно до п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою – це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право набувати земельні ділянки у постійне користування згідно з п. 2 ст. 92 Земельного кодексу України мають лише:

а) підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності;

б) громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Якщо реорганізовано підприємство згідно зі ст. 92 ЗКУ може мати землю в постійному користуванні – оформлюється державний акт на право постійного користування, якщо не може – договір оренди земельної ділянки.